CC BY
12
В1СНИК ВДНЗУ «Укршиська медична стоматологЫна академхя»
Реферат
РОЛЬ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНЧЕСКОГО НАУЧНОГО КРУЖКА В МОТИВАЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ОРИЕНТАЦИИ СТУДЕНТОВ МЕДИКОВ
Дронов А.И., Насташенко И.Л., Ковальськая И.А., Крючина Е.А., Скомаровский А.А., Процюк А.В. Ключевые слова: студенческий научный кружок, профессиональная ориентация.
Высокому уровню глдготовки специалистов медицинского профиля наиболее сопутствует творческая атмосфера образования, которая открывает будущему молодому специалисту значительные возможности в научных исследованиях. Развитие творческого потенциала личности, творческая самореализация в профессиональной деятельности является важным условием формирования личности специалиста. При анализе начального уровня заинтересованности студентов, начиная со второго курса, когда они впервые приходят на кафедру хирургического профиля, и его ростом на протяжении последующих годов обучения, и до государственного распределения прослеживается значительная мотивирующая составляющая студенческого научного кружка кафедры хирургии в профессиональной ориентации будущих врачей.
Summary
STUDENTS' SCIENTIFIC SOCIETY IN CAREER-GUIDANCE MOTIVATION FOR MEDICAL STUDENTS Dronov O.I., Nastashenko I.L., Kovalska I.O., Kryuchina E.A., Skomarovskiy O.A., Protsyuk A.V. Key words: student's scientific society, career guidance.
Creative atmosphere of medical education helps to improve its quality and provides opportunities to conduct scientific research for young specialists. Progresses of personality's creative potential and creative self-realization in professional activities are very important conditions for specialist's personality development. The period analyzed started with the second year of training, when students usually begin to attend surgical department. It showed the increasing interest during studying and great role of surgical scientific student's society for career-guidance.
УДК 617.541 - 089.002.05: 378.180.6
Дронов О.1., Процюк А.В., Скомаровський О.А., Ковальська 1.О., Крючина 6.А., Насташенко 1.Л.
1НТЕНСИФ1КАЦ1Я ТРЕН1НГОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й ПРИ ВИКЛАДАНН1 ЗАГАЛЬНО1 Х1РУРГП В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО1 СИСТЕМИ
Нацюнальний медичний уыверситет iMeHi О.О.Богомольця, м. Кшв
Впровадження ¡нновац'йних технолог/й розширюе можливост1 засвоення та розум1ння програмного матер1алу, сприяе кращому засвоенню р/'зних розд/л/в загальноУ х/'рурги. Комп'ютерн1 поабники дозволяють застосовува-ти граф/чну, звукову та в1део1нформац1ю у навчаннi студент/в. Перевагою комп'ютерних технолог/й е можли-в/сть групового або ¡ндив/'дуального п/дключення до мереж.i 1нтернет, що сприятиме покращенню якостi п/д-готовки студент/в та iнтерн/в.
Ключов1 слова: ¡нновацшы технологи викладання, загальна х1рурпя. Вступ
В останш роки засоби створення, передач! та об-робки ¡нформаци зазнали значних технологмних змш. G нагальна потреба спткуватись бтьше i швидше. Якщо ще 20 роюв тому патент черпав ¡нформац1ю про хворобу з енциклопедш та журналу «Здоров'я», то сьогодш в1н стикаеться з рекламою на б1гбордах та телебаченш, безлнчю науково-масовоТ л1тератури та 1нтернет-шформаци як в1тчизняноТ, так i св1товоТ. Тому пщготовка сучасного лкаря повинна започатковува-тись на багатовекторнш педагогннш основг
Постановка проблеми
Пщ кер1вництвом ректора НМУ ¡меш О.О. Богомо-льця В.Ф. Москаленка запроваджено поглиблене ви-користання ¡нформацшних технологш для покращен-ня умов навчання студентв та професшноТ д1яльност1 сп1вроб1тник1в. З ц1ею метою видано наказ №338 вщ 21.06.2011 р. «Про створення осв1тнього порталу НМУ ¡меш О.О. Богомольця та впровадження електронного контенту». Зпдно нього створюеться ¡нновацшне освь тне середовище з використанням спец1ал1зованого комплексу програмно-апаратних засоб1в i впровадження в практику дистанцшноТ форми навчання. Офщшний веб-сайт нМу ¡меш О.О. Богомольця в ме-реж1 1нтернет налмуе близько 65 тис. сторшок, як за-ймають бтьше 1,5 Гб дискового простору.
