CC BY
13ЕКСПЕРТИЗА СОРТ1В РОСЛИН
В.М. Меженський,
доктор сльськогосподарських наук,
Нацюнальний унiверситет бюресурав i природокористування УкраТни
УДК 001.4 (477): 582.688.3: 634.73
(Do питания упорядщ&смия
украшськи?с па%& -рослии. 0ТоШоМлтия 1.9-Са^ви (hidiß роду Vaccinium L.
Розглянуто номенклатуру роду Vaccinium, застосування назв аборигенних й нтродукованих вид'в та найменування плодових культур, що утворен на основа цих вид'в. Запропоновано перейти до бнарноXсистеми назв вид'в роду Vaccinium у широкому сена на основаукраХнськоХ родово'1 назви лохина, що найбльш в1дпов1дае принципам добору родових назв.
Ключовi слова:
сорти люпину, Програма, достдження сорлв люпину, методика, стандарт, польова експертиза,
напрям використання люпину.
Вступ. Р1д Vaccinium L. триби Vaccinieae тдродини Vaccinioideae Arnott родини Ericaceae Juss. порядку Ericales Bercht. & J.Presl. налiчуе в 30 секфях 450 видiв [1, 2]. Дея-к види роду Vaccinium мають значення як плодовi й лкарсью рослини. У природнш флор1 УкраТни трапляеться 4 (6) види цього роду, який в^чизняы бо-танiки традицiйно подiляють на 2-3 окремих роди [3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10]. З використанням видiв, як походять з ПвшчноТ Америки, створено численний сортимент i розвинуто промис-лову культуру свтового значення. Плодовi сорти американськоТ лохини та американськоТ журав-лини мають комерцiйне значення, Тх культивують у багатьох краТ-нах свiту. Останнiм часом вони набули поширення й в УкраТн, але невирiшеною проблемою е плутанина в назвах мкцевих й нтродукованих видiв.
Мета роботи полягае у роз-глядi iснуючих назв видiв роду Vaccinium s.l., що мають еко-номiчне значення, й упоряд-
куванн1 Тх на основ1 сучасноТ систематики та визначенн1 назв плодових культур, як створен1 на основ1 цих вид1в.
Результати. Кожен народ мае власну систему назв рос-лин, яка складалася тд час взаемодп людей з рослинним св1том. УкраТнц1 застосовують дек1лька десяткв назв для по-значення представникв роду Vaccinium [11, 12], зокрема афина, борина, брусниця, буяхи, ГоГодзи, журавлина, камениця, квасниця, лохина, пияки, чор-ниця тощо.
Важливу роль у розробц1 украТнськоТ науковоТ ботан1чноТ номенклатури в1д1грав "Словник боташчноТ номенклатури" [13], виданий в 1928 р. У ньому види роду Vaccinium отримали назви: V. myrtiUus 1_. - черни-ця, V. oxycoccus Ь. - журавина, V. uUg'inosum 1_. - лохина, V. v'it'is-idаea Ь. - брусниця. У даному випадку, укладач1 поступилися принципом б1нарност1 перед принципом народности надав-ши перевагу народним одно-сл1вним назвам. Ц1 назви в1д-
повiдали номенклатурi роду, котроТ дотримувалися тогочаснi ботанiки [14].
У подальшому вiтчизнянi ботанiки погодилися з подшом роду Vaccinium на два: власне р^ Vaccinium (Брусниця. Чор-ниця. Буяхи) та рiд Oxycoccus Adans. (Журавлина) [4]. До пер-шого роду належать V. myrtillus -чорниця, V. uliginosum - буяхи, лохина, V. vitis-idaea - брусниця, до другого - O. quadripetalus Gilib. - журавлина чотирипе-люсткова, O. microcarpus Turcz. ex Rupr. - журавлина дрiбно-плiднa. Швшчноамерикан-ськ види V. corymbosum L. та V. pensylvanicum Lam. наймено-вано, вщповщно, буяхами висо-корослими та буяхами низько-рослими, тобто надано перевагу назвi буяхи перед лохиною.
Коли р^д Rhodococcum (Rupr.) Avror. (Брусниця) було вио-кремлено з роду Vaccinium, для Rh. vitis-idаеa (L.) Avror. залиши-ли колишню назву - брусниця [3]. Замнили O. quadripetalus на приоритетну назву O. palustris Pers. - журавлина болотна та
До питання упорядкування украшських назв рослин. Повiдомлення 1. Назви видiв роду VacciniumL.
виправили украТнську назву O. microcarpus на журавлину др'бноплоду. Назву родини за-лишили як Брусничнi, хоча вона не утворена вщ назви типового роду, як це зазвичай робиться.
