CC BY
33
6. Якщо м'яч потрапив у ворота, - його вводить у гру команда, лшда яко! вш перетнув.
7. Bei гравщ повинш перебувати на вщсташ шести метрiв вщ суперника, володiючого м'ячем.
8. Гравець перебував в положенш «поза грою», якщо знаходився ближче до воргг, нiж м'яч.
Подальшi змiни та ут очнення, що вносились до окремих правил, суттево вплинули на тактику гри.
Першi офiцiйнi правила гри у футбол встановлювали розмiри поля та кшьюсний склад команд. Вони були опублшоваш у 1863 роцi.
Лггература
1. Соломонко В. В., Лисенчук Г. А., Соломонко О. В. Футбол. Поабник для спортсменiв i тренерiв аматорського футболу. Ки!в. Олiмпiйська лiтература. 2005р. -193с.
2. Соломонко В. В., Лисенчук Г. А., Соломонко О. В. Футбол.-К.:Олiмпiйська лггература, 1997. - 288 с.
3. Андреев С. А. Футзал. М.: ФиС, 1978. - 111с.
4. Андреев С. А. Играй в футзал. М.:Советский спорт, 1989. - 47с.
5. Андреев С. А. Футзал. В кн.: Играй в футзал. М.: Поматур, 1999. - с.133-134.
6. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта. Киев, Олимпийская литература; 2002, 294с.
7. Державш тести i нормативи ощнки ф1зично1 тдготовленосп населения Укра!ни. Кабшет МшютрГв Укра!ни. Постанова вед 15.01.1996 р., №80. Ки!в.
8. Захаров Е. Н., Карасев А. В., Сафонов А. А. Энциклопедия физической подготовки. М.: Лептос, 1994. - 368с.
Стаття надшшла до редакцИ 15.09.2015
УДК 543.535.379
Мвдяний С. В., кандидат х1м1чних наук, доцент, Мицук О. М., кандидат х1м1чних наук, доцент © Львгвський нацгональний унгверситет ветеринарной медицини та бготехнологш
iM. С.З.Гжицького
ВИКОРИСТАННЯ ХЕМШЮМШЕСЦЕНТНО1 РЕАКЦП Н1ТРАТУ
9-Ц1АНО-10-МЕТИЛАКРИДИН1Ю В ПРАКТИЦ1 Х1М1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ
В роботi описан хемтюмтесцентт реакцИ' нтрату 9 щано-10-метиларидинт з пероксидом водню i нуклеофтъними реагентами та розроблен методики визначення речовин, а також показана можливктъ використання цих методик для аналiзу рiзних об 'eктiв.
Ключов'1 слова: нтрат 9-щано-10-метилакридинт, хемтюмтесценщя, емтер, нуклеоф^ьн реагенти, визначення, аналiз.
УДК 543.535.379
Медяный С. В., кандидат химических наук, доцент Мыцук О. Н., кандидат химических наук, доцент Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С. З. Гжицького
© Мтдяний С. В., Мицук О. М., 2015
426
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ХЕМИЛЮМИНЕСЦЕНТНОИ РЕАКЦИИ НИТРАТА 9-ЦИАНО-10-МЕТИЛАКРИДИНИЯ в практике химического анализа
В работе описаны хемилюминесцентные реакции нитрата 9-циано-10-метиларидиния с пероксидом водорода и нуклеофильными реагентами и разработаны методики определения веществ, а также показана возможность использования этих методик для анализа различных объектов.
Ключевые слова: нитрат 9-циано-10-метилакридинию, хемилюминесценции, эмиттер, нуклеофильные реагенты, определение, анализ.
UDC 543,535,379
Midyany S.V., PhD, Associate Professor Mytsuk A. M., PhD, Associate Professor
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
REACTIONS USING CHEMILUMINESCENT NITRATE 9-CYANO- 10-METYLAKRYDYNIYU PRACTICE IN CHEMICAL ANALYSIS
In this article new heminolunescentic reactions of nitrate 9-cyano-10-methylacridiniumwith hydrogen peroxide and nucleophilic reagents were described and new methods of compounds determination developed. Also, an opportunity of using these methods for various objects analysis has been shown.
Key words: 9-cyano-10-methylacridinium nitrate, chemiluminescence, emitter, nucleophilic reagents, determination, analysis.
