CC BY
14
3. Деревья и кустарники. Голосеменные: Справочник. - К. : Наук. думка, 1971. - 156 с.
4. Дендрофлора УкраТни. Дикоросш та культивоваш дерева й кущь Голонасшш: До-вщник / М.А. Кохно, В.1. Гордieнко, Г.С. Захаренко та iH. / пщ ред. М.А. Кохна, С.1. Кузнецова; НАН Украши, Нац. бот. сад iM. М.М. Гришка. - К. : Вища шк., 2001. - 207 с.
5. Звгг про наукову роботу НДП "Софивка" за 2007 рiк.
6. Каталог рослин дендролопчного парку "Софивка" / пiд ред. 1.С. Косенка. - Умань : ДП "Софивка" НАН Украши, 2000. - 160 с.
7. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М. : Лесная пром-сть, 1974. - 704 с.
8. Косенко И.С. Национальный дендрологический парк "Софиевка". - Умань : Изд-во "Ремарк", 2006. - 208 с.
9. Кохно Н.А. Деревья и кустарники декоративных городских насаждений Полесья и Лесостепи УССР. - К. : Наук. думка, 1980. - 236 с.
10. Кохно Н.А. Деревья и кустарники, культивируемые в УССР (покрытосеменные). -К. : Наук. думка, 1986. - С. 351.
11. Кузнецов С.И., Клименко Ю.О., Миронова Г.А. Формирование основных типов экспозиций в ботанических садах и дендропарках. - К. : Наук. думка, 1994. - 198 с.
12. Кузнецов С.И., Чуприна П.Я. О композиционном использовании хвойных в коллекциях ботанических садов Украины // Интродукция древесных растений и озеленение городов Украины. - К. : Наук. думка, 1983. - С. 105-109.
13. Кузнецов С.1., Клименко Ю.О. Паркознавство як бюеколопчна основа паркобудiв-ництва // 1нтродукщя рослин. - К. : Академперюдика, 2003. - № 1-2. - С. 131-141.
14. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
15. Лапин П.И. Основы организации дендрария Главного ботанического сада АН СССР // Бюл. гл. ботан. сада. - М. : Изд-во АН СССР, 1948. - № 1. - С. 2840.
16. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений// Опыт интродукции древесных растений. - М. : Изд-во Главного ботанического сада АН СССР, 1973. - С. 7-67.
17. Липа О.А. Аптекарсью, боташчш й акшматизацшш сади як штродукцшш осередки // Труди ботан. саду АН УРСР, 1949. - Т.1. - С. 49-65.
18. Липа О.П. Дендрология з основами акшматизаци. - Вища шк., 1977. - 222 с.
19. Положення про Нащональний дендролопчний парк "Софивка НАН Украши. -Умань : Комп'ютерна верстка, 2006. - 10 с.
20. Регель А. Изящное садоводство и художественные сады. - СПб. : Изд-во Г.Б. Вин-клер, 1896. - 448 с.
21. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники. - К. : Наук. думка, 1974. - С. 301-303.
22. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники (покрытосеменные) : справочник. - К. : Наук. думка, 1974. - С. 126-127.
23. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М. : Стройиздат, 1979. - 184 с.
24. Таран И.В., Агапова А.М. Пейзажные группы для рекреационного строительства. -Новосибирск : Изд-во "Наука", 1981. - 240 с._
УДК 663.88:581.522.4 Наук. ствроб. О.О. Ефремова;
наук. ствроб. 1.Г. Мелешко; доц. Т.М. Чуйко, канд. xím. наук; мол. наук. ствроб. Т.В. Ган - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ШТРОДУКЦ1Я ASTER ALPINUS L. В УМОВАХ М1СТА ЛЬВОВА
ДЛЯ ЙОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ
Подано результати штродукцп рщкюного виду Aster alpinus L. в умовах мюта Львова, який можна використовувати в практищ для рiзних елеменпв озеленення. Виявлено, що а^матизованими е т рослини, яю мають високий стутнь устшносп штродукцп - ростуть i розвиваються нормально, не втрачають свое! декоративности протягом всього вегетацшного перюду та дають повноцшне насшня. Ключов1 слова: штродукщя Aster alpinus L., вегетащя, озеленення.
Науковий iticiiiik- НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12
Research worker O.O. Yefremova; research worker I.G. Meleshko; assoc. prof. T.M. Chujko; junior scientist T.V. Han - NUFWT of Ukraine, L'viv
Introduction of aster Alpinus L. in the conditions of city of L'viv
for his planting of greenery
The results of introduction of rare kind are given Aster alpinus L. in the conditions of city of L'viv which can be used in practice for the different elements of planting of greenery. It is discovered that acclimatized are those plants which have a high degree of progress of introduction - grow and develop normally, does not lose the decorativeness during all vegetation period and give valuable seed.