У номенклатурному пере-лку судинних рослин УкраТни [10] родину Vaccinaceae S.F.Gray включено до складу родини Ericaceae, брусницю повернуто до роду Vaccinium. Для при-родноТ флори УкраТни наведено O. microcarpus, O. palustris, V. myrtillus, V. uliginosum, V. vitis-idaeа та V. gaultherioides Bigelow, яку вважають подiбною до V. uliginosum. У чотиримовно-му словнику назв рослин [15] V. vitis-idaea та види Oxycoccus традицмно назван брусницею та журавлиною. Назву чорниц (у множит!), о^м V. myrtillus i V. scoparium (sect. Myrtillus), ма-ють V. canadense, V. corymbosum, V. pallidum (sect. Cyanococcus) та V. stamineum (sect. Polycodium). Натомкть буяхами назван не тшью V. uliginosum (sect. Vaccinium), а й спор'1дне-Hi з чорницею V. ovalifolium, V. parvifolium (sect. Myrtillus).
Автори " Тримовного словника..." [6] спробували привести украТнськ назви до якомога бшьшоТ вщповщност до автор-ськоТ латини. При цьому вони вважали за потрiбне в^шти у можливш мiрi вiд народних назв. Види роду Oxycoccus, що в перекладi з латинi дослiвно значить Кислоплщниця, найме-нували: O. microcarpus - журав-лина дрiбноплодa, O. palustris -журавлина болотяна. Види роду Vaccinium звели до загаль-ноТ родовоТ назви Чорниця: V. gaultherioides - чорниця гауль-терieподiбнa, V. myrtillus - чорниця миртова, V. uliginosum -чорниця (буяхи, лохина) сира,
V. v'Lt'Ls-idaea - чорниця (брусни-ця) повзуча та ТТ пдвид V. vitis-idaeа subsp. minor - чорниця повзуча тдвид менша.
Ушфкування украТнських назв й перехщ до повноТ бнар-ност, здшснеш авторами ви-щезгаданого словника, можна вважати кроком уперед, хоча те, як це зроблено не е бездо-ганним. Зокрема переклади uliginosum = сира*, v'Ltis-'Ldаeа = повзуча не можна вважати вда-лим. На нашу думку, кращи-ми варiантами е uliginosum = багнова, або драговинна, vitis-'Ldaea (досшвно виноград, виноградова лоза або витка, сланка чи повзуча рослина з гори ]да) = виноградова, або сланка, так як еттет повзучий застосову-ють для поширеного в назвах рослин латинського видового еттета repens. Дискусйним е вибiр назви чорниця, як едино! для усх видiв роду Vaccinium, тим паче що типом роду е най-поширешший V. uliginosum, а не V. myrtillus [16]. До реч^ ви домий боташк О.Л. Липа [17], описуючи у словнику-довiдни-ку нaйвaжливiшi рослини флори Украни, наводить статтю про лохину (буяхи), не згадуючи про чорницю взагал'и
Вибiр назви роду е стриж-невою проблемою формуван-ня нацюнальноТ номенклатури [11]. Вш фунтуеться на трьох принципах, визначених нмець-ким ботанком Й. Плянером. По-перше, для iменування роду слiд вживати найпоширешшу нацiональну назву; по-друге, якщо таких назв декiлька, то серед них треба обрати ту, яка добре в^пов^ала б усiм (чи бтьшосл) видам даного роду; по-трете, якщо й такоТ назви не знайдеться, то серед рiзних фiтонiмiв, вiдомих серед пред-
ставникiв цього роду, треба ви-брати якийсь нейтральний, не особливо семантично яскра-вий.
На думку Ю. Кобiва [11], i3 такоТ схеми можливi винятки, наприклад чорниця звичайна, брусницяi лохина не потре-бують спiльноТ назви. Вiн вва-жае, що для загально-вiдомих видiв V. myrtillus, V. vitis-idaeа, V. uliginosum замкть бшарних назв варто зберегти одно^в-нi народнi назви, хоча для роду Vaccinium надае перевагу на-звi Чорниця, наводячи Буяхи та Борина як другорядн сино-нiми. Для чорниц звичайноl (V. myrtillus) вказано синонiмiч-н назви аф'ша, борiвка чорниця, черниця, чiрницi, чорницi, чорниця, яфинник та ще 49 народних назв. Для V. uliginosum рекомендовано назви буяхи i лохина. Синонiмiчними е борина лозянка, бор'iвка глухиня, глухиня, лозянка, лохиня та ще 37 народних назв. Брусниця (V. vitis-idaeа) мае синонiмiчнi назви борина властива, борина звичайна, борiвка брусниця, брусниця червона та ще 68 народних назв. УкраТнською родовою назвою Oxycoccus е журавлина. Малопошире-на O. microcarpus мае тльки одну рекомендовану назву -ж. дрiбноплода, O. palustris -двi рiвнозначнi: ж. болотяна i ж. звичайна. Синонiмiчними назвами O. palustris е борина журавина, журавина, журавлина болотна, журавлина чоти-рипелюсткова та ще 12 народ-них назв.
