CC BY
50
Koval SA. The Influence of Growth-Regulating Chemicals Treatment on the Additional Root Formation Regenerated by Stem Cutting of Thuja Occiden-talis (Columnar Form)
The article represents the results of two year research on the influence of treatment by growth-regulating chemicals on Thuja occidentals stem cutting rooting. Stem cuttings with the areas of two year wood and yearly amount of growth were studied under the conditions of greenhouses with finely-divided humifying system. The results of the research show that the total length and the quantity of roots regenerated by stem cutting of Thuja occidentals depend on the type of stem cutting and treatment by growth-regulating chemicals. Stem cuttings with the areas of two year wood produce greater amount of roots, and they are longer as well. The treatment by indole butyric acid with the concentration of 75 mg/l is optimal for such stem cuttings; the best concentration for the stem cuttings with the areas of yearly amount of growth is 50 mg/l.
Key words: stem cutting, rooted cutting outlet, transplant, Thuja occidentalis (American arborvitae), growth-regulating chemicals concentration.
УДК582.99816:581.[522.4+95](091) Доц. С.М. Левандовська, канд. бюл. наук;
доц. О.Г. Олешко, канд. с.-г. наук - Бтоцертвський НАУ
1СТОР1Я ШТРОДУКЦП ТА СУЧАСНИЙ СВ1ТОВИЙ СОРТИМЕНТ АЙСТРИ ОДНОР1ЧНО1 (CALLISTEPHUS CHINENSIS (L.) NEES)
На nwcraBi анатзу лгтературних джерел вивчено сучасний св^овий сортимент та походження культиварiв (Callistephus chinensis (L.) Neеs). Видшено краши, яга е осеред-ками штродукцп ще1 культури у свт. Визначено найпоширен^ культивари, що сьогодш використовуються у сучасному озелененш та оригшатори, яга працювали над 1'хшм створенням. За результатами бiблiографiчного ретроспективного анатзу видшено чотири перюди в юторп селекци айстри однорiчноï. Дослщжено найбiльшi колекцшш фонди ще!' квiтниково-декоративноï культури в Украшу
Ключовг слова: айстра однор1чна, штродукщя, селекщя, св^овий сортимент, культивар, колекцшний фонд, оригшатор.
Айстра однор1чна - найпоширешша квггаиково-декоративна культура, яка користуеться попитом як у фах1вщв, так i аматор1в галуз1 квггаикарства. Вивчення юторп походження та свггового сортименту мае велике значення для подальшоï штродукцп та поповнення колекцшного фонду ^eï культури в Укра-rni. Айстра однорiчна або калютефус китайський належить до родини Айстровi (Asteraceae), тдродини Трубчасп (Tubuliflorae), роду калютефус (Callistephus Cass.) [5]. У боташчнш лiтературi C. chinensis згадувався й описувався шд сино-нiмами: Aster hortensis L., Callistemma hortense Cass., Callistephus hortensis Cass., Diplopappus sinensis Less. Уперше цю рослину описав Карл Лшней (Linné), котрий приеднав цей вид до роду Aster L. У 1826 р. Н. Кассш видшив його в окремий рщ Callistemma Cass., який перейменували в Callistephus. Су-часну назву виду - C. chinensis закршив за айстрою Неес (Neеs) [15].
У природних умовах C. chinensis поширена у Схщному та Двшчному Кита^ Японп, на пiвднi Далекого Сходу, Росп та пiвнiчнiй частиш Корейського пiвострова. Росте у природних умовах переважно в горах на скелястих схилах i кам'янистих розсипах [13]. На сьогодш свиова колекщя налiчуe близько 4000 культиварiв [6]. Наявш нинi культивари виведенi завдяки селекцп. Цей вид завезено у Свропу з Китаю. У 1728 р. ïï насiння привiз до Парижа мiсiонер
П'ер 1нкервшь. 1снуе припущення, що привезена з Китаю C. chinensis була уже окультурена китайськими сaдiвникaми [4, 21].
