CC BY
29
© Є.М. Бабич, І.В. Єлисеєва, Л.А. Ждамарова, В.І. Білозерський, І.В. Бобирєва УДК 57.083.3:579.871.1:616-097
Є.М. Бабич, І.В. Єлисеєва, Л.А. Ждамарова, В.І. Білозерський, І.В. Бобирєва ВИВЧЕННЯ ДЕСЕНСИБІЛІЗУЮЧОЇ ДІЇ ОЧИЩЕНИХ АНТИГЕННИХ ФРАКЦІЙ ЗБУДНИКА ДИФТЕРІЇ, ОДЕРЖАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІЗИЧНИХ ЧИННИКІВ
ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України» (м. Харків)
Дана робота є фрагментом НДР, № держ.реєстрації 011111004734.
Вступ. На сьогодняшній день в багатьох країнах інтенсивно проводяться дослідження в напрямку боротьби з алергічними захворюваннями у дітей та дорослих, що має велике значення для зниження кількості побічних реакцій при вакцинації таких контингентів [1, 9, 11, 12, 15, 17-19].
В світі накопичений багаторічний досвід боротьби з алергічною патологією шляхом імунотерапії алергенами, біля джерел якої стоїть відкритий російським вченим А. М. Безредка, учнем 1.1. Мечникова, метод десенсибілізації. Специфічна імунотерапія алергенами (СІТ) вважається єдиним методом лікування, здатним давати тривалий ефект ремісії після завершення лікування [13, 14, 19]. Зниження чутливості сенсибілізованого організму до специфічного алергену при повторних ін’єкціях його невеликих доз - специфічна гіпосенсибілізація - з успіхом використовується у клініці для лікування ІдЕ опосередкованих алергічних захворювань - (полінозів, алергічних ринітів, кон’юнктивітів, атопічної бронхіальної астми) та вакцинотерапії бактеріальними алергенами при інфекційно-алергічній бронхіальній астмі.
На тлі введення в поступово зростаючих дозах сенсибілізуючого антигену пригнічується клітинна картина алергічного запалення - знижується число базофілів, еозинофілів, тучних клітин, зменшується ІдЕ-опосередковане звільнення гістаміну із базофілів [10, 11]. Гальмується як рання, так і пізня фази алергічної реакції негайного типу, неспецифічна та специфічна гіперреактивність бронхів при бронхі-альнй астмі, продукуються «блокуючі» антитіла.
В практичній алергології імунотерапія алергенами була вперше використана ще у 1911 році Нуном і Фріменом при пилковій алергії, в 1921 році Кауфіл-дом при астмі. В Росії розвиток методів гіпосенсибі-лізації пов’язаний з ім’ям академіка А. Д. Адо і його школи [2]. Проте складність оптимального дозування алергенів та введення їх парентерально приводила часто до важких ускладнень (маніфестації клініки хвороби, яка перебігає безсимптомно, декомпенсації хронічних процесів та ін.) [15-17].
Набагато більш безпечною виявилась перораль-на, сублінгвальна вакцинація, яка при високій ефективності рідко дає побічні реакції [18]. Вважається, що мукозальні вакцини індукують активну продукцію антитіл особливо класу Ід А, тому можуть бути використані для лікування алергічних захворювань [9-12].
Досягнення аллерген-специфічної імунотерапії у лікуванні алергічних захворювань стали теоретичним підгрунтям для наших досліджень у напрямку підвищення ефективності та безпечності імунопрофілактики дифтерії. Відомо, що АКДП вакцина займає одне з провідних місць з числа післявакци-нальних ускладнень, серед яких такі важкі алергічні прояви як анафілактичний шок, набряк Квінке, алергічний дерматит та ін. [1, 3, 5-7].
Попередніми нашими дослідженнями вивчались ультразвукові дезінтеграти мікробних клітин дифтерії, одержані за авторською методикою, які виявили імуногенні та ад’ювантні властивості щодо формування післявакцинального дифтерійного гуморального імунітету в піддослідних кролів, а також стимулювали фагоцитарну активність нейтрофілів [4-7].
Однак одержані препарати виявилися реакто-генними при вивченні їх специфічної безпечності при підшкірному введенні. Саме тому в подальших експериментах ультразвукові мікробні дезінтеграти піддавали послідовному очищенню з виділенням антигенних фракцій за допомогою препаративної гель-хроматографії [4]. Очищені антигенні фракції характеризувались ад’ювантною активністю, стимулювали гуморальний протидифтерійний імунітет при введенні з очищеним дифтерійним анатоксином.
