CC BY
171ДОСЛ1ДЖЕННЯ САМООЦ1НКИ СПОРТСМЕН1В-1НВАЛ1Д1В Р1ЗНИХ НОЗОЛОГ1ЧНИХ ГРУП
Бойко Г.М.
Полтавський iнститут економ^ i права ВНЗ ВМУРоЛ „Укра!на"
Анотацiя. У статгi обгрунтовано необхвдшсть вивчення iндивiдуально-психологiчних особливостей спортсмешв-^алщв. Наведено результаты порiвняльного аналiзу дослщження самооцiнки та рiвня домагань спортсмешв-iнвалiдiв i3 порушеннями опорно-рухового апарату та вадами зору рiзноi етюлогп та рiвня квалiфiкацi!. Ключовi слова: спортсмени-швалвди, самооцiнка, рiвень домагань.
Аннотация. Бойко Г.Н. Исследование самооценки спортсменов-инвалидов различных нозологических групп.
Обоснована необходимость изучения индивидуально-психологических особенностей спортсменов-инвалидов. Представлены результаты сравнительного анализа исследований самооценки и уровня притязаний спортсменов-инвалидов с нарушениями опорно-двигательного аппарата и патологией органов зрения различной этиологии и уровня квалификации.
Ключевые слова: спортсмены-инвалиды, самооценка, уровень притязаний.
Annotation. Boyko G.N. Research of self-appraisal of sportsmen-disables of different defects groups. The necessity of study of individual-psychological features of sportsmen-invalids is grounded. The results of comparative analysis of researches of self-appraisal and level of claims of sportsmen-invalids with violations of moving sphere and pathology of organs of sight of different etiology and level of qualification are presented. Keywords: sportsman-disable, self-appraisal, level of claims.
Вступ.
Психолопчний супровщ тдготовки спортсмешв-швалдав iз вадами сенсорно!, моторно! та розумово! сфери вимагае врахування iндивiдуально-психологiчних особливостей атлепв, яш вщносяться до рiзних функцюнальних клаав у межах кожно! з чотирьох нозолопчних груп [2, 3].
Теоретичний аналiз проблеми показав, що психолопчним ядром особистосп виступае самооцшка [1, 4]. Вона поеднуе структурш та процесуальш характеристики iндивiда, а також розглядаеться як одна з ключових психологiчних якостей, що впливае на ефектившсть будь-яко! дiяльностi, включаючи й спортивну. Самооцшка безпосередньо пов'язана з рiвнем домагань, корелюе з ситуативною та особиспсною тривожнiстю, iншими психологiчними та особистюними характеристиками [7, 9]. Порушення самооцшки особистостi вiдбуваеться внаслiдок зовнiшнiх негативних оцiнок, а також пiд впливом часто повторюваних випадкiв неуспiху в рiзних видах дiяльностi. Вивчення типових сощально-психолопчних умов навчання та виховання осiб з iнвалiднiстю дало тдстави для припущення вiдносно домiнування неадекватних самооцiнок у спортсменiв-iнвалiдiв, своерiднiсть шших iндивiдуально-психологiчних особливостей, що визначають рiвень !хнього особистiсного та соцiального розвитку, здатшсть до ефективно! самореалiзацii в спорт [2].
Актуальнiсть експериментального дослщження самооцiнки та рiвня домагань атлепв iз вадами зору та порушеннями опорно-рухового апарату як штегральних показнишв, що визначають здатнiсть до устшно! самореалiзацii в спортивнiй дiяльностi, зумовлена вщсутшстю наукових даних вiдносно найб№ш типових iндивiдуально-психологiчних особливостей спортсменiв-iнвалiдiв рiзних нозологiчних груп.
