CC BY
15
4. Закон УкраТни "Про наукову i науково-техтчну дiяльнiстьм вiд 1.12.1998 р., № 284-XIV // Економша АПК : Мжнар. наук.-виробн. журнал, 1999. - № 2.
5. Микитюк П.П. 1нновацшна дiяльнiсть : навч. поабн. / П.П. Микитюк. - К. : Центр навч. лт-ри, 2009. - С. 112-117.
6. Офщшний сайт Ком^ету державно! статистики Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украiнi в 2009 рощ : стат. зб. / за ред. 1.В. Калачова. - К. : Вид-во Держ. ком. статистики Украши, 2009. - С. 234-245.
8. Кудирко О.М. Сучасний стан шновацшно! дiяльностi у пщприемствах харчово! промисловосп Украши / О.М. Кудирко // Економша АПК : Мжнар. наук.-виробн. журнал, 2004. - С. 103-104.
9. Дейнеко Л.В. Сучасний стан, проблеми та стратегия розвитку харчово! промисловосп Украши до 2011 року / Л.В. Дейнеко, Л.В. Старшинська, А.О. Коваленко, Е.Ш. Шелудько // Економша промисловостi Украши. - К. : РВПС Украши НАН Украши, 2003. - С. 127.
10. Говоруха Ж.А. Питання розвитку шновацшно! дiяльностi пiдприeмств Украши / Ж.А. Говоруха // Актуальт проблеми економiки. - 2007. - № 8. - С. 107-110.
Лендел М.А., Швардак С.В. Перспективы развития инновационной деятельности в отрасли пищевой промышленности
Раскрыты проблемы инновационной деятельности в пищевой отрасли Украины и Закарпатской обл., возможности, перспективы и угрозы ее развития. Отмечены преимущества внедрения инновационной модели развития на предприятиях пищевой промышленности, обеспечения реализации инновационных проектов в отрасли.
Ключевые слова: пищевая промышленность, современное состояние инновации, возможность роста, инновационная модель развития, государственная политика из поддержки инновационной деятельности.
LendelM.A., ShvardakS.V. Prospects of development of innovative activity in the sphere of food industry
The problems of innovative activity in food industry of Ukraine and Zakarpatian region, possibilities, perspectives and threat of its development are exposed in the article. The advantages of introduction of innovative development model on the enterprises of food industry, providing of realization of innovative projects in industry are marked.
Keywords: food industry, modern state of innovation, possibility of increase, innovative development model, governmental policy of innovative activity support.
УДК 330.322:[338.49:304]:332.1 Пров. тж. O.I. Лиса;
пров. екон. Г. С. Стефанишин - 1РДНАН Украти, м. Львiв
1НВЕСТИЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ СОЦ1АЛЬНО1 1НФРАСТРУКТУРИ РЕГ1ОНУ
Висвгглено проблеми швестицшного забезпечення шфраструктури на региональному рiвнi, розглянуто напрями формування сощально! шфраструктури. Вияв-лено вплив факторiв, що обмежують розвиток шфраструктури в репош. Здшснено аналiз взаемозв'язку мiж швестицшним забезпеченням шфраструктури та економiч-ним розвитком региону.
Ключов1 слова: швестицшне забезпечення, економiчний розвиток репону, ш-фраструктура, сощальна шфраструктура.
Перюд ринкових трансформацш, нагальна необхщшсть прискорення структурно! перебудови економжи i суспшьна потреба у формуванш мехашз-му державного регулювання цього процесу зумовлюють необхщшсть формування надшно! конкурентоспроможно! шфраструктури на регюнальному р1в-
нi. Удосконалення iнфраструктури регiону повинно забезпечувати умови для усшшного проведення регюнально! економiчноl полiтики, що вщграе значну роль для змщнення украшсько! державностi. В Укрш'ш на сьогоднi розвиток шфраструктури як одше! з пiдсистем регюнально! економiки мае стихiйний i нерiвномiрний характер. Життездатнiсть соцiально-економiчного середовища репону багато в чому залежить вщ рiвня розвитку i надiйностi шфраструктури, окремих 11 типiв, як забезпечують загальнi умови вiдтворення (виробни-чо1, сощально!, шститущально!, шформацшно! та еколопчно!). Процес фор-мування шфраструктури досить тривалий, вiн нерозривно пов'язаний з пев-ними ресурсами, жорстко прив'язаний до територи i багато в чому залежить вщ територiальноl оргашзаци сфери виробництва i сфери обшу в кожному конкретному регюш.
