CC BY
79ХОРЕОГРАФІЧНІ ВПРАВИ, ЯК НЕВІДЄМНИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЗАХІД В СУЧАСНИХ ПРОФІЛАКТИЧНО-ОЗДОРОВЧИХ ЦЕНТРАХ
Владімірова О.В.
Запорізький національний університет
Анотація. В статті відзначені результати дослідження у дівчат 6-9 років, що займаються хореографічними вправами, які використовуються як реабілітаційних захід для корекції постави дітей молодшого шкільного віку.
Запропонований комплекс хореографічних вправ має корегуючий та профілактичний вплив, ефективний, може бути рекомендований для молодших школярів із порушенням постави. Корекція постави досягнута за допомогою спеціальних і загаль-розвиваючих вправ. Вона дає стійкий ефект лише при тривалому й систематичному тренуванні. Для дітей даного віку і наявних порушень реабілітаційні заходи повинні носити щоденний характер.
Ключові слова: хореографія, вправи, реабілітація, корекція, постава.
Аннотация. Владимирова О.В. Использование хореографических упражнений как реабилитационного средства в современных оздоровительно-профилактических центрах. В
статье приведены результаты исследования проводимого среди девочек 6-9 лет, занимающихся хореографическими упражнениями, которые используются как реабилитационное средство для коррекции осанки у детей младшего школьного возраста. Предложенный комплекс хореографических упражнений имеет коррекционное и профилактическое влияние, эффективное, может быть рекомендован для младших школьников с нарушением осанки. Коррекция осанки достигнута с помощью специальных и общеразвивающих упражнений. Она дает стойкий эффект лишь при продолжительной и систематической тренировке. Для детей данного возраста и имеющихся нарушения реабилитационные мероприятия должны носить ежедневный характер. Ключевые слова: хореография, упражнения, реабилитация, коррекция, осанка.
Annotation. Vladimirova O.V. rut into practice of choreographic exercises as rehabilitation means in the modern improvingly-preventive centres. Findings of investigation of б-9 years conducted among girls occupied with choreographic exercises which are used as a rehabilitational agent for correction of bearing at children of minor school age are reduced. The offered complex of choreographic exercises has effective correctional and preventive effect. It can be recommended for minor schoolboys with breaking bearing. Correction of bearing is reached with the help of special and common educing exercises. It gives nonperishable effect only at durating and systematic aging. For children of the given age and available rehabilitational provisions should have by breaking daily character.
Key words: choreography, exercises, rehabilitation, correction, carriage.
Вступ.
Хореографічне виховання має велике значення й в естетичному розвитку дитини, засобами танцювального мистецтва: прищеплює любов до прекрасного, фізичного вдосконалення. У процесі занять молодші школярі повинні отримати широкі можливості для естетичного розвитку й перш за все виховання рухової культури та досконалої пластичності тіла, тобто постійного і цілеспрямованого тренінгу свого психофізичного апарату засобами музично-хореографічного мистецтва. На заняттях ставиться завдання - виховати в дітях інтерес до фізичних вправ, психологічно розкріпастити дитину, виховати вміння працювати в колективі, розвити координацію рухів, гнучкість, навчити почувати характер музичного супроводу, подолання фізичних недоліків, пов'язаних з порушенням ОРА. Музично-ритмічні вправи виконують релакційну функцію,
© Владімірова О.В., 2009
допомагають емоційній розрядці, знімають розумове перевантаження, стомлення. Ритм знімає нервову напругу, поліпшує мову дитини. Рух, танець знімають нервово-психічну напругу, допомагають школяру, швидко й легко встановлювати дружні зв'язки з іншими дітьми, що має певний психотерапевтичний ефект. Одним із важливих шляхів збереження, зміцнення здоров’я нації є профілактика і відновлювальна корекція порушень ОРА (Є.А.Абальмасова, Г.Л.Апанасенко, В.Є.Бєлєнький, Р.Н.Бунятов, С.Ю.Капралов, В.М.Левенець,
І.Д.Ловейко, І.А.Мовшович, Г.А.Шорін) [1, 5, 7].
