CC BY
31
УДК 338.45;338:504;504.05:62/69
ДОСЛ1ДЖЕННЯ впливу РЕСУРСОЕФЕКТИВИОСП НА EKОHОMiЧHИЙ РОЗВИТОК В КРАНАХ - ЛЩЕРАХ «ЗЕЛЕНО1» МОДЕРЖЗАЦН*
® 2014 МУС1НА Л. А., КВАША Т. К.
УДК 338.45;338:504;504.05:62/69
MyciHa Л. А., Кваша Т. К.
Доcлiдження впливу реcyрcоефективноcтi на економiчний розвиток в кражах - лщерах «зелено!» модернiзaцii'
Орган1зац1я Об'еднаних Нацй визначила ключову роль ндустр'шл'ваци та новоi промисловоi полтики у забезпеченн структурноi перебудо-ви та економЫного зростання на перспективу. Заходи i стимули для ефективного використання природних ресурав, як доведено, мають пози-тивний вплив на економiчнi показники в багатьох кранах i займають важливе мсце в шх пакетах реформ. Це мае бути першим проритетом для Украни, враховуючи гостру нестачу ресурав i складну ситуацю у схiдних регюнах. Метою роботи е дослдження чиннишв росту ресурсноi продуктивностi ВВП та iхнш зв'язок iз полтикою екологiзацi¡ економки у кранах £С i надання пропозицш для Украни. Здшснено анал'в таких чиннишв для ВеликобританИта Н'дерланд'в, надано пропозицИдля Украни, зокрема розроблення КонцепцИдержавноiполтики та плану дй з роз-витку «зеленоi» економ'жи, стимули для ресурсозбереження, включаючи б'шьш справедливi цни на природн ресурси, диференцйовану плату за утилiзацiю вiдходiв, змни у полтиц податмв i державних закутвель у бк сприяння ресурснш ефективностi та еконнова^ям. Ключов'! слова: «зелена» економка, ресурсна ефектившсть, 'нструменти полтики сприяння продуктивному використанню ресурав Рис.: 2. Б'бл.: 27.
MyciHa Людмила Абдрахмашвна - кандидат економ'мних наук, радник мiнiстра, М'нктерство економ'много розвитку i торгiвлi Украни (вул. Гру-шевського, 12/2, Кшв, 01008, Украна) Email: [email protected]
Кваша Тетяна Костянтишвна - зав'дувач в'дд'шу, вiддiл прогнозно-аналтичного забезпечення ннова^йно:' д'тльност'!, Укранський нститут науково-техшчноi та економiчноi нформацИ (вул. Горького, 180, Кшв, 03680, Украна) Email: [email protected]
УДК 338.45;338:504;504.05:62/69
Мусина Л. А., Кваша Т. К. Исследование влияния ресурсоэффективности на экономическое развитие в странах - лидерах «зеленой» модернизации
Организация Объединенных Наций определила ключевую роль индустриализации и новой индустриальной политики в обеспечении структурной перестройки и экономического роста на перспективу. Мероприятия и стимулы для эффективного использования природных ресурсов, как доказано, оказывают положительное влияние на экономические показатели во многих странах и занимают важное место в их пакетах реформ. Это должно быть приоритетом для Украины, учитывая острый недостаток ресурсов и сложную ситуацию в восточных регионах. Целью работы является исследование точек роста ресурсной производительности ВВП и их связь с политикой экологизации экономики в странах ЕС, выработка предложений для Украины. В работе осуществлен анализ таких точек для Великобритании и Нидерландов, даны предложения для Украины, а именно: разработка Концепции государственной политики и плана действий по развитию «зеленой» экономики, формирование стимулов для ресурсосбережения, включая более справедливые цены на природные ресурсы, дифференцированную плату за утилизацию отходов, изменения в налоговой политике и политике государственных закупок в сторону благоприятствования ресурсной эффективности и экоинновациям. Ключевые слова: «зеленая» экономика, ресурсная эффективность, инструменты политики содействия производительному использованию ресурсов Рис.: 2. Библ.: 27.
Мусина Людмила Абдрахмановна - кандидат экономических наук, советник министра, Министерство экономического развития и торговли Украины (ул. Грушевского, 12/2, Киев, 01008, Украина) Email: [email protected]
Кваша Татьяна Константиновна - заведующий отделом, отдел прогнозно-аналитического обеспечения инновационной деятельности, Украинский институт научно-технической и экономической информации (ул. Горького, 180, Киев, 03680, Украина) Email: [email protected]
* Роботу виконано в межах прикладного наукового досл'дження № 8-(наказ № 506/2014)
UDC 338.45:338:504:504.05:62/69 Musina L. A., Kvasha T. K. A Study of the Effect of Resource Efficiency on the Economic Development in the Countries that Are Leaders of «Green» Modernization
The United Nations Organization has pointed out the key role of industrialization and a new industrial policy for ensuring structural reorganization and potential economic growth. Measures and incentives for efficient use of natural resources, as it was proven, tend to produce a positive effect on the economic parameters in numerous countries and are given substantial attention in their reform packages. This must be a top priority for Ukraine, considering its severe resource constraints and a challenging situation in the Eastern regions The objective of the work consists in studying the factors promoting growth in the GDP resource efficiency and their connection with the policy of greening the economies used in the EU countries,as well as proposing solutions for Ukraine. Such factors were analyzed for Great Britain and the Netherlands, certain steps were proposed for Ukraine, in particular, development of a State Policy Framework and plan of action aimed at a «green» economy, incentives for efficient use of resources, including fairer prices for natural resources, varied waste disposal fees, changes in the tax policy and state procurement favoring resource efficiency and eco-innovation. Keywords: «green» economy, resource efficiency, toolsof the resource efficiency promotion policy Pic.: 2. Bibl.: 27.
Musina Ludmyla A. - Candidate of Sciences (Economics), Advisor to the Minister, Ministry of Economic Development and Trade (vul. Grushevskogo, 12/2, Kyiv, 01008, Ukraine) Email: [email protected]
Kvasha Tetiana K. - Head of Department, Department of forecasting and analytical support innovation, Ukrainian Institute for Scientific, Technical and Economic Information (vul. Gorkogo, 180, Kyiv, 03680, Ukraine) Email: [email protected]
-14 на замовлення М'1нктерства економ'чного розвитку i торг'1вл'1 Украни
Вступ. Структурнi перетворення та решдустрГаль защя необхiднi для iстотного покращення ефективност економiки та скорочення бiдностi, особливо в кра!нах, що розвиваються. Еколопзащя економiки та стимулювання ефективного використання природних ресурсш вже довели позитивний вплив на економiчнi результати та займають вагоме мiсце в пакетах заходiв зi структурних перетворень у багатьох кра!нах [1]. Враховуючи це, Департамент з еко-номiчних i соцiальних питань Органiзацi¿ Об'еднаних На-цiй в оглядi проекту Глобально! допов^ зi сталого розви-тку, який мае бути представлено в червш 2015 р., визначив ключову роль iндустрiалiзацi¿ та ново! промислово! поль тики у забезпеченш структурно! перебудови та подальшо-го економiчного зростання. Це мае стати одним iз перших прiоритетiв для Укра!ни в умовах жорстких ресурсних об-межень i складно! ситуацГ! у схiдних регiонах.