Дослiдженням самооцiнки атлепв як одного з iнформативних показнишв, що в сукупносп з шшими iндивiдуально-психологiчними та характерологiчними властивостями визначають спрямовашсть особистiсного розвитку спортсменiв, зумовлюють !хню здатнiсть до успiшноi самореалiзацii в спортивнiй дiяльностi присвячено достатньо наукових публшацш. Зокрема, самооцiнку як один iз факторiв, що впливае на саморегулящю та планування майбутньо! дiяльностi спортсменiв дослiджували В. Воронова, Ю. £мшанова [9]; зв'язок рiвня тривожностi з самооцiнкою та рiвнем домагань вивчали Л.В. Бороздiна та О.А Залученова [5]; науковi даш Г.Б. Горсько! [4], М.П. Красильцево!, Н.Б. Стамбулово! [6], В.1 Моросаново! [7], С.£. Шутово! [8] вказують на юнування тiсного взаемозв'язку м1ж самооцiнкою, рiвнем суб'ективного контролю, мотиващею та ефективнiстю змагально! дiяльностi спортсмешв. Встановлено, що дослiдження iндивiдуально-психологiчних особливостей спортсмешв здiйснюються з метою подальшого врахування отриманих даних у процеа визначення змiсту, методiв i форм оргашзацп психологiчно! пiдготовки представникiв рiзних видiв спорту. Показники самооцiнки та рiвня домагань спортсменiв необхiдно враховувати в процеа побудови продуктивних взаемовщносин мiж суб'ектами спортивно! дiяльностi, а також для вибору найбшьш ефективного стилю психолого-педагопчного керiвництва атлетами та командами.
Аналiз результатiв дослiджень у галузi спортивно! психологii, теорii та практики тдготовки спортсметв показав ввдсуттсть наукових даних, що характеризують особистюний розвиток спортсменiв-iнвалiдiв рiзних нозологiчних груп, його вплив на ефективнiсть змагально! дiяльностi. Указане спонукало нас до вивчення результапв дослiджень спецiально! психологи. Сучасш науковi данi доводять наявшсть складних, багатокомпонентних взаемозв'язк!в мiж формуванням iндивiдуально-психологiчних особливостей осiб з швалщшстю та психофiзичними й соцiальними обмеженнями, що зумовленi характером ураження та комплексом сощально-психолопчних факторiв впливу (1.Д. Бех, В.1. Бондар, Т.П. Вюковатова, В.В. Засенко, Т.1. Петрикова, С.Я. Рубинштейн, О.П. Хохлша т.iн.). Результати чисельних клiнiко-психологiчних експериментiв указують на своерщшсть процесу формування особистостi швалщв iз порушеннями сенсорного, моторного або штелектуального розвитку. Зокрема, iнвалiди з руховими порушеннями, найб№ш поширеними з яких е паралiчi та парези рiзного генезу, патологiчнi змiни м'язового тонусу, недорозвиток або ампутацп шнщвок характеризуються широким комплексом специфiчних особливостей тзнавально! дiяльностi, емоцiйно-вольово! сфери, псимчного та соцiального розвитку (Л.О. Бадалян, В.В. Ковальов, В.В. Лебединський, М.В. Рождественська ,О.Л. Роменська т.iн.). Найб№ш складнi механiзми
формування особистосл спостерiгаються в oci6 i3 наслiдками церебральних паралiчiв. Оргашчне ушкодження мозку, в перевaжнiй бiльшостi випадшв, зумовлюе поеднання рухових порушень з штелектуальною та сенсорною недостaтнiстю. Науковщ вказують на iснувaння зaлежностi м1ж усiмa сенсорними функцiями, визнають провщну роль рухового aнaлiзaторa, що координуе !х взаемодш в складних поведшкових актах людини (П.К. Анохiн, М.О. Бернштейн, О.В. Романенко т.iн.). В швалщв iз нaслiдкaми церебральних пaрaлiчiв порушення рухових функцiй сполучаеться з aномaлiями системних зв'язк1в м1ж aнaлiзaторaми та зумовлюе спотворення структури чуттевого пiзнaння, що негативно позначаеться на !хньому псих1чному, фiзичному та сощальному розвитку, визначае своерiднiсть формування особистосл в цiлому.
Неповноцiнне чуттеве вщображення дiйсностi, що характерне для оаб iз порушеннями сенсорного розвитку, впливае на формування уявлень, затримуе розвиток комплексних асощацш, визначае своерiднiсть психiчно! сфери, мовленневого розвитку, становлениям рiзних видiв дiяльностi, соцiaльного формування особистосл (В.В. Засенко, В.В. Лебединський, О.М. Мастюкова, Л.О. Ханзерук тлн.).