У росйськомовних ботанч-них працях кнця XIX сторiччя застосовували односшвы назви видiв роду Vaccinium: V. myrtillus -"черника", V. uliginosum - "голубика"*, V. vitis-idaeа - "брус-
* для Gnaphalium uliginosum наводиться переклад видового ептету як «вологий»
До питання упорядкування украшських назв рослин. Повщомлення 1. Назви видiв роду VacciniumL.
ника", V. oxycoccus - "клюква" кой". Представники спор^-[14]. Росйськ назви "черника", неного роду Oxycoccus Adans.
"брусника" практично ствпа-дають з укра'нськими, а " голубика" i "клюква" е в^пов^-никами назв "буяхи, лохина" i " журавлина". У " Флорi СРСР" [8] до роду Vaccinium ("Черника") взнесено: V. myrtillus -"черника", V. uliginosum - "голубика, гоноболь ", V. vitis-idaeа -"брусника", V. praestans Lamb. -"красника", V. arctostaphylos L. -"черничник кавказский, кавказская черника", V. hirtum Thunb. -"черничник волосистый", V. ovalifolium Smith - "черничник овальнолистый". Як видно з перелку, росмсью видовi назви не спввщнесеы з родовою назвою. В одних випадках вони е одно^вними, причому для V. uliginosum наведено двi рiв-ноправн назви, в нших родова назва мае чомусь форму "черничник", що в^дмнна вщ зазна-ченоТ родовоТ назви "черника", яка ствпадае з видовою на-звою V. myrtillus.
За шшою капiтальною пра-цею [9] рiд Vaccinium ("Черника") мктить 5 видiв, що у дикому стан трапляються на територп Росп, в т.ч. V. myrtillus -"черника", V. uliginosum - "го лубика", V. v'itis-idaeа - "брусника", V. praestans - "красника", V. arctostaphylos - "черника кавказская". Бнарна назва iз засто-суванням родовоТ назви " черника" надана лише V. arctostaphylos та штродукованш з Пвшчно!' Америки V. corymbosum - "черника щитковая". Виокремле-ний р^ Rhodococcum (Rupr.) Avror. ("Брусника") складаеть-ся з Rh. vitis-idaeа - "брусники обыкновенной" та Rh. minus (Lodd.) Avror. "брусники мел-
("Клюква") мають росйськ бшарш назви. Це дикорос-лi O. quadripetalus Gilib. -"клюква четырехлепестная", O. microcarpus Turcz. ex Rupr. -"клюква мелкоплодная" та ш-тродукована з ПвычноТ Америки O. macrocarpus** (Aiton) Pers. -"клюква крупноплодная".
У сучасних працях росй-ських ботанкв рщ Rhodococcum повернуто до складу роду Vaccinium [5, 18], а сам р^ отри-мав нову назву "Вакциниум". Тому видовi назви узгодже-но з родовою: V. myrtillus -"вакциниум обыкновенный, или черника обыкновенная", V. uliginosum - "вакцини-ум болотный, или голубика", V. arctostaphylos - "вакциниум кавказский, или черничник кавказский", V. hirtum - "вакцини-ум волосистый, или черничник волоситый", V. axillare Nakai -"вакциниум пазушный, или черника пазушная", V. ovalifolium -"вакциниум овальнолистый, или черника овальнолистая" [19]. Як синошми до них наведено традицмн однослвн назви та назви з родовими назва-ми "черника" або " черничник".
В ншм ботанчый робот [18] за родиною Vaccinaceae збе-режено назву " Брусничные", а р^ Vaccinium ("Вакциниум") мае синонiмiчнi назви " Черника, голубика, красника". Для одних видiв наведено новi росiйськi назви зi збережен-ням синонiмiчних старих од-нослiвних назв: V. myrtillus -" вакциниум обыкновенный, черника", V. uliginosum - "вакциниум болотный, голубика", V. vitis-idaeа - "вакциниум
обыкновенный , брусника ", V. praestans - "вакциниум выдающийся, красника". Iншi види роду, що трапляються в Росп мають бшарш росшськ назви.
