CC BY
36
7. Лакида П.1. Фiтомаса лiсiв Украши: Монографiя. - Тернопiль: Збруч, 2002. - 256 с.
8. Лакида П.1., Василишин Р.Д. Перспективи використання бiомаси лiсiв Украши для бюенергп// Люове госп-во, лiсова, паперова i деревообробна пром-сть: Мжвщ. наук.-техн. зб. - Львiв: НЛТУ. - 2006, вип. 30. - С. 225-228.
9. М'якушко В.К. Первинна бюлопчна продуктивнють соснових лiсiв Украiнського Полiсся// Укр. бот. журнал. - 1972, т.29, № 3. - С. 328-339.
10. Половников Л.1. Вшова динамша складникiв бюлопчно'1' продуктивностi фiтомаси ялинових ценозiв Чорногорки// Укр. бот. журнал. - 1970, т. 27, № 5. - С. 619-624.
11. Родин Е.Л., Ремезов Н.П., Базилевич Н.И. Методические указания к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах. - Л.: Наука, Ленинград. отд., 1968. -145 с.
12. Статистичний щорiчник Украши за 2006 рш. - К: Консультант, 2007. - 594 с.
13. Усольцев В.А. Моделирование структуры и динамики фитомассы древостоев. -Красноярск: Узд-во Красноярск. ун-та, 1985. - 192 с.
14. Усольцев В.А. Рост и структура фитомассы древостоев. - Новосибирск: Наука, 1988. - 253 с.
15. Уткин А.И. Биологическая продуктивность лесов (методы изучения и результаты)// Лесоведения и лесоводство: Итоги науки и техники. - М.: ВИНИТИ. - 1975, т. 1. - С. 9-189.
16. Уткин А.И. Методика исследований первичной биологической продуктивности лесов// Биологическая продуктивность лесов Поволжья. - М.: Наука, 1982. - С. 59-72.
17. Уткин А.И. Первичная биологическая продуктивность лесов: истоки, состояние, перспективы// Проблемы лесоведения и лесной экологии: Тез. докл. конф. - Минск, 20-23 сент., 1990 г., ч. 1. - М., 1990. - С. 68-71._
УДК 630*2 Доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук;
acnip. Р.М. Кравчук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
1СТОР1Я Л1С1ВНИЧИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ У МАЛОМУ ПОЛ1СС1
Проаналiзовано ютор^ лiсiвничих дослщжень у Малому Полюс впродовж ос-таншх 190 poKiB. Незважаючи на значну кшьюсть публшацш на цю тематику акту-альним питанням залишаеться вивчення особливостей росту i формування чорно-вшьхових деревосташв у даному репош.
Ключов1 слова: лiсiвництвo, Мале Полюся, люова рослиншсть.
Assoc. prof. V.V. Lavny; post-graduate R.M. Kravchuk - NUFWT of Ukraine, L'viv The history of forestry investigation in the small Polissya
It was the aspect of forestry investigation in the Small Polissya studied. In spite of a considerable number of publications this subjects the problem of investigation of the alder stands growth and forming peculiarities in this region is topical subject.
Keywords: forestry, Small Polissya, forest vegetation.
Регюн Малого Полюся займае швноч1 райони Льв1всько1, Терно-пшьсько!, швдень Р1вненсько1 i невелику частину на заход1 Хмельницько! область Мале Полюся являе собою своерщну ф1зико-географ1чну область Укра-1нського Полюся i розташоване м1ж Волинською височиною на швноч1 i По-дшьською люостеповою височиною на твдш. Мале Полюся тягнеться вщ Шепе^вки i Славути на схoдi до Рави-Русько! на заход^ де переходить на те-риторш Пoльщi [14, 15, 17].
На територи Малого Пoлiсся значнi плошд займають лiси. Вони зумов-люють характер ландшафту цього району та мають велике господарське зна-чення. Рiзнoманiтнiсть лiсiв як за складом лiсoтвipних пopiд, так i за типами
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.3
люу залежить значною мiрою вiд рельефу, пiдстеляючих порщ i ступеня зво-ложеностi мюцевосл. Мале Полiсся характеризуеться значною люистютю, яка в середньому становить - 25 %. Найбшьш залiсненi швшчно-захщна i схiдна частини Малого Полюся.
Iсторiя дослiджень Малого Полiсся нерозривно пов'язана з дослщжен-нями Укра1нського Полiсся. Лiсiвниче вивчення Малого Полюся розпочалося приблизно 190 рокiв тому. Проте дослщження кiнця XVIII i до початку XX ст. були ешзодичними, охоплювали лише деякi райони Малого Полюся. Цей етап вивчення Малого Полюся науковцi умовно називають швентариза-цiйним. З початку XX ст. i до наших чашв дослiдження набули комплексного характеру, багато робгг присвячено вивченню рослинного покриву Малого Полюся [9].
