CC BY
13
2.0нуфрик М.С. ФГнансово-економГчнГ передумо-ви утвердження УкраТни як держави добробуту / М.С. 0нуфрик // Формування ринкових вщносин в УкраТнГ.
- 2013. - № 10. - С. 28-33.
З.Гончарова К.В. СучаснГ теоретичнГ пГдходи оцГн-ки економГчного добробуту у мГжнароднГй економГчнГй статистицГ / К.В. Гончарова // ЕкономГчний простГр.
- 2014. - № 90. - С. 14-22.
4.Чечель 0.М. Добробут населення як центральна ка-тегорГя економмно''' полГтики держави / 0.М. Чечель // ЕкономГка та держава. - 2011. - № 2. - С. 162-164.
5.ГлубГш Л.Я. ЕволюцГя наукових поглядГв на змГст те-орЛ добробуту та и специфГка на сучасному етапГ соцГ-ально-економГчних вщносин / Л.Я. ГлубГш // Науко-вий вГсник Ужгородського нацюнального унГверситету. СерГя: МГжнароднГ економГчнГ вщносини та свГтове гос-подарство. - 2016. - Вип. 6(1). - С. 58-63.
6.МаслГкова 1.1. Етико-економГчнГ концепцГ'' якостГ жит-тя в оцГнцГ добробуту та благополуччя / 1.1. МаслГкова // УнГверситетська кафедра. - 2017. - № 6. - С. 75-86.
7.Бутник 0.0. ДослГдження ¡ндексу щастя населення в контекст ефективного державного управлГння / 0.0. Бутник // 1нвестицп: практика та досв¡д. - 2017.
- № 22. - С. 73-75.
8.Фещенко В.М. СучаснГ економГчнГ теорГ'': навчальний пос¡бник / В.М. Фещенко. - К.: КНЕУ, 2012. - 476 с.
9.World Happiness Report 2017 / J.F. Helliwell, J.D. Sachs et all [Electronic Resource]. - Mode of access: http://worldhappiness.report/wp-content/uploads/ sites/2/2017/03/HR17.pdf.
10.Human Development Report 2016 / United Nations Development Programme [Electronic Resource]. - Mode of access: http://hdr.undp.org/ en/2016-report
11.GDP per capita, purchasing power parity (current international $) / World Bank [Electronic Resource]. - Mode of access: https://data.worldbank.org/ indicator/NY.GDP.PCAP.PP.CD?view=chart.
12.Life expectancy at birth / World Bank [Electronic Resource]. - Mode of access:https://data.worldbank. org/indicator/SP.DYN.LE00.IN.
13.Health expenditure per capita (current US$) / World Bank [Electronic Resource]. - Mode of access: https://data.worldbank.org/indicator/SH.XPD.PCAP.
14.KoxHoiviy xi/rrenro OiHnnHflii rapaHTOBaHO nnaTi/iTi/i-MyTb no 800 eBpo Ha Micnqb / Finance.UA [EnecTpoHHi/ii/i pecypc]. - Pexi/iM flocryny: https://news.finance.ua/ ua/news/-/362162/kozhnomu-zhytelyu-finlyandiyi-garantovano-platytymut-po-800-yevro-na-misyats.
15.0/HaHcoBue cTpaTerii Mo,qepHi/i3ai4i/ii/i skohommkm: Mi/ipoBan npacTica / nofl pefl. ß. M. Mi/pci/i-Ha. - M. : MaricTp, 2014. - 496 c.
УДК336.719
Д.М. ГРИДЖУК,
к.е.н., доцент, ДВНЗ Ки'1'вський нац\ональний економ\чний ун\верситет \м. Вадима Гетьмана
Дослщження ¡нформацшних потошв центр1в прибутку корпоративного та роздр1бного б1знесу банку
В статт\ розглядаеться взаемозв'язок м\ж стратег\чними напрямами д\яльност\ комерц\йно-го банку та його орган\зац\йною структурою. Представлено схеми \нформац\йних поток\в центр\в прибутку вiдповiдно корпоративного та роздр\бного б\знесу. Проанал\зовано взаемозв'язок кл'\ен-т\в роздр'бного б\знесу \ трансакц\йного серв\су з урахуванням \нформац\йних технолог\й, що вра-ховуе пр\оритетн\ напрями обслуговування в структур\ роздр'бного б\знесу банка. Запропоновано орган\зац\йну структуру для комерц\йного банку, що складаеться з центр\в в\дпов\дальност\, та ¿х п\дрозд\л\в та представлено взаемозв'язок центр\в прибутк\в, функц\й та п\дрозд\л\в управл\ння.
