CC BY
21
УДК 619:611:636.5
Стояновський В.Г., д. вет. н., професор, Колотницький В.А., к. вет. н, доцент ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицького, м. Льеге, Украгна
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ТОНКИХ КИШОК МОЛОДНЯКУ КУРЕЙ З В1КОМ
У робот1 представлено результати дослгдження ультраструктури слизоеог оболонки тонких кишок г процес формуеання секрету у ремонтного молодняку курей у критичш пергодиросту г розеитку.
Встаноелено, що у курчат 10-, 60- г 120-добоеого егку на одному мгкронг поеерхн цилгндричног клтини знаходиться е1д 100 до 150 мгкроеорсинок, еисотою 1,5-2,0 мкм г д1аметром - 0,08-0,15 мкм. Кглькгсть мгтохондргй е ентероцитах деанадцятипалог г порожньог кишок курчат доргенюе е середньому 30-40 шт, розм1ри яких складають 0,2 - 1,0 мкм е ширину г до 7,0 мкм е доежину.
У молодняку птиц 120-добоеого егку еияелено значно быьшу кглькгсть секреторних клтин еттелт слизоеог оболонки тонких кишок, шж у 10-добоеих курчат.
Ключовi слова: ентероцити, мтроеорсинки, келихоеидт клтини, секреторш гранули.
УДК 619:611:636.5
Стояновский В.Г. д. вет. н., професор, Колотницкий В.А. к. вет. н., доцент
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З.Гжицкого, г. Льеое, Украина
ИССЛЕДОВАНИЕ ФОРМИРОВАНИЯ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ТОНКОГО ОТДЕЛА КИШЕЧНИКА МОЛОДНЯКА КУР
С ВОЗРАСТОМ
В работе предстаелены результаты исследоеания ультраструктуры слизистой оболочки тонкого отдела кишечника и процес формироеания секрета у ремонтного молодняка кур е критические периоды роста и разеития.
Устаноелено, что у цыплят 10-, 60 и 120-суточного еозраста на одном микроне поеерхности цилиндрической клетки находится от 100 до 150 микроеорсинок, еысотой 1,5-2,0 мкм и диаметром - 0,08-0,15 мкм. Количестео митохондрий е энтероцитах деенадцатиперстной и тощей кишок цыплят состаеляет е среднем 30-40 шт, размеры которых состаеляют 0,2 - 1,0 мкм е ширину и до 7,0 мкм е длину.
У молодняка птицы 120-суточного еозраста обнаружено значительно большее количестео секреторных клеток эпителия слизистой оболочки тонких кишок, чем е 10-суточных цыплят.
© Стояновський В.Г., Колотницький В.А., 2014
296
Ключевые слова: энтероциты, микроворсинки, бокаловидные клетки, секреторные гранулы.
УДК 619:611:636.5
Stoyanovskyy V.G., Kolotnytskyy V.A.
Lviv National University of Veterinary Medicine and biotechnology named of Gzitskyy S.Z.
INVESTIGATIONS OF MUCOSA OF THE SMALL INTESTINES OF YOUNG CHICKENS WITH AGE
The paper presents the results of a study of ultrastructure of mucosa of the small intestines and the formation of secretion in young chickens repair in critical periods of growth and development.
Found that chicken 10-, 60- and 120-day old one micron surface of the cylindrical cell is from 100 to 150 microvilli, height 1.5-2.0 microns in diameter -0,08-0,15 microns.
The number of mitochondria in duodenal enterocytes and empty the intestines of chickens is an average of 30-40 units whose size is 0.2 - 1.0 m wide and 7.0 m long. In young birds 120-day age revealed a significantly higher number of secretory epithelial cells of the mucous membrane of the small intestine, than in 10-day-old chicks.
Key word: enterocytes, the microvilli, secretory granules.
Вступ. Вщомо, що слизова оболонка тонких кишок представляв собою високорозвинений залозистий апарат специфiчно! будови, де вщбуваються заключш етапи гiдролiзу поживних речовин i !х транспорту через кл^инш мембрани [2, 4]. Завдяки участ стшки кишечника, особливо li слизово! оболонки, вщбуваеться кругооб^ рiзних речовин мiж системою травлення i кров'ю, пщтримуеться стабшьшсть внутр^^инного хiмiчного середовища оргашзму [2, 3].
Бшьшкть дослщжень з вивчення ультраструктури травного тракту проводились переважно на лабораторних тваринах, на сшьськогосподарських тваринах таю дослщження були вперше започатковаш професором З.П.Скородинським [1].
Зараз актуальшсть електронномжроскотчних дослщжень у птахiвництвi особливо привертае увагу вчених гастроентеролопв у зв'язку зi застосуванням в годiвлi птищ нетрадицшних кормових добавок, що може негативно впливати на заключш етапи мембранного травлення i засвоення поживних речовин корму та !х продуктившсть. Особливо! уваги заслуговують дослщження з вивчення ультраструктури i особливостей формування секреторного процесу слизово! оболонки тонких кишок птищ з вжом.
