CC BY
13
1НТРОДУКЦ1Я Г1БРИД1В PRUNUS BRIGANTIACA VILL. З АЛИЧЕЮ ТА АБРИКОСОЮ НА
П1ВДЕННИЙ СХ1Д УКРА1НИ
В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ, кандидат алъсъкогосподарсъких наук ApTeMiBCbKa дослiдна станцiя розсадництва шституту садiвництва УААН, ApTeMiBCbK
Вступ
Мiжвидовa та мiжродовa гiбридизaцiя дозволяе селекцюнерам створювати форми кiсточкових культур з новими ознаками [2]. Таю пбриди мають значення для плодiвництвa, розсадництва та декоративного сaдiвництвa. Вaжливi роботи в цьому нaпрямi було виконано у Нштському ботaнiчному саду, де вперше iнтродуковaно i залучено до селекцшно! роботи Prunus brigantiaca Vill.1 [4, 5]. Цей вид сливи трапляеться на пiвдeнному сходi Франци, де вiдомий як брiaнсонськa абрикоса [7]. Отримaнi вперше у НЫтському ботaнiчному саду гiбриди P. brigantiaca з аличею - P. cerasifera Ehrh. та абрикосою - Armeniaca vulgaris Lam. мають промiжнi ознаки. Вщ P. brigantiaca вони успадкували тaкi цiннi ознаки, як самофертильшсть i пiзне цвiтiння [5]. Крiм того, P. brigantiaca може бути використана як джерело слаборослост [3]. Нашою метою було штродукувати та дослiдити цi гiбриди в умовах твденного сходу Укра!ни.
Об'екти та методи дослiдження
Дослiджeння проводили на Артeмiвськiй дослiднiй станцп розсадництва 1нституту сaдiвництвa УААН у 2005-2009 рр. Грунти - чорнозем звичайний на лeсоподiбному суглинку. Дослiднa дшянка розташована на богaрi.
Клiмaт твденного сходу Украши - континентальний, з суховiями та iншими аридними явищами. Зимам притaмaннi чaстi вiдлиги. Мюце випробовування розташоване на 500 км на швшчний схiд вiд твденного берегу Криму i мае значно суворший клiмaт.
Дослiджувaнi зразки залучено у 2003 р. з НЫтського боташчного саду здeрeв'янiлими живцями, як щепили в крону дерев абрикошсливи сорту Алаб 1 та гибридно! aличi сорту Гaрмонiя. Через сильт зимовi пошкодження пiдщeпних дерев сорту Гармошя пiсля зими 2005/2006 рр. зразки, що були щeплeнi на пбриднш aличi, випали i тому виключеш з дослiду. Дослiджувaли вцшш гiбриди №№ 7329, 7340, 7628, 7630, 7661, яю походять вщ схрещування P. brigantiaca х P. cerasifera та гiбриди P. brigantiaca х A. vulgaris №№ 7310, 7312, 8097, 8102, 8138, 8140. 1х порiвнювaли iз сортами абрикоси Адeнiс, великоплодо! aличi Обiльнa, абрикососливи Чорний Бархат. Серед батьювських форм останшх сортiв е тi сaмi види, що залучалися до схрещування з P. brigantiaca - A. vulgaris та P. cerasifera.
Колекщю вивчали зпдно з методикою, що застосовуеться у сaдiвництвi [6].
Результати та обговорення
На третш рш шсля щеплення гiбриди почали цвюти i плодоносити (табл. 1).
