CC BY
116
УДК 343.98
О. В. СИНЧУК,
канд. юрид. наук, асистент кафедри кримшалютики, Нацюнальний унiверситет «Юридична академiя Укра!ни iменi Ярослава Мудрого», м. Харюв
ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ТИПОВИХ ВЕРС1Й ПРИ РОЗСЛ1ДУВАНН1 ПРИВЛАСНЕННЯ, РОЗТРАТИ МАЙНА АБО ЗАВОЛОД1ННЯ НИМ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ (РОЗКРАДАННЯ)
Проанал1зовано крим1нал1стичт особливост1 привласнення, розтрати майна або заволодгння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадань), розглянуто можлив1сть оптим1заци д1яльност1 сл1дчого з розсл1дування розкрадань завдяки використанню систем типових верст.
Ключов1 слова: привласнення, розтрата майна, розкрадання, елементи кримшалютично! характеристики, кореляцшш та причинно-наслiдковi зв'язки, системи типових версш.
Посягання на чуже майно шляхом його привласнення, розтрати або заволодшня ним шляхом зловживання службовим становищем посщають значне мюце у структур! сучасно! економ1чно! злочинно! д1яльност1. Кримшальна вщповщальшсть за таю злочини передбачена ст. 191 Кримшального кодексу Укра!ни.
Велика увага придшялась вивченню проблем розкрадань у кримшалютищ радянського перюду. Вивченням особливостей цього виду злочишв займались так вчеш, як Р. С. Белкш, А. Ф. Волобуев, В. К. Гавло, А. Н. Колюниченко, В. О. Коновалова, Г. А. Матусовський, В. А. Образцов та ш.
Однак докоршт перетворення в економ1чнш сфер1 призвели до ютотних змш у структур! злочинних посягань на вщносини власность Нараз1 дедал1 бшьш поширеним предметом злочинних посягань стають грошов1 кошти у безгот1вковш форм1, зокрема безгот1вков1 кошти, як перебувають в об1гу системи електронних платеж1в. Гот1вков1 кошти та матер1альш цшносл е привабливими для розкрадач1в, котр1 обирають бшьш прост способи
розкрадання, серед яких видшяють прост1 (безпосередне вилучення майна без попередньо! подготовки та подальшого приховування злочину) та складш.
Зазвичай ознаки розкрадання виявляються внаслщок iнвентаризацiй, ревiзiй та перевiрок контрольно-ревiзiйних органiв (а також завдяки заявам посадових о^б, громадян та шшим офiцiйним даним), унаслiдок оперативно-розшуково! дiяльностi пiдроздiлiв з боротьби з економiчними злочинами або ж несподiвано як для пiдозрюваних так i для правоохоронцiв (затримання на мющ злочину).
Побудова версiй про характер подш та iншi обставини й планування напрямюв розслiдування починаеться на стади перевiрки ознак розкрадання. До таких ознак можна вщнести недостачу або надлишок товарно-матерiальних щнностей, рекламаци за товар ненадежно! якоси, фiктивнi документи на списання або передачу щнностей, транспортування товару без вщповщних документiв або в кшькоси, яка не вiдповiдае зазначеним в документам вщомостям, реадiзацiю товару одного сорту за щною iншого та ш. Необхiдно зазначити, що для встановлення факту розкрадання важливим е встановлення сукупносп ознак.
Вирiшуючи питання про наявнють ознак розкрадання та !х достатнiсть для порушення кримшально! справи, слiдчий здiйснюе перевiрку загальних версiй про характер поди. К^м того, перед слiдчим постае завдання розробки i перевiрки версiй щодо безпосереднього предмета посягання, способiв розкрадання, кола о^б причетних до цього та ш.
Процес розслiдування передбачае необхщнють з'ясування щло! низки рiзноманiтних питань. Зазначене зумовлюе потребу в побудовi не одше!, а щло! сукупностi взаемозв'язаних мiж собою версш, що являють певну версiйну систему. У зв'язку з цим Н. С. Туренко констатуе, що верси у справi висуваються у виглядi деяко! множини, яка вiдповiдае множинност фактiв, на пiдставi яких верси висуваються, i множинностi фактiв, за допомогою яких вони пiдтверджуються [6, с. 15-16]. Саме в цьому й полягае специфша шзнавально! дiяльностi слiдчого, який, за красномовним визначенням
А. О. Старченко, «схопившись за одну ланку причинно зв'язаних факлв i не знаючи довжини i спрямованосп всього ланцюжка, повинен перевiрити в^ можливi напрямки, тобто побудувати низку версш, що по-рiзному пояснюють невiдомi обставини поди» [1, с. 34].
