CC BY
37
3. Наказ Мшстерства будгвницгва, архтектури та житлово-комунального господарства Украши вiд 16.01.2007 р., № 8 "Про затвердження змш до 1нструщи з техшчно! швентаризаци зелених насаджень у мiстах та селищах мюького типу Украши". [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0082-07.
Ивченко А.И., Пацура И.М., Кендзера Н.З., Блюсюк НЛ. К вопросу определения состояния и устойчивости великовозрастных деревьев рекреационных насаждений населенных пунктов
Отмечено, что в рекреационных насаждениях великовозрастные деревья являются основными системообразующими компонентами экосистем. Вместе с тем, проблемой таких особей является уровень их механической устойчивости. По степени повреждений предложены три основных категории оценки устойчивости таких деревьев: особенно опасные, опасные, потенциально опасные, а также одна дополнительная - с нечетко выраженным состоянием между устойчивыми и потенциально опасными. Особенно опасные деревья подлежат первоочередному исключению из насаждения. Опасные особи можно изъять во вторую очередь. Для потенциально опасных деревьев целесообразно проводить хозяйственные мероприятия, которые могут приостановить деструктивные процессы. Для особей с нечетко выраженным состоянием рекомендуются периодические наблюдения. Для особенно ценных деревьев с повреждениями, независимо от их состояния, желательно практиковать хозяйственные и инженерные решения для искусственного обеспечения достаточной механической устойчивости деревьев.
Ключевые слова: великовозрастные деревья, механическая устойчивость деревьев, категории механической устойчивости деревьев.
Ivchenko A.I., Patsura I.M., Kendzyora N.Z., Blyusyuk N.L. The Determination of the Condition and Stability of Old Trees of Recreative Plantings in Localities
This article has methodological and applicative character. It has been shown that large old trees are the main component of ecosystems in recreative plantings. The mechanical stability of the large old trees is their main problem. We propose three basic categories of mechanical stability of the trees with damages: especially dangerous, dangerous, potentially dangerous and also additional category of dubious stability: nor dangerous nor stable. Especially dangerous trees should be removed from the plantations in priority order. Dangerous trees should be removed after them. Potentially dangerous trees should undergo practical actions preventing destructive processes. Periodic monitoring is recommended for the trees of dubious category. It is advisable to do different practical measures for artificial ensurance of mechanical stability of the most valuable trees with damages, regardless of the state of their mechanical stability.
Keywords: large old trees, mechanical stability of a tree, categories of mechanical stability of trees.
УДК 630 *181.[1+28]
1НТРОДУКОВАН1 ДЕРЕВН1 ПОРОДИ В УМОВАХ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОР1Й: РИЗИКИ ТА ПРОБЛЕМИ
О. Т. Данчук1, Т.1. Данчук-Дворецька2
Проаналiзовано проблемы питання поводження з штродуцентами в умовах природ-но-заповщного фонду. Встановлено, що факторами риску, що загрожують генофонду мюцевих популяцш, е можливiсть проникнення у природш екосистеми Украши небез-печних хвороб та шюдниюв адвентивного походження, супутшх штродуцентам; низь-
1 доц. О.Т. Данчук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 мол. наук. сп1вроб. Т.1. Данчук-Дворецька - ПЗ "Розточчя", смт. 1вано-Франкове
кий р1вень резистентност щодо них мюцевих видв арбофлори; можлив1иъ пбридизацп м1ж мюцевими та штродукованими видами; зниження бюлопчно! стшкосп екосистем.
Обгрунтовано доцшьшсть вдосконалення природоохоронного законодавства Украши з метою його наближення до европейських та м1жнародних норм, а також запобь гання впливу штродуценпв як фактор1в бюлопчно! небезпеки.
Ключов1 слова: штродуценти, природно-заповадний фонд, генофонд, комахи-шюд-ники, хвороби рослин, пбридизацш.