Вегетащя гiбридiв P. brigantiaca х A. vulgaris розпочинаеться пiзнiшe, aнiж у гiбридiв P. brigantiaca х P. cerasifera. Цвiтiння залежить вiд погодних умов року i вщбуваеться зазвичай нaприкiнцi квiтня-почaтку травня. Середня тривaлiсть цвiтiння - 6-10 дiб. Рiзниця мiж початком цвiтiння раншх та пiзнiх форм гiбридiв становить 5 дiб. Гiбриди P. brigantiaca х A. vulgaris починають цвюти услд за абрикосою. Одночасно з ними цвте сорт iншого абрикососливового пбриду (P. cerasiferax A. vulgaris) - Чорний Бархат. Пбриди P. brigantiaca х P. cerasifera розпочинають цвтння дещо пiзнiшe. За цим показником вони ближчi до сорту Обшьна, який походить вiд схрещування P. salicina Lindl. х P. cerasifera. Таким чином, походження пбрцщв впливае на тeрмiни проходження фенофаз. Пбриди P. brigantiaca х A. vulgaris цвiтуть рaнiшe, aнiж пбриди P. brigantiaca х P. cerasifera.
Плоди гiбридiв достигають нaприкiнцi липня-початку серпня. У гiбридiв P. brigantiaca х P. cerasifera плоди кулястi, жовтi або бордовi, з середньою масою 11,0-14,4 г. Юсточка вщносно невелика, складае 5,9-8,5% вщ маси плода. Смак вiд кислуватого до солодкого (табл. 2).
1Зг1дно з Млжнародним кодексом ботан1чно1 номенклатуры назвою виду е Prunus brigantina Vill.
Характеристика цвтння та плодоношения i iöpmiß за участю Prunus hrigantiaca i деяких eopTiß кгсто'нсових культур, 2005-2009 рр.
2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р.
Три- Тр ив ajii сть ЦВ1 TiH ни. дн1 Три- Три- Три Ба л цв 1т1 нн я
Пбрид / сорт Дата початку цвшння вал1 сть цв1- TillH я, Дн1 Бал ЦВ1-Т1НН я Бал пло-дон оше ння Дата початку ЦВ1- тшня Бал цш- TlEffl Я Бал пло-дон оше ння Дата початку [(Bi- тшня вал1 еть цв1- TLHH Я. дт Бал цвь TLHH я Бал плодом шен ня Дата початку цвтння вал1 сть цш- T1HH я. ДН1 Бал цвь Т1НН я Бал пло-доно шен ня Дата початку ЦВ1-TiHHH вал ¡сть цв1- Tin ня, дн! Бал пло дон опге ння
7310 22.04 9 1 1 1.05 12 3 0 26,04 7 3 3 13.04 10 5 2 28.04 7 2 1
7312 21.04 8 5 3 - - 0 0 23.04 10 5 0 13.04 7 5 4* 26.04 7 5 3
7329 24.04 7 5 3 7.05 8 2 0 27.04 11 5 3 17.04 10 5 2 28.04 8 5 4
7340 24.04 7 3 2 7.05 8 4 0 27.04 9 2 2 17.04 10 5 2 28.04 8 4 2
7628 22.04 9 4 3 7.05 8 3 0 26.04 12 5 5 16.04 10 5 5 28.04 6 3 1
7630 23.04 6 4 3 5.05 10 2 0 25.04 11 5 5 14.04 11 5 2 28.04 9 5 1
7661 22.04 9 2 1 1.05 12 2 0 26.04 8 5 3 14.04 10 5 3 28.04 7 5 1
8097 21.04 5 4 1 - - 0 0 25.04 6 5 1 12.04 6 5 2* 25.04 6 4 1
Я102 22.04 9 4 3 - - 0 0 23,04 11 5 2 13.04 7 5 1 26.04 8 5 1
8138 22.04 9 2 1 - - 0 0 25.04 6 4 3 13.04 10 5 3* 28.04 6 5 0
8140 28.04 5 2 1 8.05 6 1 0 24.04 7 5 5 13.04 7 5 3 26.04 8 5 5
Адешс 19 04 5 3 2 - - 0 0 23,04 8 3 3 12.04 8 5 4* 25 04 3 1 0
ОШлыи 22.04 11 5 5 5.05 10 2 0 26,04 12 5 5 17.04 12 5 3 29.04 8 5 4
Чорний Бархат 22.04 11 5 4 - - 0 0 22.04 14 4 4 13.04 10 5 4 26.04 8 5 2
Примггка: * - ураження плод1в моншозом
Таблиця 2
Характеристика плодiв пбрцщв за участю Prunus brigantiaca, 2005-2008 рр.
