CC BY
171
Е. Красота, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
УГРОЗА ГЛОБАЛЬНОГО СПАДА ЭКОНОМИКИ КАК РЕЗУЛЬТАТ ДЕЙСТВИЯ "ПРИНЦИПА ДОМИНО"
Определены эволюция и главные признаки мировых послевоенных экономических спадов в странах Северной Америки, Западной Европы, Японии и в Украине со второй половины ХХ в. до нынешнего этапа; выяснены причины, которые столкнули одну из крупнейших мировых экономик - китайскую экономику - в кризис; проанализировано место Китая в мировой экономической системе; определена степень влияния спада в Китае на стабильность глобальной экономической системы в целом и обострения кризисных процессов в Украине в частности.
Ключевые слова: социально-экономический кризис; глобальный спад; "принцип домино"; антициклическая политика.
O. Krasota, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
THREAT OF GLOBAL ECONOMIC DOWNTURN AS A RESULT OF "DOMINO EFFECT"
The paper defines the evolution and main features of the post-war global economic recession in North America, Western Europe, Japan and Ukraine in the second half of the twentieth century until the present stage;clarifies the reasons that pushed one of the most powerful world economies - the Chinese economy - into the crisis; analyzes China's place in the global economic system; estimates the impact of China's decline on the stability of the global economic system and worsening the crisis processes in Ukraine.
Key words: social and economic crisis; the global recession; "Domino Effect" (chain reaction); countercyclical policy.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine. Economics, 2015; 11(176): 35-39
УДК 338.48
JEL G20; P46; R58; Z10
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/176-11Z5
Р. Тринько, д-р екон. наук, проф., академш НААН УкраТни, Я. Григор'ева, канд. екон. наук, асист.
Львiвський нацюнальний ужверситет iM. 1вана Франка, Львiв
ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСУВАННЯ ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ
У статт/' проаналiзовано важливсть фнансового забезпечення туристичноi галузь Наведено можливi варiанти фi-нансування. Проаналiзовано та об^рунтовано бюджетне фнансування. Запропоновано альтернативы шляхи фшансового забезпечення для туристичноi галуз1 Зроблено висновки щодо покращення фнансового стану туристичноi галуз1 Запропоновано нову економ/'чну категорю - економiчна б/'дн/'сть. Визначено основн принципи б/дност/', шляхи та нас-л/'дки 1х подолання. Висвтлено переваги впливу туризму на соцально-економ/чне в'дродження населення.
Ключовi слова: туристична галузь, ф/нансове забезпечення, iнвестування туризму.
Вступ. У сучасних умовах, коли економка УкраТни опинилася у кризовому становища знижуеться валовий нацюнальний продукт, зростае рiвень безробптя, важ-ливим е концентра^я зусиль держави на прюритетних галузях нацюнальноТ економки, до яких, зокрема нале-жить i туристична галузь.Сьогодш загальновизнаним фактом е вщнесення туристичноТ дiяльностi до най-бшьш швидко прогресуючих галузей свппвого госпо-дарства. Пщкреслено, що туризм позитивно впливае на нацюнальну економку. Тому для забезпечення пода-льшого розвитку туризму слщ збтьшити фшансове забезпечення ^еТ галузк
Метою статт е виявлення основних проблем та специфки фшансового забезпечення туристичноТ галузi УкраТни.
Огляд л^ератури. Вагомий внесок у дослщження проблеми розвитку туристичноТ галузi в УкраТн внесли тага вгтчизняш вчен як Л.Левковська, 1.Малярчук, Г.Мушн, Д.Прейгер [4] та багато шших.
Фiнансово-економiчнi проблеми розвитку туристичноТ галузi пщшмаються в роботах украТнських науко-в^в. Дослщження А.КулшськоТ [5] щодо особливостей фшансового мехашзму в туристичшй галузк С.Захарчук [6] обфунтовуе загальн фiнансово-економiчнi проблеми, що стосуються фшансування туристичноТ галуз^ Ю.Варланов [7] з позици мюцевого рiвня дослщжуе фь нансовий механiзм розвитку туризму.