Давньоруська хореографічна культура дала українській народній хореографії багато народних ігор, розваг, танців, рухів і деякі з них досі мають ідентичні назви, відрізняючись лише формою, характером і темпом виконання від російських і білоруських. За своїм змістом, жанровим і тематичним поділом українська хореографія має багато спільного також з болгарською, словацькою, польською. Справедливе зауваження, що на Україні, як і у росіян, словаків, танцюють навприсядки і роблять по-взунці, однак національна форма, якою наділені ці колінця, у кожного з цих народів своя. Український танець має певний вплив на хореографічні культури країн СНД, що не межують безпосередньо з Україною. Це стосується казахської, башкирської хореографії (використання стрибкових рухів, деяких присядок, бігів) [5].
Хореографічні вправи дають уявлення про класичний танець - вид хореографічної пластики, побудований на певних і строгих законах. Він є чітко виробленою системою рухів, в якій немає нічого зайвого або випадкового. Звичайно, слідувати цій систему важко, особливо в дитячому віці, оскільки тут потрібна велика самовіддача і жорстка дисципліна, але саме в дитячому віці закладаються основи класичного танцю, дається початкова освіта. Танцювальна частина заняття вимагає абсолютної внутрішньої зібраності, серйозної фізичної підготовки, прагнення до подолання труднощів і здібностей до свідомої витрати значної кількості фізичних сил; вона спрямована на здобуття необхідних хореографічних навиків: розвиток витривалості, зміцнення м’язів, стоп і підйому, розвиток еластичності зв'язок і м'якість рухів [2, 3, 7].
Проблема зміцнення здоров’я дітей є однією з найголовніших завдань нашого суспільства. Щоб досягти успіху у цій справі, необхідно привезти спосіб життя дітей у співвідношення з залежностями їх розвитку, розробити ефективні засоби впливу на організм, встановити раціональний режим навчання та відпочинку. У молодшому шкільному віку мають бути закладені основи фізичної культури людини, формуються мотиви, цікавість та потреби у систематичній фізичній діяльності. Цей вік особливо сприяє оволодінню базовими компонентами культури руху, засвоєнню техніки різноманітних фізичних рухів. Оволодіння основними рухами базується на формуванні у дитини вміння вимірювати свої зусилля, координуючи їх роботу у часі та просторі.
Ми вважаємо, що 3 уроком фізичного виховання у навчальному тижні може бути урок хореографії [2, 4, 5, 8].
Питання хореографії до цього часу являють собою ще мало вивчену область. Між тим багата практика хореографічного мистецтва могла б мати велике значення для гармонійного розвитку дитини. Мова танцю -мова людських почуттів та якщо слово щось означає, то танцювальний рух виражає. Хореографія охоплює різні види танцювального мистецтва, де художній образ створюється за допомогою умовних вибраних рухів. Вона включає все що відноситься до мистецтва танцю: народний, бальний, спортивний, соціальний та класичні танці [5-8].
Постійне місце танцювальних вправ у шкільних програмах зумовлено їхньою гармонійною дією на розвиток організму школярів. Вони сприяють формуванню правильної постави, гарної ходи, розвитку ритмічності, координації, легкості і пластичності рухів. Перелічені якості потрібні людині як сила, швидкість, витривалість. Танцювальні вправи урізноманітнюють уроки фізичної культури, підвищують їх естетично-виховне значення [1, 3, 7].
Хореографічне мистецтво включає різні види мистецтв - музику, хореографію, драматургію, мальовництво. Особливо ефективним вплив танцювальних вправ на організм школярів стає тоді, коли вони проводяться під музичний супровід. Музичний супровід збагачує урок фізичної культури, робить його більш насиченим і цікавим, покращує емоційний стан учнів [5, 8].
Робота виконана у відповідності до плану НДР Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - вивчення впливу хореографічних і танцювальних вправ на поставу дітей молодшого шкільного віку (6-9 років) де вирішувалися наступні завдання: оцінити стан постави дітей молодшого шкільного віку у дітей контрольної групи (КГ) і експериментальної групи (ЕГ) на початку проведення дослідження; розробить програму гімнастичних вправ, спрямованих на виправлення порушень постави, які було виявлено в групах; оцінити ефективність запропонованої реабілітаційної програми для дітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави.