Планування розслiдування розкрадання i складання письмового плану за такими справами мае низку особливостей, пов'язаних iз застосуванням розкрадачами рiзноманiтних способiв розкрадання та багатоетзодичшстю даних злочинiв. Специфiчним е i те, що на початку розслщування досить повно вщомо коло осiб, якi можуть бути причетними до розкрадання або мають вщомосл про це. До складу злочинно! групи можуть входити фахiвцi рiзних профiлiв - бухгадтерськi пращвники, представники наглядових iнстанцiй, керiвники тдприемств та iн. Залежно вiд !х посадового становища, умiнь та зв'язкiв вiдбуваеться розподiл ролей у грут - органiзатор, виконавцi, посiбники.
Щодо типових способiв вчинення розкрадання, то серед них виокремлюють безпосередне привласнення або розтрату розкрадання грошових кош^в та матерiадьних цiнностей з попередшм створенням надлишкiв, розкрадання шляхом тдробки документiв та з використанням комп'ютерно! технiки, незаконнi виплати (за невиконаш роботи, премiй та iн.); виготовлення та збут невраховано! продукци; списання шбито зiпсованих матерiадiв та ш..
З метою приховування протиправних дш злочинцi можуть вдаватися до заходiв, що передують розкраданню або здшснюються пiсля його вчинення. Такими заходами можуть бути внесення до документов неправдиво! iнформацi!, внесення змiн до устаткування, створення умов для знищення або псування сировини та продукцй, складання актiв про списання, фжтивне банкрутство та iн.
Розслiдування таких злочишв ускладнюеться !х тривадiстю у час^ високою органiзованiстю та багатоетзодичшстю. 1стотш труднощi виникають при отриманш вiдомостей щодо способу вчинення злочину, джерел розкрадання та зв'язюв мiж спiвучасниками. Цi та iншi обставини вимагають вщ слiдчого ретельного планування та оргашзацп досудового слiдства.
Оптимальному поеднанню узагальненого досвщу { фактичних даних тд час розслщування сприяе складання письмового плану, основою для якого виступають верси щодо розслщувано! поди. Пщгрунтям для версш можуть бути р1зноманггш встановлеш фактичш даш.
Традицшно прийнято вважати версш основою планування та оргашзацп процесу розслщування злочишв. На едшсть версш { планування як взаемозумовлених категорш вказували Р. С. Белкш, О. М. Васильев, О. Н. Колесшченко, В. О. Коновалова та шш1 науковщ. Найбшьш широко аргументував це положення Р. С. Белкш, наголошуючи, що висування версш -не самоцшь, а необхщна передумова оргашзацп д1яльност1 для встановлення ютини. За висуванням верси йде висування з не! вЫх необхщних наслщюв, що е елементом планування. Як другий аргумент Р. С. Белкш указував на те, що, розриваючи теори верси { теори планування, ми позбавляемо планування його основи, перетворюючи на сукупшсть прагматичних положень. Третш аргумент на користь едност теоретичних основ верси { планування полягае в лопчному взаемозв'язку, тому що верЫя служить лопчною тдставою змюту плану розслщування. Утворюеться едина, нерозривно пов'язана система: те, що пояснюеться (наявш фактичш даш) - пояснення (верЫя) - гшотетична система необхщних аргуменлв пояснення (наслщки з верси) - доказ чи спростування пояснення (встановлеш в ход1 перев1рки фактичш даш) [3, с. 351-352].
У процес1 побудови конкретних слщчих версш по злочину, що розслщуеться, слщчому важливо не тшьки спиратися на наявну фактичну шформацш { особистий досвщ, а й користуватися типовими верЫями. Так верси являють собою припущення, побудоваш на основ1 анал1зу типових ситуацш { дозволяють дати лопчне пояснення конкретним фактичним даним по злочину.
Пояснюючи генезу виникнення типових версш, В. О. Коновалова зазначае, що накопичення практики розслщування, !! узагальнення й анал1з дозволили виявити певш залежност при вчиненш окремих вид1в злочишв, котр1 юнують як свого роду стандарти, що мають мюце в практищ
розслщування. Такого роду залежност притаманнi вЫм видам учинених злочинiв i зазвичай розглядаються як типов^ найбiльш часто зустрiчнi версi!, що виникають у проце^ розслiдування, але якi, будучи предметом узагальнення, виступають як незалежш типовi припущення, iснуючi в теоретичних рекомендащях кримiналiстично! методики [4, с. 60-61].
Типова верЫя - це реальна, а не уявна модель, що базуеться не на припустимому, а на позитивному, достовiрному знанш, котре сформоване на пiдставi узагальнення слщчо! практики та трансформацп результата цього узагальнення в теоретичнi положення, що знаходять свое вщбиття в окремих кримшалютичних методиках. При цьому особливим джерелом формування такого роду теоретичних положень виступають вщомосл про наявшсть iмовiрно-статистичних i кореляцiйних зв'язюв мiж елементами кримiнадiстично! характеристики цих злочишв [7, с. 19-20].