Пб- рид Роки спосте-ре- жень Форма плода Забарвлення плода Середнш дiаметр плода, мм Середня маса плода, г Середнш вмют кюточки, % Смак
7310 2007, 2008 елiпсоподiбна жовте з рум'янцем 26 14,0 13,0 кислий
7312 2008 елiпсоподiбна жовте з рум'янцем 32 24,8 8,7 кислуватий
7329 2005, 2007, 2008 куляста бордове 25 12,8 8,5 кислуватий
7340 2007, 2008 куляста бордове 25 11,0 6,4 солодкий
7628 2005, 2007, 2008 куляста жовте 27 14,4 5,9 солодкий
7630 2005, 2007, 2008 куляста жовте 25 11,9 6,8 кислувато-солодкий
7661 2008 куляста жовте 25 12,0 7,3 солодкий
8097 2007, 2008 майже куляста жовте з рум'янцем 29 17,9 9,2 кислуватий
8102 2005, 2007, 2008 видовжено-куляста жовте з рум'янцем 30 19,4 9,5 кислий
8138 2008 елiпсоподiбна, стиснута з боюв жовте 33 26,2 8,0 кислий
8140 2007, 2008 куляста, стиснута з боюв жовте з рум'янцем 34 26,0 9,2 кислий
Плоди пбрцщв P. brigantiaca х A. vulgaris куляст до елiпсоподiбних, жовт^ зазвичай з червоним рум'янцем на сонячному бощ. Мають середню масу 14,0-26,2 г, частка кюточки становить 8,0-13,0%. Смак плодiв кислий до кислуватого.
За розмiрами та смаком плоди гiбридiв P. brigantiaca поступаються сортам абрикоси, чорно! абрикоси, великоплодо! аличi тощо, але ïx можна використовувати у подальшш селекцiï цих культур з метою передачi нових ознак [3].
Зима 2005/2006 рр. характеризувалася найнижчою температурою пов^ря за останнi 60 рокiв, яка сягала -34,3°С, тому була суворим випробуванням для плодових культур за компонентом зимостшкость P. brigantiaca мае недостатню морозостiйкiсть [2], тому важливим е добiр стiйкиx гiбридiв за ïï участю.
Всi гiбриди P. brigantiaca х P. cerasifera (як i сорт Обiльна) цвiли, але через зимовi пошкодження плодiв не утворили. Натомють сорти Аденiс, Чорний Бархат та бшьшють гiбридiв P. brigantiaca х A. vulgaris, окрiм №№ 7310 i 8140, не цвши через вимерзання квiтковиx бруньок. У сорта Чорний Бархат також вимерзла частина багаторiчниx гшок. Весною 2009 р. анатзували стан дерев на поперечних зрiзаx шестирiчниx гшок.
Переважна бшьшють пбрищв внаслiдок зими 2005/2006 р. мала дуже слабке шдмерзання деревини, або слабке - як у пбрида № 7628 та сорту Чорний Бархат. Значне шдмерзання вiдмiчено у пбрцщв № 7310, 8097, сорив Аденю i Обшьна, через що наростання нових шарiв деревини у них було бшьш повiльним.
Проxолоднi та волоп погоднi умови навеснi 2008 р. сприяли захворюванню кiсточковиx
культур на моншюз. У абрикоси та частини гiбридiв P. brigantiaca х A. vulgaris було уражено бшьшють плодiв. Уражеш плоди засохли на гiлкaх i протрималися на них до нового вегетацшного сезону. Весною 2009 р. слабкий моншальний опiк пaгонiв вiдмiчeно лише у сорту Адeнiс.
22-24 кв^ня 2009 р. стався надзвичайно сильний приморозок, коли температура пов^ря знижувалася, вiдповiдно, до -2,5°; -8,9°; -3,1°С, внaслiдок чого у кюточкових культур загинули маточки i насшш зачатки бутонiв i квiток. Така температура повгтря е критичною i позакритичною для пошкодження генеративних оргашв плодових культур [1], тому щкавим е факт плодоношення сортiв i гiбридiв кiсточкових культур. Серед дослщжуваних зрaзкiв на 4-5 бaлiв плодоносили пбриди P. brigantiaca з аличею № 7329 та з абрикосою № 8140 i сорт Обшьна (табл. 1). У iнших зразюв зав'язування плодiв було зменшеним.
