CC BY
14
УДК 378:001.891
Ю.С. КУБ1ЦЬКИЙ, к.е.н., Закарпатський ¡нститутМАУП
До проблеми розвитку сощального катталу
На ochob¡ м'1ждисципл'1нарного п'щходу та системного аналзу розглянуто сутнсть, ¡сторичний, теоретичний та практичний аспекти соцального капталу. Показано, що соцальний каптал, який постае системно-груповим ресурсом та дозволяв знизити транзак^йы витрати ¡ зб'льшити при-бутки оргаыза^й, реал'зуеться у контекст структурного та когнтивного аспекта, як в'щпов'щають змстовому (со^альна синерпя) та формальному (самоврядування) феноменам со^ально-еко-номчних процес'1в та постають аспектами со^ального капталу. В'щтак, пдвищення соцального капталу за сучасних умов можливе за допомогою комплексно!', обопльноi реал'зацн змстового та формального аспект/в соцального капталу.
Ключовi слова: соц'1альний каптал, со^альна едн'ють, взаемозалежн'ють, структурний та когн¡-тивний каптал, банк часу, со^альна синерпя, самоврядування, сталий розвиток, самооргаыза^я, кбернетична теоря управлыня.
Ю.С. КУБИЦКИЙ, к.э.н., Закарпатский институт МАУП
К проблеме развития социального капитала
На основе междисциплинарного подхода и системного анализа рассмотрены сущность, исторический, теоретический и практический аспекты социального капитала. Показано, что социальный капитал, который возникает системно-групповым ресурсом и позволяет снизить транзакционные издержки и увеличить прибыль организаций, реализуется в контексте структурного и когнитивного аспектов, которые соответствуют содержательному (социальная синергия) и формальному (самоуправления) феноменам социально-экономических процессов и возникают аспектами социального капитала. Следовательно, повышение социального капитала в современных условиях возможно с помощью комплексной, обоюдной реализации содержательного и формального аспектов социального капитала.
Ключевые слова: социальный капитал, социальное единство, взаимозависимость, структурный и когнитивный капитал, банк времени, социальная синергия, самоуправление; устойчивое развитие, самоорганизация, кибернетическая теория управления.
Yu. KUBITSKY, Ph.D., Transcarpathian Institute of MAUP
To the problems of development of social capital
On the basis of the interdisciplinary approach and system analysis, the essence, historical, theoretical and practical aspects of social capital are considered. It has been shown that social capital, which appears as a system-group resource and allows to reduce transaction costs and increase organizations' profits, is realized in the context of structural and cognitive aspects that correspond to the content (social synergy) and formal (self-governance) phenomena of socio-economic processes and present aspects social capital. Thus, raising social capital in modern conditions is possible by means of an integrated, mutual implementation of the content and formal aspects of social capital.
Keywords: social capital; social unity; interdependence; structural and cognitive capital; bank of time; social synergy; self-governance; sustainability; self-organization; cybernetic theory of management.
Постановка проблеми. Перехщний кризо-вий перюд розбудови украТнськоТ держави ви-являе одну ¡з головних проблем цього процесу, а саме - проблему розвитку соцального катталу у контекст синергетичних та самоврядувальних основ ¡снування сусптьства.
Науковою основою теорт соцального катталу е як прац Е. Дюркгейма та М. Вебера (що
пов'язали категорш «дов^а» як важливу скла-дову сусптьних вщносин з соц^льно-економн-ними процесами), так ¡ розробки представниюв класичноТ теорм людського катталу - А. Смг та, В. Петт^ А. Маршалла. У працях Р. Беккера, Дж. Джейкобса, Р. Лоур^ Д. Коулмена та ¡н. ка-тегорт «соцальний каттал» отримала бтьш ре-льефне тлумачення.