Доведено, що формування самосввдомосл ввдбуваеться в лсному взаемозв'язку з провiдними видами д1яльносл та пiзнaнням навколишнього свиу (Б.Г. Ананьев, М.О. Бернштейн, 1.С. Кон, О.В. Романенко т.iн.). З огляду на завдання нашого дослщження, особливий iнтерес мае вивчення особливостей впливу занять спортивною д1яльшстю на особислсний розвиток aтлетiв з швалвдшстю, зокрема сaмооцiнки як психологiчного ядра особистосл та рiвня домагань, що не знайшло ввдображення в сучаснш нaуковiй лiтерaтурi.
Отже, розвиток особистосл швалщв, формування уявлень про себе, власш здiбностi та можливостi, мюце та роль у бaгaтогрaннiй системi суспiльних ввдносин визначаеться характером взаемоди з соцiумом, що детермiнуеться сукупшстю специфiчних зaгaльнонозологiчних та iндивiдуaльно-психологiчних особливостей iндивiдiв. У дослiдженнi ми виходили з припущення, що одним iз важливих фaкторiв, що забезпечуе ефектившсть тренувально! та змагально! дiяльностi спортсмешв-швалщв, е сприятливий особистiсний розвиток. Одним з його ключових психологiчних компоненлв виступае висока адекватна сaмооцiнкa в поеднанш з оптимальним рiвнем домагань.
Робота виконана у ввдповщносл до плану науково-дослвдно! роботи Нaцiонaльного ушверситету фiзичного виховання i спорту Укра!ни на замовлення Укра!нського та регюнальних центрiв з фiзично! культури i спорту iнвaлiдiв „1нваспорт".
Формулювання цшей роботи.
Мета до^дження полягае у вивченш структури особистостi спортсменiв-iнвaлiдiв рiзних нозологiчних груп, зокрема сaмооцiнки та рiвня домагань, що впливають на ефектившсть тренувально! та змагально! д1яльносл спортсмешв.
Методи та органiзацiя до^дження: теоретичш - aнaлiз, синтез, узагальнення та системaтизaцiя даних науково! ллератури; психодiaгностичнi - пiлотaжнi дослiдження самооцшки та рiвня домагань за Т.В. Дембо та С.Я. Рубинштейн (у модифшацп А.М. Прихожан) та Будаса, бiогрaфiчнi - вивчення довiльних самоопиав; стaтистичнi -метод середнiх величин, х2 - критерiй.
Досл1дження проводились iз 2003 до 2006 року в умовах тренувального процесу, а також пiд час чемпiонaтiв i кубков Укра!ни з плавання, легко! атлетики, наслльного тенiсу серед спортсмешв iз порушеннями опорно-рухового апарату та зору, вибiркових i фiнaльних етатв Всеукра!нсько! спартак1ади „Повiр у себе" серед дией-швалщв. В експериментальному дослщженш взяли участь 67 спортсменiв iз порушеннями опорно-рухового апарату (7 МСМК, 9 МС, 8 КМС, 14 - 1 розряд, 29 - масових розрядiв), 31 спортсмен iз вадами зору (4 МСМК, 5 МС, 4 КМС, 18 - масових розрядiв).
Результати дослщження та ix обговорення.
Сaмооцiнку розглядають як ставлення iндивiдa до себе, що утворюеться поступово, набувае прояву в формi схвалення або несхвалення, ступiнь якого вказуе на впевнешсть чи невпевненiсть iндивiдa у власнш цiнностi. Гaрмонiйне поеднання комунiкaтивного досвщу та досвiду сaмостiйно! дiяльностi е необхвдною умовою розвитку адекватно!, вщносно стiйко! сaмооцiнки. Анaлiз психолого-педaгогiчно! лггератури показав достатню розробленiсть дiaгностичних процедур вивчення самооцшки особистосл, що традицшно вщносять до двох груп методiв: прямих та опосередкованих (метод незалежного оцiнювaиия, методика оцiнки та самооцшки протилежних якостей, методики визначення рiвня домагань т.iн.). Для проведення масових психодiaгностичних досл1джень сaмооцiнки та рiвня домагань ми обрали методику Дембо-Рубинштейн. Методика Будaссi, aнaлiз сaмоописiв використовувались з метою перевiрки достовiрностi та уточнення отриманих даних (методом випадково! вибiрки). Дослiджения сaмооцiнки спортсменiв iз порушеннями опорно-рухового апарату пiдтвердили припущення вщносно домiнувaния неадекватних сaмооцiнок (рис.1).