Першим центром селекцп C. chinensis вважають Франщю. У 175G р. тут виведено культивар з махровим суцвптям. Французью селекцiонери створили чудову садову групу Рив'ера, яка належить до сортотипу Голчаста. Нaйбiльшою популяршстю користуються тaкi культивари, як 'Antybes', 'Imperia', 'Menton' 'San-Remo'. За останш десятирiччя у цiй крaïнi створеш культивари сортотипу Дюшес. Вони вщзначаються великими, щiльними, густомахровими сyцвiттями рiзного кольору. Високодекорaтивнi культивари Exotica' з суцвитями рiзномa-нiтного забарвлення i кaрликовi - 'Midinette Rose' i 'Midinette Bleu Fonce'. Також у Францп було виведено серж> кyльтивaрiв сортотипу Мiледi заввишки 2G-3G см, яю використовуються в озелененнi [17].
1з Фрaнцiï у 1752 р. цю рослину завезено в Ашшю. А. Мiллер вiдiбрaв рослини з махровими суцвптями фiолетового, бiлого й червоного забарвлення. До кшця XVIII ст. до них додалася велика кшьюсть кyльтивaрiв iз синiми, пур-пуровими й рожевими кошиками.
З XIX ст. центр селекцп C. chinensis перемютився у Имеччину. Як про-мислова культура ця рослина стала поширеною лише з 198G р. [1б]. Саме ш-мецькi сaдiвники вiдiгрaли вирiшaльнy роль у формуванш свiтового сортименту C. chinensis. Уже в 1853 р. вони створили першi культивари сортотитв Дво-нieподiбнa й Aнемоноподiбнa, у 1858 р. - Черепичаста, Перфекшен, Хризанте-моподiбнa, а в 18б3 р. - Трояндоподiбнa i Голчаста. На виставщ в Ерфурт в 18б5 р. було представлено вже 28G кyльтивaрiв C. chinensis. Насшництвом та селекцieю C. chinensis займаються в 1нституп селекцiï в Кведлшбурз^ а також всесвiтньо вiдомi фiрми, тaкi як "Kresttensen" та "Benari" в Ерфyртi. Так, в 19GG р. у Кведлiнбyрзi фiрмою "Martin Grasshoff" були виведенi культивари групи Вальдерзее i Аполло [22]. Достатньо зазначити, що iз 44 сортотитв, вщо-мих на сьогодш, 2G - створили нiмецькi селекцюнери: Страусове Перо, Комета, Королева Ринку, Кaрликовi Королiвськi, Художня, Вальдерзее, ЛЫпут, Петiто та iн. [1G]. В останш десятирiччя у Нiмеччинi виведено велику кiлькiсть культи-вaрiв, яю вiдзнaчaються високими показниками господарських та декоративних якостей. 1з них найбшьш цiкaвими е: 'Swanhild'- сортотип Радю; 'Goldstrahl' -Хризaнтемоподiбнa; 'Rosa Turm', 'Silber Turm', 'Blauer Turm' - Пiвонieподiбнa; 'Adretta', 'Carola' - Художня. Оригшальш культивари з двоколiрним забарвлен-ням махрових сyцвiть: 'Помпонна Червона з Бшим Центром' i 'Помпонна Фюле-това з Бiлим Центром [2G]. Нaприкiнцi 7G-х рокiв з'явилися культивари садових груп Комплiмент i Mia Деяю культивари цих груп можна вирощувати в закри-тому rрyнтi [19]. Вiдносно новою з шмець^ селекцiï е садова група Краллен. Найкращi культивари цieï групи: 'Birma', 'Blu Star', 'Kameo'. Останшми роками нiмецькими селекцiонерaми створено сортогрупи Ледi Коррал i Морська Зiркa [б]. Рослини першоï групи мщш, заввишки 6G-7G см, дiaметр суцвптя 14-15 см, стiйкi до несприятливих погодних умов. Особливютю кyльтивaрiв Морська Зiр-ка е yнiкaльний тип суцвиь: периферiя утворена довгими вузькими язичковими квиками, а середина - квитками, якi нагадують нiжки морських зiрок.
