CC BY
24
УДК 316.74:378.5
Г. П. Клгмова, доктор фшософських наук, професор
1НТЕРПРЕТАЦ1Я ПОНЯТТЯ «ЯК1СТЬ ВИЩО1 ОСВ1ТИ»: СОЦЮЛОГО-ФЫОСОФСЬКА РЕФЛЕКС1Я
У статт1 представлен7 р^зноматтш тдходи до визначення поняття «яюстъ вищог осв1ти», яю ¡снуютъу закордоннт та втчизнянт науковт лтератур!. Особлива увага придыяетъся анал1зу об'ектив1стсъкого, релятив1стсъкого та компе-тентмсного тдход1в до визначення сутност1 якост1 вищог освти. Анал1зуетъся система якост1 вищог осв1ти: яюстъ потенциалу вищог освти, яюстъ процесу вищог осв1ти / яюстърезулътату вищог освти. Розглядаютъсяумови забезпечення якост1 вищог осв1ти Украгни.
Ключовi слова: вища осв1та, яюстъ вищог освти, яюстъ потенц1алу вищог освти, яюстъ процесу вищог освти, яюстъ резулътату вищог освти, забезпечення якост1 вищог освти, система оценки якост1 вищог освти.
Актуальтсть теми. Важливу роль для шновацшного розвитку сучасно! вищо! школи Укра!ни ввдграе тдвищення якосп вищо! осв^и. Це одне з основних завдань сьогодення, яке мае не лише педагопчний чи суто науко-вий, а й сощальний, пол^ичний та управлшський контекст. Тому проблема забезпечення якост вищо! осв^и Украши набувае особливо! актуальность Про це свщчать державш програми розвитку вищо! освгти, а також новий Закон «Про вищу осв^», в якому вперше з'являеться окремий роздш, при-свячений проблемам забезпечення якост вищо! освiти в Укра!ш.
Наукова розробка проблеми. У науковш лiтературi знайшло широке вiдображення осмислення поняття якост вищо! освiти (В. Андрущенко, I. Бех, К. Гнездiлова, О. Демченко, В. Зшченко, М. Кисшь, К. Корсак, О. Левченко, В. Луговий, П. Саух, Ж. Таланова, I. Тализша, А. Токман, М. Степко, С. Шульпн, С. Цимбалюк, Я. Яхнша та ш.). Незважаючи на це, все ж за-лишаються дискусiйними питання про те, що вважати якiстю вищо! освгти, яка !! сутнiсть та яю умови !! забезпечення.
Метою дано! статл е дослiдження сутност поняття «яюсть вищо! освь ти», розгляд сучасних рiзноманiтних пiдходiв до його визначення, аналiз умов забезпечення якост вищо! освiти Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Поняття «яюсть» носить багатоаспектний характер у залежност вщ об'екта i галузi, якi розглядаються. Що стосуеть-ся вищо! осв^и, воно мае рiзнi значення у залежност вiд:
34
© Ктмова Г. П., 2016
- вимог сторш, яю защкавлеш в дiяльностi ВНЗ: держави, роботодавщв, студентiв, професорсько-викладацького складу;
- вщ якостi TÎeï академiчноï галузi, яку треба ощнити;
- вiд вторичного перiоду в розвитку вищоï освгти тощо.
Тому невипадково поняття «якють вищо'1' осв^и» мае рiзноманiтнi штер-претацп.
У закордоннiй науковiй лiтературi останнiм часом спостерiгаеться тен-денщя до побудови багатовимiрних моделей якосп вищо'1' освiти, де рiзним вимiрам вiдповiдають рiзнi пiдходи до цього поняття. Зокрема, популярною е загальна модель Л. Харвш i Д. Грша, згiдно з якою вирiзняють п'ять аспек-тiв поняття якосп вищоï освiти: виключнiсть (прагнення бути кращим за iнших); досконалiсть або стабшьшсть, придатнiсть до певних цшей (вщпо-вiднiсть вимогам клiентiв, потребам або бажанням), стввщношення з щною (можливiсть та термiн повернення швестицш у вищу освiту) [1, с. 12]. Близь-кою до ïx пiдходу е модель Ж. Перр^ який додатково виокремлюе якiсть вищо! освiти як атрибут, що характеризуе постшний розвиток [2, с. 108].