Сучасний природно-заповДдний фонд Укра'ни (ПЗФ) значною мiрою представлений об'ектами з домываниям лiсового типу рослинностД. Зважаючи, що створення таких об'ектДв мае вДдносно нетривалу iсторiю, а за походженням бДль-шiсть територiй заповедников i нацДональних паркiв донедавна входили до складу державного лДсового фонду та вДдповДдних виробничих пДдприемств лДсогоспо-дарського спрямування, видовий склад дендрофлори цих територiй зазвичай охоплюе також Д породи-iнтродуценти. Розглядаючи проблему поводження з Дн-тродуцентами в умовах природоохоронних територДй, потрДбно мати чДтке розу-мДння того, що Днтродуценти е чужорДдними елементами навколишнього природного середовища. Саме у цьому контекстД потрДбно розглядати норми законДв Украши, що мають за мету забезпечення еколопчно! безпеки, збереження навколишнього природного середовища та природних ресурсДв загальнодержавного значення, до яких належать також територп природно-заповДдного фонду краши.
Мета дослiдження - проаналДзувати концептуальш засади, на основД яких установи природно-заповДдного фонду Украши здДйснюють виконання покладе-них на них зобов'язань щодо збереження навколишнього природного середовища у контекстД створення сприятливих умов для функщонування природних екосистем Д вДдтворення його природних комплексДв Д об'ектДв. ПрДоритетне зна-чення щодо аналДзовано! проблематики мають Закон Украши "Про природно-заповДдний фонд" [4] та Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" [5].
Об'ект дослщження - процес збереження найбДльш цднних природних комплексДв краши з домДнуванням лДсових екосистем та забезпечення норм еко-лопчно! безпеки у межах вДдповДдних територДй.
Предмет дослщження - система заходДв законодавчого (правового), уп-равлДнського та оргашзацшно-господарського характеру, якД регулюють приро-доохоронну дДяльнДсть на територДях природно-заповДдного фонду Украши, порядок охорони, використання Д вДдтворення !х природних комплексДв, забезпе-чуючи збереження навколишнього природного середовища та охорону цДнного генофонду вДд безпосереднДх та опосередкованих впливДв Д потенцДйних загроз, якД можуть спричиняти ДнтродукованД види.
Методика дослiдження передбачала: проведення аналДзу лДтературних джерел, в яких розглянуто теоретичнД засади штродукцшно1 дДяльностД та пов'язанД з нею ризики; законодавчих нормативних актДв, якД дДють у сферД охорони навколишнього природного середовища та природно-заповадно! справи; статистичних документальних матерДалДв, що вДдображають породну структуру лДсових порДд у межах територДй ПЗФ; отримання даних експериментального характеру стосовно конкретних установ та територДй природно-заповДдного фонду краши.
Серед порщ-штродуценпв у складi лiсових фiтоценозiв найбшьшого по-ширення набули дуб червоний (Quercus rubra L.) та частково модрини евро-пейська (Larix decidua Mill.) та японська (Larix kaempferi Carr.), яй в умовах те-риторiй природно-заповiдного фонду нерiдко формують монодомiнантнi та субдомiнантнi деревостани рiзного вiку, займаючи досить значнi плошд. Нап-риклад, у природному заповеднику "Медобори" деревостани з домiнуванням дуба червоного у 2005 р. займали 220,8 га, що становило близько 3,2 % ввд загаль-но'' плошi вкритих лiсом земель [11]. 1нтродуковаш види притаманнi також при-родно-заповiдному фонду, що охороняеться в природному заповiднику "Розточ-чя", низцi нацiональних природних парюв, зокрема "Швшчне Подшля", "Яво-рiвський", " Мале Полiсся", " Галицький" та iн. ; подiбною е ситуащя i стосовно певних природно-заповiдних об'ектiв рангу заповiдних урочищ i заказнитв.
З порiд, як трапляються здебшьшого поодиноко або незначними за чи-сельнiстю та площею куртинами та дiлянками, найчастiше представлеш сосна веймутова (Pinus strobus L.), сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb.), псевдотсуга Мензка (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco), горiх чорний (Juglans nigra L.), робш1я звичайна (Robinia pseudoacacia L.), клен ясенолистий (Acer negundo L.), ясен пухнастий (F. pennsylvanica Marsh.), ясен американський (F. americana L.) та ш. Наявшсть у складi об'екпв природно-заповiдного фонду порщ-штроду-центш суперечить закону Украши "Про природно-заповiдний фонд Украши", оскшьки, згiдно з преамбулою до змкту цього закону, зазначений фонд станов-лять природнi комплекси, якi видшеш з метою збереження природно'' рiзнома-нiтностi ландшафтов i генофонду рослинного свиу [4]. Згiдно з щею ж преамбулою, об'екти природно-заповщного фонду створюють з метою шдтримання за-гального екологiчного балансу, тодi як функцiонування iнтродуцентiв у складi автохтонних природних комплексов може призвести до порушення стану ршно-ваги екосистем.
