CC BY
12
Висновки. Беззаперечною перевагою Кодексу е встановлення прозо-рих i чiтко регламентованих процедур щодо розстрочення та вiдтермiнування грошових зобов'язань або податкового боргу платниюв податюв, встановлення можливостi розстрочення та вщтерм^вання зобов'язань платника подат-кiв за митними платежами, встановлення мшмально! та максимально! грани-щ розмiру податково! застави.
Створення партнерських вщносин бiзнесу та влади, зручних та зрозу-мiлих умов для практичного застосування Податкового кодексу забезпечить стабшьнють економiчного зростання кра!ни та сощальне пiдrрунтя для доб-ровшьно! сплати податюв. Система оподаткування за вшма напрямами буде вiдповiдати запитам суспшьства та держави лише шляхом досягнення розум-ного компромiсу мiж платниками податкiв та державою.
Податковi новацп, доступний для розумiння текст (змют), що чiтко визначае правила та норми регулювання податкових вщносин, порядку виз-начення та виконання податкових зобов'язань по кожному виду податку, свщчить про наявнiсть в Укра!ш ново! фюкально! (податково!) конституцп.
Л1тература
1. Закон Укра!ни "Про систему оподаткування" вщ 25 червня 1991 р., № 1251-XII. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua.
2. Аналггичш матерiали щодо державного боргу // Мшютерство фiнансiв Укра!ни. -2009. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua.
Олейникова Л.Г. Системные новации усовершенствования налоговой системы
Исследованы проблемы налоговой системы Украины. Определенны преимущества внедрения в действие Налогового кодекса. Предложены инновации Налогового кодекса и реформирования налоговой системы в целом.
Ключевые слова: налоговая система, новации, реформирование, преимущества, недостатки, плательщики налогов, уклонение от налогов, неравномерная налоговая нагрузка.
Oleynikova L.G. System innovations of improvement of tax system
The problems of the tax system of Ukraine are investigational. Advantages of introduction in an action of the Internal revenue code are certain. The innovations of the Internal revenue code and reformation of the tax system are offered on the whole.
Keywords: Tax system, innovations, reformations, advantages, defects, taxpayers, tax evasion, uneven tax loading.
УДК331.[522.4+5.024.54] Доц. Г.В. Прошак, канд. екон. наук -
Львгвський НУ м. 1вана Франка
ШВЕСТИЦП У ПОШУК ЕКОНОМ1ЧНО1 ШФОРМАЦП ЯК
1НСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
Розглянуто сутшсть i класифжащю швестицш у людський каштал. Проаналiзо-вано вплив швестицш у пошук економiчноi шформацп на ефектившсть використан-ня людського катталу. Визначено роль шформацшно-комушкацшних технологш в управлшш людським кашталом.
Ключовг слова: людський каштал, швестицп, економiчна шформащя, щна, за-роб^на плата.
Вступ. Вагомими чинником розвитку тформацшного (постщдустрь ального) суспшьства в Укра1н е людський капiтал. Адже потенцiал такого суспшьства насамперед визначаеться обсягом шформацп i знань, а також креативними здiбностями щдивщв, якi здатнi втiлитися у продуктах штелек-туально1 власностi. З огляду на це, дослiдження впливу швестицш у пошук економiчно важливо! тформацп на ефективнiсть використання людського капiталу е актуальним на сучасному етапi розвитку вичизняно! економiки.
Основн положення концепцп людського капiталу викладен в працях зарубiжних вчених: Т. Шульца, Г. Беккера, Й. Бен-Пората, Б. Вейсброда, Е. Дешсона, Дж. Кендрика, Дж. Мтцера, Дж. Псахаропулоса, Л. Туроу, I. Фь шера. Значення людського капiталу для соцiально-економiчного розвитку Ук-ра!ни розглядали в сво!х працях вiтчизнянi економiсти: В. Антонюк, В. Близ-нюк, О. Бородта, Н. Голжова, О. Головшов, О. Гршнова, I. Журавльова, С. Клименко, В. Куценко, Г. Назарова, К. Павлюк та т. Однак сьогодт важливо дослщити, як володшня економiчною iнформацiею здатне тдвищити ефективнiсть управлiння людським капiталом в економщ Укра!ни.
Метою досл1дження е простежити стимулювальну дiю iнвестицiй у пошук економiчно важливо! шформацп на формування i розвиток людського катталу. Мета роботи зумовила необхiднiсть виршення таких завдань:
• розглянути сутшсть швестицш у людський каттал [ запропонувати !х класи-фжащю;
• проанал1зувати, як володшня економ1чно значимою шформащею впливае на ефектившсть використання людського катталу;
• визначити роль шформацшно-комунжацшних технологш в управлшт людським катталом.