Матер1ал i методи дослщжень. Матерiалом для дослщжень слугувала слизова оболонка 12-пало! i порожньо! кишок курчат 10, 60 i 120-добового вжу. Зразки слизово! оболонки фжсували протягом двох годин в 2 % розчиш
297
чотирьохокису осмш на 0,1М фосфатному буферi при рН-7,4. Шсля фксаци препарати промивали в охолодженому фосфатному буферi i проводили дегiдратацiю в 70°, 90° i 100° етиловому спиртi та в абсолютному ацетош. Для заливки препара^в застосовували смолу епон-812. Додаткове фарбування структурних елементiв на зрiзах виконували в 2% уранiлацетатi на 70° етиловому спирт i у цитрат свинцю за Рейнольдсоном.
Зрiзи товщиною 500-700А виготовляли за допомогою ультрамiкротому УМТП-2М. Перегляд препаратiв i !х фотографування проводили на електронному мкроскош BRESSER LCD MICRO.
Результати дослщжень та ix обговорення. При дослщженш вiльно! поверхнi цилiндричних кл^ин, якi оберненi в сторону просв^у дванадцятипало! i порожньо! кишок птищ 10-, 60- i 120-добового вжу нами виявлено вузьку облямiвку товщиною 1-3 мкм. Вона утворена багаточисельними тоненькими виростами цитоплазми - мжроворсинками, як тюно прилягають однi до одних (рис. 1). В ашкальнш частиш чiтко видно щiткову облямiвку, яка утворена з велико! кшькост мiкроворсинок завдяки яким всмоктувальна поверхня кл^ини збiльшуеться у сотнi разiв. Встановлено, що висота кожно! мжроворсинки коливаеться в межах 1,5-2,0 мкм, а !х дiаметр становить 0,08-0,15 мкм. На одному квадратному мжрош поверхш однiе! клiтини виявлено до 100-150 мжроворсинок. Вiдстань мiж мкроворсинками становить 0,02-0,05 мкм (рис. 1). На мiкрофотограмi поперечних перерiзiв мжроворсинок нами виявлено численнi нитки, як представляють собою продукт перiодичного обновлення глжокалжсу та вiдходять вiд зовшшньо! поверхнi мембрани. Значна кiлькiсть !х розмiщена в промiжках мiж мкроворсинками. Довжина ниток коливаеться в межах 15-25 нм.
Проведен дослiдження мжроворсинок дванадцятипало! та порожньо! кишок у курей рiзного вiку пiдтвердили, що !х ультраструктура дуже подiбна. Зокрема, нами виявлено, що кл^ини цилшдричного епiтелiю з'еднанi мiж собою спецiалiзованими утвореннями, якi розташованi вiд аткально! частини клiтини до !! базально! мембрани. Бiля основи мiкроворсинок, де розмщений щiльний контакт, видно замикаючу пластину, функщя яко! полягае в скршленш апiкальних поверхонь сусiднiх кл^ин i замиканнi ззовнi бокових мiжклiтинних просторiв. Завдяки щiльним контактам кл^ин в апiкальнiй частинi, макромолекули, яю знаходяться в просвiтi кишечника не можуть проникати в мiжклiтинний просир. Замикаючi пластинки подiбнi на десмосому, однак вони розмщеш на бокових поверхнях кл^ин цилiндричного епiтелiю тшьки бiля само! !х вiльно! аткально! поверхш. Пщ замикаючими пластинками знаходяться вшьш боковi мiжклiтиннi простори - щiлиноподiбнi з'еднання.
При вивченнi ультраструктури ентероциив дванадцятипало! i порожньо! кишок курей виявлено, характерну для птищ, велику кшьюсть м^охондрш в ашкальнш частиш кл^ин i в дшянщ ядер (рис. 1). Мiтохондрi! розмщеш вздовж кл^ини i локалiзуються в найбшьш активних !! дiлянках. В дослщженнях ми спостерiгали дифузне розмщення мiтохондрiй по всiй цитоплазмi. Розмiри бiльшостi дослiджуваних мiтохондрiй складають вщ 0,2 до
298
1 мкм в ширину i до 7 мкм в довжину. Кшьшсть мггохондрш в розрiзi ентероцилв дорiвнювала в середньому 30-40 шт, проте вона може змшюватись вiрогiдно у зв'язку з функцiональним станом клiтин.
М - м1тохондрп МВ -
мжроворсинки СГ- секреторш гранули
КК -
келихопод1бна кштина Я - ядро ЯД - ядерце КГ- комплекс Гольджш
Рис. 1. Повздовжнш перер!з Рис. 2. Повздовжнш перерiз
ештелш слизовоТ оболонки епiтелiю слизовоТ оболонки
порожньоТ кишки 10-добових порожньоТ кишки 60-
курчат х 4000 добових курчат (процес
утворення секрету) х 4000 Встановлено, що у птищ рiзного вiку мiтохондрii мають рiзну форму -сферичну, овальну, цилшдричну. На наявних фотографiях видно, що мггохондрп мають обмежуючi мембрани, як складаються з двох осмiофiльних шарiв i середнього свiтлого пром1жку та мютять у внутрiшнiй порожнинi трьохшаровi мембраннi утворення.