Висновки
Таким чином, бшьшють дослщжених гiбридiв P. brigantiaca з аличею та абрикосою е достатньо зимостшкими в умовах швденного сходу Укра!ни, перевершуючи за цим показником сорти абрикоси, абрикососливи та великоплодо! аличь Частина пбрищв P. brigantiaca з абрикосою, як i сорти абрикоси, е чутливими до захворювання на моншоз.
Пбриди рiзняться за тeрмiнaми проходження фенофаз. Пбриди P. brigantiaca х A. vulgaris розпочинають вегетувати пiзнiшe, а цвюти рaнiшe aнiж гiбриди P. brigantiaca х P. cerasifera, але дещо пiзнiшe за абрикосу.
За розмiрaми та смаком плодiв пбриди сливи бригантсько! значно поступаються найкращим сортам абрикоси, абрикососливи та великоплодо! аличь
В умовах пiвдeнного сходу Укра!ни дослiджeнi гiбриди рясно плодоносять. 1х можна використовувати в селекци кiсточкових культур з метою пeрeдaчi ознак, притаманних P. brigantiaca, та слщ випробовувати як нaсiнневi шдщепи.
Список лiтератури
1. Белобородова Г.Г. Агрометеорологические основы повышения продуктивности плодоводства. - Л.: Гидрометеоиздат, 1982. - 166 с.
2. Еремин Г.В. Отдаленная гибридизация косточковых плодовых растений. - М.: Агропромиздат, 1985. - 280 с.
3. Еремин Г.В. Селекция алычи // Программа и методика селекции плодовых, ягодных и орехоплодных культур / Под общ. ред. Е.Н. Седова. - Орел: Изд-во ВНИИСПК, 1995. - С. 282-288.
4. Костина К.Ф. Альпийская слива (Prunus brigantiaca Vill.), впервые интродуцированная в СССР // Бюл. Гл. ботан. сада. - 1971. - Вып. 82. - С. 24-27.
5. Костина К.Ф. Гибриды альпийской сливы с алычой и абрикосом // Тр. Гос. Никит. ботан. сада. - 1978. - Т. 76. - С. 111-121.
6. Программа и методика сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур / Под общ. ред. Г А. Лобанова. - Мичуринск: ВНИИС, 1973. - 492 с.
7. Krüssmann G. Handbuch der Laubgehölze. - Berlin - НатЬш^: P. Parey, 1978. - Bd. 3. - 496 s.
Рекомендовано к печати к.с.-х.н. Гориной В.М.
СЕЛЕКЦИЯ СОРТОВ ВИНОГРАДА, ГЕНЕТИЧЕСКИ УСТОЙЧИВЫХ К МОРОЗУ, И МЕТОД ЭКСПРЕССНОЙ ДИАГНОСТИКИ УСТОЙЧИВОСТИ ЛИСТОВОГО АППАРАТА К ПОВРЕЖДАЮЩЕМУ ДЕЙСТВИЮ НИЗКИХ ТЕМПЕРАТУР ПРИ ЗАМОРОЗКАХ
Н.П. ОЛЕЙНИКОВ, кандидат сельскохозяйственных наук, Национальный институт винограда и вина «Магарач», Ялта
Введение
Проблема устойчивости виноградного растения к низким температурам является актуальной для всех виноградарских регионов Украины, значительная часть площадей которой относится к зоне рискованного виноградарства. Возделывание в зонах рискованного земледелия стандартных европейско-азиатских сортов винограда затруднено из-за их невысокой зимо- и морозостойкости. В зимний и весенний период на растение винограда воздействуют более низкие температуры, чем допускает биологическая приспособленность этого вида. В последние десятилетия отмечается