Виклад основного матер1алу. 1нвестищями у людський капiтал е будь-яю витрати, якi орiентованi на отримання прибутку (доходу) у майбутньому. Ефективтсть вкладень у людину визначаеться тим, наскшьки вигоди перевищують витрати.
У процесi iнвестування в людський каттал iндивiд одночасно е i суб'ектом, i об'ектом впливу. На особистюному рiвнi формування i вдоскона-лення людського капiталу вщбуваеться завдяки витратам часу, коштiв, зу-силь, працi самого iндивiда. Тому людина е суб'ектом швестицшного проце-су, оскiльки 1! енергiя та фiнансовi ресурси спрямованi на розвиток власних продуктивних рис. Нацiональний людський каттал нарощуеться здебiльшого завдяки державним швестищям. Об'ектом впливу таких вкладень е нащя як носiй людського катталу. Водночас приватн твестицп окремих ошб долуча-ються до державних вкладень i формують сукупний людський каттал.
Бшьшють прихильникiв теорп людського катталу основними твести-цiями у нього вважають вкладення в освиу, охорону здоров'я, пiдготовку i тдвищення квалiфiкацil на виробництвi, мобiльнiсть i мотивацiю пращвни-кiв, пошук шформацп про цiни та доходи, виховання дггей тощо. На наш пог-ляд, вкладення у людський каттал необхщно класифiкувати за термiном !х дп (рис. 1). До довготермшових iнвестицiй належать видатки на освпу, охорону здоров'я, народження i виховання дiтей. Витрати на мобшьшсть, моти-
вацiю пращ, пошук тформацп про цiни на людський капiтал можна вiднести до короткотермшових iнвестицiй. Ця класифiкацiя необхвдна для визначення ефективностi iнвестицiй у людський каттал на макрорiвнi i прогнозування стану людського капiталу суспшьства.
1НВЕСТИЦП УЛЮДСЬКИИ КАПГГАЛ
Прям1
Непрям!
2 Ш §1
£ I
§• I. £ а
| осв!та | наука
| профеЫйна тд готовка | охорона здоров'я | народження та виховання дгтей
■ мотивами мраш
■ мсйльжсть
■ пошук еконогдачно важливог гнформацп
| економ]чна культура | з ах нет прав \ демократичних свобод | робоча атмосфера у колектлв! I жнтловг у мо ви
| илыасть 1 яисть споживчих товар!с \ послуг
Юльюсне \ яюсне зростання людського кап ¡талу
Директивна шя + ~
]ндикатнвна д!я *
пщвищення продуктнвносп праш збгльшення заробгтног плати
ШДПВ1Д1В
екояомчне зростання збкпьшення нацюнального багатства
прискорення Н'Ш пошнрення шновацнг тдвпгцення продуктпвност! менш осв1ченого населения гпдвпгдення культурн
полтшення стану навколпшнього середовпгца покращення харчу еанкя \ здоров "я людей досягнення 01 льшого порозумшня у СУСШЛЬСТВ! зменшення кримшальноТ злочинносп зростання загалыюгодобробуту
Рис. 1.1нвестициу людський каттал i вигоди вид його зростання
Держава здшснюе швестування у людський капiтал через щорiчнi вщ-рахування з державного бюджету на освиу, науку, охорону здоров'я, сощаль-ний захист, культуру тощо. Завдяки якiснiшому людському катталу iндивiд у процесi свое1 дiяльностi приносить суспiльству чималi економiчнi вигоди. Найвипдтшим е те, що вони зумовлюють пiдвищення продуктивностi працi власниюв людського капiталу, а вiдтак - збшьшення ВВП.
1ндикативна дiя швестицш у людський капiтал виявляеться у змен-шеннi кримшально1 злочинностi, досягненш бiльшого порозумiння у суспшь-ств^ поширеннi iнновацiй, пiдвищеннi продуктивностi менш освiченого насе-лення, збалансованостi харчування i покращеннi здоров'я, зростаннi загально-го добробуту, культури, iнтелекту шдивдав та iн.