Хемшюмшесцентш властивосп проявляе значна кшьшсть штрогенвмюних гетероциклiчних сполук. В найбшьшш Mipi так властивосп характерш для сполук акридиновогоряду. Це, зокрема, акридин та його сол^ акридан, акридон. 1з сполук акриданового ряду хемшюмшесцентно активними е сам акридан [1] та деяк його 9,10-замщеш [2]. 1з акридонових сполук описана хемшюмшесценщя (ХЛ) акридону [3,4] i 10-метилакридону. Число акридинових похвдних, як проявляють хемiлюмiнесцентну активнiсть, е найбшьшим. Хемiлюмiнесценцiя (ХЛ) виникае в реакцп озонування акридину [3], при взаемодп з киснем 9-алкшакридишв, зокрема, 9-метилакридину [5], 9-фоpмiлакpидину, 9-бензошакридину та шших. 1нтенсивна хемiлюмiнесцендiя виникае також при окисненш 9-хлоpкаpбонiлакpидину пероксидом водню [6]. 1з широкого спектру акридинових похвдних в найбiльшiй мipi вивченi хемшюмшесцентш властивосп люцигешну (нiтpату 9,9'-диметил-10,10'-бiакpидинiю), який е одним iз найбiльш ефективних хемiлюмiнесцентних реагентов. В його реакщях з пероксидом водню чи О2 квантовий вихiд становить 1-2% [7,8].Кiнцевим продуктом i емiтеpом хемшюмшесценцп в реакщях бiльшостi акридинових сполук е 10-метилакридон.
В останнi роки значна кшьшсть робгг присвячена дослiдженню хемшюмшесцентних властивостей моноакpидинiевих солей з piзними замiсниками в 9 положеннi акридинового циклу [9-18]. Зокрема, хемшюмшесцентно активними е моноакpидинiевi сполуки з такими замюниками:
CH3
+
де R - H; CH3; CN; COH; COCl; CO2H; CH2C6H5; COC6H5; XVII R CO2CH3; CO2C6H5
427
При окисненш цих сполук, як правило утворюеться промiжний дюксиетан, розпад якого призводить до утворення електронозбудженого 10-метилакридону, який i е випромiнювачем свгтлово! енергп та шнцевим продуктом реакцп. Крiм того емгтер ХЛ може утворюватись при розривi зв'язшв в промiжних гiдропероксидах, або при перенос електону вiд анюн-радикалу 10-метилакридону до окисника:
О
— 0\ С—О—ОН
О
0^С =
Нгграт 9-цiано-10-метилакридинiю (НЦМА) е вiдносно новим субстратом, який проявляе хемшюмшесцентну активнiсть в реакцiях з пероксидом водню, амонiй персульфатом, деякими пероксикислотами [8,19-21]. Реагент був синтезований iз акридину за методиками, як описан в [11,22] згiдно схеми:
СН
1 +
•СН3Б04-
СН3
| + 3
СН3
I 3
КС1
СН3
1 + 3
.С1-
Н CN CN
Одержана сполука ввдповвдае складу С15К2Н11^Н(К0з)2", що встановлено рентгеноструктурно [23]. Температура топлення одержаного нгграту 9-щано-10-метилакридинiю, УФ- i 1Ч-спектри узгоджуються iз наведеними в лiтературi [11].
Порiвняно з iншими моноакридишевими ХЛ аналiтичними реагентами НЦМА мае характерш особливосп. В молекулi даного субстрату присутнють СК-групи, одного з найбшьш електроноакцепторних замiсникiв, зумовлюе утворення спряжено! системи iз подвiйними зв'язками акридишевого циклу. Виконанi квантово-механiчнi розрахунки [23] показують, що порiвняно з шшими моноакридинiевими солями на атомi карбону в 9 положеннi акридишевого циклуе найбiльший позитивний заряд. Тому даний реагент може активно взаемодiяти з нуклеофiлами з утворенням продукпв приеднання. Так, зокрема, з НЦМА ефективно взаемодтоть КН20Н, К2Н4 та його похвдш, НБ-, НБ03-, НБСН2С00Н та iншi меркаптосполуки, Н2О2, ОН-, деяк алiфатичнi спирти.
