CC BY
24
21. Жовшрчик Я.Ф. Формування самодостатнiх територiальних громад i стратегiя i'x eK0H0MÍ4H0r0 розвитку / Я.Ф. Жовнiрчик // Ушверситетсью HayKOBi записки. - 2005. - № 1-1 (13-14). - С. 324-331. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.univer.km.ua/visnyk/ 773.pdf. _
УДК336.581:330.322.5 П.1. Зацепило; I.С. Скоропад
1НВЕСТИЦ1ЙНА СИТУАЦ1Я В УКРА1Н1: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛ1ПШЕННЯ
Розглянуто швестицшну ситyaцiю в Укршш. Проaнaлiзовaно проблеми, пов'язаш з формуванням швестицшно'1 пол^ики та наведено низку зaходiв щодо по-лiпшення цiéi ситуацп. Виявлено, що ефективне yпрaвлiння iнвестицiйними процеса-ми, 1хнш рaцiонaльний розподiл помiж сферами виробництва - один iз найважливь ших чинникiв економiчноi стабшзацп виробництва та виходу iз кризового становища багатьох промислових тдприемств, а нaдaлi - забезпечення економiчного росту та структурно'1' трансформацп економши Украши.
P.I. Zachepylo; I.S. Skoropad
Investment climate of Ukraine: forming problems and measures are on improvement
The investment climate of Ukraine is considered. The analysis of problems, related to forming of investment policy and the row of measures is resulted on the improvement of this situation is conducted. It is discovered that effective management, their rational distributing, investment processes between the spheres of production - one of major factors of the economic stabilizing of production and way out of crisis situation of many industrial enterprises, and in future - providing of the economy growing and structural transformation of economy of Ukraine.
Вступ. 1нвестици вщграють центральну роль в економ1чному процеш, вони визначають загальний рют економши. Внаслщок швестування засоб1в в економ1ку збшьшуються обсяги виробництва, росте нащональний прибуток, розвиваються та йдуть вперед в економ1чнш конкуренци галуз1 та тдприемства, що найбшьшою м1рою задовольняють попит на т чи шш1 товари та послуги.
Iнвестицii - це грошов1, майнов1, штелектуальш щнност1, як вклада-ють в об'екти шдприемницько1" та шших вид1в д1яльност1 з метою отримання прибутку. 1х можна робити в основш (буд1вл1, споруди, машини и й устатку-вання тощо) та об1гов1 (для формування виробничих запаЫв товарно-матерь альних щнностей тощо) фонди, у нематер1альш ресурси й активи (щнш папе-ри. патенти, лщензи тощо) [2].
1нвестицшний кшмат держави - це сукупшсть пол1тичних, правових, економ1чних i сощальних умов, що забезпечують i сприяють швестицшнш д1яльност1 в1тчизняних i закордонних швестор1в [4]. Треба зазначити, що дос-лщження ще1" проблеми започаткували заруб1жш вчеш В. Бернс, П. Хавранек, Г. Б1рман, С. Шмщт, Г.Й. Грейсон, А.А. Роб1чек i С.К. Майерс та ш. З-пом1ж украшських науковщв варто вщзначити А. Савчука, С. Супруна, С. Кравченко та ш. [3].
Постановка завдання. Проблема швестицш i розширення капитального буд1вництва стала одшею з найактуальшших в економ1чному реформу-
ванш Укра!ни. Пошук i мобiлiзацiя джерел швестування, з одного боку, та реашзащя реально! програми iнвестування - з шшого, стали важливою справою в уЫх сферах виробництва, на вЫх iерархiчних рiвнях, у внутршнш i зовнiшнiй економiчнiй полiтицi держави. Тшьки швестици та !хня ефективна мобшзащя можуть стати джерелом оперативно! реконструкци виробництва вiдповiдно до змши ринку, забезпечуючи при цьому стабшьне становище на ринку, потрiбний вплив на його характеристики, лщерство у конкуренци.
На сьогоднi для економiчного розвитку нашо! держави обсяг внутрш-нiх фiнансових ресурсiв е недостатшм. Тому привабливими стають кошти шоземних iнвесторiв.