Ми пропонуемо також класиф^вати твестицп у людський каттал на п, що примножують людський потенщал, i тi, що сприяють його тран-сформацп у людський каттал. До тих, що примножують людський каттал,
вщносимо швестицп в освiтy, охорону здоров'я, професшну пiдготовкy, таро-дження i виховaння дiтей, до тих, що сприяють його трaнсформaцiï y людсь-кий Kanaan - вклaдення в мобшьнють, мотивaцiю прaцi, пошук економiчно вaжливоï iнформaцiï. TaKa клaсифiкaцiя кориснa тим, що сьогодш в Укрaïнi, 3a таявного потужного людського потенцiaлy, виникта проблемa ефективно-го його викорисгання, тобто перетворення нa людський кaпiтaл. Недоскота-лiсть процесу трaнсформaцiï зyмовилa поширення знaчного безробiття, неле-Tanbroï трyдовоï мiгрaцiï, "вiдпливy iнтелектy", зросгання злочинностi тa ш-ших негативних явищ у сyспiльствi.
Вaжливою особливютю людського кaпiтaлy e те, що вш реaлiзyeться через прaцю i неможливий без економiчноï дiяльностi людини. Для викорис-тaння людського тапиру в господaрськiй дiяльностi iндивiдaм необхщта достовiрнa iнформaцiя про цiни та людський кaпiтaл, оскiльки вони ютотно вiдрiзняються нa пiдприeмствaх рiзних форм влaсностi (держaвнi, привaтнi) окремих регюшв чи крaïн. Iнвестицiями у пошук економiчно вaжливоï шфор-мaцiï можуть бути витрaти нa послуги aгентств з прaцевлaштyвaння, ректам-нi оголошення тa iн. Окрiм фiнaнсових ресурив, влaсники людського кaпiтa-лу для пошуку економiчноï iнформaцiï витрaчaють чaс i чимaлi зусилля нa розмови з прaцедaвцями, друзями, знaйомими.
Вiддaчy вiд iнвестицiй у людський ^п^гал простежимо нa приклaдi зростaння зaробiтноï плaти, aдже вонa стaновить вaгомy чaсткy в стрyктyрi доходiв таселення Укрaïни. Позитивним моментом нa цьому етaпi розвитку вiтчизняноï економiки e те, що упродовж остэншх роюв простежуеться тен-денцiя до тдвищення номiнaльноï зaробiтноï плaти. Зокремa, середнш темп ïï зростaння зa 1996-2010 роки сгановив 126,7 %, що та 19,1 % перевищив вщповщний покaзник реaльноï зaробiтноï плaти [1]. Одтак зростaння номь нaльноï зaробiтноï плaти в Укрaïнi супроводжуеться зниженням ïï кутвель-ноï сили. Низький рiвень реaльних доходiв yкрaïнського таселення обмежуе його можливостi зaощaджyвaти i не дae змоги бiльшостi громaдян вiдповiдно iнвестyвaти влaсний людський ^п^гал тa людський кaпiтaл своïх дггей.
Iнвестицiï у пошук економiчно вaжливоï iнформaцiï необхiдно здiйснювaти окремим шдивдам з огляду нa рiзнy щну людського кaпiтaлy (зaробiтнy плaтy) в окремих регютах крaïни. Нaйвищi погазники середньоï номiнaльноï зaробiтноï плaти у 2010 р. простежуються в м. Киeвi (3431 грн), Донецькiй (2549 грн) i Дншропетровськш (2369 грн), нaйнижчi - в Терно-пшьськш (1659 грн) i Волинськiй (1692 грн) облaстях [1].
Водночaс простежуеться диференцiaцiя зaробiтноï плaти спецiaлiстiв, зaйнятих у рiзних гaлyзях економiки (рис. 2). Зокремa, зaробiтнa плaтa ^a-цiвникiв, якi зaймaються фiнaнсовою дiяльнiстю тa прaцюють у промисло-воста, знaчно перевищуе зaробiтнy плaтy фaхiвцiв освiти тa охорони здоров'я. У 1995 р. середньомюячта зaробiтнa плaтa прaцiвникiв освiтньоï сфери сга-новилa 41 % зaробiтноï raara тих, якi зaймaлися фiнaнсовою дiяльнiстю, i 80 % середньомiсячноï зaробiтноï плaти прaцiвникiв промисловостi. У 2010 р. щ покaзники зменшилися i стaновили 41 % i 73 % вщповщно. Якщо порiвняти зaробiтнy плaтy у сферi охорони здоров'я, то ïï чaсткa вiд зaробiт-
но! пращ спещалюпв фшансово! галузi становить 35 %, а промисловостi -63 % [1]. Водночас наявна заборговашсть iз виплати зарплати, а також нату-ральнi 11 форми.