На сьогоднi в умовах бвропейського континенту список вiдомих iнтроду-кованих видiв бiоти нараховуе загалом близько 12 тис. найменувань, з яких по-над 1500 видш зарекомендували себе як небезпечнi для континентального природного середовища. Стушнь впливу деревних порiд-iнтродуцентiв на природш екосистеми вiдповiдних територiй стосовно кожно'' з порiд iстотно рiзний. Вод-ночас, усi можливi форми та способи такого впливу оцшити на цей час та в найближчш перспективi неможливо, оскшьки для цього недостатньо вщповвд-них наукових знань. Стосовно того, що на сьогодш ввдомо, то набутих знань бшьш нiж достатньо, щоб стверджувати про наявшсть потенщйних загроз, якi здатш спричиняти iнтродуценти. Вiдображенням реальностi проявiв ''х небезпе-ки е формування та оголошення у липнi 2015 р. бвропейською Комiсiею списку iнвазiйних видiв-iнтродуцентiв, стосовно яких вводять максимальш обмеження на 'х утримання та перемщення. Подiбну полiтику вiдносно штродуцентав проводить i Постiйний комггет Бернсько'' Конвенцiï про охорону дико!' флори та фауни i природних середовищ кнування в бврош [8], який свош спецiальним документом (Рекомендация № 77 вiд 1999 р.) рекомендуе видаляти штродукова-нi види як таю, що завдають шкоди аборигенним видам.
Список iнвазiйнжх видав на цей час не мктить порвд-штродуценпв з числа тих, що трапляються в Укра'ш, але це не означае, що останш, надалi залиша-ючись у складi екосистем наших лкш i природно-заповiдних об'екпв зокрема,
не створюють потенцiйних загроз. Нагальнiсть прийняття Украшою законодав-чих норм у сферi поводження з iнтродуцентами випливае також i з вимог Кон-венцл про бiологiчне рiзноманiття ("Convention on Biological Diversity") [7], вщ-поввдно до змiсту яко1 краíнам-пiдписантам Конвенцп поIрiбно до 2020 р. вжи-ти заходiв щодо ефективнiшого контролю за штродуцентами та забезпечення спйкосп природних популяцiй.
Пiд час розроблення законодавчих норм поводження з штродуцентами не тшьки в умовах природно-заповвдного фонду, але й стосовно шших, пов'язаних з iнтродуцентами видiв дiяльностi, особливо у сферi лiсового господарства, важливо врахувати, що потенцiйнi загрози, пов'язанi з культивуванням шгроду-ценпв, потрiбно розглядати на екосистемному р1вш та у зв'язку iз глобальними клiматичними процесами, зокрема потеплiнням клшату [9]. Основнi з цих загроз розглянуто докладнiше у [2, 3]. Зокрема, це загрози, що потенцшно виника-ють з огляду на iснування у кожного виду комплексу супутшх вид1в (тварин, рослин, мшрооргашзмш), якi в умовах íх автохтонного середовища зазвичай пе-ребувають у станi динамiчних взаемозв'язкш i ршноваги. Окремi з цих видiв, зокрема комахи, гриби, нематоди, будучи загалом нейтральними чи в мiру агре-сивними стосовно мiсцевих вид1в деревних порiд, унаслiдок 1х перемщення у райони iнтродукцií можуть виявитися вкрай небезпечними для аборигенно1 ден-дрофлори.
