Юлiя Сергмвна Шорохова,
аспрантка
Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв
1стор1я виникнення податку на прибуток
тдприемств на теренах украУни
Стаття присвячена огляду науковог лтератури з питань, що стосуються гсторичних аспек-тгв виникнення та формування податку на прибуток тдприемств. Основы сучасного механизму цього податку були закладет ще у давт часи, адже вже тод1 пересл1дувалась мета наповнення державног скарбниц..
Ключовi слова: податок, прибуток, платник податку на прибуток.
Щлком очевидно, що прибуток е основною метою створення, юнування та функщонування тдприемств i держави.
Iсторiя цивШзацп сввдчить, що в рiзнi перюди розвитку сусшльства в окремих краТнах уводились рiзноманiтнi податки. Першi податки стягу-вались у натуральнш формi. Суспiльство прийшло до розумiння того, що податки е основою юнування та функщонування напрямiв дiяльностi держави i економiчним iнструментом реалiзацiТ прiоритетних завдань. Податки виконують двi основнi функцп: фiскальну i регулюючу, що е взаемопов'яза-ними i взаемозалежними. Податок на прибуток завжди вважався головним фюкальним податком будь-якоТ краТни.
Об'ективне висвгглення будь-якоТ проблеми неможливе без вивчення напра-цювань попередникiв. Слщ зазначити, що питанням iсторГí виникнення податку на прибуток, розумшня сутност та змiсту податкових платежiв i у втизня-нiй, i у зарубiжнiй лiтературi присвячено чимало праць, зокрема I. Х. Озерова, М. П. Кучерявенка, О. Д. Дашлова, В. М. Пушкарьова, I. В. Плшко, А. М. Под-дерьопна [1-6].
Метою ще! стати е висв^лення кторичних аспектiв формування податку на прибуток шдприемств шляхом аналiзу науково! лiтератури сто-совно цього питання.
Податкова система будь-яко! кра!ни мае на метi акумулювання фшансо-вих ресурсiв, для того щоб виконувати обов'язки перед суспiльством щодо забезпечення соцiальних умов життя населення; для утримання оргашв державного управлшня; для стимулювання та розвитку економжи держави за рахунок розширеного вiдтворення. Така мета досягаеться тод^ коли суб'екти пiдприемницько! дiяльностi здшснюють податковi вiдрахування i платежi до бюджепв усiх рiвнiв у потрiбному обсязi, а частина нерозподiленого при-бутку залишаеться у !х розпорядженш.
1снуе багато наукових шкiл, що вивчають прибуток, його вплив на роз-виток, iснування держави, !! повноцiнне функцiонування. Але представники рiзних шкiл одностайнi в тому, що роль прибутку е виключною, незамшною, бо допомагае функцiонуванню пiдприемств i як наслiдок - iснуванню держави.
Прибуток, одержаний людиною внаслiдок будь-яко! трудово! дiяльно-стi, е одним iз джерел суспiльного доходу. Ввд того, який за розмiром прибуток здатна концентрувати держава на сво!й територп, залежить i виршення питання щодо покращання життедiяльностi та розвитку всього сусшльства. У наущ фiнансового права виокремлюють три джерела сусшльного доходу. М. I. Тургенев у сво!й працi «Досвiд теорп податыв» розподiляв податки на таы, якi випливають iз трьох джерел доходу сусшльного: 1) доходу ввд землц 2) доходу вiд капiталiв; 3) доходу вiд роботи [7, с. 27].
1з такого розподшу випливае ще один подiл: 1) податки iз доходу вiд землц 2) податки iз доходу вщ капiталiв; 3) податки iз самих капiталiв; 4) податки iз доходу вщ заробiтно! плати.