У зв'язку з цим е актуальним аналiз досвiду ефективного використання у промисловосп матерiальних ресурсiв як складово! промислово! полiтики.
Розробленiсть питання. Питання тдвищення ефек-тивностi використання невГдновлювальних матерiалiв i зменшення !х видобутку обговорюються на мiжнародних конференцiях i форумах, активно дослiджуються мГжна-родними оргатзащями, зокрема ОЕСР, 6С, ЮНЕП, ЮН1-ДО, такими зарубiжними та укра!нськими вченими, як: Д. ПуджарГ С. Морх, К. Самерс, С. Шварц та Х. Вансаур-наут, К. Гейзер, С. Кумар, С. Русшко, С. Нек та М. Роджерс, Р. Данджелжо, Б. М. Данилишин, Л. А. Мусiна, О. Веклич, I. М. Сотник, З. С. Люльчак, Т. 6. Моюеенко, Н. Я. Миха-лiцька, I. П. Дрозд, Т. К. Кваша, Т. В. Горянська та шшь
Проте у згаданих працях не досить уваги придГлено питанням виявлення чинникГв росту матерiально! продуктивно™ виробництва i валового внутрiшнього продукту та впливу на нього заходГв полiтики в окремих кра!нах.
Мета. ДослГдити чинники росту ресурсно! продуктивной ВВП та !хнiй зв'язок iз полiтикою екологiзацГ! еко-номжи в кра!нах 6С, ВеликобританГ! та Шдерландах i за-пропонувати для Укра!ни заходи з екологiзацГ! економжи та промисловостi з метою тдвищення !хньо! ефективностi.
Виклад основного матерiалу. Передовi европейськi кра!ни активно йдуть шляхом еколопзацГ! економiки, кон-центруючись на ефективному використаннi матерiальних ресурсш. Оцшка прогресу на цьому шляху вимагае використання порГвняльних показниив екологiчно! та еконо-мiчно! ефективносп бiзнес-процесiв i технологiй на тд-приемствах будь-яких розмiрiв, галузей чи кра!н.
Як узагальнюючий iндикатор ефективност використання матерiалiв вживаеться або показник матерiально! продуктивностi, або показник матерiалоемностi продукцГ! (обернена величина матерiально! продуктивностi). Ма-терiальна продуктивнiсть вимiрюеться спiввiдношенням вартiсних обсягГв валово! додано! вартост (ВДВ) промис-ловостi або окремого виду економiчно! дiяльностi, абсо-лютних обсягiв вироблено! продукцГ! та кГлькостГ вико-ристаних матерГалГв (в розрГзГ окремих груп матерiальних ресурсш).
Кра!ни 6С та бвропейський Парламент тсля широких консультацiй надали перевагу ресурснiй продуктивнос-тГ як показнику, що вГдстежуеться статистикою. Ресурсна продуктившсть визначаеться спГввГдношенням обсягГв
ВВП та споживання ресурсш (RMC2), бвропейська Комгая ухвалила також реалктичну щль з тдвищення ресурсно! продуктивно™ - на 15 % у перюд 2014 - 2030 рр. за умови в^сутносп змш у способ! господарювання. Очжуеться, що збкьшення ресурсно! продуктивной на 30 % позитивно вплине на зайнятють i зростання ВВП, окр1м зменшення тиску на ресурсну базу [2].
Серед кра!н 6С леерами за матер1альною продуктивною ВВП е Великобритатя та Шдерланди (трете та четверте мюця у 2011 р.) (рис. 1б). Також вони пойдають перше та друге мюця за обсягами спожитих економ1чною д1яльн1стю матер1ал1в у розрахунку на душу населення (рис. 1а).
Кр1м того, за швидистю росту матер1ально! продуктивно™ серед п'япрки кращих кра!н леером е Великобритатя. Проанал1зуемо чинники росту матер1ально! про-дуктивност ВВП двох кра!н - ВеликобританГ! та Шдерлан-дГв - на прикладГ споживання неенергетичних матерГалГв: бютичних та абГотичних (м1нерал1в, металГв), яи в першу чергу споживаються промисловютю.
Обидв1 кра!ни протягом 1995 - 2010 рр. знизили част-ку промислово™ та збГльшили частку послуг у структур! ВВП: у ВеликобританГ! частка промислово™ знизилась з 24,5 % до 15,2 %, а частка послуг виросла з 68,2 % до 77,8 %; у Шдерландах частка промисловост знизилась з 21,5 % до 16,8 %, а частка послуг зросла з 69,7 % до 76 % [3].
У ВеликобританГ! до 2009 р. частка промисловост у ВВП знижувалася швидше за обсяги спожитих абГотичних матерГалГв, в1дтак, основною причиною зростання ма-терГально! абютично! продуктивно™ було зниження част-ки промисловост (рис. 2а) та збкьшення внеску сектора послуг у темпи ВВП. Натомкть у Шдерландах до 2008 р., окр1м зменшення частки промислово™, д1яли й шш1 чинники, адже обсяги спожитих бютичних (до 2008 р.) та абГотичних матерГалГв скорочувалися швидше (рис. 2б).
У структур! валово! додано! вартост (ВДВ) промис-ловост обидв1 кра!ни зменшили частки найбГльш матерГа-лоемних галузей.
ВеликобританГя змГнила структуру свое! промисло-вост1 внаслГдок зниження частки машинобудування, мета-лургГ!, виробництва шшо! неметалево! продукцГ!, хГмГчно! промислово™, тобто галузей - споживач!в абГотичних матерГалГв. Частки галузей, що споживають бютичш та енер-гетичш матерГали, навпаки, зросли.
У Шдерландах зниження частки валово! додано! вар-тост1 у структур! промислово! ВДВ вГдбулося за рахунок ус1х галузей, що споживають матерГали, за виключенням виробництва коксу та продуктГв нафтоперероблення, по-стачання електроенергГ!, газу та води i перероблення в1дхо-дГв (тобто тих вид1в д1яльност1, що споживають переважно енергетичш матерГали).
Отже, одшею з причин пГдвищення матерГально! продуктивностГ ВВП цих кра!н е зменшення частки про-
2 Resource Material Consumption (RMC) - це комплексний показник, який вимiрюе (у тоннах) уа використанi в економщ матерi-альнi ресурси, включаючи ресурси, використанi в iмпортних товарах. Наразi цей показник обчислюеться для 6С в цiлому i деяких кра!н 6С. Кра!ни, для яких RMC ще не застосовуеться, можуть застосовувати показник внутршнього споживання матерiалiв (Domestic Material Consumption - DMC).