Усе бшьшого поширення в управлшш якiстю вищо! освiти набувае модель досконалосп Свропейсько! оргашзацп менеджменту якосп (EFQM Excellence Model) [3, с. 2]. Вона базуеться на дев'яти показниках. П'ять iз них (лщерство, управлшня персоналом, полiтика i стратепя, забезпечення ресурсами та ефектившсть ïx використання, теxнологiчнi процеси) характеризуют якiсть вищо! освiти як можливосп, що вiдображають дiяльнiсть установи, а iншi чотири (задоволення ствробгтниюв, споживачiв, вплив на зовнiшне середовище, реалiзацiя потенцiйниx можливостей) - результати, зумовлеш можливостями, та зворотний зв'язок вщ результатiв, спрямований на покращення можливостей.
У межах проекту UNESCO-CEPES «Стратепчш показники вищо! осв^и в ХХ1 стоштп» вщображеш такi основнi пiдxоди до визначення якосп вищох освiти:
1. Якють вищох освiти як зверxнiсть (високий рiвень складностi програ-ми, процедур тестування студенпв, iмiдж ВНЗ не тшьки на нацiональному, а й на мiжнародному рiвнi).
2. Якють як вiдповiднiсть поставленим цiлям (вщповщшсть загально-прийнятим стандартам, визначеним акредитацшним органом, з акцентом на досягнут результати освiтнього процесу або навчальнох програми).
3. Яюсть як задоволення споживача (виправдання очiкувань споживачiв -студенпв, батьюв, суспiльства в цшому та iншиx зацiкавлениx сторiн).
4. Якють як синонiм покращення (процес, спрямований на постшне вдо-сконалення, розвиток вщповщальносп ВНЗ за краще використання його iнституцiйноï автономп та свободи) [4, с. 251].
Якщо звернутися до в^чизняно'1 науково'1 л^ератури, то треба зауважити, що в нш також юнують рiзноманiтнi пiдходи до визначення поняття «якють вищо! осв^и»: 1) якiсть вищо! освiти як сощального iнституту; 2) якiсть вищо! освiти як педагогiчного процесу; 3) яюсть вищо! освiти як суспшь-ного процесу; 4) якiсть вищо! освiти як процесу суб'ект-суб'ектно'1 взаемо-дп; 5) якiсть вищо! освгги як загальноцивiлiзацiйного феномену; 6) якють вищо! освiти як сощокультурно'1 системи та ш.
Так, розумiючи вищу освiту як педагогiчний процес i розглядаючи !! якiсть як сукупшсть характеристик цього процесу, В. Воротшов та Г. Ша-поренкова видшяють тринадцять пiдходiв до визначення якост освiти: ш-туггивно-емтричний (досвiд та шту!щя людини); формально-пiдзвiтний (рiвень устшносп тих, хто навчаеться); психологiчний ^вень вихованостi та навченостi); процесуальний (ощнка стану навчального процесу); резуль-туючий (оцiнка результату педагопчно'1 дiяльностi осв^нього закладу); комплексний (зовнiшня експертиза матерiальноi бази, кадрового складу, програм, форм i методiв роботи тощо); багатопараметричний (оцiнка дiяль-ностi закладу на основi внутрiшньосистемних параметрiв); методологiчний (стввщношення результату з заданими цiлями); штегрований (введення категорiй, що носять штегрований характер, - компетентшсть, грамотнiсть, освiченiсть); особистiсно орiентований (розвиток особи того, хто навчаеться); сощальний (ступiнь задоволення шдивщуального i суспiльного споживача); квалiметричний (вимiрювання показникiв за параметрами) [5, с. 49-51].