Саму назву "Мале Полюся" запропонував польський географ Г.О. Ос-совський у 1867 р. [12], 11 вживали польськi вченi Ормiцький, Суйковський, Охотська, Борусевич, хоча i розумiли Мале Полюся в рiзних межах [33]. Ко-ристувалися нею i радянськi дослщники, автори працi "Почвы УССР" (1951) [23], М.1. Косець (1953) [11], О.М. Маринич (1955) [16], В.С. Гаврилюк (1955) [6], Г.А. Зшьбер (1956) [9], П.М. Цись (1951) [31].
Згадана територiя заслужено одержала назву Малого Полюся у зв'язку з великим поширенням дерново-пiдзолистих шщаних грунлв, соснових i ду-бово-соснових лiсiв, материкових лук полiського типу, а також через 11 висо-ку заболоченiсть. Проте цiлком ототожнювати цю територiю з Полiссям не можна через ютотт вiдмiнностi мiж ними [5].
Першi лiсiвничi дослщження Малого Полiсся мали здебiльшого фло-ристичний характер. Наприкiнцi 30-х роюв XIX ст. в регiонi працював В. Ти-шецький, який дослщжував флору в околицях мiст Острога та Полонного [2, 4]. О.С. Рогович опублшував "Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Полтавской", в якому навiв ряд видiв флори Малого Полюся [28]. У 80-х роках цього ж столггтя бшя Острога, Полонного та Славути проводив флористичш дослщження 1.Ф. Шма-льгаузен (1886). Вш виявив мюцезростання бшя Полонного ряду рщюсних видiв [32].
Видатним дослiдником рослинностi регюну необхiдно вважати Й.К. Пачоського. Одшею з найвiдомiших його праць е "Флора Полесья и прилежащих местностей" (1897, 1899, 1900), в котрш зведено та критично опрацьовано флористичну шформащю попередниюв Й.К. Пачоського та подано матерiали п,ятирiчних власних дослщжень [19-21].
Фрагментарне вивчення флори Малого Полюся продовжуеться i в ХХ ст. С.С. Харкевич наводить дат про знаходження на Славутчит С.Г. Бобро-вим Trifolium lupinaster L. [30]. Особлива увага придшялась природним ос-трiвним мiсцезнаходженням Picea abies (Барбарич [3], Поварнiцин [22], Кондратюк [10] та Слободян [29]). Шзшше цю тему вивчав В.1. Мельник. У його raroi "Острiвнi ялинники Укра1нського Полiсся" описано питання 1х охорони та ращонального використання [18].
Вiдомостi про люову рослиннiсть украшського Полiсся е в роботах Ф.О. Гриня (1950) [8], М.1. Косця (1953) [11]. М.1. Косець вказуе на те, що район Малого Полiсся е люовим районом, в якому на бшьшш частинi терито-piï панують лiси полiського типу - œc^Bi i змiшанi широколистяно-сосновi (головним чином дубово-соснов^. 1з зональною лicовою рослиншстю тут поеднуються формацiï болотноï рослинность На невеликiй чаcтинi територи цього району представлеш дубово-грабовi i дубовi лicи [11].
Серед робiт другоï половини ХХ ст. насамперед необхщно вiдзначити статтю Г. А. Зiльбера (1956) "Краткий физико-географический очерк Малого Полесья". Ïï автор вказуе, що головними лicотвiрними породами регюну е сосна, дуб, граб, менше - вшьха, i ще менше - осика i береза. В незначнш кшькост тут трапляються ясен, ялина, клен гостролистий, явiр, липа дрiбно-листа та ш. Щодо вiку люових насаджень, то тодi там найбшьше було молод-някiв I та II клаЫв вiку, значно менше насаджень середнього вшу, пристига-ючих i зовciм мало стиглих i перестшних. Великi площi займали лicовi куль-тури рiзного вiку [9].
Вивченням люово1" роcлинноcтi регюну займалась G.M. Брадic [5]. Ïï стаття "Роcлиннicть cхiдноï частини Малого Полюся та питання боташко-ге-ографiчного районування захiдних областей УРСР" - единий узагальнюючий геоботанiчний огляд територи. У нiй дано загальну характеристику Малого Полюся, визначено його меж^ (якi в основному збiгаютьcя з тими, що провiв М.П. Цись [31]), розроблено схематичну карту. В щй пращ С.М. Брадic опи-суе cоcновi, широколиcтяно-cоcновi, дубово-соснов^ дубово-грабово-соснов^ грабово-cоcновi, ялиновi, грабовi та вiльховi лicоcтани Малого Полiccя [5].