Плодiвники з самого початку для позначення V. corymbosum застосували назву "голубика высокая" [7], причому етимоло-пя росйсько''' назви збкаеться зi значенням англмськоТ назви "blueberry". Iншi американськi види та V. uliginosum також назван "голубиками". Назва "черника" ствв^носиться лише з V. myrtillus та V. arctostaphylos.
У росйському перекла-дi одне!' з глав колективно! монографи "Advances in Fruit Breeding" [20], присвяченй се-лекцiйному вдосконаленню видiв роду Vaccinium як пло-дових культур назвi "голубика" надано безсумнвноТ переваги. Ïï застосовано до представникв чотирьох внутрiшньородових груп роду Vaccinium за того-часною класифкацею, а саме V. uliginosum, V. occidentale A.Gray ("голубики"), V. ovatum Pursh (калiфорнiйська ''голубика"), Herpothamnus (сланка "голубика"), Cyanococcus (справжнi, або гронов'i "голубики"). Чорни-цями названо представникв двох груп: Euvaccinium ("черники") i Polycodium ("черника тычиночная"). "Голубики", що вирощуються для отримування товарно!' продукцп, належать до трьох головних груп. Першу складають чагарничковi "голубики": V. myrtilloides Michx. -канадська, або оксамитолис-та "голубика" i V. angustifolium Aiton - звичайна чагарничкова "голубика". Другу групу складають висококущовi "голубики":
* Тут й далЬ цитуючи росйськомовн публкацп', ми користуемося цею росйською назвою, укра'нським вщповщником яко!' е двi назви «буяхи» й «лохина».
** Правильно O. macrocarpon
До питання упорядкування украшських назв рослин. Повщомлення 1. Назви видiв роду VacciniumL.
V. corymbosum i V. australe, тре- ïm повернули латинську видову тю - V. ashei -"голубика " Еш1 назву V. corymbosum, але з укра-
("кроляче око"), яка е складним мiжвидовим пбридом.
Для позначення цих рослин застосовують слово "голубика", як родову назву та назву культури [21, 22], причому са-дiвники ч1тко розрiзняють культури, вщносячи до "голубики" -V. angustifolium, V. australe, V. corymbosum, V. myrtilloides, V. uliginosu тощо, до чорниц -V. myrtillus, V. hirtum, V. ovalifolium й низку нших видiв, до брусни-цi - V. vitis-idaeа, до журавлини -V. oxycoccus, V. microcarpum, V. macrocarpon, V. erythrocarpus й V. hagerupii [21]. Видовою на-звою V. corymbosum е "голубика щитковая", або останшм часом "вакциниум щитковой".
В УкраТнi процес найме-нування виявився напрочуд складним, коли з поширенням iноземних сортiв, створених на основi V. corymbosum та н-ших пiвнiчноамериканських видiв, виникла потреба дати культурi взагалi та видам зо-крема украТнських назв. Хоча в украТнськй ботанiчнiй л1те-ратурi V. corymbosum вперше отримала назву буяхи високо-росл[ [4], автор сучасноТ прац! [23], присвяченй вирощуванн! i'i в культурi, вжив назву ншого виду, а саме V. myrtillus - чорниця, що призвело до непо-розумшь. До Державного реестру сортв рослин придатних для поширення в УкраТш сорти V. corymbosum, названоТ чорницею щитковою (seedy dewberry, great whortberry*) було вперше занесено в 2008 роц [24]. У на-ступному виданы реестру [25] ц ж самi сорти вщнесли вже до V. myrtillus, якй надали украТнських назв - чорниця щиткова (лохина високоросла). Пзнше
Тнським I англ1йським в1дпов1д-никами ншого виду - чорниця (bilberry). У наступних рядках цього ж видання реестру наведено нов1 сорти цеТ ж культури, що зареестрован у 2012 р. Вони позначен вже як належ-н1 до V. corymbosum - лохини висо^рослоХ (blueberry). Сорти, як зареестровано в 2013 р., взнесено до V. myrtilloides -чорниц канадськоТ (Canada blueberry) [26]. Под!бна плутани-на призводить до того, що одн! й т1 ж автори [27, 28, 29] в нау-кових статтях, опублкованих упродовж одного року почер-гово iменують V. corymbosum лохиною, буяхами та чорни-цею. У деяких наукових працях замкть украТнськоТ назви цiеТ рослини вжито росйську назву "голубика" [30]. Нову культуру в украТномовних публiкацiях !ме-нують чорницею та лохиною або буяхами, додаючи школи уточнююч1 прикметники аме-риканська, великоплода, високоросла тощо.