Г. В. Степенко та К. В. Корсак пропонують вирiзняти «якють задуму» та «якють вiдповiдностi», а щодо якостi осв^и розрiзняють: 1) якiсть з дидактично! та/або педагопчно'1 точки зору: таю проблеми, як ефектившсть на-вчання та викладання, гнучкiсть у навчанш, компенсацiйнi програми. Якють осв^и розглядаеться як оптимiзацiя процесiв навчання та викладання;
2) якють з макроекономiчноi точки зору: питання повернення швестицш у навчання та тдготовку (також компанiями), ефект та щна розмiру класу. Якiсть освiти розглядаеться як оптимiзацiя вартостi навчання та тдготовки;
3) якiсть з сощально'1 або соцюлопчно'1 точки зору: забезпечення однакових можливостей для рiзних груп населення. Яюсть освiти розглядаеться як оптимiзацiя вiдповiдностi освiти до сощальних вимог; 4) якiсть з точки зору ^ента: здатнiсть шкiл та провайдерiв навчання вiдповiдати конкретним вимогам ^ентв (студентiв, учнiв, батькiв, роботодавщв) i надавати навчання та тдготовку. Яюсть освiти розглядаеться як оптимiзацiя вимог; 5) якiсть з точки зору менеджменту: ефективн школи та методи менеджменту загально'1 якостi в навчальних закладах. Ямсть розглядаеться як оптимiзацiя оргатзацп та процесу навчання [6, с. 52-54].
Дослщник Р. Кучма визначае якють вищо! освiти як збалансовану вщпо-вiднiсть освiти (результату, процесу, осв^ньо! системи) визначеним потребам, цшям, вимогам, нормам (стандартам), що вщповщають необхiдностi сучасного суспiльного розвитку. Автор вважае, що ямсть вищо! осв^и складаеться з якостi таких компонент, як якiсть викладання (навчального процесу, педагопчно! дiяльностi), якiсть науково-педагогiчних кадрiв, якiсть освiтнiх програм, якiсть матерiально-технiчноi бази та шформацшно-осв^-нього середовища, якiсть абiтурiентiв, якiсть наукових дослщжень, якiсть управлiння освiтою [7, с. 90].
На думку А. Токмана та I. Распотнюка, «яюсть вищо! осв^и мае три важливi аспекти: конструктивну якють курсу професшно! тдготовки, вщ-повiдну його змiстовним первинним i органiзацiйним можливостям; екс-плуатацiйну якiсть, вiдповiдну рiвню реалiзацii навчального процесу; функ-цiональну якiсть, вщповщну мiрi досягнення кшцево! мети професшно! освiти фахiвцiв» [8, с. 27].
У своему дослщженш В. Зайчук виокремлюе такi основнi параметри якосл вищо! освiти: вiдповiднiсть навчальних досягнень студенев держав-ним освiтнiм стандартам; яюсть навчально-виховного процесу, що забез-печуе рiвень особистiсного розвитку; динамша iндивiдуальних досягнень у самовизначеннi, саморозвитку, самореалiзацii; навчально-методичне за-безпечення процесу тдготовки; позитивна мотиващя навчання, готовшсть до тзнавально! дiяльностi; якiсть управлшня освiтнiми програмами, що мають бути спрямоваш на основну мету системи осв^и - забезпечити умо-ви для всебiчного розвитку студентiв, виховання громадянина демократичного сустльства [9, с. 57].
Серед шших поширених у науковiй лiтературi трактувань якост вищо! освiти зустрiчаемо такi: вщповщшсть навчально-дисциплшарно! динамiки формам культурно! шституцшно! практики; iнтегральна характеристика системи вищо! осв^и, що вiдображае ступiнь вщповщносл реальних осв^-нiх результатiв, що досягаються, нормативним вимогам, соцiальним i осо-бистiсним очiкуванням; поняття, яке охоплюе три важливi складовi: якють навчально-методично! бази, якiсть педагогiчних кадрiв та професорсько-ви-кладацького складу, якють об'екта навчання (рiвень пiдготовки фахiвцiв, здатних до ефективно! професшно! дiяльностi); складна фiлософська, еко-номiчна i соцiальна категорiя, на основi яко! формуеться освiтня полiтика, що здшснюеться керiвництвом вищого навчального закладу у вщповщнос-тi до накреслених цшей i завдань.
Усе наведене вище свщчить про те, що на сьогодш накопичено достатньо великий науковий матерiал, у якому висвiтлюються рiзнi аспекти поняття
«яюсть вищо! осв^и». Разом з тим питання про змют даного поняття до-тепер залишаеться дискусiйним [10, с. 81].
