CC BY
305
УДК 347.73 О. О. ДМИТРИК,
д-р юрид. наук, доц., професор кафедри фаянсового права, Нацюнальний ушверситет «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Мудрого», м. Харюв
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК ДЖЕРЕЛ Ф1НАНСОВОГО ПРАВА
У статт1 розглянуто ознаки джерел фшансового права, зокрема таю як: формальна визначетсть, нормативтсть, загальнообов'язковгсть, юридична сила, загальнов1дом1сть, системность, видання уповноваженим органом.
Ключов1 слова: джерела фшансового права; ознаки джерел права; норматившсть; формальна визначешсть; загадьнообов'язковють.
Питания джерел фшансового права завжди були в центр1 уваги науковщв. Нараз1 велико!' актуальност набувае питання стосовно того, якими властивостями мае володгги правовий акт, щоб мати шдстави називатися джерелом права, 1 фшансового зокрема.
Розробку проблем дано! тематики проводили Ю. О. Крохша, I. I. Кучеров, М. П. Кучерявенко, Г. П. Толстопятенко та ш. Однак, незважаючи на суттев1 напрацювання вчених у цш сфер1, науковий штерес до з'ясування низки проблем стосовно р1зних аспеклв визначення джерел фшансового права не згасае, що пояснюеться певною складнютю дано! тематики.
Метою статл е визначення та характеристика ознак джерел фшансового
права.
Науковщ, звертаючись до розгляду джерел права, акцентують увагу на низщ !х властивостей. Так, Н. М. Пархоменко, констатуючи вщсутшсть единого шдходу до визначення ознак джерел права, загальними й найсуттевшими з них вважае таю: це офщшна форма вираження 1 закршлення вол1 суб'еклв правотворчостц вони мають особливий порядок виникнення, обов'язковють та державну гарантованють, формальнють, норматившсть, юридичну силу, 1ерарх1чнють, системнють, стабшьнють, дшть в час1, простор1 й щодо кола ос1б
[1, с. 62]. С. В. Бошно 3a3Ha4ae, що iстотними ознaкaми форми прaвa e: обов'язковiсть, нормaтивнiсть, визтаченють, стaбiльнiсть, зaгaльновiдомiсть, держaвнa пiдтримкa, легaльнiсть [2, с. 64-65]. О. М. Ярошенко виокремлюe тaкi ознaки: формaльнa визнaченiсть, зaгaльнообов'язковiсть, зaгaльновiдомiсть, внyтрiшня стрyктyровaнiсть [3, с. 1S]. Як бaчимо, нaведенi погляди демонстрyють нaявнiсть рiзних нaборiв ознaк, якими вченi хaрaктеризyють джерелa прaвa.
У цiломy погоджуючись з нaведеним, виокремлення деяких з них, та нaшy думку, e сумшвним, принaймнi для хaрaктеристики джерел сaме фiнaнсового прaвa. По-перше, тавряд чи стaбiльнiсть, про яку говорять H. М. Шрхоменко i С. В. Бошно, ниш e aтрибyтом джерел прaвa, в тому чи^ й фiнaнсового. Стaбiльнiсть ознaчae мщнють, стaлiсть, постiйнiсть [1-2]. У тауковш лiтерaтyрi зaзнaчaeться, що стaбiльнiсть - це хaрaктеристикa
нормaтивно-прaвового a^ra, прийнятого нaйвищим предстaвницьким оргaном держaви aбо нaродом в особливому зaконодaвчомy порядку, що мae вищу юридичну силу i регyлюe нaйбiльш вaжливi сyспiльнi вiдносини тa хaрaктеризyeться соцiaльною обyмовленiстю, стiйкою ефективнiстю регyлювaння суспшьних вiдносин, що виявляeться в достaтньомy aбо зaдовiльномy вирiшеннi зaвдaнь, як стояли при розробцi зaконy, вщсутшстю суперечностей, що можуть призвести до вщмши aбо чaстковоï змiни a^ra, сyкyпнiстю сyrтeвих влaстивостей, що вiдбивaють достaтнi якостi зaконy тa зумовлюють його здaтнiсть зaдовольняти потреби сyспiльствa зaвдяки високiй якостi, рiвню техшки розробки тa мови зaконy [4, с. 59-60]. Якщо виходити з тaких посилaнь, то з певною yмовнiстю можуть хaрaктеризyвaтися стaбiльнiстю ршення тa висновки Kонститyцiйного Суду як джерелa фiнaнсового прaвa, тa й то тому, що чинне зaконодaвство не передбaчae процедури змiни рaнiше прийнятих тaких aктiв. Анaлiз чинних нормaтивно-прaвових aктiв, що впорядковують пyблiчнy фiнaнсовy дiяльнiсть, свiдчить про нaявнiсть численних змiн, що вносяться до ïx змiстy. Отже, нaвряд чи тaкi нормaтивно-прaвовi aкти e стaбiльними. Хочa до цього неодмшно требa прaгнyти.
