CC BY
26
УДК 37.372.09 (477)
Прняк К. М., к.е.н., ст. викладач © Лъе1есъкий нащоналъний утверсытет ветерынарногмедыыыны та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого, Лъвгв, Украта
ШТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЯК ЗАПОРУКА УСП1ШНОСТ1 КЕР1ВНИКА
Проведено дослгдження зв'язку мгж iнтелектуальным розвитком KepienuKa та vcnixoM управлтсъког dimbHoemi в оргатзацп. Розкрито OKpeMi meopiï управлтня на 6asi яких розроблет р1зноматтт ттелектуалът якост1, якими повинен володти ефективний кергвник.
Зв'язок piern ттелекту з ефективтстю управлтсъког дгялъностг доситъ складный i багаторазово опосередкований. Вт залежитъ eid багатъох додаткових фактор1в i, насамперед, eid профестного doceidy кергвника. KpiM того, значний вплыв на управлтсъку дгялътстъ справляе навтъ не абсолютный pieenb ттелекту, а його змктовт особлывост1, рысы практычного ттелекту. 1нтелектуалът властывост1, ям сформувалыся nid вплывом управлтсъког dimbHoemi, роблятъ вызначалъный вплыв на KepiernKa.
Ключое1 слова: розвыток, ттелект, KepiernK, ycnix, менеджер, doceid, dimbHicmb, практыка, управлтня.
УДК 37.372.09 (477)
Гирняк К. М., к.э.н., ст. преподаватель Лъвовскый нацыоналъныйуныверсытет ветерынарной медыцыны ы быотехнологый ымены С.З. Гжыцкого, Львов, Украына
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ РАЗВИТИЕ КАК ЗАЛОГ УСПЕШНОСТИ РУКОВОДИТЕЛЯ
Проведено ысследованые связы между ынтеллектуалъным развытыем руководытеля ы успехом управленческой деятелъносты в органызацыы. Раскрыто отдельные теорыы управленыя на базе которых разработаны разлычные ынтеллектуалъные качества, которымы должен обладать эффектывныйруководытелъ.
Связь уровня ынтеллекта с эффектывностъю управленческой деятелъносты достаточно сложный ы многократно опосредованный. Он завысыт от многых дополнытелъных факторов и, прежде всего, от профессыоналъного опыта руководытеля. Кроме того, значытелъное влыяные на управленческую деятельность оказывает даже не абсолютный уровень ынтеллекта, а его содержательные особенносты, черты практыческого ынтеллекта. Интеллектуальные свойства, которые сформыровалысь под влыяныем управленческой деятелъносты, оказывают определяющее влыяные на руководытеля.
Ключевые слова: развытые, ынтеллект, руководытель, успех, менеджер, опыт, деятельность, практыка, управленые.
©Прняк К. М., 2014
51
UDC 37.372.09 (477)
Hirnyak K., Ph.D., p. teacher Lviv National UniversityVeterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskiy, Lviv, Ukraine
INTELLECTUAL DEVELOPMENT AS A GUARANTEE OF SUCCESSFUL LEADER
A study of the link between intellectual development manager and the success of management activities in an organization. Exposed individual control theory on which developed a variety of intellectual qualities, which should have an effective leader.
Relationship of intelligence with performance management activities is complex and many indirect. It depends on many additional factors, primarily on the professional experience of the director. In addition, a significant impact on the management activities have not even absolute level of intelligence, and its substantial features, the features of practical intelligence. Intellectual properties that are formed under the influence of management activities have a determining influence on the head.
Key words: development, intelligence, manager, success, manager, experience, activity, practice and management.
Постановка проблеми. В умовах поглиблення кризових явищ в сусупшьств1 постае питания щодо штелектуального розвитку людини. За для цього багато шститупв i установ в р1зних крашах провели дослщження Í3 складових штелекту та його розвитку. Дослщники виявили, що на загальний розвиток штелекту впливае р1вень розвитку псих1чних шзнавальних nponeciB. Для досягнення ycnixy не достатньо досконало волод1ти прим1тивними навичками - читанням, письмом i арифметикою, а необхщний ширший Ha6ip якостей - винахщливкть, гнучюсть, здатшсть розм1рковувати i сприймати, культура, характер, р1вень нацюнально! свщомостг
Анал1з останшх дослщжень. Дослщження науковнщв показали, щоб стати штелектуально розвиненою людиною, необхщно розвивати штелект, який впливае на здатшсть д1яти розумно, ращонально мислити i добре справлятися з життевими обставинами. Пщтримуеться думка про те, що в бшьшост1 випадюв генетика впливае на штелект людини Г1, С.791. У pa3Í високого р1вня штелекту людина здатна приймати на шту!тивному píbhí оптимальш ршення i виршувати складш питания за умов обмеженого обсягу знань.