428
Взаeмодiя НЦМА з пероксидом водню протшае за мехашзмом нуклеофшьного приеднання перпдроксил-анюну (Н02-) до катюну 9-цiано-10-метилакридинiю з утворенням промiжного пдропероксиду 9-цiано-10-метилакридануподальшi перетворення якого приводять до утворення збудженого 10-метилакридону:
Подiбнiсть спекав хемшюмшесценцп в реакцп НЦМА з Н2О2Та флуоресценцп тсляреакцшно! сумiшi iз спектрами флуоресценцп 10-метилакридону вказуе на те, що останнiй е шнцевим продуктом i емiтером хемшюмшесценцп.
Кшетика та параметри хемшюмшесценцп в данш реакцп суттево залежать вiд кислотности середовища. В слабкокислих та нейтральних розчинах свiчення е малоiнтенсивним та тривалим в часi (в деяких випадках до 40 год). При тдвищенш рН iнтенсивнiсть ХЛ суттево зростае, а тривалють рiзко зменшуеться.
Дослiджено залежнiсть загального свiтловиходу хемшюмшесцентно! реакцп ввд концентрацп Н2О2та встановлено, що при сталому вмiстi субстрату (НЦМА) оптимальне для ХЛ значения рН не е постшним, а змiнюеться в залежност вiд концентрацп Н2О2. Взаемозв'язок цих величин е оберненим - для вищих концентрацш Н2О2 максимальний свiтловихiд досягаеться при нижчих рН i навпаки (табл. 1).
Таблиця 1
Оптимальш значення рН при рiзних концентрацiях Н202 (510-7 М НЦМА) в умовах максимального свггловиходу_
Сн2о2, М рНопт [Н02"]-104, М
1,0 8,1 2,6 1,4-106
5,010-2 9,6 3,9 1,1-106
2,510-2 9,8 3,1 1,0-106
5,010-3 10,5 3,0 9,9-105
2,510-3 11,0 4,1 1,1-106
5,010-4 12,0 3,3 9,7-105
Особливо важливим е той факт, що максимальне значення загального свiтловиходу е практично сталим в межах 5-10"4 - 1 М Н2О2, якщо проводити реакцiю при вiдповiдному рНопт для кожного окремого значення концентрацп Н2О2 в розчинi. За таких умов розраховано рiвноважний вмiст Н02"-юна для рiзних концентрацiй Н2О2 в межах наведеного вище iнтервалу зпдно формули:
С Н202' Ка,Н202 [Н02-] = 2 2 2 2
Ю-рНопт + Ка,Н202
Цi данi представленi в табл.1 ^ як видно, для рiзних концентрацiй Н2О2 в цьому iнтервалi вмiст НО2"-iона е практично однаковим в межах похибки експерименту. Це
429
переконливо св1дчить про те, що в реaкцiï RCN+з Н2О2 нyклеофiльно приeднyeться до сyбстрaтy сaме Н02--1ОН.
Спiвстaвлення оптимaльного для ХЛ вмюту НО2--iонa i3 вм1стом НЦМА rnra3ye, що для високих вм1ст1в НЦМА не спостерiгaeться л1н1йно1' з^лежноси м1ж вм1стом НЦМА i НО2--1ону. Нойбшьш в1рог1дно, що причиною цього e конкуруючо темновa реaкцiя НЦМА з пдроксид-юноми, швидк1сть яко1' зрост^ при збiльшеннi вм1сту НЦМА.
До НЦМА нуклеофшьно приeднyються токож олкоголят-юни - СН3О- i С2Н5О-, a ефективнють ïx приeднaння e вищою пор1вняно дог1дроксид-1он1в. Через це y водно-спиртових лужних розчинох сповiльнюeться темнове перетворення НЦМА в 10-МА вшслвдок дп ОН-iонa[23].Одержaнi знaчення Кр1внто результоти кшетичних дослiджень покозують, що зо нуклеоф1льною здотнютю в реaкцiï з НЦМА оксигеновмюш реaгенти можно розмютити в ряд: СН3О- ~ С2Н5О-> НО2-> ОН- .
НЦМА токож ефективно взaeмодie з н1трогенвм1сними нуклеофшоми, зокремо, NH2OH,N2H4тa деякими 1х пох1дними (H3CONH2 i C6H5NHNH2)[24-28]. Пдрозин нуклеофшьно приeднyeться до НЦМАвже при рН>5 з утворенням 9-цiaно-9-гiдрaзино-10-метилокридону:
CH3 CH3
N+ ^ zíí^/N
+ N2H4 I II + H+
CN NC NHNH
2
У розчинох з рН<10 утворений продукт перетворюeться без вилучення свило в стшш к1нцев1 продукти - 10-МА i 9-гiдрaзоно-10-метилaкридaн.