500 1000 1500 2000 2500 3000 3500 4000 4500 I Середньомюячна заробгша плата у ефер1 охорони здоров'я (грн.) Середньомюячна заробгша плата у сфер1 освш! (грн.) Середньомюячна заробгша плата у промнсловоет1 (грн.) I Середньомюячна заробггна плата у сфер1 финансово! д1яльносп (грн.)
Рис. 2. Спiввiдношення середньомкячних зарплат у промисловостг, сферi фтансовог дiяльностi, освiтi та охорот здоров'я
Зазначимо, що останшми роками пошук економiчноl шформацп про цiни на людський каштал значно пришвидшився внаслiдок поширення ш-формацiйно-комунiкацiйних технологiй. Завдяки 1м розвиваються новi форми взаемодп на ринку пращ, з'являються iнновацiйнi форми зайнятосп, якiсно оновлюються рiзновиди працi та способи !х використання. Водночас поява нових професш, пов'язаних з впровадженням в економ^ новiтнiх техноло-гш, вимагае вiд людини нових шформацшних здiбностей.
Iнформацiйнi технологи створили широк можливостi для пошуку i пропозицп працi на будь-якому рiвнi. Наслщком цього стала поява електрон-ного ринку пращ, на якому подаеться шформащя щодо попиту i пропозицп на робочу силу, а також щни на не!. Основними суб'ектами цього ринку е кадровi агенцп, якi формують банки вакансiй i резюме, працедавцi i претен-денти на вщповщну посаду. Такi ринки надають можливiсть ефективно вико-ристовувати наявний людський каттал, не звертаючи увагу на географiчнi та вiковi обмеження.
Для ефективного функцiонування електронного ринку пращ важли-вим е поширення глобально! мережi 1нтернет. Зазначимо, що протягом 2002-2010 рр. кшьюсть користувачiв 1нтернету в Укра!ш зросла на 26 %> [2, с. 44]. Однак, на думку сощолопв, поширення 1нтернету i незнання англшсь-ко! мови поглиблюе розшарування людей у суспшьствт Всесвiтня шформа-цшна павутина об'еднуе тих людей, як мають до не! доступ, тобто заможних i освiчених, даючи !м можливiсть отримувати великий обсяг шформацп. Водночас друга група людей, яка не мае вшьного доступу до 1нтернету, може ко-ристуватися тшьки традицiйними iнформацiйними методами i отримувати
менш щнну iнформацiю. Як наслiдок - величезна кшьюсть людей дедалi бiльше марriналiзуеться й позбавляеться можливостi долучитися до свггового економiчного прогресу [3, с. 83]. Незважаючи на такi суперечносп, глобаль зована мережа 1нтернет впливае на поширення економiчних i сощальних ш-новацiй. Один з проявiв такого впливу - це нововведення на ринку пращ.
Взаемовщносини на ринку пращ мiж працедавцями, пращвниками та посередниками у межах певного юберпростору щодо пропозицп та пошуку працi називають електронним рекрутингом (E-Recruiting). У ньому широко використовують спецiалiзованi штернет-сайти, корпоративнi сайти компанiй та сайти мережевих кадрових агенцш. Наприклад, у США електронний рек-рутинг використовують 92 % компанш, в Сврот - 73 %, в Азп - 68 % [4, с. 32]. Щодо Укра!ни, то тшьки останнiми роками вiн почав розвиватись, частка його ще незначна.
Висновки. Отже, головним шструментом формування i розвитку людського катталу е швестицп в освиу, охорону здоров'я, у пiдготовку i тд-вищення квалiфiкацil на виробництв^ у мобшьнють i мотивацiю пращвниюв, у пошук шформацп про цiни та доходи, виховання д^тей. 1х можна класифь кувати на прямi i непрямi, коротко- i довготермiновi, а також на ri, що прим-ножують людський потенцiал, i ri, що сприяють його трансформацп у людсь-кий капiтал. 1нвестицп у пошук економiчноl шформацп дають змогу ефек-тивно використовувати людський каттал саме в тих регiонах i галузях еконо-мiки, де вищий попит i цiни на нього. Пришвидшуе процес отримання та оп-рацювання шформацп широке впровадження на ринку пращ шформацшно-комунiкацiйних технологш, а також всесвiтня мережа 1нтернет.
Перспективним напрямом подальших наукових дослщжень ще! проблематики е вивчення ефективносп використання людського капiталу в еконо-мiцi Укра1ни.