Наявшсть причинно-наслщкових зв'язкiв мiж елементами кримшалютично! характеристики вттюеться в такого роду судження: «Якщо е таю-то фактичш данi, то !х походження, iмовiрно, обумовлено такими-то обставинами». На пiдставi цього аналiзу формуеться вiдносно сталий перелiк типових версiй. Зрозумто, що узагальнеш вiдомостi про ознаки виду злочишв не можуть розглядатись як ушверсальний стовiдсотковий засiб розкриття злочину, оскшьки вони вiдображають типове, а кожний знову вчинений злочин - це шдивщуальне явище, яке може й не мати аналопв у минулому. Але типового, того, що повторюеться, е значно бтьше. Тому кримшалютична характеристика покликана допомагати розслщуванню конкретних злочинiв, особливо за наявносп виявлених кореляцiйних залежностей мiж !! елементами [5, с. 40].
Типовi версi! виступають своерiдним орiентиром високого рiвня абстракцi!, до якого може звертатися ^дчий у ходi розслщування конкретного злочину, особливо вчиненого в умовах неочевидносл. Щ версi! доцшьно надавати в певних системах, оскшьки тшьки системи дають найбiльш повне загальне уявлення стосовно обставин поди злочину та суб'екпв, що його вчинили.
Системи типових версш визначають головш напрями д1яльност1 слщчого, специфжу зав дань, що тдлягають розв'язанню. При цьому, чим бшьш повно буде представлена ця система, тим бшьша ймов1ршсть збшу типового з конкретним, а вщгак { бшьша можливють побудови найпродуктившшо! робочо! слщчо! верси на шдстав1 типових, що входять до запропоновано! системи [7, с. 88].
Пщкреслюючи значушдсть запропонованого тдходу, О. Н. Колесшченко та Г. А. Матусовський справедливо вказували, що «використання систем типових версш упроваджуе в розслщування елемент точности повноти, дае змогу слщчому проанал1зувати вщом1 йому аналопчш ситуаци та вщ1брати придатш тд конкретний випадок з л1тературних джерел. Ознайомлення з1 схемою таких версш дозволяе одномоментно охопити й перспективно намггити вс можлив1 основн1 напрями розслщування» [2, с. 10].
Список лггератури:
1. Старченко А. А. Гипотеза. Судебная версия / Анатолий Александрович Старченко. - М. : МГУ, 1962.
2. Колесниченко А. Н. О системе версий и методике их построения /
A. Н. Колесниченко, Г. А. Матусовский // Криминалистика и судебная експертиза. - К. : РИО МВД УССР, 1970. - Вып. 7.
3. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. Т. 2: Частные криминалистические теории / Рафаил Самуилович Белкин. - М. : Юристъ, 1997.
4. Коновалова В. Е.. Версия: концепция и функции в судопроизводстве /
B. Е. Коновалова. - Х. : Консум, 2000.
5. Бахт В. П. Склад i призначення кримшалютично! характеристики злочишв / В. П. Бахш // Правничий часопис Донецького ушверситету. - 2000. - № 1 (4).
6. Туренко Н. С. Современные подходы в формировании и проверке следственных версш : автореф. дис. на стиск. учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Наталия Сергеевна Туренко. - Нижний Новгород, 2006.
7. Синчук О. В. Тишш версп в структурi кримшалютично! методики : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримшальний процес та кримшалютика; судова експертиза; оперативно-розшукова дiяльнiсть» / О. В.Синчук. -Х., 2010.
Синчук А. В. Использование систем типовых версий в расследовании присвоения, растраты имущества или завладения им путём злоупотребления служебным положением (хищений).
Проанализированы криминалистические особенности присвоения, растраты имущества или завладения им путём злоупотребления служебным положением (хищений), рассмотрена возможность оптимизации деятельности следователя при расследовании чищений благодаря использованию систем типових версий.
Ключевые слова: присвоение, растрата имущества, хищение, елементы криминалистической характеристики, кореляционные и причинно-следственные святи, системы типових версий.
Synchuk O. V. The use of systems of typical versions in the investigation of appropriation, embezzlement of property or misappropriation of them through abuse of office (theft).
Forensic features of appropriation, embezzlement of property or misappropriation of them through abuse of office (theft) are analyzed, the possibility of optimization of activities of the investigator during the investigation of thefts through the use of typical versions' systems is considered.
Key words: appropriation, embezzlement of property, theft, elements of criminalistic characteristics, correlation and causal links, typical versions' systems.
