МИХАЦЬКИЙ Ю.В., доц., ЗШЬКОВСЬКИЙ Ю.Ф., проф. зав. кафедрою рад1оконструювання та виробництва рад1оамарагури
КАФЕДРА РАДЮКОНСТРУЮВАННЯ ТА ВИРОБНИЦТВА РАДЮАПАРАТУРИ
Кафсдр1 радюконструювання 1 виробництва радюапаратури у рш сто-р!ччя Кшвського пол1техн1нного шституту виповнюеться 30 роив - вона почала функцюнувати у склад радютехшчного факультету з вересня 1968 року.
Четверта на факультета кафедра створювалась за поданням Ради факультету при тдтримщ вах «старих» кафедр. Факультет вбачав доцшыпсть створення ще одта кафедри, маючи на уваз1 необхщшсть полшшення зшс-ту та оргашзаци навчального процесу спещальност! «Конструювання та виробницгво радюапаратури» вщповщно до потреб промисловосп: функцп конструктор1в та технололв в радюапаратобудуванш ускладнювались, необ-хщна на той час ¡¡х юлыасть збшыпувалась. У наказ1 Мшстра вищо11 серед-ньо1 спещалыкн осв1ти Украши про оргашзащю кафедри, и функцп та за-вдання визначалось, як функцй кафедри проф1люючо1, вщповщально! за постановку навчально! та навчально-виховно1 роботи серед студенпв спещ-альносп «Конструювання та виробництво радюапаратури» 1 яысть тдготов-ки спещал1спв.
В 1968/69 навчальному рощ на кафедр1 працювали 5 викладач1в: Бовкун М. М., Маляревський М. М., Михадький Ю. В. (завщувач кафедри), Погреб-няк В. П., Ходоско М. Я. Саме вони разом з Баденко В. А., Возненко В. Й. та Гранюним I. М., що приеднались до них у 1969 та 1970 роках, склали той колектив фувдатор1в, з яким поеднуеться перюд становления кафедри. Фор-мування матер1ально1 бази, постановка иових навчальних дисцишпн, розгор-тання науково! роботи за спрямовашстю кафедри - основю напрямки дояль-носп колективу кафедри у той час.
Основною концепщею кафедри у постановщ навчального процесу була проголошена тдготовка спещал1спв широкого профипо, здатних на баз1 одержано! освгги розвивати свою квал1ф1кащю та вир1шувати найр1зномаш-тшип задач1 проектування та виробництва радюапаратури. Саме у цьому ракурс! поряд з модершзащею традищйних на той час конструкторських та технолопчних курав були поставлен! дисциплши з мшроелектрошки, теоре-тичних основ конструювання та надшности, автоматизацп проектування та автоматизацп виробництва радюелектронно! апаратури, а також формулюва-лись вимоги до зм1сту дипломного 1 курсового проектування.
© Михацький Ю. В., Зшькоиський Ю. Ф.
11
Характерними рисами оргашзащйно-педагопчно! д^яльносп кафедри вже того часу були лет зв'язки з вщпов1дними кафедрами вшцих навчаль-них закладав Украши, Рос!!, Бшорусп, Латвй, Литви, участь наших виклада-ч1в у союзних науково-методичних конференции та сем1нарах, постшш кон-такги (в тому чиап, у форм1 загальномюьких нарад) з пращвниками промисловосп Киева, пошуки нових форм {методик викладання.
Наукова робота кафедри розвивалась у напрямках, яи вцщовщали и пpoфeciйнoмy спрямуванню. В рамках проблематики масового виробницгва радаоелектронно! апаратури кафедра працювала за тематикою автоматизацп контрольних операцш та оптимЬацй' системи контролю. Другим напрямком були доапдження в галуз1 функцюнальши електрошки, розробки на 1х основ1 припадав на поверхневих акустичних хвилях та пристро1в з 1х використан-ням. Розроблялись принципн побудови окремих видав радаоелекгронно! апаратури, проводились доапдження з питань автоматизаци проектування ра-дюелектронних засоб1в.
Стабьчьно пщвищеним був попит на спещал1спв-випускниьав кафедри; в 1973 рощ прийом на спещальшсть «Конструювання та виробницгво радю-апаратури» був збшьшений удв1ч1 як по стащонару (з 2 до 4 груп), так 1 по вeчipнiй форм1 навчання. Кафедра допомагала гадприемствам Киева за !х проханням у шдвищенш квал1ф1кацп працюючих спещал1спв; на кафедр! проходили стажування викладач1 спорщнених кафедр шших вищих навчаль-них закладав кра1ни. В 1976 рощ при кафедр1 була оргатзована галузева науково-дослцща лаборатор1я акустоелектрошки Мш1стсрства електронно1 промисловосп СРСР.
В 1978 рощ кафедру очолив доктор техючних наук Зшьковський Ю. Ф., що до того часу працював у промисловосп та в науково-доелвдних устано-вах.