10,44%
53,73%
23,88%
19,40%
висока адекватна середня адекватна завищена неадекватна низька неадекватна
Рис.1. Самооцшка спортсменгв 1з порушеннями опорно-рухового апарату.
Так, неадекватна завищена самооцшка (79,04+4,36 бала) та рiвень домагань (92,46+2,21 бала) зафшсоваш в 19,40 % дослщжуваних, що вказуе на особиспсну незрiлiсть, нереалютичне, некритичне ставлення до власних можливостей, невмiння адекватно оцiнювати результати свое! дiяльностi, порiвнювати себе з шшими, низьку здатнiсть до аналiзу та використання досвiду iнших атлетiв, лопчного конструктивного розгляду невдач, зауважень та оцшок оточуючих. Указанi характеристики не тшьки заважають особистiсному зростанню спортсмешв, але й стають причиною виникнення конфл1ктних ситуацiй мiж суб'ектами спортивно! дiяльностi, лежать в основi бшьшосп технiчних i тактичних прорахунк1в, впливають на ефективнiсть змагально! дiяльностi.
Надзвичайно несприятливий розвиток особистостi 53,73 % юпитованих спортсменiв засвiдчуе неадекватна занижена самооцшка (43,45+2,67 бала), що поеднуеться з низьким (30,55%) i середшм (69,45%) рiвнем домагань (61,63+5,27 бала). Занижена самооцшка може функцюнувати внаслвдок дшсно! особиспсно! невпевненостi. Аналiз даних самоопиав, результатiв анкетування батьк1в i педагогiв дав можливiсть визначити природу занижено! неадекватно! самооцшки спортсмешв-швалщв, що сформована шд впливом тягаря особистюних обмежень, зумовлених характером ураження, гшерошки батьк1в, скептичного ставлення оточуючих до здiбностей i можливостей дитини з швалщшстю, вiдсутностi досвiду успiшно!' самореал1заци в iгровiй дiяльностi зi здоровими однолггками. Занижена „захисна" самооцiнка може бути наслщком самонавiяно! невпевненiстю, що виникае шляхом декларування собi власного невмшня та вiдсутностi здiбностей. Указаний рiзновид низько! самооцiнки дозволяе особi не докладати зусиль у бшьшосп видiв дiяльностi, включаючи й спортивну. Адекватну самооцiнку (61,31+4,49 бала) мають 34,32 % iспитованих, з яких високу (72,34+4,62 бала) 10,44 % та середню (52,38+3,22 бала) 23,88 % (рис.1.). Адекватна самооцшка вказуе на сприятливий характер особистюного розвитку спортсмешв iз порушеннями опорно-рухового апарату .
Проведеш досл1дження виявили наявнiсть низки закономiрностей, що стосуються розподiлу самооцiнок у спортсмешв iз рiзним рiвнем спортивно! квалiфiкацi! (рис.2)._
68,75%
31,25%
0,00%
Адекватна висока та середня Неадекватна завищена
Рис.2. Самооцшка спортсменгв високо'1 квалгфгкацИз порушеннями опорно-рухового апарату.
Встановлено, що 68,75 % МСМК та МС (11 чол.) мають середню та високу адекватну самооцшку (73,32+1,47 бала); завищена неадекватна самооцшка (78,41+4,8 бала) зафшсована в 31,25 % спортсмешв; низько! неадекватно! самооцшки зафжсовано не було. Найб№ша шльшсть неадекватних самооцшок зафжсована в спортсмешв масових розрядiв: завищеш неадекватш самооцшки характеризують 6,89 % юпитованих; 72,41 % мають низьку неадекватну самооцшку (рис. 3).
