CC BY
70І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
виховання і спорту
Застосування ігрових занять для розвитку просторового мислення дітей 5-8 років зі спастичною диплегією
Шлапаченко О.А.
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Анотації:
Показано вплив реабілітаційно-корекційної програми з використанням рухливих ігор на рівень розвитку просторового мислення та конструктивної діяльності дітей 5-6 років зі спастичною диплегією. У експерименті приймали участь 64 дитини, всі мали основний діагноз - дитячий церебральний параліч, спастична диплегія. Експеримент проводився у декілька етапів на протязі року. Встановлено, що проведення реабілітаційно-корекційної програми з використанням рухливих ігор сприяло позитивним змінам на формування рівня розвитку просторового мислення у дітей, збільшенню працездатності. Виявлено, що рівень розвитку просторового мислення у дітей зі спастичною диплегією залежить від клінічних прояв захворювання. Відзначається, що залучення батьків до участі в іграх разом з дітьми сприяє реабілітації дітей у домашніх умовах.
Ключові слова:
програма, ігри, мислення, працездатність.
Шлапаченко О.А. Использование игровых занятий для развития пространственного мышления детей 5-6 лет со спастической диплегией. Показано влияние реабилитационно-коррекционной программы с использованием подвижных игр на уровень развития пространственного мышления и конструктивной деятельности детей 5-8 лет со спастической диплегией. В эксперименте принимали участие 64 ребенка, все имели основной диагноз - детский церебральный паралич, спастическая диплегия. Эксперимент проводился в несколько этапов на протяжении года. Установлено, что проведение реабилитационно-коррекционной программы с использованием подвижных игр способствовало позитивному влиянию на формирование уровня развития пространственного мышления у детей, увеличению работоспособности. Выявлено, что уровень развития пространственного мышления у детей со спастической диплегией зависит от клинических проявлений заболевания. Отмечается, что привлечение родителей для участия в играх вместе с детьми способствует реабилитации детей в домашних условиях.
программа, игры, мышление, работоспособность.
Shlapachenko O.A. The usage of playing studies for development of spatial reasoning of 5-8-year-old children with spastic diplegi. In
the article is shown the influence of rehabilitation-correction program with the usage of outdoor games on the level of influence of spatial thinking and constructive activity of 5-8-year-old children with spastic diplegi. 64 children took part in the experiment, all had main diagnosis - children cerebral paralysis, spastic diplegi. The experiment was conducted in a few phases during the year. It is proved that conducting of outdoor games promote positive influence on forming the level of influence of spatial thinking of children, increasing capacity of work. It is revealed that the level of development of spatial thinking of children with spastic diplegi depends on clinical display of an illness. It is mentioned that involving parents for participation in games with children promote rehabilitation of children in home conditions.
program, games, thinking, capacity, work.
Вступ.
Створення оптимальних умов для життєдіяльності, відновлення втраченого контакту з довкіллям, психолого-педагогічної реабілітації, соціально-трудової адаптації й інвалідів у суспільство належить до першочергових державних завдань. Реабілітація «...хворих дітей та дітей-інвалідів розглядається як проблема національного значення, що потребує першочергового розв’язання» (Національна програма «Діти України», 1999; с.7) [5].
Діти з церебральним паралічем - це особлива категорія дітей, у яких відмічається складна структура дефекту, включаючи до себе рухові, психічні та мовленнєві порушення різного ступеня виразності. Патологія рухового аналізатора в поєднанні з різними сенсорними розладами й порушеннями системи між аналізаторних взаємозв’язків у дітей з церебральним паралічем обумовлює порушення різних видів пер-цептивних дій (слухання, обмацування та ін.), тактильного сприйняття, порушення сприйняття простору та часу [1, 4, 7].