По-друге, ми не згодш з тим, що легальшсть може бути ознакою джерел права. Справа в тому, що однозначного визначення даного поняття не юнуе, немае його закршлення у нормативно-правових актах. Скорiш за все, говорячи про легальшсть, С. В. Бошно мала на увазi такi специфiчнi характеристики, як 1х видання в межах повноважень вiдповiдних суб'ектiв правотворення та вiдповiднiсть нормативним положенням аклв, виданих вищими суб'ектами правотворчосп. Але в такому разi доцiльним е використання термiна «законнють», який пiдкреслить роль закону в регулюванш суспiльних вiдносин. До реч^ у перекладi з латини «1е§аНв» означае законний, а в тлумачному словнику позначаеться як визнаний, дозволений законом [5, с. 258].
По-трете, що е принциповим, науковщ не дають чггких вщповщей на питання, що являе собою зовнiшне вираження права i яким мае бути порядок його видання. За таких обставин резонно постае питання окреслення ролi та значення держави у процес створення джерел фшансового права. У цьому контекст нам до вподоби твердження Л. Р. Сююяйнена, який зазначае, що «проблема джерела права, перш за все, е проблемою ролi держави в утворенш юридичних норм. Тому формальне (юридичне) джерело права ... е по суп формою участ держави (або шших iнститутiв) у правотвореннi» [6, с. 60]. Так, держава науковцями традицшно розглядаеться як основна правотворча сила, саме вона уповноважена встановлювати певний порядок у вщносинах мiж особами. Ще I. А. 1ль1н писав: «До числа основних повноважень держави входить повноваження владно направляти життя полiтичного союзу: авторитетно i остаточно встановлювати правовi норми i примусово застосовувати 1х до вщносин iнших громадян. Вона уповноважена не просити, а вимагати; зобов'язана не умовляти, але авторитетно наказувати i забороняти, збер^аючи в перспективi можливють, обов'язковiсть i неминучiсть примусу» [7, с. 279-280]. Як видаеться, окреслюючи ознаки джерел фшансового права, треба виходити з того, що це, перш за все, певний спошб встановлення фшансово-правових норм, результатом якого повинно стати видання вщповщного правового акта. Цей спошб при фшансово-правовому регулюванш
неодмшно пов'язаний з д1яльнютю держави в особ1 вщповщних представницьких, виконавчих 1 судових оргашв. Тому не випадково Г. Ф. Шершеневич шдкреслював, що обов'язкова сила норми права мае одну шдставу - велшня держави, тод1 як змют правово! норми може мати р1зне походження 1 вираження. Кому буде надано вироблення правово! норми, залежить в1д розсуду та полггики державно! влади[8, с. 6].
Позначене вказуе на необхщнють розмежування таких термш1в, як правостворення, правотворчють 1 законотворчють, з якими пов'язано виникнення джерел фшансового права. Зокрема, М. М. Марченко вказуе, що правотворчють е за своею суттю частиною процесу правостворення й охоплюе набагато меншу сферу життя суспшьства й економши та обмежуеться тшьки процесом розробки 1 прийняття нормативно-правових акив. У свою чергу, законотворчють, виступаючи одночасно важливою складовою, продовженням процесу правостворення 1 правотворчост1, охоплюе собою ще меншу в пор1внянш з ними сферу життед1яльност1 суспшьства 1 економши та обмежуеться лише розробкою й прийняттям власне закошв [9, с. 54]. Резонно в1дм1чае також 1 Т. В. Гурова, що поняття правотворчост1 повинне розвиватися вщповщно до положень теорп под1лу влади на законодавчу, виконавчу 1 судову, кожна з яких причетна до процесу формування системи правових норм [10, с. 9, 120].
