CC BY
18
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування на випадок безробггтя" (Наказ № 307 вiд 20.11.200 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безроб^ю, у тому чит одноразово! ii виплати для оргатзаци безробiтними пщприемницько'' дiяльностi").
2. Закон УкраТни "Про Нацюнальну програму сприяння розвитку малого пщприемниц-тва в Укра'ш" // Вiдомостi Верховно'' Ради Укра'ни (ВВР), 2001. - № 7. - С. 35.
3. Заярна Н. М1жнародний досвщ пщтримки малого бiзнесу та сучаснi Украшсью реали / Н.М. Заярна, Н.А. Гнат // Науковий вiсник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2011. - Вип. 21.1. - С. 198-202.
4. Кщак В. Розвиток малого та середнього пщприемництва: досвiд Польщi, Угорщини, Чехи / В. Кiщак, I. Кщак. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua
5. Комарницький I. Проблеми розвитку малого та середнього пщприемництва / I. Комарницький, М. Офш // Региональна економiка. - 2005. - № 4. - С. 50-58.
6. Масна О. Особливост розвитку малого пщприемництва в економщ Великобританл / О. Масна, Парфенюк G. // Региональна економка. - 2008. - № 2. - С. 114-119.
7. М1кловда В.П. Региональна стратегия розвитку пiдприемництва : монографiя. -Ужгород : Вид-во "Карпати", 2006. - 216 с.
8. Сахарова В. Малий та середнш бiзнес. - К. : Вид-во ВНЗ "Нащональна академiя управлiння", 2003. - 368 с.
Воронич К.М. Международный опыт организации малого бизнеса и возможность его внедрения в Украине
Рассмотрены процессы становления и развития малого предпринимательства в экономике зарубежных стран. Определены основные подходы относительно государственной поддержки малого бизнеса в странах с рыночной экономикой. Предложены оптимальные пути активизации деятельности предприятий малого бизнеса в Украине.
Ключевые слова: малый бизнес, предпринимательство, государственная поддержка, источники финансирования.
Voronych K.M. International experience of small business organization and possibilities of it's introduction in Ukraine
Becoming, development and support of small entrepreneurship in the economy of foreign countries is considered in the article. The basic approaches of state support of small business in countries with a market economy are determined. The optimal ways of small enterprises functioning activisation in Ukraine are offered.
Keywords: small business, entrepreneurship, state support, sourcing.
УДК330.322:339.94(447.87) Викл. В.М. Герзанич - Ужгородський НУ
швестицп як ключовий фактор розвитку транскордонного рег1ону
Дослщжено стан швестицшного кшмату Закарпатсько'1 обласп як транскордонного региону, а також проблеми та негативш чинники, як гальмують залучення шо-земних i вкладення внутршшх швестицш в економшу Украши, зокрема й Закарпаття.
Ключовi слова: економiчний мехашзм, транскордонний регион, шоземш швес-тицп, швестицшний ^мат, еврорепон.
Вступ. 1нвестици вщграють ключову роль у розвитку економжи будь-яко! краши. Св1дченням цього е заруб1жний досвщ, 1з якого очевидно, що швестування е важливим чинником припинення економ1чного спаду та стимулювання економжи кра!ни до зростання. Завдяки залученню швестицш
можна створити засади конкурентоспроможно! економiки та закласти шдгрунтя до стiйкого економiчного зростання. Через досвщ краш iз перехщ-ною економiкою та краш, яю розвиваються, стае очевидним тiсний прямий зв'язок мiж економiчним зростанням та залученням iноземних iнвестицiй.
У зарубiжнiй та вiтчизнянiй лiтературi чiльне мюце посiдають публь каци, в яких висвгглюються важливi прикладнi та теоретичш проблеми i пер-спективи прискорення цих процешв, вплив iнвестицiйних процешв на розви-ток економiки репошв тощо. Вагомий внесок у дослщження питань шозем-ного iнвестування здшснили зарубiжнi i вiтчизнянi вченi, зокрема: Р. Алек-сандер, П. Беамш, Дж. Бейлi, I. Бланк, К. Берестовий, I. Бондарчук, Ю. Бриг-хем, В. Геець, П. Гайдуцький, Б. Губський, М. Долшнш, А. 1нкпен, М. Портер, I. Сазонець, Д. Тобш, П. Фшер, В. Шевчук та iн.