З дефектом зорово-просторового орієнтування пов’язане порушення конструктивного праксису. Дитина не сприймає просторові взаємовідносини, що ускладнює формування конструктивної діяльності -викладання цілісних
фігур з паличок, складання, розбирання предметів чи малюнків. Одне з завдань навчання таких дітей складається у збільшенні рухового досвіду дитини, формуванні на цій підставі уявлень о схемі тіла, власній позиції серед оточуючих предметів, основних © Шлапаченко О.А., 2012
напрямках простору, відносинах між предметами, а також зміни та мінливості просторових відносин [6].
На базі «Дитячого спеціалізованого клінічного санаторію Хаджибей» ми провели дослідження рівня сформованості просторового мислення у дітей 5-8 років зі спастичною диплегією, яке показало, що розумовий розвиток у дітей зі спастичною диплегією відрізняється нерівномірністю. Спостерігається достатня спосібність до абстрагування і узагальнювання, вони можуть виділити ведучу роль у розповіді, виділити значення сюжетної картинки, з другої сторони, діти неспроможні при необхідності просторового орієнтування, більшість з дітей не вміє правильно одягнутись, з труднощами запам’ятають розташування класних кімнат у школі, не вміють малювати, з труднощами опановують навичками письма. При виконанні завдання на просторове орієнтування діти не можуть правильно копіювати форму предмета, у де яких дітей відмічається дзеркальне зображення асиметричних фігур. Такі ж труднощі відмічаються при складанні кубиків Кооса. Колір кубиків діти вибирають правильно, але не можуть з’єднати та розташувати їх, відмічаються перегорнуті зображення.
Огляд проблеми з корекції рухової активності й пізнавальних процесів дітей з церебральним паралічем показав, що існує можливість використання в реабілітаційно-корекційній роботі засобів і методів фізичної культури для дітей з ДЦП.
Учені здійснюють пошук нових методів і програм зміцнення здоров’я такі, як: вплив ігрової форми занять на фізичний та психічний стан дітей Т.П. Віско-ватова, Е. С. Вільчковській, В. І. Грицюк, С.П. Демчук,
О. С. Куц; система багатоцільового тестування осіб з обмеженими функціями Лі Ен Сан; використання засобів фізичної культури в реабілітації дітей з церебральним паралічем О. Мерзликіна; застосування фізичних вправ у корекційно-оздоровчих заходах при різних формах ДЦП С. П. Демчук; соціальна інтеграція й соціалізація дітей, підлітків з церебральним паралічем у суспільство Л. М. Шипіцина; розробка технології використання фізичних вправ у реабілітації дітей з церебральним паралічем Г А. Єдинак [2, 3].
Успіхи у роботі по формуванню просторових уявлень не завжди можуть бути досягнуті, коли проводити її зі всіма дітьми однаково, не враховуючи їх здібності у розвитку просторових уявлень: які його компоненти й у зв’язку з чим у даної дитини на даному етапі її життя й навчання найбільш страждають [4].
У зв’язку з цими даними ми враховуємо, що навчання повинно бути спрямовано на придбання дітьми необхідного практичного чуттєвого досвіду, формуванню на цієї основі способів сприйняття, модулювання, перетворення просторових відношень з урахуванням потреб діяльності дітей.
Робота виконана в межах науково-дослідної теми «Психолого-педагогічний супровід в комплексній медико-педагогічної реабілітації дітей з ДЦП в умовах санаторію» державного закладу «Дитячий спеціалізований клінічний санаторій «Хаджибей»» Міністерства охорони здоров’я України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - проаналізувати вплив
реабілітаційно-корекційної програми на рівень сформованості просторового мислення та конструктивну діяльність у дітей 5-8 років зі спастичною диплегією.
Методи роботи - складання малюнків на об’ємних та площинних предметах за модифікованою методикою професора Вісковатової Т.П., методи математичної статистики.
Завдання роботи:
1. Визначити особливості рівня розвитку просторового мислення та конструктивної діяльності у дітей 5-8 років зі спастичною диплегією у констатувальному експерименті. 2. Експериментально перевірити вплив реабілітаційно-корекційної програми з використанням рухливих ігор на рівень розвитку просторового мислення та конструктивну діяльність дітей 5-8 років
31 спастичною диплегією.