Ми погоджуемося з наведеними м1ркуваннями. Дшсно, навпъ якщо звернутися до анал1зу таких джерел фшансового права як нормативно-правов1 акти, то !х розробкою 1 прийняттям займаються не лише Верховна Рада Украши 1 м1сцев1 ради, а й Кабшет М1н1стр1в Укра!ни та шш1 органи виконавчо! влади. Таким чином, виникнення джерел фшансового права пов'язано з правотворенням держави, що здшснюеться вщповщними представницькими, виконавчими 1 судовими органами. Яюсний 1 кшьюсний склад суб'еклв правотворчост1 1сторично м1нливий. Вш залежить, зазвичай, в1д економ1чного 1 культурного р1вня розвитку сусп1льства, а також вщ форми пол1тично! оргашзацп держави.
Говорячи про озтаки джерел ф^н^вого прaвa, нaвряд чи позитивним можнa визтати той фaкт, що у фiнaнсово-прaвовiй лiтерaтyрi ми мaйже не зтайдемо як ïx окреслення, тaк i aнaлiзy. Haвiть у дисертaцiйномy до^дженш, безпосередньо присвяченому розгляду джерел ф^н^вого прaвa, що проведено H. I. Чужиковою, цей aспект не розглядaeться [11]. Не звертae yвaгy та це й Р. О. ^врилюк у нaвчaльно-методичномy посiбникy, де розглядaються питaння джерел фiнaнсового прaвa [12, с. 1-SS]. Чи не eдиними, хто звертaeться до розгляду тaкиx влaстивостей, e Ю. О. ^ох^ тa M. П. Kyчерявенко, aле 1'х роботи присвяченi питaнням подaткового прaвa, a тому у них йдеться про джерелa подaткового, a не ф^н^вого прaвa. Поряд iз тим, оскiльки подaткове прaво e шститутом фiнaнсового прaвa, a звщси йому влaстивi xaрaктеристики остaннього, требa нaзвaти тi ознaки джерел подaткового прaвa, якi вченi зaзнaчили. Ta^ M. П. Kyчерявенко тaкими xaрaктеристикaми ввaжae: юридичну форму, спосiб вирaження подaтково-прaвовиx норм; зaгaльнообов'язковiсть; зaгaльновiдомiсть. О^м того, вчений робить нaголос та тому, що: джерело подaткового прaвa мae встaновлювaти певнi прaвилa поведшки, якi виключaють iндивiдyaлiзaцiю по вщношенню до окремого сyб'eктa; бути видaним компетентним оргaном (в основному оргатами держaвноï влaди); мaти чiткy вщповщшсть мaтерiaльноï i процесyaльноï сторони фyнкцiонyвaння подaткового меxaнiзмy [13, с. 526]. В цшому погоджуючись iз таведеною позицieю, требa зробити зayвaження. Ta^ M. П. Kyчерявенко стверджye, що джерело подaткового прaвa повинне мaти чiткy вiдповiднiсть мaтерiaльноï i процесyaльноï сторони фyнкцiонyвaння подaткового меxaнiзмy. Поряд iз тим дaлi вчений не розкривae познaченy тезу, що потребye уточнення.
Ю. О. Kроxiнa констaтye, що джерелa подaткового прaвa, як i джерелa iншиx гaлyзей (пiдгaлyзей) прaвa, мaють тaкi влaстивостi: формaльнa визнaченiсть; зaгaльнообов'язковiсть; зaконнiсть (юридичнa силa); видaння в межax компетенцiï вщповщного держaвного aбо мyнiципaльного оргaнy тa вiдповiднiсть aктaм вищестоящих оргaнiв; нaлежне опyблiкyвaння (обнaродyвaння). Дaлi вченa познaчae особливостi джерел подaткового прaвa,
що в1др1зняють !х в1д сукупност нормативно-правових аклв, що регулюють шш1 галуз1 (шдгалуз1) права. До них вона вщносить те, що джерела податкового права: регулюють суспшьш вщносини, яю складають предмет податкового права; приймаються лише тими органами держави або мюцевого самоврядування, правотворча компетенщя яких прямо передбачена Податковим кодексом РФ, а питання регулювання оподаткування не можуть виноситися на референдум, е множинними [14, с. 103-104]. Наведена позищя е довол1 виваженою, але не безстрною. Так, Ю. О. Крохша, окреслюючи ознаки джерел, говорить лише про такий !х р1зновид як нормативно-правов1 акти, залишаючи осторонь характеристику шших вид1в джерел права - нормативно-правових договор1в, судових прецеденлв, що також мютять фшансово-правов1 норми.