Укра!нське економiчне середовище одночасно i приваблюе, i вщштов-хуе. Хоча Укра!на займае стратегiчне географiчне положення, мае багатi при-родш ресурси та робочу силу з високим рiвнем освiти, що робить !! приваб-ливим iнвестицiйним середовищем, вона ще не досягла свого очжуваного по-тенцiалу через те, що не змогла звести до мшмуму втручання держави в дда ринюв, усунути адмiнiстративнi перепони, що заважають веденню бiзнесу, виконати намiченi показники приватизацi! та стати привабливою для шозем-них i внутршшх iнвесторiв. Загалом прирiст сукупного обсягу шоземного ка-пiталу в економщ кра!ни, з урахуванням його переоцшки, утрат, курсово! рiзницi тощо, за 2006 р. становив 4295,9 млн дол. США, що становить 54,8 % до приросту за 2005 р. [6].
Бшьшу частку шоземних швестицш в економжу Укра!ни спрямовано у промисловють (23,9 % загального обсягу), фшансову дiяльнiсть (19,5 %), нерухомють та оренду (10,2 %), торгiвлю i надання послуг (10,3 %). Промис-ловiсть посiла перше мюце за отриманням iноземних швестицш лише у 2007 р. Така тенденщя сприяе шдвищенню конкурентоспроможностi укра-!нських пiдприемств, оскiльки iнвестицi! спрямовуються на оновлення основ-них фондiв i запровадження нових технологiй виробництва. При цьому пере-робна промисловють значно випереджае за обсягами швестицш добувну: 7,6 проти 1,2 млрд дол. США. У промисловост переважають швестици у ви-робництво харчових продукпв, гiрничо-металургiйний комплекс, машинобу-дування, хiмiчну та нафтохiмiчну промисловiсть.
01.10.01 01.10.02 01.10.03 01.10.04 01.10.05 01.10.06 01.10.07 01.10.08
Рис. Прямi шоземш швестици в Украшу
Провiднi швестори в УкраА'ш - Mittal Steel, Siemens, Volkswagen, Deutsche Telecom, Jabil Circuit and Electronics, Sony, Panasonic, Telenor, TNK-BP, Coca-Cola, Cargill, Carlsberg, Sun Interbrew, Kraft Foods, Nestle, Philip Morris, Reemtsma, Raiffeisen Bank, Erste Bank, HVB, ING Bank, BNP Paribas, EFG Group, McDonalds, Metro Cash & Carry, Billa, Paterson та iH. [7].
т ••• о •
Хнвестици в основнии каштал
1. Пщприемства та оргатзацп ycix форм власност за 9 мюящв 2007 р. ос-во!ли 79711,9 млн грн каттальних iнвеcтицiй.
2. Напрями освоення капiтальних iнвеcтицiй. У cтруктурi каттальних ш-веcтицiй частка iнвеcтицiй в основний каттал становить 85,6 %. На по-лiпшення стану об'екта (капiтальний ремонт, модифiкацiю, модертза-щю) спрямовано 9,4 % капiтальних швестицш. 1нвестицп в нематерiаль-нi активи становили 2,6 % вiд загального обсягу капiтальних iнвеcтицiй, витрати на формування основного складу - 0,4 %, на iншi необiговi мате-рiальнi активи - 2 %.
3. 1нвестици в основний каттал за ичень-вересень 2007 р. порiвняно з вщ-повiдним перiодом попереднього року зросли на 16,1 % (за ciчень-вере-сень 2006 р. - на 3,4 %) i становили 68201,4 млн грн приросту обсяпв ш-вестицш в основний каттал досягнуто в 25 репонах (у ciчнi-вереcнi
2006 р. - у 13 репонах).
4. У технолопчнш cтруктурi iнвеcтицiй в основний каттал витрати на придбання машин, обладнання та устаткування становлять 48,1 % (у ич-нi-вереcнi 2006 р - 48,6 %) вщ загального обсягу, на будiвельнi i монтаж-нi роботи - 45,6 % (у ciчнi-вереcнi 2006 р. - 45,2 %).