Методолопя дослiдження. У роботi були застосо-ванi загальнонауковi та спе^альы методи дослiдження. Методологiчною основою дослщження щодо виявлення ефективних механiзмiв фшансового забезпечення туризму е загальнонауга^ методи. У статтi використано прийоми абстрактно-лопчного методу, а саме: аналiзу i
синтезу, iндукцiТ та дедукцп. Для оцiнки ефективностi доходiв населення для фшансового забезпечення галу-зi були застосованi статистичний метод та табличного вщображення iнформацiТ. На основi структурно-логiчного алгоритму запропоновано добробутну конце-пцiю фiнансового забезпечення туристичноТ галузк
Постановка завдання: виявити основы проблеми та специфку фiнансового забезпечення туристичноТ галузi УкраТни. Об^рунтувати заходи покращення фь нансування туристичноТ галузк
Основнi результати. Туризм в свппвм економiцi являеться одним з провщних i найбiльш динамiчних галузей iз-за швидкого росту. Для 38% краТн в свiтi -туризм, основне джерело доходу, для 83% - одна iз п'яти домшуючих галузей в нацюнальшй економiцi. В УкраТн частка ВВП в туризмi не перевищуе 2%, але доходи вщ мiжнародного туризму у 2009 р. становили 3576 млрд., а у 2012 р. - 4842 млрд. грн.
К.В. Константинова в однй iз своТх праць наводить дан про те, що у багатьох краТнах свпу туризм е одыею з найбiльш прiоритетних галузей, внесок у валовий дохщ яких складае 20-45%, а надходження вiд шоземного туризму е основним джерелом отримання валюти [8, с.85].
На сьогодншшй день, коли УкраТнi перебувае у вкрай складному становища i може не доотримувати 89% ВВП, iз-за зниження промислових пщприемств на сходi краТни, якi давали краТн 30% ТТ валютноТ виручки на допомогу може прийти туризм.
За пщрахунками фахiвцiв УкраТнськоТ туристичноТ асо^ацп, у 2012 р. шоземщ якi подорожували УкраТною залишили 571 млн. дол. Так, у 2013 р. подорожував ко-жен 7 землянин, i цей мтьярд оаб залишив у краТнах перебування 1,5 трлн. дол. За прогнозами фахiвцiв, галь-кiсть туристiв у свт з кожним роком тiльки зростатиме.
© Тринько Р., Григор'ева Я., 2015
Курорти та рекреацiйнi комплекси в Украíнi сягають 9,1 млн. га або 15% територп, функцюнуе 60 юторико-культурних заповiдникiв, у тому чи^ 15 нацiональних. У списку всесвпшьо''' спадщини ЮНЕСКО - 7 вп"чизня-них об'eктiв. Не менш багата iнфраструктура туризму, осктьки за даними Деркомстату у кра'ы працюе 1200 готелiв на 100 тис. мюць, щороку вони обслугову-ють 4 млн. осiб з яких 17% - шоземц [3].
Як бачимо Укра'на мае все для вдалого функцюну-вання галуз^ вiдкритим тiльки залишаеться питання фшансування туризму.
Фiнансове забезпечення туристично' галузi - це створення сприятливого середовища щодо видтення, розподiлу та залучення фшансових ресурсiв для розви-тку туризму.
Фшансове забезпечення туристично'' галуззi мае ряд специфiчних рис, пов'язаних перш за все з мехаызмом и функцюнування. В основному ця галузь потребуе фь нансування в сумiжнi сфери дiяльностi (готельне та ресторанне господарство, транспорт, розважальну ш-фраструктуру, народы промисли та ш.), а з шшого боку соцiальний ефект туризму полягае в тому, що оновле-ною iнфраструктурою користуються не лише туристи, а й мюцеве населення.