Як бачимо, усi три групи, на як розподiляються податки, характеризуе факт отримання доходу (прибутку — якщо йдеться про сучасних юридичних осiб). Отже, прибуток е одним iз найсуттевших джерел формування доходу бюджету будь-яко! кра!ни, бо виступае пiдставою безлiчi податкiв, що вста-новлюються державою. На деяких хотшося б зупинитися i визначити, що саме розумшося пiд поняттям «прибуток» та яы фактори пов'язанi з його виник-ненням. Так, М. I. Тургенев у сво!й працi «Досвiд теорп податюв» зазначав такий вислiв Т. Лотса, що жоден податок, якого б виду вш не був, не повинен бути взятий з шшо! частини народного майна або володшня як з доходу, який народ вилучав з чистого доходу або надлишыв, як народ отримуе в результат дiяльностi, шсля вщрахування всiх витрат [7, с. 34].
Французька школа науковщв виходила iз того, що прибутком можуть вва-жатися лише грошовi надходження: «Без грошей немае прибутку». Англшський економкт Д. Рiкардо стверджував, що прибуток i заробiтна плата е складовими власносп, що створюються тiльки працею [8, с. 16].
Ж.-Б. Сей увiв у науковий обк термш «пiдприемець» i у зв'язку з цим визначав змкт прибутку шдприемця як винагороду за його здiбностi, таланти,
дiяльнiсть та керiвництво. Po3Mip прибутку, за Ж.-Б Сеем, залежить вщ сшв-вiдношення попиту i пропозицп на ринку працi пiдприемцiв [9, с. 62].
Видатний американський економкт Й. А. Шумпетер вперше розробив тео-рiю прибутку як результат здшснення нововведень. Вiн розглядав прибуток як дохвд фактору виробництва - шдприемництва [10, с. 10]. Американський учений Ф. Найт джерелом прибутку назвав невизначешсть, тобто форму ризику, яку неможливо розрахувати або вимiряти [11, с. 46].
За часiв командно-адмшютративно1 системи управлшня спостертався три-валий процес становлення прибутку. Багато економкпв того часу розглядали прибуток з точки зору теорп трудово1 вартостi, за якою бшьша частина грошо-вих накопичень реалiзуеться у формi прибутку. За економiчним змiстом прибуток е грошовим вираженням частини додатково1 вартостi.
За П. Самуельсоном, прибуток являе собою безумовний процент, безумовну ренту i безумовну заробггну плату. Прибутком е дохщ, породжений монопо-лютичним становищем; прибуток - це величина, яка виступае як надмiрний дохвд, що шдлягае вимiру, i повинна оподатковуватися не як дохщ, що е мате-рiальним стимулом [12, с. 16]. А. Смгг, який багато уваги придшяв вивченню податкiв, прибуток розглядав як рiзницю мiж доданою вартiстю i заробiтною платою, тобто додатковою вартiстю. Д. Рiкардо був послщовником А. Смiта. Вiн зазначав, що всi податки в остаточному шдсумку сплачуються iз прибутку кашталу i лише деякi - з поземельно!" ренти [8]. Як бачимо, кожен з наведених авторiв звертав увагу на ту чи шшу особливють поняття «прибуток», але на свiй погляд виокремлював певнi характернi його ознаки та особливость
У свош пращ «Нарис теорп i полiтики податюв» А. О. 1саев проциту-вав А. Шеффле i Л. Штейна щодо розподiлу податкiв за окремими видами. Наприклад, Л. Штейн розподшяв податки на прямi i непрямц окремо видiляв категорiю «податковий прибуток» [13]. Отже, всi дослiдники переконаш, що прибуток дуже важливий для формування i функщонування держави та кож-но'1 окремо1 особи, однак кожний з вчених виокремлюе певш його особливостi.
