Научная статья на тему 'Juglans nigra L. в лісових культурах Правобережного Лісостепу України'

Juglans nigra L. в лісових культурах Правобережного Лісостепу України Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
111
39
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Г П. Іщук, В П. Шлапак

Досліджено агротехнічні прийоми створення та вирощування лісових культур з участю Juglans nigra. Узагальнено досвід створення високопродуктивних змішаних лісових, лісомеліоративних культур та лісосмуг з метою отримання якісної деревини. Дано лісівничу оцінку впливу Juglans nigra у підвищенні продуктивності корінних деревостанів та їх біологічної стійкості в умовах свіжих грудів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Juglans nigra L. genus in forest cultures of the Right-bank Forest-Steppe Zone of Ukraine

The agrotechnical methods of forest cultures creation and growing with Juglans nigra participation are researched. The experience of creation of high-performance mixed forest and forest reclamation cultures as well as forest belts for the purpose of high quality wood production is generalized. The influence of Juglans nigra in the native plantations productivity improvement and their biological hardiness in the fresh oak-forests conditions are estimated in the aspect of silviculture.

Текст научной работы на тему «Juglans nigra L. в лісових культурах Правобережного Лісостепу України»

9. Шпарик Ю.С. Вплив вiтровалiв на стан i структуру лiсiв Карпат та Придшстров'я / Ю.С. Шпарик, Р.М. Вггер, Т.В. Кухарський // Лгавництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2003. - № 104. - С. 101-110.

Шпарык Ю.С., Витер Р.М. Влияние ветра на состояние древостоев и лесоводческие мероприятия по предотвращению ветровалов в Украинских Карпатах

По результатам полевых исследований, анализа литературы и ведомственных материалов разработана классификация влияния ветра на лес: незначительное слабое, сильное, катастрофическое. Приведены соответствующие количественные изменения ельников, наиболее повреждаемых ветром лесов в Карпатах. Представлены параметры, определяющие ветроустойчивость лесов, и лесоводческие мероприятия для предупреждения ветровалов.

Ключевые слова: влияние ветра, ельники, возраст, густота, ветроустойчивость, лесоводческие мероприятия.

Shparyk Yu.S., Viter R.M. Wind effects on forest structure and silvicul-tural measures to prevent of windfalls in Ukrainian Carpathians

According to the results of field research, literature and data analysis a classification of wind effects on forests are prepared: insignificant, weak, strong, catastrophic. Appropriate quantitative changes of wind damaged spruce stands in Carpathians are calculated. Parameters that define a wind resistance of forest stands and silvicultural measures on the windfall prevent are presented.

Keywords: wind effect, spruce stand, age, stand density, wind resistance, silvicultural measures.

УДК 634.575(477.4) Ст. викл. Г.П. 1щук, канд. с.-г. наук; проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський нацюнальний ушверситет садiвництва

JUGLANS NIGRA L. В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Дослщжено агротехшчш прийоми створення та вирощування люових культур з участю Juglans nigra. Узагальнено досвщ створення високопродуктивних змшаних люових, люомелюративних культур та люосмуг з метою отримання яюсно! дереви-ни. Дано лгавничу оцшку впливу Juglans nigra у шдвищенш продуктивной корш-них деревосташв та 1х бюлопчно! стшкосп в умовах свiжих грудiв.

Вступ. Дослщженням питань, пов'язаних з використанням штродуцен-пв у люових культурах протягом ХХ ст. займались П.Г. Кроткевич [18], Ф.Л. Щепотьев [26], Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко, О.А. Р1хтер [25], О.А. Р1хтер [20], як вивчали бюеколопчш особливосп J. regia L. i частково J. nigra L. та J. cinerea L.M.I. Ючунов [17] розглядав питання розмноження го-рixiв, Л. А. Смольянова [21], М.К. Вехов [4] - особливосп 1х росту та зимос-тшкють. П.П. Бадалов [2], А.1. Кушшр [19] займались селекщею горixiв та дослщжували гiбриди. О.1. Журавська [11], 1.В. Делеган [9] дослiджували по-ширення видiв роду Juglans у люових культурах захщних областей Укра1ни. Роботи А.€. Кенiнга [16], Н.€. Антонюка [1], Б.К. Гришка-Богменка [6] стосу-валися штродукцп деяких видiв роду Juglans в Укра1ну. О.А. Бондар [3], А.Й. Швиденко, П.П. Циганков [22] вивчали J. nigra у люових культурах. С. Л. Жигалова [10] переглядала систематичш ознаки тд час визначення пред-ставникiв роду Juglans. Н.М. Гордiенко, А.О. Бондар, М.1. Гордiенко [5],

Ю.М. Дебринюк [7, 8], В.П. Шлапак, Г.П. 1щук [23, 24], Г.П. 1щук [12, 13, 15], Г.П. 1щук, В.П. Шлапак [14] вивчали стан люових культур з участю J. nigra.

Методика дослщжень. Дослiдження швшчноамериканських видiв роду Juglans проводили у Мошському лiсiвництвi ДП "Могилiв-Подiльське ль сове господарство" та Монастирищенському, Синицькому, Юркiвському лю-ництвах ДП "Уманське лiсове господарство". В основу дослщжень покладено бiологiчнi, бiометричнi, лiсiвничi та статистичнi методи.

Результати дослщжень. Ми обстежили чисп горiховi насадження в урочищi "Тростянець" Чернiвецького району ДП "Могилiв-Подiльське лiсове господарство" на Вшниччиш у кварталi 69 видшах 2, 8 i 10 (табл. 1).