Гре^я Великобританiя Нiдерланди Угорщина Хорватiя И^я lспанiя Францiя Словаччина Литва Ымеччина Швейцарiя Бельгiя Чеська республiка Словеыя Туреччина Латвiя Болгарiя Естонiя Даыя Люксембург Польща Португалiя Шве^я Авс^я lрландiя Румунiя Фiнляндiя
Й2
S
Ш
з2,2
— 3.4
z2z
11,4 9,7 111,4
за
22S
_ZZ1
^ ^ ^ v y ^ /I
""-^Jy У и
X
23,3
135,
Швейцарiя Люксембург Великобританiя Нiдерланди Францiя И^я Бельгiя lспанiя Нiмеччина Данiя Шве^я Австрiя Грецiя lрландiя Словенiя Угорщина Фiнляндiя Португалiя Чеська республiка Словаччина Литва Туреччина Польща
Естошя Латвiя Румунiя Болгарiя
¡=3 3,»1 3,32
.................f
2,13
IZZZZZZ
3,13 2,92
2,40
■ s S S S /
■ s s ; ; л
*<//■> л
f-rrrryr-1
ЕЗ
™3
э
э ?
ь
L
0,00
и 2011
0,0 10,0 20,0 30,0 40,0 d HeeHepreTUHHi MaTepia™ d Bci MaTepianu a)
flwepena: (a): Energy, transport and environment indicators: Pocketbooks. - Luxembourg: Publications Office of the
2,00 И 2000 б)
4,00
European Union, 2013. - 247 рр. - http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ ITY_0FFPUB/KS-DK-13-001/EN/KS-DK-13-001-EN.PDF
(б): Resource productivity. - http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/ refreshTableAction.do?tab=table&plugin=0&pcode=tsdpc100&language=en
Рис. 1. Обсяги спожитих економiчною дiяльнiстю матерiалiв на душу населення у 2011 р. (а) та матерiальна продуктивнiсть ВВП (б) у 2000 i 2011 рр. в кражах €С, тонна / душу та евро / кг (у цшах 2005 р.)
мисловост у ВВП та збiльшення частки послуг, а також зниження частки матерiалоeмних видiв дiяльностi у струк-турi промислово! ВДВ.
Важливо зазначити, що пiдвищення матерiальноí продуктивностi ВВП у цих кра'нах вiдбуваeться тд впли-вом в^пов^но! урядово'1 полiтики.
Великобритатя не ставить за конкретну мету змен-шення використання ресурсш, але заохочуе бiзнес i резидентский сектор до постiйних покращень ''хнього ефек-тивного використання [4]. Окремi програми мiстять заходи зi зниження обсягш використаних матерiалiв i надання шформацп з цих питань. Так, Програма Баланс маси забез-печуе збiр i оприлюднення шформацп про вплив використання ресурйв на навколишне середовище по всш Велико-британи. Програма дiе у спiвпрацi з Форумом для майбут-нього пiд егiдою Королiвського товариства дико'1 природи. В рамках цього проекту профшансовано понад 30 окремих
проекпв, що кiлькiсно оцшювали рух MaTepiaAiB за стадiя-ми виробництва, за видами дiяльностi, регюнами та з по-зицiй рециклшгу.
OcHOBHi завдання Нацiональноï стратеги iндустрiа-лiзацiï або плану розвитку промисловост до 2004 р. були спрямоваш на iнтеграцiю екологiчних аспектiв у промис-ловi операцй шляхом установлення вимог з оцшки впливу на навколишне середовище при лщензуванш або видачi дозвол1в на промислову дiяльнiсть, а також на сприяння взяттю добровiльних зобов'язань з охорони довилля, ре-структуризацй та покращення роботи державних тдпри-емств.
Зниження використання неенергетичних матерiалiв промисловiстю сьогоднi здiйснюеться за такими напряма-ми: (1) в^новлення i перероблення вiдходiв; (2) оптимiза-цiя пакування; (3) циркулярне використання ресурс1в; (4) ефективнiсть транспорту.
186,6
141,4
Показник 200,0
180,0
160,0
140,0
120,0
100,0
80,0
60,0
40,0
/ 1
/ X
-Ж- - —ж _ - - Ж - ^ЯЙКа». 82,8 ---& 77,8
..................... ......... ....... 73,5
1995 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Роки
1995 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Роки
ВВП, 1995 =100 —— Споживання бютичних матерiалiв, 1995 =100
.....■♦■■■■ Споживання абютичних матерiалiв, 1995 =100
— -ж- ■ Частка промисловосп у ВВП, 1995 =100
—I— Матерiальна продуктившсть ВВП за
неенергетичними матерiалами, 1995 =100
а)
Джерело: розроблено авторами за даними Евростату
ВВП, 1995 =100 —■■■— Споживання бiотичних матерiалiв, 1995 =100
.....■♦■■■■ Споживання абiотичних матерiалiв, 1995 =100
— -ж-- Частка промисловосп у ВВП, 1995 =100
■ Матерiальна продуктившсть ВВП за неенергетичними матерiалами, 1995 =100
б)
Рис. 2. Динамка ВВП, матерiальноi продуктивное^ ВВП, споживання абiотичних матерiалiв, частки промисловостi у ВВП Великобританп (а) та Hiдерландiв (б), порiвняльнi величини 1995=100
Майже за кожним напрямом прийнято вГдповГдш нормативно-правовi акти. Так, ршення Уряду Великобританп про вГдходи [5] вимагае, щоб передача вГдходГв вiд одшё юридично! особи до шшо! обов'язково супроводжу-валася актом i накладною про безпечшсть (небезпечнiсть) вiдходiв, поясненням вiдповiдностi ршення про спосГб !х-ньо! утилГзаци прийнятiй Герархи вiдходiв3 [6, 7].
Директива 6С щодо вiдходiв вГд упаковки i паку-вальних матерiалiв 1994 р. [8], що встановлюе рамковi зобов'язання для виробникiв, iмплементована у Великобританп в 2007 р. (зГ змiнами та доповненнями) [9]. Вона вимагала вiд компанш вiдновлення або перероблення вГдходГв вiд упаковки для досягнення цГлей !хшх утилГзаци i рециклiнгу в рамках норм 6С. Британськi компанп, якi вводять упаковку на ринок, зобов'язаш роздГлити витрати, пов,язанi з и переробкою, вiдповiдно до отриманих доходiв у ланцюжку поставок.
Акти щодо регулювання пакування та його вiдходiв [10; 11] визначили основш вимоги до тари i упаковки, зо-крема, щодо зведення до мшмуму iхнiх обсягу i ваги при збереженш безпеки, гiгiени та прийнятносп, повторного використання та придатност до вiдновлення при дотри-манш екологiчних стандартiв; а також вимоги до компанш щодо внесення даних до Нацiональноi бази даних з упаковки.