Мета дослідження - вивчення можливостей попередження розвитку післявакцинальних алергічних реакцій на протидифтерійні вакцини шляхом попереднього підшкірного введення очищених антигенних препаратів, одержаних за допомогою фізичних чинників з мікробних клітин виробничого штаму Corynebacterium diphtheriae var. gravis токсигенний, massachusets.
Об’єкт і методи дослідження. Для одержання антигенних комплексів коринебактерій дифтерії об’єктом дослідження був використаний виробничий штам Corynebacterium diphtheriae var. gravis токсигенний, massachusets, наданий ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК», та одержані з нього білкові антигенні фракції.
Мікробний дезінтеграт та очищені антигенні фракції одержували за власною методикою [4-6].
Визначення десенсибілізуючої дії одержаних антигенних фракцій C.diphtheriae щодо феномену Артю-са проводилося на 14 кролях масою близько 3 кг [2].
Кролів розподілили на чотири групи: одну дослідну і три контрольних. Кролям з першої групи попередньо підшкірно уводили досліджувані антигенні препарати за десенсибілізуючою схемою (через 1-2 дні в зростаючій дозі з кроком 0,2 мл, починаючи з
Таблиця 1
Динаміка формування дермонекротичної реакції в піддослідних тварин при введенні їм вакцини АД-м після попереднього підшкірного введення досліджуваних
антигенних препаратів
№ № пп Антигенний препарат (Мм, Да) Вакцина Дні вакцинації та діаметр інфільтратів після ін'єкції, мм
5-й 10-й 15-й 20-й 25-й 35-й
1.1 > 12 тис. АД-м 6 8 немає немає немає немає
1.2 > 12 тис. АД-м немає немає немає немає 3 3
1.3 7 - 10 тис. АД-м немає немає немає немає 3 3
1.4 7 - 10 тис. АД-м немає 3 немає немає немає 2
1.5 6 -6,9 тис. АД-м немає немає немає немає 3 2
1.6 5 - 5,9 тис. АД-м немає немає немає немає 2 немає
2.7 АД-м (К)* немає немає немає 3 3 2
2.8 АД-м (К) немає немає 3 3; 4 3; 4 немає
2.9 АД-м (К) немає немає немає 3; 10 2; 6 2
3.10 АДП (К) немає 3 3; 4 3; 3; 3 3; 3; 3 2; 3; 4
3.11 АДП (К) 8 10 14 14; 10 8; 8 8; 8
4.12 АКДП (К) немає 6; 6 8; 9 6; 8 4; 6 2; 4
4.13 АКДП (К) немає 6 6 12; 4 14 (некроз); 10 14 (некроз); 10
4.14 АКДП (К) 6; 3 10; 8; 8 6; 4; 3 6; 4; 3 6; 4 4
Примітка: (К)* - контроль.
0,1 мл до 1,1 мл). Надалі тваринам уводили АД-м вакцину по 0,5 мл підшкірно 5 разів через 5 днів і одну розрішаючу дозу через 10 днів.
Другій, третій і четвертій групі тварин (контрольні групи) уводили, від початку введення АД-м вакцини дослідній групі тварин, лише дифтерійні вакцини АД-м, АДП і АКДП, відповідно, по 0,5 мл підшкірно
5 разів через 5 днів і одну розрішаючу дозу через 10 днів. Характер шкірних реакцій (діаметр інфільтратів та зони некрозу) реєструвався через добу після кожної ін’єкції.
Утримання тварин та експерименти проводилися відповідно до положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей» (Страсбург 1985), «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», ухвалених Першим національним конгресом з біоетики (Київ, 2001).
Результати досліджень та їх обговорення. Шкірних реакцій на жодну з ін’єкцій досліджуваних антигенних препаратів при їх введенні у поступово зростаючих дозах в піддослідних тварин зареєстровано не було.
В таблиці 1 представлені дані спостереження за динамікой формування дермонекротичних реакцій у тварин при багаторазовому введенні їм офіциналь-них противодифтерійних вакцин в різних групах тварин (табл. 1).
Як видно з таблиці 1, розвиток запальної відповіді (гіперемія та інфільтрат) в дослідній групі в ранні строки (5-й і 10-й день) обумовлювали досліджувані
антигени з молекулярною масою 12 тис. і 7-10 тис. дальтон. Інші фракції дали шкірні прояви лише на 25-й і 35-й день імунізації. Найменш виражену запальну реакцію відмічено при сенсибілізації тварин антигеном з молекулярною масою 5 тис. Да.