Джерелами фшансування туристично' галузi ви-ступають:
• державний бюджет;
• мiсцевi бюджети;
З метою розширення фiнансовоí пiдтримки туристи-чно' галузi з мiсцевих бюджетiв, необхiдно [13]:
• поступово розширити перелiк шструмен^в, якими користуеться мiсцева влада для збтьшення обсягу класних коштiв. Це i залучення iнвестицiй, i розширення рингав кредитування поточних потреб (зокрема, у сферi житлово-комунального господарства на фшансування утримання мереж водопостачання, ремонту будiвель), i вихiд на фiнансовi ринки;
• поширювати програмно-цiльовий метод складення та виконання мiсцевих бюджета з метою пдвищення прозо-рост та ефективностi використання бюджетних кошлв;
• упорядкувати мiжбюджетнi вiдносини, збтьшити частку цiльового фiнансування, забезпечити формуван-ня горизонтальних мiжбюджетних вiдносин;
• забезпечити розширення доходно' бази мюцевих бюдже^в, передання часток окремих загально держав-них податкiв (податку на прибуток пiдприемств; запро-вадження податку на нерухомють), пошук не бюджетних фшансових ресурсiв.
• запровадження механiзмiв, якi б регламентували спрямування кош^в на реалiзацiю шновацмно-швести-цмних програм розвитку i модернiзацií виробничо', транспортно' iнфраструктур регiонального значення та створення нових робочих мюць.
• приваты швестици;
• мiжнародна допомога.
Одним з основних джерел фшансування у сферi туризму е бюджетне фшансування в межах видатюв, передбачених у державному бюджет на вщповщний рк. Обсяг бюджетного фiнансування у сферi туризму у 2011 р. становив 1,59 млн. грн., у 2012 р. 2,44 млн. грн. та у 2013 р. 1,94 млн. грн. Державна полiтика в сферi регулювання фшансового забезпечення туризму не вiдрiзняеться системнютю та поступовютю, постiйно коливаеться мiж необхiднiстю швестування в туризм i прагення скоротити видатки бюджету. Очевидними е незначн обсяги бюджетного фшансування туристично' галуззк Незважаючи на таку полiтику влади надходже-ння вiд сфери туризму до Державного бюджету Укра'ни мае позитивну длинамку що зображено на рис. 1.
Для забезпечення дiяльностi пщприемств туристично' галузi можливi рiзнi варiанти фiнансування. Але для забезпечення добросовюно' конкуренцп мiж пщприемствами необхiдно застосовувати такi варiанти фшансування:
• птьгове кредитування;
• спрощена процедура кредитних проек^в;
• страхування ризигав;
• зниження рiвня вщсоткових ставок;
• залучення додаткових ресурав [12].
Рис. 1. Динамiка надходжень до ДБУ вщ туристичноТ дiяльностi у 2010-2012 рр. (млн. грн.)
Джерело: Розраховано авторами на основ! [11].
В той же час провщну роль у CTBopeHHi сприятливо-го середовища у сферi туризму повинна проводити держава. Видтяють тага державы важелi фiнансового характеру щодо розвитку туристичноТ галузi [2, с.24]:
• фнансово-кредитнi, спрямованi на створення сприятливого фшансово-кредитного середовища для
Джерело: власна розробка автор1в.
• nodamKoei - передбачають оптимiзацiю ктькос-тi податкiв для пiдприeмств туристичноТ галузi, надання податкових пiльг пщ конкретнi проекти, якi спрямованi на виршення регiональних i соцiальних проблем, швес-тування у туристичну галузь (податкове регулювання, оптимiзацiя кiлькостi i величини податгав у туристичнiй дiяльностi; створення сприятливих умов для залучення швестицм; бюджетне фiнансування програм розвитку туризму; надання податкових птьг) [2, С.24].
Для створення сприятливих умов у сферi туризму, на нашу думку необхщно внести такi змши до Податкового законодавства:
• стимулювання розвитку матерiально-технiчноï бази та рекламних заходiв санаторно-курортного та готельно-туристичного комплешв УкраТни за рахунок надання 20% знижки при оподаткуваннi санаторно-курортних (оздоровчих) закладiв, готелiв та шших су-б'eктiв туристичноТ дiяльностi. Кошти, спрямованi на рекламу, сприятимуть пщвищенню iмiджу УкраТни, по-дальшому збтьшенню обсягу туристичних послуг шо-земними туристами та валютних надходжень в Украшу.