© Ю.С. КУБ1ЦЬКИЙ, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №10 (197)/2017 71
Велике значения мали прац французького со-цюлога П. Бурдье, який вперше р^нобнним чином анал^ував взаемозв'язок м1ж соцтльним, ф^ичним, культурним ¡ людським капралом. У концепцм П. Бурдье соц^льний каттал е гру-повим ресурсом, а його цЫнють полягае в мож-ливост зниження транзакц1йних витрат, що в юнцевому рахунку приводить до збтьшення при-бутку т° чи ¡ншоТ оргаызацм. При цьому ключо-вою передумовою для побудови софального ка-п¡талу е встановлення дружых ¡ чесних в¡дносин мж людьми всередин¡ групи та з членами ¡ншоТ групи. Таким чином, через реал^ацш «взаемно виг¡дних» умов, тобто пос^йно зб¡льшуючи за-гальний соц^льний кап¡тал, члени групи змщ-нюють м¡жособист¡сн¡ зв'язки ¡ одночасно стають матертльно багатшими. З ¡ншого боку, чим бть-шим е соц¡альний кап¡тал, тим виявляеться мен-ша потреба в нормативному регулюванн вщно-син. Таким чином, знижуються тимчасов¡ та ¡нш¡ транзакц¡йн¡ витрати, зникае необх¡дн¡сть пись-мово фксувати домовленост¡, залучати зовн0-н¡х свщмв ¡ арб¡тр¡в тощо [2].
У цьому зв'язку Р. Патнем дослщжував функцг онування феномен¡в соц¡ального капралу у рю-них сферах сусптьного життя, знаходячи зв'язок соц¡ального капралу з розвитком демократп та соц^льноТ eдност¡.
Анал13 останшх дослгджень та публжацт. Прац науковц¡в дальнього заруб¡жжя (Л. Ханг фена, А. Портеса, Дж. Тернера, Р. ЛЫа, Т. Шуль-ца, М. Лев¡, Р. Барта, Д. Томаса, Р. 1нхельгарта, Ж. Нахапета, Р. Роуза та ¡н.) сприяли розвитку теорм соц^льного кап¡талу, яка набула особливо!' значущост у працях американського досл¡дника японського походження Ф. Фукуями, який писав, що «взаемодт, моральн¡ зобов'язання, вщповг дальн¡сть перед сусп¡льством ¡ дов^а» е «оазисом стаб¡льност¡ ¡ добробуту в постЫдустр^ль-ний перюд» [6, с. 29].
Анал¡з феномеыв соц¡ального кап¡талу у працях науков^в ближнього заруб¡жжя представлено у роботах У. Алейнково!, Н. БусовоТ, С. Бор-суковоТ, И. Дисюна, 0. Куценко, В. Радаева, Т. СкрипюноТ, Л. СтрельнковоТ, А. ТрапковоТ та ¡н. В¡тчизнян¡ аспекти до^дження зазначеноТ про-блеми реал^овано у працях В. Близнюка, Д. Бо-гин¡, 0. БородЫоТ, М. ГорожанюноТ, А. Гр0новоТ, М. ДороыноТ, Р. Задорожного, А. Колод¡й, Ю. Ку-ликовоТ, Е. Л^ановоТ, 0. МартяковоТ, I. РадюновоТ,
В. Савчук, В. Скори, Р. Тарасенко, С. Тютюннико-ва, А. Яг¡дки та ¡н. [3; 5].
Нин¡ р^нобнний вплив соц¡ального кап¡талу на соц^льно-економнне зростання держав, на роз-виток ¡нформац^них технолог¡й, на скорочення транзащйних витрат у сфер¡ економнноТ взае-модм вивчають фах¡вц¡ Св¡тового банку, бвропей-ського банку реконструкцм та розвитку, Мжна-родного валютного фонду та ¡нших орган¡зац¡й.
В¡дпов¡дно, метою статт постае обгрунтуван-ня та розробка деяких важливих мехаызмю та ¡нструмен^в розвитку соц¡ального кап¡талу, зо-крема в наш¡й держав¡.
Виклад основного материалу.
1. Теоретичн основи сучасних концеп^й соцг ального капралу
Ключовим аспектом людського кап¡талу можна вважати р^ень соц^льноТ спаяност¡, едност людей тоТ чи ¡ншоТ громади. У цьому зв'язку важли-вим постае концепцст Дж. Коулман (яку вЫ назвав «кредитом добрих справ»), що грунтуеться на положены про те, що соц^льний каттал вим^юеть-ся не сттьки к¡льк¡стю корисних зв'язк¡в, ск¡льки Тхньою як¡стю. Тому найб¡льш високий соц^льний кап¡тал е в тих групах, де люди найбтьше один одному дов^яють. 0днак для такого високого р^ня дов¡ри мають створюватися прагматичн умови, за яких члени групи ставляться в залежнють один вщ одного ¡ змушен¡ видавати один одному так зван «кредити», «дов¡рч¡ розписки». Так Дж. Коулман уявляе «обл¡к добрих справ». Тут взаеми-ни будуються за принципом протестантськоТ ети-ки «ти мен¡ - я тоб¡», ¡ в тому випадку, коли одна людина допомагае ¡нш¡й, остання залишаеться в боргу. Зг¡дно Дж. Коулману, чим бтьше в груп¡ таких невиплачених кредита, тим вищим е соц^ль-ний кап¡тал. За таких умов люди не можуть вийти з системи, вони поставлен в насттьки тюну вза-емозалежнють, що руйнування одноТ ланки руйнуе весь ланцюг складних в¡дносин. При цьому корис-туючись соц¡альним капралом, людина виснажуе цей кап¡тал (виявляеться «в боргах»), а допома-гаючи ¡ншим («даючи в кредит»), вона розширюе власну монопол¡ю: чим бтьше зобов'язань, тим мщыше система [4].