Вважаемо за доцтьне вста-новити едину унфковану укра-Тнську назву для вс1х вид1в роду Vaccinium на основ! принципв, як1 сформульовано Плянером. Не варто наслдувати приклад росйськоТ номенклатури та вводити родову назву у форм! Вакцшш за наявност власних назв слов'янського походжен-ня. Назва Чорниця суперечить другому принципу Плянера, бо не в1дпов1дае багатьом шшим видам роду, особливо з черво-ними плодами, бо експресивно вказуе на чорне забарвлення плод1в й соку. Чорницею укра-Тнц! звуть також Rubus caesius L. [11, 12]. Кр1м того типом роду зам1сть чорниц1 (V myrtillus)
встановлено саме V. uliginosum, яка мае дв1 науков1 украТнськ! назви. З них назва Лохина в1д-пов1дае б1льшост1 принцип1в Плянера, бо п1дходить до !нших вид1в роду й е нейтральн1шим ф1тон1мом, н1ж Буяхи. Назва на-лежить до ж1ночого роду, який за прадавньою традиц1ею застосовують для позначення рослин, що мають Тствн плоди та добре вписуеться в украТн-ську систему назв рослин, маю-чи суф1кс -ина, под1бно !ншим рослинам, зокрема яг1дним (малина, калина, смородина, шипшина).
Для найменування плодових культур придатн1 тради-ц!йн! назви - чорниця, лохина, брусниця, журавлина, як мож-на поширити на систематично спор1днен1 види плодових рослин. На жаль, б1льш1сть таксонв роду Vaccinium ще не охоплена ф1логенетичними досл1джен-нями, тому не в1домо чи мож-на поширити назву чорниця не тльки на представник1в н-ших таксоном1чних груп, окр1м секц1й Myrtillus, Macropelma i Hemimyrtillus, як вказано в табл. 1. Або напроти перегля-нути склад цих секц1й, як е па-раф1летичними [31]. За потреби можна ввести уточнююч1 назви, наприклад, V. arctostaphylos в1д-пов1дае назва кавказька чорниця, видам секцп Macropelma -гавайська чорниця, або огело. Для секцп Cyanococcus придат-на назва американська лохина, для сортв, що походять в1д V. corymbosum. - високоросла лохина, в1д V. myrtilloides - ка-надська лохина тощо. Тобто, рослини можуть мати загаль-ну або уточнюючу назву, якщо представники окремих секц1й чи найважлив1ших вид1в мають виразн1 особлив! риси.
* Correctly great whortleberry
СОРТОВИВЧЕННЯ № 2' 2014 59
та охорона прав на сорти рослин
До питання упорядкування украшських назв рослин. Повщомлення 1. Назви видiв роду VacciniumL.
В табл. 1 наведено назви й синожмку найбтьш в^омих видiв з 14 секцй роду Vaccinium s.l. згiдно з даними [2, 16, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37].
Першi сорти лохини V. angus-tifolium 'Rassel', V. corymbosum 'Brооks', V. formosum 'Rubel', V. angustifolium x V. formosum 'Cabot', 'Pioner', 'Katharine' мали одно- та двовидове походжен-ня, тодi як бтьшкть сучасних
сортiв, як правило, несуть гени принайми трьох вихщних видiв. Ïх вiдносять до V. corymbosum hort., яка, звкно, не iдентична з V. corymbosum L. Для позначен-ня пбридiв V. angustifolium x V. corymbosum x V. formosum за-пропоновано колективну назву V. xcovilleanum Butkus & Pliszka -лохина Ковшлова [38].
Висновки. Найоптимальн-шою укра'нською назвою для
роду Vaccinium та для сортв, що походять в^д V. corymbosum й iнших спорщнених твнчно-американських видiв е лохина. Назву чорниця допустимо за-стосовувати для позначення V myrtillus та спорщнених з нею видiв. При введены в культуру нових видiв важливо визначи-тися з ''хнми садiвничими на-звами i не сплутувати види та видовi назви.
Таблиця 1
Назви япдних культур та деяких вид1в роду Vaccinium s.l.