Для вирішення визначених завдань обрано наступні методи: огляд джерел літератури; педагогічне дослідження і експеримент; використання тестів для визначення сили м’язів, які формують осанку; тест на визначення гнучкості за шкільною програмою тестування - нахил уперед з положення сидячи (відстань між ступнями ніг - 25-30 см, коліна не згинаються, долоні рук дістають якомога далі, результат утримується 2 сек.); контроль деяких функціональних показників роботи ССС та дихальної системи; методи математичної статистики.
Організація дослідження. Базою для проведення дослідження нами було обрано ДК «Дніпрос-пецсталь» на базі якого сформовані профілактично -оздоровчі гуртки. Хореографічний кружок для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку очолює С.В.Туманов, І.М.Нереба; заняття проводяться 3 рази на тижні о 15:00-17:00 - ЕГ. Кружок гімнастики приводиться також 3 рази на тиждень в той самий час - КГ. У дослідженні прийняло участь по 15 дівчат, які займаються в кожному з означених кружків. Всі вони відносилися до основної медичної групи, що було підтверджено документом дільничного дитячого терапевта. Було рекомендовано відвідування реабілітаційних заходів для корекції та профілактики порушень постави, які було виявлено під час первинного обстеження у вересні 2008 р.
Результати досліджень.
На підставі показників сили м'язів тулуба отриманих під час дослідження була складена табл. 1 для КГ і ЕГ протягом дослідження. М’язи-розгиначі тулуба. Дослідження сили м'язів даної групи на початку дослідження склала 87,31±13,42 сек. в ЕГ; 84,97±8,04 сек. - у КГ. На заключному етапі обстеження дівчат молодшого шкільного віку показник в ЕГ склав 96,95±12,6 сек.; у КГ - 86,65±4,88 сек. приріст результату протягом дослідження в досліджуваних групах склав: ЕГ 9,64 сек. (11,04%) і в КГ 1,68 сек. (1,97%). Сила м'язів, що забезпечують нахил тулуба убік на вихідному етапі дослідження становила в ЕГ 82,07±8,91 сек.; у КГ 80,75±6,33 сек. На заключному етапі обстеження молодших школярів були отримані наступні дані: в ЕГ - 100,09±13,48 сек.; у КГ 87,35±9,74 сек. Приріст показника склав відповідно в ЕГ 18,02 сек. (21,95%), в КГ - 6,6сек. (7,55%).
Динаміка Таблиця 1 показників сили м'язів тулуба протягом дослідження у дівчат контрольної та експериментальної групи молодшого шкільного віку
Вересень 2008 і Березень 2009 і
Експер.гр. Контр.гр. Експер.гр. Контр.гр.
М’язи розгиначі тулуба
87,31±13,42 84,97±8,04 3,04 96,95±12,62 86,65±4,88 2,73
М’язи, що забезпечують нахил тулуба в сторону
82,07±8,91 80,75±6,33 1,86 100,09±13,48 87,35±9,74 5,01
Сила м’язів черевного пресу - кіл-ть переходів з положення лежачі в положення сидячи
18,35±2,44 16,05±2,17 2,41 20,05±2,32 16,46±2,03 4,33
Тест на прояв гнучкості
+3,06±0,87 +2,94±1,02 2,27 -1,38±0,91 -3,05±1,41 2,92
Сила м'язів черевної стінки - число переходів з положення лежачи, у положення сидячи на 1 етапі дослідження у вересні 2008 р. склала 18,35±2,44 разів в ЕГ; 16,05±2,17 разів - у КГ дітей молодшого шкільного віку. На заключному етапі показник був 20,05±2,32 сек. і 16,46±2,03 разів відповідно. Відмінність результатів початку і кінця дослідження була 1,7 рази (8,32%) в ЕГ та 0,41 рази (2,49 %) в КГ.
Нами були зафіксовані наступні результати при тестуванні дівчат на вияв рівня гнучкості: ЕГ -+3,06±0,87 см, а в КГ - +2,94±1,02 см. Після застосування запропонованих реабілітаційних заходів нами було виявлено, що в КГ прояв рівня гнучкості виявився вищій ніж ЕГ, що, на нашу думку, поясню -ється особливістю вправ, яки використовуються під час занять в групах гімнастики. Приріст результату в кінці дослідження склав в КГ - 5,99 см, а в ЕГ -4,44 см.