Виноградов 1.Г. писав, штелект - це здатшсть людини до пошуку, сприйняття, анал1зу, систематизаци та ефективного використання шформаци в досягнеш поставлено! мети. Однак обмежеш люди можуть приймати за штелект накопичення великого обсягу шформаци, який не класифжований [1, С.93].
В 50-х роках XX ст. А. Маслоу зазначив, що люди залишаються напруженими, невротичними i тривожними тому, що вони не розумшть себе i один одного. XXI ст. називають часом «епщеми депреси» та «bíkom меланхоли». Сучасний роботодавець поряд з позитивними якостями менеджера, оцшюються й якост1 вщносин з шшими менеджерами i самим собою [2].
52
Пояснениям природи штелекту, займався X. Айзенко, вважаючи, що його р1вень багато в чому визначаеться спадковктю, а розвиток штелекту впродовж життя не вносить шяких значних змш Г5, С. 91.
Вмшня знаходити й утримувати талановитих пращвниюв е найщншшою яюстю гарного менеджера. Вш повинен створювати таю умови, за яких людям було б невигщно не дшитися сво!ми знаниями з шшими. Як сказав П. Друкер, сьогодш справжшм менеджером може бути лише той, хто примушуе знания працювати.
Вчитися мистецтву спшкування, на думку П. Сенге, слщ постшно розвиваючи та вдосконалюючи сво! комушкативш та мислительш навички Гб, С.471. Важливим також е вмшня менеджера постшно пор1внювати елементи свое! д1яльност1 з найкращими в1тчизняними та св1товими аналогами.
На даний час не кнуе однозначного розумшня поняття, структури I вид1в штелектуального розвитку людини, однак зроблено багато дослщжень в даному напрямку, зокрема: В. А. Верба, О. М. Гребешкова, В. О. Кальней, Дж. Равен, М. Ю. Красовицький, С. I. Редько, А. П. Тряпщина, М. I. Тихонова, Т. I. Харкова та багато ш.
Мета статть Метою дано! стата е дослщження зв'язку м1ж штелектуальним розвитком кер1вника та усшхом управлшсько! д1яльност1 в оргашзаци.
Виклад основного матер1алу. 1нтелект - це основна зд1бшсть особистости яка е штегращею вЫх И когштивних зд1бностей. Але штелект мае властивости як1 не виявляються при вивченш окремих когштивних процеЫв, та залежить ввд особливостей шдивща.
Процес вщтворення професи менеджера можна визначити як формавання - пщготовку I розвиток не тшьки у спещально оргашзованш д1яльносп, але й в ус1х видах практично! д1яльностг «Досвщ як основа навчання навчання вим1рюеться в управлшш не тривалктю перебування в «статичному» сташ (стаж, вислуга роюв тощо), а мае бшьш «динам1чш» характеристики. У цшому управлшський досвщ можна визначити як суму I яюсть прийняття менеджером ршень» [1, С. 2б0].
а а
л н
О
'я «
«
12 <и -е м
1нтелект
Рис. 1. Залежшсть ефективносл управлшсько*1 д1яльносп вщ |мвня
¡нтелекту
53
1снуе пряма залежшсть м1ж усшшшстю управлшсько! д1яльност1 та штелектом кер1вника, вважають окрем1 науков1 школи [5, 6]. Однак необхщно визнати, що дане твердження е не ч1тким у поставленому завданш, оскшьки встановлена основна i початкова законом1ршсть, що зв'язуе щ два найбшьш узагальнених явища - штелект, i ефектившсть управлшсько! д1яльностг Американський психолог £. Пзелл1 виявив, що м1ж ними ¿снуе не пряма, а криволшшна залежшсть (рис. 1). Це означав, що найбшьшою устшною д1яльшстю характеризуються кер1вники, як1 мають не низький i не дуже високий штелект, адеяку оптимальну стутнь його вираженост1 [1, с. 269].
Результата виявилися досить неспод1ваними i стимулювали HOBi дослщження в данш галуз1, як1 в цшому пщтвердили спочатку встановлену залежшсть. Т. Коно виявив, що студента, що мали винятково висою оцшки в школ1 i в ушверситет1, вступаючи надал1 на службу в японсью корпораци, не займають посад вищих менеджер1в. Виявлено слабкий кореляцшний зв'язок м1ж штелектом i устшшстю д1яльност1 кер1вника у дослщженш Ф. Фшера i А. Лейстера. Аналопчш результати були отримаш i в шших дослщженнях [1, 5, 6, 7], де корелящя коливаеться в д1апазош вщ 0,15 до 0,25.