в багато пiдходiв до визначення поняття мiнфраструктурам. 1нфрас-труктура - сукупшсть галузей та видiв дiяльностi, що обслуговують економь ку, виробництво (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, освгга, охоро-на здоров'я та ш.) [1]. 1нфраструктура е важливим напрямком сощально-еко-номiчного прогресу, пiдвищення ефективност виробництва. Вiд не! в кшце-вому результатi залежать темпи та рiвень розвитку громадянського суспшь-ства, а устшне вирiшення багатьох проблем визначаеться ефектившстю уп-равлiння шфраструктурним комплексом. 1нфраструктура регiону е не-вiд,емною структурною одиницею господарського комплексу репону, яка за-безпечуе створення загальних умов для ефективного управлшня регюналь-ним розвитком та функщонуванням усiх його сфер i видiв дiяльностi [2]. Розвиток шфраструктури у регюнальному аспектi необхiдний для шдйому еко-номiки вiдсталих регюшв i для забезпечення потреб розвинених регюшв. У вiдсталих регiонах необхщно значну частку капiтальних вкладень спрямува-ти на розвиток iнфраструктури, бо створення останньо! буде залучати каштал у виробничi галузi, що допоможе забезпечити економiчний розвиток цих регюшв. В економiчному сенсi шфраструктура володiе такими важливими характеристиками: 1) вс складовi И галузi не створюють цiнностей i витрати на створення iнфраструктури можуть окупитися, лише коли почнуть давати продукщю; 2) сучасне виробництво не може розвиватися в конкретному репош, якщо вш не облаштований, тобто створення шфраструктури повинно певною мiрою випереджати господарське освоення територи; 3) рiвень розвитку iнфраструктури визначае в кожен певний момент можливост всебiчно-го економiчного розвитку репону; 4) стан шфраструктури - це основний стратепчний зашб розвитку репону. На думку багатьох економю^в, вщ сту-пеня розвитку iнфраструктури залежить соцiально-економiчна ефективнiсть регiону та його конкурентоспроможшсть. 1нфраструктура поглинае значну частину кашталовкладень територи, тому значну роль вщшрае розмiщення на нiй таких виробництв, як найбiльш ефективно використовують створену ш-фраструктуру та мiсцевi умови.
Основними принципами функцiонування регюнально! iнфраструктури е еквiвалентнiсть, надiйнiсть, сумюшсть. 1нфраструктуру можна розглядати на трьох рiвнях: мiкро-, мезо- та макро. 1нфраструктуру на макрорiвнi зазви-
чай подшяють на виробничу та сощально-побутову. Розвиток виробничо! ïh-фраструктури повинен орiентуватися лише на прогресивну галузеву структуру, яка забезпечуе сприятливi умови штенсифжаци вiдтворення (насамперед це наукова та шформацшна iнфраструктури). Сукупнiсть галузей, якi безпо-середньо пов'язанi 3i створенням загальних умов для вщтворення робочо! си-ли i забезпеченням нормально! життедiяльностi населення, становлять сощ-ально-побутову iнфраструкгуру (освiта, охорона здоров'я, сощальне забезпе-чення, житлово-комунальне господарство, культура, побутове обслуговуван-ня та ïh.). Формування виробничо! i соцiально-побутовоï шфраструктури мае важливе значення у шдвищенш ефективностi суспiльного виробництва, його штенсифжаци, у створеннi всiх передумов для забезпечення високого життевого рiвня населення краши. У всiх розвинених крашах втручання дер-жави в економжу починалося i мiцно утримуеться у сферi iнфраструктури як виробничоï, так i сощальноь Протягом тривалого часу з рiзних причин практично не було швестицш не лише на створення новоï iнфраструктури, але й на пiдтримку iснуючоï. 1нфраструктура повинна бути предметом особливоï турботи держави i сусшльства, оскiльки саме ïï якiсне полiпшення приведе до збшьшення економiчноï активностi, пiдвищення конкурентоспроможност^ а значить, до швидкого розвитку краши. Важливим стратегiчним завданням Украши е прискорення розвитку соцiальноï шфраструктури, роль яко!" в еко-номiчному жиггi суспiльства ранiше недооцiнювалась. На сьогодш очевидно, що дороги, системи водопостачання i каналiзацiï, системи зв'язку та ïh. скла-довi шфраструктури загалом пiдтримують економiчну дiяльнiсть.