Табл. 1. Характеристика чистих тсових культур J. nigra в ypo4uw,i

"Тростянець " ДП "Могилгв-Подтьськелгсове господарство"

Квартал Схема розмщен- ня садивних мiсць, м Порода Густота культур тд час ство-рення, тис. шт.-га-1 Вж насадження, ро-юв Повно та Середш таксацiйнi показники насадження

висота деревос-тану, м дiаметp, см повно- та, шт.-га-1

69.2.8 3,0x0,5 Г-хч 4,5 9 0,8 8,0±и-4 11,0±и-1 3566

69.10 1,0x1,5 Г-хч 2,5 20 0,8 14,0±и'6 13,0±и'2 1250

Примака: Г-хч - ropix чорний

У квартал! 69, видЫ 2, 8 урочища "Тростянець" на площ1 1,5 га ми обстежили 9-pi4Hi чисп л1сов1 культури J. nigra 10Гхч. Початкова схема садш-ня 3,0x0,5 м. За нашими дослщженнями, вщстань в ряду становить 0,3-0,5 м. Освгтлення культур проведено взимку 2007 р. Середня висота J. nigra 8,0 м, дiаметp 11,0 см. Культури належать до 2 групи в^, II класу боштету, повнота - 0,85. Ширина крони у J. nigra 2,5-3,0 м. У шдлюку де-не-де трапляеться глiд кривавочервоний (Crataegus sanguinea Pall.). У трав'яно-му покpивi переважае чистотiл великий (Chelidonium majus L.) та тдмарен-ник чшкий (Galium aparine L.). Також трапляеться, кшський часник черешко-вий (Alliaria petiolata Bieb.), глуха кропива плямиста (Lamium maculatium L.), кропива дводомна (Urtica dioica L.), зонтичнi (Apiaceae). У кваpталi 69, видiлi 10 урочища "Тростянець" на площi 2,5 га ми обстежили чисп лiсовi культури J. nigra 10Гхч. Початкова схема садiння 2,5x0,5 м. Ниш вщстань в ряду 1,0-1,5 м, хоча iнодi трапляються гоpiхи на вiдстанi 0,5 м. Прочищення про-ведене у 2003 р. Ознак пошкодження ожеледдю 2000 р. на гоpiхах цього видь лу не виявлено. Середня висота J. nigra 14,0 м, дiаметp 13,0 см. Культури належать до 2 групи вжу, II класу боштету, повнота - 0,80. Ширина крони у J. nigra 3,0-4,0 м. Шдлюок рщкий, у ньому трапляються Sambucus nigra, бруслина бородавчаста (Euonymus verrucosa Scop.), кизил справжнш (Cor-nus L.), Crataegus sanguinea, а також черешня люова (Ceresus avium L.), Acer platanoides. У трав'яному ro^rni переважають Apiaceae та Chelidonium majus. Також трапляються тонкошг люовий (Poa sylvatica Guss.), Acer petiolata, Lamium maculatium, Urtica dioica, незабудка люова (Myosotis sylvatica Ehrh. Ex Hoffm.), кульбаба лiкаpська (Taraxacum officinale Web. ex Wigg.), суниця люова (Fragaria vesca L.), рщше куртини валеpiани лжарсько1 (Valerianella

humila L.) та поодиною рослини первоцвиу весняного (Primula vernis L.), що занесений до Червоноï книги Украïни.

Нашими дослщженнями змiшаних лiсових культур J. nigra в урочищах Фшщашвський лю, Вазлуй, Коритне, Тростянець Моïвського люництва ДП "Могилiв-Подiльське лiсове господарство", в урочищi Колодисте Юрювського люництва, в урочищi Панькiвське Синицького лiсництва та в урочищах Цен-тральне, Булгаевщина, Горбово Монастирищенського лiсництва ДП "Умансь-ке лiсове господарство" встановлено, що лiсовi культури мають добрий при-рiст i вiдзначаються високою деревною i насiнною продуктивнiстю. У Моïвсь-кому лiсництвi ДП "Могилiв-Подiльське люове господарство" площа лiсових культур з участю J. nigra вiком 42-74 роюв становить 53,6 га (табл. 2).

Табл. 2. Характеристика змшаних рйновтових насаджень J. nigra в лгсниц-твах ДП "МогиМв-Подтьське лгсове господартво" та ДП "Уманське лкове гос-

подарство" вумовахD—Д

Квартал Вид ш Площа, га Склад Еле-мент люу Вк, роюв Серед-ня ви-сота, м Середнш д1аметр, см Повно-та Запас деревини, м3-га-1

Мо'1'вське люництво ДП "Могил1в-Подшьське люове господарство"