Обладнання модершзованих лекцiйних аудиторш аудiо- та вiдеосистемами, 1Р-камерами з дистанцш-ним керуванням, мультимедiйних комплешв, стацю-нарних та мобiльних мiкрофонiв, пiдключення до ме-режi 1нтернет, iнтерактивних панелей викладача, сен-сорних керуючих пристро'в дозволить реалiзувати ш-новацiйнi методики телепатично''' та дистанцшноТ освiти, успiшно доповнити традицiйнi форми навчаль-ного процесу та забезпечити пщвищення якостi, зруч-ностi та престижности навчання [2].
З метою створення умов для подальшого пщвищення якост навчально-методично''' та науково-педагогiчноï дiяльностi спiвробiтникiв i вах категорiй осiб, що навчаються в ушверситеД мае бути забезпе-чений втьний доступ до 1нтернету, до мiжнародних бiблiографiчних баз повнотекстових наукових публь кацiй медико-бiологiчного профiлю (MEDLINE, Кокра-нiвська бiблiотека систематичних оглядiв, Embase, провiднi свiтовi фаховi видання через бiблiотеки OvidSP).
Реалiзацiя цих заходiв безумовно сприятиме пщ-вищенню якостi навчально-методичноï та науково''' роботи ствроб^нигав кафедри, а отже i кращому опа-нуванню курсу загально!' хiрургiï студентами.
Медицина, зокрема хiрургiя, являе собою особли-ву галузь, в основi яко' лежать не ттьки глибокi знан-ня, але i певш особливостi роботи. Як вщомо, лiкар-
Актуальт проблеми сучасно'1 медицини
хiрург працюе в умовах дефiциту часу, школи при на-явностi неповноТ шформацп про патологiчний процес. Заповненню ^еТ прогалини сприятиме запровадження iнформацiйних технологш.
Основна частина
Бiльшiсть науковцiв вщстоюють позицiю децент-ралiзацiТ медицини. Вони наполягають на створеннi рiвних можливостей для отримання медичноТ допомо-ги та медичноТ освiти, незалежно вщ соцiального статусу, стану здоров'я, мюця проживання, тощо [2].
В сучасному сусптьст^ нагромаджено такий об'ем знань та шформацп, що людина не завжди мае можливють сприйняти та проаналiзувати Тх в повному об-сязi. Межi мiж рiзними науками нiвелюються. Домшу-юче значення займае логiка компетенцiй, хоча суспь льство та освiта до таких суттевих змiн не готовк Ши-роке розповсюдження i використання шформацшно-комунiкацiйних технологiй (1КТ) започатковують новi можливостi навчання. Варто зазначити, що 1КТ мо-жуть зробити педагопчний процес бiльш привабли-вим, а навчання - емоцшншим.
Кожен студент для реалiзацiТ певного завдання, програми чи треншгу повинен мати такий прослр для навчання, в якому доступний весь необхщний матерь ал у будь-який час. Це дозволяе студентовi рухатись вперед по программ не втрачаючи набутих рашше знань. Навчальний простiр стае одночасно творчим i не зосереджуеться виключно на вiдтвореннi засвоено-го матерiалу. Окрiм того, актуальним е об'еднання рь зних методiв та стилiв навчання залежно вiд пщготов-ки студента та компетентности викладача. Суттево змiнюеться роль викладача, який стае консультантом, пщвищуе власну творчу активнють i квалiфiкацiю що-до нововведень.
В краТн зростае усвiдомлення потреби нового ба-чення застосування 1КТ для навчання з урахуванням сучасних та майбутых тенденцш щодо навичок та компетентности студентiв, здобутих за допомогою активного використання 1КТ, якi сприятимуть формуван-ню конкурентно здатних в майбутньому професiоналiв у медицинi [1].
Перейти до новоТ моделi оргашзацп навчального процесу неможливо без адекватних швестицш в ме-дичну осв^у. Заклади освiти та науки повинн завер-шити пiдготовку сучасних програм з тенден^ею до переходу на класичну кредитно-модульну форму освiти. На першому етапi домiнуючими е електронн засоби навчання (Е-освiта). Впровадження почина-еться з роботи на комп'ютерах в аудиторiТ i закшчу-еться розгалуженою системою дистанцiйного навчан-ня.
Вiртуальна освiта пiдтримуе iндивiдуальну роботу в поеднанн з гнучким управлiнням шшими процесами навчання, сприяе бiльшiй самостшносл в набуттi знань. Поряд з класичними формами навчання 1КТ ставатиме головним засобом самоосвiти. Ймовiрно, що Е-осв^а в майбутньому витiснить традицшну систему навчання. На ТТ мiсце прийде концепцiя «суспь льних знань». Вона передбачае едине розумшня передано!' шформацп, що е надзвичайно важливим на сучасному етап розвитку хiрургiТ. Формуеться так звана когытивна асиметрiя (когнiтивне розривання), яке суттево впорядковуе i узагальнюе штерпрета^ю медичноТ хiрургiчноТ iнформацiТ.
