CC BY
64
Фiлоcофiя культури i освгги УДК 17.G2
B. B. НАДУРАК1
1Пpикapпaтcький нaцioнaдьний yнiвepcитeт iмeнi Bacиля Стeфaникa (Iвaнo-Фpaнкiвcьк), eл. пошта vnadurak@gmail.com, ORCID 0000-0002-7975-0095
ДО ПИТАННЯ В1ДКРИТОСТ1 СИСТЕМИ СУСПIЛЬНОÏ МОРАЛ1
Метою дaнoï cтaттi бyдe дocлiджeння cпeцифiки вiдкpитocтi cиcтeми cycпiльнoï мopaдi до piзниx явищ пpиpoднoгo тa cy^^TOro 6уття. Для дocягнeння мeти нeoбxiднo виявити кepyючi фaктopи cиcтeми cycrn-льно1 мopaлi тa oпиcaти ocoбливocтi ïx взaeмoдiï з cиcтeмoю. Методолопя. Пpeдcтaвлeнe дocлiджeння фун-тyeтьcя га викopиcтaннi cинepгeтичнoï мeтoдoлoгiï, вiдпoвiднo до яко1' cycпiльнa мopaдь тpaктyeтьcя як ввд-кpитa cкдaднa cиcтeмa, яга caмoopгaнiзyeтьcя. Biдкpитicть тa нeлiнiйнicть пocтaють ocнoвними мeтoдoлoгi-чними пpинципaми ra^prera^, як1 буди викopиcтaнi в дocлiджeннi. Наукова новизна poбoти пoлягae в тому, що впepme було пpoвeдeнo вceбiчний aнaлiз iдeï вiдкpитocтi статеми cycпiльнoï мopaлi до впливiв piзниx явищ пpиpoднoгo тa cycпiльнoгo буття, i, нacaмпepeд, тиx, як1 можга нaзвaти ïï кepyючими фaктopa-ми. Зayвaжeнo нeлiнiйнicть зв'язку cиcтeми cyra^M!' мopaдi тa ïï кepyючиx фaктopiв, icнyвaння мiж ними цикдiчнoï пpичиннocтi, piзницю в iнтeнcивнocтi впливу piзниx кepyючиx чинник1в нa мopaдь. Висновки. B^^micra cиcтeми cycпiльнoï мopaдi пepeдбaчae, що нa нeï мaють вплив зoвнimнi чинники. З пoмiж ниx e фaктopи, вплив якиx e гайбшьшим. ïx ми нaзивaeмo кepyючими фaктopaми cиcтeми cycпiльнoï мopaлi тa пoдiляeмo нa двi ocнoвнi групи: до пepmoï нaлeжaть тi, яш мaють coцiaльнe пoxoджeння, a до ^yroï - бюло-гiчнe. Мaкpopiвeнь мopaлi (мopaльнa cвiдoмicть) e новою якютю в пopiвняннi з кepyючими фaктopaми. Biн нe e ïx лшшним пpoдoвжeнням, aджe xoчa й фopмyeтьcя зa ïx впливу, пpoтe бeзпocepeдньoю пpичинoю його появи e мexaнiзми caмoopгaнiзaцiï. Kepyючi фaктopи вiдpiзняютьcя зa iнтeнcивнicтю cвoгo впливу ra CTcre-му cycпiльнoï мopaлi. G cepeд ниx тaкi, як1 можуть ввaжaтиcь зacaдничими, ocкiльки cтpyктypи, cфopмoвaнi зa ïx впливу, знaxoдятьcя в ocнoвi мopaлi. Bплив iнmиx e, як пpaвилo, мeнmим, xoчa й га пeвниx пepioдax poзвиткy cиcтeми вaгa того чи iнmoгo фaктopa мoжe зpocтaти a6o ж craAara. Bзaeмoдiя мiж cиcтeмoю cycrn-льнoï мopaлi тa ïï кepyючими фaктopaми xapaктepизyeтьcя цикдiчнoю пpичиннicтю: кepyючi фaктopи впли-вэють нa мopaдь i, y cвoю чepгy, зaзнaють ïï впливу.