На наш погляд, при визначенш поняття «якють вищо! осв^и» слiд спи-ратися на три основш пiдходи, якi знайшли вщображення в сучаснiй соць ально-фiлософськiй думщ: об'ективiстський, релятивiстський та компетент-шсний. Перший пiдхiд проводить аналiз якост вищо! освiти на пiдставi i вхiдних параметрах освггньо! системи ВНЗ (професiйного рiвня викладачiв, рiвня матерiально-технiчного забезпечення, рiвня знань студентiв на по-чатковому етапi навчання тощо), i вихiдних параметрiв (рейтингу випускни-кiв, можливостi працевлаштування тощо). Релятивютський пiдхiд спираеть-ся на досягнення цшей навчання. Виявляеться, наскiльки рiвень навчальних досягнень студентiв вiдповiдае запланованому результату у виглядi вимог осв^шх стандартiв. Компетентнiсний пiдхiд орiентований на вдосконален-ня якостi освiтнього процесу в поточний перюд. При ощнюванш якостi вищо! свiти розглядають творчу тзнавальну активнiсть студентiв, рiвень сформованих у них компетенцш.
У вщповщносп до цих пiдходiв якiсть вищо! осв^и е характеристика вищо! осв^и, що вiдображае вiдповiднiсть iнституцiйних умов, осв^шх процесiв та результатiв навчання державним осв^шм стандартам, вимогам розвитку особистосп i суспiльства.
З цього можна припустити, що в системi якост вищо! освiти необхiдно видшити три елементи: якiсть потенцiалу вищо! освгги, якiсть процесу вищо! осв^и i якiсть результату вищо! освгги.
Якiсть потенцiалу вищо! осв^и виражаеться в таких характеристиках, як яюсть освiтнього стандарту, якiсть осв^шх програм, якiсть матерiально-техшчно! та шформацшно-методично! бази, якiсть науково-педагогiчних кадрiв, якiсть викладання (навчального процесу, педагопчно! дiяльностi), якiсть наукових дослiджень, яюсть пiдготовки абiтурiентiв i студентiв, якють виховання тощо.
Якiсть процесу вищо! осв^и - це якiсть осв^ньо! дiяльностi, якiсть технологи осв^и, використання активних форм навчання, контролю осв^нього процесу, якiсть мотивацп викладацького складу на творчють i ефектившсть педагопчно! роботи, якiсть ставлення студентв до навчання, iнтенсивнiсть освiтнього процесу, методи презентацп знань. Як зауважено в Закош Украши «Про вищу осв^у», «якiсть осв^ньо! дiяльностi - рiвень оргашзацп освiтнього процесу у вищому навчальному закладi, що вщповщае стандартам вищо! освiти, забезпечуе здобуття особами яюсно! освiти та сприяе створен-ню нових знань» [11, с. 6].
Якють вищо! осв^и характеризуе також результат осв^ньо! дiяльностi: усвiдомлення професiоналiзму, розпiзнання i реалiзацiя iндивiдуальних
здiбностей та особливостей, задоволення вимог споживачiв, працевлашту-вання, кар'ера i зарплатня, оволодiння методологiею самоосвiти, наявшсть гаранта застосування отриманих знань i практичних навичок iз вигодою для дипломованого спещалюта. У Законi Укра!ни «Про вищу освiту» наполяга-еться, що «якють вищо! освiти - рiвень здобутих особою знань, умшь, навичок, iнших компетентностей, що вщображае !! компетентнiсть, вщповщ-но до стандар^в вищо! освiти» [11, с. 6].
Найважливше значення для шновацшного розвитку вищо! школи Укра-!ни мае вирiшення проблеми забезпечення якосп вищо! освiти. I! розгляд повинен здшснюватися в контекстi Болонського процесу, учасником якого Укра!на стала в 2005 р. Будучи членом Болонського процесу, Укра!на взяла на себе зобов'язання проводити роботу з приведення якосп нацюнально! осв^и у вщповщшсть до европейських стандартiв та узгодження норматив-но-правових змiн у системi вищо! освiти згiдно зi стандартами i рекоменда-цiями Свропейського простору вищо! освгти [12, с. 362-370; 13, с. 205-209].