В Адекватна висока та середня В Неадекватна завищена та занижена
Рис.3. Самооцтка спортсметв масовихрозрядiв ьз порушеннями опорно-рухового апарату.
Результати дослвдження шдтверджують, що сукупшсть психоф1зичних 1 сощальних обмежень, пов'язаних з 1нвал1дшстю суттево затримують та обмежують особистюний розвиток, сприяють формуванню низьких неадекватних самоощнок. Отримаш даш доводять достов1рний позитивний вплив усшшних занять спортивною д1яльшстю на особистюний розвиток спортсмешв 1з порушеннями опорно-рухового апарату (х2емп>х2кр.0,05; Х2емп.= 247,99; х2кр0,05 = 7,82; степешв свободи п-1=3). Анал1з емшричних даних дозволив виявити внутршньонозолопчш та етюлопчш ввдмшносп в р1внях сформованосп самоощнок юпитованих спортсмешв. Зокрема, р1вневий розподш самоощнок спортсмешв 1з вродженими та набутими вадами шдтверджуе статистично достов1рну р1зницю за дослщжуваними показниками (х2емп>х2кр.0,05; Х2емп = 72,18; х2кр0,05 = 3,84; для степешв свободи п-1=1). У груш спортсмешв 1з вродженою патолопею адекватну самоощнку мають 48,14 % юпитованих, тод1 як серед спортсмешв 1з набутими вадами 16,56 % (рис. 4).
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
спортсмени з вродженими вадами О РА
□ адекватна самоощнка
спортсмени з
набутими вадами О РА
□ неадекватна самоощнка
Рис. 4. Пор1вняльний анал1з самоощнок спортсмешв ¡з вродженими та набутими вадами опорно-рухового апарату
Рис. 4. Порiвняльний анализ самоощнок сnортсменiв 13 вродженими та набутими вадами опорно-рухового апарату.
Неадекватна завищена самоощнка (84+5,21 бала) в поеднанш з надм1рно високим, нереалютичним р1внем домагань (98,35+6,28 бала) дом1нуе серед спортсмешв високого р1вня квал1ф1кащ! з наслщками церебральних парал1ч1в 1 вродженими аномал1ями кшщвок (72,72 %). Для квал1ф1кованих спортсмешв 1з спинальними травмами найбшьш характерними е адекватш (64,79 + 7,13 бала) середш та висош самоощнки (66,66 %).
Домшування неадекватних занижених самоощнок в юпитованих 1з порушеннями опорно-рухового апарату зумовлюе необхвдшсть проведення додаткових дослщжень 1з метою подальшого визначення та врахування природи порушень особистюного розвитку в процес1 розробки психолого-педагопчних корекщйних заход1в та !х впровадження в навчально-тренувальний процес.
К1льк1сний та як1сний анал1з емшричних даних стосовно р1вшв самоощнки спортсмешв 1з вадами зору вказуе на бшьш сприятливий характер особистюного розвитку атлепв дано! нозолопчно! групи (рис.5).
9,67%
19,35%
35,48%
висока адекватна середня адекватна
завищена неадекватна ■ низька неадекватна
Рис.5. Самооцшка спортсметв Iз вадами зору.
Зокрема, висока адекватна самооцшка (72,23+2,39 бала) та найб№ш оптимальний рiвень домагань (85,41+3,96 бала) характеризуе 19,35 % атлепв; середнш адекватний рiвень самооцшки (56,61+1,98 бала) та реал1стичний рiвень домагань (78,36+5,79 бала) зафiксований у 35,48 % спортсмешв; 6,45 % спортсмешв при високому адекватному рiвнi самооцшки (73,21+0,67 бала) мають нереалютичний завищений рiвень домагань (94,56+1,76 бала). Неадекватна завищена самооцшка (85,11+6,37 бала) та нереалктичний рiвень домагань (96,67+2,21 бала) зафжсовано в 9,67 % кпитованих; низька неадекватна самооцiнка (42,96+1,76 бала) характеризуе 29,03 % спортсмешв. Отже, у груш слших i слабозорих спортсменiв виявлено домiнування адекватного рiвня самооцiнок (61,29 % юпитованих) та реал1стичного рiвня домагань (54,83 %).