Ключовi слова: ra^prera^, cиcтeмa cycпiльнoï мopaдi, вiдкpитicть, нeлiнiйнicть, кepyючi фaктopи.
Актуaльнicть
Оcтaннe дecятилiття пoзнaчeнe aктивним пpoвeдeнням дocлiджeнь, в якиx piзнoмaнiтнi coцioкyльтypнi фeнoмeни вивчaютьcя y cвiтлi cинepгeтичнoï пapaдигми. Сycпiльнa мopaль тaкoж пocтyпoвo cтae пpeдмeтoм тaкиx poзвiдoк. Хoчa й кoмплeкcниx дocлiджeнь, в якиx мopaдь вивчaлacя б як вiдкpитa cклaднa cиcтeмa, що caмoopгaнiзyeтьcя, поки нe icнye, вте ж дeякi aвтopи нaмaгaдиcь ocмиcлити oкpeмi acпeкти дaнoï пpoблeми. Йдeтьcя, зок-peмa, пpo G. Бeляeвy, Р. Бiшлepa, B.I. Бaкштa-нов^кого тa Ю.B. Сoгoмoнoвa, Ф.Гaeкa, А^^ипнита, Ф. Фукуяму.
Одним iз нaйвaжливiшиx y cинepгeтицi e пpинцип вiдкpитocтi, який пepeдбaчae «жможливють нexтyвaння взaeмoдieю cиcтeми зi cвoïм oтoчeнням» [2, c.164]. У пpиpoдi й
cycпiльcтвi вci cиcтeми тieю чи шшою мipoю, вiдкpитi, тобто вони здшотюють з оточуючим cepeдoвищeм oбмiн eнepгieю, iнфopмaцieю, pe-човиною. Доки тaкий oбмiн icнye, cиcтeмa здaтнa пiдтpимyвaти влacнe icнyвaння.
Ми мaeмo ви пiдcтaви ввaжaти, що мopaль тaкoж e вiдкpитoю cиcтeмoю. Якщо дeтaлiзyвaти поняття вiдкpитocтi cиcтeми cycпiльнoï мopaлi, то воно oзнaчae, пo-пepшe, нaявнicть ïï тicнoгo зв'язку з шшими явищaми пpиpoднoгo тa cycпiльнoгo буття; ro^pyre, icнyвaння пeвнoгo впливу oднieï cиcтeми cycпiльнoï мopaлi нa шшу, внacлiдoк чого вони тeж зaзнaють змiн. У кoнтeкcтi cинepгeтичнoгo пiдxoдy нac цiкaвитимe пepший acпeкт в^^тост! i, головним чином, вiдкpитicть œc-тeми cycпiльнoï мopaдi до rax чинникiв, якi ми нaзивaeмo кepyючими фaктopaми.
Слiд зayвaжити, що зв'язок мopaлi iз
р1зними явищами природного та суспшьного буття, вже довгий час е предметом дискуси серед фах1вщв. На нашу думку, у значнш м1р1 розв'язати дану проблему може саме синерге-тичний шдхщ до морал1 1, зокрема, ще! вщкритосп та керуючих параметр1в.
Мета дослщження
Отже, метою дано! статп буде дослщження специфши вщкритост системи сусшльно! морал1 до р1зних явищ природного та суспшьного буття, !, насамперед, тих, яю мож-на назвати И керуючими параметрами.
Виклад основного матер1алу
Пояснюючи змют поняття «керуючий параметр», засновник синергетики Герман Хакен зауважуе: «Будь-яка система тдпорядкована зовшшшм умовам. Ц умови описуються у форм! так званих керуючих параметр1в. Якщо керуюч! параметри змшюються, то система може постшно пристосовуватись до нових умов» [5, с.353]. В шшш його статп читаемо: «Якщо структура збершаеться за змши умов середовища, тобто керуючих параметр1в (видшення наше. — Н.В.), то вона називаеться стшкою або структурною стшкою» [4]. 1з цих цитат зрозумшо, що керуючими параметрами системи е т фактори зовшшнього щодо не! середовища, яким тдпорядкований !! розвиток. Тобто система формуеться й змшюеться внаслщок впливу зазначених чинниюв. Змши, що вщбуваються з керуючим параметром, вик-ликають змши на мшро- та макрор1внях системи. Слщ зазначити, що вщносно морал1 термш «керуючий параметр» е не зовшм точним, адже мова тут йде не про параметри як таю (у значенш величин), а про фактори, яю вплива-ють на мораль. Тому надал! ми надаватимемо перевагу поняттю «керуючий фактор», або ж «чинник», як бшьш точному щодо предмета нашого дослщження.