Стан люово1" роcлинноcтi Малого Полiccя та питання його геоботашч-ного районування дослщжував В.О. Поварнiцин (1959) [22]. У його моногра-фiï "Люи Украшського Полiccя" розглядаються принципи класифшаци лiciв, наводиться детальна характеристика тишв соснових, дубових, ясеневих, гра-бових, березових, осикових, вербових та вшьхових лiciв Украшського Полю-ся. Детально розглянуто питання природного вщновлення люу, рекомендовано заходи, якi сприяють кращому вiдновленню лiciв, а також тдвищенню ix продуктивноcтi. У пращ висвгглюються icторiя розселення лicотвiрниx порщ та формування лiciв у шсляльодовиковий перiод [22].
Лiciвничi дослщження в регiонi проводив i A.I. Барбарич (1977) [7], який дае коротку ботанiко-географiчну характеристику лiciв Украшського Полiccя. За його даними серед лiciв Малого Полiccя основну площу займа-ють cоcновi та дубово-cоcновi лicи з рядом аcоцiацiй. Значно менше пошире-нi грабово-дубово-cоcновi, грабово-соснов^ ще менше дубовi, грабово-дубо-в^ чорновiльxовi деревостани. Зрiдка трапляються люи з ясенем iз дуже складним деревостаном та природш cоcново-cмерековi i вiльxово-cмерековi лicоcтани [7].
1стотний внесок у вивчення лiciв регiону зробив Т. Л. Aндрiенко (1983). У його монографи "Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны" на rai розгорнено1' характеристики рослинного покриву i флори Украшського Полюся детально розглянуто об'екти даного регюну, як охороня-ються i рекомендуються для охорони [1].
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2008, вип. 18.3
Значних успiхiв у дослщженш люово! poслиннoстi pегioну досягла ек-спедицiя, яку очолював Ю.В. Шеляг-Сосонко (червень-серпень, 1999 р.) [13].
У сери книг "Природа ... обласл" шд pедакцiею K.I. Геренчука уза-гальнено матеpiали про геолопю, геoмopфoлoгiю, клiмат, грунти, ландшафти, пдролопчну сiтку, рослинний та тваринний свгг Малого Пoлiсся Львiвськoi, Рiвненськoi, Тернопшьсько!, та Хмельницько! областей [24-27].
Незважаючи на значну кшьюсть лiсiвничих дослщжень, проведених у Полюс загалом та у Малому Полюс зокрема, для науковщв все ще зали-шаеться досить широке поле для дослщницько! дiяльнoстi. Зокрема, бiльш детального вивчення потребують чopнoвiльхoвi деревостани цього регюну.
Л1тература
1. Аидриеико Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. - К.: Наук. думка, 1983. - 216 с.
2. Барбарич А.1. До ютори боташчних дослщжень на Украшському Полюа// Укр. бо-тан. журн. - 1961, т. 18, № 5. - С. 99-106.
3. Барбарич А.1. Остр1вне поширення ялини на Украшському Полюс1// Ботан. журн. АН УРСР. - 1953, т. X, № 3. - С. 52-55.
4. Барбарич А.1. Панас Семенович Рогович (До 150-р1ччя з дня народження// Укр. ботан. журн. - 1963, т. 20, № 5. - С. 99-104.
5. Брадк С.М. Рослиншсть схщно! частини Малого Полюся та питання боташко-геогра-ф1чного районування захщних областей УРСР// Укр. ботан. журн. - 1957, т. XIV, № 4. -С. 3-14.
6. Гаврилюк В.С. Ф1зико-географ1чш райони Захщного Полюся// Нариси про природу i сшьське господарство Украшського Полюся. - К.: Вид-во Кшвського держ. ун-ту 1м, Т.Г. Шевченка. - 1955. - С. 403-420.
7. Геоботашчне районування УкраТнськоТ РСР/ За ред. A.I. Барбарича. - К.: Наук. думка, 1977. - 303 с.
8. Гринь Ф.О. Нарис люово! рослинносп Тернопшьсько! области/ Укр. ботан. журн. -1950, т. VII, № 1. - С. 34-50.
9. Зильбер Г.А. Краткий физико-географический очерк Малого Полесья// Науков1 записки Льв1вського держ. ун-ту 1м. 1вана Франка: Географ1чний зб. - 1956, вип. 3. - Том XXXIX. - С. 94-105.
10. Кондратюк С.М. Дикоростуч1 хвойш Украши. - К.: Вид-во АН УРСР, 1960. - 120 с.
11. Косець М.1. Нарис люово! рослинносп Льв1всько1 обласп Украшсько! РСР// Укр. ботан. журн. - 1953, т. X, № 4. - С. 75-85.
12. Ласкарев В. Д. Геологические исследования в юго-западной России (17 лист общей геологической карты России), 1914. - 540 с.
13. Лкова рослиншсть 30-кшометорво1 зони Xмельницькoi АЕС/ Ю.Р. Шеляг-Сосон-ко, Я П. Дщух, П.М. Устименко та ш.// Укр. ботан. журн. - 2000, т. 57, № 3. - С. 250-256.