Р. Патнем запропонував нову структуру соц^ль-ного капралу, який окреслюеться через соц¡альн¡ норми, соц¡альн¡ зв'язки ¡ дов¡ру. Два перш¡ чинни-ки е по сут¡ соц^льно-психолопчними атрибутами ¡ндив¡да. За таких умов соц^льний кап¡тал вимг
72 Формування ринкових вщносин в УкраУж №10 (197)/2017
рюеться за допомогою ¡ндивщуальних ¡ндикаторв таких, як ¡нтенсивнють ¡ сила контакт¡в, членство в громадських об'еднаннях, електоральна актив-нють, задоволен¡сть взаeмов¡дносинами, дотри-мання норм взаемноси сприйняття ¡нших, вщчут-тя безпеки, дов^а до сус¡д¡в ¡ соц¡альних ¡нститут¡в. Групов¡ або територ^льы показники, що склада-ють р^ень соц¡ального кап¡талу, отримують за допомогою агрегацм (сумацГГ) ¡ндив¡дуальних.
Важливим переходом в¡д як¡сного обговорен-ня важливост соц¡альних норм до бтьш предметного вивчення стала книга Р. Патнема «Зму-шуючи демократш працювати: цив¡льн¡ традицм в сучасый 1талГГ». Пор¡внюючи результати ре-форми з децентрал^ацм влади в 1талм в 1960-х роках, Р. Патнем звернув увагу на те, що тв-нны ¡тал¡йськ¡ репони, де люди б¡льш соц¡ально активы (за показниками явки на виборах, участ в асоц^цтх, зац¡кавленост¡ в мюцевих справах, створен¡ кооператив¡в), вони краще користують-ся переданими 'м кер¡вними повноваженнями, у той час як у «пасивних» п¡вденних репонах, на-впаки, як¡сть управл¡ння низька. За таких умов якють соц^льного кап¡талу може реал^овувати-ся на трьох р^нях (див. таблицю).
Ус р¡вн¡ соц¡ального кап¡талу знаходяться в тюый взаемодм, доповнюючи один одного. Зна-чн¡ позитивн¡ ефекти можлив¡ т¡льки за умови достатньо'!' розвиненост вс¡х трьох р¡вн¡в.
Таким чином, високий р^ень загально'!' взаем-но!' дов¡ри, сп¡вроб¡тництво, сп¡лкування, взаемо-розумЫня - все це становить софальний кап¡тал сп¡втовариства, ¡ чим краще вЫ розвинений, тим б¡льших творчих успмв це сп¡втовариство здат-не досягти.
2. Практична реал^ацт концеп^й соц¡ального кап¡талу
Одним з найбтьш перспективних мехаыз-м¡в п¡двищення соцтльного кап¡талу е соц¡альна система щодо обмЫу послугами, де витрачений на надання послуг час виступае у вигляд¡ грошей,
як¡ людина може заробити, а по™ витратити на необхщы 'й послуги.
Автором даного руху е в¡тчизняний науковець В. Л^шиць, за розробкою якого перший «банк часу» був оргаызований на рщы п¡дприeмства -хл¡бокомб¡нат¡ в естонському мют Кохтла-Ярве в 1977 рощ що дало можливють гнучко ви-користовувати робочий час. Через деякий час обмЫ часом за послуги був використаний мж трьома прибал^йськими орган¡зац¡ями. В¡дтак, за допомогою «банку часу» зд^снювався обмЫ послугами, як¡ пор¡внюються к¡льк¡стю витраче-них людьми на роботу годин.