Результати дослідження.
У дослідженні взяли участь 64 дитини, усі мали основний діагноз - дитячий церебральний параліч, спастична диплегія. Нами було проведено констату-вальний експеримент, метою якого було виявлення вихідних даних рівня розвитку просторового мислення та конструктивної діяльності. Діти були поділені на контрольну й основну групу, у кожній по
32 дитини. У контрольну групу увійшли 15 дітей 5-6 років (з них 7 хлопчиків і 8 дівчат), 17 дітей 7-8 років (з них 10 хлопчиків і 7 дівчат); у основну - 12 дітей 5-6 років (6 хлопчиків і 6 дівчат), 20 дітей 7-8 років (6 хлопчиків і 20 дівчат). Мета наступного етапу поля-
32012
■
гала в розробці реабілітаційно-корекційної програми з використанням рухливих ігор для дітей зі спастичною диплегією як формою церебрального паралічу в умовах санаторно-курортного лікування. Проведено теоретичне обґрунтування запропонованої програми, розроблено її зміст і дібрано банк рухливих ігор. Із вихователями й методистами проводилися методичні заняття з проведення й використання рухливих ігор. Також нами проводилися практичні навчальні заняття з батьками, роз'яснювались цілі й завдання проведення рухливих ігор. Основний етап експерименту передбачав проведення у режимі дня основної групи дітей практичних занять з застосуванням рухливих ігор, які проводилися в другій половині дня, після денного відпочинку і у вихідні дні. Заняття з використанням рухливих ігор проводилися з урахуванням режиму й програми виховання і навчання клінічного санаторію. Складалися рекомендації батькам щодо застосування рухливих ігор у домашніх умовах. Контрольна група дітей займалася по загальноприйнятій програмі санаторію і призначенням лікаря. Проведено порівняльний аналіз результатів після застосування реабілітаційно-корекційної програми. Нами було визначено особливості рівня сформованості просторового мислення та конструктивної діяльності.
Результати, отримані впродовж експерименту, були оброблені методами математичної статистики.
Дослідження просторового мислення та конструктивної діяльності проводилося на об'ємних і площинних предметах. Об'ємні: кубики Коса. Показуються по черзі 3 малюнки, які дитина повинна скласти. Враховується час складання малюнка на кубиках.
Для площинних предметів 3 роздільні картинки: 1 -категорія складності - «корова», розрізана на три нерівні частини; 2 - розрізаний по діагоналі на частини будинок; 3 - включає два малюнки, один малюнок для зразка з казковим персонажем, інший - для конструювання картинки з 6 частин. Дитині по черзі пред'являється зразок, враховується час складання малюнка.
Проведене дослідження у констатувальному експерименті дозволяє зробити наступні основні висновки. Оцінка рівня сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності виконувалась на площинних картинках й об'ємних предметах. Показники виконання на площинних предметах склали менше ніж 50% (26,69 - 41,60%). У процесі ускладнення завдання порушувалось орієнтування в просторі, зростала стомлюваність і виникала втрата інтересу до виконання завдання. На об'ємних предметах показники першого варіанта виконання склали близько 50% (52,45
- 52,73%). Результат другого й третього варіанта методики склав менше ніж 50% (31,06 - 42,35%). Спостерігались труднощі при зіставленні зразка й свого результату, неможливість знаходження своїх помилок. Завдання на об'ємних предметах для дітей було більш цікавим, ніж на площинних предметах, однак результативність його виконання аналогічна тим, що отримано на площинних предметах.
Також, результати наших досліджень виявили наявність обмежених уявлень про навколишній світ, не
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“-----------* проблеми фізичного
виховання і спорту _____________________
сформованість навичок ігрової діяльності.