У середньовiчних мктах Нiмеччини та 1талй", де робилися спроби запрова-дити прямi податки, останш характеризувалися високим ступенем добровшь-ностi, але громадяни повиннi були давати «податкову клятву» перед державою щодо зобов'язання сплачувати податки [14]. Методи стягнення податюв посту-пово змшювались. У VI ст. до н. е., коли заснували провшщю 1удею, було вперше впроваджено провшщйний ценз iз реестрацiею усiх. Це було зроблено для того, щоб вщстежити категорй' осiб, якi можуть шдпадати пiд оподатку-вання майнових щнностей [14]. Було введено податковi декларацй". Значна кiлькiсть податкiв стягувалася з селян. Загалом щ податки можна вважати ранньою формою виникнення прямих податюв, а оподаткування селянських господарств - податком на прибуток. А селянське господарство в свою чергу можна вважати тогочасним шдприемством. Таким чином, селянство несло основний тягар прямого оподаткування [14].
Податкова система Pyci почала формуватися у IX ст. Основним дже-релом доходiв княжо1 скарбнищ була данина. Великомасштабш державш перетворення i кроки до прямого оподаткування почали ввдбуватися пiд час правлшня Петра I та Катерини II.
Вивчаючи розвиток податку на прибуток в шших крашах, зyстрiчаeмо принципово шшу назву - «корпоративний податок», адже його платниками виступають корпорацп (юридичнi особи). Цей податок е характеристикою пев-ного iсторичного перюду розвитку сyспiльства, певним фiскальним шститутом сплати податкiв. Його використання почалось i3 друго1 половини XIX ст; тодi свiтова економiка переживала не найкрашд часи i була на шляху до нових пере-творень i пошуку нових пiдходiв удосконалення системи оподаткування.
Одшею з головних причин виникнення податку на прибуток шдприемств були свiтовi кризи 1907 р., як почалися з Англп та США, криза 1914 р., яка вибухнула напередодш Першо1 св^ово1 вiйни i поступово пере-йшла у пiслявоеннy кризу 1920 - 1922 рр. Наступним перюдом стала криза, що в кторш увшшла пiд назвою Велика депре^я 1929 - 1933 рр., за якою ще були кризи 1973 та 1987 рр. Саме цей перюд i став початком впрова-дження в податковi свiтовi системи такого виду прямого податку, як податок на прибуток шдприемств (корпоративний податок).
Завдяки застосуванню податку на прибуток так краши, як США та Шмеч-чина, поряд з деякими шшими крашами бвропи i св^у, посiли вигiднi мiсця у свгговому економiчномy просторi, у тому числ з питань впровадження корпоративного податку.
Отже, виникнення податку на прибуток е об'ективним явищем сусшльства.
Аналiзyючи свггову кторш виникнення податку на прибуток шдпри-емств, не можна не сказати як розвивався цей податок на радянських теренах. Одним iз перших кроюв побудови радянського оподаткування став Декрет Ради Народних Комiсарiв вщ 24 листопада 1917 р. «Про стягнення прямих податыв», який встановлював податок на прирiст прибyткiв iз торговельних i промислових пiдприемств. Декрет передбачав закршлення незмiнних строкiв його сплати та використання жорстких санкцш у разi несплати або затримання сплати податку [15, с. 105]. Стягувались щ податки мкцевими радами, тому що централiзованих податкових оргашв на той момент ще не кнувало, отже мiсцевi органи i мали у свош особi ще й виконували податковi функцй".
Поди 1918 р. докоршно змiнили характер податково1 полiтики. Визнава-лось, що саме оподаткування мае служити одним iз головних шструменив мобiлiзацiï фшансових ресyрсiв до державного бюджету. Розпочався посту-повий перехiд вiд застарших податкових норм до модернiзованого податко-вого законодавства, у тому чи^ вiдбyлися змiни, що стосувалися сплати податку шдприемствами.
Перехiд держави до ново1 економiчноï полiтики у травш 1921 р. створив необхiднiсть ново1 податково1 системи. Було запроваджено загальногромадян-ський податок, до сплати якого залучалося все працездатне населення, подшене
на розряди. Наступним кроком до введення податку на прибуток тдприемств було введення у 1922 р. прибутково-майнового податку [16, с. 106]. Прибутко-вий податок складався з двох самостшних платежiв - основного та додатко-вого. Перший являв собою «загальний плапж», що охоплював дохщ фiзичних та юридичних осiб, передбачаючи диференцiацiю ставок залежно вщ сощаль-ноТ групи платникiв, з яких стягувався цей плаиж. Другий, «додатковий», -оподатковуваний дохiд, що перевищував 300-400 крб. за пiврiччя. Платники податку подiлялися на чотири категорп залежно вiд характеру отриманих доходiв, одна з таких категорш - платники, якi отримали доходи вщ промис-лових та торговельних тдприемств, а також доходи юридичних осiб [16, с. 39].
