CC BY
88
Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280206
Article received 23.02.2018 р. Article accepted 29.03.2018 р.
УДК 635.925:582.711.712
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Ш
©
1 Kl Correspondence author O. F. Rozhok olga-rozhok @ukr.net
Т. О. Буйдма1, О. Ф. Рожок2
1 Нацюнальний ботатчний сад ím. М. М. Гришка, НАН Украши, м. Кшв, Украта 2 Миколагвський державний аграрний утверситет, м. Миколагв, Украта
1СТОР1Я КУЛЬТУРИ I ДОСВ1Д ШТРОДУКЦП ВИТКИХ ТРОЯНД РОДУ ROSA L. В УКРА1Ш
Троянда - одна з найпопулярнших i найдавшших рослин в кторц декоративного сад1вництва. Вит троянди - незамш-ний компонент у вертикальному озелененш. Дослiдження iсторичних еташв штродукцп i культивування рослин дае змогу проаншлзувати основнi тенденцп становлення культури, виявити перспективний генофонд для подальшого iнтродукцiйного та селекцiйного процесу та уникнути негативних наолдюв, завдяки багатовжовому досвiду культури роду Rosa L. Наведено результати аналогичного аналiзу лггературних джерел, електронних ресурав, архiвних матерiалiв щодо iсторичних аспектш штродукцп витких троянд в Укра'ш Показано основш етапи iнтродукцiйного процесу та ввдзначено основнi ботанiчнi установи, яю зробили внесок у розширення генофонду витких троянд. За доступними лггературними даними, встановлено, що основними центрами штродукцп витких троянд в Укра1ну були i на сьогодш залишаються Нацiональний ботанiчний сад iм. М. М. Гришка НАН Укра1ни (м. Ктв), дендропарк "Олександрiя" (м. Бша Церква) та Нiкiтський ботанiчний сад у Криму. Вщображено значення персоналш у вiтчизнянiй штродукцп троянд. Зокрема, в Укра'ш, варто вiдзначити здобутки таких учених, як М. А. Гартвк, З. К. Клименко, Н. М Тимошенко, О. Л. Рубцова та ш
Krnuoei слова: штродукцшний процес; ботатчний сад; селекщя; вертикальне озеленення; декоративнiсть.
Вступ. Троянда (Rosa L.) - одна iз найдавшших i найпопулярнших декоративних рослин у свгговому са-дiвництвi. Вiдомi з чаав стародавнього Вавилону (II-I тисячолитя до н.е.), вони отримали особливе поширен-ня в Персп (VI-V ст. до н.е.) та стародавнш Грецп (kí-нець I тис. до н.е. - початок н.е.), а найбшьшого розквь ту свое! популярносп набули пiсля закíнчення епохи Середньовiччя.
Вити троянди займають особливе мкце серед пред-ставнишв роду, адже поруч iз надзвичайними декора-тивними характеристиками 1'х квiток, на проввдш ролi виходить здатнiсть 1'х пагонiв до iнтенсивного росту у вертикальному напрям^ в такий споаб надаючи 1'м перевагу серед рослин, яш використовуються у вертикальному озелененш.
Виклад основного MaTepi&^y досл1дження. Культура витких троянд також ввдома досить давно. На початку н.е. природш види витких троянд широко виро-щували у кра1нах Близького та Далекого Сходу i з пос-туповим розвитком торгiвлi це захоплення виткими трояндами перейшло i на крш'ни Свропи. Особливу по-пулярнiсть вони набули у VIII-XII ст. у швденно-захщ-нiй частинi Свропи, у перюд завоювань та господарю-вання там арабiв. Саме тодi витку мускусну троянду (R. moschata Herrm.) було завезено з Мало1 Азп (Klimenko, 2001).
На пiвднi Свропи в ролi витко1 форми почали вико-ристовувати вiчнозелену троянду R. sempervirens L., яка морфолопчно подiбна до мускусно1 троянди. Достатньо
широке використання мала R. arvensis Huds., яка поши-рена у Швденнш GBponi.