Вiдсутнiсть безпосереднього спткування викладача та студента призводить до проблем: чи вщповща-ють знання студента певним вимогам i яким чином ц знання перевiрити. Отже, перевiрка якостi засвоення
предмету загальноТ хiрургiТ студентами в умовах кре-дитно-модульноТ системи е проблемною ланкою ви-кладання. На наш погляд, шляхи вдосконалення оргашзаци навчального процесу полягають в викорис-танн шновацшних тренiнгових технологш, зокрема:
- створення медiа-аудиторiй (спе^ально оснащена учбова кiмната на кафедр^;
- iнтенсифiкацiя використання розробки i впровадження комп'ютерних програм;
- створення центрiв прикладноТ та професшноТ етики;
- матерiальне заохочення викладачiв до розробки нових навчальних технологш.
Варто уточнити, що комп'ютеризоване навчання ^рунтуеться на наступних принципах:
- iндивiдуалiзацiя (можливють працювати персонально з кожним студентом, враховуючи його здiбно-ст1, умiння та навички);
- диферен^а^я (обирати та пропонувати необ-хiднi варiанти навчальних завдань щодо скпадносл, кiлькостi, послщовносл, що вiдповiдае рiвню знань та вмшь);
- iнтенсифiкацiя (рiзнi варiанти презентацiТ навчального матерiалу iз залученням iнтерактивних форм роботи).
На наш погляд, головы дидактичн функцiТ, що ре-алiзуються за допомогою комп'ютерних технологш, наступш:
- пiзнавальна (можна отримати необхщну шфор-мацiю та навчальн програми кожному студенту);
- розвиваюча (розвиток сприйняття, логiчне мис-лення, пам'ять, уява);
- тренувальна (можливють перевiрки свого рiвня знань);
- дiагностична (викладач контролюе та з'ясовуе рiвень засвоення);
- вiзуалiзацiя навчального матерiалу;
- розширення знань з будь-якоТ навчальноТ теми;
- перевiрка та самоперевiрка набутих знань та умшь;
- тестування та виконання контрольних вправ.
На сьогодн для лкаря залишаються актуальними не ттьки наявнiсть розвинутого кпiнiчного мислення, блискавична реага^я на клiнiчну ситуацiю, а також до-ведення до автоматизму прийомiв оперативноТ технь ки. Вивчення основ загальноТ хiрургiТ в умовах креди-тно-модульноТ системи передбачае використання нових шформацшних технологiй, що, на наш погляд, сприяе пщвищенню мотивацп студентiв до навчання i розширенню можливостей пiзнання та розумшня ма-терiалу.
З нашоТ точки зору, перспективним у вивченн хь рургiТ е «електронн пщручники» (максимальна вщео- i звукова iнформацiя носять перманентний характер). Враховуючи матерiальнi можливост навчальних за-кпадiв, широкого Тх впровадження на сьогодн не спо-стерiгаеться. Компонування вимагае ретельного вщ-бору iлюстративного матерiалу з великим об'емом ш-формацiТ, в тому чи^ зображеного схематично.
Змiст електронного пщручника складаеться з текс-товоТ програми, ситуацiйних задач i тест1в, що дозволяе самостiйно контролювати опанування матерiа-лом. Однак, це не може замшити практичних занять бтя лiжка хворого, в перев'язочнш та операцiйнiй. Електроннi пiдручники компакты i зручнi для використання на жорстких дисках. Це полегшуе пошук необ-хiдноТ iнформацiТ по ключових словах та е додатковим довщковим матерiалом.
Електронне видання доцтьно формувати у вигля-
Том 13, Випуск 1(41) 291
В1СНИК ВДНЗУ «Укршиська медична стоматологЬчна академхя»
дi лопчно зв'язаних 8-10 шформацшних блогав. Необ-хiдно, щоб головна думка складалася з 6-7 пояснюю-чих фраз, доповнених кольоровими схемами, малюн-ками, символами для покращення процесу за-пам'ятовування. Електронний пщручник дозволяе у виглядi алгоритму вщобразити рiзнi методи обсте-ження, етапи операцп, iндивiдуалiзувати лiкування.
Тривалий час на кафедрi впроваджено мультиме-дшний супровiд лекцiй, що дозволяе програмно поед-нувати текстове та вiзуальне зображення (фотозым-ки, дiаграми, графки, малюнки з комп'ютерною аыма-^ею). Тому лекцiйний матерiал здобувае вiзуальну динамiчнiсть, переконливiсть та емоцiйнiсть. Це реа-лiзуе наочну iнтерпретацiю понять, процеав, законiв, об'ектiв за допомогою ïx знакових моделей.