При додовонш НЦМА до лужного розчину N2H4 (рН>10) виникae ХЛ, що зумовлено взaeмодieю НЦМА з Н2О2, який yтворюeться при окисненн1 пдрозину розчиненим О2. Моксимольний св1тлових1д e при рН>13. ХЛ ефект корелюe з кшьшстю ногромодженого Н2О2 в лужних розчинох N2H4 i зумовлений лише взaeмодieю НЦМА з
Н2О2.
Нуклеоф1льне пр^д^ння NH2OH до НЦМА e оборотним процесом i вiдбyвaeться з утворенням 9-цiaно-9-гiдроксилaмiно-10-метилaкридaнy при рН>4. Утворений продукт стшкий в близьких до нейтрольного середовищох, a пом1тно перетворюeться тшьки при рН>8. З к1нцевих продуктов цього перетворення вдентифшовоно лише 10-МА. При зм1шувонн1 НЦМА з NH2OH в лужних розчинох (рН>10) виникae спaлaxоподiбнa ХЛ, яко зумовлено учостю в реaкцiï розчиненого кисню i при попереднш деaерaцiï розчин1в оргоном не виникae.
Встоновлено, що кр1м оксигено- то н1трогеновм1сних нуклеоф1л1в, НЦМА ефективно взaeмодie з сульфурвм1сними нуклеофшоми, зокремо, меркоптосполукоми то сульфгт-юноми [27,29-33]. Меркоптосполуки приeднyються до НЦМА як тюлят-юни, через отом сульфуру. В реокщях з НЦМА S-нyклеофiли проявляють вищу нуклеоф1льну здотнють пор1вняно з О- то N-вмiсними нуклеофшоми.
Продукти пр^д^ння S-вмiсниx реогент1в до НЦМАe ст1йкими впродовж триволого чосу в середовищох в1д слобкокислого до слобколужного, a при рН>11 перетворюються лише y 10-МА. При взaeмодiï сульфурвмюних продукт1в нуклеоф1льного приeднaння з Н2О2виникae довготриволе i проктично стaцiонaрнесвiтiння. Зшчення мaксимaльноï 1нтенсивност1 св1т1ння корелюe з вмютом р1вновожно утвореного в процес1 дисощотивного розгаду сульфурвм1сного продукту пр^д^ння з утворенням 9-цiaно-10-метилaкридинieвого котюну, який хемшюмшесцентно реaгye Н2О2. Токож ц1 продукти хем1люм1несцентно взaeмодiють з КШО5 i диперокстадитновою кислотою.
430
На основi хемшюмшесцентних реакцш НЦМА розроблено чимало високочутливих i селективних методик визначення речовин, як успiшно викоpистанi для визначення !х вмiсту в piзних об'ектах. На основi реакцп НЦМА з пероксидом водню розроблеш методики визначення юшв Fe(III), яка використана для до^дження коpозiйних пpоцесiв при коpозiйно-механiчному руйнуванш зpазкiв сталей[34-36], iонiв Mn(II), яку використали для визначення вмiсту цих iонiв в кормових культурах та борнш кислот високо! чистоти [37, 38], юшв Hg(II) [39].Розроблена високочутлива методика визначення пероксиду може бути використана для визначення його вмюту в бюлопчних об'ектах. Хемiлюмiнесцентну реакцто НЦМА з пероксидом водню також використано для визначення вмютгв фозалону та фталофосу [40], малатюну в фармпрепарат! «Педилш» [41],адpеналiн гiдpотаpтpату [42] та допамшу [43] в розчинах для ш'екцш, iзонiазиду в таблетках iзонiазиду по 0,3 г [44].
Хемшюмшесцентш реакцп НЦМА з штроген- та сульурвмюними нуклеофiлами викоpистанi для розробки методик визначення гiдpазину, гiдpоксиламiну, сульфiту, цисте'ну, тюглшолево! та аскорбшово! кислот. Методика визначення гiдpазину е високочутливою (Сн = 0,7 нг/мл) та селективною.Показана можливiсть li застосування для визначення гiдpазину в водах теплових електpостанцiй, де вiн використовуеться як антикорозшна добавка[25].