Keywords: introduction Aster alpinus L., vegetation, gardening.
Природна флора Укра1ни багата на щнт для народного господарства види рослин. Серед них значне мюце посщають декоративш види, яю ще здавна вводили в культуру. Вони придатш для озеленення завдяки ознакам декоративности як таю, що не потребують додаткового окультурення та пб-ридизацй, бшьш стшю до хвороб та шюдниюв. Велика юльюсть видiв бага-торiчних рослин, що мають декоративну щнтсть, зростае в Карпатах. До них належить айстра альпшська, рослина вщома в культурi з XIV ст. [4], яка при-датна для оздоблення кам'янистих прок, рабаток та мiксбордерiв, ^м того, використовуеться в народнш медицин i е гарним медоносом.
Циркумполярний аркто-альпшський вид поширений у горах Се-редньо! та Швденно! Свропи, Кавказу, Швденного Уралу, Алтаю. На терито-ри Укра!ни трапляеться лише в Карпатах, де проходить схщний кордон Свро-пейського фрагменту ареалу цього виду [10, 13]. Рослиш загрожуе повне зникнення з нашо! флори, тому вид занесено до Червоно! книги Украши [9, 11, 12] i потребуе повно! охорони.
Первинну штродукщю Aster alpinus L. здшснювали на дослщно-ек-спериментальнiй дiлянцi Боташчного саду НЛТУ Укра!ни. Дослiдження ви-конували за загальноприйнятими в боташщ методиками [2, 3, 6, 7, 8]. Росли-ни завезенi кореневищами зi Свидовецького Хребта. Приживання - значне. Виявлена залежшсть ступеня приживання A. alpinus вщ вiкового стану рослин. В особин догенеративного перюду (ювеншьш, iматурнi, вiргiнiльнi) приживання становить 85-95 %, у генеративних - 75-85 %. Найбшьш сприятли-вий час для садшня - травень-червень. Життевою формою A. alpinus е трав'яний багаторiчник з мщним (3-6 мм у дiаметрi), цилiндричним, косим, вгору розгалуженим кореневищем. Генеративнi стебла висхiднi, прямi (2040 см висоти), простi, порожнисл, потовщенi пiд кошиками, густо вкрш! вiд-леглими або прилеглими бшими волосками близько 1 мм, облиснеш. Вiд ко-реневища, крiм генеративних, монокаршчних, вiдходять вкороченi, неплiднi пагони з розеткою листюв. Кiлькiсть квггконосних стебел залежить вiд вiку рослин: у молодих генеративних !х - 1-5, у середнiх (3-7 роюв) - 7-11, у зрi-лих (8-10 роюв) - 12-22. 3i старшням куща посилюеться конкуренцiя мiж ве-гетативними розетками за свггло, вологу, поживнi речовини. Бiля основи бiч-них розеток розвиваються додатковi корiнцi, завдяки яким вiдбуваеться жив-лення клонiв, якi з часом вщдшяються вiд материнського органiзму i iснують самостiйно. A. alpinus - вегетативно рухомий вид.
Для вивчення особливостей росту i розвитку A. alpinus в умовах мюта Львова здшснювали фенолопчш спостереження, якi дали змогу виявити бюло-пчш особливоси розвитку рослин у конкретних агрокшматичних умовах, ïx здатнiсть до адаптаци, ступiнь успiшностi iнтродукцiï та акшматизаци. Пiд час фенологiчниx спостережень вщзначали початок весняного вiдростання, бутош-защю, цвiтiння (початок цвiтiння, масове цвтння, кiнець цвiтiння), зав'язуван-ня насшня, достигання насiння, кiнець вегетацiï. За феноритмотипом A. alpinus варто вщнести до видiв, повний вегетацiйний перюд яких становить 200 дiб, а саме - до весняно-л^ньозелених. Свою вегетащю цi рослини починають з квгг-ня-початку травня, а завершують - з настанням перших заморозюв.