У США, як¡ уважно стежили за розвитком ¡де''' В. Л^шиця, перш¡ банки часу з'явилися в 1987 рощ а згодом стали поширюватися всм св¡том. На пострадянському простор¡ перший банк часу почав функцюнувати в РосГ'' (2006 р.), в Естонм (2009 р.), Укра'У (2010 р.). Його назвали «ДоброБанк», а зароблене членами банку на наданн послуг час -«доброгодинами». Hин¡ рекордна к¡льк¡сть банюв часу функц¡онуe в Японм (близько 800).
Створюючи сайт банку часу «ДоброБанк», ор-гаызатори припускали, що сервюом обм¡ну послуг «на години» в основному зац¡кавляться сту-денти ¡ безроб¡тн¡. Однак в остаточному пщсумку цим серв¡сом зац¡кавилися багато громадян активного працездатного вку - вщ 25 до 55 роюв. При цьому людин¡, щоб заробити «доброгодини» ¡ отримати необхщы послуги, сл¡д зарееструвати-ся ¡ заповнити анкету, в як¡й слщ вказати, що во-на вм^ робити ¡ що готова робити на обмЫ. При цьому обмЫ послугами не е прямим, а опосеред-кованим, коли обм¡н роботою проводиться не мж конкретними людьми, а через банк.
Як показала практика, у таюй спо^б «послуга за послугу» зустр¡чаються проблеми, пов'язан з питанням про справедлив¡сть обмЫу р¡зних послуг, коли, наприклад, юридичн¡ послуги кошту-ють дорожче, нж прибирання прим¡щень. Однак, в юнцевому п¡дсумку громадяни вир¡шили зали-
PiBHi та види сощального кашталу
PiBHi формування сощального капiталу Структурний капiтал Kогнiтивний капiтал
Макрор^ень Норми права, професмы ствтовариства, державы ¡нституци Сусп¡льн¡ ц¡нност¡ ¡ стандарти, соц¡альна дов¡ра та спаяысть
Мезар^ень Громадськ оргаызацп, д¡лов¡ сп¡втовариства, державн¡ ¡нституц¡í Сусп¡льн¡ та особист¡ ц¡нност¡, дов^а
Мкрор^ень □тки всередин ф¡рм, м¡жнародн¡ с¡тки, ствтовариства Kорпоративн¡ ц¡нност¡ ¡ норми, дов^а, «корпоративний дух»
Формування ринкових вщносин в УкраУж №10 (197)/2017 73
шaти гoлoвним кpитepieм чac як нaйбiльш унг вepcaльний пpинцип oцiнювaння пpaцi.
3. Eкcтpaпoляцiя кoнцeпцiй coцiaльнoгo кaпiтa-лу нa cyчacнi coцiaльнo-eкoнoмiчнi peaлiï
У кoнтeкcтi cyчacниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoцeciв тeopiя i пpaктикa coцiaльнoгo кaпiтaлy знaxoдить вт^ння y двox фeнoмeнaм - змюто-вoмy (coцiaльнa cинepгiя) тa фopмaльнoмy (ca-мoвpядyвaння). Пpи цьoмy гатытивний кaпiтaл (див. тaбл. 1 ) вiдпoвiдae фeнoмeнaм coцiaльнoï cинepгiï, a cтpyктypний - caмoвpядyвaльним ac-пeктaм фyнкцioнyвaння coцiyмy.
3.1. Coцiaльнa cинepгiя як фeнoмeн cпpaвeд-ливoгo poзпoдiлy бaгaтcтвa i влaди
Coцiaльнa cинepгiя ввaжa8тьcя виcoкoю y пpи-мiтивниx cпiвтoвapиcтвax, дe poзпoдiл бaгaтcтвa i влaди e piвнoмipним тa гapмoнiйним. Як пoкaзa-лa P. Бeнeдiкт, щo вивчaлa пpoцecи y пpимiтив-ниx cпiвтoвapиcтвax, cycпiльcтвa з ви^ким piв-нeм cинepгiï виявляють низький piвeнь aгpeciï ïx члeнiв i ви^кий piвeнь cпiвpoбiтництвa, в^зня-ючись вeликoю дoвipoю, пoчyттям вiдпoвiдaль-нocтi тa мiнiмaльнoю цeнтpaлiзaцi8ю [7].