У середовищ1 ситуацшного управлшня переконлив1 кореляцшш зв'язки результат мають коефшдент неточное^, адже усшшний кер1вник не завжди мае вщповщш зання. Виявлення причин цього протир1ччя строгих наукових i емтричних даних дуже показово i корисно. Воно дозволяе розкрити саму суть зв'язку штелекту з устшшстю управлшсько! д1яльност1, дшсну складшсть !х взаемоди. Деяк1 з цих причин описаш в концепци «пром1жних фактор1в» Ф. Фшер i А. Лейстера. Суть И полягае в тому, що зв'язок штелекту з ефектившстю управлшсько! д1яльност1 е не прямий, а множинно опосередкований. На ефектившсть д1яльност1, кр1м штелекту, впливають багато iHmi причини, штелект також впливае на д1яльшсть через безл1ч пром1жних змшних. До них належить р1вень мотиваци кер1вника, його шдивщуальний досвщ, вщносини ¿з кер1вниками, вщносини i3 колективом.
Подана модель (рис. 2) частково пояснюе складний характер зв'язку штелекту з устшшстю управлшсько! д1яльностг Однак е практичне мислення i мислення теоретичне, конкретне i абстрактне, специф1чш явища, як1 також впливають на усшшшсть кер1вника. 1нтелектуальш тести, за допомогою яких проводиться д1агностика штелектуальних зд1бностей, адресован! саме теоретичного, абстрактного, академ1чному штелекту, а не його практичного компоненту. Вимоги, що висуваються до штелектуальних функщям менеджера, часто просто непор1внянш з вимогами i завданнями, на яких побудоваш юнуюч1 штелектуальш тести.
Складний, вигнутий характер залежност1 ефективност1 управлшсько! д1яльност1 вщ р1вня штелекту пояснюеться також i шшими встановленими причинами. По-перше, виявлений зворотнш зв'язок м1ж р1внем штелекту i стажем управлшсько! д1яльност1 (слабкий кореляцшний зв'язок 0,15-0,25) [1, С.284]. По-друге, найбшьш висою значения штелекту виявлеш у тих oci6, яю характеризуються вщносно меншим стажем управлшсько! д1яльностг I навпаки, середне значения штелекту, вщповщае максимальним показникам
54
усшшносп д1яльносп, яю характеризуют ос1б ¿з середшм \ великим стажем управлшсько! д1яльностг Тому зменшення ефективност1 управлшсько! д1яльност1 (рис. 2) при великих значениях штелекту обумовлено не стшьки «негативним впливом» високого штелекту як такого, осюльки вщносно меншим стажем д1яльност1 на штервал1 «високий штелект».
^
н
И
щ ев
5 И
н
_в 8
•Й
л в и
и .13 И
8 н
л о
н о
2 о а
л н о
Я "3
а
"3 я
№ н
и
¡а V
и ■&
н и
св
Я 8
Я
я
Рис. 2. Модель Фвдлера - Лейстера
1снуе дв1 основш причини зниження штелектуальних показниюв при збшьшенш стажу. Перша, стаж прямо пов'язаний з в1ком, але, як вщомо, в 50-60 роюв або в старшому вщ1 вщбуваеться природна шволющя психоф1зюлопчних функцш, зокрема штелекту. Друга, ¿з збшьшенням стажу забуваються академ1чш знания та навички, на матер1ал1 яких засновано бшьшкть штелектуальних тест1в. 1нтелект кер1вника проявляеться як теоретичний, так \ практичний, що також веде до зниження показниюв штелектуальних тест1в. Таким чином, пояснюючи класичш даш £. Г1зелл1, щ матер1али розкривають \ додатковий факт, що стаж \ похщний вщ нього професшний, життевий досвщ е бшьш сильним фактором, що впливае на загальну ефектившсть управлшсько! д1яльностг Кр1м того, досвщ виконуе \ своерщну компенсаторну функцш по вщношенню до штелекту, тобто вихщ з ситуаци, захований у досвщ1 кер1вника.
Проведене дослщження усшшних кер1вниюв, дозволило поставити деюлька питань, одне з яких: що Вам допомогло стати устшним? Серед велико1 юлькоси чинниюв, що забезпечили устх, виявились особисткш, а не професшш.