3 Шдад бвропейського Союзу до утилiзaцГi вiдходiв базуеться на принцип "iерархГí вГдходГв", який встановлюе наступний порядок прюритеив при формуванш полГтики поводження з вiдходами на оперативному рГвш: запобiгання (тдготовка), повторне використання, переробка, вiдновлення г, як найменш бажаний варiант, утилiзацiя (яка включае в себе захоронення або спалювання без рекупераци енерги).
Циркулярне використанняресурав (циркулярна еко-номКа) - нова концепщя, спрямована на лшшдацш мате-рiальноi петлГ та розширення термГну служби матерГалГв через !х тривале уживання Г бГльш широке використання вторинно! сировини [12]. Ресурси залишаються в еконо-мГчному обГгу пГсля завершення строку придатностГ виро-бу та можуть бути використаш знову для створення ново! доданоi вартостГ [13]. Це може забезпечити довгострокове збереження додано'^ вартостГ товарГв Г звести виробництво вГдходГв до нуля.
ВеликобританГя поки не розробила власне законо-давство з цих питань, проте як краша 6С виконуе всГ рь шення бврокомГсп щодо пГдвищення ефективностГ використання матерГалГв, повторного використання матерГалГв, зменшення обсягГв вГдходГв, яи мГстяться у ДорожнГй карт ресурсоефективноi бвропи [14], комюнГке бврокомГсп щодо запобГгання проблем на сировинних ринках [15], комюнГке бврокомГсп «Шлях до економши замкненого циклу (циркулярно'1 економГки): програма нульових вГдходГв для бвропи» [13] та 7-о! Програми дГй з охорони навколишньо-го середовища (7 ЕАР) [16].
Науковi дошдження здшснюють суттевий внесок у виршення проблем тдвищення матерiальноí ефектив-ностi та зменшення забруднення довкиля. Цими питан-нями у Великобританп откуеться Рада з технолопчних стратегш (Рада), яка визначила наступш прюритетш тех-нологГчнГ напрями: електронжа, оптика, аерокосмГчний сектор, виробництво сучасних матерГалГв (металурпя, й-мГкати, будгвельш матерГали), виробництва з високою до-даною вартГстю (насамперед високотехнологГчнГ виробництва - аерокосмГчна, електронна, оптична промисловють,
виробництво комп'ютерш), нов1 галуз1 промисловост [17]. Фшансування промислових наукових дошджень здшсню-еться Радою на основ1 проектного фшансування. До кри-теров выбору проекпв включено еколопчш - обов'язково потр1бно надати обгрунтовану в1дпов1дь на питання щодо економ1чних, сощальних та еколопчних вигод та ризиив проекту [18].
Уряд Сполученого Корол1вства також створюе стра-тегiчнi партнерства з б1знесом у ключових секторах 1 придкяе особливу увагу тдвищенню конкурентоспро-можност б1знесу в наступних галузях:
■ аерокосм1чна, автомобкебудування, науки про життя, агротехнологп;
■ наукомюти послуги: професшт / д1лов1 послуги, шформацшш, освггш;
■ нафта 1 газ, ядерна енерпя, вггрова енергетика 1 буд1вництво.
Для кожного з цих 11 секторш розроблено секто-ральт стратегй [19], яи визначають напрями переходу до матер1алоефективно! та низьковуглецево! економши. На-приклад, для автомобкьно! промисловост - це науков1 досл1дження щодо силових агрегапв та установок. Для ядерно! енергетики - поводження з выходами та зняття з експлуатащ! атомних станцш.
Придкено увагу також питанням швестування у сектор осв1ти для тдготовки квамфшованих прац1вник1в на замшу тих, що мають у найближч1 10 - 15 роив вийти на пенсш, насамперед в ядернш та вггровш енергетищ.
Для всх 11 секторш означено вгам ключових технологш, яи в змоз1 надати додатковий 1мпульс розвитку кра-!ни та висунути 11 в авангард «зелено!» революцп. До таких «зелених» технологш взнесено використання сучасних матер1ал1в. 1м надаеться вищий прюритет у бюджетному фшансуваннь
Технологiчнi досягнення i розвиток нових ринтв. Промислова пол1тика все бкьше спрямовуеться на розро-блення 1 впровадження нових технологш. Ключем до устху е швестування у досл1дження 1 розвиток (Д1Р). Технолопч-н1 досягнення надали нових можливостей для розвитку низки сектор1в в1д автомобкьно! та аерокосм1чно! до ви-робництва альськогосподарсько! техшки.
Великобриташя мае особливо сильш технолопч-н1 позици у таких передових секторах, як автомобкьний 1 аерокосм1чний. Фшансування тут здшснюеться через по-стшну тдтримку Аерокосм1чного технолойчного шсти-туту 1 Центру з передових силових установок. Центр утво-рено у 2011 р. Радою з автомобкьно! промисловост з метою позищонування Великобритани як глобального центру передового досв1ду в галуз1 низьковуглецевого розвитку 1 виробництва. Згадана Рада об'еднуе 1 тдтримуе тих ви-робниив, яи мають 1 впроваджують шновацшш технологи, що в змоз1 принести на ринок нов1 або полшшеш продукти. Центр допомагае у фшансуванш чотирьох 1з п'яти проектш стратепчних технологш, визначених автомобкьною Радою: електричш машини 1 силова електрошка; збертання енерги 1 управлшня енергетикою; двигуни внутршнього згоряння; леги трансмкшш структури [20].
Екологiчне регулювання. Еколопчне регулювання сприяе формуванню попиту на нов1 низьковуглецев1 технологи та ресурсоефектившсть завдяки тдвищеним вимо-гам щодо зниження зменшення вмгсту вуглецю у продукци.
Таи вимоги мають найбкьший вплив на розвиток ринк1в в1дновлювально1 енергетики. Вiтроенергетичнa продукцiя, за прогнозами, забезпечить зростання обсягiв чистого екс-порту до 18 млрд фунтш стерлiнгiв до 2030 р.
«Зелене» та стале будiвництво, за прогнозом, вирос-те на 22,8 % до 2017 р. внаслдок збкьшення нормативних вимог щодо низьковуглецевого розвитку i зростання сус-пкьного попиту на еколопчно чистi продукти. Великобри-тaнiя цiлком може скористатися цими можливостями як шостий за обсягом вуглецевий ринок у свiтi [19].
Визначення згаданих 11 секторш та 8 ключових технологш становить два тдходи Сполученого Королiвствa до стратегй сталого / «зеленого» промислового розвитку, яка включае зобов'язання щодо:
■ розвитку стратепчних партнерських в^носин з промисловiстю, у т. ч. iз залученням МСП;
■ тдтримки нових технологiй виробництва;
■ покращення доступу до фiнaнсувaння для бiзнесу;
■ надання допомоги бiзнесу в опануванш персоналом нових навичок;
■ вiдкритоl публiкaцiI урядових контракта щодо ш-вестицiй (прозорiсть швестицшно! полiтики).