Особливiстю розробленого методу визначення гiдpоксиламiну е добра ввдтворюванють (значения ввдносно! похибки визначення не перевищуе 3%),вiдносно висока чутливють (3 нг/мл) та висока селективнють [26,39].
ХЛ метод визначення сульфпу (Сн = 1 нг/мл) дозволяе визначати його вмют в присутност значних кшькостей нiтpогенвмiсних нуклеофiльних реагентов, зокрема N2H4 i NH2OH [32]. Показана можливють застосування даного методу для контролю вмюту сульфгту в контурних та живильних вод ТЕС, де вш використовуеться як антикорозшний компонент.
Методики визначення тюглшолево! кислоти i цисте1нухарактеризуються задовiльною чутливiстю та селективнютю[23]. Суттево заважають визначенню iншi речовини з нуклеофiльною здатн1стю, таш як N2H4, NH2OH, а також аскорбшова кислота.
Нiтpат 9-цiано-10-метилакpидинiю використаний для розробки просто!та надiйноl методики визначення аскорбшово! кислоти (Сн = 50 нг/мл) [23]. Визначенню АК в найбшьшш мipi заважають Mn(II) та речовини з нуклеофшьною здатнiстю. Методику використано для визначення вмюту аскорбшово^' кислоти медпрепаратах "Фероплекс", "Аскорутин" та "Вгтафтор" .
Вивчення хемiлюмiнесцентних реакцш штрату 9-цiано-10-метилакpидинiю з piзними нуклеофшами показуе, що на основi цих реакцш розроблено значне число методик визначення piзних речовин. Бшьшють методик е високочутливими та селективними, що дае можливють !х широкого використання в пpактицi хiмiчного аналiзу.
Л^ература
1. Steenken S. Kinetic isotope effect in the chemiluminescent oxydation ofacridan by dibenzoylperoxide // Tetrahedron Letters. - 1970. - №55. - P.4791-4794.
2.McCapra F., Richardson D.G. The mechanism of chemiluminescence: a new chemiluminescent reaction //Tetrahedron Letters. - 1964. -№43. - P.3167-3172.
3. Nikokavouras J., Papadopoulos C., Vassilopoulos G. Acridine Ozone induced chemiluminescence //Z.Phys.Chem.(BRD). - 1976. - B.99, №4-6. - S.269-276.
4. Gelardin F. Ozone induced chemiluminescence: kinetics of chemiluminescent reaction between ozone and acridine in acetig acid //Z.Phys.Chem.(BRD). - B.103, №1-4. -S.165-180.
431
5. Kamija I., Sugimoto T., Yamade K. A kinetic study on the chemiluminescence of 9-alkylacridines upor air oxydation in alkaline aprotic solvents //Bull.Chem.SocJapan. - 1984.
- V.57, №7. - P.1735-1739.
6. Structural criteria for chemiluminescence in aryl peroxide decomposition reactions /Rauhut M.M., Sheehan D., Clarke R.A., Semsel A.M. //Photochem. and Photobiol. - 1965. -V.4, №6. - P.1097-1110.
7. Хемилюминесцентные реакции N-метилированных производных акридина /Гута А.М., Василечко В.О., Целевич М.В. и др. /TeopeTmecKne и методические основы биохемилюминесценции: Сб. материалов симпозиума "Биохемилюминесценция в медицине и сельском хозяйстве" (Ташкент, апрель 1986). - М.: Наука, 1986. - С.78-80.
8. Бабко А.К., Дубовенко Л.И., Луковская Н.М. Хемилюминесцентный анализ. -Киев: Техшка, 1966. - 250 с.
9. Chandross E.A., Sonntag F.I. A novel chemiluminescent electron-transfer reaction // J.Amer.Chem.Soc. - 1964. - V.86, №15. - P.3179-3180.
10. Chemiluminescence from the reaction of 9-Chlorocarbonyl-10-methylacridinium chloride with aqueous hydrogen peroxide /Rauhut M.M., Sheehan D., Clarke R.A. et.al. //J.Org.Chem. - 1965. - V.30, №11. -P.3587-3592.
11. McCapra F., Richardson D.G., Chang Y.C. Chemiluminescence involving peroxide decompositions //Photochem. and Photobiol. - 1965. - V.4, №6. - P.1111-1121.
12. Chemiluminescence of 10-methylacridinium methosulfate /Suzuki N., Kazui Y., Kato M., Izawa Y. //Heterocycles. - 1982. - V.19, №1. - P.159.
