CC BY
7
УДК 371.134.013
1НТЕРАКТИВНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ ЯК ЗАС1Б П1ДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩОМУ В1ЙСБКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ
ЗАКЛАД1
В.О. Табуненко, доц., к.т.н., B.I. Кужелович, ст. викл., Нацюнальна академ1я Нацюнально*1 гвардн Украши, м. Харкчв
Анотац1я. Обгрунтована Heoôxidmcmb епроеадження в наечалъний процес у еищих втсъкових наечалъних закладах тформацтно-комуткативних технологий i як способу реформуеання системы втськовог oceimu в Украш, i як засобу тдвищення якост1 профестног тдготовки втсь-кових Kadpie.
Ключов1 слова: ттерактивт методы наечання, реформуеання втськовог системы oceimu, тдготовка втськових Kadpie, профестна дiялънicmъ.
ИНТЕРАКТИВНЫЙ МЕТОД ОБУЧЕНИЯ КАК СПОСОБ ПОВЫШЕНИЯ КАЧЕСТВА УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА В ВЫСШЕМ ВОЕННОМ УЧЕБНОМ ЗАВЕДЕНИИ
В.А. Табуненко, доц., к.т.н., В.И. Кужелович, ст. преп., Национальная академия Национальной гвардии Украины, г. Харьков
Аннотация. Обоснована необходимость внедрения учебных заведениях информационно-коммуникативных технологий и как способ реформирования системы военного образования в Украине, и как средства повышения качества профессиональной подготовки военных кадров.
Ключевые слова: интерактивные методы обучения, реформирование военной системы образования, подготовка военных кадров, профессиональная деятельность.
INTERACTIVE METHOD OF EDUCATING AS A METHOD OF UPGRADING OF EDUCATIONAL PROCESS IS IN HIGHER MILITARY EDUCATIONAL
ESTABLISHMENT
V. Tabunenko, Assoc. Prof., Cand. Sc. (Eng.), V. K^helovich, Asst. Prof., National academy of National Guards of Ukraine, Kharkiv
Abstract. The necessity of introduction is in-process grounded for an educational process in higher soldiery educational establishments of informatively-communicative technologies and as a method of reformation of the system of military education in Ukraine and means of upgrading of the professional training of soldiery personnel's.
Key words: interactive methods of studies, reformation of the military system of education, training of soldiery personnel's, professional activity.
Вступ
Пщготовка вшськових кадр1в у Нацюнальнш академп Нацюнально1 гвардп Украши (НАНГУ) здшснюеться вщповщно до Положения [2] та значною м1рою вщр1зняеться вщ подготовки цившьних фах1вщв, оскшьки до-
датково вимагае не тшьки знань та умшь за обраним фахом, але i виховання мужносп та громадянсько! вщповщальносп, психолопч-hoï стшкосп, командирських та оргашзацш-них навичок для майбутнього керування шд-леглими. Реал1защя цих вимог е можливою при впровадженш у сферу вшськово! ocbîth
нових, професшно ор1ентованих метод1в нав-чання, що враховують специфшу само! освгги.
Анал1з публжацш
При шдготовщ вшськових кадр1в необхщно враховувати й системну кризу вшськово! освп-и, яка була зумовлена безпосередньо кризою в осв1тянськш сфер1 суспшьства. Впчизняна система вшськово! осв1ти пере-бувае у сташ «культурного шоку», що харак-теризуеться конфлштною взаемод1ею трьох тишв цшностей [2]:
- цшностей радянсько! вшськово! школи -релштова пам'ять системи вшськово! осв1ти представлена старшими офщерами та генералами;
- цшностей нацюнально! вшськово! школи, яка щойно зародилася I перебувае на еташ становления, - представлена вшськовослуж-бовцями, яю закшчили нацюнальш вищ1 вш-ськов1 навчальш заклади;
- цшностей, що ¿мплементоваш захщноевро-пейською та англо-американською вшсько-вими школами, нолями яких е вшськовос-лужбовщ, яю пройшли переподготовку у ВНЗ кра!н Заходу, брали участь у м1жнародних миротворчих мю1ях, операщях.