Як витка троянда в США з 1759 р. отримала поши-рення схiдно-азiатська троянда гладка (R. laevigata Michx). Окрiм цього, i3 СхвдноТ Азп до £вропи у 1868 р. було штродуковано R. multiflora Thunb. (Bumbeeva, 2008). 1з СхвдноТ Азп до £вропи було завезено i R. lu-cieae Franch. & Rochebr. ex Crep., ввдому також як троянда Вiхура (R. wichurana Crep.).
Протягом XVII-XIX ст. та на початку XX ст. з Шв-денно-Схвдно! Азп було привезено значну шльшсть шипшин, але найважлившими предками витких троянд, яш походять з Ази, е: R. chinensis Jacq., R. lucieae Franch. & Rochebr. ex Crep., R. multiflora Thunb., R. moschata Herrm. (Rubtsova, 2009).
Завдяки селекцп та створенню нових сорпв i груп садових троянд у XIX i першiй половинi XX ст. в £вро-пi з'явилась велика шльшсть розарив. Бiльшiсть з них були ввдособленими одиницями мiських парив, палацо-вих комплексiв, старовинних замшв i помiщицьких угiдь. В УкраТш найвiдомiшi розарп було створено в дендропарках та ботанiчних садах. Саме вони i стали, надалi, основними осередками штродукцп витких тро-янд.
У XVIII ст. в УкраТш основну увагу було зосередже-но на штродукцд плодових та овочевих культур, а з початку XIX ст. - декоративних рослин. Це був перюд сти-хшно! iнтродукцil, який призвiв до збагачення рослин-них ресурсiв УкраТни (Rodichkin & Rodichkina, 2005).
1нформащя про aBTopiB:
Буйдiнa Тетяна Олексaндрiвнa, провiдний iнженер кафедри рослинництва та садово-паркового господарства. Email: tanya-rozok@ukr.net
Рожок Ольга Федосмвна, ст. викладач кафедри рослинництва та садово-паркового господарства. Email: olga-rozhok@ukr.net Цитування за ДСТУ: Буйдша Т. О., Рожок О. Ф. культури i досвiд iнтродукцГi витких троянд роду Rosa L. в УкраТш.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 2. С. 41-44. Citation APA: Buidina, T. A., & Rozhok, O. F. (2018). The History of Culture and the Experience of the Introduction of Climbing Roses of the Genus Rosa L. in Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 41-44. https://doi.org/10.15421/40280206
Першi спроби штродукцп витких троянд в Украшу, а саме у Кременецький боташчний сад на Волинi, дато-вано 1806 р. У каталогах цього саду вже у 1810 р. налД-чувалось 16 видiв шипшин, серед яких була R. bracteata J. C. Wendl. (Besser, 1810). У 1816 р. каталог поповнив-ся 29 одиницями R. multiflora Thunb., чисельнДсть R. bracteata J. C. Wendl. не змДнилася (Besser, 1816).
У 1804 р. одночасно 3Í створенням Харк1вського унД-верситету було закладено ботанiчний сад. Це - найста-рiший боташчний сад в Укра1ш З перших рокдв Дсну-вання саду там виконували активну роботу з штродукцп троянд (Rubtsovа, 2009). Зпдно з каталогом дерев i чагарникдв ботанiчних садiв (Katalog, 1987), у 1987 р. до складу колекцп троянд входив тДльки один вид - R. maximowicziana Regel.
Глибокий варто в Дстори Днтродукцп рослин в Укра-íhí залишив АклДматизацшний сад iм. I. Н. КаразДна. Bi-домий як один з найстарДших в Украíнi центрiв аклДма-тизацп рослин, який започаткував в Укрш'ш I. Н. Кара-зДн. В опублiкованому у 1833 р. списку Днтродукованих рослин мiстилось понад 200 зразкдв, серед них пред-ставникдв роду Rosa не було, а у списку 1891 р. вже вДд-значено 7 видiв шипшин, серед яких була троянда бага-токвiткова (R. multiflora Thunb.) (Kibkalo, 1993).
