CC BY
47собой входную величину для последующей и в некотором отношении более высокой ступени, то все же она является одновременно и достаточно самостоятельной педагогической и дидактической «территорией» со специфическими и часто неповторимыми возможностями педагогической эффективности по отношению к определенным сторонам формирования личности. Потери при педагогическом использовании возможностей одной ступени не могут быть больше возмещены на более поздних ступенях или возмещаются частично [1, 3-7]. Отсюда следует большая ответственность теории обучения будущих педагогов за точное определение меры ступени и большая ответственность педагога за полное использование факторов и возможностей данной ступени.
Выводы.
Обучение личности будущего педагога совершается под влиянием многих условий, средств, процессов. Для обеспечения эффективности обучения необходимо наличие противоречий, т.к. именно противоречие является движущей силой процесса обучения.
Дальнейшие исследования предполагается провести по теме: развитие личности будущего педагога иностранного языка в процессе обучения в высшем учебном заведении.
Литература
1. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. - М.: Педагогика, 1977. - 218с.
2. Вербицкий А.А. Активное обучение в Высшей школе. Контекстный подход. - М.: Педагогика, 1990. - 260 с.
3. Данилов М.А. Дидактика К.Д. Ушинского. / Под ред. действ. чл. АПН РСФСР Е.Н. Медынского. - М.: Наука, 1960. - 294 с.
4. Коменский Я.А. Великая дидактика. / Избранные педагогические сочинения в 2-х томах. - М. Наука, 1955. - Т.2. -200 с.
5. Нечепоренко Л.С. Педагогика личности. Учебное пособие.
- Х.: ХГУ, 1992. - 160с.
6. Пасинок В.Г. Теорія та методика мовної підготовки учителя в університеті. - Х.: Основа, 1998. - 306 с.
7. Higher Education in Europe / UNESCO Europen Centre for Higher Education. 1993/ - Vol. XVIII. - N/ 2.
8. Guttman L.L. The problem of attitude and opinion measurement. N.-Y., Wiley, 1986, pp.2-34.
Поступила в редакцию 21.05.2007г.
ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИОКСИДАНТНОЇ ТА АНТИРАДИКАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ФІБРАТІВ IN VITRO
Гаврилюк С.О.
Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту
Анотація. Стаття присвячена дослідженню антиоксидантної та антирадикальної активності гіполіпідеміч-них засобів з групи фібратів (клофібрату, фенофібрату, безафібрату, уфібрату) в модельних експериментах in vitro. Встановлено, що з усіх досліджуваних препаратів антиоксидантні властивості in vitro притаманні тільки уфібрату та фенофібрату; безафібрат суттєво не впливає на прооксидантно-антиоксидантну рівновагу, а кло-фібрат виявляє певні прооксидантні властивості. Всі досліджувані препарати не мають антирадикальної ак-
тивності.
Ключові слова: клофібрат, фенофібрат, безафібрат, уфі-брат, антиоксидантні властивості, антирадикальна активність.
Аннотация. Гаврилюк С.О. Исследование антиоксидан-тной и антирадикальной активности фибратов in vitro. Статья посвящена изучению антиоксидантной и анти-радикальной активности гиполипидемических средств из группы фибратов (клофибрата, фенофибрата, беза-фибрата, уфибрата) в модельных экспериментах in vitro. Установлено, что из всех исследованных препаратов ан-тиоксидантные свойства in vitro присущи только уфиб-рату и фенофибрату; безафибрат существенно не влияет на прооксидантно-антиоксидантное равновесие, а клофибрат проявляет определенные прооксидантные свойства. Все исследуемые препараты не имеют анти-радикальной активности.
Ключевые слова: клофибрат, фенофибрат, безафибрат, уфибрат, антиоксидантные свойства, антирадикальная активность.
Annotation. Gavriliuk S.O. The research of fibrate’s antioxidant and antiradical activity in vitro. The article is devoted to studying antioxidant and antiradical activity of hypolipidemic drugs from fibrate’s group (clofibrate, phe-nofibrate, bezafibrate, ufibrate) in modelling experiments in vitro. It is established that from all investigated preparations antioxidant properties in vitro are inherent only ufi-brate and phenofibrate; bezafibrate essentially does not influence on prooxidant-antioxidant balance, and clofibrate shows certain prooxidant properties. All researched preparations have no antiradical activity.
Key words: clofibrate, phenofibrate, bezaphibrate, ufibrate, antioxidant properties, antiradical activity.
Вступ.