Порiвняльний анал1з розподiлу рiвнiв самооцiнок спортсменiв iз вадами зору рiзного рiвня квалiфiкацi! в цшому пiдтверджуе закономiрностi, що виявленi в процеа дослiдження самооцiнок iспитованих iз порушеннями опорно-рухового апарату (х2емп>х2кр.0,05; х2емп.= 127,81; х2 кр.0,05 = 7,82; дЛЯ степенiв свободи п 1=3). АДеКВатна
самооцiнка характеризуе 69,23 % спортсметв високого рiвня квалiфiкацi! (рис. 6)._
7,96%
30,76%
■ висока адекватна ■ середня адекватна завищена неадекватна ■ низька неадекватна
Рис. 6. Самооцшка спортсметв Iз вадами зору високо'1 квал1ф1каци.
Зокрема, висока адекватна самооцшка (73,03+1,26 бала) виявлена в 38,46 % спортсмешв, з яких 60 % мають високий оптимальний рiвень домагань (79,24+4,95 бала), а 40 % - завищений нереалютичний (94,56+1,76 бала). Середня адекватна (57,34+1,92 бала) та реалютичний рiвень домагань (80,34+2,92 бала) зафжсоваш в 30,76 % квалiфiкованих спортсмешв. Завищена неадекватна самооцшка (85,11+6,37 бала) та нереал1стичний рiвень домагань (96,67+2,21 бала) характеризують 23,09 % дослвджуваних. В одного дослвджуваного зафжсовано занижену неадекватну самооцiнку (43,87 бала), що поеднуеться з високим реалiстичним рiвнем домагань (78,10 бала).
У груш спортсмешв масових розрядав неадекватна занижена самооцшка (42,96+1,76 бала) характеризуе 50 % спортсмешв; завищено! неадекватно! самооцшки не зафшсовано (рис.7).
■ висока адекватна ■ середня адекватна завищена неадекватна ■ низька неадекватна
Рис. 7. Самооцшка спортсметв масових розрядгв ¡з вадами зору.
Висока адекватна самооцшка (69,53+4,42 бала) характеризуе 11,12 % кпитованих; у 38,88 % спортсмешв виявлено середнiй адекватний рiвень самооцiнки (51,85+3,86 бала).
Вивчення результатiв дослвдження самооцiнок спортсменiв iз вродженою та набутою патологiею зору дозволив виявити достовiрнi вiдмiнностi в рiвнях сформованостi самооцiнок iспитованих спортсмешв (рис. 8).
100% 90% 80% 70%' 60% 50%' 40% 30% 20%' 10% 0%
/
!
!
/ .
1
! Ж
! t
!
!
/
! , /
спортсмени з набутими вадами зору
□ адекватна самооцшка
□ неадекватна самооцшка
Рис. 8. Пор1вняльний анал1з самооц1нок спортсмен1в 1з вродженими та набутими вадами зору
Рис. 8. Поргвняльний аналгз самоощнок спортсметв 1з вродженими та набутими вадами зору.
У груш спортсмешв iз вродженою патолопею зору неадекватна самооцшка зафшсована у 35,72 % юпитованих, тодi як серед атлепв iз набутими вадами в 52,94 % спортсмешв (х2емп>Х2кр0,05; Х2емп = 11,9; х2кр0,05 = 3,84; для степенiв свободи п-1=1). Проведенi дослвдження дозволили пiдтвердити наявнiсть внутрiшньонозологiчних вiдмiнностей рiвнiв сформованосп самооцiнки спортсменiв-iнвалiдiв iз вадами зору та порушеннями опорно-рухового апарату.
Висновки.
1.Результати дослвдження показали домiнування неадекватних самооцшок в iспитованих iз вадами зору та порушеннями опорно-рухового апарату. Отримаш данi доводять, що сергеративнi умови навчання та виховання, упереджене ставлення оточуючих до людей з особливими потребами, вщсутшсть реальних умов для !хньо! особиспсно! та суспiльно! самореал1заци, повторюванi випадки неуспiху, iншi сощально-психолопчш фактори негативно позначаються на особиспсному розвитку iнвалiдiв дослiджуваних нозологiчних груп.