Починаючи з 2011-2012 навчального року, подготовка вшськових кадр1в за вс1ма осв1т-ньо-квал1ф1кацшними р1внями проводиться за новим Перелшом галузей знань, напрям1в та спещальностей, який враховуе европейсью принципи формування напрям1в та спещаль-ностей шдготовки вшськових фах1вщв. Зпд-но з програмою реформування Нацюнально! гвардп Укра!ни передбачено в тому числ1 реформування й системи вшськово! осв1ти, головна мета яко! спрямована на актив1защю подготовки вшськових кадр1в.
Проблема актив1зацп шзнавально! д1яльносп у процес1 навчання не нова. Питания активь зацп шзнавально! д1яльносп курсангав почали активно дослщжуватися з 90-х роюв ми-нулого столггтя. Р1зномаштш засоби активь зацп шзнавально! д1яльносп були обгрунто-ваш у працях укра!нських педагопв, таких як О.1. Бшецький, О.Ф. Музиченко, Б. Г. Гршче-нко, С.Ф. Русова, О.П. Потебня, В.1. Помо-гайба [2].
Виникае потреба у виршенш об'ективного протир1ччя м1ж необхщнютю активного формування професшно! компетенцп у нових
вшськових кадр1в, що навчаються у вищих вшськових навчальних закладах (ВВНЗ), та обмеженими можливостями !! формування шляхом використання традицшних метод1в навчання радянсько! вшськово! школи.
Мета 1 постановка завдання
Розробка 1 впровадження ново! професшно ор1ентовано! вшськово! осв1ти пов'язаш з1 змшами у сощально-пол1тичнш та економ1ч-нш ситуацп в Укра!ш та за кордоном. Змша вимог до подготовки вшськових кадр1в, виду професшно! д1яльносп, застосування ново! вшськово! техшки 1 сучасного озброення ви-магають у нишшшх вшськовослужбовщв нового р1вня мислення й визначаються такими складовими - знати, вм1ти, здшснювати. У зв'язку з цим актуальними стають нов1 ш-терактивш засоби навчання.
Метою роботи е обгрунтування необходносп впровадження в навчальний процес у ВВНЗ штерактивних метод1в навчання як засобу актив1зацп прискорення шзнавально! д1яль-носп вшськових кадр1в у перюд реформування системи вшськово! осв1ти.
Анал1з штерактивного методу навчання
як засобу пщвищення якосл професшноТ компетенцн курсант1в
Нишшш випускники ВВНЗ мають бути не тшьки спроможними швидко вживатися в обставини, що склалися, та правильно ощ-нювати поди, що вщбуваються, оперативно зосереджуватись на необходних для свое! життед1яльносп фактах наукового, полночного та вшськового змюту - вони повинш волод1ти знаниями та вмшнями з обраного напряму професшно! д1яльностг
Змют термша «компетенщя» для вшськовослужбовщв характеризуемся як знаниями та вмшнями, так 1 досвщом у певнш сфер1 люд-ського буття щодо здшснення професшно! д1яльностг Термш «компетентнють» е оцш-ною категор1ею, що характеризуе вшськово-службовця як суб'екта професшно! д1яльнос-т1 та розкривае його здатнють усшшно вико-нувати сво! повноваження [3].
Оцшювання р1вня профес1йно! компетентно-сп сприяе розвитку здатност1 в1йськовослу-жбовця використовувати в конкретн1й ситуа-цп набут1 знания, вм1ння, навчальний та жит-
тевий досвщ, вмшня бачити проблеми i шляхи i'x розв'язання.
Сучасш ВВНЗ стоять перед прикрим фактом: в умовах традицшних форм та метод1в на-вчання курсанти, пасивно отримуючи шфор-мащю, не вм1ють здобувати И самостшно i своечасно застосовувати те, що знають. Теоретичною основою запровадження штерак-тивних метод1в навчання мусять бути систе-мний, особистюно-зор1ентований та д1яльш-сний шдходи до побудови дидактичних про-цес1в.