В наступш роки кафедра нарощувала сво! здобутки на вах напрямках даяльносп. Збагатилась матср1альна та виробнича база кафедри, особливо в справ1 забезпечення обчислювальною техшкою. Значно покращало методич-не забезпечення навчального процесу: тшьки в 1979-1988 роках було видано близько 100 методичних розробок; викладачами кафедри написано дсюлька пщручниив та навчальних поабниюв. Ввдишфовувалась ¡ндивщуальна май-стершсть викладач!1в, серед яких найбшьш видалялись особливо широкою ерудищею та лекторською культурою - Баденко В. А., багатограншетю нау-кових 1 педагопчних штереав та новаторськими пошуками - Гондюл В. П., вмшням вдало поеднувати теоретичю 1 пракгичш аспекта спещальносп -Домшч В. I. В цшому в викладацькому колекпш панують оргашзацшш, методичш, педагопчш принципи, закладеш першим завщувачем кафедри Михацьким Ю. В. та шшими й фундаторами, - висока методична культура,
чггка оргашзащя навчального процесу, висока вимогливклъ та доброзичли-в1сть до студент в. Ю. В. Михацький був деканом РТФ в 1964—1970 роках. Саме щ риси на довп роки визначили устхи кафедри, а головне - яисть гадготовки та устхи й випускниив. Студенти-вихованщ кафедри незм1нно завойовували перил мк:ця на щор1чних ол1мтадах «Студент 1 науково-техшчних прогрес».
Представники кафедри активно працювали та працюють в науково-методичних комклях Мтастерства вищог та середньо! спещально! осв1ти СРСР та Мастерства освети Украши: Зшьковський Ю. Ф. - голова науково-методично1 комки з професшного спрямування «Електронт апарати» 1 голова фахово! ради «Електрошка та приладобудування», Баденко В. А. та Михацький Ю. В. - члени комгсп, Домшч В. I. - секретар ради. В значнай м1р1 кафедра вццграе роль базово! кафедри ММстерства.
Споглядаючи шлях, що пройшла кафедра, не можна не згадати про тих й викладач1в та ствробггшшв, яи назавжди шшли вщ нас, залишивши ва-гомий внесок в побудову кафедри. Це В. Й. Возненко, що поставив перший курс з автоматизацп проектування, це засновник галузево! науково-дослщно! лабораторй акустоелектрошки Гранин I. М., це доцент О. Д Гончаров, це впредь педагопчно!' майстерносп 1 людяносп М. Я. Ходоско, це спещал1ст високо'1 квал1ф1кацп, постановник курав з теоретичних та математичних основ конструювання М. М. Маляревський та невтомний творець матер¡аль-но1 бази кафедри I. Ю. Шсунов.
Реформа вищо1 школи в Украина, впровадження багатосгупенево! систе-ми осв!ти поставили перед кафедрою нов1 завдання. Широкопроф1 льний характер спещальносп «Конструювання та технолопя радюапаратури» при-вiв до появи на й основ1 професшного спрямування (бакалаврату) «Електронт апарати», в рамках якого сформувались бшьш конкретт спещальнос-п. Чотири з них повела кафедра. Це «Конструювання 1 технолопя радюелект-ронних засоб1в», «Системи автоматизованого проектування електронних апара-пв», «Побутова електронна апаратура», «Бютехшчш та медичш апарати I системи». Вщкриваеться спещал1защя «Електронт апарати банывських систем 1 засоби захисту шформацй» спещальнос-п «Виробництво електронних апарапв». Прийом на стащонар на щ спещальносп в 1997 рощ ста-новив 5 груп, кшыасть тшьки штатних викладач1в зросла до 26 (9 з них -випускники кафедри), а юлыасть назв дисииплш, що вони читають, зросла до 54.
Структурна перебудова народного господарства Украши, змши в радю-електроннш промисловосп та кон'юнктури на ринку електронних апарат!в вимагають певно1 корекцй квал1ф1кащйних вимог та програм спещальних
ДИСЦИШИН.
Ряд наукових лабораторш кафедри був оргашзацшно об'еднаний у склада науково-техшчного цешру «Тезю» (директор с.н.с. Прокоф'ев М. I.), який основними напрямками свое! даяльносп мае розробку техшчних засоб1в захисту ¡нформацп; випробування, акредитаццо л сертифшащю техшчних вироб1в в галуз1 захисту шформацн; розробку апаратури для випробувань ви-робгв; розробку нормативно-правових докумекпв захисту шформаци.
На баз1 учбово-науково! лабораторп САПР створений заклад «Украшсь-ка комп'ютерна лаборатор!я» (кер1вник с.н.с. Парахш В. В.), який мае таи напрямки д1яльносп: розробку \ системну пггегращю шформацшних проекте; складання робочих станцш 1 сервер1в; сервюне супроводження програм-но-техшчного обладнання; впровадження загальносистемного та прикладного програмного забезпечення; проектування обчислювальних мереж.
Розвигок учбово! спешальносп «Бютехшчш га медичш апарати 1 систе-ми» шдгримуеться науковими дослщженнями в галуз1 бюмедичного апара-тобудування в лабораторп, яку очолюе доц. Богомолов М. Ф.
Випускники кафедри, озброеш широкою подготовкою, легко ор1енгую-ться в умовах швидкоплинного науково-техшчного розвитку сучасно! техш-ки, технолога, економ1ки, шформатики, адаптуючись в р1зних галузях госпо-дарства, працюють в державних та приватних установах.
ГПцготувавши за 30 роив свого ¡снування бшыпе 2000 висококватфшо-ваних ¡нженер1в, кафедра радюконструювання 1 виробництва радюапаратури мае достатшй науково-педагопчний потенщал для того, щоб 1 в XXI стор1чч1 продовжувати справу шдготовки справжтх спещалкгпв свое! справи вццю-вцщо до потреб краши.
Надшила до редколегй 26.05.98.