Шд час оцiнки iнфраструктурного капiталу виникають проблеми, що можуть бути виршеш з використанням будь-якого пiдходу до визначення ïh-фраструктури, але отримана внаслщок точнiсть оцiнки може бути непорiвня-ною з витратами на ïï досягнення. Тому бшьшють дослщниюв використову-ють у своïх працях поняття шфраструктури, що визначаеться як транспортш системи, системи водопостачання i водовщведення, що належать державним або мюцевим органам влади, тобто, по сут^ поняття соцiальноï шфраструкту-ри. Ефективна пол^ика в галузi розвитку шфраструктури для конкретного репону, визначення регюшв, де швестици даватимуть найбшьшу вщдачу, залежить вiд аналiзу взаемозв'язку мiж iнституцiями в сощальну шфраструкту-ру та економiчним розвитком регюшв.
На сьогодш немае единоï думки щодо кiлькостi i перелжу факторiв, якi дали б змогу повшстю оцiнити економiчне зростання i розвиток регюшв, однак поряд з такими факторами, як склад робочоï сили, наявшсть сировин-них ресурЫв, наявнiсть фiнансового капiталу та ïh. майже у вЫх дослщжен-нях згадуються об'ем i якiсть шфраструктури.
G безлiч економетричних дослiджень та праць, присвячених аналiзу взаемозв'язку мiж iнвестицiями в iнфраструктуру й економiчним розвитком. Asсhauer [3] проаналiзував залежшсть мiж випуском та iнфраструктурою у США i виявив, що шфраструктурний каштал мае значний позитивний вплив на прирют випуску. Пiзнiше дослщники виявили вплив iнфраструктури на розвиток регшу i те, що швестици в сощальну шфраструктуру мали позитив-
ний статистично вагомий вплив швестицш в шфраструктуру на економiчний розвиток, дослiдили й iншi автори. Iншi ж вчеш отримали протилежнi ре-зультати, не побачивши однозначно! позитивно! залежностi мiж шфраструк-турою i рiвнем регюнального розвитку. Доволi складно пояснити юнування негативно! залежностi мiж iнвестицiями в шфраструктуру i економiчним роз-витком репону. Якщо iнвестицiï в шфраструктуру репону здiйснюються не з метою стимулювання економiчного зростання, а через необхщшсть виконан-ня законодавчих норм, цшком можливо отримати нульову або негативну за-лежнiсть мiж шфраструктурою та рiвнем розвитку регiону. 1ншою ж причиною iснування негативноï залежностi е надмiрне спрощення моделей, як ви-користовуються для оцшки залежностi, оскiльки у бiльшостi випадюв не вра-ховувалися просторовi ефекти шфраструктури. Ще одне можливе пояснення виявленоï нульовоï або негативноï залежност мiж iнвестицiями в шфрас-труктуру i рiвнем економiчного розвитку репону, пов'язане з тим, що шфрас-труктура може не бути фактором, що обмежуе його розвиток.
Для забезпечення економiчного зростання i розширеного вiдтворення на територiï визначальну роль вiдiграе iнвестицiйна дiяльнiсть, яка шдвищуе ефективнiсть господарювання i створюе основу для зростання доходiв, але треба пам'ятати, що вони можуть виявитися i неращональними. Упродовж ос-таннiх рокiв дедалi бiльша частка швестицш припадае на приватш шд-приемства i пiдприемницькi структури. Найбшьш iнвестицiйно привабливими будуть виглядати регюни, в яких створенi умови, що забезпечують найбiльшу стабiльнiсть i гаранти для всiх категорiй iнвесторiв та ушх видiв iнвестування. Головним завданням швестицшно!" полiтики е безпосередня участь держави у кашталовкладеннях i формування сприятливого середовища для зростання ш-вестицшно!" активностi, надання пiдтримки "життезабезпечуючим" виробниц-твам, об,ектiв iнфраструктури та сощально!" сфери, заохочення приватних ш-вестицiй у прiоритетнi сфери розвитку виробництва. На сьогодш висуваються основш вимоги до високоефективних iнвестицiйних проекпв: вони повиннi окупатися протягом двох роюв i давати максимум прибутку.