Кролі дослідної групи мали прояви шкірних реакцій у (30,6 ± 7,6) % спостережень. У тварин з контрольних груп реакції на введення АД-м вакцини та багатокомпонентних офіцинальних препаратів АДП і АКДП зареєстровані у (50 ± 12,1) %, (91,7 ± 8,3) % та (88,9 ± 7,6) % спостережень, відповідно. В 3-й і 4-й групах названі показники були істотно вищими, ніж у 1-ї та 2-ї групах тварин (1>2).
Отже, можна припустити, що йдеться про десенсибілізуючу дію антигенних препаратів щодо введення АД-м вакцини, при введенні їх за відповідною схемою.
Слід зауважити, що шкірні реакції за важкістю перебігу (запальні інфільтрати) в дослідній групі істотно не відрізнялися від гіперергічної відповіді у контрольних тварин, котрим попередньо не вводилися антигенні препарати, окрім вакцини АКДП, котра призвела до розвитку дермонекротичної реакції в однієї з тварин відповідної контрольної групи (табл. 1). Проте середній діаметр інфільтратів в дослідній групі був мінімальним - 3 мм, в першій контрольній групі, імунізованій виключно АД-м препаратом, - 3,7 мм, в другій контрольній (реакція на АДП-вакцину) -
6 мм, в третій (реакція на АКДП-вакцину) - 6,6 мм (табл. 2).
Таблиця 2
Розміри та кількість шкірних реакцій відносно кількості ін’єкцій препаратів
Препарати імунізації Дні подальшого введення антигенних препаратів та загальна кількість шкірних реакцій в кролів Усього реакцій (n) Усього ін'єкцій (k) Коефіцієнт співвідношення (n|k) Середній діаметр шкірних реакцій (M±m), мм
5 10 15 20 25 35
AH™reH + AU-м 1 2 0 0 4 4 11 36 0,3 3,0 ± 0,6
AU-м 0 0 1 5 5 2 13 18 0,7 3,7 ± 0,6
Aan 1 2 3 5 5 5 21 12 1,75 6,0 ± 0,8
AI<Bn 2 6 6 7 6 5 32 18 1,78 6,6 ± 0,7
Якщо підсумовувати загальну кількість шкірних Висновки. Попереднє парентеральне щеплення
інфільтратів, то привертає увагу той факт, що взагалі кролів поступово зростаючими дозами досліджува-
у контрольних тварин, яким досліджувані антиген- них антигенних фракцій Corynebacterium diphtheriae
ні препарати попередньо не вводилися, коефіцієнт var. gravis токсигенний, massachusets, призвело до
співвідношення кількості шкірних реакцій до числа зменшення частоти та вираженості розвитку шкір-
ін’єкцій у 2,3 рази перевищує аналогічний показник них запальних інфільтратів на введення офіциналь-
дослідної групи (для вакцини AД-м). A для вакцин ної AД-м вакцини.
AДП і A^n він виявився ще вищим: відповідно, у 5,8 Перспективи подальших досліджень. Пер- 5,9 разів (табл. 2). спективними дослідженнями стане вивчення де-
Bзагалі це ще раз ілюструє підвищену реактоген- сенсибілізуючої дії антигенних препаратів збудника
ність саме комбінованих вакцин цієї групи профілак- дифтерії у природних та відносно безпечних пе-
тичних протидифтерійних препаратів і необхідність роральних схемах введення перед парентераль-
розробки заходів щодо специфічної десенсибіліза- ною імунізацією офіцинальними дифтерійними
ції у практичній імунопрофілактиці. вакцинами.
Список літератури
1. Aлешина Р.М. Aллергические реакции как поствакцинальные осложнения [Текст] | Р.М. Aлешина, Б.A. Ребров, B.B. Лейкина || Укр. журн. екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2010. - Том 11, № 1. - С. 6-14.
2. Aллергия. Патологическая физиология [Електронний ресурс] | Под. ред. A^. A^ и Л.М. Ишимовой ||М. : Медицина, 1980. - Режим доступу: http:IIpathophysiology.dsmu.edu.uaIstudyIbooksIadoIado_1980_125_143_allergy_1.htm.
3. Брагинская B.n. Aктивная иммунизация и профилактика поствакцинальных осложнений у детей [Текст] | B.n. Брагинская, A^. Соколова. - М. : Медицина, 1990. - 386 с.