Вагомий внесок в штродукцш декоративних рослин, а саме витких троянд, в УкрашД зробив НЫтський боташчний сад у Криму, який i до останнього часу за-лишався одним iз найвДдомДших селекцiйних центрiв в Укрш'ш Спроби штродукцп троянд у цш установi дато-ванi практично початком його створення, у 1812 р., зав-дяки зусиллями його першого директора Х. Х. Стевена. Уже в 1816 р. у каталогах саду мДстилося близько 100 видiв та сортДв троянд (Maleeva, 1931).
Значний внесок у розвиток саду та робДт з штродукцп найрiзноманiтнiших культур, зокрема i витких троянд, зробив другий директор Нттського боташчного саду М. А. ГартвДс. Особливо' уваги й любовi були удостоeнi сорти i види витких троянд. Зiбрання всДх са-дових груп троянд було предметом особливо' дбайли-востД Гартвiса з самого початку вступу його в управлДн-ня Нттським садом. Власна колекцiя Гартвiса, що складалася iз кращих сортiв, яш були вiдомi до 1824 р., збагатила колекцiю Саду. Особливо були чудовi вита троянди (R. multiflora Thunb. i R. grevilliae), яш незаба-ром стали одними з прикрас садДв Пiвденного берегу Криму (ПБК) Klimenko, et. al., 2006).
За асортиментом троянд, що пропонував до продажу восени 1928 р. - навеснД 1929 р. вДддДл декоративного садДвництва Уманського училища садiвництва i земле-робства (нинi - Уманський нацюнальний унiверситет садiвництва), якому належав тодi парк, становив 39 сортiв (серед перелДку були i плетистi троянди. У 1955 р. на верхнш терасД Партерного амфiтеатру парку на площi 1,9 га було висаджено 2738 шт. кущiв троянд 41 сорту, а вздовж шдшрно! стДнки - 105 шт. плетистих троянд (сортДв 'Rubin', 'Crimson Rambler', 'Veilchenblau' та 'Wartburg'). Цд дрiбноквiтковi троянди в 1989 р. було замшено великоквДтковими сортами 'Flammentanz' та 'Glenn Dale' (Moroz & Denysko, 2014).
Надзвичайно важливу роль в штродукцп витких троянд вДдДграв i дендропарк "ОлександрДя", де вирощу-вали велику кдлькдсть декоративних рослин. Bíh е зраз-ком садово-паркового мистецтва Украши кднця XVIII -початку XIX ст. У часи засновникдв парку, графДв Бра-
ницьких, троянди активно використовували в паркових композицiях. У 1958 р. у парку налiчувалось 11 видiв шипшин, серед яких R. multiflora Thunb. (Derii, 1958).
Дерш I. Г. зазначае, що у 1968 р. в дендропарку "Олександрiя" серед велико' кiлькостi декоративних рослин зростала i шипшина багатоквггкова (R. multiflora Thunb.) (Derii, 1968).
Боташчний сад ím. академiка О. В. Фомша Кшвсько-го ушверситету ím. Тараса Шевченка, який було оргаш-зовано у 1839 р., з самого початку свого юнування за головну мету ставив зiбрання колекцп рослин-штроду-центiв. Уже у 1834 р. для майбутнього Боташчного саду Кшвського ушверситету було привезено рослини з Го-мельського маетку графа Румянцева. За реестром наль чувалось всього 513 рослин 34 видiв, серед них - два види шипшин: R. indica L. (18 шт.), R. gallica L. (12 шт.) (Archiv, 1834-1920).
Також варто зазначити, що поряд з боташчними садами i дендропарками, значний внесок у справу збага-чення сортименту i поширення витких троянд напри-шнш XIX - на початку XX ст. зробили приватш садовi господарства. Завдяки 1х зусиллям до Украши було завезено значну шльшсть сортiв ше' культури.