Л1тература
1. Темпи зростання номшально! та реально! заробггао! плати (1995-2010 рр.). Динамжа середньомюячно! заробггао! плати за видами економ1чно! д1яльносп у 1995-2010 рр. / Дер-жком. статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.kmu.gov.ua.
2. 1нформацшне сусшльство в Укра!ш: глобальш виклики та нацюнальш можливостг аналгт. доп. / Д.В. Дубов, О.А. Ожеван, С.Л. Гнатюк. - К. : Вид-во Н1СД. - 2010. - 64 с.
3. Рудницька Т. 1нтернетизащя як початковий етап входження Укра!ни у св1тову сшль-ноту, що глобал1зуеться: позитиви й ризики / Т. Рудницька // Соцюлопя: теор1я, методи, маркетинг. - 2004. - № 1. - С. 73 - 88.
4. Баласинович Б. Вплив шформацшно-комушкацшних технологш на ринок пращ i зайнятють населення / Б. Баласинович // Укра!на: аспекти пращ. - 2005. - № 1. - С. 30-34.
Прошак Г.В. Инвестиции в поиск экономической информации как инструмент развития человеческого капитала
Рассмотрено сущность и классификацию инвестиций в человеческий капитал. Проанализировано влияние инвестиций в поиск экономической информации на эффективность использования человеческого капитала. Определена роль информационно-коммуникационных технологий в управлении человеческим капиталом.
Ключевые слова: человеческий капитал, инвестиции, экономическая информация, цена, заработная плата.
Proshak G. V. Investments in search of economic information as a tool for development of human capital
The essence and the classification of investments in human capital are considered. The influence of investments in search of economic information on the effectiveness of human capital use is analyzed. The role of ICT in the management of human capital is defined.
Keywords: human capital, investments, economic information, price, salary.
УДК 005.95:659.126 Доц. О.В. Сардак, канд. екон. наук -
ДонНУЕТ ÏM. Михаила Туган-Барановського, м. Донецьк
ОСОБЛИВОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ HR-БРЕНДОМ ПВДПРИеМСТВ В УМОВАХ РИНКОВОÏ ЕКОНОМ1КИ
Розкрито особливост управлшня HR-брендом шдприемства в racreMÎ управлшня персонал-маркетингом. Запропоновано авторський тдхвд до визначення змюту управлшня HR-брендом шдприемства з позицш процесного, системного i комплексного пiдходiв.
Ключовг слова: HR-бренд, управлшня HR-брендом, маркетингова орiентацiя, персонал-маркетинг, управлшня персонал-маркетингом.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок Ï3 важли-вими науковими та практичними завданнями. Трансформащя системи цшностей персоналу, змша мотивацiйноï структури та органiзацiйноï пове-дшки працiвникiв, що вимагають змiн у стратегiï управлiння персоналом, вщповщного коригування HR-полiтики, зумовлюють зростання ролi управ-лiння HR-брендом в умовах маркетинговоï орiентацiï пiдприемств.
Питання, що пов'язаш з дослiдженням окремих аспекпв управлiння брендом пiдприемства-роботодавця, висвгглено у роботах таких закордонних i впчизняних вчених: Лейнi Т.А. ("Бренд-менеджмент"); ЛеПла Джозеф Ф., Девiс Сьюзен В., Паркер Лшн М. ("Стратепя розвитку бренда: Оригiнальний практичний шструментарш для лiдерства вашого бренда"); Берроу С., Мос-ли Р. ("Бренд роботодавця. Краще з бренд-менеджменту - у роботу з кадрами"); ЛеПла Ф., Паркер Л.М. ("1нтегрований брендинг"); Девiс С., Данн М. ("Бренд-бшдинг"); Ванекен Б. ("Бренд допомога"); Бруковська О., Осовиць-ка Н. ("HR-бренд. 5 кроюв до устху вашоï компанiï"); Годiн А.М., Дмитриев А. А., Бабленко 1.Б. ("Брендинг") та ш.
При цьому треба зазначити, що поряд iз здобутками вчених у розвитку теорп управлшня брендом шдприемства, чимало аспекпв все ще залиша-ються недостатньо дослщженими, зокрема потребуе уточнення змют управ-лiння HR-брендом i визначення його особливостей в умовах маркетинговоï орiентацiï пiдприемств.
Актуальнiсть проблеми, ïï теоретичне i практичне значення зумовили вибiр теми дослщження, його мету i змют.
Мета дослвдження - уточнення особливостей управлшня HR-брен-дом шдприемства, а також визначення його змюту з позицш процесного, системного i комплексного пiдходiв.