75 3 23,5 5Дз2Яз2Лп д1Гхч+Гз+ Яв Гхч 73 22,5±u'5 48,5±u'0 0,71 324,0

Дз 20,5±и-4 30,8±u'5

Лпд 23,5±u'5 44,0±u'6

75 4 2,6 5Дз4Лпд1Г хч Гхч 74 24,0±u'6 48,7±u'4 0,73 342,7

Дз 23,5±u'8 40,0±u'5

Лпд 21,6±u'7 44,8±u'4

75 5 5,6 5Дз5Гхч Гхч 73 24 4±и-5 46,8±u'5 0,75 289,4

ДЗ 20,8±u'4 34,8±u'5

75 8 2,8 4Дз3Дч2Гх ч1Клг+Яз Гхч 44 17,2±u'4 24,5±u'3 0,78 296,1

Дз 20,2±u'6 30,0±u'5

Дч 21,5±u'5 30,5±u'4

64 12 4,5 8ДЗ2ГХЧ+ ГХГ Гхч 45 15,5±u'8 24 4±u'7 0,73 178,5

Дз 18,5±ио 32,2±u'5

64 25 1,2 4Гхч2Клг2 Яз1Ккз1Гхм Гхч 56 18,5±"'5 32,4±u'4 0,72 238,6

Клг 15,5±и-5 26,0±u'6

35 11 0,8 5Гхч5Лпд+ Акб Гхч 5 4 2±u'2 4,5±iW 0,75 -

Лпд 2 7±u'2 4,0±u'2

36 6 4,5 5Дз3Гхч1Я з1Лпд+Гз Гхч 43 18,5±u'5 35,5±u'0 0,67 147,3

Дз 16,5±"5 15,6±u'4

Лпд 14,4±°,4 28,5±0'3

36 9 4,1 3Дз3Гхч2К лг2Лпд+Яз Гхч 59 19,6±u'7 30,5±u'5 0,64 153,5

Дз 20,0±u'5 17,0±u''

Лпд 16,8±ио 32,2±u'5

Юрювське люництво ДП "Уманське люове господа рство"

107 4 1,6 8Гхг2Гхч Гхг 51 15'5±u'5 20,2±1'4 0,59 123,1

Гхч 51 17 4±0,6 21,0±1'6

108 4 4,3 6Гхг3Гхм1 Гхч Гхг 53 13,4±0,3 18,7±1'7 0,65 113,4

Гхм 53 15,7±u'5 20,4±1'3

Гхч 53 15,2±u'4 19,5±1'7

124 1 1,2 8Гхч2Яз Гхч 18 10,6±u'2 17,4±1'u 0,64 57,2

Синицьке люництво ДП "Уманське люове господарство"

105 12 1,5 3Гхг3Гхч3 Ос1Дз Гхч 50 12,4±0-3 20,8±1-4 0,78 130,5

106 17 0,5 8Гхч2Гхг Гхч 53 21,5±и-/ 28,3±1-8 0,75 244,6

106 29 0,4 6Гхч3Яз1Гх1 Гхч 47 23,1±"-° 26,7±1-2 0,83 318,0

107 7 0,5 5Гхг5Гхч Гхч 49 15,8±"-4 26,0±1-5 0,79 147,2

107 33 0,4 8Гхч2Гхг Гхч 49 20,1±"-0 20,1±1-и 0,74 222,3

108 14 0,6 4Гхч4Гхм1 Гхг1Бп Гхч 42 11,6±°'3 18,6±1-4 0,75 96,8

108 20 0,6 8Гхч2Гхг Гхч 49 12,5±"-4 20,9±1,7 0,74 106,1

Потаське люництво ДП "Уманське люове господарство"

135 1 13,5 5Дз1Гз1Гхч 1Акб2Лпд Гхч 50 22,7±°-7 24,2±1-3 0,70 220,3

Примiтка: Гхч - ropix чорний; Гхм - ropix манжурський; Гхг - ropix грецький;

Дз - дуб звичайний; Яз - ясен звичайний; Лпд - липа дрiбнолиста; Акб - акащя бша;

Гз - граб звичайний; Ос - осика; Клг - клен гостролистий; Яв - явiр

Протягом 2006-2008 рр. площа новостворених люових культур з учас-тю J. nigra становить тут 37,5 га. Найстар^ 73-74-р1чн1 культури J. nigra у Мо!вському лгснищга представлен в урочищ1 ФЫщашвський лю, що знахо-диться поблизу села Безводне Ямпшьського району. У квартал! 75, видЫ 3 на площ1 23,5 га представлен змшаш 73-р1чш л1сов1 культури за складом 5Дз2Яз1 Лпд1Гхч+Гз+Яв, при чому Яв, Лпд, Гз мають природне походження. Початкова схема садшня 6,0х 1,0 м. За нашими дослщженням, вщстань м1ж рядами 6,0 м, а в ряду - 6,0-8,0 м. Схема зм1шування така: 1 ряд Quercus ro-bur, 1 ряд Fraximus excelsior, 1 ряд Tillia cordata, 1 ряд гор1ха чорного (J. nigra), 1 ряд Acer pseudoplatanus. В середньому висота J. nigra досягае 22,5 м, дь аметр 48,5 см, а Quercus robur - 20,5 м, д1аметр 38,8 см, Tillia cordata мае 23,5 м заввишки i до 44,0 см в д1аметрт Ц культури вщносять до 5 групи вь ку, I класу боштету, повнота насадження - 0,7 (табл. 2). Ширина крони у J. nigra 5-7 м. Горiхи обламаш ожеледдю 2000 року i дали на вершках моло-дий прирют до 3 м. Горiх майже випав з насадження, а на його мющ зроста-ють Tillia cordata, Acer platanus i Carpinus betulus природного походження.

У шдлюку пашвне становище належать Swide alba, Carpinus betulus Sambucus nigra. Зiмкнутiсть шдлюку 0,4, висота - 3-5 м. У насадженш е тд-рют Fraximus excelsior, Acer campestre, Acer platanus, Carpinus betulus Tillia cordata. Самошву J. nigra не утворюе.