Пiсля Жовтневого перевороту (1917 р.) роботу з ш-тродукцп витких троянд було зосереджено в боташчних садах та дендропарках.
Активно вона продовжувалась в НЫтському бота-нiчному саду, де з 1939 року до сьогодення плщно пра-цювали М. Д. Костецький, В. М. Клименко, З. К. Клименко, Н. М. Тимошенко, К. I. Зиков. Зокрема, активш роботи з виткими трояндами проводила Тимошенко Н. М. Вона дослщжувала бюлопчш особливостi, а саме вивчала питания життездатносп пилку шляхом проро-щування на поживних середовищах. Окрiм цього, дос-лвджувала здатнiсть пилку до заплщнення пiсля трива-лого зберпання (Timoshenko, 1972). Разом iз З. К. Клименко вони вивчали вита троянди, з метою подальшого використання 1х у селекцiйнiй робота Колекцiя витких троянд НЫтського боташчного саду стала базою для вивчення бюлого-еколопчних особливостей, визначен-ня перспективного сортименту для Швденного берегу Криму.
Зпдно з каталогом деревних рослин боташчних са-дiв Укра1'нсько1 РСР (Archiv, 1834-1920), у 1987 р. до колекцш ботанiчних садiв входило шлька видiв витких троянд. Так, R. banksiae W. T. Aiton були у дендролопч-ному парку "Аскашя-Нова" та у Нттському боташчно-му саду; R. fortuneana Lindl. - у НЫтському боташчно-му саду; R. multiflora Thunb. - у боташчному саду ím. А. В. Фомша, боташчному саду Одеського державного ушверситету ím. I. I. Мечникова, боташчному саду Уж-городського державного ушверситету, боташчному саду Чершвецького державного ушверситету, боташчному саду Житомирського сшьськогосподарського шсти-туту, Кам'янець-Подшьському боташчному саду, ден-дролопчному парку "Асканiя-Нова" та "Тростянець"; R. wichuriana Crep. - у боташчному саду ím. А. В. Фомша та у боташчному саду Львiвського державного ушверситету (ниш - ЛНУ ím. I. Я. Франка).
Значний внесок в штродукцш троянд, а саме витких, зробив Нацюнальний боташчний сад ím. М. М. Гришка НАН Украши, який i тепер продовжуе роботи з штродукцп. Науковi дослвдження з iитродукцiï було розпочато у 1946 р., коли з Шмеччини, за репарашею,
було привезено перший посадковий матерiал. Уа наступи роки колекцiю троянд поповнювали шляхом от-римання насшня за делектусами та iнтродyкцieю рос-лин i3 природноТ флори, а також живцями з наступним ïx окyлiрyванням. Провiднy роль в штродукцп троянд у НБС iм. М. М. Гришка вщграла заввдувач дшянкою "Розарш", д-р бiол. наук, О. Л. Рубцова.
На сьогодш колекщя троянд НБС iм. М. М. Гришка - друга за сортовим складом в Укрш'ш тсля колекцп Нiкiтського ботанiчного саду. До складу колекцп вхо-дять 26 видiв та близько 500 сортiв рiзниx садових груп, серед яких витш троянди становлять 3 % (Rubtco-va, 2008).
Висновки. Отже, аналiз дiяльностi ботанiчниx садiв, дендропаршв, амматизацшних садiв, приватних садових господарств показав, що внесок, який вони зробили в штродукцш видiв i сортiв роду Rosa L., зокрема вит-ких троянд в Укрш'ш, е величезним i неоцшенним. Унаслвдок iнтродyкцiйного процесу було зiбрано чима-лi колекцiï троянд, яш слугували виxiдним матерiалом для майбутньо'' селекцiйноï роботи. ïx дiяльнiсть також допомогла зберегти значну к1льк1сть видiв i сортiв та сприяла вивченню як бiологiчниx, так i еколопчних особливостей троянд та створити методичш рекоменда-цiï з вирощування для рiзниx регiонiв Укра'ни.