Особливості розвитку дітей зі спастичною дипле-гією ДЦП дітей 5-8 років вказують на необхідність проведення реабілітаційно-корекційних заходів на підвищення рівня рухової активності й рівня розвитку пізнавальних процесів. Діти з ДЦП не здатні до тривалих монотонних тренувань, які необхідні для вироблення тих або інших компенсаторних навичок. Тому, на нашу думку, вся робота повинна бути побудована таким чином, щоб реабілітаційно-корекційна робота проводилась ненав'язливо, у процесі найбільш привабливих видів діяльності. Як показує наш досвід, заняття засновані на рухливих іграх можна розглядати як поле діяльності для вирішення цілого комплексу завдань, спрямованих на збагачення інтелектуального, мовного розвитку дитини, підвищення рухової активності.
Таким чином, навчання й виховання дітей з ДЦП передбачає включення до реабілітаційно-корекційної програми рухливих ігор на розвиток розумової спрямованості, з'єднання фізичного навантаження з психологічними переживаннями та вирішенням інтелектуальних завдань.
Ведучу роль у розвитку рухів дітей з церебральним паралічем у санаторії приділяється лікувальній фізкультурі та масажу. Специфічні особливості розвитку моторики дітей з церебральним паралічем потребують застосування особливих методів та прийомів. Особливу увагу в заняттях приділяються руховим навичкам, які більш за всього необхідні у житті, які забезпечують дитині ходіння, предметно-практичну діяльність та самообслуговування. Більшість вправ для дитини краще за всього пропонувати у вигляді ігор, це спонукає дитину до виконання бажаних активних рухів. На нашу думку, контингенту дітей, що перебувають у санаторії не достатньо приділяється уваги в проведенні спеціальних занять, спрямованих на покращання рухової активності та корекції пізнавальних процесів. Ми вважаємо, що одним з шляхів підвищення рухової активності й розвитку пізнавальних процесів дітей 5-8 років з ДЦП у режимі санаторію можуть стати рухливі ігри.
Заняття рухливими іграми з дітьми з ДЦП 5-8 років переслідували збільшення обсягу рухової активності в цікавій й доступній діяльності; емоційно різноманітити побут дітей, створити в умовах ігор доброзичливу атмосферу для реалізації природної потреби дітей у русі.
Таки види рухливих ігор, як малорухомі ігри, рухливі ігри, ігри-естафети, сюжетні ігри проводились у основній групі. Проводячи рухливі ігри ми намагались використовувати усі пересування дітей посильними для них способами. У пропонованих іграх використовувались гімнастичні вправи, ігри з мовною інструкцією, використання ігор з наочністю.
Обираючи ігри, ми керувались як потребами дітей з ДЦП, так їх можливостями для виконання конкретних ігрових завдань. На перших заняттях застосовувались ігри низької інтенсивності, по мірі розширення можливостей дитини поступово вводили ігри більш
інтенсивного характеру, більш складними рухами, вводились ігри змагального характеру.
Оскільки в санаторії разом з дітьми перебувають батьки, то нами проводились обговорення з ними застосування, мети ігор, давали інструкції до ігор, залучали батьків до спільної грі з дітьми. Навчали правильному проведенню ігор (на що потрібно звернути увагу, щоб дитині була цікава й зрозуміла гра) у домашніх умовах.
При організації занять рухливими іграми ми враховували: 1) темп, у якому проводиться гра; 2) ігри різної спрямованості в одному занятті, зрізним ступенем складності змісту й виконання гри; 3) вибір гри й методика її використання, що обумовлюється рівнем обмеження рухливості та інтелекту; 4) бажання самих дітей; 5) уникати таких вправ, які викликали б тривалу затримку подиху та надмірне м'язове зусилля.
Під впливом реабілітаційно-корекційної програми з використанням рухливих ігор покращились показники просторового мислення та конструктивної діяльності у дітей 5-8 років зі спастичною диплегією ДЦП.
Виявлено, що в дітей 5-6 років контрольної групи показники покращились незначно на 4,42 с (р>0,05), в основній групі показники покращились на 13,81 с (р<0,05). Показники дітей 7-8 років покращились в контрольній групі на 3,33 с (р>0,05), в основній групі на 13,04 с (р<0,05).