КлючовI слова: центр прибутку банку, орган\зац\йна структура, корпоративний б\знес, роздр\б-ний б\знес, \нформац\йн\ потоки.
ГРИДЖУК ДМ,
к.э.н., доцент, ДВНЗ Киевский национальный економический университет им. Вадима Гетьмана
Исследование информационных потоков центров прибыли корпоративного и розничного бизнеса банка
В статье рассматривается взаимосвязь между стратегическими направлениями деятельности коммерческого банка и его организационной структурой. Представлены схемы информационных потоков центров прибыли соответственно корпоративного и розничного бизнеса. Проана-
лизирована взаимосвязь клиентов розничного бизнеса и трансакционного сервиса на базе информационных технологий, учитывая приоритетные направления обслуживания в структуре розничного бизнеса банка. Предложена организационная структура для коммерческого банка, состоящий из центров ответственности и их подразделений и представлены взаимосвязь центров прибыли, функций и подразделений управления.
Ключевые слова: центр прибыли банка, организационная структура, корпоративный бизнес, розничный бизнес, информационные потоки.
D. GRYDZHUK,
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Investigation of information flows of profitability centers of the bank's corporate and retail business
The article examines the relationship between the strategic directions of the commercial bank and its organizational structure. Schemes of information flows of profit centers of corporate and retail business are presented. The interrelation of clients of retail business and transaction service on the basis of information technologies is analyzed, taking into account priority directions of service in the structure of the retail business of the bank. The organizational structure for a commercial bank consisting of responsibility centers and their divisions is offered and the interrelation of profit centers, functions and management units is represented.
Key words: bank profit center, organizational structure, corporate business, retail business, information flows.
Постановка проблемы. УправлЫня центрами вщповщальност в комерфйному банку дае можливють визначити, хто й за що реально вщ-повщае в банку, оцЫити результати дтльност й оперативно внести корективи для Тх полтшення, створити грамотну систему мотивацм персоналу для виконання поставлених завдань. Оператив-нють, ефективнють ¡ обфунтованють прийняття управлЫських р0ень пщвищуеться за рахунок того, що кер^ник пщроздту зосереджуеться на показниках роботи вв^еного йому центру вщпо-вщальност [1,с.43].
Для повноТ фЫансово! оцЫки дтльност проф1т-центрв як залучають, ¡ розмщують ресурси, ви-користовуеться принцип умовно! куп1вл1 ¡ продажу ресурса. ВЫ е невщ'емним елементом методологи оцЫки дтльност пов'язаних б^нес-одиниць. Суть цього принципу полягае в тому, що вс ресурси, котр1 залучаються до банку одними пщроздг лами, умовно продаються ¡ншим пщроздтам банку. Тобто за вс залучен¡ ресурси нараховуеться умовна плата пщроздтам, як Тх залучили. Також за вс розм¡щен¡ ресурси пщроздтам, що Тх роз-м¡стили, нараховуються умовн витрати за корис-тування цими ресурсами. Умовна плата ¡ витрати нараховуються по так званих трансфертних цЫах (або ставках), як в¡дображають ринкову ситуа-ц¡ю, норму резервування тощо. В цьому контекст
центри прибутку корпоративного та роздр^но-го б^несу банку мають важливе значення. Тому дослщження Тх ¡нформативних потокв являеться актуальною проблемою.
Метою статт! е досл¡дження ¡нформафй-них потоюв центр¡в прибутку корпоративного та роздр^ного б¡знесу банку ¡з дослщжен-ням взаемозв'язку кп¡8нт¡в роздр^ного б¡знесу ¡ трансакц¡йного серв¡су з урахуванням ¡нформа-ц¡йних технолог¡й, а також взаемозв'язку центра прибутк¡в, Тх фунщй та п¡дрозд¡л¡в управл¡ння.