А. Ma^oy пoкaзaв, щo y дeякиx пpимiтивниx тa cyчacниx cпiвтoвapиcтвax з вигаким piвнeм cинep-riï юнуе тaкий пopядoк, кoли дй Ыдивда, щo cпpямo-вaнi нa дocягнeння влacнoгo пpoфiтy, виявляються вигiдними для вcьoгo cycпiльcтвa в цiлoмy. Tyr poз-винeний дyx дoбpoзичливocтi, нaдiï нa кpaщe, в тoй чac кoли y cycпiльcтвax з низьким piвнeм cинep-riï ми зycтpiчaeмo пoшиpeння œaxy, пpинижeння, нeпeвнocтi y мaйбyтньoмy, тут ycпix oднoгo Ыдивг дa oбyмoвлeний пopaзкoю iншoгo. Якщo y cy^^-cтвax з ви^ким piвнeм cинepгiï влaдa тa дocтa-тoк нiби poзпopoшeнi, тo y cy^^o^ax з низьким piвнeм cинepгiï вoни тяжiють дo кoнцeнтpaцiï [В, p. 191-200]. Як вiдмiчae П. Ü. Copo^, кoли блaгa poзпoдiляютьcя бiльш-мeнш пpoпopцiйнo зacлy-гaм cy^^c^a, тo цe вeдe дo пocилeння coцiaль-нoï мoбiльнocтi cycпiльcтвa, aктивiзye йoгo динaмi-ку, тoбтo виявляе пpинцип cинepгiï.
3.2. Caмoвpядyвaльнo-cинepгeтичнi зacaди coцiaльнoгo кaпiтaлy
Biдпoвiднo дo cиcтeмнoгo пiдxoдy, caмoopгaнi-зaцiя poзyмi8тьcя як пpoцec вcтaнoвлeння в era-нoмiчнiй cиcтeмi пopядкy, щo вiдбyвa8тьcя ви-няткoвo зa paxyнoк кooпepaтивнoï дм' i зв'язкiв ïï кoмпoнeнтiв. Пpи цьoмy caмoopгaнiзaцiя являе coбoю вcтaнoвлeння opгaнiзoвaнocтi, пopядкy зa paxyнoк пoгoджeнoï взaeмoдïí кoмпoнeнтiв yce-
peдинi cиcтeми пpи вiдcyтнocтi yпopядкoвaниx впливiв з 6o^ cepeдoвищa.
Зaгaлoм, нa вщмЫу вiд yпpaвлiння iнcтитyт ca-мoвpядyвaння мa8 iншy пpиpoдy з oглядy нa xa-paктep oб'8ктнo-cyб'8ктниx вiднocин, якi йoмy пpитaмaннi. Bлacнe caмoвpядyвaння, зa визнa-чeнням, мicтить фeнoмeн yпpaвлiння як дiю зo-внiшньoгo cyб'eктa вiднocнo oб'eктa. Üб'8кт i cyб'eкт тут е единим цтим. Caмoвpядyвaння ви-cтyпa8 тим iнcтитyтoм, y мeжax якoгo eфeкт ca-мoopгaнiзaцiï дocягae cвoгo нaйбiльшoгo poз-витку. У цьoмy ceнci caмoopгaнiзaцiю мoжнa poзглядaти як ключoвий пpинцип caмoвpядy-вaння, вoнa е aтpибyтивнoю pиcoю кoжнoï oкpe-мoï вiльнoï людини. Пpи цьoмy caмoвpядyвaн-ня - цe iнcтитyт пyблiчнoï нeдepжaвнoï влaди, кoмпoнeнт гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, гали caм нapoд здiйcню8 йoгo бeзпocepeдньo тa чe-peз opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння, a мeжi тa cфepa нeзaлeжнocтi iнcтитyтy caмoвpядyвaння вiд дepжaви визнaчeнi чинним зaкoнoдaвcтвoм. I o^^^ з poзвиткoм в Укpaïнi гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, в тoмy чиcлi пiдпpиeмницькиx cтpyк-тyp, yдocкoнaлeнням дepжaвниx ^титулв, знa-чeння caмoвpядyвaння бyдe зpocтaти, тo динaмi-кa poзвиткy caмoвpядyвaння в мeжax ciльcькиx тepитopiaльниx yтвopeнь бaгaтo в чoмy бyдe ви-знaчaтиcя piвнeм дoбpoбyтy нaceлeння, йoгo пo-лiтичнoю aктивнicтю, вoлeю тa cпpoмoжнicтю ca-мocтiйнo виpiшyвaти влacнy дoлю.