Показники виконання першого варіанта завдання покращились, але незначно, час на його виконання зменшився, але однаково багато перевищував норму. Через труднощі у виконанні завдання на площинних картинках, нездатності дітей до тривалої роботи, виконання цього варіанта залишилось не на належному рівні. Також, діти не змогли порівнювати частини картинки відносно один одного, не помічали дрібних відмінностей на картинці.
Виконання першого варіанта завдання викликало в дітей труднощі. До проведення реабілітаційно-корекційної роботи діти не могли знайти помилок у виконанні завдання, час, витрачений на це завдання значно перевищував норму. Після проведення занять рухливими іграми спостерігались позитивні зміни в дітей основної групи, час на виконання цього варіанта зменшився.
Показники сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності (варіант - 1) у дітей 5-6 років контрольної групи склали 28,64%, в основній групі час виконання покращився - 35,61%. У дітей 7-8 років контрольної групи незначні покращання склали 28,70%, в основній - 34,50%.
Результати сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності на площинних предметах у дітей з ДЦП (варіант - 2) представлені в табл. 2.
Виявлено, що в дітей 5-6 років контроль-
ної групи результат виконання склав на 8,73 с (р>0,05) швидше, ніж до проведення реабілітаційно-корекційної програми. В основній групі виконання цього варіанта завдання на 18,73 с (р>0,05) краще. У дітей 7-8 років контрольної групи виконання завдання покращилось на 8,78 с (р>0,05), в основній
э
2012
Таблиця 1
Зміна показників сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності (варіант - 1) у дітей 5-8 років з ДЦП після застосування реабілітаційно-корекційної програми
Вік Групи (п) Кількісні (X ±т) показники, час виконання завдання, час їх отримання
спочатку наприкінці Р
5-6 років КГ (п=15) 56,80±4,17 52,38±4,05 >0,05
ОГ(п=12) 55,30±4,95 42,12±3,53 <0,05
7-8 років КГ(п=17) 55,60±4,95 52,27±4,73 >0,05
0Г(п=20) 55,52±4,84 43,48±3,60 <0,05
Таблиця 2
Зміна показників просторового мислення й конструктивної діяльності у дітей 5-8 років з ДЦП (варіант - 2)
після застосування реабілітаційно-корекційної програми
Вік Групи (п) Кількісні (X ±т) показники, час виконання завдання, час їх отримання
спочатку наприкінці Р
5-6 років КГ(п=15) 93,90±8,89 85,17±8,42 >0,05
ОГ(п=12) 94,12±8,82 75,39±7,38 >0,05
7-8 років КГ (п=17) 93,70±8,76 84,92±8,61 >0,05
0Г(п=20) 94,10±8,01 72,14±6,47 <0,05
Таблиця 3
Зміна показників сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності (варіант - 3) у дітей 5-8 років з ДЦП після застосування реабілітаційно-корекційної програми
Вік Групи (п) Кількісні (X ±т) показники, час виконання завдання, час їх отримання
спочатку наприкінці Р
5-6 років КГ (п=15) 289,12±24,95 277,73±23,53 >0,05
ОГ(п=12) 287,73±23,68 270,42±23,06 >0,05
7-8 років КГ (п=17) 287,14±25,26 273,49±24,32 >0,05
0Г(п=20) 289,21±25,34 270,70±22,67 >0,05
Таблиця 4
Зміни показників сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності (варіант - 1) у дітей 5-8 років з ДЦП після застосування реабілітаційно-корекційної програми
Вік Групи (п) Кількісні (X ±т) показники, час виконання завдання, час їх отримання
спочатку наприкінці Р
5-6 років КГ (п=15) 56,81±4,53 48,55±3,94 >0,05
ОГ(п=12) 57,27±4,29 48,12±3,26 >0,05
7-8 років КГ (п=17) 56,97±4,03 47,42±3,47 >0,05
0Г(п=20) 57,12±4,43 45,67±3,20 <0,05
групі швидкість виконання завдання покращилось на 21,96 с (р<0,05).