Питання транскордонно! дiяльностi дослiдили такi вчеш, як: I. Бабець, П. Беленький, З. Бройде, В. Будюн, С. Гакман, З. Герасимчук, В. М^овда, В. Демченко, М. Долшнш, В. Свдокименко, М. Лендел, Н. Мжула, С. Пирожков. Водночас, малодослщженим залишаеться iнвестицiйний клiмат тран-скордонних репошв Укра!ни, зокрема Закарпатсько! област як областi, яка межуе iз чотирма крашами Свропейського союзу. Особливу увагу варто при-дiлити тим проблемам швестицшного характеру, якi гальмують процес над-ходження iноземних швестицш i вкладення внутрiшнiх капiталiв у виробни-чу сферу прикордонних репошв.
Мета дослвдження. Вивчити наявний стан швестицшного кшмату в Закарпатськiй обл., як транскордонного регюну, а також проблеми, яю гальмують залучення iноземних i вкладення внутрiшнiх швестицш в економжу областi. Для досягнення поставлено! мети необхщно послiдовно виконати та-кi завдання: дати визначення транскордонному сшвробггництву, проаналiзу-вати дiяльнiсть iноземних iнвесторiв у Закарпатськiй обл., виявити негативш фактори, якi стримують залучення прямих i портфельних шоземних швести-цiй у транскордонний регюн.
Результати. Одним iз найважливiших завдань, яке постало перед Ук-рашою та 11 суб'ектами, е стимулювання процесiв, якi забезпечують стабiльне економiчне зростання, вирiшення соцiально-економiчних проблем i шдви-щення добробуту населення краши. У мiру вдосконалення ринкових вщно-син в нашiй кра!ш бшьш вiдчутною стае об'ективна закономiрнiсть перемь щення центру тяжiння управлiнням соцiально-економiчними процесами iз за-гальнодержавного на регюнальний рiвень. Цi процеси безпосередньо торка-ються i тако! важливо! сфери, як зовнiшньоекономiчнi зв'язки суб'екпв Укра-1ни, зокрема транскордонного сшвроб^ництва.
"Транскордонне спiвробiтництвом означае будь-якi спшьш ди, спрямо-ванi на посилення та поглиблення добросусщських вiдносин мiж територь альними общинами або властями, яю перебувають пiд юрисдикцiею двох або деюлькох Договiрних Сторiн, та на укладання з щею метою будь-яких необ-хiдних угод або досягнення домовленостей. Транскордонне сшвробггництво здшснюеться в межах компетенци територiальних общин або властей, визна-чено! внутршшм законодавством [1]. Основними передумовами, яю спри-яють економiчному та сощальному розвитку окремих регiонiв держави, е ак-
тивiзацiя швестицшно1 дiяльностi, пiдвищення експортних потужностей та ствпраця з економiчними суб'ектами шоземних краш.
Враховуючи той факт, що не Bei регiони мають змогу збшьшити обся-ги iнвестицiй чи поставки вггчизняних товарiв на зарубiжнi ринки, особлива увага у цьому напрямi вiдводиться прикордонним регiонам. Найбiльшi мож-ливостi щодо пiдвищення швестицшно1" активностi та прискорення штегра-цшних процесiв в Украïнi належать захщним регiонам Украши, якi е сусща-ми краïн GC. Особливо тепер, коли Польща, Угорщина, Румунiя, Словаччина, Болгарiя е членами GC, досить вiдчутною е рiзниця в економiчному розвитку захiдних регiонiв та ïx сусiдiв. Наявнiсть дисбалансiв економiчного розвитку е тим чинником, який попршуе швестицшний клiмат прикордонних регiонiв Украши та зменшуе зацiкавленiсть iноземниx партнерiв у спiвпрацi iз сусща-ми. Це, своею чергою, потребуе розроблення окремих програм чи стимулiв з боку оргашв мiсцевоï влади, яю давали б змогу активiзувати сшвпрацю бiз-несових кiл европейських краш iз заxiдними регiонами Украïни [2].