Нiдерланди спрямували знaчнi зусилля на досягнення прогресу у сферi зниження, перероблення або повторного використання в^одш.
Шдерланди мають довгу юторш (з 1997 р.) у сферi об-лiку мaтерiaльних потоив, хоча першi проекти здшснювали-ся на рaзовiй основi, зокрема це проект «облж мaтерiaльних потокш по всiй економiцi (EW-MFA)», розроблення таблиць «вмд-виид» фiзичних обсягiв потоив мaтерiaлiв (PIOTs). Iншi роботи, тюно пов,язaнi з даною темою, включали фор-мування НaцiонaльноI мaтрицi облшу екологiчних рахунк1в (NAMEA), в яких сьогоднi прiоритет надано сталим потокам та оцшкам впливу мaтерiaльних потокш на еколоию.
Разом з Австрiею, Нiмеччиною, Японiею та США Шдерланди беруть участь у мiжнaродному проект aнaлiзу мaтерiaльних потокiв за кершно! ролi Лондонсько1 групи з еколопчного облiку. Голлaндськi нaуковi iнститути коор-динуються Вуппертальським iнститутом (Нiмеччинa).
Початок реамзаци полiтики упрaвлiння в^ода-ми належить до 2001 р. з прийняттям 4-го Нащонально-го плану з охорони навколишнього середовища (National Environmental Policy Plan, або NEPP), в якому було перед-бачено заходи щодо ощадливого використання мaтерiaлiв, демaтерiaлiзaцiI та зaпобiгaння бiодегрaдaцiI як найважли-вiших прiоритетiв кра!ни до 2030 р.
Згаданий Нaцiонaльний план переглядаеться кожш чотири роки. Його останне переосмислення в^булося вiдпо-в^но до оновлених цiлей 6С з еколопчно! полiтики. Планом передбачено шновацшний екологiчний менеджмент, який пiдтримуеться в^пов^ною фiскaльною полiтикою i страте-пчними заходами, та обов'язкове вiдстеження результатш широкою громaдськiстю. Цiль NEPP - створення стшкого навколишнього середовища протягом 25 роив, тобто про-тягом одного життя. Доказом устху NEPP е досягнення вже бкьш як 70 % з поставлених первинних щлей [21].
Нащональний план доповнюеться галузевими планами. В металургшнш промисловостi передбачено заходи зi зменшення протягом наступних десяти роив II частки в обсягах забруднення довилля, а також збереження енер-riI, обсяпв вiдходiв, очищення Грунту, формування систем
управлшня такими негативними наслiдками економiчно! дiяльностi, як запах i шум.
Перероблення та утилiзацiя електричних та елек-тронних вiдходiв. Шсля виходу у 2005 р. директиви уряду щодо в^ходш електричного та електронного устаткування [22] було створено систему герметичного збору вйе! елек-тронно'1 побутово! технiки та офiсного обладнання (насам-перед, комп,ютерiв, електронного обладнання, приладiв, iнструментiв, холодильникiв, морозильникiв, опалення, обладнання для прання i сушiння, звукового обладнання), що сприяло !хньому повторному використанню де мож-ливо, i мiнiмiзувало пов,язанi з цим ризики для довилля. Крiм того, виробники та iмпортери повиннi повертати сво! товари вiд постачальникш, ремонтних компанш, або мiсцевих органiв влади з метою утилiзацi!. При придбан-ш постачальником нового продукту виробник або iмпор-тер забирае аналогiчний старий продукт для утилiзацi!. Споживачi-покупцi нових продуктов вiддають старий продукт безкоштовно постачальнику або мiсцевiй владь По-стачальник може вкьно продавати старий продукт або передавати мкщевш владь Холодильники i морозильники з вмктом ХФУ або ГХФУ мають бути обробленi з метою мiнiмiзацi! викидш i не можуть бути перепродань
В оновленiй редакцй закону про електричш та елек-тронш вiдходи 2014 р. [23] передбачено зобов'язання ви-робниюв здiйснювати збiр таких вiдходiв вiд домогоспо-дарств не менш як 4 кг на душу населення у 2014 i 2015 рр. Частка кожного виробника розраховуеться як середньозва-жена частка випущено! ним продукци у конкретному рощ. З 2016 р. вага зiбраних i перероблених вiдходiв кожним виробником повинна становити не менше 45 % продукци, розмщено! на внутршньому ринку протягом попередшх трьох рокiв, а з 2019 р. ця частка повинна досягти 65 % або 85 % випущено! у поточному рощ продукци.
Шдерландами було запроваджено суворi вимоги до промислових скидiв у мiжнароднi водш басейни стосовно важких металiв та шших забруднювачш. Нiдерланди також зобов'язалися розробити не пiзнiше 2015 р. угоди у сферi сталого рибальства на основi принципу обережност для свггово! спiльноти.
Мiнiстерством охорони навколишнього середови-ща було сформовано спещальну структуру управлiння для виршення складних екологiчних проблем та тдтримки комплексних рiшень, яка несе в^пов^альшсть за:
■ вiсiм тем iз загальних екологiчних проблем, вклю-чаючи дисперсiю неконтрольованих небезпечних речовин, всходи, розбазарювання ресурсiв;
■ п'ять модельних ршнш за географiчною спрямо-вашстю: мiсцевий, регiональний, рiчковий, конти-нентальний, глобальний рiвнi;
■ шiсть щльових груп у виробничому секторi з тд-групами, якi охоплюють: скьське господарство, будшництво, торгiвлю (побутову та роздрiбну), енергетику, промисловiсть i нафтопереробш заводи, транспорт.
Уряд застосовуе рiзноманiтнi шструменти для досяг-нення поставлених цкей, як ринковi, так i неринковь До ринкових iнструментiв належать:
■ «зелеш» податки, спрямованi насамперед на змшу поведiнки споживачш, а не на збiр коштiв для при-родоохоронних чи виробничих потреб; доходи в^
«зелених» податив вилучаються i3 загального бюджету на еколопчну полiтику, а власне заходи фь нансуються i3 коштiв загального бюджету;
■ «зелений» податок на вiдходи стягуеться з в^о-дiв, що спрямовуються на звалища i смггтепере-робнi установки, а також з вiдходiв, що скидають-ся на територп пiдприемства пiсля спалювання. Витрати на полионш вiдходи е ктотно нижчими, нiж на смiттеспалювальнi всходи, що вважаеться недолiком, осккьки звалища е найменш бажаним способом утимзацц. При захороненнi вiдходiв податок на вiдходи пiдвищуеться з метою моти-вування власникiв вiдходiв до бкьш бажаних альтернатив: переробки та профкактики вiдходiв, або, у крайньому випадку, !х спалювання.
Власники вiдходiв несуть вiдповiдальнiсть за сплату податку, проводячи витрати за статтею «постачальники в^ходш». Потоки вiдходiв зазвичай не диференцшоваш, за винятком органiчних вiдходiв, яи збираються окремо для компостування i не оподатковуються. Виручка з цього по-датку сягнула у 2004 р. 187 млн €.