Яю ж фактори можуть бути назван керуючими для системи сусшльно! морал1? На основ! анал1зу, результати якого будуть викладеш в окремш публшацп, ми дшшли висновку, що можна видшити дв1 основш групи таких керуючих фактор1в: до першо! вщнесемо тих, у
яких походження сощальне, а до друго! тих, у яких — бгологгчне. До групи сощальних керуючих фактор1в вщносимо потребу ствжиття (тобто необхвдшсть людей у сшвюнуванш з метою виживання, яка стимулюе виникнення норм, що уможливлюють ствжиття); культуру та релгггю (хоча вона е частиною культури, про-те стосовно морал! виступае як окремий ке-руючий фактор, тому що здатна впливати на не! ошбно, незалежно вщ певного типу культури); економгчну сферу суспшьного буття. До бюлопчно! групи керуючих фактор1в вщносимо природну основу моральних норм (вщомо, що схильшсть до деяких форм морально! поведшки закладена в нашш природ! й успадковуеться генетично та нав1ть мае свш прототип у поведшщ тварин) { т фактори людсько! природи, опанування яких значною м1рою спричинило формування морал! (на-приклад, агрешя, статевий потяг).
Звичайно, кр1м видшених нами фактор1в, юнують й шш! чинники, яю впливають на розвиток мораль Проте основоположний вплив походить саме вщ них, тому ми й вважаемо за можливе надати !м особливого статусу.
Назваш керуюч! фактори безпосередньо до структури морал! не належать, адже вони, за словами Германа Хакена, «накладаються на систему ззовш» [4]. Проте, з шшого боку, щ фактори перебувають з мораллю в настшьки тюному зв'язку, що утворюють з нею певну системну цшсшсть, { тому неможливо адекватно дослщжувати мораль, не розглядаючи !! керуючих параметр1в.
Такий шдхщ розширюе наше бачення морал!, адже демонструе, що вона нерозривно пов'язана з шшими сферами буття. Щоб зрозум1ти !! походження та функщонування, необхщно бачити й ураховувати цей зв'язок, адже поза ним вона була б не можливою. У контекст такого шдходу мораль дослщжуеться як частина буття, тдсистема шших систем, ча-стково детермшована шшими сферами буття й нерозривно вплетена в них.
Серед дослщниюв довгий час було пошире-ним прагнення пояснити мораль лшшно, механютично, тобто звести !! до одного з керуючих фактор1в. С. Беляева називае таке прагнення «монодетермшзмом» [1, с.10]. Наприк-
лад, зведення морал! до бюлопчного чинника породило натуралютичний напрям в етищ, який бачить И (мораль) тшьки розвитком природних задатюв людини до альтру!зму, емпати { т. п. Релтйна етика вбачае коршня морал! у сфер! потойб1чного (основш моральш норми передаш людиш вищими силами). Вщом! й спроби трак-тування морал! як явища похщного вщ економ!чно! сфери (марксизм). Як показав час, ус под!бш шдходи, хоча й пояснювали певний аспект феномену мораш, проте, у цшому, вияв-ляли обмежешсть { не приймалися широким колом дослщниюв.
