Інтерфейс системи квазідовільних запитів у єдиному інформаційному просторі Текст научной статьи по специальности «Компьютерные и информационные науки»

УДК 004.5 1.М. ОКСАНИЧ*

1НТЕРФЕЙС СИСТЕМИ КВАЗ1ДОВ1ЛЬНИХ ЗАПИТ1В У ЕДИНОМУ 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ ПРОСТОР1

1нститут проблем математичних машин i систем НАН Украши, Кшв, Украша

Анотаця. Розглядаеться задача побудови довтьних запит1в користувача в единому тформацтному простор1. Пропонуеться застосування технолога кваз1довыьних запит1в в единому тформацтному просторi складног предметног област1. Наводиться приклад перехресно-го запиту.

Ключов1 слова: ттерфейс користувача, довтьт запити користувача, единий тформацтний про-стiр.

Аннотация. Рассматривается задача построения произвольных запросов пользователя в едином информационном пространстве. Предлагается применение технологии создания квазипроизвольных запросов в едином информационном пространстве сложной предметной области. Приводится пример перекрестного запроса.

Ключов1 слова: интерфейс пользователя, произвольные запросы пользователя, единое информационное пространство.

Abstract. The problem of constructing arbitrary user queries in a single information space is discussed. The use of technologies for creating quasi-random queries in a single information space of complex domain is proposed. The example of a crosstab query is given. Keywords: user interface, arbitrary user queries, single information space.

1. Вступ

У зв'язку з поширенням тформацтно-комушкацтних технологий в yci сфери людсько'1 дiяльноcтi, яке спостер^аеться на сьогодшшнт день у свт, викликае ттерес задача об'еднання тформацтних ресурав, що описують рiзнi види ще! дiяльноcтi, та технологий 1х обробки в единому шформацшному проcторi (СШ) [1]. Стутнь такого об'еднання може бути рiзною i залежати як вщ тформацтних потреб cпоживачiв тформацп, так i вщ наяв-них технiчних можливостей. Переваги створення единого тформацтного простору очевидна це едина iнформацiйна база даних з единими довiдниками i несуперечливою iнформацiею, уведеною без дублювання i завжди актуальною; вiдcутнicть необхiдноcтi ттеграцп рiзних iнформацiйних систем, що використовують «сво!» бази даних; можливicть створення ушфшованих програмних комплекciв i единих методiв управлiння iнформацiйними процессами.

Одним з головних завдань, якi стоять перед тформацтною системою, що працюе в С1П, е видача тформацп, необхщно! кориcтувачевi. Поряд з масивом заздалепдь передба-чених системою докумешив i довiдок (так званих регламентованих запшив), користувач повинен мати можливють cамоcтiйно («на льоту») отримувати довшьну, необхiдну йому iнформацiю, яка мютиться в iнформацiйнiй cиcтемi, тобто тформацтна система повинна надавати кориcтувачевi засоби побудови довшьних запитiв. У даний час на ринку тформацтних технологий юнуе ряд таких iнформацiйних систем. Це система управлтня документами "Браво" [2], система управлтня торговою дiяльнicтю «АСТОР» [3], система «^-Бюджет РФ» [4] та т. Як правило, це тоземш системи, вони складш, дорогi i розрахованi на певш предметнi облаcтi. Тому задача створення заcобiв побудови довiльних запитiв користувача в тформацтнт cиcтемi, що працюе в С1П, е все ще актуальною на cьогоднiшнiй день.

© Оксанич 1.М., 2014

ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2014, № 3

У статп [5] була запропонована й описана технология побудови квазiдовiльних запипв користувача для одше! вузько! предметно! область Квазiдовiльними названi довiльнi запити користувача, яю вiн може створювати самостiйно, оперуючи тiльки заздалегiдь зумовленими термшами дано! предметно! областi. Перевагою квазщовшьних запитiв е також i можливiсть автоматично! побудови iнтерфейсу (виходячи з метаопиав тематичних представлень в Sybase PowerDesigner) на природнiй мовi користувача, оскiльки для побудови штерфейсу використовуеться iнформацiя, що знаходиться в базi даних [6].