Отже, тдсумовуючи наведеш погляди правниюв, можна виокремити так1 ознаки джерел фшансового права: формальна визначенють, нормативн1сть, загальнообов'язков1сть, юридична сила, загальновщомють, системн1сть, видання уповноваженим органом. Назваш характеристики е загальними, бо вони однаковою м1рою властив1 й джерелам 1нших галузей права. Окр1м цього джерела фшансового права мають сво! особливост1. Це, зокрема, предметна ознака, множиннють, спрямован1сть на реал1зац1ю публ1чних 1нтерес1в, а також ч1тк1сть та ясшсть формулювання прав та обов'язюв учасник1в ф1нансових правов1дносин. Розглянемо !х.
Формальна визначен1сть означае, що джерело ф1нансового права е письмовою формою, в якш 1снуе ф1нансово-правова норма. Право як сукупшсть прав та обов'язюв суб'еклв на р1зних етапах розвитку суспшьства не мало письмово! форми вираження. У державно-орган1зованому суспшьств1 право стае формал1зованим, з'являеться письмова форма його вияву в текстах закошв та шших аклв, правових прецедентах, нормативно-правових договорах тощо [1, с. 95]. У джерелах мають мютитися конкретш, чггю, зрозум1л1 правов1 приписи, вказуватися в1дпов1дн1 права 1 обов'язки суб'еклв ф1нансового права, наслщки !х невиконання. Створення таких припишв пов'язано з правотворенням
держави, що реаизуеться уповноваженими на це органами. Тому джерелом фшансового права е матерiально закрiплене рiшення компетентних оргашв, в якому мiстяться норми фшансового права.
Сутшсть тако! категорп як нормативнiсть полягае у спрямованост на регулювання виду суспiльних вщносин, встановленнi загальнообов'язкового порядку та вщповщних заходiв [15, с. 62-66]. Анаиз юридично! лiтератури свiдчить, що науковцями виокремлюються декшька ознак нормативностi, а саме: неконкретшсть (неперсонiфiкованiсть) адресата, постшний характер дп, а також збереження дп, незалежно вiд виконання [16, с. 107; 15, с. 62 - 66; 17, с. 43]. Саме тому Н. М. Пархоменко вважае норматившсть ключовою ознакою, яка виступае тдставою для визнання явища джерелом права. Про основоположне значення нормативност як ознаки нормативно-правових аклв для права в цшому твердять i С. В. Бошно та I. Н. Барциц. Через цю властивють, пишуть вченi, реалiзуеться сощальна цiннiсть права, його регулятивнi властивост [16, с. 107]. За допомогою ще! ознаки рiзняться мiж собою джерела фшансового права й шдивщуальш фiнансово-правовi акти.
Говорячи про норматившсть, треба шдкреслити, що дiя джерел фшансового права поширюеться на дiяння будь-яких осiб, якi е суб'ектами фшансового права i мають потенцшну можливiсть стати учасниками фiнансових правовщносин. З цього приводу С. В. Бошно вщверто зазначае, що право виступае мiрилом поведiнки рiзних ошб. Якщо будь-який припис адресовано вузькому колу ошб, вiн не може бути правом. Неперсошфжованють - перманентна властивють права, вона береться за основу розумшня властивосп нормативностi права [2, с. 69-70]. Виходячи з цього, змютом джерел фшансового права е вщповщна система офщшно встановлених у державi фiнансово-правових норм, яю розповсюджуються на значне коло ошб, що виключае 1х iндивiдуалiзацiю щодо конкретних суб'еклв. Будь-який акт, що не мае зазначено! ознаки, не може вважатися зовшшшм вираженням фшансового права. Отже, норматившсть виявляеться в тому, що в джерелах фшансового права закршлюються типовi для суб'еклв фшансового права
правила поведшки, розраховаш на невизначену юльюсть раз1в !х застосування, а !х реал1защя в конкретних фшансових правовщносинах не припиняе дп таких припис1в.