Наприюнщ XIX - на початку XX ст. селекщею C. chinensis почали займа-тися в США. У 1949 р. американсью садiвники вперше вивели культивари сор-тотипу Принцеса [24]. За остант юлька десятилiть у США створено 11 нових сортотипiв: Вiкторiя, Американська Кущова та iн. [18]. Вщома насiнна фiрма "Bodjer" займалася виведенням культиварiв, стiйких до збудникiв фузарюзу [16]. У 1975 р. у Голландп отримана й поширена група низькорослих культива-рiв сототипу Птноюо. Останнiм досягненням у Голландп е виведення високо-рослого культивару 'Meteor Carmine Red' [23]. Селекцiонери Дани вивели прек-раснi культивари сортотипу Принцеса: 'Pr. Kristina', 'Pr. Tanja', 'Pr. Lena', Pr. Ilo-na','Pr. Mimi'. Гарнi також 'Ambria' трьох кольорiв i 'Laplata Violetrose' з густо-махровими суцвiттями, якi виведеш в 1958-1961 рр. фiрмою "Ohlsens Enke" [22].
Оригiнатори Швецп поповнили свгговий сортимент новим сортотипом Маделт. Його культивари характеризуються великими немахровими суцвптя-ми на довгих, мщних квiтконосах [2]. Селекцiею мiнiатюрних культиварiв (дь аметр суцвiття 4-6 см) займаються у Японп. Це компактт й стiйкi культивари групи Мацумото [11], Арiаке та Тiкума (Tikuma), якi характеризуються раннiми термiнами цвтння i можливiстю використання для зрiзування цiлого куща.
Унаслiдок тривало1 i коттко! селекщйно! роботи польських селекщоне-рiв отримано 18 перспективних культиварiв для промислового вирощування, зокрема: 'Sniezka', 'Roma', 'Srebrzysta Gwiazdka', 'Laura', 'Petronela', 'Ognisty Ptak', 'Walentyna' та ш. [9]. Вперше селекцiею айстри однорiчноl у Росп почав займа-тися в 1923 р. професор С.М. Жегалов на дослщнш станцп Московсько! сшьсь-когосподарсько1 академп iм. К.А. Тимирязева. Науковий ствробиник станцп О.Д. Сосюна створила близько 20 культиварiв, найкращi з них - 'Иринка', 'Мать-Героиня', 'Метеор' 'Огни Москвы', 'Русская Красавица', 'Утренняя Звезда' [14]. У Державному сшьськогосподарському тдприемст "Астра" Воронезько! обл. у 1954 р. створено дослщну дшянку для отримання елггаого насiння C. chinensis. Щд керiвництвом В.В. Вакуленко тут створили таю культивари, як 'Юбилейная Белая', 'Воронежская Белая', 'Белые Лебеди', 'Океан Желаний', 'Машенька' та т. [3].
На сьогодт провщним центром селекцп та елиного настництва у Росп е Воронезька овочева дослщна станцiя Всеросiйського НД1 овочiвництва. Тут iз 1963 р. селекщею C. chinensis почала займатися Г.В. Острякова тд керiвниц-твом професора Б.В. Квасткова. Було створено i тепер широко використовують у промисловому виробництвг 'Малиновый Шар', 'Зефир', 'Невеста', 'Евразия', 'Галина', 'Ярославна', 'Сестра Тамара'та ш. Загалом на цiй станцп створено близько 50 культиварiв, бшьшють з яких стiйкi до збудниюв фузарiозу [8].
Над виведенням нових культиварiв працюють також ученi Всеросшсько-го науково-дослiдного iнституту садiвництва iм. 1.В. Мiчурiна пiд керiвниц-твом Л.Б. Устинково!, яка е автором 12 сорпв [7]. З 1967 р. селекщею C. chinen-sis займаються в Молдов^ Бшьшють iз виведених ними культиварiв належать до сортотитв Принцеса, Пiвонiеподiбна, Унiкум. Серед районованих на тери-торп Укра!ни, цiкавими е 'Мария Биешу', 'Кодрянка', 'Красная Шапочка', 'Молдавский Рубин', 'Косинзяна', 'Нистрянка' [12].
