CC BY
29
T.C. 3aömnpnHHa
fflBECTH^HHHH nOTEH^A^ nPOMHC^OBHX m^nPHCMCTB TA PEriOHIB I HOrO Bn^HB HA IHHOBA^HHy ^M^bHICTb
B yMOBax rno6ani3a^l eKOHOMiKH iHBec-TH^HHi pecypcH h iHHOBa^ÖHa gianbHicTb nignpHeMCTB CTaroTb BHpimanbHHM hhhhhkom ^opMyBaHHa Ta nocHneHHa
K0HKypeHTOcnp0M0^H0CTi Ha^OHanbHOl
eKOHOMiKH. y toh ^e Hac aHani3 iHBecra^HHOl
Ta iHHOBa^HHOl aKTHBHOCTi BiTHH3HaHHX nignpHeMCTB BKa3ye Ha cna6KicTb ix no3H^M y nopiBHaHHi 3 aHa^orinHHMH nignpHeMCTBaMH npoBigHHx eKOHOMiK CBiTy. G 6araTO npHHHH TaKoro CTaHy - aK 06'eKTHBHHx, TaK i cy6'eKTHBHHx, - a ochobhhh HacnigoK ogHH -BTpaTa KOHKypeHTOcnpoMO^HOcri
Ha^OHanbHOl eKOHOMiKH b rno6anbHOMy eKOHOMinHOMy cepegoBH^i. ToMy,
He3Ba^aronH Ha 3HaHHy yBary нayковцiв go npo6neM po3BHTKy iHHOBa^ÖHO-iHBecTH^HHOl gianbHOCTi nignpHeMCTB [2, 4-6], aKTyarnmcTb HayKOBHx gocnig^eHb ^a c^epH, HayKOBoro o6rpymyBaHHa i po3po6oK CTpaTeriH iHHOBa^ÖHO-iHBecTH^HHOl gianbHOCTi,
cnpaMOBaHOl Ha TexHonoriHHy Mogepm3a^ro yKpalHCbKHx nignpHeMCTB, nocriÖHO 3pocTae
[2, 145].
iHBecTH^HHa gianbHicTb e MaTepianbHoro ochobom 3a6e3neHeHHa gHHaMiKH co^anbHO-eKOHOMinHoro po3BHTKy. no3HTHBHi HacnigKH iHBecTH^HHOl aKTHBHOCTi cnocTepiranHca go Krn^ 2008 p., a nicna noHaTKy CBiTOBOl KpH3H cnocrepiraerbca B^e 3HaHHe 3ropTaHHa iHBecTH^HHoro пpоцecy b Kparni. npHHOMy цe CTOcyeTbca He TinbKH BHyTpimHix iHBecTH^M (^O 3pO3yMinO 3 npHHHH KpHTHHHOrO CTaHy MO^nHBOCTeö BHyTpimHboro iHBecryBaHHa), ane i 3OBHimHix iHBecTH^M. TaK, 3a iH^opMa^ero flep^KOMCTaTy, b 2009 p. b
eKOHOMiKy yKpalHH iHO3eMHi iHBecTopH BKnanH
5 634,6 mah. gon. npaMHx iHBecTH^M, ^o CKnagae 51,6% BKnageHb 2008 p. y TOMy HHcni 3 KpalH GC nocTynHno 4 016,8 mah. gon. (71,3% 3aranbHoro o6cary), 3 KpalH CHfl -1 064,7 mah. gon. (18,9%), 3 iHmux KpalH CBiTy - 553,1 mah. gon. (9,8%). y цinомy npupicT cyKynHoro o6cary iHO3eMHoro KaniTany b eKOHOMiKy KpalHH 3 ypaxyBaHHaM Horo
пepeоцiнкн, BTpaT i KypcoBol' pi3HH^ 3a 2009 p. CKnaB 4 410,4 mah. gon. (72,6% piBHa nonepegHboro poKy).