Перелiк використаних джерел
Besser, W. (1810). Catalogue des Plantes du Jardin Botanique de
Krzemieniec et Volhynie. 88 p. Besser, W. (1816). Catalogus plantarum in Horto botanico Gymnasii
Volhyniensis Cremeneci cultarum. 161 p. [in Russian]. Bumbeeva, L. I. (2008). Pletistye rozy. Moscow: Izdatelskii Dom
MSP. 64 p. [in Russian]. Derii, I. G. (1958). Dendroflora parka "Aleksandriia" Botanicheskogo sada AN USSR. V kn. Akklimatizatciia rastenii, Tr. Bot. sada AN USSR, 5, 110-130. [in Russian].
Derii, I. H. (1968). Tsvitinnia derev i chahamykiv u dendroparku "Oleksandriia" TsRBS AN URSR. Introduktsiia ta aklimatyzatsiia roslyn na Ukraini, 3, 169-182. Kyiv: Yzd-vo AN URSR.
Derzhavnyi arkhiv mista Kyieva. (n.d.). F. 16 Kyivskyi universytet, 1834-1920 rr. Op. 372. Str. 173 Delo stroytelnoho komyteta, 12 ark. [in Ukrainian].
Katalog. (1987). Katalog derevev i kustarnikov botanicheskikh sadov Ukr.SSR. Kyiv: Naukova dumka. 70 p. [in Russian].
Kibkalo, V. O. (1993). Introduktsiia roslyn u Krasnokutskomu dendroparku. Introduktsiia derevnykh ta chaharnykovykh roslyn v Ukraini. Tezy dopovidei zasidannia rady botanichnykh sadiv v Ukraini, prysviachennoho 200-richchiu Krasnokutskoho dendroparku, (pp. 81-93). Krasnokutsk: Kharkivska knyzhna fabryka. [in Ukrainian].
Klimenko, Z. K. (2001). Rozy. Moscow: ZAO "Fiton". 176 p. [in Russian].
Klimenko, Z. K., Rubtcova, E. L., & Zykova, V. K. (2006). Nikolai Andreevich Gartvis - vtoroi direktor Nikitskogo botanicheskogo sada. Biulleten Nikitskogo botanicheskogo sada, 92, 105-111. [in Russian].
Maleeva, O. F. (1931). Nikitskii sad pri Stevene (1812-24 g.). Ocherk po istorii Gosudarstvennogo Nikitskogo botanicheskogo sada. Za-piski Gos. Nikitskogo opytnogo botan. sada, 17(1), 1-32. [in Russian].
Moroz, O. K., & Denysko, I. L. (2014). Istoriia kultury troiand: vid sadiv z troiandamy do rozariiv. Avtokhtonni ta introdukovani roslyny, 10, 27-36. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ati-ru_2014_10_6. [in Ukrainian].
Rodichkin, I., & Rodichkina, O. (2005). Starovynni maietky Ukrainy. Kyiv: Mystetstvo. 383 p. [in Ukrainian].
Rubtcova, E. L. (2008). Introduktciia roz v Natcionalnom botaniches-kom sadu im. N. N. Grishko NAN Ukrainy. Ekologicheskie prob-lemy sadovodstva i introduktcii rastenii. Sbornik nauchnykh trudov. Posviashchaetsia 100-letiiu so dnia rozhdeniia M. A. Kochkina i A. M. Kormiltcyna. 30, 183-186. Ialta. [in Russian].
Rubtsova, O. L. (2009). Rid Rosa L. v Ukraini: henofond, istoriia, napriamy doslidzhen ta perspektyvy. Monohrafiia. Kyiv. Feniks. 375 p. [in Ukrainian].