• звтьнення вiд податку на додану вартсть опе-рацм з продажiв путiвок на лкування у санаторно-курортнi заклади, що дасть змогу збтьшити Ух заванта-женють i, як наслiдок - обсяпв вiдрахувань до бюджетiв уах рiвнiв.
• пiльгове оподаткування земельних дтянок на яких знаходяться об'екти туристично-рекреацiйного комплексу, що сприятиме не лише розвитку його матерiаль-но'1' бази, а й зменшенню вартостi послуг та пiдвищенню конкурентоспроможност вiтчизняних пiдприeмств.
Для розвитку туристичного бiзнесу в Украïнi, альте-рнативними можуть стати такi форми фшансування:
Бон/'ф/нац/'я eidcomKe i поручительство вщносно позик i субсидм - уряд або спе^альний орган може га-рантувати позики, наданi комерцiйними банками на роз-виток туризму. При цьому передбачаеться проведення оцiнки ризигав та можливостей виконання проекту.
Ф/'нансування через б/'знес-iHKy6amopie. Бiзнес-шкубатор - органiзацiя, яка надае на певних умовах i на певний час спе^ально обладнан примiщення та шше майно суб'ектам малого та середнього пщприемництва, що розпочинають свою дiяльнiсть, з метою сприяння у набутт ними фiнансовоï самостiйностi [1].
розвитку пщприемницькоТ дiяльностi у туристичнш галузi (мiкрокредитування, пiльгове кредитування, державне субсидювання, лiзинг, тренiнги з фшансово-кредитних питань для туристичних пщприемств). Схема формування фiнансово-кредитного мехашзму подано на рис. 2.
Найважливiшими функцiями 6i3HeciB-iHKy6aTopiB е:
• надання примiщення для офiсiв/майстерень на умовах оренди, часто (у деяких мютах/центрах) за qi-нами нижчими вщ ринкових i з гнучкими умовами одер-жання додаткового мюця за вимогою,
• адмшютративш i технiчнi послуги (телефон, ко-пiювання, примiщення для конференцiй/зyстрiчей, сек-ретарiат i т. д.)
• консалтинг^знес-планування для починаючих i потенцмних пiдприемцiв. Також можливий широкий набiр iнших (консалтингових) послуг, трансфер технолопй, пропозицií по проведенню семiнарiв i тренiнгiв i т. д.
1нкубатори опiкyють молодi фiрми, допомагаючи 'м виживати i рости пiд час стартового перюду, коли вони найбтьш yразливi. 1нкубатори забезпечують практичну адмшютративну допомогу, доступ до фiнансyвання й основы професмш i технiчнi послуги. Бтьшють шкуба-торiв також пропонують пiдприемницьким фiрмам спь льнi офюш послуги, доступ до устаткування, гнучк умо-ви оренди i розширюваний простiр - yсi пiд одним да-хом. Головна мета програми шкубацп - готувати i випу-скати yспiшнi пiдприемства, що е фшансово життездат-ними й автономними.
Венчурне ф/'нансування. Новою для Укра'ни, але достатньо вщомою у свт формою iнвестyвання е венчурне фшансування, яке мае деяк вщмшност порiв-няно iз традицiйними формами фшансування. Венчу-рний капiтал (англ. Venture Capital) - каттал швесто-рiв, призначений для фiнансyвання нових, зростаючих пiдприемств, або таких, що борються за мiсце на ринку, i тому зв'язаний з високою або вiдносно високою мiрою ризику, капiтал використовуеться для прямих приватних швестицм переважно в малий або середшй бiзнес (http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3644). Переваги венчурного фшансування полягають в тому, що створюван невеликi фiрми мають доступ до фь нансових ресурав, а також можливiсть консyльтацiй з питань виробництва, фшанав, yправлiння персоналом, чим забезпечуються гнучгасть в управлшш та швидкiсть прийняття ршень.
