CC BY
27
© Н. О. Гевкалюк
УДК 616. 311-008. 87-02:616. 2-022. 6]-053. 2
Н. О. Гевкалюк
ЗМІНИ СТРУКТУРИ МІКРОБІОЦЕНОЗУ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГРВІ
Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського (м. Тернопіль)
Робота є фрагментом комплексної міжкафе-дральної теми «Формування високоефективних технологій, оптимізація системи імунного захисту організму людини до грипу та ГРВІ» № держреєстрації, шифр теми 0110Ш01824.
Вступ. Інфекційні захворювання протягом багатьох століть були і залишаються найбільш небезпечними для людського організму із-за їх здатності втягнути в процес велику кількість здорових людей за короткий період [11, 19]. Щорічно практично кожен шостий житель України буває втягнутий в епідемічний процес, причому діти хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) та грип в 4 рази частіше, ніж дорослі [1, 18].
Проведеними дослідженнями ІПАГ АМН України встановлено, що у 42 % практично здорових дітей дошкільного та молодшого шкільного віку спостерігаються різнопланові порушення імунного статусу функціонального характеру, а 28 % дітей та підлітків відносять до групи часто хворіючих дітей [1]. Без сумніву, підвищена сприйнятливість до інфекцій дихальних шляхів має тісний зв’язок з різними функціональними механізмами [23, 27].
Відомо, що загальнотоксична дія віруса грипу пригнічує як клітинну, так і гуморальну ланки імунітету, що, поряд з усуненням захисної функції поверхневого епітелію і депресією місцевих факторів імунного захисту, сприяє активізації бактеріальної інфекції, яка сапрофітує в порожнині рота та дихальних шляхах [4, 5, 9]. Разом з тим, при багатьох інфекціях, зокрема при грипі, ГРЗ, ентеровірусних, ротавірусних інфекціях важливе значення має створення місцевого імунітету слизових оболонок дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту [6, 8, 15, 17]. Відомо, що імунна функція слизової оболонки порожнини рота (СОПР) полягає в забезпеченні місцевого імунітету ротової порожнини, хоч вона, очевидно, виражена слабше, ніж в каудальніше розміщених ділянках травного тракту, проте саме в порожнині рота мікробні антигени та антигени, що містяться в їжі, воді, повітрі, вперше завдають дію на тканини організму [2, 9, 10]. Слизова порожнини рота містить клітинні елементи, які приймають участь як в афферентному, так і в ефферентному ланках імунних реакцій.
Проте виникненню захворювання сприяють і чітко виражені вікові морфологічні особливості структури слизової оболонки порожнини рота: низька дифе-ренційовка сполучної тканини власне слизової оболонки, незначний вміст в епітелії глікогену та ДНК,
низька активність місцевого тканинного імунітету, висока проникливість гісто-тематичних бар’єрів, недостатня активність реакцій клітинного імунітету, ін. [3, 13, 17, 25]. У дітей раннього віку природня депресія призводить до різкого зниження всіх показників неспецифічної та специфічної імунологічної реактивності, зокрема активності лізоциму сироватки крові та фагоцитарних реакцій, яким надається важливе значення в забезпеченні захисту дитячого організму від мікробних та вірусних інфекцій.
Колонізація слизової оболонки верхнього відділу респіраторного тракту нормальними для даного екологічного локусу мікроорганізмами створює місцевий імунітет слизових оболонок [7, 9, 11, 28, 29]. Проте ГРВІ відіграють основну роль серед численних причин, що знижують колонізаційну резистентність слизової оболонки порожнини рота та верхніх дихальних шляхів, приводячи до захворювання [12, 14, 21, 22].
Мета дослідження. В той же час, питання впливу різних видів збудників на клінічні прояви та особливості перебігу захворювання з локалізацією вогнищ ураження в порожнині рота, на характер імунної відповіді при цьому, до цих пір залишаються остаточно невирішеними. Наведені вище дані і визначили ддоцільність даного дослідження.