Зпдно з однiею з класифжацш [4], усi регiони можна роздшити на три групи - середш, вiдсталi та розвиненi ("застшш") за рiвнем розвитку i наяв-нiстю факторiв, якi сприяють подальшому розвитку. 1нвестици в шфраструк-туру в "середшх" регiонах також роблять внесок в економiчний розвиток без-посередньо через сам процес ïï створення або вдосконалення. Причому у ви-падку "середнiх" регiонiв не виникае додаткових витрат на усунення наслщ-юв посилення економiчноï активности якi можуть виникати у "розвинених" регiонах. 1нвестици в iнфраструктуру для "середшх" регюшв можуть стати ключовим фактором пiдвишення ïx економiчного розвитку. Розвинеш або "застiйнi" райони меншою мiрою сxильнi до подальшого економiчного розвитку через дуже велику щшьшсть населення. 1нвестици в шфраструктуру таких регюшв можуть стимулювати ix економiчний розвиток через наявнiсть необхщних факторiв розвитку, але це приведе до значного збшьшення чи-сельност населення, що може нейтралiзувати вигоди вщ економiчного зростання. Однак той факт, що територiя е "розвиненою", обмежуе вигоди вiд
розвитку шфраструктури. Тому для "розвинених" регюшв швестици в ïh-фраструктуру не будуть ключовим шструментом економiчного розвитку, але можуть бути використаш для збереження наявного рiвня. Iнвестицiï в шфрас-труктуру "вiдсталих" регiонiв не можуть надавати вагомого позитивного впливу на ix рiвень економiчного розвитку. Таю швестици можуть мати нега-тивний вплив на регюн, оскiльки створюють для нього додатковi фiнансовi трудношд, пов'язанi наприклад з наявнiстю додаткових експлуатацшних вит-рат на формування ново1' iнфраструктури. Ця класифiкацiя е дуже умовною, оскiльки деякi регюни дуже важко вiднести до чи iншоï групи, а потенщ-ал регiону може достатньо швидко змiнюватися через зовнiшнi обставини [5]. Але шд час прийняття рiшень вiдносно iнвестицiй в шфраструктуру в тому чи шшому регiонi варто, за змогою, точно визначити, до якого типу вш належить, щоб адекватно оцiнити вигоди. Регюни Украши щодо 1'хнього еко-номiчного розвитку досить нерiвнозначнi мiж собою й обтяженi iстотними диспропорщями.
Пiдсумовуючи, варто зазначити, що результати дослщжень, присвяче-них аналiзу взаемозв'язку мiж iнвестицiями в шфраструктуру i економiчним розвитком регiону, не дають змогу зробити однозначний висновок вщносно наявностi мiж ними залежность Але все-таки бiльшiсть дослiдникiв сходять-ся на думцi, що шфраструктура належить до факторiв, що впливають на еко-номiчний розвиток регюну, хоча ступiнь цього впливу ютотно вiдрiзняеться у рiзниx регiонаx. Таким чином, недостатне вивчення проблеми швестицшного забезпечення шфраструктури на регюнальному рiвнi зумовлюе актуальнiсть i необxiднiсть додаткових дослщжень, а при прийняггi ршень про необхщ-нiсть розвитку шфраструктури в регюш потрiбно проводити додатковi досль дження, щоб виявити, чи е шфраструктура для цього регюну фактором, що обмежуе його розвиток.
В умовах становлення i розвитку в Укра1'ш ринкових вщносин особли-ву вагомють набувае дослщження проблем iнвестицiйного забезпечення ïh-фраструктури на регiональному рiвнi, забезпечення переходу до бшьш яюс-ного швестицшного типу зростання, в основi якого лежать масштабш iнвес-тицп. Динамiчний розвиток iнфраструктури е одним iз головних напрямiв ïh-вестицшно1' полiтики держави. Важливо усвiдомити, що лише ефективно функцюнуюча, розвинена як на рiвнi держави, так i ïï окремих регюшв, су-часна шфраструктура може формувати не лише прюритети щодо напрямюв розвитку конкурентоспроможних галузей, але й визначати рейтинг цих нап-рямiв для скерування наявних та потенцшних швестицш.