Одним з ефективних джерел фшансування може стати утворення пщприемства у сферi туризму разом з шоземним партнером. В цьому випадку швестор вклю-чаеться в склад цього пщприемства i мае можливiсть не ттьки контролювати використання сво'х коштв, а i
Державна фшансово-кредитна система
Рис. 2. Формування фшансово-кредитного мехажзму
оперативно впливати на змши напрямшв проведення iнвестицiйноТ дiяльностi, впроваджувати результати наукових дослщжень та просувати новi товари та по-слуги на ринок, як внутршшй, так i зовнiшнiй. Пщприем-ство мае можливють зменшити своТ витрати за рахунок не сплати вщсотшв за користування бангавським кредитом. При цьому джерелi фiнансування ризик розподтя-еться також i на Ывестора.
Одним з найобфунтовашших методiв, що найчасть ше використовуються у туристичшй дiяльностi, для одержання доходiв е диверсиф/'кац/'я.
1. Диверсифка^я видiв туристичноТ дiяльностi (ви-користання альтернативних можливостей одержання доходiв вiд рiзних видiв послуг).
2. Диверсифiкацiя контрагентiв. Туроператори здй снюють ТТ, укладаючи контракти з декiлькома мережами готелiв, перевiзниками, страховими компанiями; ство-рюють широку мережу турагенцiй.
3. Диверсифiкацiя портфеля цшних паперiв. У разi Ывестування у рiзнi цiннi папери дектькох пiдприемств зростае ймовiрнiсть отримання доходу i зниження рiвня ризику втрати прибутку.
4. Диверсифiкацiя депозитного портфеля. За наяв-ностi тимчасово втьних коштiв у пiдприемства туристичноТ Ыдустри Тх можна розмiстити на депозитне зберь гання в рiзних банках.
В системi фiнансового забезпечення туристичноТ га-лузi ми пропонуемо фактично нову i в той же час надзви-чайно ефективну концепцiю вирiшення цього питання на принципах першочергового подолання бiдностi населен-ня. Адже 45 - 46 мтюнна чисельнiсть населення УкраТни е найбтьш могутнiм iнвестицiйним джерелом i в той же час не вимагае додаткових затрат по забезпеченню кре-дитних процесiв, що може бути за умов надання позик чи Ыоземних Ывестицй Лише у випадку, що кожен житель держави вкладе в туристичну галузь по одшй гривш, за-гальна сума складатиме 45 - 46 млн. грн., при умовi вщ-повщних вкладень по 100 грн., загальна сума Ывестицм складатиме 4,5 млрд. грн.
Ми пропонуе наступне трактування категори "турис-тична бiднiсть: туристична бщнють, це вiдсутнiсть в особистост можливостi знати та володiти Ыформацм-но-квалiфiкованими параметрами про туристичний продукт та матерiальних ресурсiв доступу до нього.Ми вважаемо, що алгоритмiчна модель подолання бщносл е основоположною базою фшансового забезпечення
туристичноТ галузi. Вс iншi шляхи фiнансового забезпечення туристичноТ галузi е, на нашу думку, похщними вiд моделi подолання бщностк
Важливим фактором подолання бщносл е зростання освiтнього рiвня населення. Для успшного розвитку еко-номки необхiдно, щоб в структурi населення було 5560% людей з вищою освплю. Професор В.Куценко наводить формулу, яка набула широкого вжитку на Захода за якою вважаеться, що коли ам'я вкладае в освпу 10% свого доходу, ТТ добробут зростае на 26% [9, с.32].