Вивчення сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності (варіант - 2) після проведення нашої програми виявило, що в дітей 5-6 років контрольної групи результат склав 29,35%, в основній - 33,16%. У дітей 7-8 років у контрольній групі результат склав 29,44%, в основній - 34,65%. Незначний приріст показників в основній групі у дітей 7-8 років.
Другий варіант завдання був складніший, ніж перший. Діти із завданням упорались не на належному рівні. У дітей спостерігалось порушення у орієнтуванні в просторі, спостерігалось стомлення. На наш погляд, діти цього віку більше підготовлені до
школи. Покращання виконання цього варіанта завдання обумовлює проведення занять з використанням у іграх інвентарю, який за своїм змістом має елементи варіанту цієї методики.
Результати сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності у дітей 5-8 років з ДЦП за методикою «Склади картинку» (варіант - 3) представлені в табл. 3.
Виявлено, що в дітей 5-6 років контрольної групи виконання завдання на 11,39 с (р>0,05) сталось краще, в основній групі виконання завдання на 17,31 с (р>0,05) швидше, ніж до проведення реабілітаційно-корекційної програми. У дітей 7-8 років контрольної групи на 13,65 с (р>0,05), в основній групі покращання результату склало на 18,51 с (р>0,05).
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту
Таблиця 5
Зміна показників сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності (варіант - 2) у дітей 5-8 років з ДЦП після застосування реабілітаційно-корекційної програми
Вік Групи (п) Кількісні (X ±т) показники, час виконання завдання, час їх отримання
спочатку наприкінці р
5-6 років КГ(п=15) 118,21±15,89 104,12±15,30 >0,05
ОГ(п=12) 118,43±16,13 98,72±15,21 >0,05
7-8 років КГ(п=17) 117,93±15,47 103,22±14,89 >0,05
ОГ(п=20) 118,17±15,53 80,76±7,27 <0,05
Таблиця 6
Зміни показників сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності (варіант - 3) у дітей 5-8 років з ДЦП після застосування реабілітаційно-корекційної програми
Вік Групи (п) Кількісні (X ±т) показники, час виконання завдання, час їх отримання
спочатку наприкінці р
5-6 років КГ(п=15) 298,12±28,84 276,32±25,89 >0,05
ОГ(п=12) 297,77±29,20 273,63±26,13 >0,05
7-8 років КГ(п=17) 297,18±28,64 274,58±25,76 >0,05
0Г(п=20) 296,17±27,75 270,79±25,08 >0,05
Виконання третього варіанта значно перевищувало час, завдання склало дітям труднощі, як до проведення корекційної програми, так й після. Діти швидко стомлювались, не змогли зіставити зразок з виконанням свого завдання, втрачали інтерес до виконання завдання й відмовлялися від подальшого виконання. На нашу думку, відмова від виконання завдання говорить про те, що в дітей спостерігався на рівні підсвідомості прагнення до збереження власного «Я». Це одна з форм психологічного захисту - відмова від виконання завдання.
Показники третього варіанта методики виявили, що дітям обох вікових груп виконання цього варіанта викликало труднощі, незначні зміни відбулись в контрольній групі, більше приріст показників у основній групі. Так, у дітей 5-6 років контрольної групи це склало 43,21%, в основній - 44,38%. У дітей 7-8 років контрольної групи це склало 43,88%, в основній
- 44,33%.
Результати виконання методики «Склади малюнок на кубиках» (варіант - 1) представлені в табл. 4.
Ми з'ясували, що діти 5-6 років контрольної групи виконали завдання на 8,26 с (р>0,05) швидше, діти основної групи виконали запропоноване завдання на 9,15 с (р>0,05) швидше, ніж до проведення запропонованої програми. Діти 7-8 років контрольної групи з завданням упорались швидше на 9,55 с (р>0,05), в основній групі виконання завдання на
11,45 с (р<0,05) швидше.