Синергетика дае змогу подолати такий лшшний тдхщ { продемонструвати вищий р1вень складност функцюнування вщкритих систем, яю характеризуються нелшшшстю сво-го розвитку та неможливютю зведення !х динамши до одного чинника. На мораль впли-вають р!зш керуюч! фактори, { тшьки в !х взаемоди виникае неповторна структура т!е! чи шшо! морально! системи. Таку ж позищю подшяе С. Беляева, зауважуючи, що на моральшсш процеси «завжди впливае багато р1зних причин { обставин», при цьому дослщниця вщзначае, що щея
«полщетермшаци морал! завжди приховано була присутньою в етичних текстах, але не могла отримати адекватно! методолопчно! тдтримки, яку !й надае синергетика [1, с.17].
Треба враховувати й той факт, що керуюч! фактори системи суспшьно! морал! часто тюно переплетен! м!ж собою, а також з шшими чин-никами, так що той вплив, який походить вщ одного з них, може бути насправд! опосередко-ваним впливом шшого або результатом синергшного впливу к!лькох фактор!в. Тому правильно буде сказати, що видшення нами тих чи шших керуючих фактор!в е лише прийомом, методом, який дае змогу краще пояснити й дослщити предмет нашого досл!дження. Адже насправд! на мораль впливае середовище, еле-менти якого нерозривно пов'язаш м!ж собою. Хоча деяк! з них ! мають особливо виразний вплив, тому саме !х ми й класифшуемо як керуюч! фактори.
Розроблений нами синергетичний шдхщ до анал!зу системи сусп!льно! морал! передбачае !! двор!вневу структуру: м!крор!вень морально!
практики (включае член!в певно! спшьноти, як!, переймаючи прийнят! в нш моральн! ор!ентири у власну шдивщуальну моральну св!дом!сть, ут!люють !! в життевш практиц!) ! макрор!вень (моральна свщомють). Складов! макрор!вня в синергетищ прийнято називати параметрами порядку. У систем! суспшьно! морал! ними вис-тупають етичн! норми, принципи, цшност!, правила. Вони п!дпорядковують соб! елементи м!крор!вня (тобто суб'ект!в морально! практики) ! визначають !х поведшку. Разом !з тим м!ж цими р!внями !снуе цикл!чна причинн!сть, адже суб'екти не тшьки п!дпорядковуються мораль-ним ор!ентирам, а й створюють !х у сво!й взаемод!!.
Макрор!вень морал! е новою як!стю в пор!внянш не т!льки з мшрор!внем, а й з його керуючими факторами. Як би добре ми не знали специфшу керуючих чинник!в т!е! чи шшо! системи сусп!льно! морал!, цього недостатньо для того, щоб пояснити !! параметри порядку. Неможливо описати один р!вень «мовою» !ншого.
Для подальшого пояснення специф!ки зв'язку м!ж керуючими факторами та м!кро- й макрор!внями морал! необх!дно звернутися до ще! нел!н!йност!. Визначальною властив!стю лшшних систем е «принцип суперпозиц!!: сумою ршень е р!шення, або ж, по-шшому, результатом сумарного впливу на систему е сума результат!в, так званий лшшний вщгук системи, прямо пропорцшний впливу» [3, с.53]. Натом!сть в!дкритим складним системам вла-стива нел!н!йн!сть розвитку, яка е «порушен-ням принципу суперпозиц!! в певному явищк результат суми вплив!в на систему не е р!вний сум! результат!в цих вплив!в. Результати ддачих причин не можна складати» [3, с.54].
Стосовно системи суспшьно! морал! принцип нелшшност означае, що !! параметри порядку (моральна свщомють) не е лшшним про-довженням керуючих фактор!в, адже хоча вони й формуються за !х впливу, проте безпосеред-ньою причиною !х появи е неповторш механ!зми самоорган!зац!!, що в!дбуваються в систем! суспшьно! морал!.
Також щея нелшшносп розвитку морал! означае, що вплив на не! певних чинниюв (тих же керуючих фактор!в) не дае однозначного
вщгуку. Це пояснюеться не тшьки тим, що на не! впливае багато зовшшшх { внутршшх чинниюв, яю вступають у складну взаемодда, наслщки яко! часто не можна вивести як з кожного окремо взятого чинника, так { з !х сукупност!, а й тим, що в певш перюди розвит-ку навггь зовшм незначш випадков! фактори можуть мати на не! вагомий вплив. Тобто якщо ми проведемо мисленневий експеримент { уя-вимо дв1 системи суспшьно! морал!, яю зазна-ють впливу однакових керуючих фактор1в та, загалом, однакового середовища, то результат такого впливу буде все одно р1зним. У процес еволюци сформуються дещо вщмшш структу-ри, адже процеси самооргашзаци йтимуть р1зним шляхом { творитимуть, врешт!, р!зш «малюнки» оргашзованих структур.