В 1964-65 рр. з’явилися перші повідомлення про виражену активацію перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) в аорті та органах кролів з холестеро-ловою моделлю атеросклероза [12]; в подальшому встановлено активацію ПОЛ і у інших тварин при різних експериментальних моделях атеросклерозу [7]. Численними дослідженнями виявлено наявність закономірностей ранньої активації ПОЛ (збільшення вмісту первинних та кінцевих продуктів ПОЛ, в т.ч. газоподібних, збільшення інтенсивності хемілюмінесценції) в стінці артерій та тканинах тварин та людини при атеросклерозі, починаючи з самих ранніх його стадій [5], більш чи менш вираженої антиоксидантної (АО) недостатності при атеросклерозі [5], а також у контингентів ризику (осіб похилого віку, з надмірною вагою, таких, що ведуть малорухомий образ життя) [8]; нарешті, більш ранній та швидкий розвиток атеросклерозу на фоні тривалої активації ПОЛ будь-якого походження (наприклад, після променевих уражень) та успішне застосування АО як засобів профілактики та лікування атеросклерозу [14].
Отже, пероксидна теорія (гіпотеза) патогенезу атеросклерозу, не претендуючи на всеосяжність та виключність, спирається, разом з тим, на значний фундамент з фактів, і, очевидно, відбиває суттєві сторони цього процесу. В цьому аспекті логічно припустити, що такі широко застосовувані в лікуванні атеросклерозу препарати, як фібрати, можуть виявляти пряму АО дію.
Робота виконана за планом НДР Держав-
ного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту.
Формулювання цілей роботи.
Виходячи з усього вищезазначеного, метою нашої роботи стало дослідження антиоксидантної та антирадикальної активності гіполіпідемічних засобів з групи фібратів (еталонного препарату клоф-ібрату, широко застосовуваних сьогодні безафібра-ту та фенофібрату, та нового вітчизняного препарату уфібрату) в модельних експериментах in vitro.
Про антиоксидантну активність досліджуваних препаратів in vitro судили за їх впливом на ферментативне ( НАДФН-залежне) та неферментативне (аскорбат-залежне) ПОЛ в мітохондіях печінки щурів в кінцевих концентраціях 10-3 та 10-4 мольхл-'. Дослідження були проведені на 7 щурах-самцях породи Вістар масою тіла 150-180 г, які утримувалися на стандартному раціоні віварію. Тварин дека-пітували під легким ефірним наркозом. Печінку щурів ретельно відмивали від крові охолодженим середовищем виділення (15 ммоль^л-1 КС1, 10 ммоль^л-1 KH2PO4, 15 ммоль^л-1 MgC12, 200 ммоль^л-1 сахароза, 10 ммоль*л-1 трис-НС1, рН 7,4), гомогенізували при охолодженні, виділяли мітохон-дріальну фракцію [4]. Активність ферментативного та неферментативного ПОЛ в мембранах міто-хондрій печінки визначали із використанням спектрофотометра СФ-46 (РФ) по швидкості накопичення ТБК-активних продуктів за методом [1] в модифікації [3]. Активність ферментативного і неферментативного ПОЛ в мітохондріях печінки виражали в мкмоль ТБК-активних продуктів на 1 мг білку за 15 хв, вміст білка визначали за методом Лоурі [13].
Антирадикальну активність досліджуваних
препаратів оцінювали по швидкості інактивації стабільного радикалу дифенилпікрилгідразилу (ДФПГ), спиртовий розчин якого має у видимій області максимум поглинання із 1=520 нм [10]. Спиртові розчини досліджуваних препаратів (в порівнянні із відомим відновлювачем цистеїном) змішували у кварцевій кюветі (товщина 1 см) з ек-вімольним розчином ДФПГ (кінцева концентрація реагентів 1,902Ч10-4 мольхл-1) і реєстрували на спектрофотометрі “Specord M-40” (Німеччина) зміни оптичної густини розчину ДФПГ при 25оС і незмінній довжині хвилі. Визначали константи швидкості реакції препаратів з ДФПГ (К) та період напівперетвореня (Т50) ДФПГ у нерадикальну форму під дією субстратів.
Отримані дані обробляли статистично з використанням t-критерія Стьюдента [6].