Важливою ознакою джерела фшансового права е загальнообов'язковють - необхщнють узгодження поведшки суб'еклв 1з правовими приписами та залежить в1д !х змюту: зобов'язання щодо виконання певних дш, рекомендацп дотримуватися певно! поведшки, можливють використання певного припису для задоволення власних потреб. Реал1защя змюту форм права гарантуеться вказ1вкою про можливють застосування державного примусу [1, с. 92]. 1ншими словами, таю акти е обов'язковим для виконання вс1ма суб'ектами фшансового права, на яких вони поширюються залежно в1д свое! юридично! сили. При цьому обов'язковють не може бути меншою або бшьшою, тому некоректно говорити про ступшь обов'язковост1. Приписи, що мютяться у джерелах ф1нансового права, е однаково обов'язковим для будь-якого суб'екта, на якого поширюеться норма. 1нша р1ч, юридична сила джерел фшансового права, яка може бути р1зною.
Джерела фшансового права надшеш юридичною силою. На думку А. Б. Венгерова, юридична сила акта - це його мюце в 1ерархИ правових акпв, вщповщнють, п1дпорядкован1сть акпв, прийнятих нижчим органом, вищим актам [18, с. 608]. Ми приеднуемося до таких м1ркувань 1 додамо, що саме завдяки таюй властивост1 як юридична сила можливо правильно встановити системш зв'язки, сп1вв1дношення 1 тдлеглють !х р1зновид1в.
Загальнов1дом1сть передбачае створення таких умов, за яких у кожного суб'екта фшансового права е можливють ознайомлення з приписами, що мютяться у джерелах фшансового права. Цьому сприяе особливий порядок публжацп нормативних акпв та введення !х у дш вщповщно до Закону Украши «Про порядок висвгглення д1яльност1 орган1в державно! влади та оргашв м1сцевого самоврядування в Укра!ш засобами масово! 1нформац1!» та Указу Президента Укра!ни «Про порядок офщшного оприлюднення нормативно-правових акт1в та набрання ними чинност1».
Системшсть також виступае властивютю джерел фшансового права. В юридичнiй лiтературi зазначаеться, що в рамках кожно! правово! системи джерела права побудованi за принципом !х iерархiчноl супiдрядностi i вони утворюють певну систему [19, с. 265]. Цшком погоджуемося з думкою М. М. Марченка, що системшсть джерел права первюно закладена в самiй !хнш природi та в !хньому характерi як правових феномешв, що iснують i функщонують не окремо, а тим бшьше не iзольовано один вiд одного, а в тюному взаемозв'язку та взаемодп один з одним [9, с. 98-99]. Система джерел фшансового права характеризуеться цшсшстю, впорядковашстю, множиннютю, самостiйнiстю елементiв, чiтким мiсцезнаходженням кожного iз елементiв, iерархiчнiстю. Вона складаеться з вщповщних елементiв, якi певним чином взаемодшть. При цьому !х взаемодiя вiдбуваеться на основi взаемовiдносин цiлого та частини, завдяки чому шдвищуеться ефективнiсть впливу саме цшсно! системи джерел фiнансового права, що яюсно вiдрiзняеться вiд ефективностi впливу довшьно взято! !х сукупностi або окремого !х виду.