Об’єкт і методи дослідження. З метою вивчення показників гомеостазу ротової порожнини визначали активність лізоциму змішаної слини. Об’єктом дослідження у дітей служила нестимульована змішана слина, забір якої здійснювали через 1-2 години після сніданку. Нестимульовану змішану слину в кількості 1-2 мл збирали в стерильну пробірку, центрифугували протягом 10 хв. при швидкості 2000 об./ хв. Зберігання проби здійснювали в замороженому стані при 1:° - 20°С. В нестимульованій змішаній слині визначали активність лізоциму слини за допомогою нефелометричного методу за Бухаріним О. В. [7].
Одним із чутливих індикаторів здоров’я є стан нормальної мікрофлори епітелію слизової оболонки порожнини рота. Вивчення природньої колонізації буккального епітелію проводили за методикою Ма-янського А. Н. [20]. Робили завис буккальних епіте-ліоцитів, отриманих при зіскобі із слизової оболонки пластмасовою ложечкою, у фізіологічному розчині, наносили тонким шаром на предметне скло, висушували на повітрі і після фіксації сумішшю Никифорова забарвлювали азуром А. Продивлялись (зб. 630) 50 клітин, диференціюючи їх в балах за числом
адгезованих бактерій: 0 балів - 0-30, 1 бал - 30-60, 2 бали - 60-100; 3 бали - 100-300, 4 бали - понад 300 бактерій. На основі цих даних підраховували індекс колонізації буккального епітелію (ІКБЕ) за формулою:
(0 п0+1 п1+2 п2+3 п3+4 п4):50,
де п - число епітеліальних клітин з різним (0-4) рівнем колонізації.
Значення ІКБЕ більш 1,0 ум. од. рахували нормальними; 0,5 -1,0 ум. од. - зниженими; менше 0,5 ум. од. - значно зниженими.
Для виявлення взаємозв’язку між важкістю перебігу захворювання та видовим і кількісним складом мікрофлори, ми проводили бактеріологічне дослідження мазків із слизової м’якого піднебіння, ротоглотки при грипозному стоматиті різного ступеня важкості. Бактеріальне дослідження проведено у 162 хворих на ГРВІ дітей, віком 6міс. -5 років; з них 54 - з легкою формою ГРВІ, 69 - із захворюванням середньої важкості та 39 - з важкою формою захворювання. Контрольну групу склало 30 здорових дітей відповідних вікових груп. Матеріал для дослідження мікрофлори порожнини рота брали сухим тампоном, який поміщали в стерильні пробірки і доставляли в лабораторію в максимально короткий термін (1-2 год.). Посів матеріалу та ідентифікацію культур проводили за морфо-функціональними і біохімічними показниками згідно загально прийнятих методик. При оцінці результатів дослідження враховували якісний та кількісний склад мікрофлори, що містилась в клінічному зразку.
Результати досліджень та їх обговорення. Напруженість неспецифічної антиінфекційної резистентності, а саме факторів неспецифічного захисту, оцінювалась за станом колонізаційної резистентності СОПР, активності лізоциму в змішаній слині, індексу колонізації буккального епітелію. Вибір перерахованих тестів підтверджують факти кореляції представлених результатів з важкістю перебігу ГРВІ. Якщо при легкому перебігу ГРВІ проходять лише кількісне збільшення аутохтонної флори, активність лізоциму незначно підвищена, а індекс колонізації буккального епітелію дещо нижчий, то при збільшенні важкості характер змін суттєво змінюється.
Так, у дітей з легкою формою перебігу ГРВІ активність лізоциму незначно підвищена порівняно з контролем (21,3 %) і становить 25,4 %. Щодо заселення буккального епітелію (БЕ), то ІКБЕ дещо нижчий порівняно із контрольною групою (1,73 ум. од.) і становить 1,47 ум. од. (Р<0,01). Встановлені нами зміни буккальних епітеліоцитів відображають інтенсивність заселення СОПР нормальними бактеріями, що підтверджується рядом публікацій про зміну колонізаційної резистентності СОПР. Вивчення щільності бактеріального заселення СОПР показало деякі зміни у складі мікробної флори, проте від здорових дітей вона відрізнялась лише кількістю рези-дентної флори.