Кiлькiсть внутрiшнiх мембранних систем мiтохондрiй залежить в бтьшш мiрi вiд активностi iх дихальноi функцii, так як клiтини еттелто беруть активну участь в перенос i синтезi речовин. Всi мембрани мггохондрш пiд мiкроскопом виглядають гладкими. Нами встановлено, що у птищ загальна товщина трьохшарових мембран мггохондрш становить 0,06 мкм.
299
Рис. 3. Повздовжнш перерп еттелго слнзовоУ оболонки дванадцятипало1 кишки 120-добових курчат (накопичення зрiлих секреторних гранул) х 4000
В мiтохондрiях внутршш мембрани побудованi
Рис. 4. Повздовжнш перерп еттелго слнзовоУ оболонки порожньо** кишки 120-добових курчат (процес утворення секрету) х 4000
у виглядi
багаточисельних тонких канальцiв, яю утворенi шаром обмежуючо! мембрани. Багаточисельшсть мiтохондрiй i !х складну структуру треба розум^и як особливiсть, що визначае пiдвищену потребу в АТФ.
Крiм цилiндричних клiтин в ештели тонких кишок птицi рiзного вку знаходяться келихоподiбнi клiтини, якi видшяють секрет. Цi клiтини беруть участь у внутр^^инних процесах утворення (рис. 2, 3, 4) i видшення за межi клiтини секретiв, яю мають визначене, часто строго специфiчне значення для нормального функцiонування оргашзму.
В базальнiй частинi знаходяться також м^охондри, якi беруть участь в процесах утворення секрету (рис. 2, 3). Нами виявлено, що по мiрi утворення секреторних гранул, м^охондри, яю розмщеш на початку секреторного циклу в базальних частинах кл^ини, набухають i перетворюються в гранули зимогену. В мiтохондрiях, якi втягнут в процес секретоутворення, секреторний продукт накопичуеться внаслщок неспроможностi його до дифузи з ще! органели. Однак, щ дослiди не можна вважати беззаперечними, а питання про пряму участь м^охондрш в секреторному процес не може рахуватися остаточно виясненим. Проте, участь м^охондрш у забезпеченш кл^ин енергiею, необхiдною для синтезу секрету, не викликае сумнiвiв.
Висновки:
1. Електронномкроскотчними дослiдженнями слизово! оболонки тонких кишок курчат 10-, 60- i 120-добового вiку встановлено, що на одному мшрош поверхнi цилшдрично! клiтини знаходиться вiд 100 до 150 мжроворсинок, висотою 1,5-2,0 мкм i дiаметром - 0,08-0,15 мкм. Кшькють мiтохондрiй в
300
HayKoeuù eicnuK ÏÏHYBMET ÎMeni C.3. f^ицbкого TOM 16 № 3 (60) ^acmma 2, 2014
ентеpоцнтaх gBaHaOTarananoï i nopo^Hboï khook Kypnaî gopiBHroe b cepegHbOMy 30-40 mî, po3Mipu akhx CKnagaroîb 0,2 - 1,0 mkm b mupuHy i go 7,0 mkm b goB^HHy. y MO.ogHaKy nra^ 120-go6oBoro BiKy BuaB.eHO 3HaHHO 6i.bmy Ki^bKicîb ceKpeîopHux K.iîHH eniîe.iro c.H3OBOï o6o.ohkh tohkhx khook, Hi® y 10-go6oBHx Kypnaî.
^ÎTepaTypa
1. CKopoguHCbKHH 3.n. ynacrae CTeHKH KumenHHKa b процесaх 6e.K0B0r0 nu^eBapeHua y KpynHoro poraîoro CKOîa. ABTope$.gHC.goKT.6uo.n.HayK.: .HbBOB, 1966.
2. Bedford M. Interaction between ingested feed and the digestive system in poultry / M. Bedford // World's Poult. Sci.J. - 1996. - Vol.5. - P.86-95.
3. Bedford M. Removal of antibiotic growth promoters from poultry diets: implications and strategies to minimize subsequent problems / M. Bedford // World's Poult. Sci.J. - 2000. - Vol.7. - P.53-58.
4. Boa-Amponsem K. Immunocompetence and resistance to marble spleen disease of broiler- and layer-type pure lines of chickens / K.Boa-Amponsem, C.Larsen, E.Dunnington // Avian Pathol. - 1999. - Vol.28, № 4. - P.379-384.
Pe^roeHT - g.Beî.H., npo^ecop TyrnaK B.M.
301