Досягнення прогресу вимагае, ^м зазначених за-ходiв, здiйснення технолопчних, економiчних, сощально-культурних та шституцшних змiн. Урядом було сформу-льовано шновацшш цiлi екологiчного менеджменту, яи, за необхiдностi, передбачають змiну застосованих полiтич-них iнструментiв.
У секторах вiдходiв та енергетики стратегiя уряду спрямована разом iз фiнансовим забезпеченням на дер-жавну пiдтримку наукових до^джень, розробок i демон-страцшних проектiв вiдповiдного напряму.
У хiмiчнiй промисловостi уряд вiдiграе важливу роль у балансуванш витрат i вигод тд час виробництва хiмiчних речовин з використанням принципу обережность Перед-бачаеться до 2020 р. розподкити всi хiмiчнi речовини за категорiями наступним чином: за ступенем ризику, за мож-ливiстю використовувати менш шкiдливi альтернативнi матерiали, за профкями хiмiчних сполук, що е у в^крито-му доступi. Якщо речовини не тддаються класифшацп, !х використання може бути обмежено або заборонено.
Нащональним планом NEPP передбачено прове-дення наукових до^джень, монiторинг та ощнка резуль-татiв упровадження екологiчних стандарпв в економiчну дiяльнiсть. У допов^ «Сталi Нiдерланди» голландськi та шмецьи вченi з Вуппертальського iнституту аналiзують результати моделювання можливостi зменшення «еколо-гiчного слiду» на глобальному та локальному рiвнях i ви-значають необйдш для цього заходи.
Перспективним напрямом до^джень е поширення використання бюмаси для виробництва матерiалiв, хiмiч-них речовин i бiопалива [24].
Полiтика «зеленого» розвитку е не менш актуальною i сьогоднi. Угода тд назвою «Наведення мостiв», укладена мiж Народною партiею за свободу i демократiю Шдерлан-дiв i Лейбористською партiею (Партiя працi) 29 жовтня 2012 р. [25], передбачае амбщшш цш щодо стратеги «зеленого» розвитку на майбутне. Вiдповiдно до цього документу Hi-дерланди мають все необх^не, щоб забезпечити швидкий розвиток нових джерел енергп, як сонячна енерпя, енергiя вiтру, бюмаси та геотермально! енергетики, що е необх^ною умовою для зменшення використання матерiалiв у хiмiчнiй
промисловосп, скьському, портовому rocnoAapcTBÎ та енер-гетичному секторi. Для цього передбачаеться формувати економiку на бiологiчнiй основ^ забезпечувати стале вироб-ництво та постачання бюмаси, використання бiоматерiалiв.
Метою уряду е також сприяння розвитку циркуляр-но'1 (безвiдходноï) економiки. Це буде заохочувати вггчиз-няний та европейський ринок до утилiзацiï дефщитних ма-терiалiв i повторного використання сировини.
Шдерланди запровадили полiтику «зеленого» розвитку серед краш-тонерш ще у березнi 2011 р. Послання Кабшету Мiнiстрiв до Парламенту (Green Growth policy paper) [26] мктило таи прюритетш напрями: (1) розумне використання ринкових стимулш; (2) динамiчне законо-давство, яке повинне стимулювати «зелене» зростання; (3) iнновацiï; (4) державно-приватне партнерство.
Ц чотири напрями включають вiсiм цiльових сфер, серед яких:
■ бюекономжа - замщення викопних видiв палива бiоматерiалами;
■ Bidxodu - в^ вiдходiв до ресурсiв;
■ будшництво - до енергоефективних будiвель;
■ ïжа - до «зеленого» альського господарства та споживання;
■ вода - забезпечення сталого водопостачання i споживання.
Програма розвитку циркулярно орiентованоï полiти-ки в Шдерландах на 2007 - 2050 рр. [27] формуе нову по-лiтику створення ланцюжка вартост на основi повторного використання матерiалiв та управлiння вiдходами, визна-чае прюритетш потоки в^одгв i встановлюе кiлькiснi цiлi для цих прюритетш.
Компанп, що беруть участь у программ мають кон-кретнi завдання щодо зменшення вiдходiв i зменшення тиску на навколишне середовище. Юнцевою метою програ-ми е створення цшсно'1 структури i реалiзацiя в^пов^но'1 полiтики для всього матерiального ланцюга.
1нструменти полiтики: використовуеться ланцюгово-орiентований пiдхiд до вибору вiдходiв як прюритетних, i забезпечуеться аналiз потенцшних впливiв. Кiлькiснi цiлi нацiональноï полiтики групуються навколо трьох осно-вних напрямив роботи: викидiв парникових газiв; дифу-зп небезпечних речовин i втрати бiорiзноманiття. Довго-строковi перспективи: «до 2050 р. будуть знайдеш корисш, екологiчно ефективнi програми практично для вск видiв вiдходiв, детально розроблено законодавство про в^оди, внасл^ок чого вiдпаде необхiднiсть у регулюванш цiеï по-лiтики. Полiтика вiдходiв стане частиною промислово'1, ви-робничо'1 та енергетично'1 полiтики».
Для досягнення ще'1 мети розроблено поетапний план з окремими завданнями. Наприкшщ 2007 р. було запущено проект «На шляху до ланцюгово'1 економжи щодо полiтики вiдходiв». На першому етапi стартувало шiсть пiлотних проектш (гiпс, цинк, килим, харчування, тно-полiстирол i текстиль), в рамках яких компанп встанови-ли добровкьш кiлькiснi цiльовi показники та розробили плани з 1х досягнення, переважно пiдтриманi урядом. За пiдсумками тлотно'1 фази уряд визначив сiм наступних прiоритетних потокв вiдходiв, важливих для досягнення щлей Нацiонального плану з управлшня выходами: папiр i картон, текстиль, в^оди будiвництва i будгвельне смiття, органiчнi вiдходи, алюмiнiй, громiздкi побутовi вiдходи.
Полiтики прагнуть запропонувати додатковi заходи для досягнення поставлених щлей - установлення кри-теров сталих закупгвель, затвердження стандартiв екоди-зайну i розширення к ди на сфери використання енергп. Пiлотнi програми для застосування екодизайну були запу-щенi серед МСП.
Ведеться процес збору даних про в^оди, 1х тиск на довкiлля, наприклад, пкотний проект з гiпсу передбачав подво'1ти переробку гiпсу з в^одгв будгвництва та знесен-ня будiвель з 20 % у 2008 до 40 % у 2010 р., i цим зробити Шдерланди бвропейським леером у сферi переробки гшсу до 2015 р. Полiтика перероблення вiдходiв сприятиме ско-роченню обсяггв викидгв CO2 на 30 % до 2020 р. порiвняно з 1990 р.