Наведемо приклад, щоб продемонструвати вищеописане. Скаж1мо, норми морал!, яю рег-ламентують турботу про д1тей, закладеш в людей на шстинктивному р!вш (керуючий фактор — бюлопчна природа людини), проте конкретш форми, яю визначають вид ще! допомоги, в основному, з шстинкту не випливають. Вони за-лежать вщ його взаемоди з шшими керуючими факторами та вщ специф!чних юторичних умов т1е! чи шшо! морально! системи !, загалом, вщ особливих процеав самооргашзаци, що проходили в нш. У результат!, в одному суспшьств! турбота про д1тей може допускати досить по-блажливе ставлення навггь до найдр!бшших !х примх, а в шших така турбота передбачае дисциплшу й муштру, як це було, наприклад, у Спарт1, деяю норми виховання яко! можуть здаватися нам жорстокими.
Слщ також зазначити, що керуюч! фактори вщр!зняються за штенсившстю свого впливу на систему суспшьно! мораль Герман Хакен зауважуе, що «важливим предметом вивчення синергетики е детальне дослщження того, як! з керуючих параметр!в е критично важливими, а до впливу яких система е швидше нечутливою» [7, с.8942]. Так от, е так! керуюч! фактори, вплив яких може вважатись засадничим (потреба сп!вжиття та бюлопчна природа людини) оскшьки структури, сформован! за !х впливу, знаходяться в основ! мораль Вплив шших е, як правило, меншим, хоча й на певних пер!одах розвитку системи суспшьно! морал! вага того
чи шшого фактора може зростати або ж спада-ти. В ютори морал!, наприклад, добре вщом! приклади, коли на ту чи шшу систему морал! особливий вплив мала релшя (наприклад, середньов!чна Свропа) чи економ!чна сфера сусп!льного буття (Свропа Нового часу). В шш! пер!оди вплив тих самих фактор!в на ту ж саму систему суспшьно! морал! спадав (вплив релш! на значну к!льк!сть сп!льнот сучасно! Свропи).
Також треба зазначити, що не тшьки керуюч! фактори впливають на систему суспшьно! морал!, а мае мюце й зворотний вплив. Це ж зауважуе ! Володимир Буданов, який пише, що «керуюч! параметри... можуть з часом змшюватися через змши на нижчому р!вш» [3, с.67]. Наприклад, потреба сшвжиття стимулювала появу повед!нки, яка робила можливою колективне життя. Згодом модел! тако! повед!нки (як! трактуються нами як за-родки моральних принцишв ! норм) закр!плювались у бюлопчнш природ! людини, зм!нюючи !! у такий спошб.
У статт! Итера Р!черсона, Роберта Бойда та Джозефа Генр!ча «Генно-культурна коеволюц!я в еру геномши» йдеться про те, що процес культурно! еволюци в!д!грае лщируючу роль щодо еволюц!! ген!в. Культура, як правило, розвиваеться швидше за гени ! створюе нове середовище, що чинить на них селективний тиск. Автори наводять приклади багатьох людських гешв, як! зм!нилися в результат! нового середовища, що було сформоване куль-турними новащями [8, с.8985]. Про це також пишуть !з посиланням на багатьох досл!дник!в Джонатан Хайдт ! Сел!н Кесб!р [7, с.817]. Можна стверджувати, що под!бш процеси в!дбувались ! з людською мораллю та !! б!олог!чною природою: життя в груш, що су-проводжувалося виконанням д!й, як! можуть бути назван! етичними, поступово змшювало людську природу, роблячи !! бшьш «моральною».