Джерела мають певш особливостi, зумовленi специфiкою предмета фшансового права, а саме вщносинами, що виникають, змшюються i припиняються у процеш публiчноl фiнансовоl дiяльностi. 1накше кажучи, джерело права регулюе певне коло суспшьних вiдносин, тобто мае певну сферу розповсюдження ^яльносп). Звщси у джерелах фiнансового права знаходять свое закршлення саме його норми щодо мобшзацй, розподiлу й використання коштiв публiчних фондiв. Таю приписи мають бути об'ективоваш у певнш формi лише тими органами держави та мюцевого самоврядування, яю надiленi вiдповiдними повноваженнями стосовно прийняття певного акта. Наведене положення деяким вченим дае тдстави для виокремлення одним iз напрямюв фiнансовоl дiяльностi держави та органiв мiсцевого самоврядування правотворення, а також говорити про фшансову правотворчють [20, с. 73-74; 3, с. 45], бюджетну правотворчють [21, с. 222-227], правотворчi податковi процедури [22, с. 56-127], що навряд чи може позитивно сприйматися. Справа в
тому, що традицшно в юридичнш лгтератур1 фшансову д1яльшсть визначають як д1яльшсть держави та !! оргашв у сфер1 мобшзацп, розподшу й використання централ1зованих 1 децентрал1зований фонд1в кошт1в [23, с. 4; 24, с. 6; 25, с. 44]. Виходячи з того, що традицшно слово «напрямок» означае устремлшня до будь-чого, лш1я руху, що характеризуеться цшеспрямованою зосереджешстю на чому-небудь щей чи штерес1в [5, с. 387], на наш погляд, публ1чна фшансова д1яльшсть спрямована на досягнення вщповщного результату - на мобшзацш, розподш чи використання кошт1в публ1чних фонд1в для реал1зацп нею завдань 1 функцш. З урахуванням цього держава, здшснюючи ф1нансову д1яльн1сть для досягнення вщповщних ц1лей, реал1зуюч1 поставлен! перед нею завдання за допомогою комплексу дш, зосереджуе сво! зусилля на певнш л1н1! руху, на конкретному напрямку дш - моб1л1зац1!, розпод1л1 та використанш кошт1в публ1чних фонд1в, коли права та обов'язки учасниюв таких вщносин, а отже, 1 !х повед1нка спрямован1 на акумулювання, розподш й використання ф1нансових ресурс1в. При цьому не в переб1гу фшансово! д1яльност1 ухвалюються в1дпов1дн1 нормативно-правов1 акти, а для надежного здшснення тако! д1яльност1 в1дбуваеться регламентування правом вщповщних в1дносин. 1ншими словами, правотворення не може бути напрямом публ1чно! фшансово! д1яльност1.
Поряд !з тим вважаемо, що можна наполягати на виокремленш специф1ки прийняття ф1нансових нормативно-правових аклв, бо за своею суттю розробка й ухвалення ф1нансово-правових акт1в зазвичай вщр1зняеться в1д прийняття закон1в, покликаних регулювати 1нш1, не ф1нансов1, вщносини. По-перше, йдеться про певн1 особливост1, пов'язан1, з регулюванням ф1нансових вщносин саме законами. По-друге, певну специфжу мае процедура ухвалення закону про Державний бюджет. По-трете, можна говорити про обов'язковють регулювання вшх елеменлв правового механ1зму податку виключно законами та шш1. Вт1м, на наш погляд, таких довод1в не достатньо для твердження про юнування саме фшансово! правотворчост1. Правотворч1сть не може бути фшансовою, податковою, валютною тощо, в процес1 !! зд1йснення можуть створюватися
рiзнi за сво!м спрямуванням та метою закони та шдзаконш нормативно-правовi акти, покликаш урегульовувати фiнансовi, бюджетнi, податков^ валютнi та iншi вiдносини. За таких обставин доречшше говорити про виокремлення серед усього масиву чинних у державi нормативно-правових аклв фшансових (бюджетних, податкових та iн.)законiв.
Одшею з особливостей фiнансового права Украши е доволi велике коло його джерел, що знаходяться в певному взаемозв'язку та сутдрядносп. Безумовно, наявнють рiзноманiтностi джерел фiнансового права мае об'ективне походження, мае велике значення та свщчить, що у процес об'ективiзацil норм фiнансового права застосовуються рiзнi форми, що дозволяе забезпечити найефектившше правове регулювання вiдносин з приводу мобшзацп, розподiлу й використання коштiв публiчних фондiв. Тому ми тдкреслюемо, що вважаемо методологiчно невиправданим штучне невизнання iснування того чи шшого джерела фiнансового права. З огляду на розвиток джерел фшансового права ми наполягаемо, що сьогодш до !х кола органiчно входить сукупнють взаемопов'язаних i взаемозумовлених нормативно-правових аклв, прецедентiв, вiдбитих в актах Конституцшного Суду Украши та Свропейського суду з прав людини, а також нормативно-правових договорiв. При цьому, незважаючи на той факт, що серед них традицшно визначальну роль вщграють саме нормативно-правовi акти, кожне джерело фiнансового права мае свое власне мюце, обумовлене особливютю його призначення, свою сферу впливу у процеш упорядкування вiдносин, що виникають тд час публiчноl фшансово! дiяльностi.