Висновки. Основними заходами, яи пропонуються для тдвищення ресурсно'1 ефективностi украшсько'1 еконо-мжи, е розроблення Концепцп та Плану дш щодо держав-но'1 полiтики розвитку засад «зеленоЪ> економiки в Украш, визначення в цих документах цкей i важелiв стимулюван-ня економп матерiальних ресурсiв бiзнесом i населенням, упровадження сучасних бiзнес-моделей та екошновацш, нарощування вiдповiдного кадрового потенщалу шляхом оптимiзацiï програм вищо'1 освiти, економiчного стимулю-вання навчання фахiвцiв. Крiм того, у 2015 р. потрiбно при-йняти урядовим ршенням концепцiю та стратегiю впрова-дження в УкраМ бкьш чистого виробництва, розроблення яких передбачене Законом Украши про основш засади (Стратепю) екологiчноï полiтики вiд 2010 р.
Серед фккальних i цiнових стимулш, що пропонуються для Украши:
■ бкьш високi та справедливi цiни на природнi ре-сурси;
■ перех^ вiд оподаткування доходгв з оплати пращ до оподаткування використаних ресурсш та за-вданого еколопчного збитку;
■ запровадження полiтики державних закупгвель продукци з високою часткою повторно використаних матерiалiв i в^новлювальних джерел енергп;
■ диференщащя плати за утилiзацiю вiдходiв, визначення iерархiï вiдходiв, установлення щни на утилiзацiю вiдходiв залежно в^ цiеï iерархiï;
■ перегляд принцитв формування державного замовлення на наукову та науково-техшчну д1-яльнiсть з урахуванням прюритетних напрямгв науково'1, науково-техшчно'1 та iнновацiйноï дiяль-ностi у сферi ресурсозбереження, що визначено в^пов^ними законами та постановами Кабiнету Мшктргв Украши.
Л1ТЕРАТУРА
1. Global Sustainable Development Report 2015 [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу : http://sustainabledevelopment. un.org/globalsdreport/2015
2. A Zero Waste Programme for Europe. - SWD (2014) № 211 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/ environment/circular-economy/pdf /AnalysisEUtarget.pdf
3. Country statistical profiles [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://stats.oecd.org/Index.aspx?QueryId=51660#$
4. Measuring material flows and resource productivity. -OECD, 2008. - 108р.
5. Environmental Protection, England and Wales. - The Waste (England and Wales) Regulations 2011 (№ 988) [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу : http://www.legislation.gov.uk/ uksi/2011/ 988/pdfs/uksi_20110988_en.pdf
6. Guidance on the legal definition of waste and its application. - United Kingdom: Department for Environment, Food and Rural Affairs, 2012. - 69 p.
7. Waste Framework Directive: Directive 2008/98/EC [Електронний ресурс]. - режим доступу : http://ec.europa.eu/ environment/waste/framework/
8. Packaging directive: Directive 94/62/EC [Електрон-ний ресурс]. - режим доступу : http://rod.eionet.europa.eu/ instruments/511
9. Producer Responsibility Obligations (Packaging Waste) Regulations 2007. - № 871 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.legislation.gov.uk/uksi/2007/871/pdfs/ uksi_20070871_en.pdf
10. The Packaging (Essential Requirements) Regulations 2003. - No. 1941 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.legislation.gov.uk/uksi/2003/1941/pdfs/uksi_20031941_ en.pdf .
11. The Producer Responsibility Obligations (Packaging Waste). (Amendment) Regulations. - 2014. - No. 2890 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.legislation.gov.uk/ uksi/2014/2890/pdfs/uksi_20142890_en.pdf
12. The State of Play on Extended Producer Responsibility: Opportunities and Challenges. Issues Paper of Global Forum on Environment. - Japan, Tokyo : Ministry of the Environment, 2014. - 17 p.
13. Towards a circular economy: C0M(2014) 398 final. -Brussels : EUROPEAN COMMISSION, 2014. - 14 p.
14. Roadmap to a Resource Efficient Europe: COM(2011) 571 final. - Brussels : EUROPEAN COMMISSION, 2011. - 26 p.
15. Tackling the Challenges in Commodity Markets And On Raw Materials [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa. eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2011:0025:FIN:EN:PDF
16. Environment Action Programme to 2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/environment/ newprg/
17. Industry and Technology Policies in Korea: OECD Reviews of Innovation Policy. - OECD Publishing. - 2014. - 210 р.
18. Competition Details Technology Strategy Board Competition: Infrastructure for Offshore Renewables-Collaborative R&D. - The United Kingdom : Technology Strategy Board, 2013. - 19 p.
19. Industrial Strategy Conference 2011: Securing Jobs and a Stronger Economy. - The United Kingdom : BIS Analysis Paper. -№ 1.- 2011. - 60 р.
20. Positioning the UK as the global centre of low carbon propulsion development and production [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.automotivecouncil.co.uk/ technology-group-2/advanced-propulsion-centre-uk/
21. Netherlands Green Plan [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rri.org/green-plans-netherlands.php
22. WEEE Management Regulations [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.epeat.org/weee-registration/ Netherlands_WEEE-management-regulations_200409_ engelsevertaling_regeling_elektrapp.pdf
23. Waste Electrical and Electronic Equipment (WEEE). - No. IENM/BSK. -2014/14758 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://step-initiative.org/index.php/netherlands-waste-electrical-and-electronic-equipment-weee-regulation-no-ienmbsk-201414758-2014.html
24. Green growth in action : The Netherlands [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.oecd.org/greengrowth/gr eengrowthinactionthenetherlands.htm
25. Building bridges : Coalition agreement [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.government.nl/ government/coalition-agreement
26. Year of approval of the SD strategy and updates [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sd-network.eu/?k=country% 20profiles&s=single%20country%20 profile&country=The%20Netherlands
27. Sustainable Materials Management. - OECD, 2012. -
192 р.
REFERENCES
"A Zero Waste Programme for Europe" http://ec.europa.eu/ environment/circular-economy/pdf/AnalysisEUtarget.pdf
"Building bridges : Coalition agreement" http://www. government.nl/government/coalition-agreement
"Country statistical profiles" http://stats.oecd.org/Index. aspx?QueryId=51660#$
Competition Details Technology Strategy Board Competition: Infrastructure for Offshore Renewables-Collaborative R&D. The United Kingdom: Technology Strategy Board, 2013.
"Environmental Protection, England and Wales" http://www. legislation.gov.uk/uksi/2011/988/pdfs/uksi_20110988_en.pdf
"Environment Action Programme to 2020" http://ec.europa. eu/environment/newprg/
Guidance on the legal definition of waste and its applicationUnited Kingdom: Department for Environment, Food and Rural Affairs, 2012.
"Green growth in action : The Netherlands" http://www. oecd.org/greengrowth/greengrowthinactionthenetherlands.htm "Global Sustainable Development Report 2015" http:// sustainabledevelopment.un.org/globalsdreport/2015
Industry and Technology Policies in Korea: OECD Reviews of Innovation Policy: OECD Publishing, 2014.