Видова назва Укра'нська
латинська укра'нська англшська назва культури
Subgenus Vaccinium
Sect. Vaccinium
V. uliginosum L. (V gaultherioides Bigelow, V. оccidentale A.Gray) л. багнова чи л. дра-говинна, або лохина bog bilberry
Sect. Cyanococcus
V. angustifolium Aiton (V brittonii Porter ex E.P.Bicknell, V. lamarckii Camp, V. pensylvanicum Lam.) л. вузьколиста lowbush blueberry
V. boreale I.V.Hall & Aalders л. пвнчна northern blueberry
V. caesariensе Mack. л. цезарева new jersey blueberry
V. carolinianum Ashe л. каролшська
V. corymbosum L. (V. atlanticum E.P.Bicknell, V. constablaei A.Gray) л. щиткова highbush blueberry, great whortleberry
V. darrowii Camp л. Дарроу darrow's (or evergreen) blueberry
V. dobbini Burnham л. Доббша dobbin's huckleberry лохина ( в т.ч.
V. elliottii Champ. л. Еллюта elliott's blueberry американська
V. formosum Andrews (V. australe Small) л. красива southern blueberry лохина, канадська лохина, високоросла
V. fuscatum Aiton (V. arkansanum Ashe, V. atrococcum (A.Gray) A.Heller) л. бурувата black highbush blueberry
V. hirsutum Buckley л. жорстковолосиста hairy (-fruited) blueberry лохина тощо)
V. xmarianum P. Watson л. приморська
V. myrtilloides Michx. (V. canadense Kalm ex Richardson) л. миртоподiбна Canadian (or sour-top) blueberry, velvetleaf huckleberry
V. pallidum Aiton (V. altomontanum Ashe, V. vacillans Kalm ex Torr.) л. блща dryland (blue ridge, hillside) blueberry
V. simulatum Small л. подiбна upland highbush blueberry
V. tenellum Aiton л. нжнувата small black (or small cluster) blueberry
V. virgatum Aiton (V. amoenum Aiton, V. ashei J.M.Reade) л. прутова smallflower (or rabbiteye) blueberry
Sect. Batodendron
V. arboreum Marshall л. деревна farkleberry, sparkleberry
Sect. Herpothamnus
V. crassifolium Andrews л. товстолиста creeping blueberry
До питання упорядкування украшських назв рослин. Повщомлення 1. Назви видiв роду VacciniumL.
Продовження табл. 1
Видовг нэзвб УкраТнська
лaтинcькa yкрaïнcькa aнглiйcькa назва культури
Sect. Polycodium
V. stamineum L. л. тичинковa deerberry
Sect. Bracteata
V. bracteatum Thunb. (V. buergeri Miq., V. malaccense Wight) л. приквiтковa sea bilberry
Sect. Pyxothamnus
V. floribundum Kunth (V. mortinia Benth.) л. ряcнa mortiño
V. meridionale Sw. л. полyдeннa
V. ovatum Pursh л. яйцeподiбнa california (or evergreen, shot, blackwinter) huckleberry
Sect. Myrtillus
V. caespitosum Michx. (V geminiflorum Kunth) л. дернова dwarf (or mexican) blueberry, dwarf bilberry
V. deliciosum Piper (V. coccineum Piper) л. нжна cascade bilberry, blue huckleberry
V. membranaceum Douglas ex Torr. (V. globulare Rydb.) л. перетинчаста mountain bilberry, thinleaf huckleberry,
V. myrtillus L. (V. yatabei Makino) л. миртова, або чорниця common bilberry, whorthleberry
V. ovalifolium Sm. (V. alaskaense Howell, V. axillare Nakai, V. chamissonis Bong.) л. овальнолиста oval-leaf (or alaska) blueberry
V. parvifolium Sm. л. дрiбнолиста red huckleberry, red bilberry чорниця (в
V. scoparium Leiberg ex Coville л. вшикова grouse whortleberry, red alpine blueberry т.ч. гавайська чорниця, кавказька
Sect. Macropelma чорниця
V. calycinum Sm. (V. meyenianum Klotzsch) л. чaшeчковa 'öhelo kau lä'au тощо)
V. dentatum Sm. л. зyбчacтa 'öhelo
V. reticulatum Sm. (V. peleanum Skottsb.) л. chacra 'öhelo 'ai
Sect. Hemimyrtillus
V. arctostaphylos L. л. китицeвa
V. cylindraceum Sm. л. цилiндричнa
V. hirtum Thunb. (V. koreanum Nakai, V. usunoki Nakai) л. шорcткa
V. padifolium Sm. (V. maderense Link) л. чeрeмxолиcтa
V. smallii A.Gray л. Civ^a
Sect. Praestantia краснка
V. praestans Lamb. л. вiдмiннa krasnika
Sect. Vitis-idaea
V. vitis-idaea L. л. виногрaдовa чи л. cлaнкa, aбо бру^иця ling(on)berry, red whortleberry, cowberry, foxberry брусниця
Subgenus Oxycoccus
Sect. Oxycoccus
V. macrocarpon Aiton л. вeликоплодa american ( or large) cranberry
V. oxycoccos L. (O. hagerupii Â.L5ve & D.Löve, O. microcarpus Turcz. ex Rupr., O. oxycoccos (L.) MacMill., O. palustris Pers., O. quadripetalus Gilib., V. hagerupii (Ä.Löve & D.Löve) Ahokas, V. microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh., V. palustre Salisb.) л. киcлоплодa, aбо жyрaвлинa common ( or small) cranberry журавлина
Sect. Oxycocoides
V. erythrocarpum Michx. л. чeрвоноплодa southern mountain cranberry
Б!