Розглянемо можливосп та особливостi застосування технологи побудови квазщовшьних запипв до iнформацiйних ресурав единого iнформацiйного простору.

2. 1нформацшна модель складноУ предметноУ областi

Створення единого iнформацiйного простору дае можливють побудувати та описати iнформацiйну модель вае! предметно! областi, для яко! будуеться СГП, а не тшьки окремо! ii частини. Це дозволить об'еднати рiзнi iнформацiйнi запити користувача в единому штерфейа, що у свою чергу дасть змогу проводити аналiз i монiторинг поточного актуального стану вае! предметно! обласп та можливiсть оперативно аналiзувати шформащю про не!.

Рис. 1. Модель складно! предметно! обласп

Розглянемо складну предметну область (ПрО), наприклад, предметну область яко-го-небудь мшютерства або вщомства. Таку ПрО можна уявити такою, що складаеться з низки домешв (областей), кожен з яких описуе якийсь вид дiяльностi (наприклад, будiвництво, лiквiдацiя надзвичайних ситуацiй, проведення навчань, фiнанси, закупiвлi та ш.) Для опису семантики предметно! обласп будемо використовувати фреймову модель.

Тодi кожен iз доменiв складно! ПрО буде являти собою набiр фреймiв (роздiлiв) i слотiв (термiнiв, понять) ПрО (рис. 1).

Доменна структура ПрО дае уявлення про сукупшсть рiвноцiнних видiв дiяльностi, якi здшснюються в данiй ПрО, в той час як фреймова модель представляе частину ПрО тшьки по одному виду дiяльностi, тобто для кожного виду дiяльностi (для кожного домену ПрО) будуеться своя фреймова модель.

Фреймова модель подае кожен домен ПрО у виглядi iерархiчноi структури фреймiв, якi виступають як тематичш роздiли домену ПрО:

Ф - модель = {Д„ Фш, СЛ1пк },

де Д. - домени складно! ПрО;

Ф1п - фрейми домену (роздши ПрО, що складаються з одного або декшькох понять ПрО);

СЛ1пк - слоти фрейма Ф1п (термiни роздiлiв ПрО, якi можуть приймати певш значення).

Строгий порядок розташування фреймiв у серединi домену i слотiв у серединi кожного фрейма дае можливють створити для користувача природну i звичну картину роботи в штерфейа, де найбшьш важливi для нього роздши завжди будуть попереду.

Фреймова модель ПрО е основою для створення реляцшно! модел^ яка використовуеться для збер^ання даних у БД.

3. Побудова тематичних представлень

Задача побудови штерфейсу користувача квазщовшьних запитiв полягае в тому, щоб кори-стувач бачив на екраш комп'ютера роздши i термiни роздiлiв ПрО, розташоваш в зрозумiлому i потрiбному для нього порядку, тобто фактично фреймову модель ПрО. Ця задача може бути виршена за допомогою тематичних представлень ^ртуальних таблиць в БД), що iмiтують фрейми i слоти фреймово! моделi ПрО, i змют яких динамiчно обчислюеться СУБД на пiдставi даних, що мiстяться в реляцшних таблицях БД.

Перевагою С1П е можливiсть створення едино! вiртуальноi бази даних вае! ПрО. Не важливо, де i на яких серверах знаходяться даш про ПрО, але якщо вони об'еднанi в едину мережу, то вони стають завжди спшьно доступними, а використання алiасiв у назвах представлень приховае справжнi мiсця розташування даних.

Технология побудови тематичних представлень TemaView, яка описана в [5], у ви-падку складно! ПрО доповнюеться ще одним метаописом - створенням MegaView, що мiстить данi про вс домени ПРО. Для моделювання фреймово! моделi кожного домену ПрО використовуеться окрема система TemaView, кореневий фрейм яко! являе собою «головне» представлення - GlaView. 1нформащю про всi GlaView (назву та опис) мютить MegaView. Додаючи або видаляючи рядки з MegaView, можна додавати або видаляти шформащю в штерфейа про цiлi домени складно! ПрО, а додаючи або видаляючи рядки з кожного GlaView, можна додавати або видаляти шформащю про окремi роздши домену ПрО. Система тематичних представлень для складно! ПрО, яка створена за iерархiчною схемою з'еднання, показана на рис. 2.