Слід зазначити факт, що корекція постави досягнута за допомогою спеціальних і загальрозви-ваючих вправ, дає стійкий ефект лише при тривало -му й систематичному тренуванні, а для дітей даного віку й наявних порушень реабілітаційні заходи повинні носити щоденний характер.
Результати контролю показників функціонального стану дихальної і серцево-судинної системи представлені в табл. 2 у дівчат молодшого шкільного віку КГ і ЕГ протягом дослідження.
Результати ЧСС на початковому етапі дослідження склали в КГ 88,63±1,82 уд/хв.; в ЕГ 88,75±2,89 уд/хв. В кінці проведеного дослідження результати були 86,28±2,87 уд/хв. і 87,83±1,72 уд/ хв. відповідно. Приріст показника складав в ЕГ -
1,03%, а в КГ 2,65%. Показники АТс на 1 етапі дослідження відповідали 98,58±9,13 мм рт.ст. для КГ й 99,04±10,55 мм рт.ст. для ЕГ. Після проведення заключного обстеження показники склали 98,69±9,38 мм рт.ст. і 98,01±7,47 мм рт.ст. для КГ і ЕГ. Приріст показника склав відповідно в ЕГ 1,05% і 0,11% в КГ. Параметри АТд у вересні 2008 у КГ склали 66,03±1,71 мм рт.ст.; в ЕГ - 65,63±2,68 мм рт.ст. В березні 2009 р. показники склали 66,92±1,49 мм рт.ст. і 66,08±2,22 мм рт.ст. для КГ й ЕГ. Показники знаходились в межах норми для дітей молодшого шкільного віку.
Проаналізувавши показники ЖЄЛ на початку дослідження були отримані показання ЖЄЛ практично в нормі, як у КГ 1283,75±88,53 мл, так і в ЕГ 1288,91±113,43 мл. Наприкінці експерименту показник також був зафіксований у границях норми й становив відповідно 1290,25±83,31 мл і 1322,09±84,01 мл для КГ і ЕГ. У середньому приріст результату по показнику ЖЄЛ склав у КГ на 6,5 мл (0,503%), в ЕГ 33,18 мл (2,50%).
Аналогічна зміна зафіксована при вимірюванні показника ЧД: на початку дослідження в ЕГ показник складав 24,11±2,09 раз, в КГ 24,56±1,87 раз. Після використання реабілітаційних заходів результати відповідно складали 20,74±1,43 раз в ЕГ, в КГ - 22,85±1,33 раз. Приріст показника становить в КГ 1,71 раз (7,48%) і в ЕГ 3,37 раз (16,24%).
У рамках дійсного дослідження також були проведені проби Штанге й Генче. На початковому етапі дослідження проба із затримкою подиху після вдоху становив в КГ 37,93±0,85 сек. і 36,15±0,73 сек. у КГ, на заключному етапі показник відповідав у КГ 34,07±1,18 сек. і 32,63±1,43 сек. в ЕГ. Відповідно приріст результатів склав 10,78% в ЕГ і 11,32% в КГ. Нами було зафіксовано у вересні 2008 р. результат проби Генче на рівні 22,55±0,72 сек. у КГ й 22,84±0,46 сек. в ЕГ. На заключному етапі дослідження результати відповідали 21,51±1,37 сек. - КГ й для ЕГ - 24,05±0,98 сек. Приріст показника склав в КГ - 6,18%, а в ЕГ - 6,23%.
Серед дівчат молодшого шкільного віку, що займалися в ЕГ спостерігалося за обстеженням ортопеду на початковому етапі у 6 осіб виявлено асиметричну осанку; у 7 дівчат - кругла спина. У 9 осіб виявлено плоскостопість. Всі вони спрямовані лікарем на заняття з корекції постави.
На початковому етапі обстеження у дівчат контрольної групи на початковому етапі обстеження у вересні 2008 р. лікарем було зафіксовано 7 осіб, які мали діагноз асиметрична постава; у 8 дівчат - кругла спина; плоскостопість спостерігалося у 11 обстежених школярок.
На завершальному етапі дослідження у березні 2009 р. серед школярок молодших класів лікар відзначив позитивну динаміку після запропонованих і проведених реабілітаційних заходів. В експериментальній групі вияснено 3 дитини з аси-
Таблиця 2
Показники функціонального стану серцево-судинної й дихальної систем у ході дослідження в дітей
контрольної й експериментальної груп
Показники Етапи дослідження
Вересень 2008 Березень 2009
Експер.гр. Контр.гр. Експер. гр. Контр.гр.