iHBecTH^l nocTynunu 3i 125 KpalH CBiTy. y gecaTKy ochobhhx KpalH-iHBecTopiB, Ha aKHx npunagae noHag 81% 3aranbHoro o6cary npaMHx iHBecTH^M, BxogaTb: Kinp - 8 593,2 mah. gon., HiMeHHHHa - 6 613,0, HigepnaHgH -4 002,0, PO - 2 674,6, ABCTpia - 2 604,1, CnonyHeHe KoponiBCTBO - 2 375,9, OpaH^a -1 640,1, CfflA - 1 387,1, BipriHCbKi Octpobh, EpmaHCbKi - 1 371,0 i fflBe^a - 1 272,3 mah. gon. ,3k 6anHMO, цi iHBecra^l 3HaHHoro Miporo e noBepHeHHaM paHime BHBe3eHoro go o^mopiB, Pocil Ta iHmux KpalH yKpalHCbKoro KaniTany, ane B^e aK iHO3eMHoro.
fflpgo CTpyKTypu BKnageHb, to Ha nignpueMCTBax np0MHcn0B0CTi 3Ocepeg^eHO
9 021,9 mah. gon. (22,5% 3aranbHoro o6cary npaMHx iHBecTH^M go yKpalHH), y TOMy HHcni b nepepo6HHx rany3ax - 7 740,8 mah. gon., y go6yBHHx - 1 128,1 mah. gon. Cepeg rany3eH nepepo6HOl np0MHcn0B0CTi y bhpo6hh^tbo xapnoBHx npogyKTiB, HanolB i totohobhx BHpo6iB BKnageHO 1 837,2 mah. gon. npaMHx iHBecTH^M, y MeTanypriHHe внpо6ннцтво i внpо6ннцтво roTOBHx MeTaneBHx BHpo6iB -1 401,2 mah. gon., xiMiHHy i Ha^TOxiMiHHy npoMHcnoBicTb - 1 205,6 mah. gon., MamHHo6ygyBaHHa - 1 094,1 mah. gon., внpо6ннцтво iHmol HeMeTaneBOl MiHepanbHOl npogy^il - 834,2 mah. gon. y ^rnahcobhx ycTaHOBax 3Ocepeg^eHO 8 968,4 mah. gon. (22,4%) npaMHx iHBecTH^M, Ha nignpHeMCTBax
TopriBni, peMOHTy aBT0M06iniB, no6yTOBHx BHpo6iB i npegMeTiB oco6HCToro KopHCTyBaHHa
- 4 224,6 mah. gon. (10,6%), b opram3a^ax, ^o 3giöcHroroTb onepa^l 3 HepyxoMHM MaHHOM, opeHgy, iH^HHipHHr i HagaHHa nocnyr пigпpнeмцaм, - 4 065,0 mah. gon. (10,2%).
npHBegeHa CTpyKTypa BKnageHb CBigHHTb npo Te, ^o 6inbma nacTHHa iHO3eMHHx iнвecтнцiн He goxogHTb go BHCOKOTexHonorinHHx rany3eH nepeBa^HO 3 npHHHH BigcyTHOCTi BignoBigHHx yMOB gna
© 3agHinpaHHa TeTaHa CeprilBHa - acnipaHT. Haцiонanbннн ripHHHHH ymBepcmeT, ^HinponeTpoBCbK.
ISSN 1562-109X
iнвестyвaння цих гaлyзей. Отже, необхiдно найближчим часом пеpеоpieнтyвaти iнвестицiйнy полiтикy таким чином, щоб ствоpити умови для пеpенaпpaвлення iнвестицiйних потокiв до
високотехнолопчних галузей.
Пpiоpитетними нaпpямaми y цьому випадку для залучення i пiдтpимки стpaтегiчних iнвестоpiв можуть бути визначеш тi гaлyзi, де Укpaïнa мae pозвинyтy техшко-технологiчнy базу, володie необхвдним pесypсним потенцiaлом або мae значну потpебy на внyтpiшньомy pинкy y вiдповiднiй пpодyкцiï, а саме: виpобництво легкових i вантажних автомобшв, тpaктоpо-i комбайнобудування, aвia- i
paкетобyдyвaння, суднобудування,
замкнутий цикл виpобництвa палива для АЕС, pозвиток енеpгогенеpyючих потужностей, нафто-, газовидобування, в^о-вадження pесypсо- i енеpгозбеpiгaючих технологiй, пеpеpобкa сiльгосппpодyкцiï, тpaнспоpтнa iнфpaстpyктypa [б, 225]. На жаль, на сьогодш щ гaлyзi e пеpевaжно iнвестицiйно пасивними.