При проведенні рухливих ігор використовувались кольорові іграшки різної величини й форми, що сприяло покращанню результатів виконання завдання. Виконання вправ за зразком викликало у дітей труднощі, але зміни відбулися незначні. Правильно вибирали колір кубиків, правильно відтворювали малюнок на кубиках, але труднощі становили розміщення їх відносно один одного, з’єднання їх у ціле, відмічалось перевертання зображення.
Показники виконання (варіант - 1) виявили, що в дітей 5-6 років контрольної групи приріст показників незначні - 61,79%, в основній групі час виконання краще й результат складає - 62,34%.
У дітей 7-8 років контрольної групи покращання результату незначне - 63,26%, в основній групі краще і складає 65,69%.
Виконання завдання на об’ємних предметах дітям вдавалося краще, до цього завдання в дітей виявлявся інтерес. У дітей покращилось орієнтування у просторі при виконанні завдання. Але відмічаються труднощі у просторовому розташуванні кубиків. Показники покращились у дітей 7-8 років контрольної групи після проведення занять рухливими іграми. У дітей спостерігались покращання в орієнтуванні у просторі, розуміння помилок у виконанні та їх виправлення.
Результати виконання за методикою «Склади малюнок на кубиках» (варіант - 2) для визначення сфор-мованості просторового мислення й конструктивної діяльності представлені в табл. 5.
Після проведення корекційної програми виявлено, що в дітей 5-6 років контрольної групи на 14,09 с (р>0,05) виконання завдання краще, в основній групі виконання завдання покращилось на 19,71 с (р>0,05). У дітей 7-8 років теж спостерігались покращання у виконанні цього варіанта.
В контрольній групі на 14, 71 с (р>0,05), в основній групі - на 37,41 с (р<0,05).
Виконання другого варіанта методики на об’ємних предметах виявило, що у дітей 5-6 років контрольної групи приріст показників склав 48,02%, в основній групі - 50,65%. У дітей 7-8 років контрольної групи це склало 48,44%, в основній групі - 61,91%.
Виконання другого варіанта завдання дітям становить труднощі. Спостерігалось слабке переключення у діяльності, неможливість виконати завдання за зразком. Однак, результати в дітей 7-8 років основної групи стались достовірними, результат покращився,
але незначно. Показники в обох вікових групах покращилися, у порівнянні з результатами щодо проведення корекційної програми.
Результати сформованості просторового мислення й конструктивної діяльності (варіант - 3) у дітей 5-8 років з ДЦП представлені у табл. 6.
Виявлено, що в дітей 5-6 років контрольної групи відбулись незначні зміни, результат покращився на 21,80 с (р>0,05), в основній групі запропоноване завдання діти виконували на 24,14 с (р>0,05) швидше. У дітей 7-8 років у контрольній групі виконання завдання на 22,60 с (р>0,05) швидше, показники виконання основної групи покращились на 26,14 с (р>0,05).
На виконання третього завдання діти затратили часу більше норми, при виконанні спостерігались труднощі в просторовому орієнтуванні. На нашу думку важно відмітити, що після проведення реабілітаційно-корекційної програми у дітей з'явилися цілеспрямовані дії, результат виконання цієї методики покращився незначно й залишилися недостовірним.
Показники виконання третього варіанта завдання у дітей 5-6 років контрольної групи склали 41,62%, в основній групі - 42,03%. У дітей 7-8 років контрольної групи час покращився і склав 41,88%, в основній - 42,47%.
Література.
1. Данилова Л.А. Методы коррекции речевого и психического развития у детей с церебральным параличом, М: Медицина, 1977, 95 с.
2. Демчук С., Куц А. Соціальна інтеграція неповносправних школярів із церебральним паралічем засобами фізичного виховання, Львів: Українські технології, 2003, 148 с.