4. Єлисеєва I. B. !мунологічна активність анигенних фракцій збудника дифтерії, одержаних за допомогою фізичних чинників [Текст] | I.B. Єлисеєва, Є.М. Бабич, ЛА. Ждамарова, B.I. Білозерський, I.B. Бобирєва || Bісник проблем біології і медицини. - 2012. - № 1 (91). - С. 215-218.
5. Єлисеєва I.B. Біологічна характеристика антигенів збудника дифтерії, виділених за допомогою фізико-хімічних методів [Електронний ресурс] | I.B. Єлисеєва, Є.М. Бабич, ЛА. Ждамарова, B.I. Білозерський, Т. B. Горбач, СА. Колпак, I.B. Бобирєва || Aнали Мечніковського інституту. - 2008. - № 3. - С. 25-31. Режим доступу: http:||www.imiamn.org. ua|journal.htm.
6. Єлисеєва I.B. AH™reHrn та ад'ювантні властивості експериментальних зразків препаратів субклітинних комплексів збудника дифтерії при щепленні лабораторних тварин [Електронний ресурс] | I.B. Єлисеєва, Є.М. Бабич, ЛА. Ждамарова, B.I. Білозерський, TB. Горбач, СА. Колпак, I.B. Бобирєва || Aнали Мечніковського інституту. - 2009. - № 2. - С. 58-66. Режим доступу: http:||www.imiamn.org.ua|journal.htm.
7. Єлисеєва I.B. Bивчення впливу експериментальних зразків препаратів субклітинних комплексів збудника дифтерії на активність фагоцитозу при щепленні лабораторних тварин [Електронний ресурс] | I.B. Єлисеєва, Є.М. Бабич, ЛА. Ждамарова, СА. Колпак, H.I. !гумнова, ТА. Сидоренко, I.B. Бобирєва || Aнали Мечніковського інституту. -2009. - № 4. - С. 19-23. Режим доступу: http:||www.imiamn.org.ua|journal.htm
8. Мельник B.A. Некоторые закономерности развития иммуно-патологических реакций на антигены коревой, паротит-ной и AKДС вакцин у здоровых детей раннего возраста и у больных с проявлениями аллергии [Текст] | B.A. Мельник || Aктyальные вопросы амбулаторно-поликлинической и стационарной помощи детям. - Харьков, 1989. - С. 30 - 33.
9. Bousquet J. Subcutaneous and local specific immunotherapy in perspective | J. Bousquet, F.B. Michel || Proceedings of XVI European Congress of Allergology and Clinical Immunology. - Madrid. - 1995. - P. 717-722. - Режим доступу: http:||nature. web.ru|db|msg.html?mid=1162230&uri=index3.html.
10. Brandzaeg P. Basic mechanism of mucosa immunity - a major adaptive defense system | P. Brandzaeg || The Immunologist. -1995. - № 3. - Р. 89-96. Режим доступу: http:||nature.web.ru:8002|db|msg.html?mid=1162230&uri=index3.html.
11. Cherkinsky C. The mucosal immune system and prospect for anti-infectious and antiinflammatory vaccines | C. Cherkinsky, J. Holmgren || The Immunologist. - 1995. - 3. - Р. 97-103. Режим доступу: http:||nature.web.ru:8002|db|msg. html?mid=1162230&uri=index3.html.
12. Daniel C.The European LABDEL project and its relevance to the prevention and treatment of allergies | C. Daniel, A. Repa, A. Mercenier, U. Wiedermann, J. Wells ||Allergy. - 2007, Nov. - 62(11 ):1237-42. Режим доступу: www.ciil.fr|page. asp?page=1387.
13. Durham S.R. Immunologic changes associated with allergen immunotherapy | S.R. Durham, S.J. Till || Allergy Clin. Immunol. -1998. - Vol. 102. - №2. - P. 3-53. Режим доступу: www.fasebj.org|cgi|reprint|00-0767fjev1.pdf.
14. Foucard T. Allergen-specific IgE and IgG antibodies in pollen allergic children given immunotherapy for 2 to 6 years | T. Foucard, Sgo. Johansson || Clin. Allergy. - 1978. - № 8. - Р. 249-259. Режим доступу: http:||www.nature.web.ru:8002|db| msg.html?mid=1162230&uri=index3.html.
15. Halken S. New visions in specific immunotherapy in children: an iPAC summary and future trends | S. Halken, S. Lau, E. Valovirta || Pediatr. Allergy Immunol. - 2008, Aug; 19 Suppl 19:60-70. Режим доступу: www.allegriallergia.org|PAGINE| FILESIJuly_August_2008.pdf.