В Укра!т селекцiйна робота з C. chinensis розпочалася вiдносно недавно. До початку друго! половини XX ст. в Украш вирощували переважно сорти шоземного походження. Внаслiдок багаторiчноl пращ селекцiонерiв було виве-дено багато нових культиварiв, якi не поступаються свiтовим зразкам, але е пристосоватшими до едафо-клiматичних умов Укра!ни.
Першi роботи розпочав у Нацiональному ботатчному саду iM. М.М. Гришка НАН Укра!ни (НБС НАН Укра!ни) селекцюнер Л.М. Яременко, а далi продовжив Н.1. Чередниченко. Внаслiдок !хньо1 роботи створено культива-ри: 'Анюточка', 'Вереснева', 'Варя', 'Голубой Паучок', 'Жемчуг', 'Ки!вський Вальс', 'Лелека' та iн. [1]. На сьогодт на базi НБС НАН Укра!ни зiбрана найбiльша колекщя C. chinensis, що нараховуе 164 культивари, якi належать до 27 сортотитв.
В Iнститутi садiвництва НААН Укра!ни селекцiйна робота ведеться з 1967 р. у напрямi створення культиварiв, придатних для промислового вирощу-вання iз використанням засобiв мехатзацп пiд час догляду, з тдвищеною на-сiнною продуктивнiстю та стшюстю до збудниюв фузарiозу. Внаслiдок напо-легливо! працi селекцiонерiв у 1985 р. виведет: 'Рубиновые Звезды', 'Нежность', 'Веснянка', 'Аметист' (оригшатори Меньшов В. В, Колендо Н.В., Алексеева Н.М.). 'Рубиновые Звезды' завдяки високш декоративносп та насш-нiй продуктивносп отримав золоту та срiбну медалi ВДНГ у Москвi [2].
У наступш роки тут були створеш сорти: 'Яблунева', 'Одарка', 'Оксана', 'Звезда Полесья', 'Осшнш Вечiр', 'Павлина' (оригшатор Алексеева Н.М.). Усi вони визнаш районованими, занесенi до Державного реестру сорпв Укра!ни.
Наприкiнцi 90-х роюв в Уманському сiльськогосподарському шституп (нинi Уманський нацiональний унiверситет садiвництва) А. С. Величко створив новi сорти, як вiдзначаються мiцнiстю квiтконосiв, компактним кущем i висо-кою декоративтстю (96-99 балiв), зокрема: 'Аелiта', 'Дарунок Матерi', 'Джоконда', 'Лiдiя', 'Людмила', 'Оленка', 'Надiя', 'Наталка-Полтавка', 'Пам'ять', 'Соната', 'Сулжо'. Бiльшiсть iз них занесено до Державного реестру сорпв Укра!ни [2].
На особливу увагу заслуговуе колекцшний фонд айстри однорiчноl зiб-раний у декоративному розсаднику Бшоцерювського нацiонального аграрного унiверситету. Робота зi створення та вивчення колекцп культиварiв C. chinensis ведеться тут iз 2007 р. Колекцiйний фонд налiчуе 128 культиварiв, з них 32 -вичизняно! селекцп. Сорти регюнально! колекцп належать до 20 сортотитв. Отже, внаслiдок дослiдження вивчено походження та юторто штродукцп айстри однорiчноl. Видiлено чотири перiоди створення свиового сортименту:
• I - середина XVIII ст. - юнець XVIII ст. Створено першi в Сврот центри селекцп у Францп та Англп.
• II - початок XIX ст. - юнець XIX ст. Центр селекцп перемютився у Шмеччину.
• III - юнець XIX - початок XX ст. Селекщею C. chinensis почали займатися в США та Росп.
• IV - середина XX ст. - юнець XX ст. З'являються провщш центри селекцп у Голландп, Швецй, Дани, Японп, Польщ^ Молдовi, Украш.
Сучасний свiтовий сортимент айстри налiчуе 4000 культиварiв, що належать до 44 сортотитв. Отримат нами дат дали змогу з'ясувати перспектив-нiсть штродукцп в Укра!ну сучасних високодекоративних культиварiв.