Аналог!чний взаемозв'язок !снуе м!ж б!льш!стю !нших керуючих фактор!в ! мораллю. Наприклад, рел!г!!, як правило, завжди ма-ють певну етичну складову, яка, у свою чергу, формуеться тд впливом системи морал! того середовища, у якому ця рел!г!я виникае й розвиваеться. Змши в систем! суспшьно! морал!
можуть, до певно1 мiри, трансформувати етичнi засади вiдповiдноl релт1. Наприклад, сьогоднi християнство в багатьох кра1нах захвдного свiту лiбералiзуeться тд впливом змiн у 1х сустльнш моралi, допускаючи форми поведiнки, яю колись строго ним засуджува-лись. Зокрема, у деяких кра1нах протестантсью церкви змiнили свое ставлення до гомосексуалiзму пiд впливом змiни морального статусу цього явища в сустльнш свщомосп. Виходячи з написаного треба наголосити, що взаемодiя мiж системою сусшльно! моралi та И керуючими факторами характеризуеться не традицшним причинно-наслiдковим зв'язком, а, швидше, циктчною причиннiстю: керуючi фактори впливають на мораль ^ у свою чергу, зазнають 11 впливу.
Наукова новизна
Вперше проведено всебiчний аналiз ще1 вiдкритостi системи сусшльно1' моралi до впливiв рiзних явищ природного та суспшьного буття, i, насамперед, тих, яю можна назвати 11 керуючими факторами. Зауважено нелiнiйнiсть зв'язку системи сустльно! моралi та 11 керую-чих факторiв, iснування мiж ними циктчно1' причинностi, рiзницю в штенсивносп впливу рiзних керуючих чинникiв на мораль.
Висновки
Вщкритють системи сусшльно1' моралi передбачае, що на не1 мають вплив зовнiшнi чинники. З помiж них е фактори, вплив яких е
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Беляева Е. В. Метаморфозы нравственности: динамика исторических систем нравственности / Е. В. Беляева. - Минск : Экономпресс, 2007. - 464 с.
2. Буданов В. Г. Методология и принципы синергетики / В. Г. Буданов // Фшософгя освгги. - 2006. - № 1 (3). - С. 143-173.
3. Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании / Владимир Григорьевич Буданов. - [Изд. 2-е, испр]. - М. : Изд-во ЛКИ, 2008. - 232 с.
4. Хакен Г. Можем ли мы применять синергетику в науках о человеке? [Электронный ресурс] / Г. Хакен. - Режим доступа : М1р:// spkurdyumov.narod.ru/Haken7.htm.
HaH6inbmHM. Ix mh Ha3HBaeMO KepyronuMH $aK-TopaMH chctcmh cycninbHoi' Mopani. Mo^Ha BuginuTH gBi 0CH0BHi rpynu Kepyronux ^aKTopiB: go nepmoi Hane^aTb Ti, aKi MaroTb co^anbHe no-xog^eHHa, a go gpyroi — 6ionoriHHe. MaKpopiBeHb Mopani e hobow aKicro b nopiBHaHHi He TinbKH 3 MiKpopiBHeM, a h 3 Moro KepyronHMH ^aKTopaMH. BiH He e nirnHHHM npo-goB^eHHaM Kepyronux ^aKTopiB, ag^e xona h ^opMyeraca 3a ix BnnuBy, npoTe 6e3nocepegHboro npunuHoro Horo noaBH e HenoBTopHi MexaHi3MH caMoopram3a^i, ^o Big6yBaroTbca b CHCTeMi cycninbHoi' Mopani. Kepyroni ^aKTopu Bigpi3HaroTbca 3a iHTeHcHBHicTO CBoro BnnuBy Ha CHCTeMy cycninbHoi' Mopani. G cepeg hhx TaKi, BnnHB aKHx Mo»e BBa^aracb 3acagHHHHM (no-Tpe6a cniB^HTTa Ta 6ionoriHHa npupoga nroguHu) ocKinbKH CTpyKTypu, c^opMoBam 3a ix BnnuBy, 3HaxogaTbca b ocHoBi Mopani. BnnuB mmux e, aK npaBHno, MeHmHM, xona h Ha neBHHx nepiogax po3BHTKy CHCTeMH cycninbHoi' Mopani Bara Toro hh iHmoro ^aKTopa Mo»e 3pocraTH a6o ^ cnaga-th. B3aeMogia Mm cucTeMoro cycninbHoi' Mopani Ta ii KepyroHHMH ^arcropaMH xapaKTepu3yeTbca цнкniннoro npHHHHHicTro: Kepyroni ^aKTopu BnnHBaroTb Ha Mopanb i, y cbow nepry, 3a3HaroTb ii BnnHBy.