Весняне вiдростання рослини A. alpinus починають зi встановлення се-редньодобовоï температури повiтря +8 - +10°С, що вщповщае I-II дек. квггня. Декоративнiсть вегетативних розеток збер^аеться в оптимальних умовах зростання з травня до жовтня. Бутони зав'язуються з III декади кв^ня до I де-кади травня. Увесь перюд цвтння продовжуеться 25-40 дiб i тривае з II декади травня до III декади червня, що вщносить A. alpinus до групи середньоквь тучих [5]. Прискорене чи зашзнше проходження окремих фенофаз зумовле-не, головним чином, метеоролопчними умовами року. Шдвищення середньо-добовоï температури повiтря i незначна кшьюсть опадiв пришвидшують проходження фенофаз, стимулюють розвиток генеративних стебел A. alpinus, рют вегетативних розеток вщбуваеться бшьш повшьно, фенофаза цвiтiння настае рашше, а ïï тривалiсть - зменшуеться (до 20 дiб). Протилежне спосте-рiгаеться при велико1' кшькосл опадiв - збiльшуеться перiод цвтння A. alpinus, зав'язування плодiв та плодоношення, проте зменшуеться його продук-тивнiсть, водночас, - вегетативш органи розвиваються iнтенсивнiше.
Насiння починае зав'язуватись з III декади травня i достигае у I-II декадах липня. За термшом достигання плодiв (вщ початку цвiтiння до початку опадання плодiв) вид належить до середньодостигаючих 45-70 дiб [5]. Маса 1000 насшин становить 0.7 г, що зб^аеться з лггературними даними [1]. На-сiння A. alpinus не мае природного стану спокою, схожють у закритому грунт - 69.8 %. Дещо нижча сxожiсть у вiдкритому грунт - 59.8 %. Посiви мож-на здiйснювати як пiд зиму, так i свiжозiбраним насiнням. У першому випад-ку сходи з'являються навеснi, у другому - десемшащя тривае 15-20 дiб. На-сшня здатне проростати вже за низьких позитивних температур (+5° С -+6° С). Десемшащя у закритому грунт тривае 11 дiб, перюд проростання розтягну-тий до 9 дiб. Тип проростання - ешгеальний. Гiпокотиль виносить шм'ядоль-нi листки на поверхню грунту, листки - оберненояйцеподiбнi, гладкi, край щ-лiсний, корiнець довжиною 12-17 мм. На 15-ту добу з'являеться перший справжнiй листок. Епiкотиль дуже вкорочений. Ювеншьний листок елштич-ний, верxiвка листково1' пластинки тупа, основа клиноподiбна, край цiлiсний. Листкова поверхня рщко опушена, з вираженою центральною жилкою, черешок 2-4 мм. На 4-у добу вщ появи 1-го листка - з'являеться другий. Листки ювеншьно1" рослини коротко рщко ворсинноопушеш довжиною 5-6 мм, шириною - 3 мм. Верxiвка листково1' пластинки гострокошчна, основа - клино-подiбна, плавно переходить у дуже видовжений черешок (5-8 мм). Габггус ювеншьних рослин - 14-25 мм.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
Одночасно з формуванням Ым'ядольних листюв з'являються 6Í4HÍ ко-рiнцi, 1-3 мм довжиною, ниткоподiбнi. У перший piK життя молодi росли-ни A. alpinus досягають в1ргшшьно! стади розвитку, на 2-й piK - переходять у генеративну.
Акшматизованими слiд вважати тi рослини, як мають високий сту-шнь успiшностi штродукцп - ростуть i розвиваються нормально, не втрача-ють свое! декоpативностi протягом всього вегетацшного перюду та дають повноцiнне насшня. У сво!й пpактицi ми спостер1гали, що iнтpодуценти A. alpinus протягом ряду роюв ростуть i розвиваються добре, проте страждають i, нав1ть гинуть пiд впливом piзноманiтних несприятливих природних чинни-кiв, а оскшьки пiд час введення в культуру видiв рослин карпатсько! флори лiмiтним чинником е вологiсть грунту та повггря - в пеpiод тривало! посухи, 1м потpiбне штучне дощування. Отже:
• штродукцш Aster alpinus можна здшснювати трьома шляхами: перенесениям рослин з природних мшць зростання навест або у серпт, вегетативним та на-сшневим способами;
• за перюдом вегетацп A. alpinus належить до дуже триваловегетац1йних вид1в (близько 200 д1б);
• за часом цвтння вид належить до групи пiзиьовесияио-pаииьолiтиiх, за тер-мшом - до сеpедиьоквiтучих за тривалштто достигання плодiв - до середньо-достигаючих;
• для насшня характерна вiдсутиiсть стану спокою та висока схожiсть, його можна вишвати як пiд зиму, так i навест;
а и
• тип проростання насiння - наземний;
• за перший вегетацiйний перюд рослини проходять ювенiльну, iматуpиу та вipгiнiльиу стадй' розвитку;
• A. alpinus вегетативно-рухомий вид;
• для отримання велико! шлькост садивного матеpiалу найбiльш доцiльним спосiбом розмноження е насшневий.