До питання упорядкування украшських назв рослин. Повщомлення 1. Назви видiв роду VacciniumL.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Angiosperm Phylogeny Group. An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III / B. Bremer [et al.] // Bot. J. Linn. Soc. - 2009. - Vol. 161, No. 2. - P. 105-121.
2. Vander Kloet, S. P. The genus Vaccinium in North America / S. P. Vander Kloet ; Res. Branch, Agriculture Canada, Publ. 1828. - Ottawa : Minister of Supply and Services Canada, 1988. - 201 p.
3. Барбарич А. И. Семейство 76. Брусничные (Брусничн) - Vaccinaceae / А.И. Барбарич // Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - С. 136-137.
4. Барбарич А.1. Родина С1Х. Брусничн - Vaccinaceae Lindl. / А.1. Барбарич // Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - Т. 8. - С. 59-73.
5. Виноградова В.М. Ericaceae Juss. - Вересковые /
B.М. Виноградова // Флора европейской части СССР. - Л.: Наука, 1981. - Т. 5. - С. 40-52.
6. Зиман С.М. Тримовний словник назв судинних рослин флори Укра'ни / С.М. Зиман, Я.П. Дщух, Д.М. Гродзинський, М.М. Федорончук, О.В. Булах. -К.: Фкосоцюцентр, 2008. - 319 с.
7. Розанова М.А. Брусничные / М. А. Розанова // Культурная флора СССР. - М.; Л.: Госсельхозиз-дат. - 1936. - Т. 1. - С. 240- 276.
8. Род CXXIV. Брусничные - Vaccinaceae Lindl. // Флора СССР. - М.; Л.: Изд-во АН ССР, 1952. - Т. 18. -
C. 93-104.
9. Соколов С.Я. Сем. 89. Брусничные - Vaccinaceae Lindl. / С.Я. Соколов, Н.В. Шипчинский // Деревья и кустарники СССР. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1960. - Т. 5. - С. 352-367.
10. Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine. A nomen-clatural checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk ; M.G. Kholodny Inst. Bot. - Kyiv, 1999. - 345 p.
11. Кобiв Ю. Словник укра'нських наукових i народних назв судинних рослин. - К.: Наук. думка, 2004. - 800 с.
12. Смик Г.К. Корисн та рщккж рослини Укра'ни. Словник-довщник народних назв / Г.К. Смик. - К.: Укр. енциклопедiя, 1991. - 412 с.
13. Словник ботанчно!' номенклатури (Проект). - К.: Держ. вид-во Укра'ни, 1928. - 313 с.
14. Шмальгаузен И. Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа / И. Шмальгаузен. -К.: И.Н. Кушнерев и Ко, 1897. - Т. 2. - 752 с.
15. Гродзинський Д. М. Чотиримовний словник назв рослин (укра'шсько-роайсько-англмсько-латинський) / Д.М. Гродзинський. - К.: Фкоцентр, 2001. - 312 с.
16. Vaccinium Linnaeus // Index Nominum Genericorum / Inter. Assoc. Plant Taxonomy. - URL: http://botany. si.edu/ing/INGsearch.cfm?searchword=-Vaccinium.
17. Словник-довщник з ботанки / П.М. Береговий [та
¡н.]; за ред. 1.П. Бтоконя, О.Л. Липи. - К.: Рад. школа, 1965. - 588 с.
18. Коропачинский И.Ю. Древесные растения Азиатской России / И.Ю. Коропачинский, Т.Н. Встов-ская. - Новосибирск: Изд-во СО РАН, филиал «Гео», 2002. - 707 с.
19. Алексеев Ю.Е. Деревья и кустарники. Энциклопедия природы России / Ю.Е. Алексеев, П.Ю. Жмы-лев, Е.А. Карпухина. - М.: ABF, 1997. - 589 с.
20. Галетта Д.Дж. Голубика и клюква / Д.Дж. Галетта; пер. Г.Н. Мирошниченко // Селекция плодовых растений. - М.: Колос, 1981. - С. 215-274.