Прикладами таких уражень лiсових екосистем, як наслщок вiдсутностi у мкцевих порiд iмунiтету до ранiше вщсутшх шкiдникiв i хвороб, е масове ви-мирання в'яз1в в бврош, а згодом i в Швшчнш Америцi з початку 1920-х рр. та в наступш десятилiття, а також повторно в бврош в 1960-х рр. Збудником "гол-ландсько!' хвороби в^в" виявився гриб-пiреномiцет Ophiostoma ulmi (Buisman) Melin & Nannf, що потрапив у бвропу з Азп. Схожа ситуацiя склалася i стосовно iнтродукованоí в бвропу з Швшчно!' Америки робiнií псевдоакацп (Robinia pseudoacacia L.). Слiдом за зазначеним видом до бвропи з Швтчно1 Америки проникли два види мшуючо!' молi - Phyllonorycter Macrosaccus robiniella та Pa-rectopa robiniella.
З шших видiв штдникш, якi донедавна в бврош були вщсутшми, в УкраЫ та в близькому зарубiжжi зареестроваш та нерiдко активно поширюються каш-тановий або Охридський мiнер (Cameraria ohridella), платанова мiль-пiстрянка (Ph. platani), ялiвцева мiль (Dichomeris marginella), туева мiль-пiстрянка (Argyresthia thuiella), листова галиця бiлоí акацй' (Obolodiplosis robiniae) цикад-ка б1ла (Metcalfa pruinosa). Щ шкiдники спецiалiзуються здебiльшого на певних видах рослин, але окремi з них вражають рослини ширшого видового спектра. Наприклад, цикадка б1ла проявила себе в европейськш частинi Росп як полiфаг широкого спектра дп, що здатний вражати з штродукованих порiд робiнiю псевдоакацiю, а з мкцевих - види в'яза, клена, ясена, верби, яблуню, а також низку плодових i с1льськогосподарських культур.
Стосовно аборигенних видiв особливо небезпечних масштабiв у сучасний перiод подiбнi явища проявилися щодо представникгв роду ясен. Збудником захворювання, вiдомого в бврош шд назвою "ash dieback" - "вiдмирання ясена, е ^азшний гриб Hymenoscyphus fraxineus (T. Kowalski) Baral, Queloz & Hosoya, що проник в бвропу з Япони та Далекого Сходу. Вщнедавна збудник ще!' хво-
роби паразитуе на аборигенних та iнтродукованих видах ясена також i в Укра-iHi, що було пiдтверджено для схщних областей у 2012 р. спещалктами ДСЛП "Харкiвлiсозахист" на основi застосування молекулярних методiв аналiзу [1]. Поширення цiеí хвороби в захОдних областях Украши пiдтвердили В О. Крама-рець та 1.П. Мацях за макроскопчними характеристиками зразкiв [10].
Особливу стурбованiсть викликае масштабне всихання соснових лкОв, що вiдбуваеться впродовж кшькох останнiх рокiв принаймнi в УкраЫ, Бiлорусi та Польщi. Зазначене явище, ймовОрно, спричинене поширенням спецiалiзованих видш нематод [6], окремi з яких мають екзогенне походження. Такою, зокрема, е соснова стовбурова нематода (Bursaphelenchus xylophilus (Steiner et. Buhrer.) Nickle). Зазначений вид походить з Швшчно! Америки. З часу виявлення в бврош (вперше у 1999 р. в лках Португалií) соснова стовбурова нематода, нез-важаючи на вжип карантиннi заходи, активно поширювалася в межах континенту, спричиняючи всихання соснових лiсiв, вiдоме як "вшт сосни". Потен-цiйна небезпека масового поширення цього карантинного об'екта в УкраМ зу-мовлена, з одного боку, його здатнктю вражати широкий спектр порвд родини Pinaceae (Lindley, 1836), зокрема, представникiв родiв сосна, ялина, ялиця, мод-рина i ш.), а з шшого - наявнiстю у складi природно! ентомофауни наших лiсiв комплексу видiв комах, якi на основi форичних зв'язкiв виступають його при-родними переносниками. До останнiх, зокрема, вщносять види роду Monocha-mus: Monochamus sutor L., M. sartor Fabr., M. galloprovincialis pistor Germ., M. galloprovincialis Oliv., M. saltuarius Gebl.