Результати дослідження. Встановлено, що фібрати в модельних дослідженнях in vitro в кінцевих концентраціях 10-3 та 10-4 мольхл-1 виявляють різноспрямований вплив на неферментативне (аскорбат-залежне) та ферментативне (НАДФН-залеж-не) ПОЛ в мітохондріях печінки щурів. Так, клофіб-рат в обох досліджуваних концентраціях значно підвищує інтенсивність неферментативного ПОЛ (на 19,4 та 15,2 % при концентраціях 10-3 та 10-4 мольхл-1 відповідно), не виявляючи при цьому суттєвого впливу на ферментативне ПОЛ; фенофібрат в кінцевих концентрації 10-3 мольхл-1 виявляє АО дію у відношенні як неферментативного, так і ферментативного ПОЛ, знижуючи накопичення ТБК-актив-них продуктів на 17,5 та 14,6 % відповідно, але в концентрації 10-4 мольхл-1 не виявляє достовірного впливу на процеси ліпопероксидації в мітохондріях; безафібрат в жодній досліджуваній концентрації не
Таблиця 1 Вплив фібратів в кінцевих концентраціях 10-3 та 10-4мольхл-1 на процеси ПОЛ (мкмоль ТБК-активних продуктів на 1 мг білку за 15 хв) в мітохондріях печінки щурів (М±т, п = 7)
Умови досліду А скорбат"3алеж не ПОЛ НАДФ H" залежне ПОЛ
Контроль 2 8 8±20 2 12±21
Клофібрат, 10"3 мольхл'1 3 4 4±17* 2 3 2±30
Клофібрат, 10"4 мольхл"1 3 3 2±21* 2 2 7±23
Фенофібрат, 10"3 мольхл"1 2 3 8±18* 18 1±12*
Фенофібрат, 10"4 мольхл"1 2 9 5±24 2 0 8±22
Безафібрат, 10"3 мольхл"1 2 8 0±29 2 0 6±24
Безафібрат, 10"4 мольхл"1 2 9 7±31 2 2 0±29
Уфібрат, 10"3 мольхл"1 2 19±17* 16 6±20*
Уфібрат, 10"4 мольхл"1 2 3 4±22* 17 4±19*
Примітка. * Р<0,05 порівняно з контролем. Таблиця 2 Антирадикальна активність препаратів (за взаємодією з ДФПГ, М±т, п=6)
Досліджувані ліганди К , лх моль"1 х хв"1 Т 50
Контроль 0,308±0,052 11,9 доби
Клоф ібрат 0,161 ±0,027 22,7 доби
Ф еноф ібрат 0,1 82±0,03 1 20,1 доби
Безафібрат 0,1 93±0,03 8 18,9 доби
У ф ібрат 0,1 86±0,03 6 19,6 доби
Примітка. К - константа швидкості реакції взаємодії досліджуваного препарату з ДФПГ; Т50 - період на-півперетворення ДФПГ у нерадикальну форму при еквімольній концентрації субстрату та ДФПГ, що становить 1,902* 10-4 мольхл-1.
впливає на накопичення в модельній системі ТБК-активних продуктів; найбільшу АО з усіх досліджуваних препаратів виявив уфібрат: в концентрації 10-3 мольхл-1 він знижує неферментативне та ферментативне ПОЛ на 23,8 % та 21,6 % відповідно, а в концентрації 10-4 мольхл-1 - знижує неферментативне та ферментативне ПОЛ на 18,9 % та 17,9 % відповідно (табл. 1).
Отже, можна констатувати, що з усіх досліджуваних препаратів АО властивості in vitro притаманні тільки уфібрату та фенофібрату; найактивнішим виявився уфібрат, який в модельній системі в обох концентраціях знижує інтенсивність як ферментативного, так і неферментативного ПОЛ; фенофібрат же виявляє АО властивості лише в більш високій концентрації. Безафібрат суттєво не впливає на проок-сидантно-антиоксидантну рівновагу, а клофібрат виявляє прооксидантні властивості у відношенні неферментативного ПОЛ. Прооксидантна дія клофі-брату може бути пов’язана як з безпосереднім впливом самого препарату на мембрани мітохондрій, так і з вільнорадикальними продуктами його окиснення, і узгоджується з результатами досліджень Е.К. Нікітіної, яка спостерігала прооксидантний ефект клофібрату в середовищі з метилолеатом [9].
Що стосується антирадикальних властивостей фібратів, то встановлено, що уфібрат, клофібрат, фенофібрат та безафібрат практично не виявляють будь-яких відновних властивостей в реакції із стабільним радикалом ДФПГ (табл. 2). Таким чином, можна зробити висновок, що зазначені препарати не є АО прямої дії.
Отримані нами результати про відсутність у уфібрату антирадикальної активності в реакції з ДФПГ узгоджуються з даними наукової літератури [2]. При цьому не можна виключити, що уфібрат та фенофібрат, подібно до аторвастатину та гемфібро-зилу, метаболізується з утворенням похідних, які мають АО властивості, що призводить до зниження пе-рекисного окиснення ЛПНЩ та ЛПДНЩ [11].