5. Пщприемства обробно! промисловост за 9 мюящв 2007 р. осво!ли
17106.5 млн грн, що на 14,2 % бшьше, порiвняно з 9 мюяцями 2006 р. Зросли обсяги швестицш в основний каттал у таю види економiчноl дь яльноcтi, як виробництво гумових i пластмасових виробiв - у 2,7 раза, неметалевих мiнеральних виробiв (будматерiалiв, cкловиробiв) - у 2,3 раза, целюлозно-паперова, полiграфiчна промиcловicть та видавнича сирова i виробництво електричного та електронного устаткування - в 1,7 раза, виробництво транспортного устаткування - в 1,5 раза. У будiв-ництво i техтчне переоснащення об,ектiв транспорту та зв'язку було спрямовано 18,7 % основних обcягiв iнвеcтицiй в основний каттал.
6. Катталовкладення в житлове будiвництво за 9 мicяцiв 2007 р. становили
10719.6 млн грн, що на 20,8 % бшьше, тж за шчень-вересень 2006 р. 1хня частка в загальному обcязi iнвеcтицiй в основний капiтал становила 15,7 % (за ciчень-вереcень 2005 р. - 14,1 %) прямих шоземних iнвеcтицiй.
7. У ичт-верест 2007 р. в економiку Укра!ни iноземнi iнвеcтори вклали 3238,7 млн дол. США прямих швестицш, нерезидента вилучили катта-лу на суму 347,8 млн дол. США.
8. Чистий прирют iноземного капiталу за ciчень-вереcень 2007 р. сягнув 3071,7 млн грн, що становить 18,2 % до обсягу швестицш на початок
2007 р. та у 3,3 раза бшьше приросту, тж за ciчень-вереcень 2006 р.
9. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, внесених в Украшу на 01.10.2007 р, становив 19911,8 млн дол США, що становило 424,3 дол. США на одного мешканця Укра!ни.
10. Найбiльшi обсяги катталу за 9 мюящв 2007 р. внесли нерезидента iз Францп - на 676,0 млн дол., Юпру - на 554,3 млн дол., Нiдерландiв - на
433,9 млн дол., Австрп - на 221,4 млн дол., Шмеччини - на 198,6 млн дол., Росшсько! Федераци - на 120,5 млн дол., Польшу - на 105,0 млн дол., Аруби - на 81,8 млн дол., В1ргшських остров1в, Британських - на 57,7 млн дол., Угорщини - на 48,5 млн дол., Греци - на 35,0 млн дол.
11. 1нвестицшно привабливими залишаються тдприемства з1 швидко окуп-ними видами економ1чно! д1яльносп, такими як оптова торпвля та посе-редництво в торпвл1 - 10,1 % до загального обсягу швестування, мета-лургп та оброблення металу - 7,0 %, а також харчова промисловють та перероблення сшьськогосподарських продукив 6,2 %. 1нтерес швестор1в викликають тдприемства, що здшснюють фшансову д1яльтсть - 10,6 %, (вщ загального обсягу швестування), операнд з нерухомютю, здавання тд найм та послуги юридичним особам - 7,2 % [4].
Джерело швестицш - фонд нагромадження або збереження частини нацюнального доходу, що спрямовують на збшьшення i розвиток засобiв виробництва, i фонд вiдшкодування, який використовують для вiдновлення зношених засобiв виробництва у виглядi амортизацшних вiдрахувань.
Аналiз корисностi та витрат - це визначення цшого комплексу методiв оцiнки та пiдходiв, що можуть застосувати та використати керiвники державного сектору в оцшщ державних швестицшних проектiв, або в прийнятт по-лiтичних рiшень щодо того, мають або не мають iстотну економiчну ваго-мiсть субсиди, у визначеннi iнвестицiйних проектiв приватного сектора (що в шшому випадку можуть бути не здшснеш).
Аналiз доцiльностi капiталовкладень - це цший комплекс методiв, що використовують фiнансовi керiвники пiдприемств у приватному секторi для оцiнки запропонованих iнвестицiйних проеклв (що здебiльшого мiстять придбання основного кашталу). Методи i критерi!, що застосовуються в ана-лiзi ефективност капiталовкладень, i з погляду методологи с тими самими, що й в аналiзi корисност та витрат [1].