У кварталi 75, видЫ 4 урочища Фiлiцiанiвський лiс на площi 2,6 га представленi 74^чш змiшанi лiсовi культури 5Дз4Лпд1Гхч. Початкова схема садшня 6,0х 1,0 м. За нашими даними, вщстань мiж рядами 6,0 м, а в ряду 6,0-8,0 м. Схема змiшування: 1 ряд Quercus robur, 1 ряд Tillia cordata, 1 ряд J. nigra У середньому висота J. nigra досягае 24,0 м, дiаметр 48,6 см, Quercus robur вщповщно 23,5 м i 40,0 см, Tillia cordata 21,6 м заввишки i 44,8 см в дь аметрт Культури вщносять до 5 групи в^, I класу боштету, повнота - 0,7 (табл. 2). Ширина крони у J. nigra 5-7 м. Горiхи також обламаш ожеледдю i дали на вершках молодий прирют до 3 м. Горiх майже випав з насадження. По периметру видш оточуе дубово-грабово-липовий масив з домшкою J. nigra, тому на видЫ е багато шдросту 5Клг3Лпд2Брп. Вш шдросту до 15 ро-

юв, висота його 1-3 м, а на 1 м2 нараховуеться 4,0 тис. штук однорiчних шян-цiв Acer platanus, Acer campestre та Ulmus carpinifolia. У шдлюку пашвне становище еалежить Swida alba, 3iMKHeHidb шдлюку 0,4, висота - 3-5 м. Самось ву J. nigra не утворюе.

У квартат 75, видЫ 5 Фiлiцiанiвського люу на площi 5,6 га представ-ленi 73-рiчнi лiсовi культури 5Дз5Гхч. Початкова схема садiння 6,0x1,0 м. Ми встановили, що вiдстань мiж рядами 6,0 м, а в ряду - 3,0 м. Схема змiшуван-ня: 1 ряд Quercus robur, 1 ряд J. nigra. Середня висота J. nigra 24,4 м, дiаметр 46,8 см, а Quercus robur - 20,8 м, дiаметр - 34,2 см. Дуб почуваеться трохи пригшчено i мае меншi розмiри порiвно з горiхом. Культури належать до 5 групи вжу, I класу бонiтету, повнота насадження - 0,7 (табл. 2). Ширина крони у J. nigra 5-7 м. Як i в попередшх видшах, гс^хи обламаш ожеледдю 2000 р. i дали на вершках молодий прирют до 3 м. У цьому ж видЫ ми знайшли плюсове дерево J. nigra з обхопом стовбура 146 см, висотою 25 м, i дiаметром 46,5 см. Трапляються велик дерева Tillia cordata, Acer platanus на-сiнневого походження. У шдлюку пашвне становище займають Acer negundo, Acer pseudoplatanus, Acer campestre, а також поширеш Euonymus verrucosa, Sambucus nigra, Swida alba. Висота шдлюку 3-5 м, зiмкненiсть - 0,6. G шдрют Fraximus excelsior, Acer campestre, Acer negundo, Acer platanus. На поверхш Грунту знаходимо багато плодiв J. nigra, але самошву немае.

У кварталi 75, видЫ 8, що знаходиться в урочищi Фiлiцiанiвський лiс, на площi 2,8 га представлен 44-рiчнi лiсовi культури 4Дз3Дч2Гхч1Клг+Яз, при чому Клг i Яз природного походження. Початкова схема садшня 2,5x0,5 м. Вщстань мiж рядами гс^ха i дуба 5 м, але мiж цими двома рядами на вщсташ 2,5 м висаджено Cornus mas. За нашими даними, частина горiхiв випала i вщстань в ряду мiж горiхами становить 4,0-8,0-10,0 м. Схема змшу-вання: 1 ряд J. nigra, 1 ряд Cornus mas, 1 ряд Quercus robur, 1 ряд Cornus mas 1 ряд Quercus robur. Середня висота J. nigra досягае 17,2 м, дiаметр 24,5 см, а Quercus robur - 20,2 м, дiаметр - 36,0 см, дуб червоний (Quercus rubra Du Rei.) -27,5 м, дiаметр 30,5 см. Культури вщносять до 4 групи вжу, II класу боштету, повнота - 0,7 (табл. 2). Ширина крони у J. nigra 4-5 м. Горiхи обламаш ожеледдю 2000 р. i дали на вершках молодий прирют до 2,5-3 м. У шдлюку пашвне становище займае Cornus L. висотою до 4 м. Оскшьки по периметру видш оточуе дубово-грабовий масив, на видЫ е шдрют Acer platanus до 3-4 м заввишки. Самошву J. nigra немае. Зiмкненiсть шдлюку 0,6. Трав'яний покрив практично вщсутнш. Лише зрщка трапляеться Galium aparine.

В урочищi Вазлуй Чершвецького району ми заклали пробш площi у кварталi 64, видшах 12 i 25. У кварталi 64, видЫ 12, що знаходиться в урочи-щi Вазлуй Чершвецького району на швшчно-схщнш окраш адмiнiстративноï зони Моïвського люництва, на площi 4,5 га ми обстежили змшаш 45^чш ль совi культури 8ДзЗ2Гхч+Гхг. Початкова схема садiння 6,0x1,0 м. За нашими дослщженнями, вiдстань мiж рядами горiха i дуба становить 6,0 м, а в ряду 3,0-5,0 м. Але на шестиметровому мiжряддi висаджено 1 ряд Cornus mas на вщсташ 3,0 м вщ Quercus robur i J. nigra. Схема змiшування: 1 ряд Quercus robur, 1 ряд Cornus mas, 1 ряд J. nigra, 1 ряд Cornus mas. Вщстань мiж кущами Cornus mas в ряду 0,5 м. Середня висота J. nigra 15,5 м, дiаметр 24,4 см, а

Quercus robur - 18,5 м, дiаметр - 32,2 см. J. regia пригшчений i трапляегься лише де-не-де. Кульгури вщносягь до 4 групи BiKy, II класу 6oHirery, повно-га - 0,73 (табл. 2). Ширина крони у J. nigra 3-4 м. У цьому видЫ J. nigra су-ховершинить i масово випадае. Дуб почувае себе дуже добре. yci породи ма-ють заламану крону у верхнiй частит, оскшьки посграждали вiд ожеледi 2000 р. У шдлюку рядами висаджений Cornus mas до 3 м заввишки. Трапля-ються Swida alba, акацiя бiла (Robiniapseudoacacia L.) насшневого i поросге-вого походження. Зiмкненiсгь пiдлiскy 0,4. G шдрюг Fraximus excelsior. Су-цiльний грав'яний покрив вщсугнш, зовсiм немае ефемеродав. Там грапля-югься зiрочник середнш (Stellaria media L.), Galium aparine, Myosotis sylvati-ca, Potentilla anserina.