Таким чином, результати досліджень свідчать про активну реакцію на інфекційний процес неспецифічного ланцюга місцевого імунітету порожнини рота дітей, хворих на легку форму перебігу ГРВІ.
Визначення гомеостазу порожнини рота у дітей з ГРВІ у формі середньої важкості показало, що активність лізоциму змішаної слини - антибактеріального фермента, який міститься в гранулах фагоцитуючих клітин, достовірно вища (Р<0,01) і становить 28,7 %. Що стосується інтенсивності заселення буккального епітелію резидентними мікроорганізмами, то слід сказати, що при середньо-важкій формі ГРВІ воно підлягає змінам. Підрахунок ІКБЕ - неспецифічного індикатора здоров’я - показав його зниження до
1,07 ум. од. порівняно з контролем та легкою формою ГРВІ.
В той же час, при перебігу ГРВІ у формі середньої важкості відбуваються якісні та кількісні зміни мікрофлори порожнини рота порівняно із здоровими та хворими на легку форму ГРВІ. В першу чергу, ці зміни проявляються у збільшенні кількості нетипових для дитячого віку патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів - золотистого стафілокока, кишечної палички, грибів роду Сапсіісіа, р-гемолітичного стрептокока. Поряд з цим, аутохтонна флора (мікрококи, лактобацили, тощо) висівалась тільки у 2/3 хворих, як правило в асоціації з патогенними і умовно-патогенними мікрооорганізмами - золотистим стафілококом, р-гемолітичним стрептококом чи грибами роду Candida. Пригнічення росту мікроорганізмів - представників аутохтонної мікрофлори, поява та інтенсивний ріст патогенних і умовно-патогенних нерезидентних мікроорганізмів є проявом дизбіотичного зсуву - дисбактеріозу І-ІІ ступеня.
Отже, порушення в мікроекології СОПР при середньо-важкій формі ГГС, розвиток дисбактеріозу І-ІІ ступенів є ознаками істотного зниження захисних бар’єрних властивостей СОПР. Інтенсивний ріст патогенних та умовно-патогенних нерезидентних мікроорганізмів та зникнення аутохтонної мікрофлори є несприятливою прогностичною ознакою перебігу захворювання.
Вивчення мікробіоценозу порожнини рота при важкій формі ГРВІ показало суттєві зміни в мікроекології СОПР Активність лізоциму слини, фермента, який синтезується місцево клітинами моноцитарно-го ряду, у хворих дітей нижчаа, ніж у дітей з легкою та середньо-важкою формами ГРВІ. Суттєве її зниження до 24,1 %, очевидно, пов’язане із неспроможністю компенсаторно-адаптаційних механізмів при ускладненому перебігу ГРВІ на фоні антибіотико-терапії. Це відбувається одночасно із зменшенням ІКБЕ до 0,57 ум. од., що достовірно нижче від показників здорових та хворих на легку та середньої важкості форми ГРВІ.
Найбільш суттєві відхилення виявлено в характері мікрофлори СОПР у дітей з важкою формою ГРВІ. Аутохтонні мікроорганізми (мікрококи, лактобацили, тощо) виділялись тільки в 23,7 % випадків, як правило в асоціації з патогенними і умовно-патогенними мікрооорганізмами (золотистим стафілококом,
р-гемолітичним стрептококом, грибами роду Candida). Найчастіше виділявся золотистий стафілокок (57,28 %), дещо рідше - гриби Candida (35,31%) і р-гемолітичний стрептокок (25,46 %). У 2/3 обстежених дітей аутохтонна мікрофлора була зовсім відсутня. Характерною особливістю мікрофлори є також наявність асоціацій патогенних мікроорганізмів - золотистого стафілокока з р-гемолітичним стрептококом (у 4,77 % випадків), золотистого стафілокока чи р-гемолітичного стрептокока з грибами Candida (у 13,18 % досліджувальних проб).