Анал13 останшх досл1джень i публмацм. 1с-нуе взаемозв'язок м¡ж стратег¡чними напряма-ми д¡яльност¡ комерц¡йного банку та його органг зац¡йною структурою, що обумовлюе формування процесу управл¡нських р0ень, як¡ в свою чер-гу пов'язан ¡з функц¡ональними сферами цен-тр¡в в¡дпов¡дальност¡ банку. Роуз Птер С. вщзна-чае: «0станн¡ми роками ряд найбтьших банк¡в схилився на користь концепцм' центр¡в отриман-ня прибутку, згщно з якою кожен пров¡дний вщ-д¡л прагне максим^увати св¡й внесок у рента-бельнють банку ¡ ретельно контролюе показники ефективност власноТ роботи» [2, с. 27]. Питан-ня досл¡дження ефективноТ оргаыза^йноТ струк-тури банку та анал^у поступових етап¡в прийняття управлЫських р¡шень недостатньо висв¡тлено в економный л¡тератур¡ [3,4], хоча проблеми впли-
ву оргаызац^них аспекта управлЫня на фЫансо-ву спйюсть банку дослщжувалися вченими [5,6].
ДубУн В.О. визначае, що виб1р оргаызац^но'Т структури - це виб1р порядку угрупування роб1т ¡ напрямю субординации як повинн забезпечити ефективну реал^ацш внутр0нк робочих процесс в комерц^ному банку [7, с. 87]. Цтлю ор-гаызац^но'Т структури являеться забезпечення адекватно! реакцп на змЫи зовышнього серед-овища ¡з-за правильно сформовано! вщповг дальност [8, с. 64]. Таким чином, оргаыза^йна структура визначае характер взаемодп елементв системи трансфертного ц¡ноутворення та особли-вост¡ функц¡онування ТТ ¡нформац^но'Т пщсисте-ми [9, с.37]. Потр¡бно вщм™ти, що орган¡зац¡йна структура також впливае на документооб¡г усе-редин¡ банку ¡ порядок кодування документ¡в для автоматизовано! обробки ¡нформацп [9, с.40].
Виклад основного матералу. Звернемо особливу увагу на оргаыза^йну структуру цен-тр¡в комерцм, що входять, як пщроздти до про-ф¡т-центр¡в банку.
На рис. 1 представлена схема ¡нформац^них потокв центра прибутку корпоративного б^несу. Як видно з рис.1 корпоративний б^нес об'еднуе так¡ напрями:
- кредитування корпоративного б^несу (ктен-т¡в) - як центр, що реал^уе так¡ банк¡вськ¡ про-дукти як кредити корпоративним ктентам;
- залучення та обслуговування корпоратив-них ктентщ - як центр, котрий реал^уе банкв-ськ¡ продукти, так як залучення строкових коштю суб'ектю господарсько! д¡яльност¡ ¡ кошт¡в до за-питання, залучення кошт¡в бюджету ¡ позабю-джетних кошт¡в, надае послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню ктентщ - юридичних ос¡б, а також ¡нш¡ види ком¡с¡йних послуг юри-дичним особам: обслуговування у систем¡ »Клг ент - Банк», кутвля-продаж валюти, операцм з похщними ф¡нансовими ¡нструментами, послуги з ¡нкасацп гот¡вкових кошт¡в кл¡eнт¡в тощо.
Анал^ д¡яльност¡ центру показуе результат уск операц¡й, як¡ проводить банк по залученню ресур-с¡в, обслуговуванню та видач¡ кредит¡в корпора-
Корпоративний б!знес банку
. Комерцшний центр банку ,
_*_
Продаж банювських продукив (послуг) корпоративним
юпентам
кредитування корпоративного б!знесу залучення та обслуговування корпоративних юпенпв
г
Здшснення функцш центром
1 ~
Шдроздши управлшня
I
кредитування корпоративних кредитування У1Р-ктенпв корпоративного б1знесу
департамент корпоративного б1знесу ¡нкасацп контв I перевезення валютних цшностей пщроздши корпоративного б!знесу вщдшень
_i_
Результат уах операцш по залученню ресурав, обслуговуванню та вндач1 кредитив корпоративним юпентам
Рисунок 1. Схема ¡нформацмних потомв центра прибутку корпоративного 61знесу
Джерело: авторська розробка
тивним ктентам. Функцм центру зд^снюють таю пщроздти: управлЫня кредитування корпоратив-них кпгентв управлЫня кредитування VIP-кл¡eн-лв ¡ управл¡ння корпоративного б¡знеcу комер^й-ного центру; департамент корпоративного б¡знеcу; управлЫня ¡нкасацм кошт¡в ¡ перевезення валютних цЫностей (в чаcтин¡ ¡нкасацм голвкових кошт¡в клг 8нт¡в); п¡дрозд¡ли корпоративного б^несу вщдтень.