У кваргал 64, видт 25 знаходигься на швденно-захщнш окраш адмь нiсграгивноï зони Моïвського лiсницгва i примикае до дендропарку, закладе-ного у 2006-2007 рр. На площi 1,2 га ми обсгежили 56^чш змшаш лiсовi кульгури з учасгю J. nigra i J. mandshurica 4Гхч2Клп2Яз1Ккз1Гхм. G самосiв Robinia pseudoacacia. Почагкова схема садiння 1,5x1,0 м. За нашими даними, вщсгань мiж рядами 1,5 м, а в ряду - вщ 1,0 до 4,0-5,0 м. J. nigra гуг мае роз-юшний вигляд i у висогi переважае Acer campestre. Середня висога J. nigra 18,5 м, дiаметр 32,4 см, висога Acer campestre 15,5 м, дiаметр 26,0 см (габл. 2). Ширина крони у J. nigra 3-4 м. Поодиноко трапляються доро^ дерева Robinia pseudoacacia, Ceresus avin, Acer negundo, Acer platanus природного похо-дження. Вони на половину молодшi i нижч^ перебувають у другому ярyсi. У шдлюку рядами висаджений Cornus mas. Кульгури вщносягь до 1 групи вжу, I клас бонiгегy, повнога насадження - 0,7. У 2006 р. в кварталi проведено ру-бання догляду i видалено пiдлiсок га шдрюг, оскiльки цей видiл примикае до щойно закладеного дендропарку i в майбутньому мае стати його частиною. Трав'яний покрив практично вщсугнш, лише зрiдка грапляеться Galium aparine, оскшьки був великий i густий шдлюок з молодих самосшних дерев Acer negundo, Carpinus betulus, Ceresus avin. Ефемерощи гакож вщсугш

В yрочищi Коритне поблизу с. Безводне Ямпшьського району ми заклали пробш площi у кварталi 35, видiлi 11 i в кварталi 36, видiлах 6 i 9. У кварталi 35, видЫ 11 на площi 0,8 га обсгежено 5^чш лiсовi кульгури 5Гхч5Лпд+Акб природного походження. Почагкова схема садшня 3,0x0,5 м. Вiдсгань мiж рядами горiха сгановигь 0,4-0,5 м. Схема садшня по рядах: 1 ряд J. nigra, 1 ряд Tillia cordata. Кульгури створеш на мющ чистого дубового насадження. Середня висога J. nigra досягае 4,2 м, дiаметр 4,5 см, а Tillia cordata мае 2,7 м заввишки i до 4,0 см в дiаметрi (габл. 2). Трапляються заросг Robinia pseudoacacia поросгевого походження до 3 м заввишки. Кульгури належать до 1 групи в^ I класу бошгегу, повнога 0,7. Ширина крони у J. nigra 2-3 м. Освилення проведено в 2004 р. У шдлюку представлена Sam-bucus nigra, Robinia pseudoacacia. Зiмкненiсть шдлюку 0,4, висога - 1,5-2,0 м.

Трав'яний покрив представлений великими заросгями до 2 м заввишки полину звичайного (Artemisia vuldaris L.), Arctium lappa, щирищ (Amaran-tus albus L.), лободи розлогся (Atriplexpatula L.), а гакож широко представле-ш Myosotis sylvatica, Urtica dioica, Lamium maculatium, Galium aparine лише

зpiдкa, гравшат мicький (Geum urbanum L.), Chelidonium majus, фiaлкa лicoвa (Viola arvensis Murr.).

У квapтaлi 36, видЫ 6 ypoчищa Kopитнe на плoщi 4,5 га ми oбcтeжи-ли 43^чш лicoвi кyльтypи 5Дз3Гxч1Яз1Лпд+Гз, ^и чoмy Лпд, Яз, Гз ^и-poднoгo пoxoджeння. Пoчaткoвa cxeмa caдiння 2,5x1,0 м. Згiднo з нашими дocлiджeннями, вiдcтaнь мiж гopixaми в pядy cтaнoвить 1,0-3,0-4,0 м. Сxeмa змiшyвaння: 1 pяд J. nigra, 1 pяд Quercus robur, 1 pяд Tillia cordata, 1 pяд Fra-ximus excelsior i 1 pяд Carpinus betulus. Сepeдня витота J. nigra дocягae дo 18,5 м, дiaмeтp 35,5 cм, a Quercus robur - дo 16,5 м заввишки i 15,6 cм в дь aмeтpi, Tillia cordata мае дo 14,5 м заввишки i дo 28,5 cм в дiaмeтpi. Carpinus betulus i Fraximus excelsior мають виcoтy 14-17 м, а дiaмeтp 20-38 cм. Kyльтy-pи нaлeжaть дo 4 ^упи вiкy, I клacy бoнiтeтy, тавтата - 0,67 (табл. 2). Ш^и-на кpoни у J. nigra 5-7 м. Гopixи oблaмaнi oжeлeддю 2000 p. i дали на вep-шкax мoлoдий пpиpicт дo 3-4 м. Гopix i липа виглядають poзкiшнo в rnca-джeннi, a Quercus robur пoчyвaeтьcя тpoxи пpигнiчeнo i випадае з нacaджeн-ня. У пiдлicкy пpeдcтaвлeнa Swida alba, Acer tataricum. Зiмкнeнicть шдлюку 0,3, вишта - 3-4 м. G п^ют Fraximus excelsior, Acer campestre, Acer platanus, Carpinus betulus, Tillia cordata заввишки 3-4 м. П^ют Fraximus excelsior пoшкoджeний зaмopoзкaми. Сaмociвy J. nigra нe yтвopюe. Тpaв'яний пoкpив пpaктичнo вiдcyтнiй, лише зpiдкa тpaпляютьcя Galium aparine, Urtica dioica, Geum urbanum, Chelidonium majus, Viola arvensis.