Найвипдшше географiчне положення прикордонних репошв, порiв-няно з шшими регiонами, надае можливiсть використання основних швести-цiйниx переваг, таких як:
1) незначт транспортнi витрати всередит краïни, пов,язанi з експортуван-ням вiтчизняниx товарiв на свiтовi ринки;
2) випдт цiни на iмпорт необxiдниx товарiв з-за кордону;
3) прискорення процешв, пов'язаних iз впровадженням зарубiжного досвiду в галузi економiчного, соцiального та екологiчного розвитку регюну;
4) розвиток готельно-ресторанного бiзнесу;
5) активна ствпраця iз суб'ектами господарювання зарубiжниx краïн, особливо краш-члетв GC.
Наведенi вище прiоритети е тими важелями, яю формують сприятли-вий iнвестицiйний клiмат у прикордонних регюнах та надають 1'м беззапереч-нi переваги вiдносно iншиx. Найпоширешшою формою транскордонного спiвробiтництва е еврорегюн. Саме становлення i розвиток еврогегюшв повинно бути прiоритетним напрямком у змщненш сусiдськиx вiдносин та ре-алiзацiï спiльниx зусиль у напрямi iнвестицiйного розвитку.
Зарубiжний досвщ показуе, що iснують такi головш причини, якi зу-мовлюють необхщшсть залучення iноземного капiталу:
1. 1ноземт iнвестицiï компенсують нестачу власних швестицшних ресурсiв краïни. У ситуацiï гостроï нестачi внутрiшнix ресурсiв для покриття iн-вестицiйниx потреб, iноземнi швестици е чинником, за допомогою якого можна здолати економiчний розлад i досягти зростання.
2. Iноземнi швестици означають не тшьки залучення кош^в, а й передачу теxнологiй, навичок маркетингу й управлiння та вихщ на мiжнароднi ринки.
3. Залучення шоземних швестицш сприяе утворенню додаткових податко-вих надходжень до бюджету.
4. 1ноземт iнвестицiï покривають дефщит платiжного балансу в ситуацiï, коли iмпорт товарiв i послуг перевищуе експорт [3].
Проте сьогодш простежуеться регюнальна диспропорцiя розподiлу прямих шоземних швестицш в Украшь Так, у 2005 р. за обсягами залучення
шоземного кашталу до нашо! кра!ни п'ят1рка лщер1в була представлена, ок-р1м мюта Киева, Дншропетровською, Донецькою, Кшвською, Одеською та Запор1зькою областями. Вони утримували бшьше 63 % загального обсягу надходжень шоземного кашталу до Укра!ни. На початок 2010 р. ситуащя де-що змшилася. Станом на 01.01.2010 р. найбшьше прямих шоземних швестицш припадало на Ки!в - 19252,6 млн дол., Харювську, Донецьку, Дншропет-ровську, Ки!вську та Льв1вську область Вони утримували бшьше 80 % загального обсягу швестування. Таку ситуащю можна пояснити проведенням у цих областях футбольного чемшонату "Свро 2012", завдяки якому збшьшив-ся притж швестицш саме у щ регюни.
Щодо Закарпатсько! обл., то у 2005 р. вона посщала 10 мкце серед ре-гюшв Укра!ни, а у 2010 р. вона вже поступилася 1вано-Франювськш, Лу-ганськш i Полтавськш областям i опанувала 13 позищю з р1вня залучення ш-вестицш. Це свщчить, що е нестабшьшсть припливу обсяпв шоземного каш-талу до цього регюну, пор1вняно з шшими областями Укра!ни.
Показник залучення шоземних швестицш е рушшною силою створен-ня сприятливих умов для швестування та ефективного функщонування закордонного кашталу в область У Закарпатськш обл. станом на 01.01.2011, збшьшення кашталу нерезидента за рахунок грошових внесюв становило 13,9 млн дол. та у вигляд1 рухомого i нерухомого майна 3,5 млн дол. Водно-час нерезидентами зменшено швестици на суму 7,3 млн дол., з яких у вигляд1 поступки нерезидентом свого кашталу резиденту - 2,6 млн дол., грошових внесюв - 2,0 млн дол., рухомого i нерухомого майна - 2,1 млн дол. США, ш-ших форм зменшення - 0,6 млн дол.