Забезпечення сприятливо! iнвестицiйно! ситуаци в Укра!нi зали-шаеться питанням стратепчно! важливостi, вiд реалiзацi! якого залежать соцi-ально-економiчна динамiка, ефектившсть залучення у свiтовий подiл пращ, можливос^ модернiзацi! на цiй основi нацiонально! економiки.
Проблемi покращення швестицшно! ситуацi! на державному рiвнi придшяють увагу ще з 1991 р. На сьогодш в Укра!нi вже створено правове поле для здшснення швестицшно! дiяльностi. Зокрема, ця сфера дiяльностi регулюеться низкою Законiв Укра!ни ("Про iнвестицiйну дiяльнiстьм, "Про режим шоземного швестування" тощо), понад 10 Указами Президента, а також Постановами та Розпорядженнями КМУ.
Зпдно з цими нормативно-правовими актами, в Укра!ш передбачено рiвнi права i гаранти захисту iнвестицiй для вЫх суб,ектiв iнвестицiйно! дi-яльностi. Водночас на захист шоземних швестицш та формування рамкових умов для мiжнародно! швестицшно! дiяльностi додатково спрямовано рати-фжацш Вашингтонсько! Конвенцi! про порядок виршення iнвестицiйних су-перечок мiж державами та iноземними особами й угоди про сприяння та взаемний захист швестицш, яю шдписали 70 кра!н свiту [6].
Проте, попри ютотш зусилля у формуваннi вщповщних органiзацiйно-економiчних та правових засад змщнення iнвестицiйно! ситуацi!, мiжнароднi
експерти вщзначають зниження швестицшно1 привабливоcтi Украши. Так, за вершею Economist Intelligence Unit (EIU), Украша за показниками якост бiз-нес-середовища поciдае 75 мюце з-помiж 82 краш. Попри прогнози ще! орга-тзаци щодо певного зростання рейтингу протягом 2007-2011 рр. (на 5 пози-цш), Украша й надалi вiдcтаватиме вiд основних конкуренлв за iноземнi ш-вестицп на cвiтовому ринку.
Перебiг сучасних пол^ичних процеciв та практична реашзащя встанов-лених завдань i прюрите^в полiпшення швестицшно1 ситуаци в Укршт, пере-важно негативно впливають на швестицшний клiмат й, зокрема, мiжнародну iнвеcтицiйну привабливicть Украши, пiдвищують ризики для iнвеcторiв, зу-мовлюючи цим самим утрати в конкурентнiй борот^ за cвiтовi iнвеcтицiйнi ресурси. Прирют П11 в Украшу в 2006 р. (без нерозподшених за видами еконо-мiчноl дiяльноcтi та надходжень вiд приватизаци), за попереднiми даними Держкомстату, становив 3966,5 млн дол. США, що в 2,1 раза бшьше остаточного показника 2005 р. Поряд iз тим, ютотним проривом у шдвищенш конку-рентоспроможност нацюнально1 економiки таке надходження П11 назвати не можна, оcкiльки 64,3 % П11 надiйшли у фшансову дiяльнicть, операци з неру-хомютю та торгiвлю, тодi як частка промисловост в П11 2006 р. (без надходжень вщ приватизаци) зменшилася до 20,9 %, порiвняно з 33,9 % рiк тому.
Протягом останшх рокiв Украша залучила прямих шоземних швестицш (П11) в кшька разiв менше, шж iншi краши Центрально: та Схщно1 Свро-пи, а частка краши в cвiтових потоках П11 залишаеться надзвичайно низькою у 2005 р. - 0,8 % i близько 0,4 % у 2006 р. У 2005 р. до краш Центрально1 та Схщно1 Свропи та СНД надшшло 74,3 млрд дол. П11, в 2006 р. -77,6 млрд дол., що становить близько 7-8 % загальносвгтового рiвня П11, при-чому з них 60 % або 48,8 млрд дол. (в 2005 р.) залучили 5 краш (Чехiя, Угор-щина, Польща, Румунiя та Роciя). Частка Украши в П11, якi надшшли в краши Центрально1 та Схщно1 Свропи та СНД, у 2005 р. становить близько 10 %, а в 2006 р. знизилась вдвiчi до 5 % (високий показник 2005 р. було за-безпечено, насамперед, кушвлею "Криворiжcталi").