Розмiр оподаткування прибутку обумовлювався виконанням платв по виробництву та реалiзацГí продукцп й зниженню вартостi. Розмiр вщрахувань залежав безпосередньо вiд потреб пiдприемств. Тобто урядом було зроблено все можливе для защкавленост тдприемств у результатах своеТ дiяльностi, що привело до зростання виробництва.
З 1966 р. тдприемства СРСР почали сплачувати три платежi з прибутку: «плата за фонди», «фiксованi (рентнi) платежЬ» i «вiльний залишок прибутку». У 70-х роках був введений нормативно-частковий метод розподшу прибутку, з цього часу почався великомасштабний експеримент iз переве-дення окремих галузей, прибуток який розподшявся саме за допомогою цього методу. У 1977 р. цю модель, тобто метод, було поширено на в^х юридичних о^б. Суть щеТ моделi полягала в наступному: для тдприемства заздалепдь визначався вщсоток прибутку, що передаеться до бюджету, i вiдсоток, що залишаеться в його розпорядженнi, без права вищестоящих оргатв змшю-вати це спiввiдношення протягом календарного року. Наступний експеримент проводився в 1983 - 1984 рр., причому «зверху» державою встановлювалися для кожного тдприемства шдиввдуальт нормативи з вiдрахування ввд прибутку, а залишок залишався у пiдприемств.
У серединi 90-х роыв XX ст. робиться спроба введення в СРСР лшшного податку на прибуток, що стягувався з у^х юридичних о^б, крiм шоземщв. Пiсля розпаду СРСР цей податок був скасований. У грудт 1991 р. одночасно прийняи закони про податок на дохщ i про податок на прибуток тдприемств та оргатзацш. Вш введений у дш Законом УкраТни «Про систему оподатку-вання», першим законодавчим актом, який регулював основи податковоТ сис-теми незалежноТ УкраТни [17]. А безпосередньо першим законодавчим актом, що регулював податок на прибуток тдприемств, е Закон УкраТни «Про оподаткування прибутку тдприемств 1994 р. [18]. Також у цей час у РФ при-ймаеться Закон «Про податок на прибуток тдприемств i оргатзацш» [19], до якого було внесено бшьш тж 25 поправок i змш.
1 сiчня 2002 р., зпдно з главою 25 Податкового кодексу РФ, введено новий порядок обчислення i сплати податку на прибуток оргатзацш. У цей час в УкраТт теж приймаеться низка законодавчих акив, впроваджуються новi форми облжу та звмоси, що безпосередньо стосуються податку на прибуток тдприемств [20].
Як бачимо, у своему вторичному розвитку податок на прибуток про-йшов багатоетапний шлях розвитку. Спершу виникли прямi податки, у формi данини. Поступово виникли господарсьы, iз розвитком мкт виникли податки на виробництво та на всi види дiяльностi. Отже, податкова система склада-еться з рiзних видiв податкiв. Рiзнi форми податкiв пов'язаш з бажанням зро-бити оподаткування бшьш простим, ураховуючи рiзноманiтнiсть форм доходiв. Утiм, серед прямих податюв основним для пiдприемств е податок на прибуток, що склалося кторично. Значний розвиток прямого оподаткування припав на перюд перебування Укра!ни в складi СРСР, утiм цей податок не мав такого вигляду як зараз, але це були першi кроки в його розвитку i становленш.
Список лггератури:
1. Озеров И. Х. Основы финансовой науки. - Вып. 1 / И. Х. Озеров. - М. : Типография т-ва И. Д. Ситина, 1917.