Слово «штерактив» - англшського похо-дження (вщ «interakt», у якому «inter» озна-чае «взаемний», a «akt» - «д1яти»). Суть ште-рактивного навчання полягае в тому, що на-вчальний процес вщбуваеться за умови пос-тшно!, активно! взаемодп Bcix курсанта на-вчально! групи без винятку. Це сумюне навчання, де курсант i викладач е р1вноправни-ми, р1внозначними суб'ектами навчання, ро-зумдать, що вони роблять, що вони знають, вмдать i здшснюють. Оргашзащя штеракти-вного навчання передбачае моделювання проблемних ситуацш, використання рольо-вих irop, спшьне виршення завдання на ос-HOBi анал1зу обставин та вщповщно! ситуацп. Воно ефективно сприяе формуванню нави-чок i вм1нь, виробленню цшностей, створен-ню атмосфери сшвроб1тництва, взаемодп, дае змогу викладачу стати справжшм лще-ром вшськового колективу.
1нтерактивна взаемод1я виключае домшуван-ня як одного учасника навчального процесу над шшим, так i одше! думки над шшою. Пщ час штерактивного навчання курсанти вчать-ся спшкуватися усередиш вшськового колективу як вшськового шдроздшу, критично мислити, приймати продуман! ршення. 1нте-рактивне навчання не е зовс1м новим, адже под1бш шдходи застосовувалися протягом короткого часу на початку розвитку радянсь-ко1 педагопки: були дуже поширеними у школ1 як лабораторне та бригадне навчання 20-х роюв. Сучасш автори стверджують [2, 4], що при використанш такого методичного шдходу шдвищуеться коефщент кори-сно1 дп процесу засвоення шформацп. За да-ними американських вчених [5], шд час лек-u,ii студент засвоюе всього лише 5 % мате-piany, шд час читання - 10 %, роботи з вщео-та аудю- матер1алами - 20 %, шд час демон-страцп - 30 %, шд час дискусп - 50 %, шд
час практики - 75 %, а коли студент навчае шших чи вщразу застосовуе знания - 90 %.
Виходить, що найменших результата можна досягти за умов пасивного навчання (лекщя -5 %, читання -10 %), а найбшьших завдяки штерактивному (дискусшш групи - 50 %, практика через д1ю - 75 %, навчання шших чи негайне застосування - 90 %).
Ще одшею з причин незадовшьного засвоення курсантами почутого на занятп е темп, ¿з яким викладач говорить, та стушнь сприй-няття його мовлення. Бшьшють викладач1в промовляе приблизно вщ 100 до 200 сл1в за хвилину. Але курсанти не здатш сприйняти такий пот1к шформацп. За високо! концен-трацп уваги вони можуть сприйняти вщ 50 до 100 сл1в за хвилину, тобто половину. Вони починають обдумувати детал1 почутого, вщволшаються та навпъ обдумують проблеми, що не стосуються самого заняття.
Дослщження, проведене в одному з американських коледж1в, де переважае лекцшна форма навчання, показало, що студенти були неуважними приблизно 40 % часу. Бшьше того, коли за перш1 десять хвилин студенти ще могли пам'ятати 70% шформацп, то за останш 10 хвилин семшарського заняття вони сприймали всього 20% матер1алу. Не дивно, що студенти шд час викладання лекцшного вступного курсу до психологи знали лише на 8% бшьше, шж контрольна група, яка не слухала курсу взагал1 [6].
Застосування штерактивного методу навчання висувае певш вимоги до змшення струк-тури навчального заняття, яка може склада-тися з п'яти елемента:
- мотивацп;
- оголошення теми та очшування навчальних результата;
- надання необхщно! шформацп;
- штерактивно! вправи як центрально! час-тини заняття;
- шдведення шдсумюв та оцшювання результата заняття.
Пропонуеться пояснения структури штерак-тивного методу навчання.
Мотиващя мае сфокусувати увагу курсанта на проблем! й викликати штерес до обгово-рювано! теми та займати не бшьше 5 % часу заняття.
Що ж до оголошення теми та очшування на-вчальних результата, то мета цього етапу -забезпечити розумшня курсантами наступно-го змюту 1хньо1 д!яльносп на занятп та того, чого чекае вщ них викладач.
Необхщну шформащю слщ давати в доступ-нш, переконливш форм! ¿з застосуванням штерактивних технологш, котр1 дозволяють не залишати жодного учасника навчального ироцесу поза увагою. Виб1р конкретно за-пропоновано! технологи сприятиме реал1за-цп комушкативно-д!яльшсного шдходу до навчання, що забезпечить виховання у про-цес1 розвитку д1яльносп шляхом формування комушкативних умшь 1 навичок.