Висновки.
1. З усіх досліджуваних препаратів (клофібрат, безафібрат, фенофібрат та уфібрат) АО властивості in vitro притаманні тільки уфібрату та фено-фібрату; найактивнішим виявився уфібрат, який в модельній системі в концентраціях 10-3 та 10-4 мольхл-1 знижує інтенсивність як ферментативного, так і неферментативного ПОЛ; фенофібрат же виявляє АО властивості лише в більш високій концентрації. Безафібрат суттєво не впливає на проок-сидантно-антиоксидантну рівновагу, а клофібрат виявляє прооксидантні властивості у відношенні неферментативного ПОЛ.
2. Уфібрат, клофібрат, фенофібрат та безаф-ібрат практично не виявляють будь-яких відновних властивостей в реакції із стабільним радикалом ДФПГ.
Перспективи подальших досліджень в даному напрямку полягають у з’ясуванні молекулярних механізмів антиоксидантної дії фібратів з метою виз-
начення оптимальних показань до їх клінічного застосування із урахуванням індивідуальних особливостей перебігу захворювання.
Література
1. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. - Москва: Наука, 1972. - 259 с.
2. Гриневич Ю.П., Олійник С.А., Туманов В.А., Войціцький
B.М. Вплив уфібрату на хемілюмінесцентні показники плазми крові та еритроцитів // Доповіді НАН України. -2003. - № 1. - С. 172-176.
3. Губский Ю.И. Определение скорости перекисного окисления липидов в субклеточных фракциях печени // Рационализаторские предложения и изобретения в медицине. -Киев: Здоров’я, 1978. - С. 173.
4. Кондрашова М.Н. Градации метаболического состояния митохондрий и реактивность тканей // Митохондрии: структура и функции в норме и патологии. - Москва: Наука, 1971. - С. 25-41.
5. Ланкин В.З., Вихерт А.М. Перекисное окисление липидов в этиологии и патогенезе атеросклероза // Арх. патологии. - 1989. - Т. 11, № 1. - С. 80-85.
6. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - Киев: Морион, 2000. - 320 с.
7. Ларіонова Н.А. Дослідження показників перекисного окиснення ліпідів при моделюванні різних видів артеріосклерозу // Буковин. мед. вісник. - 2000. - Т. 4, № 1. -
C. 187-194.
8. Меерсон Ф.З. Патогенез и предупреждение стрессорных и ишемических повреждений сердца. - Москва: Медицина, 1984. - 269 с.
9. Никитина Э.К. Сравнительное изучение гиполипидемичес-кого и антиоксидантного действия мисклерона, комплами-на и S-метилметионина сульфония хлорида (вит. «U») у больных ишемической болезнью сердца: Автореф. ... дис. канд. мед. наук: 14.00.06 / I Моск. мед. ин-т им. И.М. Сеченова. - Москва, 1983. - 17 с.
10. Починок Т.В., Тараховский М.Л., Портнягина В.А. и др. Экспресс-метод определения антиокислительной активности лекарственных веществ // Хим.-фарм. журн. - 1985. -Т. 19, № 5. - С. 565-569.
11. Aviram M., Rosenblat M., Bisgaier C.L., Newton R.S. Atorvastatin and gemfibrozil metabolites, but not the parent drugs, are potent antioxidants against lipoprotein oxidation // Atherosclerosis. - 1998. - Vol. 138, № 2. - P. 271-280.
12. Johnson R.J. Atherosclerosis: The possible role of peroxide. -Omaha, 1966. - 16 p.
13. Lowry O.H., Rosenbrough N.J., Farr A.L., Randall R.J. Protein measurement with the Pholin phenol reagent // J. Biol. Chem.
- 1951. - Vol. 193, № 1. - P. 265-275.
14. Moreil P., Plavnik F.L., Zanella M.T. et al. LDL oxidative susceptibility and antioxidants in hypertension and in hypercholesterolemia // Rev. farm. e bioquim. Univ. Sao Paulo.
- 1998. - Vol. 34, Suppl. 1. - P. 181.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ПЕДАГОГІЧНА ПРОЕКТИВНА МОДЕЛЬ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ЗОШ З ВИКОРИСТАННЯМ АЕРОБНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Глоба Г. В.
Слов’ янський державний педагогічний університет
Анотація. У статті викладена проективна модель інноваційної системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл з використанням аеробних технологій. Концептуалізовані теоретичні та методичні положення