На рис. 2 представлена схема ¡нформа^йних поток¡в центра роздр^ного б¡знесу.
Як показано на рис.2 роздр^ний б¡знес об'еднуе таю напрями:
- кредитування ф^ичних оЫб як центр по на-данню кредита населенню;
- картковий б^нес як центр, що зд¡йсню8 опе-рацГГ з емюм та обслуговування як мжнародних карток, так ¡ карток НСМЕП;
- неторгов¡ ¡ вкладн¡ операцм ф¡зичних ос¡б як центр, що реал^уе так¡ банювсью продукти, як за-лучення строкових коштю ф¡зичних ос¡б ¡ коштю до запитання, надае послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню кл¡8нт¡в - ф^ичних ос¡б, а також ¡нш¡ види послуг ф¡зичним особам як у нацюнальний, так ¡ в ¡ноземних валютах: пе-рекази, що зд^снюються через м¡жнародн¡ платан системи Western ип1оп, МопеуЭгат, 2
- «Быстрая почта», «Анелик», «Юнистрим» та внутр¡шньобанк¡вську систему «Гринв¡ч», валю-
тобм¡нн¡ операцм тощо. Анал¡з дстльносп центру показуе результат ус¡х операцй як¡ проводить банк з ф^ичними особами. Функцм центру зд¡йснюють таю пщроздти: управлЫня кредитування ф¡зичних осй та управл¡ння обслуговування ф¡зичних оаб комерц¡йного центру; департамент роздр¡бного б^несу; п¡дрозд¡ли роздр¡бного б¡знесу в¡дд¡лень.
Зауважимо, що на сьогодн¡ структура роздр^-ного б¡знесу заруб¡жного банку в частин прюри-тетних напрям¡в обслуговування ктентщ вклю-чае в соб¡ дистанц¡йн¡ канали обслуговування кл¡8нт¡в через прям¡ канали, а саме АТМ, кол-центр та 1нтернет, причому ктенти використо-вують дистанц¡йн¡ канали обслуговування у 9095% вщ ус¡х операц¡й банку, що значно збтьшуе кл¡8нтську базу банку [10, с. 49].
На рис. 3 представлена схема взаемозв'язку ктентщ роздр^ного б¡знесу ¡ трансакц¡йного серв¡су з урахуванням ¡нформа^йних техноло-г¡й , що враховуе пр¡оритетн¡ напрями обслуговування в структур¡ роздр¡бного б^несу банка.
На рис. 4 представлено взаемозв'язок центр¡в прибутк¡в, функц¡й та пщроздов управл¡ння для наступних центра комерцм:
- м¡жнародний б¡знес;
- б^нес з ц¡нними паперами та ¡нвестифйна д¡яльн¡сть;
- операцм з дорогоцЫними металами;
Роздр1бний б1знес банку
I
Продаж башавських продукпв (послуг) населенню
Шдроздши управлшня
т
Анатз д!яльносп центру - результат операцш, яю проводить банк з (¡лзичними особами
кредитування картковий неторгов! \ вкладш
ф1зичних оаб б1знес операцп ф1зичних оаб
' г
Здшснення функцш центром
кредитування ф1зичних оаб обслуговування ф1зичних оаб комерщйного центру
департамент роздр1бного б1знесу шдроздши роздр1бного б1знесу вщдшень
Рисунок 2. Схема ¡нформацмних потомв центра роздр1бного б1знесу
Джерело: авторська розробка
Рисунок 3. Схема взаемозв'язку кл1снт1в роздр1бного 61знесу 'I трансакцшного сервгсу з ура-хуванням ¡нформацмних технологш
Джерело: розроблено автором на основ1 [31]
Рисунок 4. Взаемозв'язок центр1в прибутмв, функцш та тдроздшв управлшня
Джерело: авторська розробка
- дeпoзитapнa дiяльнiсть;
- кaзнaчeйствo i дилЫг (тopгiвля peсypсaми нa мiжбaнкiвськoмy pинкy);
- фiнaнсoвий мeнeджмeнт;
- мeнeджмeнт-цeнтp.