55
Вважаеться, що для устху головне - знания, кошти, але, виявилося, актуальним е й шш1 якостг Наприклад: навички, пов'язаш з керуванням емощями I розумшням шших людей. Допомагають досягти результат: умшня надихати, спрямовувати, «вмикати» людей, шукати вар1анти ршень, змшювати стан людей.
Таким чинном необхщно навчитися приводити себе у вщповщний емоцшний стан, усвщомлювати власш можливост1 для використання творчого потенщалу, осмислити отриманш знания I застосовувати 1х у певних ситуащях.
У теори управлшня розроблеш численш I дуже р1зномаштш перел1ки тих штелектуальних якостей, якими повинен волод1ти «ефективний кер1вник». Найчастше вони е просто результатом узагальнення спостережень I життевого досвщу, зокрема:
- глибина - здатшсть проникати в сутшсть речей I явищ, розум1ти 1х причини, глибинш законом1рност1, полягае в здатност1 вщокремлювати головне вщ другорядного, необхщне вщ випадкового;
- гнучюсть I рухливкть розуму - здатшсть людини застосовувати наявний досвщ, оперативно дослщжувати предмети в нових звязках I вщносинах, переключаючись з одше! ще! на шшу, а також протилежну власнш, долати шаблошсть мислення;
- доказовкть мислення - характеризуемся здатшстю використовувати в потр1бний момент таю факти, законом1рност1, яю переконують у правильное^ суджень I висновюв;
- допитливють - потреба завжди знаходити найкраще ршення, прагнення р1зноб1чно шзнати те чи шше явище в ютотних вщносинах. Ця яюсть розуму лежить в основ! активно! шзнавально! д1яльностц
- лопчшсть мислення - характеризуеться строгою послщовшстю м1ркувань, облшом ус1х ктотних сторш у дослщжуваному об'ект1, вЫх можливих його взаемозвязюв;
- критичшсть - передбачае вмшня обективно оцшювати предмети I явища, результати розумово! д1яльност1, вщкидати неправильне ршення, пщдавати сумшву гшотези I ршення, вщмовлятись вщ розпочатих дш, якщо вони суперечать вимогам завдання;
- оригшальшсть - здатшсть продукувати нов1 ще!, яю вщр1зняються вщ загальноприйнятих погляд1в;
- швидюсть - швидюсть розвязання завдань, здатшсть продукувати багато щей;
- широта розуму - здатшсть шдивща бачити проблему широко, у взаемозвязку з шшими явищами, чутливкть до нового, до тенденцш можливого розвитку ситуаци. Показником розвитку штелекту е незалежшсть субекта ¿з зовшшшми обмеженнями, вщсутшсть у нього страху до невизначеного.
Висновки. Зв'язок р1вня штелекту з ефектившстю управлшсько! д1яльност1 досить складний I багаторазово опосередкований. Вш залежить вщ багатьох додаткових фактор1в насамперед, вщ професшного досвщу кер1вника. Кр1м того, значний вплив на управлшську д1яльнють справляе навпъ не абсолютний р1вень штелекту, а його змктовш особливосп, риси
56
практичного штелекту. 1нтелектуальш властивост1, як1 сформувалися пщ впливом управлшсько! д1яльност1, роблять визначальний вплив на кер1вника.
Л1тература
1. 1ванова I.B. Професюнал1защя менеджменту: [монограф1я]. / I.B. 1ванова. - К.: КНТЕУ, 2006. - 695 с.
2. Дорохша М.С. Формування емоц1йно! складово! штелектуального кап1талу виробничо! орган1зац1 / М.С. Дорох1на, Д.Г. Михайленко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ep.ksue.edu.ua/ files/cipu/ doronina2.pdf.
3. Гусак I. Державна кадрова пол1тика: забезпечення в1дпов1дальноств та запобкання корупцЬ / I. Гусак [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lvivacademy.com/ visnik11/fail/Gusak.pdf.
4. Оксентюк А. Ефективне управл1ння персоналом - запорука ycnimHoro функц1онування орган1зац1! / Оксентюк А., Оксентюк Р., Оксентюк Б. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/1510/3/11oaoufo.pdf.
5. Токар О.О. Побудова сильно! економжи для сьогодн1шньо! Украши. [Перекл. з англ.]: наук. доповщ. / О.О. Токар. - Вашингтон, 2013. - 57 с.
6. Олекав I.B. Ефективн1сть укра!нських менеджер1в. [Текст]: моногр. / I.B. Олекс1в. - К., 2014. - 254 с.
7. Батюк Б.Б. Управлшня персоналом. [Текст]: навч. пос. / Б.Б. Батюк, K.M. Г1рняк. - Льв1в: Сполом, 2014. - 194 с.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
57