На рис. 2:

MV - MegaView складно! ПрО;

GVi - GlaView 1 -го домену ПрО;

ТУт - TemaView п -го фрейма 1 -го домену ПрО;

ГОп - первинний ключ, який з'еднуе TemaView п -го фрейма 1 -го домену ПрО.

Рис. 2. Тематичш представлення складно! ПрО

Використання бази даних Bciei ПрО дае можливють будувати перехресш запити, а саме запити до даних з шших домешв ПрО. Це означае, що е можливicть конструювати не лише фразу WHERE в реченш SELECT [5], а й фразу FROM. Для цього пропонуеться ви-користовувати для алiаciв тематичних представлень мнемошчне кодування, яке дозволить однозначно щентифшувати кожне представлення за змютом. Наприклад, якщо потрiбно знайти, в яких доменах використовуеться той або шший термш ПрО, необхщно: 1) кори-стуватися подiбним кодуванням для TemaView, що описують схож! фрейми в рiзних доменах (принаймш 3-5 оcтаннiх cимволiв в алiаcах повиннi cпiвпадати); 2) використовувати однакове кодування для одних i тих же термшв ПрО в уах TemaView. Однак, оcкiльки для складно! ПрО таких TemaView буде досить багато, то для того, щоб не плутатися, i пропонуеться використовувати мнемошку в !хшх назвах.

Розглянемо приклад. Потрiбно визначити, де використовувався автомобшь КАМАЗ-

5320.

Ршення.

1-й крок. Знаходимо TemaView, даш яких мicтять технiку. Тут може бути зробле-ний, наприклад, такий запит: Select VIEW_NAME from dba_views where substr(VIEW_NAME , 9,4 ) = ' TEXN '.

2-й крок. Переглядаемо вci TemaView у ци^ i знаходимо тi, в яких значення поля ' Назва виду техшки ' = ' КАМАЗ-5320 '.

3-й крок. Для кожного TemaView n-го фрейма i-го домену ПрО iз знайдених, вико-ристовуючи первинний ключ i-го домену IDin, знаходимо GlaView i -го домену ПрО, яке мютить назву цього домену ПрО.

4-й крок. За назвою кожного GlaView iз знайдених GlaView в MegaView знаходимо опис тих видiв дiяльноcтi складно! ПрО, де використовувався автомобшь КАМАЗ-5320.

4. Висновки

Запропонована технолопя створення квазщовшьних запшйв в С1П надае можливють побу-дови iнтерфейсу користувача, в якому вш мав би можливють проаналiзувати стан Bciei' складно! ПрО по питаннях, що його щкавлять, провести монiторинг та отримати вщповщш оцiнки процесiв, якi протiкають у ПрО у реальному масштабi часу. ^iM того, iнтелектуалiзований iнтерфейс, що використовуе доменно-фреймову структуру, надае користувачевi реальну картину ПрО, яка вщповщае його уявленню i розумiнню ПрО. Описана технология може бути використана для створення системи запшйв в единому шформацшному просторi будь-яко! складно! предметно! областi.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Единое информационное пространство-Life-Prog.htm [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://life-prog.ru/view_zam2.php?id=104&cat=4&page=1.

2. БРАВО-ДОКА - Документоархив.htm [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.bravosoft.ru/prj doka.html.

3. Ваш магазин - АСТОР-Украина.htm [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://astor-ua. com.ua/ retail/vash-magazin.html.

4. Хохлова М.Н. Сетецентрическая G-3 система управления «G-3 Бюджет РФ» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: //www 1 .minfin. ru/common/img/uploaded/library/2011/10/Cefey 22102011.pdf.

5. Оксанич И.Н. Квазипроизвольные запросы к базам данных и информационная модель их реализации / И.Н. Оксанич // Математичш машини i системи. - 2010. - № 3. - С. 45 - 52.

6. Литвинов В.А. Технология и инструментарий реализации гиперпараметрическах (квазипроизвольных) запросов к тематической базе данных / В.А. Литвинов, И.Н. Оксанич, В.И. Ходак // Математичш машини i системи. - 2012. - № 1. - С. 60 - 68.

Стаття над1йшла доредакцп 27.05.2014