Лiтepaтypa
1. Алексеева Н.Н. Астры / Н.Н. Алексеева, Л.М. Яременко. - М. : Изд-во "Юнивест маркетинг", 1999. - 30 с.
2. Алексеева Н.М. Айстри. Бюлопчш особливосп. Вирощування. Використання. Сорти / Н.М. Алексеева, В.М. Черняк, С.М. Левандовська. - Тернотль : Вид-во "Навч. книга - Богдан", 2008. - 1б0 с.
3. Бобряшова Н. "Астре - 70 лет" / Н. Бобряшова // Цветоводство. - 2000. - № 1. - С. 4-5.
4. Волкова Г. А. Однолетние астры в условиях Коми АССР / Г.А. Волкова. - Л. : Изд-во "Наука", 1983. - 109 с.
5. Жизнь растений. Цветковые растения / под ред. А.Л. Тахтаджяна. - М. : Изд-во "Просвещение". - 1981. - Т. 5 (2). - С. 148-154.
6. Карташева Л.М. Красивоцветущие однолетние растения. - Сер.: Флора / Л.М. Карташе-ва, Г.В. Острякова. - Ростов на Дону : Изд-во "Феникс", 2001. - 9б с.
7. Кузичева О. "Ассоль", "Алина" и другие / О. Кузичева, О. Кузичев // Цветоводство. -2004. - № б. - С. 1б-17.
8. Острякова Г.В. Сортовая агротехника и элитное семеноводство цветочно-декоративных растений: рекомендации / Г.В. Острякова. - М. : Изд-во "Колос", 1998. - 40 с.
9. Петренко Н.А. "Алина", "Ева" и другие / Н.А. Петренко // Цветоводство. - 199б. - № 3. -С. 21-23.
10. Петренко Н.А. Карликовые королевские астры / Н.А. Петренко // Цветоводство. - 1998.
- № 5. - С. 18-19.
11. Петренко Н.А. Миниатюрные астры / Н.А. Петренко // Цветоводство. - 1998. - № 1. - С. 18.
12. Савва В.Г. Интродукция однолетних декоративных растений в Молдавии / В.Г. Савва.
- Кишинев : Изд-во "Штиинца", 198б. - 275 с.
13. Строганова Т.П. Астры / Т.П. Строганова. - М. : Изд-во МКХ РСФСР, 19б0. - 58 с.
14. Тавлинова Г.К. Астры / Г.К. Тавлинова. - СПб., 2001. - 224 с.
15. Петренко Н.А. Миниатюрные розы / Н.А. Петренко // Цветоводство. - 1990. - № б. - С. 25.
16. Bailey L.H. The standart cyolopedia of Horticulture / L.H. Bailey. - London, 1950. - 419 р.
17. Bodjer E. Something Old and Something New / E. Bodjer // Seed. World. - 1934. - Vol. 35 (13). - Pp. 12-15.
18. Clauss B. Specialties Horticoles / B. Clauss // Bretigny s Orge. - 1983. - 99 p.
19. Harris Moran Seeds: Professional Bedding Plant and Flower Growers Catalog. - Rochester, 1987. - 112 p.
20. Julius Wagner Hauptcatalog fur Wiederverkaufer und Erwebsgartner. - Heidelberg, 1958. - 172 s.
21. Köhlein F. Astern eine sortiments - ubersicht / F. Köhlein // Gartenpraxis. - 199G. - № 12. -S. 27-32.
22. Nechansky Fr. Systematische Studie über kultivierte Sommerastern (Gartenastern) - Callis-tephus chinensis Nees (Asteraceae) / Fr. Nechansky, V. Jirasek // Pleslia. - 19б7. - Vol. 39, № 2. - S. 122-150.
23. Ohlsens Enke J.E. Wholesale catalogie Flower seeds 19б5-19бб / J.E. Ohlsens Enke. - Denmark, 19бб. - б1 s.
24. Royal Sluis. Flower seeds, Blumensamen, graines de flers. 1987/1988. - Enkhuizen, Holland.
- 1988. - 134 p.