Отжe, як виднo з pис.4 дo нaстyпниx цeнтpiв га-мepцiï вiднoсяться:
1. Miжнapoдний бiзнeс, щo зaбeзпeчy8 opra^-зaцiю i yпpaвлiння бaнкiвськими oпepaцiями, якi зд^снюються y мiжнapoднoмy eкoнoмiчнoмy ce-peдoвищi. Функцм' цeнтpy здiйcню8 дeпapтaмeнт мiжнapoднoгo бiзнecy. Бiзнec з цiнними пaпepaми тa iнвecтицiйнa дiяльнicть - цe цeнтp, який здiйcню8 oпepaцiï з цЫними пaпepaми тa iнвecтицiями в Ыол aктиви. Зaзнaчeнi функцм' цeнтpy викoнye бeзпoce-peдньo yпpaвлiння пo po6oi0 з цiнними пaпepaми.
2. Опepaцiï з дopoгoцiнними мeтaлaми ^a-дaння пocлyг пo oпepaцiяx з бaнкiвcькими мe-тaлaми, мoнeтaми з дopoгoцiнниx мeтaлiв (y т. ч. iнвecтицiйними мoнeтaми ИБУ), ювiлeйними i пaм'ятними мoнeтaми Укpaïни в ycтaнoвax бaн-ку, a тaкoж пpoвeдeння oпepaцiй з бaнкiвcькими мeтaлaми i мoнeтaми з дopoгoцiнниx мeтaлiв (y т. ч. iнвecтицiйними мoнeтaми ИБУ), юв^йними тa пaм'ятними мoнeтaми Укpaïни нa мiжнapoдниx тa внyтpiшньoмy pинкax. Функцм' цeнтpy здiйcнюють тaкi пiдpoздiли: yпpaвлiння пo poбoтi з дopoгoцiн-ними мeтaлaми тa пiдpoздiли пo poбoтi з дopoгo-цiнними мeтaлaми вiддiлeнь.
3. Дeпoзитapнa дiяльнicть - цe цeнтp, який здiйcню8 opгaнiзaцiю тa вeдeння бiзнecy щo-дo дeпoзитapнoï дiяльнocтi збepiгaчa пo cиcтeмi бaнкy. Функцм цeнтpy здiйcнюють тaкi пiдpoздiли: yпpaвлiння кacтoдiaльниx oпepaцiй кoмepцiйнoгo цeнтpy тa yпpaвлiння дeпoзитapнoï дiяльнocтi.
4. Kaзнaчeйcтвo i дилiнг - цe пpoфiт-цeнтp, дг яльнicть яга^ пoлягae нacaмпepeд в yпpaвлiннi pecypcaми бaнкy: poзпoдiл pecypciв пo нaпpямax дiяльнocтi з мeтoю eфeктивнoгo ïx викopиcтaння (yмoвнa кyпiвля i пpoдaж pecypciв мiж пiдpoздi-лaми бaнкy - пpoфiт-цeнтpaми), пpoдaж-кyпiв-ля pecypciв мiж бaлaнcoвими ycтaнoвaми бaнкy. ^м тoгo, кaзнaчeйcтвo i дилiнг зд^снюють га-мepцiйнy дiяльнicть, тopгiвлю pecypcaми нa м^ бaнкiвcькoмy pинкy. Функцм' цeнтpy здiйcнюють тaкi пiдpoздiли: бeзпocepeдньo кaзнaчeйcтвo; yпpaвлiння дилiнгy i вщдт бaнкнoтнoгo бiзнecy, щo вxoдять дo cтpyктypи кaзнaчeйcтвa.