Одним iз показнигав бiдностi населення е питома вага витрат населення на харчування. У розвинутих краТ-нах на харчування витрачають 10-11%, в той час коли в УкраТш фактичний рiвень витрат на харчування складае 65-70%. За таких умов практично неможливо вести мо-ву про видтення фiнансових ресурсiв на придбання туристичних послуг, тобто на фшансове забезпечення туристичноТ галузi. Лише за умови, що буде подолано бщнють населення воно стае найбтьш надшним та масштабним Ывестором будь-якого проекту, в тому чи^ i туристичноТ галузк
За даними О.М.Шпичака та О.В.Боднар, при умовi, що на продовольство буде витрачено 25,1%, необхщ-ний розмiр заробiтноТ плати в УкраТш повинен стано-вити 7713 грн. (за умов фактичноТ структури харчування), та 10976 грн. за умов розмiру та структури харчування на рiвнi краТн Свропи, i 23411 грн. - на рiвнi Нiмеччини. Фактичний рiвень зароб^ноТ плати в УкраТнi за 2012 р. складав 3026 грн., що до оптимального рiвня в УкраТш складав 39,2%, до рiвня краТн Св-ропи - 27,6%, та рiвня Нiмеччини - 12,9%. Наведен данi дають пiдставу стверджувати про:
• надзвичайно низьку кутвельну спроможнють населення УкраТни, яку можна трактувати як бiднiсть;
• для пщвищення купiвельноТ спроможностi населення та активiзацiТ дiяльностi внутрiшнього ринку, в тому чи^ забезпеченнi попиту на туристичш послуги, необхiдно подолати бщнють населення.
Ми наголошуемо, що матерiальний стан людини по-значаеться на ТТ виборi туристичних продуктiв, а доходи населення е одним iз найважливших показникiв, який характеризуе рiвень його економiчного та соцiального стану. Результати дослщження показали пряму залеж-нiсть попиту на туристичнi послуги вщ рiвня оплати працi (табл. 1).
Таблиця 1. Середнш р1вень зароб1тноТ плати в адм1н1стративному регюш як чинник ф1нансового забезпечення туризму, 2014 р.
Група областей за Кiлькiсть областей Середня зарплата Потенцшж можливост формування бюджету для туристичноТ галузi Кшьмсть туриспв на 100 тис. населення
piBHeM середньомюячноТ Можливють
зарплати, грн. грн. до I групи, % Заробта плата формування бюджету для туризму оаб до I групи, %
1 до 1880 (проблемы) 12 1769,0 100 1769,0 0 3,75 100
II 1880 - 2104,0 (розвинеы) 6 1992,0 112,6 1992,0 223 4,59 122,4
III 2105 i бтьше 7 2327,0 131,5 2327,0 558 5,50 146,6
В yKpaTHi 25 2239 126,6 2239 470 4,6 122,7
Розраховано авторами на основ! [10, 11].
Заощаджень населення е суттевими для економiки, осшльки iнвестицiТ фiзичних осiб з кожним роком мають тенденцю до зростання i за останнi 6 рогав зросли майже в 4 рази, хоча у абсолютному вираженн залишаються незначними порiвняно з банкiвськими депозитами -2,63 млрд. грн. за номшальною вартютю розмiщених цiнних паперiв станом на 31 грудня 2013 року [14].
Алгоритмiчна модель подолання бщносп населення е основоположною базою фшансового забезпечення
туристичноТ галузi, в яш видiляемо причини, шляхи та наслщки подолання бiдностi населення.
До причин бщносп ми вiдносимо: асиметричнють результатiв приватизацiТ; вiйськово-сировинна структура економки; зношенiсть основних фондiв (80-90%); тошза^я економiки; вiдсутнiсть iмпорто-замiщуючоТ щеологп; iдеологiчна та полiтична багатовекторнiсть; розвал стьського господарства, контрабанда продукцiТ; висока енергомюткють.
До шляхiв подолання вiдносяться: структурнi пере-творення економiчноï моделi; зростання продуктивности працi; вiдновлення стимулюючоТ ролi зарплати; шнова-цiйний розвиток, рiст осв^нього рiвня населення; забезпечення со^альних стандартiв; оновлення матерiа-льно-технiчноï бази.
Наслщки подолання бiдностi: скорочення майновоТ нерiвностi, зниження соцiальноï напруги; розширення внутршнього ринку; розширення попиту на со^альы послуги; розширення ринку туристичних послуг; форму-вання соцiальноï самодостатностi населення.