"Industrial Strategy Conference 2011: Securing Jobs and a Stronger Economy"BIS Analysis Paper, no. 1 (2011).
Measuring material flows and resource productivity. OESD,
2008.
"Netherlands Green Plan" http://www.rri.org/green-plans-netherlands.php
"Positioning the UK as the global centre of low carbon propulsion development and production" http://www. automotivecouncil.co.uk/technology-group-2/advanced-propulsion-centre-uk/
"Packaging directive" http://rod.eionet.europa.eu/instru-ments/511
"Producer Responsibility Obligations (Packaging Waste) Regulations 2007" http://www.legislation.gov.uk/uksi/2007/871/ pdfs/uksi_20070871_en.pdf
Roadmap to a Resource Efficient Europe. Brussels: EUROPEAN COMMISSION, 2011.
Sustainable Materials Management: OECD, 2012. "The Producer Responsibility Obligations (Packaging Waste)" http://www.legislation.gov.uk/uksi/2014/2890/pdfs/uksi_ 20142890_en.pdf
"The Packaging (Essential Requirements) Regulations 2003" http://www.legislation.gov.uk/uksi/2003/1941/pdfs/uksi_ 20031941_en.pdf
Towards a circular economyBrussels: EUROPEAN COMMISSION, 2014.
"Tackling the Challenges in Commodity Markets And On Raw Materials" http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ. do?uri=COM:2011:0025:FIN:EN:PDF
The State of Play on Extended Producer Responsibility: Opportunities and Challenges. Japan; Tokyo: Ministry of the Environment, 2014.
"WEEE Management Regulations" http://www.epeat.org/ weee-registration/Netherlands_WEEE-management-regula-tions_200409_engelsevertaling_regeling_elektrapp.pdf
"Waste Framework Directive" http://ec.europa.eu/ environment/waste/framework/
"Waste Electrical and Electronic Equipment (WEEE)" http:// step-initiative.org/index.php/netherlands-waste-electrical-and-
electronic-equipment-weee-regulation-no-ienmbsk-201414758-2014.html
"Year of approval of the SD strategy and updates" http:// www.sd-network.eu/?k=country%20profiles&s=single%20 country%20profile&country=The%20Netherlands
УДК 332.1
HAУKОBО-ПPAKTИЧHi АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОИЦЕПЩТ ОТАЛОГО РОЗВИТКУ:
ЗАРУБ1ЖНИЙ i ВiTЧИЗНЯНИЙ ДОСВ1Д
® 2014 ОМАРОВ ШАХ1Н А. 0.
УДК 332.1
Омаров Ш. А. О.
Науково-практичш аспекти впровадження концепцп сталого розвитку: зарубiжний i вiтчизняний досвщ
Статтю присвячено аналву науково-практичного забезпечення 'шплементаци концепцп сталого розвитку в систему державного управл'шня роз-витком кроши та i'i регтшв. Актуальнсть статт'> визначаеться необх/дн/стю виршення глобальних та нацональних проблем в умовах переходу до збалансованого економЫного, со^ального та екологчного розвитку. Метою статт'> еузагальнення втчизняного та заруб'жного досв'ду впровадження концепцпсталого розвитку в нормативно-правову базу крани та i'i регютв. Проведено анал'в досв1ду пров'дних кра!н свту та Укра'ти ¡з формування елемент'в механ'вму державноi тдтримки сталого розвитку: законодавчого, оргашзацшного та сустльно-громадянського, визначено 1х переваги та недол'ши. Доведено, що б'шьшкть кра!н свту займаються розробкою комплексу заход/в щодо впровадження та стимулювання сталого розвитку, який мктить законодавч акти, державнi стратеги сталого розвитку, програми або проекти з1 сталого розвитку та 'тдикатори його монторингу. Визначено напрями подальшого удосконалення законодавства та практики регулювання сталого розвитку в УкраЫ та нших кранах свту.
Ключов'! слова: сталий розвиток, мехашзм, концепщя, державна пiдтримка, нормативно-правове забезпечення Рис.: 1. Табл.: 5. Шбл.: 16.
Омаров Шахн Анвер Огли - кандидат економiчних наук, доцент, здобувач, Науково-дотдний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тд'вд, 8 поверх, Харт, 61022, Украина)
УДК 332.1
Омаров Ш. А. О. Научно-практические аспекты внедрения концепции устойчивого развития: зарубежный и отечественный опыт
Статья посвящена анализу научно-практического обеспечения импле-ментации концепции устойчивого развития в систему государственного управления развитием страны и ее регионов. Актуальность статьи определяется необходимостью решения глобальных и национальных проблем в условиях перехода к сбалансированному экономическому, социальному и экологическому развитию. Целью статьи является обобщение отечественного и зарубежного опыта внедрения концепции устойчивого развития в нормативно-правовую базу страны и ее регионов. Проведен анализ опыта ведущих стран мира и Украины по формированию элементов механизма государственной поддержки устойчивого развития: законодательного, организационного и общественно-гражданского, определены их преимущества и недостатки. Доказано, что большинство стран мира занимаются разработкой комплекса мероприятий по внедрению и стимулированию устойчивого развития, который содержит законодательные акты, государственные стратегии устойчивого развития, программы или проекты по устойчивому развитию и индикаторы его мониторинга. Определены направления дальнейшего совершенствования законодательства и практики регулирования устойчивого развития в Украине и других странах мира.
Ключевые слова: устойчивое развитие, механизм, концепция, государственная поддержка, нормативно-правовое обеспечение Рис.: 1. Табл.: 5. Библ.: 16.
Омаров Шахин Анвер Оглы - кандидат экономических наук, доцент, соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 эт., Харьков, 61022, Украина)
UDC 332.1
Omarov Sh. A. O. Research and Practical Aspects of Implementation of the Sustainable Development Concept: Domestic and Foreign Experience
The article deals with the analysis of research and practical basis for implementation of the sustainable development concept in the system of governmental management of the country development at the national and regio-nal levels. Relevance of the article is determined by the necessity of finding solutions to global and national issues within the context of transition to a balanced economic, social, and ecological development. The objective of the article consists in generalizing domestic and foreign experience of introducing the sustainable development concept into laws and regulations of the country and its regions. The experience of leading countries of the world and Ukraine in forming the elements of the mechanism of governmental support of sustainable development, namely legislative, organizational, and public and social ones was analyzed, and their strengths and weaknesses were singled out. It was proven that most countries of the world are developing a set of measures aimed at implementation and promotion of sustainable development which includes legislative acts, national sustainable development strategies, sustainable development programs or projects, and its monitoring indicators. Directions for future improvement of legislation and sustainable development regulation practices in Ukraine and other countries of the world were determined. Keywords: sustainable development, mechanism, concept, governmental support, legislative environment Pic.: 1. Tabl.: 5. Bibl.: 16.
Omarov Shakhin A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, Kharkiv, 61022, Ukraine)