Уперше про необхщшсть створення системи оцшки якостi вищо! освiти на шституцшному рiвнi (рiвень вищого навчального закладу) було заявлено Мшютерством освiти i науки Укра!ни у рекомендацiях ВНЗ ГГГ-ГУ рiвнiв акредитацп щодо впровадження принципiв Болонсько! декларацп у 2005/2006 навчальному рощ. Однак згадаш рекомендацп носили здебiльшого декла-ративний характер, тому не були реалiзованi в частиш розробки систем монiторингу.
Повернення до проблеми удосконалення механiзмiв внутршнього оцi-нювання якостi вищо! осв^и здiйснено МОН Укра!ни в 2007 р. У преамбу-лi наказу Мшютерства зазначалося, що розроблення единих критерпв га-рантii якостi вищо! осв^и у ВНЗ в межах Болонського процесу потребуе запровадження оцшювання. Цим наказом керiвники ВНЗ Г-ГУ рiвнiв акре-дитацii зобов'язувалися:
- розробити та запровадити систему менеджменту якосп вищо! осв^и;
- запровадити систему рейтингового оцшювання дiяльностi науково-педагогiчних кадрiв;
- постiйно проводити мошторинг рiвня знань, умiнь, навичок i компе-тенцiй з уах циклiв нормативних дисциплiн [14].
У кв^ш 2009 р. питання щодо запровадження мошторингу якостi освiт-шх послуг у ВНЗ ГГГ-ГУ рiвнiв акредитацii розглядалося на Колегii МОН Укра!ни. Зокрема, критично! оцiнки зазнав стан розроблення та застосування нових пiдходiв до внутршнього та зовшшнього монiторингу якостi вищо! освгти. Листом вiд 2 листопада 2009 р. № 1/9-756 уам ВНЗ Мшютерство рекомендувало запровадити систему внутршнього монiторингу якостi
освГтшх послуг з урахуванням ощнок студентства i застосувати його результата для вдосконалення навчально-виховного процесу [15]. До листа дода-вався проект Типового Положення про центр мошторингу якосп освГтшх послуг ВНЗ III-TV рiвнiв акредитацп, остаточний текст якого так i не був затверджений. Однак ус зазначеш документи так i не актуалiзували процес створення на шституцшному рiвнi систем монiторингу якостi. Вщтак i вГт-чизняних ВНЗ створювалися власнi системи монiторингу, досвiд розробки та впровадження яких потребуе вивчення та узагальнення [16, с. 100].
Ми переконаш, що реальнi змши в забезпеченнi якостi вищо'1 освГти ви-щими навчальними закладами вщбудуться з реалiзацiею нового Закону «Про вищу освГту», у вiдповiдностi до якого визначена система забезпечення якосп вищо'1 освiти, яка складаеться з:
1) системи забезпечення вищими навчальними закладами якосп освГтньо'' дiяльностi та якосп вищо'1 освiти (система внутршнього забезпечення якостi);
2) системи зовшшнього забезпечення якостi освГтньо'' дiяльностi вищих навчальних закладiв та якостi вищо'1 освГти;
3) системи забезпечення якосп дiяльностi Нацiонального агентства iз забезпечення якосп вищо'1 освГти i незалежних установ ощнювання та забезпечення якосп вищо'1 освгги [11, с. 23].
Ефективними шструментами забезпечення якосп вищо'1 освГти Укра'ни служать европейська та нащональна рамки квалiфiкацiй, зокрема Рамка квалiфiкацiй Свропейського простору вищо'1 освгги (РК СПВО, 2005 р.), Свропейська рамка квалiфiкацiй для навчання впродовж життя (СРК НВЖ, 2003 р.), Нащональна рамка квалiфiкацiй (НРК, 2011 р.), а також Гмплемен-тацiя систем внутрГшнього та зовшшнього забезпечення якосп вищо'1 освь ти вщповщно до стандартiв i рекомендацш щодо забезпечення якосп у Св-ропейському просторГ вищо'1 освГти.