13. Cass M.W., Rapaport E., White E.H. Chemiluminescent reaction of 9-carboxy-N-methylacridinium chloride with potassium peroxydisulfate //J.Amer. Chem.Soc. - 1972. -V.94, №9. - P.3168-3175.
14. Пилипчук Е.А., Зинчук В.К., Василечко В.О. Хемилюминесцентный метод определения примеси меди в солях Mo(VI) и W(VI) // Заводская лаборатория. - 1996. -№2. - С.26-27.
15. Hengen P.N.Methods and reagents. Chemiluminescent detection methods // TrendsBiochem. Sci. - 1997. V.22, №8.- P.313-314.
16. Rollag J., Liu T., HageD.Optimization of post-column chemilumi-nescent detection for low-molecular-mass conjugates of acridinium esters // J. Chromatogr. - 1997. V.765, №2.
- P.145-155.
17. Richardson A., Kim J., Barnard G. et al. Chemiluminescent immunoassay of plasma progesterone, with progesterone-acridinium ester used as the labeled antigen // Clin. Chem. - 1985. V.31. - P.1659-1667.
18. Weeks I., Beheshti I., McCapra F. et al. Acridinium esters as high-specific activity labels in immunoassay // Clin. Chem. - 1983. V.29. - P.1471-1479.
19. Мiдяний С.В. Нгграт 9-щано-10-метилакридишю - новий аналггичний хемшюмшесцентний реагент: Дис. ... кан. хiм. наук // Львiв. ун-т, - Львiв, 1998. - 186 с.
20. Мданий С.В., Гута О.М. Хемшюмшесцентш реакцп шграту 9-щано-10-метилакридишю з окислювачами // Вюн. Львiв. ун-ту, сер. хiм. - 1991. -Вип. 31. - C.69-72.
21. Василечко В.О. Применение хинолиновых и акридиновых производных в качестве новых аналитических хемилюминесцентных реагентов: Дис. ... канд.хим.наук //МВ ССО УССР. Львов.ун-т, Киев.ун-т, - Львов, 1988. - 290 с.
22. Kaufmann A., Albertini A. Uber Cyan-Cyclaminane // Berichte. - 1909. - B.42.
- S.2002-2005.
23. Пацай 1.О. Хемшюмшесцентш реакцп шграту9-щано-10-метилакридишю з нуклеофшьними реагентами та застосування 1х в аналiзi: Дис. ... канд^м.наук //Львiв. ун-т, Львiв, 2003. - 180 с.
432
24. Гута О.М., Пацай 1.О. Хемшюмшесцентна реакщя штрату 9-щано-10-метилакридишю з гiдразином та розчиненим киснем // Укр. хим. журн. - 2000. - Т.66, №3-4. - С.39-42.
25. Гута А.М., Пацай И.О., Мидяный С.В. Хемилюминесцентное определение гидразина в водах с помощью нитрата 9-циано-10-метилакридиния // Химия и технология воды. - 1999. - Т.21, №4. - С. 378-382.
26.Пацай I., Гута О., МГдяний С. Аналгтичне застосування хемшюмшес-центно! реакцп нiтрату 9-цiано-10-метилакридинiю з пдроксиламшом // Вiсн. держ. ун-ту "Львiвська полiтехнiкам мХiмiя, технологiя речовин та !х застосування". - 1997. - №332.
- С.37-39.
27. Гута О.М., Пацай I.O., Сахнюк I.I., Мицук О.А., Гутовський 1.Б., Блазейовський Е. Реакцп N-метильованих солей акридишю з нуклеофiльними реагентами та застосування !х в органiчному аналiзi // Тези доп. XIX Украшсько! конференцп з органiчно! хГмп. - Львiв. - 2001. - С.81.
28. Patsaj I., Huta O., Anusiewicz I., Wroblewska A. Addition of nucleophilic reagents to the 9-cyano-l0-methylacridinium cation in the context of analytical applications // Book of abstracts. First Russian-Ukrainian-Polish Conference on Molecular Interactions. - Gdansk. -2001. - P.133-134.
29. Пацай I.O., Гута О.М., Дудчак Л.Б. Хемшюмшесцентна реакщя штрату 9-щано-10-метилакридишю з цистешом // Вюн. Львiв. ун-ту, сер. хiм. - 2000. - Вип. 39.
- С.209-212.