Проанаглзувавши зарубiжний досвiд прiоритетними нап-рямами фiнансового забезпечення туристичноТ галузi е:
Фiнансування iнфраструктури (довгострокове фь нансування, державно-приватне партнерство); пщтрим-ка розвитку конкурентоспроможност туристичних продукт на внутрiшньому та мiжнародному ринках; шше фiнансування (короткострокове фiнансування, квазь капiтал, синдикацiя).
Висновки. Таким чином, враховуючи, що з одного боку, туризм е складною системою i залучае до свого функцюнування велику гальгасть сумiжних галузей, а з шшого - прiоритетнiсть його розвитку для економки краТни ставить перед нашою державою створення об-фунтованого фiнансово-iнвестицiйного механiзму забезпечення подальшого його розвитку.
Фiнансовi iнструменти, що забезпечують розвиток туристичноТ галузi, яга варто використовувати в УкраТш, включають: 1) бюджетне фiнансування програм розвитку туризму, лiзинг; 2) кредитування (надання кредилв на пiльгових умовах для фшансування туристичних об'екпв; зниження процентних ставок банкiвського кредитування); 3) податгав пiльги (звiльнення вщ частини податкiв) пiд конкретнi проекти, оптимiзацiя кiлькостi, зменшення ставок податгав i зборiв, зменшення подат-кового тиску на суб'екти туристичноТ дiяльностi, надання податкових канiкул тощо; 4) субсидювання - безпо-воротне надання кош^в для покриття витрат, збть-шення прибуткiв; 5) пщтримка пiдприемств банками, страховими компанiями, корпора^ями та iн.
Фiнансування передбачае залучення кош^в в першу чергу в розвиток сучасноТ туристичноТ iнфраструктури, внутршнього та соцiального туризму. Фiнансове забезпечення повинно стати основою державно!' туристичноТ полiтики та сприяти розвитку економiчного потенцiалу краТни. Запропонована нами концеп^я людиноцентри-стськоТ (егоцентрисько'О моделi фiнансового забезпечення туризму передбачае подолання майновоТ поля-
ризацп сусптьства та вiдповiдного зростання попиту на туристичн послуги.
Дискус1я. Водночас, недостатньо дослщженими за-лишаються аспекти пов'язаш з аналiзом досвiду державно' пщтримки в системi регулювання та розвитку туристично''' галузi розвинених кра'н i потребують поглибле-ного опрацювання.
Список використаних джерел
1. Постанова Кабшету Мшютр1в Укра'ни вщ 21 травня 2009 р. № 510 "Про затвердження Порядку реестрацп орган1зац1й, д1яльн1сть яких спрямована на задоволення потреб суб'ект1в малого та середнього пщприемництва".
2. Механ1зм державного уравл1ння туристичною галузю (репо-нальний аспект): наукова розробка / М.Бшь, Г.Третяк, О.Крайник - К.: НАДУ 2009. - 40 с.
3. 1.Винниченко Кому потр1бен туризм - Економ1чна правда / Електронний ресурс - http://www.epravda.com.ua/columns/2014/10/28/ 501487
4. Левковська Л., Чабан Р., Мунш Г. Стан I перспективи розвитку туризму та готельного б1знесу в УкраТш // Економка Укра'ни - 2003 -№6. - с.31-36.
5. Кулшська А. Особливост1 ф1нансового мехашзму державного управл1ння суб'ектами невиробничо'' сфери (на прикпад1 туристично''' галуз1 Укра'ни) // Ефективн1сть державного управл1ння: Зб1рник наукових праць. - 2009. - Вип.18/19. - С.468-476.
6. Захарчук С. Ф1нансово-економ1чн1 проблеми функц1онування туристично''' галуз1 // Економ1ка. Управл1ння. 1нвестицп. Електронне науково-фахове видання. - 2010. - №1(3).
7. Верланов Ю. Фшансово-економ1чний мехашзм та 1нструменти пол1тики туризму в Укра'ш1 // Науков1 прац1 ЧДУ 1м.. Петра Могили. -2005. - Том 38. Випуск 25. - 2005. - С.76-85.