Передбачено, що несприятливий характер особиспсного розвитку спортсменiв-iнвалiдiв може негативно вплинути на ефективностi навчально-тренувально! та змагально! дiяльностi.
2. З'ясовано, що в межах дослвджуваних нозологiчних груп, особиспсний розвиток спортсменiв iз вродженою патолопею вирiзняеться бiльш сприятливим характером у порiвняннi з атлетами з набутими вадами. Отримаш даш пояснюемо, по-перше: корекцiйною спрямованiстю навчання та виховання, що впроваджуеться в спецiалiзованих
закладах освгги 1 сприяе поступовш сощальнш адаптацп та штеграцп в сустльство швалщв дитинства; по-друге: стшкою сощальною дезадаптащею, що виникла шд впливом кумуляци стресових фактор1в, пов'язаних 1з частковою або повною втратою д1ездатносл внаслщок травми або захворювання, що зумовили раптову швалщизацш спортсмешв 1з набутою патолопею.
3. Результати дослщження подтвердили взаемозв'язок самоощнки та р1вня домагань у структур! особистосп атлет1в 1з вадами зору та опорно-рухового апарату р1зно! етюлогп. Встановлено наявшсть внутршньонозолопчних законом1рностей формування самоощнки та р1вня домагань спортсмешв 1з руховими вадами у в1дпов1дност1 до етюлогп порушення.
Пор1вняльний анал1з самоощнки спортсмешв р1зного р1вня квал1ф1кацп дозволив довести, що усшшна спортивна кар'ера сприятливо впливае на особистюний розвиток спортсмешв-швалщв, забезпечуе позитивну динам1ку !хньо! самоощнки та р1вня домагань.
4. Врахування результата дослвдження самоощнки та р1вня домагань як фактор1в, що визначають спрямовашсть особистюного розвитку атлепв з шватдтстю, дозволить оптим1зувати процес подготовки спортсмешв 1з вадами зору та порушеннями опорно-рухового апарату.
Розробка технологи оргашзацп та змюту психолопчного супроводу шдготовки спортсмешв-швалщв р1зних нозолопчних груп зумовлюе необхвднють подальшого вивчення 1ндив1дуально-психолопчних особливостей особистосп спортсмешв.
Лгтература
1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 420 с.
2. Бойко Г.М. Теоретичш засади 1 структура оргашзацп психолопчного супроводу шдготовки спортсмешв-швалщв р1зних нозолопчних груп // Теор1я 1 методика ф1зичного виховання 1 спорту: Науково-теоретичний журнал. -Кшв: Нащональний ушверситет ф1зичного виховання 1 спорту Украши. - 2006. - № 3. - С. 80-85.
3. Бойко Г.М., Максимова О.М. Медико-психолопчна класифжащя спортсмешв-швалщв р1зних нозолопчних груп // Св1т медицини та бюлогп. - 2005. - № 9. - С. 34 - 39.
4. Горская Г.Б. Психологические факторы самореализации профессионалов высокого класса: Дис. ...д-ра психол. наук. - М., 1997. - 320 с.
5. Залученова Е.А., Бороздина Л.В. Связь уровня тревожности с высотой самооценки и притязаний // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. - 1993. - №1. - С. 57 - 64.
6. Красильцева М.П. Влияние тревожности на результат спортивной деятельности // www.dedeve.narod.ru
7. Моросанова В.И. Личностные аспекты саморегуляции произвольной активности человека // Психологический журнал. - № 6. - 2002. - С. 5-18.
8. Шутова С.Е. Психологические факторы, обеспечивающие эффективность соревновательной деятельности баскетболистов высокой квалификации: Дис. ...канд. наук по физическому воспитанию и спорту: (24.00.01)./ НУФВСУ. - Кшв, 2000. - 270 с.
9. £мшанова Ю., Воронова В. Психолопчш характеристики стильово! саморегуляцп псих1чних сташв тенюиста // Теор1я 1 методика ф1зичного виховання 1 спорту: Науково-теоретичний журнал. - Кшв: Нащональний ушверситет ф1зичного виховання 1 спорту Украши. - 2005. - № 4. - С. 80-83.
Надшшла до редакци 24.10.2006р.