З-помiж шших форм взаемовпливш, що мають мкце мiж аборигенними та штродукованими видами, не варто кнорувати можливiсть гiбридизацií штроду-центш з мкцевими генетично спорiдненими видами. Так, упродовж останнiх десятилiть значних масштабiв набуло явище спонтанно!' природно! пбридизацп з утворенням гiбридноí форми мiж модриною европейською та модриною японською (Larix eurolepis Henry). Утворенi пбриди володдать здатнiстю як до подальших схрещувань у межах пбридних популяцш, так i до зворотних схре-щувань з кожним з вихвдних видОв. При цьому пбридш форми F2, на вОдмшу вщ пбридОв F1, виражено проявлять ознаки шбредно! депреси. Крш цього, зва-жаючи, що в умовах Карпат збереглися локально осередки модрини европейсь-ко! як автохтонного виду, зазначений процес становить певну загрозу збережен-ню генофонду модрини европейсько! в УкраМ.
Зазначений вище аспект е актуальним також у контекста внутртньовидо-во! мОнливосп деревних порвд на рОвш форм у зв'язку зО штучним впроваджен-ням у лковО екосистеми шшорайонних екотишв деревних порвд. Для природно-заповвдних об'екпв Карпат, зокрема НПП " СколОвсью Бескиди", це питання мае безпосереднш стосунок до проблеми зниження бюлопчно! стшкосп ялинових лк1в i !х всихання. АналОзуючи потенцшш особливосп пбридизацп, варто також враховувати, що цей фактор е актуальним не тшьки для деревних порщ. ЙмовОрнкть пбридизацп з наступним ймовОрним виникненням ще агресивш-ших рас i пбридОв притаманне i для патогенних мшрооргашзмш.
З Онших форм взаемовпливу штродукованих та аборигенних видОв ввдзна-чимо проблематику, пов'язану з недостатньо високим рОвнем гетерозиготносп локальних мшропопуляцш штродуцентш i як наслщок - зниженням рОвня !х по-
тенцiйноí бюлопчно!' стiйкостi внаслiдок теоретично очiкуваного шдвищення р1вня гомозиготностi за рецесивними генами у потомствi imродуцентiв, що особливо загрозливо може проявитися в умовах клшатичних змiн.
Аналiзованi вище особливосп виявляють об'ективну потребу у здшсненш заходiв органiзацiйно-господарського характеру, спрямованих на недопущення безконтрольного поширення iнтродуцентiв в умовах, передусш, природно-за-повiдних територш. Конкретний перелiк таких заход1в потрiбно розробити у межах проектiв оргашзацп територií природно-заповiдних установ. Складовими частинами таких проектов повиннi бути питания, пов'язаш з дослiдженням бь олопчних особливостей порiд iитродуцентiв у конкретних умовах та íх взаемо-ввдносин з iншими елементами екосистем; проведення детально!' iивентаризацií iитродуцентiв; ведення мошторингових спостережень та, як результат зазначе-них комплексних дослiджень - ощнювання рiвия екологiчних загроз, пов'яза-них з наявнiстю iнтродуцентiв. Водночас, у разi успiшноí реалiзацií таких про-ектiв, якi у бiльшостi випадюв будуть мiстити заходи обмежувального характеру щодо iнтродуцентiв, на завадi íх реалiзацií може стати ввдсутшсть однознач-ностi у нормах закошв, якi регулюють ведення природоохоронно1 даяльносп.
З огляду на це, здшснено аналiз норм Закону Украши "Про охорону навко-лишнього природного середовища" i виявлено, що термiн '^нтродукщя" у текстi Закону вжито тшьки один раз (ст. 53). Наводимо змкт цiеí статтi повнiстю, щоб переконатися у нечiткостi 11 формулювань стосовно як термiна "iитродукцiя", так i змiсту вiдповiдних робiт у контекстi доцiльностi проведення заход1в з метою забезпечення належного рiвня бiологiчноí безпеки.
Стаття 53. Охорона навколишнього природного середовища вiд некон-трольованого та шкiдливого бiологiчного впливу: "Шдприемства установи та органiзацií зобов'язаш забезпечувати екологiчно безпечне виробництво, зберь гання, транспортування, використання, знищення, знешкодження i захоронення мiкроорганiзмiв, iнших бюлопчно активних речовин та продуктав бютехноло-гií, а також iитродукцiю, аклшатизащю i реаклiматизацiю тварин i рослин, роз-робляти i здiйснювати заходи щодо запобкання та лiквiдацií насладив шюдли-вого впливу бiологiчних факторiв на навколишне природне середовище та здоров'я людини".