Сеpед piзних пpичин iнвестицiйноï пасивност пiдпpиeмств важливе мiсце зaймae ^облема одночасного фiнaнсового забезпечення поточно1' господapськоï й iнвестицiйноï дiяльностi. В економiчнiй нayцi та господapськiй пpaктицi для дiaгностики можливостi виpiшення подiбних ^облем викоpистовyeться:
оцiнкa фiнaнсовоï стiйкостi пад^том-ства, що хapaктеpизye здaтнiсть господapюючого сyб'eктa забезпечувати виpобничий пpоцес власними обоpотними коштами (або власними обоpотними коштами i довгостpоковими кpедитaми чи власними обоpотними коштами,
довгостpоковими i коpоткостpоковими кpедитaми);
оцiнкa iнвестицiйного потенщалу пiдпpиeмствa, кiлькiснi та якiснi xapaRrep^ram якого вiдобpaжaють впоpядковaнy сyкyпнiсть швестищйних pесypсiв, що включають мaтеpiaльно-техшчш, фiнaнсовi та немaтеpiaльнi активи (володшня пpaвaми влaсностi на об'eкти пpомисловостi, видобуток коpисних копалин, aкyмyляцiю iнфоpмaцiï y сфеpi сощально-економiчних, pинкових стосyнкiв, накопичений досвiд та ш.) [4, 215].
Щодо iнвестицiйного потенщалу пiдпpиeмств, то його можна умовно pоздiлити на зовнiшнiй i внyтpiшнiй.
Зовнiшнiй iнвестицiйний потенцiaл -це можливють вкладення зaсобiв y pозвиток пiдпpиeмствa з боку зовнiшнiх iнвестоpiв, яких цiкaвить фiнaнсовa стiйкiсть i плaтоспpоможнiсть пiдпpиeмствa, чи зможе ^оект пpинести пpибyток, а якщо ш, то чи зможуть вони повеpнyти вклaденi засоби.
Внyтpiшнiй iнвестицiйний потенщал -це здaтнiсть самого пiдпpиeмствa вкладати тимчасово вiльнi засоби для здобуття пpибyткy або досягнення шшого коpисного ефекту в майбутньому як y pозвиток власного виpобництвa, так i в iншi пpоекти (y цьому випадку пiдпpиeмство стae зовшштм iнвестоpом) [3, 140].
Iнвестицiйний потенщал e основою для фоpмyвaння шновацшно1' стpaтегiï пiдпpиeмствa, важливим фaктоpом забезпечення шновацшно1' дiяльностi. Одночасно iнновaцiйнa дiяльнiсть спpaвляe звоpотний вплив на pозвиток iнвестицiйного потенцiaлy, адже ефективне в^овадження iнвестицiй дозволяe пiдпpиeмствy бiльш усшшно акумулювати мaтеpiaльнi, технiчнi та фiнaнсовi pесypси для pозвиткy iнвестицiйного потенщалу.
Необхщно зазначити, що iнновaцiï e одним з основних джеpел
конкypентоспpоможностi в pеaльномy сектоpi економiки як pезyльтaт мaтеpiaлiзaцiï нayково-технiчноï дiяльностi. У свою чеpгy сфеpa нayково-дослiдних pобiт i pозpобок e pеaльним pесypсом, який пiдпpиeмство може викоpистовyвaти для yтpимaння i ствоpення нових конкypентних пеpевaг. Для pозpобки основних нaпpямiв iнновaцiйного pозвиткy необхiдно пpовести ощнку стану iнновaцiйноï дiяльностi пiдпpиeмствa й шновацшних пpодyктiв (технiчно нових ^одукив або yпpaвлiнських piшень, що дозволяють отpимaти абсолютно новий pезyльтaт) [3, 180].