16. O'Hehir R.E. Sublingual allergen immunotherapy: immunological mechanisms and prospects for refined vaccine preparation | R.E. O'Hehir, A. Sandrini, G.P. Anderson, J.M. Rolland || Curr. Med. Chem. -2007;14(21):2235-2244. Режим доступу: http:|| med.monash.edu.au|immunology|research|allergy-lab.html.
17. Rodriguez-Perez N. New types of immunotherapy in children | N. Rodriguez-Perez, M. Penagos, J.M. Portnoy || Curr. Allergy Asthma Rep. -2008,Nov;8(6):484-492. Режим доступу: www.ncbi.nlm.nih.gov|pubmed|19482349.
18. Ulrich N. Orall und sublinguale hyposensibilisierung bei allergischen Atemwegserkrankungen [Електронний ресурс] | N. Ulrich, N. Bodo, R. Harald || Pneumol. Immunol. Charite. - Berlin. - 1998. - 95. - № 36. - P. 1713-1716. Режим доступу: http:||nature.web.ru:8002|db|msg.html?mid=1162230&uri=index3.html.
19. WHO Position Paper. Allergen immunotherapy: therapeutic vaccines for allergic diseases [Електронний ресурс] || Allergy. -1998. - Vol. 53. - Suppl. - Р. 1-42. Режим доступу: www.svnp.es|Documen|inmunoter.htm.
УДК 57.083.3:579.871.1:616-097
ВИВЧЕННЯ ДЕСЕНСИБІЛІЗУЮЧОЇ ДІЇ ОЧИЩЕНИХ АНТИГЕННИХ ФРАКЦІЙ ЗБУДНИКА ДИФТЕРІЇ, ОДЕРЖАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІЗИЧНИХ ЧИННИКІВ
Бабич Є.М., Єлисеєва І.В., Ждамарова Л.А., Білозерський В.І., Бобирева І.В.
Резюме. B експерименті на лабораторних тваринах показана можливість попередження розвитку шкірних післявакцинальних алергічних реакцій на протидифтерійні вакцини шляхом попереднього парентерального введення очищених антигенних фракцій, одержаних за допомогою фізичних чинників з мікробних клітин Corynebacterium diphtheriae var. gravis токсигенний, massachusets.
Ключові слова: вакцини проти дифтерії, Corynebacterium diphtheriae, антигенні фракції, шкірні алергічні реакції, десенсибілізуюча дія.
УДК 57.083.3:579.871.1:616-097
ИЗУЧЕНИЕ ДЕСЕНСИБИЛИЗИРУЮЩЕГО ДЕЙСТВИЯ ОЧИЩЕННЫХ АНТИГЕННЫХ ФРАКЦИЙ ВОЗБУДИТЕЛЯ ДИФТЕРИИ, ПОЛУЧЕННЫХ ПРИ ПОМОЩИ ФИЗИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ Бабич Е.М., Елисеева И.В., Ждамарова Л.А., Белозерский В.И., Бобырева И.В.
Резюме. B эксперименте на лабораторных животных показана возможность предупреждения кожных послевакцинальных аллергических реакций на противодифтерийные вакцины путем предварительного парентерального введения очищенных антигенных фракций, полученных из микробных клеток Corynebacterium diphtheriae var. gravis токсигенный, massachusets, при помощи физических факторов.
Ключевые слова: вакцины против дифтерии, Corynebacterium diphtheriae, антигенные фракции, кожные аллергические реакции, десенсибилизирующее действие.
UDC 57.083.3:579.871.1:616-097
Study Of Desensitizing Activity Of Refined Diphtheriae Pathogen Antigens Fractions Obtained By Physical Agents
Babych Ye.M., Yelyseyeva I.V., Zhdamarova L.A., Belozersky V.I.,
Bobireva I.V.
Summary. In laboratory animal experiments it’s shown a possibility of dermal allergic reactions prevention on diphtheria vaccines by preliminary injections of refined antigenic fractions obtained from Corynebacterium diphtheriae var. gravis toxigenic, massachusets, microbe cells by physical agents.
Key words: vaccines against diphtheria, Corynebacterium diphtheriae, refined antigenic fractions, dermal allergic reactions, desensitizing activity.
Стаття надійшла 8.05.2012 р.
Рецензент - проф. Лобань Г.А.