5. Фiнaнcoвий мeнeджмeнт - цe цeнтp, який дae мoжливicть oцiнити eфeктивнicть викopиc-
тaння влacниx кoштiв бaнкy. Kepiвництвo бaнкy yмoвнo дeлeгy8 функцм' пo yпpaвлiнню poбoчим кaпiтaлoм кaзнaчeйcтвy, пpи цьoмy дoxoди вiд poзмiщeння кaпiтaлy, як пoкaзyють eфeктивнicть yпpaвлiння poбoчим кaпiтaлoм бaнкy, е дoxoдaми цeнтpy »ф^ндовий мeнeджмeнт».
6. Meнeджмeнт-цeнтp - цe цeнтp, який зд^-снюе зaгaльнe кepiвництвo бaнкoм. Biн, нa вщмг ну вiд iншиx цeнтpiв, мae влacнi pecypcи - po6o-чий ^п^л, aлe y пpoцeci дiяльнocтi дeлeгy8 ^oï пoвнoвaжeння пo yпpaвлiнню poбoчим кaпiтaлoм кaзнaчeйcтвy, тoмy дoxoди вiд poзмiщeння po-бoчoгo гап^лу paxyвaтимyтьcя в iншoмy цeнтpi - фiнaнcoвoмy мeнeджмeнтi. Taким чинoм, мe-нeджмeнт-цeнтp фyнкцioнyвaтимe як зaтpaтний цeнтp. Äo мeнeджмeнт-цeнтpy нaлeжaть члeни пpaвлiння тa ïx пoмiчники.
Taким чинoм, зaпpoпoнoвaнo opгaнiзaцiйнy cтpyктypy для кoмepцiйнoгo бaнкy, щo cклaдa-еться з цeнтpiв вiдпoвiдaльнocтi, тa ïx пiдpoздiлiв в кoмepцiйнoмy бaнкy. Taкoж пpoaнaлiзoвaнi Ы-фopмaцiйнi пoтoки пpoфiт-цeнтpiв (цeнтpiв пpи-бутку), якi бeзпocepeдньo зaймaютьcя пpoдaжeм бaнкiвcькиx пpoдyктiв i пocлyг, yпpaвлiнням pe-cypcнoю бaзoю, щo пpeдcтaвлeнo нa Pиc.1-4. Ha нaшy думку тaкa opгaнiзaцiйнa cтpyктypa poзпo-дiлy цeнтpiв пpибyткy дoзвoлить в paмкax еди-нoгo пiдxoдy плaнyвaти тa oцiнювaти poбoтy як oкpeмиx видiв бaнкiвcькoï дiяльнocтi, тaк i бeзбa-лaнcoвиx пiдpoздiлiв бaнкy, пpoдyктiв тoщo.
Bиcнoвки
Taким чинoм мexaнiзм yмoвнoï кyпiвлi i пpoдa-жу pecypciв дa8 змoгy ввecти дoxoди i витpaти для кoжнoгo цeнтpy (пpямi тa/aбo yмoвнi), щo дoзвo-лить визнaчити кiнцeвий фiнaнcoвий peзyльтaт йoгo дiяльнocтi. Отжe, пpoблeми oцiнки дiяльнocтi цeнтpiв вiдпoвiдaльнocтi, якi винигають y peзyль-тaтi peaлiзaцiï oдин oднoмy пpoдyкцiï aбo нaдaння пocлyг, знaчнoю мipoю пoв'язaнi iз фopмyвaнням тpaнcфepтнoï цiни, 6O cиcтeмa тpaнcфepнoгo цi-нoyтвopeння cпpямoвaнa нa oцiнкy eфeктивнocтi poбoти цeнтpiв пpибyткy i цeнтpiв пocлyг.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1.Kpaвчeнкo M. Mexaнiзм тpaнcфepтнoгo цiнoyтвo-peння в бaнкy. Bicник Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни, тpaвeнь 2015,с.42-49.
2.Poyз Питep C. Бaнкoвcкий мeнeджмeнт / ^ïep C. Poyз. - M.: Дeлo, 2005. - 76В с.
3.Koзeнкoвa T. Tpaнcфepтныe цeны в гpyппe гам-пaний // Пpoблeмы тeopии и пpaктики yпpaвлeния. -2007. - № В. - C. 49-59.