30. Гута О.М., Пацай I.O., Мданий С.В. Хемiлюмiнесцентнi реакцп нiтрату 9-щано-10-метилакридишю з вiдновниками //Працi НТШ. Серiя природознавства i медицини. - 2000. - Т.2. - С.166-170.
31. Пацай I.O., Гута О.М., Дудчак Л.Б. Хемiлюмiнесцентне визначення сульфiту за допомогою нiтрату 9-цiано-10-метилакридинiю // Вюн. держ. ун-ту "Львiвська полiтехнiка" "Хiмiя, технологiя речовин та !х застосування". - 2000. - №395. - С.116-118.
32. Пацай I.O., Гута О.М., Мщяний С.В. Застосування реакцш штрату
9-щано-10-метилакридишю з нуклеофiльними реагентами в хемшюмшесцентному аналiзi //Тези доп. Всеукр. конф. з аналгт. х1ми. - Ужгород. - 1998. - С.166.
33. Пацай I.O., Гута О.М.. Реакщя штрату 9-щано-10-метилакридишю з цистешом i ll аналiтичне застосування // Тез. доп. Всеукр. конф. з аналгт. х1ми KUAC-2000. - Харшв. - 2000. - С.190.
34. Гута О.М., Генега Б.Я., Ромашв О.М., Василечко В.О., Мщяний С.В. Хемiлюмiнесцентнi методики дослвдження корозп металiв //Фiзико-хiмiчна механiка матерiалiв. - 1995. - Т.31, N3. - C.27-35.
35. Романiв О.М., Гута О.М., Василечко В.О., Генега Б.Я., Мщяний С.В., Скоробагатий Я.П. Хемшюмшесцентш до^дження корозп нержавiючих сталей // фгзико-хгмгчш механiка матерiалiв. - 1997. - Т.33, № 6. - С.15-20.
36. А.С. N 1567939 СССР, МКИ G 01 N 21/76. Способ определения же-леза. /Гута А.М., Мидяный С.В., Яртысь В.А., Мыцук Р.Д., Завалий И.Ю. - Опубл. 5.05.90, Бюл. N 20.
37. Гута О.М., Мщяний С.В., Пацай I.O. Хемшюмшесценщя штрату 9-щано-10-метилакридинiю в присутносп марганцю(П) //Вюн. ЛьвГв. ун-ту, сер. хГм. - 1996. -Вип.36. - С.76-79.
38. М1дяний С.В., Муаффак Махрука. Хемiлюмiнесцентне визначення марганцю в кормових культурах //Наук.вюник ЛьвГвсько! державно! академп вет.медицини. -1999, Т.1, № 4, - С.168-171.
39. Гута О.М., Мданий С.В., Василечко В.О. Хемiлюмiнесценцiя штрату 9-щано-
10-метилакридинiю в присутносп ртуп //Вюн. ЛьвГв. ун-ту, сер. хГм. - 1994. - Вип.33. -С.73-77.
433
40. Блажeeвський М.С., Гута O.M., Мвдяний C.В., Пацай I.O. Хeмiлюмiнeсцeнтнe визначeння фoзалoнy та фталофосу за допомогою нiтpатy 9-цiанo-10-мeтилакpидинiю // Вюн. Львiв. ун-ту, сep. xiм. - 2005. - Вип. 46. - C.135-139.
41. Блажeeвський М.С. Хeмiлюмiнeсцeнтнe визначeння малатюну в пpeпаpатi «Шдилш» //Фаpмац. жypн. - 2005. - № 1. - C.77-81.
42. Блажeeвський М.С., Mиpoнюк П,Л. Хeмiлюмiнeсцeнтнe визначeння адpeналiн гiдpoтаpтpатy в poзчинаx для iн'eкцiй //Фаpмац. жypн. - 2007. - № 2. - C.73-77.
43. Блажeeвський М.С., Mиpoнюк П,Л. Хeмiлюмiнeсцeнтнe визначeння допамшу в iн'eкдiйниx poзчинаx за допомогою нпрату 9-цiанo-10-мeтилакpидинiю //Фаpмац. жypн. - 2006. - № 6. - C.69-73.
44. Блажeeвський М.С., М^онюк П,Л. Хeмiлюмiнeсцeнтнe визначeння iзoнiазидy в таблeткаx iзoнiазидy по 0,3 г //Фаpмакoп. - 2006. - № 3. - C.52-55.
434