Aнaлiз нayкoвиx джepeл дoзвoляe дiйти виcнo-вку: щoб cиcтeмa, y тoмy чиcлi й eкoнoмiчнa, бyлa caмoopгaнiзoвaнoю i, тaким чинoм, мaлa мoжли-вicть пpoгpecивнo poзвивaтиcя, вoнa мa8 зaдo-вoльняти пeвним вимoгaм:
1) cиcтeмa мa8 бути вщ^итою, тoбтo oбмiню-вaтиcя iз cepeдoвищeм peчoвинoю чи eнepгi8ю, iнфopмaцieю;
2) пpoцecи, щo вiдбyвaютьcя в ый, мaють бути кooпepaтивними (кopпopaтивними), тoбтo дГ( ïf кoм-пoнeнтiв пoвиннi бути пoгoджeними oдин з oдним;
3) cиcтeмa пoвиннa бути динaмiчнoю;
4) знaxoдитиcь нa вiдcтaнi вiд cтaнy piвнoвaги.
Biдтaк, в eкoнoмiцi cиcтeмний eфeкт пoв'язaний
з тим, щo кoмбiнoвaнe викopиcтaння кiлькox взa-8мoyзгoджeниx eкoнoмiчниx cтpaтeгiй виявля-eтьcя кopиcнiшим, нiж iзoльoвaнe впpoвaджeн-ня якoïcь oднi8ï, ocкiльки пpи цьoмy piзнi чинники тaк впливaють oдин нa oднoгo, щo здaтнi paзoм дocягти бiльшoгo eфeктy, ыж зa oкpeмoгo ''x зa-
74 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpaÏrn №10 (197)/2017
стoсyвaння, кoли сyмapнa вiддaчa вiд кiлькox чин-ниюв мoжe 6УТИ вищoю, нiж сyмa пoкaзникiв нe-зaлeжнoгo ïx викopистaння. Оскiльки в eкoнoмiцi пoстiйнo йдeться пpo кoмбiнaцiю чинникiв виpoб-ниф^, тo тут ypaxyвaння систeмнo-синepгeтич-ниx eфeктiв нaбyвa8 стpaтeгiчнoгo знaчeння тa впливa8 нa пiдвищeння сoцiaльнoгo ^пИ^лу.
Один iз зaснoвникiв кiбepнeтичнoгo нaпpя-му TOopiï yпpaвлiння У. Eu6í сфopмyлювaв зa-кoн вiдпoвiднoстi piзнoмaнiття кepiвнoí' систeми (peгyлятopa) piзнoмaнiттю oб'eктa, яким ^py-ють. Згiднo з цим зaкoнoм piзнoмaнiття aбo нe-визнaчeнiсть poзвиткy oб'8ктa мoжнa змeншити зa paxyнoк вiдпoвiднoгo зpoстaння piзнoмaнiт-тя дiй сyб'8ктa yпpaвлiння. Тльки piзнoмaнiття в peгyлятopi, ввaжaв У. EU6Í, мoжe змeншити piз-нoмaнiття пpoцeсy, щo peгyлю8ться. Отжe, деться нe пpo кiлькiснe збiльшeння фyнкцiй сyб'eктa, a пpo йoгo здaтнiсть нeйтpaлiзyвaти нeпepeдбa-чeнi нaслiдки фyнкцioнyвaння oб'8ктa зa paxyнoк aдpeснoстi тa тoчнoстi yпpaвлiнськиx дiй.
Щoдo eкoнoмiчниx систeм, тo цeй зaкoн мae O6-мeжeнy дiю, o^^^ iнфopмaцiйнa бaзa сyб'8ктa yпpaвлiння ыгали нe е вичepпнoю вiднoснo piз-нoмaнiття тa бeзлiчi кoмбiнaцiй взaeмoзв'язкiв, якi виникaють y пpoцeсi фyнкцioнyвaння oб'8ктa тa в силу нeпepeдбaчeнoстi нaслiдкiв дiй люди-ни. B той œe чaс, y кoжнoмy кoнкpeтнoмy випaдкy iснy8 нeoбxiднiй мУмум знaнь вiднoснo oб'eктa, якi зaбeзпeчyють викoнaння сyб'8ктaми yпpaв-лiнськиx фунщй. Bиpiшaльнy poль у визнaчeн-н цьoгo мiнiмyмy вiдiгpae пpиpoдa eкoнoмiчнoгo oб'8ктa тa стyпiнь йoгo склaднoстi.