У Закош Украши "Про природно-заповiдиий фонд Украши" iитродукцiйну дiяльнiсть, як рiзновид господарськоí чи iншоí дiяльностi, згадують у перелiку заборонених видiв д1яльносп на територц заповiдникiв (ст. 16. Вимоги щодо охорони природних комплекав i об'ектав природних заповiдникiв), зпдно з якою: "На територп природних запов1дниюв забороняеться будь-яка госпо-дарська та тша дгяльтсть, що суперечить цшьовому призначенню запов1дни-ка, порушуе природний розвиток процеав \ явищ або створюе загрозу шкгдливо-го впливу на його природнг комплекси та об'екти, а саме: ... мисливство, ри-бальство, туризм, ттродукщя нових вид1в тварин \ рослин, проведення заход1в з метою збтьшення чисельност1 окремих видгв тварин понад допустиму науко-во обхрунтовану емкгсть уггдь, збирання колекцшних та 1нших матер1ал1в, за винятком матер1ал1в, потр1бних для виконання наукових дослгджень".
Вщповщно до цього ж Закону аналопчш норми ддать стосовно заповвдних зон бюсферних заповвднитв i нащональних природних парюв. Водночас, iз
змiсту норм ще1 статтi незрозумшо, чи наявш на момент заповiдання штродуко-ваш види потрiбно розглядати у контекста заборони '^нтродукцп нових видiв" (див. змкт статп), чи пiд категорда нових потрапляють тiльки тi види штроду-цештв, якi пiд час створення об'екпв природно-заповiдного фонду були ввдсут-нiми. Також незрозумшо, чи стосовно цих нових iнтродукованих видш можна проводити заходи з метою недопущения 'х розмноження та видалення зi складу екосистем, чи норма закону тшьки забороняе проводити цшеспрямовану штро-дукщю нових видiв. У останньому варiантi трактування Закону будь-ят науко-во обгрунтоваш проектнi заходи з метою обмеження природних процеав поши-рення iитродуцентiв можна квалiфiкувати як таю, що суперечать нормам закону, з вщповвдними правовими наслiдками.
Стосовно заповiдних урочищ дш норм статтi Закону Украши "Про природ-но-заповiдний фонд Украши" поширюватися не може, оскiльки згiдно з ст. 30 "На територц заповвдних урочищ забороняеться будь-яка дiяльнiсть, що пору-шуе природнi процеси, ят вiдбуваються у природних комплексах, включених до !х складу, вiдповiдно до вимог, встановлених для природних заповвднитв". Вiдповiдно, експансоя iнтродукованих видш, що спостерiгаеться у низцi запо-вiдних урочищ на прикладi дуба червоного, будучи природним процесом, не може порушуватися веденням господарсько!' д1яльносп, або ж, принаймнi, до-цшьшсть тако!' дiяльностi також завжди можна поставити шд сумшв.
Змiст аналiзованих норм закошв, а також наявшсть у природоохоронному законодавствi Украши щло!' низки норм, якi у принцип забороняють проведен-ня активних заход1в, спрямованих на видалення будь-яких елеменпв екосистем, зокрема в межах заповщнитв i заповiдних зон бiосферних заповiдникiв i нащ-ональних паркiв, практично гарантовано призведе до виникнення проблемних (у правовiй площинi) ситуацiй, у разi проведення активних природоохоронних заходiв, спрямованих на боротьбу з iитродукованими видами.
З огляду на зазначене, вважаемо за дощльне провести аналiз та подальше вдосконалення чинного природоохоронного законодавства а аспектi поводжен-ня з iнтродуцентами, оскiльки: - наявшсть штродукованих вид1в у складi природних екосистем вважають на цей час як на нащональному, так i на мiжнарод-ному рiвнях фактором потенцiйноí бiологiчноí небезпеки; - шдписаш та рати-фiкованi Укра'ною мiжнароднi природоохороннi законодавчi акти, зокрема, "Конвенция про охорону бiологiчного рiзноманiття", ставлять чiткi вимоги до краш-шдписанпв щодо здiйснення конкретних заходiв, спрямованих на обмеження поширення штродукованих видiв i боротьбу з ^азшними видами.