21. Витковский В. Л. Плодовые растения мира / В .Л. Витковский. - СПб; М.; Краснодар: Лань, 2003. - 591 с.
22. Рипа А.К. Клюква крупноплодная, голубика высокая, брусника / А.К. Рипа, В.Ф. Коломийцева, Б.А. Аудриня. - Рига: Зинатне, 1992. - 216 с.
23. Андрусв Б.М. Вирощуемо чорницю / Наук. тов-во ¡м. Шевченка - Львт, 2006. - 110 с.
24. Державний реестр сортв придатних для поши-рення в Укра'ж (витяг станом на 15.04.2009) / Держ. служба з охорони прав на сорти рослин. -К.: Алефа, 2009. - 242 с.
25. Державний реестр сортв придатних для поши-рення в Укра'ж (витяг станом на 15.04.2011) / Держ. служба з охорони прав на сорти рослин. -К.: Алефа, 2011. - 300 с.
26. Державний реестр сортв придатних для поши-рення в Укра'н у 2013 р. (реестр е чинним станом на 17.12.2013) / Держ. ветерин. та фкосант. служба Укра'ни. - К., 2013. - URL: http://vet.gov.ua/sites/ default/files/-ReestrEU-2013-12-17_full.pdf.
27. Гонтар В.Т. Урожайнсть та яксть я^д буяхт за умов Лкостепу Укра'ни / В.Т. Гонтар, В.О. Слен-ко, С.В. Марченко // Зб. наук. праць Внниц. нац. аграр. ун-ту : сер. с.-г. наук. - 2013. - № 74, вип. 4. -С. 117-124.
28. Оленко В.О. Яксн показники плодк лохини (бу-яхк) в умовах Киева / В.О. Сленко, В.Т. Гонтар, Марченко С.В. // Наук. вкник Нац. ун-ту бкре-сурсв i природокористування Укра'ни : сер. Агронома. - 2013. - Вип. 183, ч.1. - С. 26-29.
29. Стенко В.О. Яксн та товарн ознаки я^д чорниц щитково!' (Vaccinium corymbosum L.) в умовах Ки-''всько!' обл. / В.О. Сленко, С.В. Марченко // Сор-товивчення та охорона прав на сорти рослин. -2013. - № 4. - С. 40-43.
30. Пиж' янова А. А. Вплив сорту i типу пагона на укоршюванкть зелених стеблових живцв голубики високоросло!' (Vaccinium corymbosum L.) / А.А. Пиж'янова, А.Ф. Балабак // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2013. - № 2. -С. 42-45.
31. Powell E.A. Hawaiian blueberries and their relatives -
До питання упорядкування украшських назв рослин. Повщомлення 1. Назви видiв роду VacciniumL.
A phylogenetic analysis of Vaccinium L. sections Macropel ma (Klotzsch) Hooker f., Myrtillus Du-mortier, and Hemimyrtillus Sleumer / E.A. Powell, K.A. Kron // Syst. Bot. - 2002. - Vol. 27. - P. 768-779.
32. Camp W.H. The North American blueberries with notes on other groups of Vacciniaceae // Brittonia. -1945. - Vol. 5. - P. 203-275.
33. Classification for Kingdom Plantae Down to Genus Vaccinium L. / USDA, NRCS. - URL: http://plants. usda.gov/java/ClassificationServlet?source- = dis-play&classid=VACCI.
34. Kron K.A. Phylogenetic relationships within the blueberry tribe (Vaccinieae, Ericaceae) based on sequence data from MATK and nuclear ribosomal ITS regions, with comments on the placement of Satyria / K.A. Kron, E.A. Powell, J.L. Luteyn // Amer.
J. Bot. - 2002. - Vol. 89, No. 2. - P. 327-336.
35. Species in GRIN for genus Vaccinium / USDA, ARS, Nat. Genet. Resour. Program (GRIN) .- URL: http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/-splist. pl?12610 (12.02.2014).
36. Vaccinium // URL: http://en.wikipedia.org/wiki/Vac-cinium (last modified 05.01.2014)
37. Vander Kloet S. P. A subgeneric classification of the genus Vaccinium and the metamorphosis of V. section Bracteata Nakai: more terrestrial and less epiphytic in habit, more continental and less insular in distribution / S. P. Vander Kloet , T. A. Dickinson // J. Plant Res. - 2009. - Vol. 122. - P. 253-268.
38. Butkus, V. The highbush blueberry - a new cultivated species / V. Butkus, K. Pliszka // Acta Hort. (ISHS). -1993. - No. 346. - P. 81-86.
Hagmw^a 19.03.14