Загалом зниження сукупного обсягу шоземного кашталу, з урахуван-ням курсово! р1знищ за 2010 р. становило 1,1 млн дол. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, вкладених в економжу област на 1 Ычня 2011 р., становив 362,6 млн дол., що на 0,3 % менше вщ обсяпв швестицш на початок року та в розрахунку на одну особу становить 292,1 дол.
Коло кра!н свггу, нерезиденти яких швестують в економжу област^ з кожним роком розширюеться: 1з 17 краш-швестор1в - на початку 1996 р. до 51 кра!ни - на початок 2011 р. Основними крашами-швесторами економши област е суб'екти Япони, Сполучених Штат1в Америки, Шмеччини, Польшд, Австри та Угорщина, на як припадае вщ 31,7 до 45,9 млн дол., що становить 62,4 % вщ загального обсягу.
Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, враховуючи позичко-вий каштал, на 1 Ычня 2011 р. становив 415,6 млн дол. [4]. Водночас е низка негативних чинниюв, як ютотно стримують залучення прямих i портфельних шоземних швестицш. Це таю фактори:
• нестаб1льна економ1чна та поттичиа ситуащя у краш;
• висока корумповатсть, велика питома вага тшьово! економ1ки;
• част зм1ии в антимонопольному законодавствц
• поведшка природних моиополш, зокрема 1хня цшова полггика, яка не е рии-ковою;
• иепоодииок випадки адмшстративиого втручання у д1яльн1сть 1нвестор1в та 1'хтх партнер1в в Украш з боку державних оргатв, иецшьове використаиия техтчних та iиших засобiв виробиицтва, наданих украшським партнерам iиоземиими iиветорами [3].
Негативним фактом також е збереження тенденци швестування у проекта, що дають швидкий прибуток. Оскiльки головним мотивом здшснення ш-вестицiйноï дiяльностi, зокрема шоземно", е отримання прибутку, шоземт ш-вестори не поспiшають вкладати грошi у розвиток укра1'нсько1' економ^, ïï ре-органiзацiю, вдосконалення управлшських процесiв. Окрiм цього, ризик ве-дення бiзнесу залишаеться досить високим через полiтичну та економiчну нес-табiльнiсть. Тому iнвестор прагне якомога швидше вивести свш прибуток iз краши. Дуже мала частка прибутку повторно швестуеться в основний каштал.
Але досвiд зарубiжниx краш безапеляцшно свiдчить, що iноземнi ш-вестици е потужним важелем структурно:' перебудови економжи, пiдвищення теxнiчного, теxнологiчного i оргашзацшного рiвня ïï галузей, комплексного розвитку прикордонних репошв i транскордонного сшвробггництва загалом, е iстотним фактором економiчного розвитку. Отже, у сучасних умовах швестици е одним iз головних засобiв забезпечення умов виходу з економiчноï кризи, яку переживае Украша, пiдвищення якiсниx показниюв господарськоï дiяльностi окремих пiдприемств i нацiоналдьноï економiки.
Висновки. Отже, шоземне iнвестування е актуальним питанням сьогодення та невщ'емною часткою сучасних зовнiшньоекономiчниx зв'язкiв. За допомогою iноземниx швестицш можна не лише зупинити спад, а й пож-вавити виробництво, створити сприятливi умови для виршення складних завдань у будь-якiй сфер^ а також здiйснити досконалу структурну перебудо-ву економiки краïни загалом.
Одшею iз найважливiшиx передумов на шляху до залучення швестицш, зокрема шоземних, е створення належноï виробничоï i соцiальноï шфрас-труктури на прикордонних територiяx. Також ключова роль у сощально-еко-номiчному розвитку репошв належить створенню та функцюнуванню шд-приемств з iноземними швестищями, а також створення iншиx форм шд-приемницькоï дiяльностi за участю шоземних партнерiв, особливо тих, що розташоваш на прикордонних територiяx сумiжниx держав.
Отже, залучення прямих шоземних швестицш е одшею з ключових проблем шд час реформування економ^ Украïни. Адже прямi iноземнi швестици за умови ïxнього ефективного використання надають змогу збiльшити об-сяг виробництва вiтчизняниx товарiв та послуг вiдповiдно до свiтовиx стандар-тiв, сприяють пiдтримцi активiзацiï внутршнього iнвестування, забезпечують доступ до нових теxнологiй i методiв управлiння, дають змогу збшьшити зайнятють населення та тдвищити рiвень квалiфiкацiï робiтникiв i службовщв, пiдвищити рiвень ВВП та НД, полшшити життевий рiвень населення загалом.