У квapтaлi 36, видш 9 ypoчищa Kopmra на плoщi 4,1 га ми oбcтeжили 59-piчнi лicoвi кyльтypи 3Дз3Гxч2Kлг1Лпд+Яз, щ>и чoмy Лпд, Kлг, пpиpoднo-ш пoxoджeння. Пoчaткoвa cxeмa caдiння 2,5x1,0 м. Зпдта з нашими даними, вщстань в p-яду мiж гopixaми cтaнoвить 1,0-1,5-2,0 м. Сxeмa змшування: 1 pяд J. nigra, 1 pяд Quercus robur, 1 pяд Tillia cordata, 1 pяд Acer platanus. Сepeдня виcoтa J. nigra дocягae дo 19,6 м, дiaмeтp 30,5 cм, a Quercus robur - дo 20,0 м заввишки i 17,0 cм в дiaмeтpi Tillia cordata мае дo 16,8 м заввишки i дo 32,0 cм в дiaмeтpi. Acer pseudoplatanus i Fraximus excelsior тpoxи мoлoдшi пo вiкy мають вишту 14-17 м, а дiaмeтp 20-38 cм. Kyльтypи нaлeжaть дo 4 гpyпи вiкy, I raacy бoнiтeтy, пoвнoтa - 0,87 (табл. 2). Ш^ина кpoни у J. nigra 5-7 м. Гopixи oблaмaнi oжeлeддю 2000 p. i дали на вepшкax мoлoдий пpиpicт дo 3 м. Гopix виглядае poзкiшнo в нacaджeннi, а дуб пoчyвaeтьcя пpигнiчeнo i мacoвo випадае з нacaджeння. У пiдлicкy пpeдcтaвлeнi Swida alba, Cornus mas, Sambucus nigra, Euonymus verrucosa, Acer pseudoplatanus. Зiмкнeнicть шдлюку 0,3, вито-та - 3-5 м. G п^ют Fraximus excelsior, Acer campestre, Acer platanus, Carpinus betulus, Tillia cordata. Сaмociвy J. nigra œ yтвopюe. У тpaв'янoмy пoкpивi мю-цями мaйжe 100 % пpoeктивнe в^ится займае пiдмapeнник чiпкий. Тaкoж тpaпляютьcя Urtica dioica, Lamium maculatium, Chelidonium majus, купина ба-гaтoквiткoвa (Poligonatum multiflorum L.), Geum urbanum, Potentilla anserina. Ми та^ж cпocтepeгли пiдмepзaння пiдpocтy Fraximus excelsior.

J. nigra тачали ввoдити в кyльтypy в лicництвax ДП "Умaнcькe лicoвe гocпoдapcтвo" у cepeдинi 50-тиx poкiв минyлoгo cтoлiття. Плoщa лicoвиx кyльтyp з участю J. nigra тут ^а^вить 13,5 га. Лicoвi кyльтypи J. nigra пpeд-cтaвлeнi у cвiжиx дyбoвo-гpaбoвиx дiбpoвax на cipиx i тeмнo-cipиx лicoвиx rpyнтax та cyглиниcтиx чopнoзeмax. Тaкcaцiйнy xapaктepиcтикy 42-53-piчниx

насаджень J. nigra в люницгвах ДП "Уманське люове господарство" представлено в габл. 2. Найсгар^ посадки J. nigra представлен у Юркiвськомy люницгвь Вiк цих насаджень 53 роки. Таксацшний склад лiсових культур га-кий - 6Гхг3Гхм1Гхч, 8Гхг2Гхч, 8Гхч2Яз у пiдлiскy домiнyе Corylus avellana L. Висога J. nigra змшюеться вщ 10,6 до 17,4 м, дiаметр сговбура - вiд 17,4 до 21,0 см. Зiмкненiсть крон насадження е в межах 0,6-0,7.