Лiтература
1. Давиденко К. Конференцш з питань всихання ясена / К. Давиденко // Украшський люо-вод, 12-15 квiтня 1915 р., м. Дубровник. Хорватш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lesovod.org.ua/node/24503.
2. Данчук О.Т. Генетико-селекцшш особливост впровадження штродуценпв у лiсовi куль-тури Украши / О.Т. Данчук // Науковi працi Лiсiвничоl академи наук Украши : зб. наук. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2004. - Вип. 3. - С. 59-61.
3. Данчук О.Т. Значення штродукцц деревних порiд для розвитку люового господарства Украши / О.Т. Данчук // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.3. - С. 211-216.
4. Закон Укра!ни "Про природно-заповiдний фонд Укра!ни" // Вiдомостi Верховно! Ради Украши (ВВР). - 1992. - № 39, ст. 523. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.ra-da.gov.ua/laws/show / 2456-12.
5. Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 1991. - № 41, ст. 546. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/1264-12.
6. Козловський М.П. Стовбуровi нематоди як чинник зниження стшкост та всихання сме-реки / М.П. Козловський // Жсове господарство, люова, паперова i деревообробна промиакгасть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львш : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - С. 321-326.
7. Конвенцк про бюлопчне бк^зномашття. - К. : Вид-во "Мш. охорони навк. середовища", 2005. - 76 с.
8. Конвенця про охорону дико! флори i фауни та природних середовищ гснування в Gвропi : Мiжнар. документ вщ 19 вересня 1979 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon5.ra-da.gov.ua/laws/show/995_032.
9. Крамарець В.О. Оцнка стану та ймовiрних загроз виживанню ялинових лiсiв Карпат у зв'язку з змшами клшату / В.О. Крамарець, Г.Т. Криницький // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.15. - С. 38-50.
10. Мацях 1.П. Всихання ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) на заходi Укра!ни / 1.П. Мацях, В.О. Крамарець // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.7. - С. 67-74.
11. Музика М.Я. Вщтворення люових природних комплекав заповщних територш Захщ-ного Подшля (на прикладi природного заповедника "Медобори") : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 - "Люознавство i лiсiвництво" / М.Я. Музика; УкрДЛТУ. - Льв1в, 2005. - 19 с.
12. Положения про Державне агентство люових ресурив Укра!ни. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article; jsessionid=0D476E305406B1252 E7C834573089F8C.app2? art_id=118312&cat_id=81209
Надтшла доредакцп 20 10.2016р.
Данчук О. Т., Данчук-Дворецкая Т.И. Интродуцированные древесные породы в условиях природоохранных территорий: риски и проблемы
Проанализированы проблемные вопросы в святи с наличием интродуцированных древесных видов в лесах природно-заповедного фонда. Установлено, что факторами риска, угрожающими генофонду местных популяций, является возможность проникновения в природные экосистемы Украины опасных болезней и вредителей адвентивного происхождения, сопутствующих интродуцентам; низкий уровень резистентности по отношению к ним местных видов арбофлоры; возможность гибридизации между местными и интродуцированными видами; снижение биологической устойчивости экосистем.
Обоснована целесообразность совершенствования природоохранного законодательства Украины с целью его приближения к европейским и международным нормам, а также предупреждения влияния интродуцентов как факторов биологической опасности.
Ключевые слова: интродуценты, природно-заповедный фонд, генофонд, насекомые-вредители, болезни растений, гибридизация.
Danchuk O.T., Danchuk-Dvoretska T.I. Introduced Tree Species in Terms of Protected Areas: Risks and Challenges
Some issues of handling of exotic species in natural protected areas are analyzed. The risk factors that threaten the gene pool of local populations are found to be the following: possible penetration of dangerous diseases and pests of alien origin, and some related exotic species into the natural ecosystems of Ukraine; low resistance of arboflory native species against them; the possibility of hybridization between local and exotic species; reducing the biological stability of ecosystems. The necessity to improve atural security legislation of Ukraine to its approach to European and international standards and to prevent the impact of introduced factors as biological hazards is substantiated.
Keywords: introducent, natural protected area, gene pool, insect pests, plant diseases, hybridization.