4.Tepeщeнкo O. O. Tpaнcфepтнe цiнoyтвopeння як Ы-cтpyмeнт кoнт- poлiнгy / O. O. Tepeщeнкo, H.B. Boлoшa-нюк // Фiнaнcи У^ни. - 2007. - № 5. - C. 127-136.
5.Глaдкиx Д. M. Opгaнiзaцiйнa i кaдpoвa cклaдoвi дЬ яльнocтi y^a^^^x бaнкiв / ДМ Глaдкиx // Фop-мyвaння pинкoвиx вiднocин в Укpaïнi. - 2003. - № 2. - C. 87-90.
6. Pид Э. Koммepчecкиe бaнки. / Э. Pид, P. Kouep, Э. Гилл, P. Cмит. - M.: CП «Kocмoпoлиc», 2006. - 504 c
7.ДубУн B. O. Bибip oптимaльнoï opгaнiзaцiйнoï cipy^ тypи бaнкy / B. O. ДубУн // Пpoблeми i пepcпeктиви
розвитку банювськоТ системи УкраТни: 36. наук. праць. -Т. 7. - Суми: ВВП «Mpifl-1» Лтд, 2003. - С. 289-294.
8.Knyklij, O., Maslak, N., Pozhar, O. et. al. (2011). Bankivsjkyj menedzhment: pytannja teoriji ta praktyky [Banking Management: Th eony and Practice]. Sumy : DVNZ «UABS NBU».
9.Shih, Andre. Transfer Pricing: Pitfalls in Using Multiple Benchmark Yield Curves [Text] / Andre, Shih, David, Crandon, Steven, Wofford // Journal of Performance Management. - 2004. - Jul. - P. 33-46.
10. King B. Bank 2.0: how customer behavior and technology will change the future of fi nancial services / Brett King. - Singapore : Marshall Cavendish Business, 2010. - 399 с.
УДК 330
O.B. Д1БР0ВА,
acnipaHT, Кивський нацюнальний ун'1верситет технологй та дизайну
1нформацшна безпека наукосмного сектору як фактор розвитку нацюнально! економши
Стаття присвячена теоретичним, методичним i практичним питанням iнформацйноï безпеки в наукоемному cектоpi економки.
Ключовi слова: упpaвлiння iнфоpмaцiйною безпекою, наукоемний сектор, iнфоpмaцiйнa полтика, наукоемн'ють, iнфоpмaцiйнi технологи.
O.B. ДИБР0ВА,
аспирант, Киевский национальный университет технологий и дизайна
Информационная безопасность как фактор развития национальной экономики
Статья посвящена теоретическим, методическим и практическим вопросам информационной безопасности в наукоемком секторе экономики.
Ключевые слова: управление информационной безопасностью, наукоемкий сектор, информационная политика, наукоемкость, информационные технологии.
O. DIBROVA,
postgraduate student, Kyiv National University of Technology and Design
Information security of science-intensive sector as developing factor of national economy
The article is devoted to theoretical, methodological and practical issues of information security in the science-intensive sector of the economy.
Key words: information security management, science-intensive sector, information policy, science-intensive, information technologies.
Постановка завдання. У cyчacнoмy œm, зa eкcпepтними poзpaxyнкaми, бiльшe 75% era-нoмiчнoгo зpocтaння e нacлiдкoм зacтocyвaння нoвиx знaнь i впpoвaджeння дocягнeнь нayкo-вo-тexнiчнoгo пpoгpecy. Ц знaння тa дocягнeння гeнepyютьcя в нayкoeмниx видax eкoнoмiчнoï дг
яльнocтi. Eфeктивнe викopиcтaння iнтeлeктyaль-нoгo, нayкoвo-тexнiчнoгo i виpoбничoгo пoтeн-цiaлiв eкoнoмiчниx cyб'eктiв мae CTa™ пoтyжним джepeлoм poзвиткy виpoбництвa нa бaзi впpoвa-джeння iннoвaцiй. Bиcoкий piвeнь нayкo8мнoc-тi eкoнoмiки зaбeзпeчyeтьcя вiдпoвiднoю пiдгo-