1нтерактивна вправа присвячена шдведенню шдсумюв та обговоренню основних теорети-чних положень з теми заняття. Мета цього етапу - почути думку кожного курсанта, його розумшня та вщношення до обговорю-ваних питань 1 сприйняття змюту заняття. 1нтерактивна частина займае приблизно 60 % часу заняття, де викладач виступае як оргаш-затор або ведучий дискуси, намагаючись на-дати учасникам максимум можливостей для самостшно! роботи 1 навчання у сшвпрацг
Щдбиття шдсумюв заняття - це дуже важли-вий етап штерактивного заняття, який повинен включати:
- пояснения змюту опрацьованого матер1алу;
- пор1вняння отриманих результата заняття з очшуваними;
- анатз того, чому вщбулося так чи шакше;
- загальш висновки та формулювання насту-пно1 теми для обм1ркування;
- встановлення зв'язку м1ж тим, що вже вь домо, 1 тим, що потр1бно засво!ти у майбут-ньому;
- складання плану до наступного заняття.
Сам комплекс апаратних засоб1в, необхщних для забезпечення штерактивного навчання, як правило, складаеться з комп'ютера, ште-рактивно! дошки, мультимедшного проектора та пристро!в зв'язку (веб-камера, система передач! даних, адаптер тощо) [7]. До складу комплексу може також входити пристрш тактильного введения даних (штерактивний безпровщний планшет, штерактивний рщко-кристал1чний дисплей (штерактивна граф1ч-на панель), що об'еднуе в соб1 функци мош-тора I цифрового планшета; система штерактивного опитування - пульти, безпровщш
мшрофонш системи) 1 система звукового су-проводу.
Викладач, стоячи бшя штерактивно! дошки, може задавати сво! запитання, а курсанти за допомогою штерактивних безпровщних планшета можуть вщповщати на запитання викладача, ставити сво! запитання, брати участь у процес! обговорення. Таким чином, м1ж викладачем 1 курсантами виникае ште-рактивний д1алог, що значно шдвищуе р1вень сприйняття 1 розумшня матер1ал1в заняття. Якщо курсант працюе бшя дошки, то викладач може вшьно перемщатися по аудиторп та вносити корективи за допомогою безпро-вщного планшета.
Для контролю знань зручно використовувати безпровщш пульти. Щд час заняття викладач ставить запитання, а курсанти вщповщають на них простим натисненням на кнопки пульта. Результата опитування збер1гаються 1 вщображаються в режим! реального часу. Пюля закшчення заняття результата опитування можна експортувати у програмному продукт! ! проводити анал!з щодо досягнення мети заняття.
Приклад застосування в навчальному процес! шформативно-комушкацшних технолог!й: в!дпрацювання питания «Виб!р району роз-м!щення ПАРМ-1М1» з дисципл!ни «Екс-плуатац!я та ремонт вшськово! автомобшьно! техшки». ПАРМ - це пересувна автомобшь-на ремонтна майстерня, яка орган!зац!йно складаеться з двох в!дд!лень ! п'яти окремих пост!в ! призначена для надання допомоги безпосередньо в районах виходу в!йськових машин з ладу (шд час проведения навчань або бойових д!й у в!дрив! в!д мюць пост!йно! дислокац!!).
Розм!щення майстерн! на мюцевосп повинно забезпечити схован!сть та рацюнальну орга-н!зац!ю виробничого процесу ремонту вшсь-кових машин. Дшянка м!сцевост! при вибор! для розмщення ПАРМ повинна бути горизонтальною, мати приблизно ширину 5080 м, довжину 100-120 м ! в!дпов!дати таким вимогам:
- забезпечувати можливост! швидкого роз-гортання та вщсутносп загазованост! при робот! обладнання;
- поблизу мають бути джерела води для по-бутових ! виробничих потреб та пожежно! безпеки;
- мае бути забезпечення природного маску-вання 1 укриття матер1ально! частини та ремонтного фонду;
- мшмальш витрати на шженерне обладнання;
- можливють руху машин у будь-яку погоду I будь-яку пору року;
- мае бути забезпечена надшна кругова охо-рона 1 оборона та захист вщ збро! масового ураження або шших вид1в збро!;
- можливють швидкого 1 зручного виведення матер1ально! частини в шший район;
- розосереджене розташування рухомих май-стерень, спещальних автомобшв, установок 1 виробничих намет1в.