У Синицькому лгснищга в yрочищi Панькiвське вiк лiсових культур сгановигь 42-53 роки. Ц насадження належать до лiсiв I групи, як викону-югь захиснi фyнкцiï. Зазвичай J. nigra висаджений у сyмiшi з J. regia L. (8Гхч2Гхг; 5Гхг5Гхч,). Висога J. nigra туг змшюеться вщ 15,8 до 21,5 м, дь амегр - вщ 26,0 до 28,3 см. Однак, у кварталах 105 (видш 12), 106 (видш 29) окрiм J. nigra е Quercus robur, Fraxinus excelsior i Populus tremula, при чому P. tremula мае природне походження - 3Гхг3Гхч3Ос1 Дз, 6Гхч3Яз1Гхг. Висога 47-50^чних J. nigra у 105 кварталi сягае 12,4 м, а в 106 (видш 29) - 23,1 м, дiаметр сговбура вщповщно 20,8 i 26,7 см. Складне насадження з участю J. nigra предсгавлене у 14 видш 108 кварталу: 4Гхч4Гхм1Гхг1Бп. (габл. 2). Туг висога J. nigra у вщ 42 роки сгановигь 11,6 м, дiаметр сговбура -18,6 см. У пщлюку переважае C. avellana. Зiмкненiсть крон у дослщжених кварталах Синицького люництва перебувае в межах 0,74-0,83. Ширина мiж рядами 3 м. У ряду J. nigra спочатку був висаджений на вщсташ 0,5 м, хоча зараз ширина мiж деревами в ряду 1,0-1,5 м. Однак ми виявили, що у кварта-лi 105, видш 12 i у кварталi 106, видш 17, де до досягнення культурами 10-12 роюв у мiжряддях висаджували просапш сшьськогосподарсью кульгури, стан насаджень J. nigra значно прший. Туг J. nigra суховершигь, масово випадае з насаджень i пошкоджений грибковими хворобами га шюдниками. За нашими дослщженнями, J. nigra у насадженнях з повною 0,6-0,8 утворюе сгрункий рiвний сговбур iз високою не розгалуженою кроною. У насадженнях з повногою 0,4 i менше вш утворюе низьку розлогу шатроподiбнy крону, що мае щнш декорагивнi якосгi.

Змшаш лiсовi кульгури з участю J. nigra представлеш i в 135 кварталi (видш 1) Погаського люництва (габл. 2). Туг 50^чш дерева J. nigra зросга-югь разом з Quercus robur, Carpinus betulus, Robinia pseudoacacia i Tilia cordata - 5Дз1Гз1Гхч1Акб2Лпд. Причому, Robinia pseudoacacia i Carpinus betu-lus природного походження. Зiмкненiсть крон 0,7. А Quercus robur y такому насадженш досягнув найвищого fa класу боштету.

Огже, у Вшницькш i Черкаськiй областях насадження J. nigra рiзного вжу, складу i форми. Лiсовi кульгури J. nigra представлеш найвищим I, fa, I6, II i III класами бонiгегiв, повнога насаджень змшюеться вщ 0,59 до 0,83. Уза-гальнений досвiд показуе, що J. nigra в умовах Правобережного Люостепу Украши мае велике значення пщ час сгворення високопродукгивних змша-них люових га лiсомелiорагивних культур i люосмуг з метою огримання яюс-ноï деревини.

Висновки:

1. Лiсовi культури J. nigra можна створювати як чистими насадженнями, так i в сyмiшi з листяними мюцевими лiсовими породами. Штродуцен-ту J. nigra притаманний вищий, нiж головним лiсотвiрним породам, темп

росту за основними таксацшними показниками у фазi молодняку, i знач-но нижчий - у наступних групах вшу.

2. Конкурентна спроможнiсть проявляеться у середньовжових насаджен-нях, що пов'язано i3 зниженням 1х поточного приросту за висотою i пос-туповим вiдмиранням дерев, якi не витримують притiнення аборигенни-ми породами.

3. 1нтродукований швшчноамериканський вид J. nigra перспективний i зас-луговуе на широке впровадження не лише у лiсовi культури, але й у фь томелюращю, декоративне садiвництво та озеленення Правобережного .Шсостепу Укра1ни.

Л1тература

1. Антонюк Н.Е. Интродукция ореха чёрного (Juglans nigra L.) в Правобережной Лесостепи УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 562 -"Лесоводство" / Н.Е. Антонюк. - К., 1968. - 27 с.

2. Бадалов П.П. Интродукция орехов рода Juglans на Весёлобоковеньской селекционно-дендрологической станции / П.П. Бадалов // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - Сер.: Интродукция новых пород и лесные культуры. - К. : Вид-во "Урожай". - 1971. - Вып. 5. - С. 47-52.

3. Бондар А.О. Люов1 культури гор1ха чорного / А.О. Бондар. - Вшниця : ВАТ "Вшоблдрукарня", 1997. - 48 с.

4. Вехов Н.К. К биологии орехов рода Juglans / Н.К. Вехов // Орехи: биология, культура и хозяйство. - М. : Гослестехиздат. - 1934. - Вып. III. - 222 с.

5. Горд1енко Н.М. 1нтродуценти в д1бровах Полюся та Люостепу Укра1ни / за ред. M.I. Горд1енка / Н.М. Горд1енко, А.О. Бондар, M.I. Горд1енко. - К. : Вид-во "Урожай", 2001. - 446.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

6. Гришко-Богменко Б.К. Биологические особенности видов рода Juglans L. в условиях Лесостепи Украины : дисс. ... канд. с.-х. наук: спец. 563 / Борис Константинович Гришко-Богменко. - К., 1969. - 255 с.

7. Дебринюк Ю.М. Люов1 культури. Методи i способи 1х створення у типах люу Захщного регюну Украши / Ю.М. Дебринюк. - К. : Вид-во "Наука", 1994. - 166 с.

8. Дебринюк Ю.М. Люокультурне районування Захщного Люостепу Украши / Ю.М. Дебринюк. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2003. - 247 с.

9. Делеган И.В. Орех чёрный на западе Украинской ССР и перспективы его развития : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 - "Лесоведение" / И.В. Делеган. - Львов, 1984. - 25 с.

10. Жигалова С.Л. Рщ Juglans L. (Juglandaceae) в Укра!ш (Морфолого-бюлопчш та географ1чш особливостг систематичне положення та народногосподарське значення) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.05.00 - "Боташка" / С.Л. Жигалова. - К., 2007. - 21 с.