Станом на 1 жовтня 2008 р., загальний обсяг прямих шоземних швестицш, внесених в Украшу, перевищив вщповщний показник на початок року на 27,3 % i становив 37621,5 млн дол. США, що в розрахунку на одну особу становить 812,1 дол. США [7]. Наявш в Укра1ш перешкоди реалiзацil прюри-те^в формування швестицшного кшмату мають системний характер i охоп-люють правовий, економiчний, науково-технолопчний та фiнанcовий складники. Характеры оcобливоcтi, що стримують полiпшення швестицшного кшмату, е такими:
1. Вщсуттсть в УкраАт стало1 стратеги та вщповщного нацiонального плану дш, який е прийнятним i якого наслщують уci полiтичнi "команди" i зорiентований на забезпечення уciм суб'ектам економiчних вiдноcин рiв-них економiчних прав та обов,язкiв у здшснент фiнанcово-економiчноl дiяльноcтi. 1стотною вадою розбудови сприятливо1 швестицшно1 ситуаци е фокусування полiтики переважно на розвитку великого бiзнеcу i вiдcтавання у здшснент регуляторно1 реформи, що гальмуе розвиток пiдприемницького середовища в краАт.
2. Обмежетсть потенщалу залучення П11 в Украшу через приватизацiю державних пiдприeмств. Попри юнування певно! кшькосп державних тдприемств, пiд якi можна залучати швестици, перспектива розвитку цього джерела залучення швестицш е обмеженою вже у короткотермшо-вому перiодi. Подальше залучення П11 в економiку Украши залежатиме вiд оперативностi усунення невиправданих витрат, ризиюв i бар,ерiв для конкуренци, якi стимулюють iнвесторiв здiйснювати швестици.
3. Переобтяжетсть регуляторними нормами та складтсть податково! сис-теми. Так, за даними Свгтового Банку, Украша за рiвнем якостi середо-вища для здiйснення господарсько! дiяльностi посщае 128 мiсце з 175 краш, поступаючись всiм крашам Центрально-Схiдноï Свропи, та навiть бiльшостi пострадянських краш, таким як Вiрменiя (34), Грузiя (37), Казахстан (63), Киргизстан (90), Росiя (96), Азербайджан (99), Молдова (103) [5]. В Украш нараховують 98 видiв податкових платежiв, на опра-цювання i сплату яких компанiï витрачають 2185 год. робочого часу що-року. При цьому тдприемство мае заповнити 92 сторiнки податкових декларацiй, тодi як середнш у свiтi показник становить 35 сторшок.
4. 1стотне податкове навантаження. Ставка податку на прибуток в Укралш (25 %) е вищою, тж у багатьох крашах Центрально-Схiдноï Свропи, про-те, зважаючи на високу, порiвняно з крашами СС, прибутковiсть вкла-дення катталу, ця рiзниця не е значною перепоною для iнвестицiй. Вод-ночас стримуючим чинником для полiпшення iнвестицiйноï ситуацiï е механiзм адмiнiстрування податшв, зборiв та обов'язкових платежiв, а також непрогнозоватсть дiй уряду щодо встановлення та адмшструван-ня шших податкiв i податкових платежiв;
5. Недiездатнiсть механiзмiв забезпечення ринкових прав i свобод iнвесторiв, а також низький рiвень захисту iнвесторiв. Значним е вiдставання за цими показниками Украши вiд "краш-еталотв" ОЕСР, з розвиненим корпора-тивним законодавством i менеджментом. Зокрема, найбiльше вiдставання простежують за критерiем розкриття iнформацiï, що ускладнюе прихiд на украшський ринок iноземних iнвесторiв, а також тдвищуе ризики прид-бання пакетов акцш, якi не е контрольними, внаслщок зростання витрат на вивчення потенцшних партнерiв i загроз утрати оперативного управлiння iнвестицiями.