Вщстань м1ж виробничими наметами, рухо-мими майстернями, спещальними автомо-бшями й установками визначаеться характером мюцевосп й можливостями кабельно! електрично! мережа
Завчасно на штерактивнш дошщ викладач створюе реальну карту мюцевосп для розмь щення майбутнього району польового вихо-ду та вибору мюцевосп задля розгортання на н!й ПАРМ.
На додатковш панел! створюються шктогра-ми спещальних автомобшв 1 установок, виробничих намет1в окремих вщщлень 1 поспв, про!зних дор1г, окотв для охорони та оборони, яю надал! потр1бно рацюнально розмю-тити на штерактивнш карт! з урахуванням схеми технолопчного процесу поточного ремонту машин у польових умовах та визна-чених вимог.
Попередньо викладач пояснюе схему технолопчного процесу поточного ремонту машин, шш1 питания 1 супроводжуе викладання матер1алу презентащею на штерактивнш дошцг Дотиком до шктограми вш може пе-ремютити окрем! виробнич! об'екти на те мюце, де !х доцшьно розмютити на картг Можна зменшувати або збшьшувати окрем! виробнич! об'екти. Додатково викладач на-гадуе приблизш розм1ри окремих об'екпв ПАРМ для 1х розмщення та вимоги до вибору мюцевосп для розгортання ремонтних засоб1в.
При цьому в курсант!в спрацьовують р1зш види пам'ятк «зорова», «слухова» 1 «лопч-на», яю е основними способами сприйняття 1 запам'ятовування навчального матер1алу. 1м надаеться можливють самостшно змоделю-
вати рацюнальну схему технолопчного процесу поточного ремонту машин у польових умовах для розгортання ПАРМ з урахуванням визначених вимог. Цей спошб прийняття ршень 1 вщтворення !х на карт! шдвищуе р1вень запам'ятовування теоретично! шформацп та застосування И на практищ шд час проходження служби в якосп командира ремонтного шдроздшу.
Додатковим програмним забезпеченням може проводитися керування системою з пульта дистанцшного керування - пульта курсанта, яке може бути використане для ште-рактивного навчання групи курсанта.
1нтерактивш планшети Шэетгйе МоЫ - ще-альний зас1б для актив!зацп шдивщуально! роботи курсанта в аудиторп, створення ви-сокого р1вня мотивацп навчання. При вико-ристанш з комплексом оперативного контролю знань на кольоровому диспле! штеракти-вного планшета викладача вщображаються вщповщ! курсанта. Це дае змогу викладачев! виявити курсанта, яю потребують особливо! уваги, або теми, на яких сл!д зосередитись. Кожному курсантов! видаеться пульт дистанцшного керування для введения в!дпов!д!. На екран виводиться формулювання навчального завдання (з використанням граф!ки, карти м!сцевост!, п!ктограм виробничих об'ект!в), теля чого курсанти вводять вщпо-вщ (методом альтернативного вибору, вибору одного з багатьох вар!ант!в упорядкуван-ня), натискаючи клав!ш! з цифрами.
Для оцшки впливу !нтерактивного методу на шдвищення якост! навчання було проведене досл!дження методом спостереження, яке складалося з проведения групового та практичного занять !з польовим виходом, на приклад! двох р!зних навчальних груп (по одному вар!анту в кожн!й груп! окремо). До контролю та оцшювання знань, навичок ! вмшь учасник!в висувалися таки вимоги: об'ек-тивн!сть, умотивован!сть, обгрунтован!сть прийняття ршень та час на виконання вправ. Оц!нка проводилася за чотирибальною системою: «вщмшно», «добре», «задовшьно» та «незадовшьно» (критер!! оц!нювання визна-чено у навчальн!й програм! дисципл!ни).