2. Кучерявенко Н. П. Основы налогового права / Н. П. Кучерявенко. - Х. : Константа, 1996.
3. Дашлов О. Д. Оподаткування прибутку та ввдрахування до цшьових фощдв : навч. пос1б. / О. Д. Даншов. - 1ртнь : Акад. ДПС Укра!ни, 2001. - 459 с.
4. Пушкарева В. М. История финансовой мысли и политики налогов : учеб. пособие / В. М. Пушкарева. - М. : ИНФРА - М, 1996.
5. Плшко I. Оподаткування прибутку шдприемств в умовах становления ринкових ввдно-син / I. Плшко // Фшанси Украши. - 1996. - № 9. - С. 15-20.
6. Поддерьогш А. М. Фшанси шдприемств : тдруч. / А. М. Поддерьопн. - [6 -те вид., пере-робл. та допов.]. - К. : КНЕУ, 2006. - 552 с.
7. Тургенев Н. И. Опыт теории налогов / Н. И. Тургенев. - 3-е изд. - М. : Полиграфкнига, 1937. - 175 с.
8. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. Избранное / Д. Рикардо. - М. : Эксмо, 2007. - 960 с.
9. Сей Ж.-Б. Трактат политической экономии. Экономические софизмы. Экономические гармонии / Ж.-Б. Сей, Ф. Бастина. - М. : Дело, 2000. - 232 с.
10. Економжа тдприемства : навч. иос1б. для студ. вищ. навч. закл. (за ред. А. А. Фасто-вець). - К. : НМЦ «Укоопосвгга», 2000. - 572 с.
11. Найт Ф. Х. Риск, неопределенность и прибыль: пер. с англ. / Ф. Х. Найт - М. : Дело, 8. -2003. - 360 с.
12. Самуэльсон П. Э. Макроэкономика : пер. с англ. / П. Э. Самуэльсон, В. Д. Норд-хаус. -М. 1: Вильямс. - 2009. - 592 с.
13. Исаев А. А. Очерк теории и политики налогов / А. А. Исаев. - М. : ООО «ЮрИн-фоР-Пресс», 2004. - 270 с.
14. Все начиналось с десятины : пер. с нем. общ. ред. и вступ. ст. Б. Е. Ланина. - М. : Прогресс, 1992. - 408 с.
15. Бакаревич А. Изучение и обобщение политики обложения / А. Бакаревич // Вестн. финансов. - 1929. - № 2. - С. 127-133.
16. Зведет ввдомосп Наркомату УРСР про надходження податюв по Укра!т за 1927 / 1928 рр. // Центральний державний арх1в вищих оргашв влади 1 управлшня Укра!ни. - Ф. 30. -Оп. 1. - Сп. 3703.
17. Про систему оподаткування [Електронний ресурс] : Закон Укра!ни ввд 25.06.1991 р. № 1251-Х11. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1251-12.
18. Про оподаткуваиия прибутку шдприемств [Електронний ресурс] : Закон Укра!ни вщ 28.12.1994 р. № 334/94-ВР. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/334/94-%Б0%В2%Б1%80.
Шорохова Ю. С. История возникновения налога на прибыль предприятий на территории Украины.
Статья посвящена обзору научной литературы по вопросам, касающимся исторических аспектов возникновения и формирования налога на прибыль предприятий. Основы современного механизма этого налога были заложены еще в древности, ведь уже тогда преследовалась цель наполнения государственной казны.
Ключевые слова: налог, прибыль, плательщик налога на прибыль.
Shorohova Y. S. The history of the emergence of corporate income tax in Ukraine.
This article analyzes the scientific literature on issues relating to the historical aspects of the origin and formation of the corporate income tax. It is proved that the foundations of the modern mechanism of this tax were laid in ancient times, and therefore aim was already filling the state budget.
Key words: tax, earnings, income tax payers.
Надшшла до редколегп 12.12.2014 р.