6. Низький рiвень ефективностi законодавства з питань корпоративного уп-равлiння, що обумовлюе виникнення конфлiктiв i протистоянь iз залу-ченням силових органiв, блокування дiяльностi пiдприемств, нагнiтання соцiальноï напруженосп. Зокрема, нагальними проблемами е непрозо-рють системи реестрацiï та можливiсть викривлення вiдомостей про ак-цiонерiв, розмивання капiталу внаслiдок додаткових емiсiй акцш, блокування проведення зборiв акцiонерiв тощо.
7. Негативний мiжнародний iмiдж Украши, який склався внаслiдок вщсут-ност масових муспiшнихм iнвестицiйних юторш, як б могли слугувати засобом реклами нацiональноï iнвестицiйноï ситуацiï; низький рiвень пiдготовки суб'екпв нацiональноï економши до формування швести-цiйних пропозицш; значнi диспропорцiï регiонального та галузевого розвитку, що обумовлюють концентращю iнвестицiй у вузьких сегментах ринюв i територiй; застарiлiсть iнфраструктури тощо [5].
Зважаючи на викладене вище, потрiбними завданнями державно!" по-лгтики е якiсна ревiзiя iснуючоï системи формування та шдтримання швести-цшного клiмату Украши, стратегiчний аналiз прюрите^в розвитку иаць
онально' економши, а також iдентифiкацiя чинникiв, як зумовлюють неефек-тивнiсть нормативно-правових акпв, що приймаються з метою шдтримання сприятливого iнвестицiйного клiмату Украши.
Враховуючи цi обставини й усвiдомлюючи важливють полiпшення ш-вестицiйноi ситуацii в Укра'ш, головним завданням на короткотермшову перспективу е пiдготовка потрiбноi правово' та органiзацiйноi бази для тдви-щення дiездатностi механiзмiв забезпечення швестицшного кшмату й форму-вання основи збереження та нарощування конкурентоспроможност в^чизня-но! економiки. Для цього потрiбно здiйснити низку першочергових заходiв з послiдовноi деполiтизацii економiки, формування единих стратепчних зав-дань та послщовност економiчних реформ, незмiнних за приходу до влади будь-яких полггичних команд, забезпечення незмшност та гарантованост за-хисту ринкових прав i свобод iнвестора. Зокрема:
1. Пщготувати план дш щодо забезпечення сприятливо' iнвестицiйноi ситу-ацii у межах проголошених прiоритетiв соцiально-економiчного розвит-ку, залучити до його розроблення та обговорення широке коло експертiв, науковщв, представниюв органiв державноi влади та бiзнесу.
2. Розробити регiональнi плани пiдвищення iнвестицiйноi привабливостi областей з урахуванням особливостей iхнiх поточних рейтинпв швести-цiйноi привабливостi, забезпечити державний мотторинг 'хнього вико-нання, як одного з критерив успiшностi дiяльностi мiсцевих державних адмiнiстрацiй.
3. Поширити реалiзацiю обласними державними адмiнiстрацiями навчаль-них програм серед бiзнесменiв iз пiдготовки iнвестицiйних пропозицiй, складання швестицшних бiзнес-планiв, юридичного супроводу швести-цшних проектiв, управлiння iнвестицiйними проектами.
4. 1стотно розширити спектр заходiв конкурентно:' полiтики, зокрема - щодо запоб^ання антиконкурентним дiям нацiональних та шоземних швес-торiв на укра'нському ринку, удосконалити методики та критерп вияв-лення проявiв недобросовiсноi конкуренцп з урахуванням реалiй сучас-но' украiнськоi економiки.
5. Пiдготувати перелш заходiв щодо посилення вiдповiдальностi представ-ниюв органiв виконавчо' влади й оргатв мiсцевого самоврядування за вчинення корупцiйних та iнших дискримiнацiйних дш щодо iнвесторiв.
6. Поширити практику укладання прозорих угод мiж швесторами та вла-дою щодо взаемних зобов'язань у сферi конкурентно' поведiнки бiзнесу та конкурентно' полiтики держави на певних ринках на визначений се-редньо- i довготермiновий перюд часу.