Таким чином, поняття «якють вищо'1 освГти» е багатоаспектне i рГзнопла-нове, що викликае широю дискусп серед науковщв. Воно охоплюе як сукуп-шсть закладених у вищу освпу ресурав, так i процес освГтньо'' дГяльносп та його результати. Для забезпечення якосп вищо'1 освГти як найважливГшо-го компонента шновацшного розвитку сучасно'1 вищо'1 школи Укра'ни необ-хщна Гмплементащя компетентшсного тдходу до аналГзу якосп вищо'1 освГти, реалГзащя комплексу шструменпв систем внутрГшнього та зовшшнього забезпечення якосп вищо'1 освГти вщповщно до стандарпв i рекомендацш Свропейського простору вищо'1 освГти як основи для штеграцп нащо-нально'' системи забезпечення якосп вищо'1 освГти в европейську систему ощнювання вищо'1 освГти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Harvey L. Defining quality / L. Harvey, D. Green // Assessment and Evaluation in Higher Education. - 1993. - Vol. 18(1). - P. 9-34.
2. Parri J. Quality in Higher Education / J. Parri // Management. - 2006. - № 2(11). -P. 107-111.
3. The EFQM Excellence Model [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ddexcellence.com/About%20 Excellence/Model.git on 6 August 2009.
4. Гарантии качества высшего образования: Глоссарий // Экспертиза качества профессионального образования : материалы семинара (20-22 июня 2014 г.). - М. : МГУ им. М. П. Огарёва, 2014. - 315 с.
5. Воротилов В. Анализ основных подходов к определению качества образования /
B. Воротилов, Г. Шапоренкова // Высшее образование в России. - 2006. - № 11. -
C.47-56.
6. Степенко Г. В. Теоретичш i практичш аспекти забезпечення якосп професшно! освпи у кра!нах Свропи / Г. В. Степенко, К. В. Корсак // Стан i проблеми розвитку профтехосвгги у розвинених крашах. Т. 3. - К. : 1н-т систем. дослщжень, 1999. -C.52-54.
7. Кучма Р. М. Сучасш системи управлшня яюстю вищо! освпи в контекст вимог Болонського процесу / Р. М. Кучма // Вюн. Ки!в. нац. ун-ту iм. Тараса Шевченка. Фiлософiя. Полгголопя. - 2010. - Вип. 94-96. - С. 87-93.
8. Токман А. Сутнють i структура поняття «якють освгти у ВНЗ» у педагопчнш лiтературi / А. Токман, I. Распошнюк // Освгга на Луганщинг - 2013. - № 1. -С. 25-29.
9. Зайчук В. О. Управлшня якютю освгги як складова державно! освггньо! полггики /
B. О. Зайчук // Педагопка i психолопя. - 2009. - № 1. - С. 56-78.
10. Прилипко С. М. Якють вищо! освпи Укра!ни в контексп Болонського процесу /
C. М. Прилипко, Г. П. Ктмова // Право та шноваци. - 2014. - № 1-2. - С. 80-87.
11. Закон Укра!ни «Про вищу освгту» (станом на 29 жовтня 2014 р.). - Х. : Право, 2014. - 104 с.
12. Ктмова Г. П. Якють вищо! освпи у аспект шновацшного розвитку вищо! школи Укра!ни / Г. П. Клiмова // Концептуальш засади становлення iнновацiйного сус-пiльства в Укра!ш : монографiя / за ред. Ю. G. Атаманово!, Г. П. Клiмово!. - Х. : Право, 2015. - 452 с.
13. Ктмова Г. П. Якють вищо! освгги: европейський вимiр / Г. П. Ктмова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Укра!ни Гм. Ярослава Мудрого». Сер. ФшософГя. -2016. - № 1. - C. 203-211.
14. Про удосконалення мехашзмГв зовшшнього та внутршнього оцшювання на-вчальних досягнень студентв [Електронний ресурс] : наказ МОН Укра!ни вгд 29.10.2007 № 948. - Режим доступу: http://academy.ks.ua/zno/docZ6.pdf.
15. Щодо запровадження мошторингу якост освпшх послуг у вищих навчальних закладах III-IV рГвшв акредитаци : Лист МОНУ вгд 02.11.2009 р. № 1/9-756.