14. Маринич А.М. Геоморфология Южного Полесья. - К.: Изд-во Киевского ун-та, 1963. - 252 с.
15. Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. - К.: Наук. думка, 1983. - 216 с.
16. Маринич О.М. Короткий геолого-морфолопчний нарис Полюся Укра1нсько1 РСР// Нариси про природу i сшьське господарство Украшського Полюся. - К.: Вид-во Кшвського держ. ун-ту 1м, Т.Г. Шевченка. - 1955. - С. 5-44.
17. Маринич О.М. Украшське Полюся. - К.: Радянська школа, 1962. - 163 с.
18. Мельник В.1. Остр1вш ялинники Украшського Полюся (еколого-ценотичш особли-вост та науков1 основи охорони). - К.: Наук. думка, 1993. - 101 с.
19. Пачоский И.К. Флора Полесья и прилежащих местностей// Труды С.-Петербургского Общества естествоиспытателей. - 1897, т. 27, вып. 2. - С. 1-260.
20. Пачоский И.К. Флора Полесья и прилежащих местностей// Труды С.-Петербургского Общества естествоиспытателей. - 1899, т. 29, вып. 3. - С. 1-115.
21. Пачоский И.К. Флора Полесья и прилежащих местностей// Труды С.-Петербургского Общества естествоиспытателей. - 1900, т. 30, вып. 3. - С. 1-103.
22. Поварнщин В.О. Лiси Украшського Полiсся. - К.: АН УРСР, 1959. - 207 с.
23. Почвы УССР/ Н.Б. Вернандер, М.М. Годлин, Г.И. Самбур и др. - К.: Госсельхозиз-дат УССР, 1951. - 932 с.
24. Природа ЛьвiвськоТ обласп/ За ред. К.1. Геренчука. - Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту, 1972. - 151 с.
25. Природа РiвненськоТ облает/ За ред. К.1. Геренчука. - Львiв: Вища шк., 1976. -
156 с.
26. Природа ТернопшьськоТ областi/ За ред. К.1. Геренчука. - Львiв: Вища шк., 1979. -
167 с.
27. Природа Хмельницкой области/ Под ред. К.И. Геренчука. - Львов: Вища шк. Изд-во при Львов. ун-те, 1980. - 152 с.
28. Рогович А.С. Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Полтавской// [Киевские] Универ. известия, 1869. - С. 308.
29. Слободян М.П. Матерiали до вивчення природного поширення ялини европейсько'1 на Украшському Полюа// Укр. ботан. журн. - 1962, т. XIX, № 4. - С. 79-82.
30. Харкевич С.С. О некоторых флористических находках в пределах Украинской ССР. - Ботан. журн. - 1952, т. IX, № 2. - С. 25-34.
31. Цысь П.М. Схема геоморфологического районирования западных областей Украинской ССР// Наук. зап. Львiв. держ. ун-ту iм. 1вана Франка. Геогр. зб. - 1951, вип. 1, т. 18. -С.11-62.
32. Шмальгаузен И.Ф. Флора юго-западной России, т.е. губерний: Киевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской и смежных местностей. Руководство для определения семенных и высших споровых растений. - К., 1886. - 783 с.
33. Borussiewiсz А. Кгату §ео§гайс2пе Wolynia Кос2шк Wo^ynski. - Т. VIII Яо^пе. -1939. - Б. 1-25.
УДК 502.3 630*187 Ст наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; С.В. Петров, радник голови президи Львiвськоi обл. ради Укратського товариства охорони природи; директор 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук - Ботамчний сад
НЛТУ Украти, м. Львiв
БЮРВНОМАШТТЯ Л1С1В: СТРУКТУРН1 ПАРАМЕТРИ ОЦ1НКИ ТА МОН1ТОРИНГ
Мiжнародна практика ощнки стану та мошторингу екосистемного pi3HOMarnTra лiсiв передбачае застосування iндикаторiв, яю повинш вщповщати певним критерь ям. Цим критерiям, на нашу думку, цшком вщповщають за змютом окремi тради-цшш показники ведення люового господарства Украши. Коротко охарактеризовано окремi з них з еколого-бюлопчних позицш.
Senior research officer L.M. Petrova -NUFWTof Ukraine, L'viv;
S.V. Petrov - Ukrainian society for nature protection; directory I.M. Patsura - NUFWT of Ukraine, L'viv
Biodiversity of the forests: structural parameters of evaluation and monitoring
International practice of estimation of variety of forest ecosystems and the monitoring supposes the use of indicators which must correspond to certain criteria. To our opinion, the separate traditional indexes of forestry of Ukraine correspond to them. Offered them short description from the ecological and biological positions.