8. Константинова К.В. Вплив туристично''' шдустрп на свггову економку / К.В. Константинова // Економка розвитку: наук. журнал. -2005. - №4. - с. 84-86.
9. Куценко В. Змщнення социально''' бази реформ - шлях до подолання бщност1 / В.Куценко // Економка Укра'ни: пол1тико-економ1чний журнал. - 2002. - №2. - с. 27-34.
10. Туристична д1яльнють в УкраУн1 у 2014 роц1. // Ки'в. - 2014. - С. 272.
11. Оф1ц1йний сайт служби статистики Укра'ни Електронний ресурс - http://www.ukrstat.gov.ua/
12. Григор'ева Я.В. Фшансове забезпечення туристично''' галузк стан та проблеми /Я.В. Григор'ева//Науковий вюник Льв1вського державного ун1верситету внутр1шн1х справ. Сер1я економ1чна. - Льв1в: ЛьвДУВС, 2012. - Вип.2. - С.247-254.
13. Б1лик Р.Ф1нансове забезпечення репонального розвитку в Укра'ш1 у контекст! децентрал1зацп // В1СНИК Ки'вського национального ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка. ЕКОНОМ1КА. 2(167)/2015. - С.43-48 / Э01: dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2015/167-2/7.
14. Носова б.Заощадження домогосподарств як джерело Ывестицмних ресурс1в в Укра'''н1 // В1СНИК Ки'вського нац1онального ун1верситету 1меш Тараса Шевченка. ЕКОНОМ1КА.2(167)/2015. - 73-80 / DOI: dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2015/167-2/12
15. Белков О. Венчурне фшансування Електронний ресурс -http://www.justiшan.com.ua/articte.php?id=3644
16. Шпичак О. М. Проблеми емност1 внутр1шнього споживчого ринку сшьськогосподарсько''' продукцп та продовольства в Укра''ш у контекст! кушвельно''' спроможност1 населення / О. М. Шпичак, О. В. Боднар // Економка АПК. - 2013. - № 6. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2013_6_3.
Надшшла до редколегп 15.10.15
Р. Тринько, д-р экон. наук, проф., академик НААН Украины, Я. Григорьева, канд. экон. наук, ас.
Львовский национальный университет им. Ивана Франко, Львов, Украина
ИСТОЧНИКИ ФИНАНСИРОВАНИЯ СФЕРЫ: ПРОБЛЕМЫ И ПУТИ РЕШЕНИЯ
В статье проанализированы важность финансового обеспечения туристической отрасли. Приведены возможные варианты финансирования. Проанализированы и обоснованы бюджетное финансирование. Предложены альтернативные пути финансового обеспечения для туристической отрасли. Сделаны выводы по улучшению финансового состояния туристической отрасли. Предложено -новая экономическая категория - экономическая бедность. Определены основные принципы бедности, пути и последствия их преодоления. Освещены преимущества влияния туризма на социально-экономическое возрождение населения.
Ключевые слова: туристическая отрасль, финансовое обеспечение, инвестирование туризма.
R. Trynko, Doctor of Sciences (Economics), Prof., Academician NAS of Ukraine,
Y. Grygorieva, PhD., assistant
Lviv National University of Ivan Franko, Lviv, Ukraine
SOURCES OF FINANCING TOURISM: CHALLENGES AND SOLUTIONS
Theoretical and methodological grounds for the development of economic activity and financial support for tourist industry have been generalized and systematized, the practical and scientific-methodological guidelines on the development and effective functioning of tourist industry in Ukraine have been developed. The basic factors concerning the tourist development influences on economic development, providing jobs and fighting against poverty of population living in have been substantiated. The article presents the possible financial security of the tourism industry through the use of foreign experience. The state of the consumer market and its influence in shaping the economy of Ukraine. An improved financial situation of the tourism industry and reviewed the role of tourism in ensuring welfare. Shows options for funding. Analyzed and justified government funding. An alternative ways of financial support for the tourism industry. The conclusions on improving the financial condition of the tourism industry. The advantages of tourism impact on the socio-economic recovery of the population.
Keywords : tourism, financial security, tourism investment.