Лггература
1. ЗУ "Про транскордонне ствроб1тництво". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/.
2. Олександренко 1.В. 1нвестиц1йна д1яльн1сть у захщних прикордонних рег1онах Укра1ни / 1.В. Олександренко // Держава та репони. - Сер.: Економ1ка та пщприемництво, 2010. - № 3. - С. 121-126.
3. Срмошенко М.М. Економ1чш та орган1зац1йн1 аспекти залучення шоземних швестицш в ОПК Украши / М.М. Срмошенко, С.А. Срохш, А.В. Базилюк, Г.Ф. Курочкш, 1.О. Плуж-нiков, Н.1. Невщома // Актуальн1 проблеми економ1ки. - 2002. - № 8. - С. 50.
4. Даш з Веб-сторшки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy-oda.uz.ua
Герзанич В.М. Инвестиции как ключевой фактор развития трансграничного региона
Исследовано состояние инвестиционного климата Закарпатской области как трансграничного региона, а также проблемы и негативные факторы, которые тормозят привлечение иностранных и вложение внутренних инвестиций в экономику Украины, в том числе Закарпатье.
Ключевые слова: экономический механизм, трансграничный регион, иностранные инвестиции, инвестиционный климат, еврорегион.
Gerzanych W.M. Investments as a key factor for the development of trans-border region
In the article the state of investment climate of Zakarpattia region, as trans-border region and the problems and negative factors which hinder the attraction of foreign investment and domestic investment in Ukraine, including in Zakarpattia region are examined.
Keywords: economic mechanism, trans-border region, foreign investment, investment climate, the Euro region_
УДК 005.934:338.246 Магктрант О.В. Дмитришин;
проф. В.В. Яцура, д-р екон. наук - Львiвський НУ îm. 1вана Франка
синергетичний п1дх1д до зд1йснення
пвдприемницькш д1яльност1
Акцентовано увагу на доцшьносп застосування синергетичного тдходу до здшснення тдприемницько'1 дiяльностi, оскшьки це дасть змогу тдприемству вигра-ти в конкурентны боротьбь З'ясовано змют понять "синергетика", "система" та "структура". Висв1тлено значення закону синергп. Зазначено, що професшною озна-кою економюта будь-якого рангу, яка допоможе вижити в складному конкурентному середовищ!, е вмшня виявляти, нарощувати i здобувати позитивний синергетичний ефект вщ поеднання i взаемодп факторiв виробництва.
Актуальшсть теми. Для сучасних ринюв ресурЫв, кашталу, товар1в та послуг характеры тенденцп до загострення конкуренци, i тшьки поява но-вих шдход1в до здшснення д1яльност1 оргашзацш допоможе пщприемству вижити в конкурентному середовишд. Одним 1з них е синергетичний пщхщ до здшснення шдприемницько1 д1яльност1. Важливють теми "синергетичний шдхщ до здшснення п1дприемницько1 д1яльност1" полягае в тому, що вона спрямована на процеси, за яких цше мае таю властивост^ яю вщсутш в окре-мих частинах цього цшого.
Отже, ця тема е вкрай актуальною та необхщною в наш час, осюльки вчить виявляти, нарощувати i здобувати ефект вщ поеднання i взаемоди ро-бочо1 сили i засобiв працi, наслщюв цiеï взаемоди - тих же юнцевих резуль-татiв, кооперувати працю, штегрувати галузi, виробництво i обслуговування.
Вагомий науковий внесок у дослщження проблем розвитку синергетичного пщходу зробили I. Ансофф, М. Портер, Е. Кемпбелл, В.-Б. Занг, В. Андерсон, G.I. Ходаювський, 1.Г. Грабар, Ю.С. Цаль-Цалко, Л.1. Антошю-на, В.1. Мелькiн. У ïx працях розглянуто теми сутност синергiï, впроваджен-ня, визначення та оцiнки синерпчного ефекту. Однак питання визначення та оцшки синергiчного ефекту потребуе подальшого вивчення. Зараз фактично розробленi лише окремi методи визначення впливу синерги на дiяльнiсть тд-