11. Журавская Е.И. Культуры орехов рода Juglans L. в западных областях Украинской ССР : дисс. ... канд. с.-х. наук: / Елена Ивановна. Журавская. - Львов, 1961. - 254 с.

12. !щук Г.П. Люов1 культури Juglans nigra L. в Уманському держлюгосш / Г.П. !щук // Лгавництво Украши в контекст св1тових тенденцш розвитку люового господарства : матер. М1жнар. наук.-практ. конф., присв. 150-р1ччю витстав кафедри лгавництва НЛТУ Украши, 20-23 вересня, 2006 р.: тези доп. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши, 2006. - С. 160-162.

13. !щук Г.П. Перспективи використання швшчноамериканських вид1в роду Juglans L. у люових культурах / Г.П. !щук // Молодь та поступ бюлоги : матер. II М1жнар. наук. конф. студ. i асп., 21-24 березня 2006 р.: тези доп. - Льв1в, 2006. - С. 93-94.

14. !щук Г.П. Стан насаджень гор1ха чорного (Juglans nigra L.) у Мо1вському люнищта на Вшниччиш / Г.П. !щук, В.П. Шлапак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 20-26.

15. !щук Г.П. Створення люових культур Juglans nigra L. в люництвах Уманського держлюгоспу / Г.П. !щук // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32.

- С. 199-204.

16. Кениг А. Е. Интродукция видов рода Juglans L. в лесах Лесостепи УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 - "Лесоведение" / А.Е. Кениг.

- К., 1966. - 20 с.

17. Кичунов Н.И. Орехи и их культура / Н.И. Кичунов. - М.-Л. : Гос. изд-во с.-х. лит-ры, 1931. - 195 с.

18. Кроткевич П.Г. Культуры орехоплодных / П.Г. Кроткевич. - К. : Госсельхозиздат УССР, 1954. - 147 с.

19. Кушнир А.И. Биолого-экологические свойства отдалённых гибридов орехов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 - "Ботаника" / А.И. Кушнир. - К., 1987. - 17 с.

20. Рихтер А. А. Орехоплодные культуры / А.А. Рихтер, В.А. Колесников. -Симферополь : Крымиздат, 1952. - 184 с.

21. Смольянинова Л. А. Орех / Л. А. Смольянинова // Культурная флора СССР / под ред. Е.В. Вульфа. - М.-Л. : Гос. изд-во совхозной и колхозной лит-ры. - 1936. - Вып. XVII. - С. 44-99.

22. Швиденко А.Й. Культура ореха чёрного / А.Й. Швиденко, П.А. Цыганков. - Львов : Изд-во "Выща шк.", 1978. - 92 с.

23. Шлапак В.П. До морозостшкосп Juglans. nigraL. / В.П. Шлапак, Г.П. 1щук // Матер. XII з'1зду Украшського боташчного товариства / ред. кол.: К.М. Ситник (вщп. ред.) та ш.: 15-18 травня 2006 р.: тези доп. - Одеса, 2006. - 392 с.

24. Шлапак В.П. До технологи вирощування гс^ха чорного (Juglans nigra L.) в люництвах Вшниччини та Черкащини / В.П. Шлапак, Г.П. 1щук // Люова типолопя в Укра!ш: Сучасний стан та перспективи розвитку : матер. XI Погребнягавських читань 10-12 жовтня 2007 р.: тези доп. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2007. - С. 169-171.

25. Щепотьев Ф.Л. Горiхи / Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко, О. А. Рiхтер. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 184 с.

26. Щепотьев Ф.Л. / Орехоплодовые лесные и садовые культуры / Ф.Л. Щепотьев. - М. : Агропромиздат, 1985. - 224 с.

Ищук Г.П., Шлапак В.П. Juglans nigra L. в лесных культурах Правобережной Лесостепи Украины

Исследованы агротехнические приемы создания и выращивания лесных культур с участием Juglans nigra. Обобщен опыт создания высокопроизводительных смешанных лесных, лесомелиоративных культур и лесополос с целью получения качественной древесины. Дана лесоводственная оценка влияния Juglans nigra в повышении производительности коренных насаждений и их биологической стойкости в условиях свежих дубрав.

Ishchuk H.P., Shlapak V.P. Juglans nigra L. genus in forest cultures of the Right-bank Forest-Steppe Zone of Ukraine

The agrotechnical methods of forest cultures creation and growing with Juglans nigra participation are researched. The experience of creation of high-performance mixed forest and forest reclamation cultures as well as forest belts for the purpose of high quality wood production is generalized. The influence of Juglans nigra in the native plantations productivity improvement and their biological hardiness in the fresh oak-forests conditions are estimated in the aspect of silviculture.

УДК 630*5.001.57:630*17.582 Здобувач А.€. Шамрай1 -

НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв

ЩЫЬШСТЬ КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОМАСИ СТОВБУРА ДЕРЕВ СОСНИ У ШТУЧНИХ ДЕРЕВОСТАНАХ ЧЕРКАСЬКОГО БОРУ

Наведено даш дослщжень показнигав локально! природно! та базисно! щшь-ност деревини та кори стовбурiв дерев сосни звичайно! у штучних деревостанах Черкаського бору. Дослщжено зм^ локально! природно! та базисно! щшьноси ком-поненпв ф^омаси стовбурiв сосни звичайно! у дослщжуваних умовах. Визначено

1 Наук. кер1вник: проф. П.1.Лакида, д-р с.-г. наук

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.