Ще однiею з особливостей джерел фшансового права е те, що за 1х допомогою держава намагаеться реаизувати публiчний iнтерес. Примiром, М. П. Кучерявенко, дослiджуючи публiчний iнтерес у сферi оподаткування, доходить висновку, що ця категорiя передбачае нацшешсть на здiйснення завдань без задоволення яких неможливо реалiзувати приватш iнтереси, забезпечити сталий i нормальний розвиток суспiльства в цiлому [13, с. 28].
Загальновщомо, що саме за допомогою упорядкування фшансових вщносин держава впливае на процеси нагромадження кашталу, причому вiд
такого впливу залежить у бшьшш м1р1 економ1чне зростання кра!ни. Використовуючи фшанси, вона регулюе процеси, пов'язаш з розподшом 1 перерозподшом сукупного суспшьного продукту й нашонального доходу, зокрема. Для держави щ вщносини мають першорядне значення, оскшьки так сощальш зв'язки матер1ального характеру забезпечують можливють виконання !! завдань 1 функцш, 1 тому вона за допомогою норм права прагне оргашзувати й урегулювати !х належним чином, надае ! вщповщно! форми й змюту У той же час, при фшансово-правовому регулюванш з огляду на сучасш тенденцп 1 практику Свропейського Суду з прав людини держава мае прагнути до забезпечення балансу публ1чних 1 приватних штерес1в [26]. Не випадково Л. К. Воронова зазначае, що головним завданням державного регулювання фшансових вщносин е узгодження штерешв суб'еклв цих вщносин завдяки встановленню необхщних обмежень 1 заборон [27, с. 19].
Наступною особливютю джерел ф1нансового права ми назвали однозначнють розум1ння норм, що передбачае чптасть, ясн1сть, категоричн1сть формулювань стосовно мобшзацп, розпод1лу та використання кошт1в публ1чних фонд1в, що м1стяться у них. Фшансове право використовуе 1мперативний метод правового регулювання, який визначае особливост1 поеднання правових засоб1в при упорядкуванш ф1нансових в1дносин. З огляду на специф1чний зм1ст публ1чно! фшансово! д1яльност1 метод правового регулювання, а також нер1вшсть, притаманна суб'ектам фшансових правовщносин, джерела ф1нансового права мають мютити ч1тко сформульован1 вимоги, виражеш в категоричн1й форм1, що не допускають !х в1льно! (за згодою сторш) зм1ни чи в1дм1ни. Ус1 права та обов'язки, якими надшяються суб'екти ф1нансового права, мають точно 1 вичерпно визначатися, завдяки чому держава в змоз1 забезпечити своечасне 1 в повному обсяз1 надходження грошових кошт1в до фонд1в, а також ефективне та результативне !х використання задля реал1зац1! публ1чних штерес1в. Отже, саме такими ознаками характеризуются джерела ф1нансового права.
Таким чином, виокремлення та анал1з вищенаведених властивостей дозволяе сформулювати таке визначення джерела фшансового права: це
рiзноманiтнi форми встановлення i вираження (об'ективiзацil) приписiв щодо мобшзацп, розподiлу й використання коштiв публiчних фондiв, що видаються компетентними органами держави i складають певну систему, мають загальнообов'язковий, нормативний, загальновiдомий, iерархiчний характер.
Список лггератури:
1. Пархоменко Н. М. Джерела права: проблеми теорп та методологи : моногр. / Н. М. Пархоменко. - К. : ТОВ «Вид-во «Юрид. думка», 2008. - 336 с.
2. Бошно С. В. Форма права: теоретико-правовое исследование : дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01 / С. В. Бошно. - М., 2005. - 440 с.
3. Ярошенко О. М. Теоретичш та практичш проблеми джерел трудового права Украши : моногр. / О. М. Ярошенко. - Х. : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2006. - 456 с.
4. Концепция стабильности закона / отв. ред. В. П. Казимирчук. - М. : Проспект, 2000. - 176 с. - (Серия «Конфликт закона и общества»).
5. Ожегов С. И. Словарь русского языка / под ред. Н. Ю. Шведовой. - 23-е изд. - М. : Рус. яз., 1991. - 797 с.