7. Сформувати на основi спiльного розроблення Мiнiстерства фiнансiв, Мь нiстерства економiки, Мiнiстерства транспорту i зв'язку, Мiнiстерства промислово' полiтики, Мшстерства палива та енергетики, а також галу-зевих об'еднань пiдприемцiв довготермшову програму державного та змiшаного швестування в розвиток телекомунiкацiйноi, транспортно' та енергетично' iнфраструктури [3].
Висновок. Ефективне управлшня iнвестицiйними процесами, iхнiй рацюнальний розподiл помiж сферами виробництва - один iз найважливiших чинникiв економiчноi стабiлiзацii виробництва та виходу iз кризового становища багатьох промислових шдприемств, а надалi - забезпечення економiч-ного росту та структурно' трансформацп економiки Украши.
Лггература
1. Абрамович Г.В. Напрями актив1заци державно'1 пол1тики щодо залучення шоземних швестицш в економжу Украши // 1нвестицл: практика та досвщ. - 2007. - № 1. - С. 16.
2. Кришан О.Ф. Деяю аспекти формування швестицшно'1 пол1тики тдприемства : мо-нограф1я. - К. : Дншропетровський ун-т економши та права, 2007. - 258 с.
3. Матвieнко П.В. Покращення швестицшного кшмату - прюритетне завдання державного управлшня // 1нвестицл: практика та досвщ. - 2007. - № 1. - С. 10.
4. Мойсеенко 1.П. 1нвестування. - К. : Вид-во "Знання". - 2006. - 490 с.
5. Правик Ю.М. Стратепчш напрямки залучення i використання шоземних швестицш // 1нвестицл: практика та досвщ. - 2006. - № 18. - С. 26.
6. Романюк Т.Ф. Економ1чна сутнють швестицш // Формування ринкових вщносин в Укрш'ш. - 2005. - № 8. - С. 25.
7. Урядовий портал. 1нформащя щодо швестицшного кшмату Украши. - 2007. - № 5. - С. 296.
УДК 369.542 Доц. 1.Ю. Кондрат, канд. екон. наук; студ. У. О. Новошицька;
студ. О.1. Дулик - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ПЕНС1ЙНЕ СТРАХУВАННЯ 1НВАЛ1Д1В У СИСТЕМ1 ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦ1АЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Обгрунтовано потребу вдосконалення пенсшного забезпечення швалвдв у межах системи загальнообов'язкового державного сощального страхування. Проаналь зовано схему нарахування пенсп в солщарнш системi, пенсiйне забезпечення рiзних груп iнвалiдiв. Внаслiдок дослiдження було виявлено недолши в пенсiйнiй ^o^Mi та запропоновано шляхи !хнього усунення, зокрема способи пщтримки iнвалiдiв державою, альтернативы напрямки непрямо! тдтримки швалвдв через !хне залучення у виробничий процес.
Ключов1 слова: пенсшт виплати, соцiальне забезпечення, iнвалiднiсть, кате-горп iнвалiдностi, групи iнвалiдностi, пенсшне законодавство, соцiальний стаж, со-щальна пiдтримка.
Assoc. prof. I. Yu. Kondrat; stud. U.O. Novoshytska; stud. O.I. Dulyk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Pension insurance of invalids in the system of obligatory
state social security
In the article it's considered the necessity of improving the pensions of disabled people in the compulsory state social insurance. The chart of extra charge of pension in the solider system, pension providing of different groups of invalids. As a result of research, failings were exposed in the pension system and the ways of their removal are offered, in particular methods of support of invalids by the state, alternative directions of indirect support of invalids through their bringing in a production process.
Keywords: pension payments, public welfare, disability, categories of disability, groups of disability, pension legislation, social experience, social support.
Сьогодш в Укра!ш поряд is старшням наци юнуе проблема поширен-ня швалщност серед населения будь-якого вжу. Негативш техногенш та еко-лопчш чинники призводять до зниження iмуиiтету та попршення загального стану здоров'я людей. Важливим завданням для держави е надання доступу вЫх груп швалщв без проявiв будь-яко! форми дискримшаци до медичних препара^в та медичних технологш, а також забезпечення ними за доступни-