npegcTaBneHa b cTaTTi cxeMa, Ha Hamy gyMKy, Mo»e 6yTH e^eKTHBHHM 3aco6oM aHani3y 3MiH b Mopani KoHKpeTHHx cninbHoT. TaKuM aHani3 BHgaeTbca HaM nepcneKTHBHHM HanpaMKoM no-ganbmux gocnig^eHb.
5. XaKeH r. CaMoopraHH3yro^eeca o6^ecTBo / TepMaH XaKeH // CuHepreTHHecKaa napagurna : CouuanbHaa cuHepreTHKa. - M. : nporpecc-TpagHuua, 2009. - C. 350-369.
6. Haidt J. Morality / Jonathan Haidt, Selin Kesebir // Handbook of Social Psychology. - Hoboken, New Jersey : Wiley, 2010. - Vol. 2. - P. 797832.
7. Haken H. Synergetics. Basic concepts / Herrman Haken // Encyclopedia of Complexity and System Science. - Springer, 2009. - P. 8926-8946.
8. Richerson P. Gene-culture coevolution in the age of genomics / Peter J. Richerson, Robert Boyd, Joseph Henrich // Proceedings of the National Academy of Sciences. - 2010. - Vol. 107. - Issue 2. -
В. В. НАДУРАК1
1 Прикарпатский национальный университет имени В. Стефаника (Ивано-Франковск), эл. почта vnadurak@gmail.com, ORCID 0000-0002-7975-0095
К ВОПРОСУ ОТКРЫТОСТИ СИСТЕМЫ ОБЩЕСТВЕННОЙ МОРАЛИ
Целью данной статьи будет исследование специфики открытости системы общественной морали к влиянию разных явлений природного и общественного бытия. Для достижения цели необходимо обнаружить управляющие факторы системы общественной морали и описать особенности их взаимодействия с системой. Методология. Исследование базируется на использовании синергетической методологии, в соответствии с которой общественная мораль рассматривается как открытая сложная самоорганизующаяся система. Открытость и нелинейность выступают основными методологическими принципами синергетики, которые были использованы в исследовании. Научная новизна работы заключается в том, что впервые была всесторонне исследована идея открытости системы общественной морали к влиянию разных явлений природного и общественного бытия и, в первую очередь, тех, которые можно назвать ее управляющими факторами. Отмечены нелинейность связи системы общественной морали и ее управляющих факторов, существование между ними циклической причинности, разница в интенсивности влияния разнообразных управляющих факторов на мораль. Выводы. Открытость системы общественной морали предполагает, что на нее имеют влияние внешние факторы. Среди них есть такие, влияние которых является наиболее значимым, поэтому мы называем их управляющими факторами системы общественной морали. Их можно поделить на две группы: к первой относятся те, которые имеют социальное происхождение, а ко второй - биологическое. Макроуровень морали (моральное сознание) является новым качеством в сравнении с управляющими факторами. Он не есть их линейным продолжением, поскольку хотя и формируется под их влиянием, но непосредственной причиной его появления являются механизмы самоорганизации. Управляющие параметры отличаются интенсивностью своего влияния на систему общественной морали. Среди них есть такие, которые могут считаться основоположным, поскольку структуры, сформированные под их влиянием, находятся в основании морали. Влияние других является, как правило, меньшим хотя на определённых этапах развития системы вес того или иного фактора может изменяться. Взаимодействие между системой общественной морали и ее управляющими факторами характеризуется циклической причинностью: управляющие факторы влияют на мораль и, в свою очередь, подвергаются ее влиянию.