Лггература
1. Економ1ка. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk.wikipedia.org/wiki.
2. Бутирська 1.В. Методологiчнi аспекти анашзу сутi та класифiкацiï iнфраструктури // Науковий вюник Чернiвецького торговельно-економiчного шституту КНТЕУ : зб. наук. праць. - Вип. III. Екож^чш науки. - Чершвщ : Вид-во АНТ Лтд, 2002. - С. 76-83.
3. Aschauer, David A. "Public Investment and Productivity Growth in the Group of Seven". Econ. Perspectives, 1989 b. - Vol. 13 (5). - P. 17-25.
4. Hansen, Niles. 1965, "Unbalanced Growth and Regional Development". Western Economic Journal, Fall.
5. Архипов В.М. Общественная инфраструктура и экономическое развитие региона. / В.М. Архипов, Е.Э. Окулова // Региональная экономика: теория и практика : журнал. - 2007. -№ 6(45), червень.
Лыса О.И., Стефанишин Г.С. Инвестиционное обеспечение социальной инфраструктуры региона
Отражены проблемы инвестиционного обеспечения инфраструктуры на региональном уровне, рассмотрены направления формирования социальной инфраструктуры. Выявлено влияние факторов, ограничивающих развитие инфраструктуры в регионе. Осуществлен анализ взаимосвязи между инвестиционным обеспечением инфраструктуры и экономическим развитием региона.
Ключевые слова: инвестиционное обеспечение, экономическое развитие региона, инфраструктура, социальная инфраструктура.
Lysa O.I., Stefanyshyn G.S. The investment support as a factor of the development of the social infrastructure of the region
The problems of the infrastructure of the investment support at the regional level are described. The directions of the social infrastructure are considered. The influences of the factors that limit the development of the infrastructure in the region are found. The analysis of the relationship between a provision of the infrastructure of the investment support and the economic development of the region is held.
Keywords: investment, maintenance, economic development, infrastructure, social infrastructure.
УДК 314.7.001.18 Проф. M.I. Штюлич, д-р екон. наук;
acnip. Т.Ю. Ковач - Ужгородський НУ
ПРОБЛЕМИ ТРАНСФОРМАЦП ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗ1В ТРУДОВИХ М1ГРАНТ1В У 1НВЕСТИЦ1ЙН1 РЕСУРСИ
Анал1зуючи шформащю 1нституту демографп та сощальних дослщжень НАН Украши, даш Св1тового банку, з'ясовано обсяги грошових переказ1в трудових м1г-ранпв в Украшу, мехашзм офщшних та неофщшних систем переказу грошей. Роз-глянуто вплив переказ1в м1гранпв на р1вень життя населення та на розвиток економь ки загалом, запропоновано методи стимулювання швестування зароблених мбайтами кошт1в в економ1ку Украши.
^W4ûei слова: краша-рецитент, краша-донор, транскордонш грошов1 перека-зи, трансферты системи грошових переказ1в, антицикл1чний ефект переказ1в, колек-тивш перекази.
Вступ. Грошовi перекази трудових мiгрантiв, що у кожному конкретному випадку мають на мет виршення фшансових проблем окремо1' сiм,ï чи домогосподарства, в умовах масштабного розвитку трудових емшрацшних потоюв здiйснюють iстотний вплив на соцiально-економiчний та фiнансовий розвиток як краши-рецишента, так i св^ово1' спiльноти загалом. Перекази мiгрантiв не е якимось кардинально новим фактором глобальних фшансових потоюв, новим е ïx масштаб та значення для економжи краш, що розвива-ються, та краш з переxiдною економжою: на сьогоднi вони е другим за обся-гом джерелом зовшшнього фiнансування.
Транскордоннi грошовi перекази до Украши формуються переважно за рахунок украшських заробтан за кордоном та становлять близько п'ято1' частини ВВП Украши. Звщси актуальнiсть дослiдження ще1* проблеми.