Однaк у систeмax з ви^ким piвнeм сoцiaльнo-гo кaпiтaлy, як ми poзглядaли нa пpиклaдi вига-pистaння «бaнкy чaсy», зaзнaчeнi вищe пpoблe-ми лeгкo виpiшyються.
B^to^ мoжнa гoвopити пpo сaмoвpяднe pe^-лювaння сoцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoцeсiв, щo пoстae сyкyпнiстю мeтoдiв i фopм цiлeспpямoвa-нoгo впливу opгaнiв сaмoвpядyвaння нa сoцiaль-нo-eкoнoмiчний poзвитoк ^ofa нaсeлeниx пунк-тiв з мeтoю дoсягнeння пoстaвлeниx цiлeй. Цiлi, як пpaвилo, визнaчaються в paмкax дepжaвниx то peгioнaльниx пpoгpaм сoцiaльнo-eкoнoмiч-нoгo poзвиткy вiдпoвiдниx тepитopiй. Toмy сaмo-вpяднe peгyлювaння (пopяд з дepжaвним) мoжнa нaзвaти влaдним peгyлювaнням, aджe i в дepжa-ви, i в мiсцeвиx opгaнiв сaмoвpядyвaння мeтa oд-нa - зaбeзпeчeння стaлoгo poзвиткy Укpaïни.
Пpи цьoмy функцГ( opгaнiв мiсцeвoгo сaмoвpя-дyвaння пoдiляють нa двi гpyпи: влaднi тa функцм зaбeзпeчeння гpoмaдськиx пoслyг, кoли дo пep-rnoï гpyпи нaлeжaть peгyлятивнi, pe8стpaцiйнi тa дoзвiльнi (peгyлювaння гpoмaдськoгo життя чe-peз видaння вiдпoвiдниx зaгaльнo зoбoв'язyючиx нopм i пpaвил, видaчa спeцiaльниx дoзвoлiв i лг цeнзiй, peeстpaцiя aктiв гpoмaдськoгo стону чи iншиx aктiв, пepeдбaчeниx чинним зaкoнoдaв-ствoм); a дo дpyгoï' вiднoсять фун^ з нaдaння пoслyг нaсeлeнню (нaлeжнe зaбeзпeчeння гpo-мaдським тpaнспopтoм, зaбeзпeчeння oсвiт-нix, мeдичниx тa кoмyнaльниx пoслyг (збip i вивiз твepдиx пoбyтoвиx вiдxoдiв, пpибиpaння тepитo-piï, вoдoзaбeзпeчeння i вoдoвiдвeдeння, eксплy-aтaцiя житлoвoгo гoспoдapствa) [1, с. 744-745].
Як пoкaзye aнaлiз сyчaснoí' сoцiaльнo-eкoнo-мiчнoí' ситyaцií' то нaш пpaктичний дoсвiд, чiткo peглaмeнтyвaти дoцiльнo лишe влaднi фyнкцiï, нaпpиклaд, pe8стpaцií' aктiв гpoмaдськoгo стa-ну. Щoдo нaдaння гpoмaдськиx пoслyг, то дep-жaвa лишe встaнoвлю8 мiнiмaльнi нopмaтиви тa кoнтpoлюe ïx викoнaння, peштy питaнь пoвиннa виpiшyвaти гpoмaдa.
Bиcнoвки
Coцiaльний кaпiтaл, щo пoстae систeмнo-гpy-пoвим peсypсoм тa дoзвoляe знизити тpaнзaк-цiйнi витpaти i збтьшити пpибyтки тieï чи ^moï op-гaнiзaцiï, peaлiзy8ться у гантокс^ стpyктypнoгo тa кoгнiтивнoгo aспeктiв, яю вiдпoвiдaють змiстoвo-му (сoцiaльнa синepгiя) тa фopмaльнoмy (сaмo-вpядyвaння) фeнoмeнaм сoцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoцeсiв дepжaви, щo пoстaють aспeктaми сo-цiaльнoгo кaпiтaлy. Пiдвищeння сoцiaльнoгo кa-пiтaлy зa сyчaсниx yмoв мoжпивe зa дoпoмoгoю кoмплeкснoï, oбoпiльнoí' peaлiзaцií' змiстoвoгo тa фopмaльнoгo aспeктiв сoцiaльнoгo кaпiтaлy.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Aктyaльнi пpoблeми стaнoвлeння ïa poзви-тку мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння в Укpaïнi / [Aнтoнeч-кo B.О., Бaймypaïoв M.О., Бaтaнoв О.B. ïa iн.]; зa peд. B.B. Kpaвчeнкa, M.О. Бaймypaïoвa, ОН Бaïaнoвa. -K.: Aïaкa, 2OO7. - B64 с.