Потребують подальшого розвитку теxнiчнi можли-востi для здшснення контакту в режимi on-line пщ час лекцiй i практичних занять з будь-яким учбовим закладом св^у, участ в мiжнародниx конференцiяx чи симпозiумаx, або спостереженн за ходом операцiй у вщомих закордонних клiнiкаx.
На кафедрi xiрургiï започатковано вiдтворення в комп'ютернiй програмi перебiгу патологiï хворого, який перебувае в клшщк Тому студент мае можливють по-
Реферат
ИНТЕНСИФИКАЦИЯ ТРЕНИНГОВЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ПРИ ПРЕПОДАВАНИИ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ В УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ
Дронов А.И., Процюк А.В., Скомаровский А.А., Ковальская И.А., Крючина Е.А., Насташенко И.Л. Ключевые слова: инновационные технологии обучения, общая хирургия
Внедрение инновационных технологий расширяет возможности усваивания и понимания програмного материала, способствует лучшему усваиванию разных разделов общей хирургии. Компьютерные пособия позволяют использовать графическую, звуковую и видеоинформацию для обучения студентов. Преимуществом компьютерных технологий является возможность группового и индивидуального подключения к сети Интернет, что способствует улучшению качества подготовки студентов и интернов.
Summary
INTENSIFICATION OF TRAINING TECHNOLOGIES FOR INSTRUCTION OF GENERAL SURGERY ACCORDING TO ECTS Dronov O.I., Protsyuk A.V., Skomarovskyi O.A., Kovalska I.O., Kryuchina E.A., Nastashenko I.L. Key words: innovative training technologies, general surgery.
Implementation of innovative technologies enhances assimilation and understanding curriculum material promotes better assimilation of the different sections of general surgery. Computer manuals allow instructors to use diagrams, audio and video for training students. The advantage of computer technologies is the ability to both group or individual connection to the Internet, which helps to improve the quality of training students and interns.
piBHrciBa™ вiртуальну нозолопчну форму з реальним кпУчним випадком. Такий cnoci6 дозволяе виявити cboï помипки як в дiaгностицi, так i в лкуваны, коригу-вати ïx i в майбутньому уникати.
Висновки
1. 1нформативно-комп'ютерш технологи у вивченн основ загальноТ хipуpгiï е перспективними i корисни-ми.
2. Запровадження сучасних методiв навчання сприяе гармоншному поеднанню практично' роботи з високим piвнем засвоення теорп.
3. Сучасн шновацшы технологи дають можливють отримати образну шформацю, яка засвоюеться кра-ще, шж текстова.
Лтература
1. Вороненко Ю.В. Впровадження кредитно-модульноТ системи оргашзацм навчального процесу у ВМ (Ф) НЗ УкраТни: резуль-тати, проблеми та перспективи / Ю.В.Вороненко, О.П. Мшцер. -Укрмедкнига, 2010. - С.42-44.
2. Колкин Я.Г. Использование инновационных технологий на кафедре хирургии / Я.Г. Колкин., В.В. Хацко., А.М. Дудин., А.Г. Высоцкий., С.В. Межаков // Вюник укра'нськоТ медично''' стома-толопчноТ академм. - 2011. - №33. - С.372-373.
УДК: 617:378.147.88 Журавлёва Ю.И., Балацкий Е.Р.
СТУДЕНЧЕСКИЙ НАУЧНЫЙ КРУЖОК КАФЕДРЫ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ КАК ПЕРВЫЙ ШАГ В ХИРУРГИЧЕСКУЮ СПЕЦИАЛЬНОСТЬ
Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького
Основой организации студенческого научного кружка на кафедре общей хирургии является сотрудничество студентов, врачей-интернов, руководителя и коллектива клиники. Основная роль такого сообщества - помощь в выборе будущей специальности.
Ключевые слова: студенческий научный кружок, общая хирургия.
Первое изучение клинических дисциплин начинается с изучения основ хирургии, внутренних болезней и педиатрии. Этот переход от фундаментальных теоретических дисциплин к клиническим пропедевтическим дисциплинам знаменует собой начало осознанного выбора специализации по основным направлениям деятельности будущего врача. С этого же момента у большинства студентов появляется реальная возможность выбора клинической кафедры для участия в студенческой научной деятельности.
Роль преподавателя в ориентации так называемо-
го первичного профессионального отбора на этом этапе обучения может иметь решающее значение. Преподавателиклинических кафедр в этот переходный период могут оказывать основополагающее решающее значение ещё и потому, что именно при изучении пропедевтических дисциплинстуденты впервые сталкиваются с практической стороной работы врача. С другой стороны, в условиях кредитно-модульной системы преподавания общей хирургии, практические аспекты клинического воспитания несколько нивелируются, с акцентом на механистическое восприятие