Л1тература
1. Антонюк Н.С., Бород1на Р.М., Собко В.Г., Скворцова Л.С. Рщюсш рослини флори Украши в культург - К. : Наук. думка, 1982. - 216 с.
2. Вайнагш 1.В., Вайнагш В.1. Насшна продуктившсть деяких трав'яних рослин Укра-шських Карпат, занесених до Червоно! книги Украши // Украшський боташчний журнал. -1993. - Т. 50, № 6. - С. 23-32.
3. Верещагина И.В. Вегетативное размножение декоративных многолетников. - Барнаул : Ал. кн. изд-во, 1977. - 112 с.
4. Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л., Протопопова В.В. Охраняемые Украины. - К. : Наук. думка, 1983. - С. 176-178.
5. Кондратюк Е.Н., Остапко В.М. Редкие эндемические и реликтовые растения юго-востока Украины в природе и культуре. - К. : Наук. думка, 1990.
6. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1975.
7. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - 346 с.
8. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений Подмосковья. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - 234 с.
9. Стойко С.М. Карпатам в1чно зелешти. - Ужгород : Карпати, 1977. - 175 с.
10. Фодор С.С. Флора Закарпаття. - Льв1в : Вища шк., 1974. - 208 с.
11. Червона Книга УкраТни. Рослинний свiт / пщ. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонка. - К. : Ук-рашська енциклопедiя, 1996. - 602 с.
12. Чопик В.1 Рiдкiснi рослини Украши. - К. : Наук. думка, 1970. - 188 с.
13. Чопик В.1. Високопрна флора Украшських Карпат. - К. : Наук. думка, 1976. - 268 с.
УДК 712.3.03 Доц. В.М. Глубока, канд. бюл. наук; доц. 1.А. Зайцева,
канд. бюл. наук. - Днтропетровський державний аграрний ушверситет
ЕКОЛОГО-МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВО1 РОСЛИННОСТ1 ПАРК1В
ДНШРОПЕТРОВСЬКА
Дослщжено видовий склад деревно! рослинносп та чагарниюв деяких парюв м. Дншропетровська, а також встановлено головш еколого-морфолопчш характеристики 1'х окремих вид1в. Визначено головш напрямки практичних дш для покра-щення стану парюв у зош промислово забруднено! територп.
Ключов1 слова: швентаризащя зелених насаджень, паркова рослиншсть, еколо-го-морфолопчш показники.
Assoc. prof. V.M. Gluboka; assoc. prof. I.A. Zaytseva - Dnipropetrovsk
State Agrarian University
Ekologo-morphological characteristic wood-bushing vegetation
of Dnipropetrovsk' parks
The specific structure of wood vegetation and bushes of some parks Dnepropetrovsk are studied, and also the main ecology-morphological characteristics of their separate kinds are established. A practical actions mainstreams for improvement of a condition of parks in a zone of industrially polluted territory are determined.
Keywords: inventory of green belts, park's vegetation, ecology-morphological index.
Вступ. Останшм часом штенсивна урбашзащя населених мюць вима-гае паралельного мониторингу зелених насаджень. У сучасних катастрофiч-них еколопчних умовах надзвичайно актуальним е питання вивчення та збе-реження природних i штучно створених екосистем, зокрема паркових зон, в умовах промислового мюта.
В основi вивчення паркового фонду одного з найпотужшших промис-лових мют степово! зони Укра!ни Дншропетровська е швентаризащя деревин-них насаджень парюв, оцшка !хнього стану та змiни, що вщбуваються за пев-ний промiжок часу. Виняткове значення парк1в, як головних об'екпв рекреацil, полягае у !х архiтектурних, санiтарно-гiгiенiчних, культурних й iнших функцi-ях. Це зумовлюе суспiльний iнтерес мiського населення до виршення проблем збереження та шдтримки у належному виглядi зелених "легень" мiста.
У зв'язку з викладеним вище, головною метою цього дослщження бу-ло встановлення видового складу дерев та чагарниюв паркiв м. Дншропетровська (парки iм. Л. Глоби та iм. Ленiна), а також оцшка !х стану за окреми-ми еколого-морфологiчними показниками.
Умови та методи дослщження. Деревну та чагарникову рослиншсть вивчали у двох рiзних за мiсцерозташуванням парках м. Дншропетровська. Парк iм. Л. Глоби розташований у центрi мiста, мiж вулицями Серова та