З шшого боку, сутгевий вплив на швестицшну дiяльнiсть п^^жмсте спpaвляe деpжaвнa iнвестицiйнa полiтикa. Цшями науково1' й iнновaцiйноï полiтики ^овщних кpaïн свiтy, як пpaвило, e збшьшення вкладу науки i техшки в pозвиток економiки кpaïни, забезпечення
^о^есивних пеpетвоpень y сфеpi
матерiального виробництва, пiдвищення конкурентоспроможностi нацiонального продукту на св^овому ринку, змiцнення безпеки й обороноздатност краши, полiпшення еколопчно1' ситyацiï, збереження та розвиток наукових шкiл, що склалися.
Мiсце i роль iнновацiйноï полiтики в стрyктyрi державного регулювання економiки визначаються особливостями шновацшного процесу як об'екта управлшня. Вiн значною мiрою пов'язаний з швестуванням. Через це державна шновацшна полiтика у взаемозв'язку з державною швестицшною полiтикою мае бути спрямована на створення сприятливого iнвестицiйного ктмату для здiйснення iнновацiйноï дiяльностi та виступати сполучною ланкою мiж сферою науки i реальним сектором економши завдяки формуванню нацiональноï iнновацiйноï системи. Нащональна iнновацiйна система повинна забезпечити об'еднання зусиль державних оргашв yправлiння всiх рiвнiв, органiзацiй науково-техшчно1' сфери i пiдприемницького сектору економши на користь прискореного використання досягнень науки i технологш з метою реалiзацiï стратегiчних нащональних прiоритетiв краши [6, 435].
Наведеш дослiдження дають пiдстави для таких висновюв.
1. Сучасний стан швестицшно1' дiяльностi украшських пiдприемств нi за обсягом, ш за структурою не задовольняе вимогам iнновацiйноï активностi на рiвнi, здатному забезпечити ïx технолопчну модернiзацiю.
2. Важливим фактором шновацшно1' дiяльностi е iнвестицiйний потенцiал шдприемства, що являе собою впорядковану сукупшсть iнвестицiйниx ресyрсiв, використання яких забезпечуе переб^ iнновацiйного процесу.
3. Ефективна шновацшна дiяльнiсть, у свою чергу, суттево впливае на формування
iнвестицiйного потенщалу тдприемств через створення бiльшиx можливостей для акумулювання iнвестицiйниx ресyрсiв.
4. Важливим фактором активiзацiï iнновацiйноï дiяльностi пiдприемств е державна iнновацiйна та швестицшна полiтика, ефективнiсть яко1' на сьогодшшнш день виглядае сyмнiвною через стан шновацшно-швестицшно1' дiяльностi пiдприемств.
5. Вищенаведеш положення свiдчать про значну актyальнiсть i нагальну необxiднiсть активiзацiï наукових дослiджень та наyково-методологiчного обгрунтування стратегiï, тактики i полiтики рiзниx сyб'ектiв у сферi iнновацiй та швестицш.
Лiтература
1. Закон Украши «Про iнвестицiйнy дiяльнiсть» // Вщомосп Верховно!' Ради Украши. - 1991. -№ 47. - Ст. 646.
2. 1нвестицл в Укра1'ш / Щц ред. С.1. Вакарина (Мiжнародний валютний фонд). - К.: Конкорд, 1996.
3. Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования: Пер. с англ. - М.: Дело, 1997.
4. Гукова А.В., Егоров А.Ю. Инвестиционный капитал предприятия. - М.: Русь, 2006.
5. Иванова Е.В. Инвестиционная политика финансово-промышленных объединений. - М.: Альфа, 2006.
6. Раевский С.В. Инвестиционная деятельность институционных инвесторов в регионе. - М.: Экономика, 2007.
7. Раевский С.В., Третьяков А.Г. Инвестиционная активность в регионе. - М.: Экономика, 2006.