16. Красильникова А. Классификация моделей мониторинга качества составляющих педагогической системы в отечественных высших учебных заведениях / А. Красильникова // Молодь i ринок. - 2014. - № 1. - С. 99-103.
ИНТЕРПРЕТАЦИЯ ПОНЯТИЯ «КАЧЕСТВО ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ»: СОЦИОЛОГИЧЕСКИ-ФИЛОСОФСКАЯ РЕФЛЕКСИЯ
Климова Г. П.
В статье представлены различные подходы к определению понятия «качество высшего образования», которые существуют в зарубежной и отечественной научной литературе. Особое внимание уделяется анализу объективистского, релятивистского и компетентносного подходов к определению сущности качества высшего образования. Анализируется система качества высшего образования: качество потенциала высшего образования, качество процесса высшего образования и качество результата высшего образования. Рассматриваются условия обеспечения качества высшего образования Украины.
Ключевые слова: высшее образование, качество высшего образования, качество потенциала высшего образования, качество процесса высшего образования, качество результата высшего образования, обеспечение качества высшего образования, система оценки качества высшего образования.
THE INTERPRETATION OF THE CONCEPT OF «QUALITY OF HIGHER EDUCATION»: SOCIOLOGY AND PHILOSOPHICAL REFLECTION
Klimovü. G. P.
The paper presents various approaches to the definition of «quality of higher education» that exist in the foreign and domestic scientific literature. Particular attention is paid to the analysis objectivist, competence and relativistic approaches to defining the essence of the quality of higher education. Analyzes the quality system of higher education: quality potential of higher education, the quality of the process of higher education and quality results of higher education. The first approach analyzes the quality of higher education on the basis of input parameters and university educational system (professional level of teachers, the level of logistical support, level of knowledge of students in the initial phase of training, etc.) and outputs (rating graduates, job opportunities, etc.). Relativistic approach based on the achievement of learning objectives. It turns out that as far as the level of educational achievements of students meet the planned result in a requirement educational standards. Competence approach aimed at improving the quality of the educational process in the current period. In assessing the quality of higher worlds consider creative cognitive activity ofstudents, the level prevailing in their skills. According to these approaches, quality higher education is characteristic of higher education that reflects
institutional compliance with the conditions of educational processes and learning outcomes state educational standards and requirements of the individual and society. From this we can assume that the quality system of higher education is necessary to distinguish three elements: quality potential of higher education, the quality of the process of higher education and quality results of higher education. The quality of the potential of higher education is reflected in characteristics such as the quality of the educational standard of quality educational programs, the quality of material, information and methodological framework, the quality of the teaching staff, the quality of teaching (educational process, educational activities), quality of research, quality of entrants and students quality education and so on. The quality of the process of higher education - is the quality of education, quality of education technology, the use of active learning, control of the educational process, the quality offaculty motivation for creativity and effectiveness of teaching quality ratio of students to teaching, the intensity of the educational process, methods ofpresentation of knowledge. As noticed in the Law of Ukraine «On Higher Education», «quality of education - the level of the educational process in higher education that meets the standards of higher education, provides people quality education and promote the creation of new knowledge». Quality of Higher Education describes the result of educational activities, awareness of professionalism, recognition and implementation of individual abilities and characteristics, satisfaction of consumers, employment, careers and salaries, self-mastery methodology as a guarantee application of knowledge and practical skills to benefit from a certified specialist. The Law of Ukraine «On Higher Education» insisting that «the quality of higher education - the level of a person obtained knowledge, skills and other competencies that reflects its competence, in accordance with the standards of higher education». The conditions to ensure the quality of higher education in Ukraine. Effective tool to ensure the quality of higher education in Ukraine serve European and national qualifications framework, including Qualifications Framework European Higher Education Area (LCD EHEA in 2005), the European Qualifications Framework for lifelong learning (YERK NVZH, 2003), the National Qualifications Framework (NLC 2011) and the implementation of internal and external quality assurance in accordance with the standards and guidelines for quality Assurance in the European higher education area.
Key words: higher education, quality of higher education, quality of higher education capacity, the quality of the process of higher education, quality results of higher education quality assurance system of assessing the quality of higher education.