2. Бypдьë П. Ôopiviûi кaпиïaлa / пep. с aнгл. M. C. Дo-бpякoвoй / П. Бypдьë // Экoнoмичeскaя сoциoлoгия. - 2OO2. - T. 3. - № 5. - C. 6O-74.
3. Бypдяк B. I. Coцiaльний кaпiтaл i гpoмaдянськe сyспiльсïвo в Цeнïpaльнo-Cxiднiй £вpoпi / B. I. Бyp-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №10 (197)/2017 75
дяк // Науковий вюник Рюненського державного гу-манлтарного уыверситету. - 2010. - № 4. - С. 84-91.
4. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий / Дж. Коулман // Общественные науки и современность. - 2001. - № 3. - С. 43-54.
5. Стежко Н. Роль соц^льного капггалу в забезпе-ченн ¡нновацмного розвитку / Н. Стежко // ЕкономЬ ка. - 2010. - № 1 (101). - С. 47-51.
6. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Ф. Фукуяма ; пер. с англ. - М. : ACT: Ермак, 2004. - 730 с.
7. Benedict R. Synergy: Patterns of the Good Culture / R. Benedict // American Anthropologist, 72, 1970. - P. 320-330.
8. Maslow A. H. The Farther Reaches of Human Nature. - N. Y.: Penguin Books, 1976. - 304 р.
H.B. КУДРИЦЬКА,
к.е.н., с.н.с., 1нститут економки та прогнозування HAH Украни
OcHOBHi засади стратеги фшансування транспортно!
¡нфраструктури Украши*
Стаття присвячена дослщженню основних засад стратеги фнансування транспортно!' iнфраструктури Украни на шляху до европейськоi '¡нтеграцИ. Узагальнен основы принципи стратеги: «користувач платить», пр'юритизац'я, цльове фнансування, прозо^сть державних закупвель. Розроблена модель визначення терм'шу концесн у залежност в'щ обсягу 1нвестицй на одиницю площi на приклад порту Антверпен.
Ключовi слова: фнансування, транспортна '¡нфраструктура, термiн концесн, '¡нфраструктурн обл'1гацн, сек'юритизац'я актив'в.
H.B. КУДРИЦКАЯ,
к.э.н., с.н.с, Институт экономики и прогнозирования HAH Украины
Основные принципы стратегии финансирования транспортной инфраструктуры Украины
Статья посвящена исследованию основ стратегии финансирования транспортной инфраструктуры Украины на пути к европейской интеграции. Обобщены основные принципы стратегии: «пользователь платит», приоритезация, целевое финансирование, прозрачность государственных закупок. Разработана модель определения срока концессии в зависимости от объема инвестиций на единицу площади на примере порта Антверпен.
Ключевые слова: финансирование, транспортная инфраструктура, срок концессии, инфраструктурные облигации, секьюритизация активов.
N. KUDRYTSKA,
Ph.D., Senior Scientist Institute for Economics and Forecasting National Academy of Sciences of Ukraine
The basic principles of the strategy for financing the transport infrastructure of Ukraine
The article is devoted to the study of the main principles of the strategy of financing the transport infrastructure of Ukraine on the way to European integration. Summarized the main principles of the strategy: « user pays», priority, targeted financing, transparency of public procurement. A model for determining the term of a concession is developed, depending on the volume of investments per unit area on the example of the port of Antwerp.
Keywords: financing, transport infrastructure, term of concession, infrastructure bonds, securitization of assets.
Постановка проблеми. Перехщ економки цюнально! економки, включаючи транспортну УкраТни до ринкових вщносин вимагае динамн- ¡нфраструктуру, яка зайняла одне з прюритетних ного ¡ збалансованого розвитку вск ланок на- мюць серед основних сектора економки. Збть-
* Стаття п'1дготовлена у рамках виконання H^P «Програмн '1 засади розвитку транспорту та транспортно1 нфраструктури в Украíнi з метою в 'щновлення i зростання укра1нсько1 економки»
76 Формування ринкових вщносин в УкраУж №10 (197)/2017
© Н.В. КУДРИЦЬКА, 2017