Ключевые слова: синергетика, система общественной морали, открытость, нелинейность, управляющие факторы.
V. V. NADURAK1
1Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk), e-mail vnadurak@gmail.com, ORCID 0000-0002-79750095
THE PROBLEM OF OPENNESS OF THE SYSTEM OF SOCIAL MORALITY
The purpose of this paper is to investigate the specificity of the openness of the system of social morality to influence of the various phenomena of natural and social being. To achieve this goal it is necessary to identify the control factors of the system of social morality and describe characteristics of their interaction with the system. Methodology. Research is based on the use of synergetic methodology, according to which social morality is treated as an open complex self-organizing system. Openness and non-linearity are the main methodological principles of synergetics, which were used in the study. Scientific novelty of the research lies in the fact, that the idea of
Amponogorrnm BHMipH $moco$chKHX aocmg^sHh, 2014, Bun. 6.
OmOCO^iH Ky^bTypH i OCBiTH
openness of the system of social morality to influence of the various phenomena of natural and social being and, above all, those that can be called «control factors» has been comprehensively investigated for the first time. It is noted nonlinear connection between system of social morality and its control parameters, the existence of circular causality between them, the difference in the intensity of the influence of different control factors on morality. Conclusions. Openness of the system of social morality provides, that external factors have an impact on it. Among them are factors whose impact is most relevant. We call them the control factors of the system of social morality. They can be divided into two main groups: the first are those, that have a social origin, and the second - biological. Macro level of morality (moral consciousness) is a new quality in comparison with the control factors. It is not their linear extension, because though it is formed by their influence, but the immediate cause of its appearance is self-organization mechanisms. Control factors differ by the intensity of their impact on the system of social morality. Among them are those, which can be considered as fundamental, because structures, which are formed under their influence, are the basis of morality. The influence of others is usually lower, although at certain periods of system development it may increase or decrease. Interaction between the system of social morality and its controlling factors is characterized by circular causality: controlling factors affect morality and, in turn, they are subject to its influence.
Key words: synergetics, system of social morality, openness, nonlinearity, control factors.
REFERENCES
1. Belyaeva Ye. V. Metamorfozy nravstvennosti: dinamika istoricheskikh sistem nravstvennosti [Metamorphoses of morality: the dynamics of historical systems of morality]. Minsk, Ekonompress Publ., 2007. 464 p.
2. Budanov V. G. Metodologiya i printsipy sinergetiki [Methodology and principles of synergetics]. Filosofiya osviti - Philosophy of education, 2006, no. 1 (3), pp. 143-173.
3. Budanov V. G. Metodologiya sinergetiki v postneklassicheskoy nauke i v obrazovanii [Methodology of synergetics in postnonclassical science and education]. Moscow, LKI Publ., 2008. 232 p.
4. Khaken G. Mozhem li my primenyat sinergetiku v naukakh o cheloveke? (Can we apply synergetics in the human sciences?). Available at: URL: http://spkurdyumov.ru/what/primenyat-sinergetiku-v-naukax-o-cheloveke-german-xaken/ (Accessed 20 August 2014).
5. Khaken G. Samoorganizuyushcheesya obshchestvo [Self-organizing society]. Sinergeticheskaya paradigma : Sotsialnaya sinergetika - Synergetic Paradigm : Social Synergetics. Moscow, Progress-Traditsiya Publ., 2009. pp. 350-369.
6. Haidt J., Kesebir S. Morality. Handbook of Social Psychology. Hoboken, New Jersey, Wiley Publ., 2010, vol. 2, pp. 797-832.
7. Haken H. Synergetics. Basic concepts. Encyclopedia of Complexity and System Science. Springer, 2009. pp. 8926-8946.
8. Richerson P. Gene-culture coevolution in the age of genomics. Proceedings of the National Academy of Sciences, 2010, vol. 107, issue 2, pp. 8985-8992.
HagiMmna go pegKoneri! 11.08.2014 npHHHOTa go gpyKy 28.11.2014