Отже, для важкої форми перебігу захворювання характерний дисбактеріоз ІІ-ІІІ; при наявності асоціації патогенних мікроорганізмів з грибами роду Candida - !V ступенів. Наведені результати досліджень свідчать про наявність тісного взаємозв’язку між важкістю перебігу ГРВІ та характером мікрофлори, виділеної з поверхні СОПР. При важкій формі захворювання спостерігаються суттєві відхилення в мікробіоценозі ротової порожнини. Значні зрушення в мікроекології СОПР при ГРВІ, розвиток дисбактеріозу NMV є ознаками істотного зниження захисних бар’єрних властивостей СОПР. Інтенсивний ріст патогенних та умовно-патогенних нерезидентних мікроорганізмів та зникнення аутохтонної мікрофлори є несприятливою прогностичною ознакою перебігу захворювання.
Встановлено [24], що непатогенна мікрофлора відіграє важливу роль в життєдіяльності людського організму, перш за все завдяки симбіотичного характеру взаємодії між макро- і мікроорганізмами. Завдяки такому співіснуванню формується природній імунітет, який підтримується в постійному активованому стані, а також створюється колонізаційна резистентність слизових оболонок різних органів, в тому числі і слизової оболонки порожнини рота [26]. Остання завдяки наявності потужних специфічних і неспецифічних факторів місцевого імунітету
запобігає бактеріальному заселенню СОПР патогенними мікроорганізмами і відіграє протекторну роль у виникненні запальних процесів.
Висновки. Колонізаційна резистентність організму здійснюється спільно з іншими факторами імунної системи, локалізованими на слизових оболонках, зокрема, на СОПР, в т. ч. й станом нормальної для даного локусу мікрофлори. Чим важчий перебіг захворювання, тим істотніші відхилення в мікробіоценозі ротової порожнини. Суттєві порушення в колонізаційній резистентності СОПР, розвиток дисбактеріозу 111 -1V ступенів є ознаками істотного зниження захисних бар’єрних властивостей СОПР, причому навіть підвищення рівня активності лізоциму не здатне компенсувати цих порушень. Інтенсивний ріст патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів та зникнення аутохтонної мікрофлори є несприятливою прогностичною ознакою щодо важкості перебігу захворювання.
Отже, при ГРВІ відбуваються зміни структури мікробіоценозу ротової порожнини, які полягають у зменшенні відносного вмісту характерних для даного біотопу мікроорганізмів на фоні збільшення умовно-патогенної флори (золотистого стафілокока, р-гемолітичного стрептокока, ін.) та засіванні мікрофлорою, не характерною для порожнини рота дітей, що свідчить про набування ознак дисбіозу в залежності від важкості перебігу захворювання.
Перспективи подальших досліджень. Враховуючи зміни структури мікробіоценозу ротової порожнини, порушення факторів неспецифічної резистентності у дітей при ГРВІ обгрунтованим є дослідження ротової рідини, оскільки її кількісні та якісні зміни пов’язані з глибиною метаболічних розладів, що дозволить проводити спостереження за перебігом патологічного процесу, змінами кислотно-лужного балансу середовища, зумовлених інфекційними агентами.
Список літератури
1. Антипкін Ю. Г. Актуальні питання вакцинації дітей / Ю. Г. Антипкін // Перинатология и педиатрия. - 2008. - № 4. -С. 11-12.
2. Белик Л. П. Неспецифическая резистентность полости рта у детей с хроническим гломерулонефритом / Л. П. Белик, Л. П. Сукало // Соврем. Стоматология. - 1999. - № 1. - С. 16-17.
3. Быков В. Л. Функциональная морфология и гистогенез органов полости рта / В. Л. Быков. - С. -Пб., 1995. - 285 с.
4. Бондаренко В. Н. Ранние этапы развития инфекционного процесса и двойственная роль нормальной микрофлоры /
В. Н. Бондаренко, В. Г. Петровская // Вестн. РАМН. - 1997. - № 3. - С. 7-10.