У першому вар!ант! досл!дження було проведено групове заняття у склад! навчально! групи традиц!йним методом з використанням паперово! карти м!сцевост!, традицшно! дош-
ки, крейди та з мовним пояснениям завдання викладачем. Поим, для закршлення навчаль-ного матер1алу, було проведено практичне заняття з польовим виходом для реального вибору мюцевосп та розгортання там вироб-ничих об'екпв ПАРМ з урахуванням схеми технолопчного процесу поточного ремонту машин у польових умовах.
Результатами оцшювання знань, навичок 1 вмшь учасниюв встановлено 3,8 бала за результатами групового заняття та 4,1 бала за виконання практичного заняття в середньому по груш. При цьому виконувався вим1р часу викладачем, де було встановлено, що 7580 % особового складу навчально! групи ви-конали завдання у вщведений час, а 20-25 % не встигли його виконати, для чого !м було видшено додатковий час (приблизно 20-30 хв).
У другому вар1аш! дослщження було проведено аналопчне групове заняття у склад! ш-шо1 навчально! групи, але з використанням !нтерактивного методу навчання, штерактивно! дошки, планшета та пульта дистанцш-ного керування, роботу з якими було пояснено протягом заняття. Пот!м було проведено аналопчне практичне заняття з польовим виходом.
Результатами оцшювання знань, навичок ! вмшь учасник!в встановлено 4,2 бала за результатами групового заняття та 4,7 бала за виконання практичного заняття в середньому по груш. При цьому виконувався вим!р нав-чального часу викладачем, де було зафшсо-вано, що 100 % особового складу виконали завдання у встановлений час.
Результата проведеного дослщження методом спостереження показують, що застосу-вання !нтерактивного методу навчання як засобу актив!зацп прискорення п!знавально! д!яльност!, з приблизно однаковою к!льк!стю учасник!в, шдвищуе якють засвоення навча-льного матер!алу.
Висновки
В!дпов!дно до мети статп було проведено досл!дження методом спостереження, з використанням р!зних метод!в навчання: тра-
диц!йного для вшськово! школи та нового -штерактивного, що показало:
- шд час проведения навчального теоретичного та практичного занять за одшею темою та з використанням р!зних метод!в навчання (традицшного та нового), при використанш !нтерактивного методу п!двищуеться формування професшно! компетенцп учасник!в на
0.4.та 0,6 бала вщповщно;
- при використанш штерактивного методу навчання скорочуеться час на виконання завдання за рахунок надання можливостей роз-витку творчих зд!бностей !! учасникам;
- подальшим напрямом досл!джень може стати проектування методичного забезпе-чення !нтерактивного навчання у вищих в!йськових навчальних закладах.
Лггература
1. Положения про орган!зац!ю осв!тнього
процесу в Нац!ональн!й академп Нацюнально! гвардп Укра!ни (Затверджено вченою радою Нац!онально! академп Нац!онально! гвардп Украши. Протокол № 24 вщ 28 жовтня 2015 р.).
2. Подготовка оф!цер!в для сухопутних вшськ
Збройних сил Укра!ни: ютор!я та перс-пективи. - http://www.asv.gov.ua/ content/ nauka/editions/19/2013 -19/12-23.pdf.
3. Ei6iK H.M. Компетент!сний п!дх!д: рефлек-
сивний анал!з застосування / H.M. Ei6iK // Компетентюний п!дх!д у сучасн!й освт: св!товий досв!д та укра!нськ! пе-рспективи. - К.: K.I.C., 2004. - С. 47-52.
4. 1нтерактивш_методи_навчання_як_ за-с!б_актив!зац!!_п!знавально!_д!яльност! _студент!в_п!д_час_лекц!йних_занять_. -http:// www.psyh.kiev.ua/.
5. Пометун О. 1нтерактивш технолог!! на-
вчання: теор!я i практика / О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: Либ!дь, 2002. -136 с.
6. Остапчук О. Шляхи шдвищення !ннова-
цшного потенц!алу методично! роботи / О. Остапчук // Шлях освп-и. - 2002. -№2. - С. 9-15.
7. 1нтерактивш засоби навчання - 1нтернет i
навчання. - http://ito.vspu.net/ ENK/ 2011-2012/NVP/ robotu_styd/2013/
Maksimchuk/ Preview/page-31.html.
Рецензент: B.B. Бондаренко, доцент, к.пед.н., ХНАДУ.