6. Сюкияйнен Л. Р. Система, источники и форма права / Л. Р. Сюкияйнен // Право в странах социалистической ориентации. - М., 1979. - 215 с.
7. Ильин И. А. О сущности правосознания // Соч. : в 10 т. / И. А. Ильин. - М., 1994. -
Т. 4.
8. Шершеневич Г. Ф. Общая теория права : учеб. пособ. : в 2 т. / Г. Ф. Шершеневич. -М. : Юрид. колледж МГУ, 1995. - Т. 2. - Вип. 2-4.
9. Марченко М. Н. Источники права : учеб. пособ. / М. Н. Марченко. - М. : ТК Велби, Проспект, 2005. - 760 с.
10. Гурова Т. В. Актуальные проблемы теории источников права : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Т. В. Гурова. - Самара, 2000. - 188 с.
11. Чужикова Н. И. Источники финансового права : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / Н И. Чужикова. - Воронеж, 2004. - 227с.
12. Гаврилюк Р. О. Джерела фшансового права Украши : навч.-метод. поаб. / Р. О. Гаврилюк. - Чершвц 1: Рута, 2003. - 87 с.
13. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. - Т 2: Введение в теорию налогового права. - Х. : Легас, 2004. - 600 с.
14. Налоговое право России : учеб. / отв. ред. Ю. А. Крохина. - М. : Норма, 2007. -
737 с.
15. Теоретические вопросы систематизации советского законодательства / под ред. С. Н. Братуся и И. С. Самощенко. - М. : Госюриздат, 1962. - 575 с.
16. Барциц И. Н. Источники служебного права : учеб. / И. Н. Барциц, С. В. Бошно. -М. : РАГС, 2007. -272с.
17. Мицкевич А. В. Акты высших органов Советского государства / А. В. Мицкевич. -М. : Юрид. лит., 1967. - 175 с.
18. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. /А. Б. Венгеров. - М. : Омега - Л, 2006. - 512 с.
19. Проблемы обшей теории права и государства : учеб. / под общ. ред. В. С. Нересянца. - М. : НОРМА-ИНФРА М, 2002. - 736 с.
20. Крохина Ю. А. Финансовое право России : учеб. / Ю. А. Крохина. - М. : Норма, 2004. - 689 с.
21. Чернадчук В. Д. До питання бюджетной нормотворчосп / В. Д. Чернадчук // Система фшансового права : матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. (27-28 трав. 2009 р., Одеська нац. юрид. акад.). - О. : Фенкс, 2009. - С. 222-227.
22. Налоговые процедуры : учеб. пособие / под ред. А. Н. Козырина. - М. : Норма, 2008. - 256 с.
23. Грачева Е. Ю. Финансовое право : учеб. пособие / Е. Ю. Грачева, Э. Д. Соколова. -М. : Юриспруденция, 2000. - 304 с.
24. Фшансове право : навч. поаб. / авт. кол. Д. А. Бекерська, Л. К. Воронова. - К. : Вентур^ 1995. - 272 с.
25. Фшансове право Украши : навч. поаб. / Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва та ш. - К. : Правова едшсть, 2009. - 395 с.
26. Ршення Свропейського суду з прав людини у справi "Н.К.М. проти Угорщини" вщ 14 травня 2013 р. (Заява 66529/11) // [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-119704#(%22itemid%22:r%22001-119704%22Ц
27. Воронова Л. К. Фшансове право Украши : тдруч. / Л. К. Воронова. - К. : Прецедент ; Моя книга, 2006. - 448 с.
Дмитрик О. А. К вопросу об определении признаков источников финансового
права
В статье рассмотрены признаки источников финансового права, а именно: формальная определенность, нормативность, общеобязательность, юридическая сила, общеизвестность, системность, издание уполномоченным органом.
Ключевые слова: источники финансового права; признаки источников права; нормативность; формальная определенность; общеобязательность.
Dmytryk O. A. On the determination of the signs of sources of financial law.
The author focuses on the consideration of sources of financial law. Based on the analysis of a monographic literature highlighted the inherent characteristics of such sources, including: formal certainty, normative, universal validity, validity, common knowledge, consistency, the publication by the authority.
Key words: sources of finance law, signs of the sources of law, normative, formal certainty; universal validity.