3. Єдинак Г.А. Рухова діяльність у реабілітації школярів з обмеженими психофізичними можливостями, Спортивний вісник Придніпров’я, 2004, № 6, С. 127-136.
4. Калижнюк Э.С. Особенности задержки психического развития при разных формах церебрального паралича, Москва, 1990, 57 с.
5. Мартинюка В.Ю., Зінченко С.М. Основи медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи, К.: Інтермед, 2005, 416 с.
6. Титова О.В. К проблеме формирования пространственных представлений у детей с ЦП, Коррекционная педагогіка, 2005, №2, С. 47-52.
7. Шипицина Л.М., Мамайчук И.И. Детский церебральный параліч, М.: Дидактика Плюс, 2001, 272 с.
Информация об авторе: Шлапаченко Ольга Анатолиевна
[email protected] Восточноукраинский национальный университет Квартал Молодёжный 20-а, г. Луганск, 91034, Украина
Поступила в редакцию 31.05.2012г.
32012
Ц
Висновки.
Розбіжності у виконанні між контрольною й основною групами спостерігались в часі виконання завдання, в основній групі виконували завдання швидше, але робили помилки. Третій варіант завдання був складним для дітей всіх груп. Діти не могли зіставити зразок і власне виконання, втрачали до нього інтерес і відмовлялись від виконання.
Просторове мислення та конструктивна діяльність у дітей зі спастичною диплегією ускладнена за рахунок клінічних прояв захворювання: підвищення м'язового тонусу, низькі функціональні можливості кінцівок та ін.
Проведення рухливих ігор сприяло збільшенню працездатності дітей. Навіть ті невеликі зрушення в руховій сфері, які набули діти в ігрових заняттях, мають, на нашу думку суттєве значення у всіх формах життєдіяльності дітей з ДЦП.
За результатами нашої роботи виявлено, що залучення батьків до участі в реабілітаційно-корекційному процесі з дітьми сприяє її продовженню в домашніх умовах.
Як показали наші дослідження ми поділяємо погляди вчених, що фізична культура і спорт впливають не тільки на організм дитини з обмеженими можливостями, але й сприятливо впливають на його психічну сферу.
References:
1. Danilova L.A. Metody korrekcii rechevogo i psikhicheskogo razvitiia u detej s cerebral’nym paralichom [Methods of correction of speech and psychological development of children with CP], Moscow, Medicine, 1977. - p. 95.
2. Demchuk S., Kuc A. Social’na integraciia nepovnospravnikh shkoliariv iz cerebral’nim paralichem zasobami fizichnogo vikhovannia [Social integration of handicapted schoolchildren with CP by means of physical education], Lviv, Ukrainian technologies,
2003, - p. 143.
3. Iedinak G.A. Sportivnij visnikPridniprov’ia [Dnipro Sports Bulletin],
2004, vol. 6, pp. 127-136.
4. Kalizhniuk E.S. Osobennosti zaderzhki psikhicheskogo razvitiia pri raznykh formakh cerebral’nogo paralicha [Peculiarities of delay of psychological development with different forms of CP], Moscow, 1990. - p. 57.
5. Martiniuka V.Iu., Zinchenko S.M. Osnovi mediko-social’noyi reabilitaciyi ditej z organichnim urazhenniam nervovoyi sistemi [Fundamentals of medico-social rehabilitation of children with organic affection of nervous system], Kiev, Intermed, 2005, 416 p.
6. Titova O.V Korrekcionnaia pedagogika [Correction pedagogy],
2005, vol. 2, pp. 47-52.
7. Shipicina L.M., Mamajchuk I.I. Detskij cerebral’nyj paralich [Children cerebral palsy], Moscow, Didactics-Plus. - 2001. - p. 272.
Information about the author: Shlapachenko O.A.
[email protected] East-Ukrainian National University Young People str. 20-a, Lugansk, 91034, Ukraine.
Came to edition 31.05.2012.