ЧСС (уд ./хв.) 88,75±2,89 88,63±1,82 2,07 86,28±2,87 87,83±1,72 1,95
АТс (мм рт.ст.) 99,04±10,55 98,58±9,13 2,54 98,69±9,38 98,01±7,47 1,82
АТд (мм рт.ст.) 65,63±2,68 66,03±1,71 2,77 66,08±2,22 66,92±1,49 1,37
ЖЄЛ (мл) 1288,91±113,43 1283,75±88,53 2,01 1322,09±84,01 1290,25±83,31 2,09
ЧД 24,11±2,09 24,56±1,87 1,73 20,74±1,43 22,85±1,33 1,89
Проба Штанге 36,15±0,73 37,93±0,85 2,33 32,63±1,43 34,07±1,18 2,74
Проба Генче 22,84±0,46 22,55±0,72 1,67 24,05±0,98 21,51±1,37 3,01
метричною поставою і 5 дівчат з круглою спиною. Плоскостопість виявлено у 5 школярок. Тоді коли серед дівчат контрольної групи показники початкових і завершальних обстежень ортопеда відрізнялися лише на 1-2 особи в кожному обстеженні.
Висновки.
У дівчат відзначені наступні зміни при тестуванні сили м’ язи-розгиначів тулуба - приріст в ЕГ
11,04% групі та в КГ 1,97%; сили м'язів, що забезпечують нахил тулуба убік - приріст в ЕГ 21,95%, в КГ - 7,55%; сила м'язів черевної стінки - приріст результату склав 8,32% в ЕГ та 2,49 % в КГ. При тестуванні дівчат на вияв рівня гнучкості більш високий результат відзначався в КГ, що, на нашу думку, пояснюється особливістю вправ, яки використовуються під час занять в групах гімнастики (приріст результату в КГ склав - 5,99 см, а в ЕГ відповідно
- 4,44 см). Показник ЖЄЛ виявив приріст у КГ на
0.503. і в ЕГ 2,50%; зміна показника ЧД становила в КГ 7,48%, в ЕГ 16,24%; приріст результату проби Штанге 10,78% в ЕГ, 11,32% в КГ; приріст результату проби Генче становив в КГ - 6,18%, в ЕГ
- 6,23%. Запропонований комплекс хореографічних вправ має корегуючий та профілактичний вплив, ефективний, може бути рекомендований для молодших школярів із порушенням постави.
Перспективи подальших досліджень. Планується впровадження запропонованої реабілітаційної програми для корекції постави дітей молодшого шкільного віку з хореографічних і танцювальних вправ в навчальні програми для дітей загальноосвітніх шкіл м. Запоріжжя з якими працює тренерський колектив ДК „Дніпроспецсталь” і кафедра фізичної реабілітації ЗНУ; планується розробка реабілітаційної програми для корекції постави дітей середнього і старшого шкільного віку.
Література:
1. Бистрицька С. О. Характеристика рухових якостей танцівника з точки зору фізіології. // Печатное слово. - 2006 (3/20). - С. 112-114.
2. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Радянська школа, 1989. - 190 с.
3. Глен Доман. Гармоническое развитие ребенка. - М.: Аквариум, 1996. - 441 с.
4. Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюба-новський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. Методичний посібник.: Тернопіль: Астон, 1997. - 108 с.
5. Полятков С. Основы современного танца. - Р-н-Д: Феникс, 2005. - 80 с.
6. Присяжнюк С.І. До проблеми розвитку фізичних якостей школярів початкових классів загальноосвітньої школи. // Основи здоров'я та фізична культура.- 2006. - №2. - С. 8-11.
7. Терешенко Н.В. Бальна хореографія в загальноосвітній школі як засіб гармонізації розвитку особи. // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - Херсон, 2006. - Вип. 42. - С. 210-214.
8. Шиліна О.О. Хореографія як синтетичний вид мистецтва. // Молода мистецька наука України: збір. наук. праць - Випуск № 4. - Харків: ХДАДМ, 2003. - С. 115-116.
Надійшла до редакції 08.05.2009р.