25. Schmidt E. Frühwunden - Astern sind interessant / E. Schmidt // Gartenwelt. - 1973. - № б. - 127 s.
26. Schrader W. Die neuen Quedlinburger Astern / W. Schrader // Gartenbau. - 19б1. - Jg. 8, Hf. 8. - S. 34б-348.
Левандовская С.М., Олешко Е.Г. История интродукции и современный мировой сортимент астры однолетней (Callistephus chinensis (L.) Nees)
На основании анализа литературных источников изучен современный мировой сортимент и происхождение культиваров (Callistephus chinensis (L.) Neеs). Выделены страны, которые являются центрами интродукции этой культуры в мире. Определены самые распространенные культивары, которые сегодня используются в современном озеленении и оригинаторы, которые работали над их созданием. По результатам библиографического ретроспективного анализа выделены четыре периода в истории селекции астры однолетней. Исследованы наибольшие коллекционные фонды этой цветни-ково-декоративной культуры в Украине.
Ключевые слова: астра однолетняя, интродукция, селекция, мировой сортимент, культивар, коллекционный фонд, оригинатор.
Levandovska S.M., Oleskko H.G. The History of Introduction and the Modern World Assortment of the Aster Annual (Callistepkus Ckinensis (L.) Nees)
The modern world assortment and the origin of cultivars (Callistephus chinensis (L.) Nees) are studied concerning the literature sources. The countries that are the centres of the this crop introduction in the world are identified. The most common cultivars that are nowadays used in the modern landscaping and originators, who worked on their creation, are determined. As a result of the bibliographical retrospective analysis the four periods in the history of selection aster annual selection are identified. The largest collection funds of this flower-decorative culture in Ukraine are investigated.
Key words: aster annual, introduction, selection, world assortment, cultivar, collection fund, originator.
УДК 635.82 Астр. М.М. Лесь1 - НЛТУ УкраХни, м. ЛьвЬв
ЕДАФО-КЛ1МАТИЧН1 УМОВИ ПРИРОДНОГО ТА ЕКСТЕНСИВНОГО РОЗВИТКУ PLEUROTUS OSTERATUS В МЕЖАХ ОДНОГО Б1ОГЕОЦЕНОТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
Наведено результати дослщжень розвитку гливи звичайно! у природних та штуч-них умовах. Едафiчнi та мкрокшматичш умови мають значний вплив на розвиток гливи звичайно!, оскшьки вщ них залежить волопсть деревини, розповсюдження гниш, розвиток плодових тш. Проведено дослщження рiзних показниюв мшрокшмату з метою виявлення впливу на плодоношення та встановлення рiзницi мiж природними та штучними умовами росту. Проведет дослщження дають змогу стверджувати, що по-казники мшро^мату е близькими та позитивно впливають на розвиток макромщета.
Ключов1 слова: глива звичайна, природне поновлення, рясшсть.
Постановка проблеми. Глива звичайна, яка поширена в зелених наса-дженнях Льв1вського Розточчя, належить до родини РЫиШасвав. Капелюшок д1аметром 3-10 см, однобока, рщше округла 1з загнутими хвилястими краями, Ыра, трапляються екземпляри зеленувато-Ыр1, бур1, фюлетово-коричнев1, синю-вато-коричневь Пменофор пластинчастий, бший, мае вузьк плат1вки, низько спускаються по шжщ [1].
Шжка висотою 1-4 см, товщи-ною 1-3 см, бша, щшьна, до основи звужуеться, шод1 вщсутня. М'якоть бша, м'ясиста. Смак { запах прием-ний, грибний. Трапляеться дуже часто великими скупченими групами на пнях { стовбурах листяних дерев, жи-вих { мертвих. В умовах Льв1вського Розточчя плодоносить з весни до тзньо! осеш, а за вщсутност моро-з1в - { взимку, але част1ше - з вересня по грудень. Не бопъся посухи.
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
Рис. 1. Глива звичайна в л^ових насадже-ннях Львiвського Розточчя (фото автора)