5. Бородай Н. В. Морфофункціональні особливості слизової оболонки порожнини рота та зміни в ній при різних патологічних процесах / Н. В. Бородай // Лабораторная диагностика. - 2001. - № 1. - С. 49-54.
6. Булатова Е. М. Кишечная микробиота: современные представления / Е. М. Булатова, Н. М. Богданова, Е. А. Лобанова, Т. В. Габрусская // Педиатрия. - 2009. - Т. 87, № 3. - С. 104-110.
7. Бухарин О. В. Лизоцим и его роль в биологии и медицине / О. В. Бухарин, Н. В. Васильев. - Томск, 1974. - 104 с.
8. Волянська Л. А. Стан біотопу ротоглотки у дітей з частими респіраторними захворюваннями / Л. А. Волянська, Л. Б. Ро-манюк, Р Н. Калатай // Перинатология и педиатрия. - 2009. - № 3(39). - С. 160.
9. Гемонов В. В. Защитные свойства поверхностных слоев эпителия слизистой оболочки полости рта / В. В. Гемонов, М. А. Могильный // Стоматология. - 1996. - Т. 25, № 3. - С. 4-6.
10. Дяченко Ю. В. Дисбактериоз при хроническом рецидивирующем афтозном стоматите / Ю. В. Дяченко, В. Я. Скиба, А. И. Подобуева // Вісник стоматології. - 1999. - № 1. - С. 13-15.
11. Заплатников А. Л. Иммунопрофилактика и иммунотерапия острых респираторных инфекций у детей / А. Л. Заплатни-ков // Леч. врач. - 2006. - № 9. - С. 50-56.
12. Камышников В. С. Клинико-биохимическая оценка тяжести воспалительного процесса / В. С. Камышников, В. Г. Колб, Е. Т. Зубовская // Здравоохранение Беларуси. - 1991. - № 6. - С. 62-68.
13. ^ракушикова А. C. Вопросы формирования иммунного ответа новорожденных в неонатальном периоде / А. C. Kapa-кушикова, Б. Ж. Тастанбеков, Г. М. Абдуллаева // Медицина и экология. - 2Q1Q. - № 2(55). - C. 29-34.
14. ^вальов Є. В. Мікрбіологічне обстеження хворих на кандидоз слизової оболонки порожнини рота / Є. В. ^вальов, I. Я. Марченко // Вісник стоматології. - 1996. - № 4. - C. 279-282.
15. ^ршунов В. М. Характеристика биологических препаратов и пищевых добавок для функционального питания и коррекция микрофлоры кишечника / В. М. ^ршунов, Б. А. Eфимoв, А. П. Пикина // Микробиология. - 2QQQ. - № 3. -
C.86-91.
16. Супник Н. М. Використання діагностичних тестів для визначення стану мікрофлори слини дітей / Супник Н. М., Без-вушко E. В. // Вісник стоматології. - 2QQQ. - № 2. - C. 6Q-62.
17. ^шнарева М. В. Oсoбeннoсти иммунного ответа слизистых оболочек дыхательных путей у недоношенных детей с не-вмониями / М. В. ^шнарева, Г. М. Дементьева, Т. В. Виноградова // Педиатрия. - 2QQ2. - № 1. - C. 13-18.
18. Лук’янова O. М. Медико-соціальні аспекти збереження здоров’я дітей, забезпечення їхнього гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку / O. М. Лук’янова // Журн. АМН України. - 2QQ1. - Т. 7, № 3. - C. 4Q8-415.
19. Маричев I. Л. Вплив інфекційних агентів на формування імунодефіцитних станів / I. Л. Маричев // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № 11. - C. 64-67.
2Q. Маянский А. Н. Феномен избирательного ослабления колонизационной (адгезивной) резистентности в системе «Candida albicans - буккальные эпителиоциты» / А. Н. Маянский, М. И. Заславская, E. В. Caлинa [и др.] // Журнал микробиол., эпидемиологии и иммунобиологии. - 2QQ2. - № 4. - C. 17-2Q.