Timoshenko, N. M. (1972). Biologiia, ekologiia i sortovoi sostav vi-ushchikhsia roz v Krymu. Abstract of Candidate Dissertation for Agricultural Sciences (06.563 - Forest Science). Kyiv. 23 p.
Т. А. Буйдина1, О. Ф. Рожок2
1 Национальный ботанический сад им. Н. Н. Гришко, НАН Украины, г. Киев, Украина 2 Николаевский государственный аграрный университет, г. Николаев, Украина
ИСТОРИЯ КУЛЬТУРЫ И ОПЫТ ИНТРОДУКЦИИ ВЬЮЩИХСЯ РОЗ РОДА ROSA L. В УКРАИНЕ
Роза - одна из самых популярных и древнейших растений в истории декоративного садоводства. Вьющиеся розы - незаменимый компонент в вертикальном озеленении. Исследование исторических этапов интродукции и культивирования растений дает возможность проанализировать основные тенденции становления культуры, выявить перспективный генофонд для дальнейшего интродукционного и селекционного процесса и избежать негативных последствий, благодаря многовековому опыту культуры рода Rosa L. Представлены результаты аналитического анализа литературных источников, электронных ресурсов, архивных материалов относительно исторических аспектов интродукции вьющихся роз в Украине. Показаны основные этапы интродукционного процесса и отмечены основные ботанические учреждения, которые внесли вклад в расширение генофонда вьющихся роз. По доступным литературным данным, установлено, что основными центрами интродукции вьющихся роз в Украине были и сегодня остаются Национальный ботанический сад им. Н. Н. Гришко НАН Украины (г. Киев), дендропарк "Александрия" (г. Белая Церковь) и Никитский ботанический сад в Крыму. Отражено значение персоналий в отечественной интродукции роз. В частности в Украине, следует отметить достижения таких ученых, как М. А. Гар-твис, З. К. Клименко, Н. М. Тимошенко, Е. Л. Рубцова и др.
Ключевые слова: интродукционный процесс; ботанический сад; селекция; вертикальное озеленение; декоративность.
T. A. Buidina1,0. F. Rozhok2
1M. M. Gryshko National botanical garden, NAS Ukraine, Kyiv, Ukraine Mykolayiv National Agrarian University, Mykolayiv, Ukraine
THE HISTORY OF CULTURE AND THE EXPERIENCE OF THE INTRODUCTION OF CLIMBING ROSES OF THE GENUS ROSA L. IN UKRAINE
Rose is one of the most popular and ancient plants in the history of decorative gardening. Curly roses are considered to be an indispensable component in vertical landscaping due to the decorative characteristics of their flowers and the ability of shoots to grow intensively in the vertical direction. The study of the historical stages of introduction and cultivation of plants allows analysing the main trends in the formation of culture, identifying a promising gene pool for further introductory and selection processes and avo-
iding negative consequences, due to the centuries-old experience of the Rosa L genus culture. The authors have presented some results of an analytical analysis of literature sources, electronic resources, and archival materials on the historical aspects of the introduction of climbing roses in Ukraine. The main stages of the introductory process are shown; the main botanical institutions that contributed to the expansion of the gene pool of climbing roses are noted. According to available literary data, we have revealed that the main centres for the introduction of climbing roses in Ukraine were and still remain the National Botanical Garden, N. N. Grishko NAS of Ukraine (Kyiv), arboretum "Alexandria" (Belaya Tserkov) and Nikitskyi Botanical Garden in the Crimea. Their activity also helped to save a significant number of species and varieties and assisted to the study of both biological and ecological features of roses. We should note that private farms have made a significant contribution to the enrichment of the assortment and the spread of climbing roses along with botanical gardens and arboretums. The value of personalities in the native introduction of roses is reflected. In particular, the achievements of such Ukrainian scientists as M. A. Gartvis, Z. K. Klimenko, N. M. Tymoshenko, E. L. Rubtso-va and others should be noted.
Keywords: introduction process; Botanical Garden; selection; vertical landscaping; decorativeness.