21. Мельниченко Э. М. Микробно-вирусная сенсибилизация при рицидивирующих формах стоматита у детей /
Э. М. Мельниченко, Л. В. Шугля // Новое в стоматологии. - 1998. - № 1. - C. 57-61.
22. Oлeйник И. И. Микробиоценоз полости рта в норме и патологии / И. И. Oлeйник, В. Н. Покровский, В. И. Царев [и др.] // Медицинские аспекты микробной экологии. - М., 1992. - № 3. - C. 61-64.
23. OCTpbie респираторные заболевания у детей: лечение и профилактика. Научно-практическая программа ^юза педиатров Poссии. М., 2QQ2.
24. Покровский В. Н. Медицинская микробиология / В. Н. Покровский, O. K. Поздеев. - М.: Медицина, 1999. - 1183 с.
25. ^ефани Д. В. Иммунология и иммунопатология детского возраста / Д. В. ^ефани, Ю. E. Вельтищев. - М.: Медицина, 1996. - 384 с.
26. Ткаченко E. И. Дисбактериоз кишечника. Pук-вo по диагностике и лечению / E. И. Ткаченко, Н. А. Cувopoв. - CH6.: OOO «Издательство ^леиЛит», 2QQ7. - 176 с.
27. Учайкин В. Ф. Peцидивиpующиe респираторные инфекции у детей: применение иммуномодуляторов для лечения и профилактики / В. Ф. Учайкин // Педиатрия. - 2QQ9. - Т. 87, № 1. - C. 127-132.
28. Хавки А. И. Микробиоценоз кишечника и иммунитет / А. И. Хавки // PMЖ. Детская гастроэнтерология и нутрициология. - 2QQ3. - № 11(3). - C. 122-125.
29. Fons M. Mechanismus of colonization and colonization resistance of the digestive tract / M. Fons, A. Gomez, T. Karjalainen // Microbial. Ekol. Health Dis. - 2QQQ. - Vol. 2. - P. 24Q-246.
УДК 616. 311-QQ8. 87-Q2:616. 2-Q22. 6]-Q53. 2
ЗМІНИ СТРУКТУРИ МІКРОБІОЦЕНОЗУ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГРВІ
Гевкалюк Н. О.
Резюме. Cуттєвi зрушення в колонізаційній резистентності слизової порожнини рота при респіраторних вірусних інфекціях, розвиток дисбактеріозу III-IV ступенів є ознаками істотного зниження захисних бар’єрних властивостей COnP, причому навіть підвищення рівня активності лізоциму не здатне компенсувати цих порушень.
Ключові слова: мікробіоценоз, лізоцим, бактеріальне заселення, ^В!.
УДК616. 311-QQ8. 87-Q2:616. 2-Q22. 6]-Q53. 2
ИЗМЕНЕНИЯ СТРУКТУРЫ МИКРОБИОЦЕНОЗА РОТОВОЙ ПОЛОСТИ У ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ ОРВИ
Гевкалюк Н. А.
Резюме. Cущeствeнныe нарушения в колонизационной резистентности слизистой полости рта при респираторных вирусных инфекциях, развитие дисбактериоза III-IV степеней являются признаками значительного снижения защитных барьерных свойств COnP, причем даже повышение уровня активности лизо-цима не способно компенсировать этих нарушений.
Ключевые слова: микробиоценоз, лизоцим, бактериальное заселение, OPBИ.
UDC 616. 311-QQ8. 87-Q2:616. 2-Q22. 6]-Q53. 2
Changes In Oral Microbiota In Children Patients With SARS Hevkalyuk N. O.
Summary. Significant changes in colonization resistance oral mucosa with respiratory viral infections, the development of dysbiosis III - IV levels are signs of a significant reduction of the protective barrier properties of the mucous membrane stomatomycosis, even increasing the activity of lysozyme is not able to compensate for these violations.
Key words: microbiocenosis, lysozyme, bacterial colonization, SARS.
Стаття надійшла 12.09.2012 р.
Рецензент - проф. Ніколішин А. К.
