CC BY
79Інтегруючий вплив рухової активності на адаптацію дітей молодшого шкільного віку
Лясота Т.І.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Анотації:
Показано рівень захворюваності та рухової активності дітей 6-7 річного віку. Розкрито їх зв'язок з показниками фізичного стану. Наведено показники кількості дітей та їхніх батьків, які займаються фізичною культурою і спортом. Доведено, що вплив різноманітних факторів на здоров'я дитини залежить від способу життя, а оздоровчі ефекти спеціально організованих форм рухової активності зміцнюють її здоров'я та підвищують життєздатність. Виявлено, що невисока рухова активність знижує опірність до негативних впливів навколишнього середовища, а часті захворювання обмежують рухові дії.
Ключові слова:
інтеграція, рухова активність, адаптація.
Лясота Т. И. Интегрирующее влияние двигательной активности на адаптацию детей младшего школьного возраста.
Показано уровень заболеваемости и двигательной активности детей 6-7 летнего возраста. Раскрыта их связь с показателями физического состояния. Приведены показатели количества детей и их родителей, которые занимаются физической культурой и спортом. Доказано, что влияние разнообразных факторов на здоровье ребенка зависит от образа жизни, а оздоровительные эффекты специально организованных форм двигательной активности укрепляют его здоровье и повышают жизнеспособность. Выявлено, что невысокая двигательная активность снижает сопротивляемость к негативному влиянию окружающей среды, а частые болезни ограничивают двигательные действия.
интеграция, двигательная активность, адаптация.
Liasota T. I. The integration effect of activity on adaptation of junior children. The level of disease and activity of 6-7 years old children are shown. Their relation to indicator of physical state is presented. The indexes of a number of children and their parents that used to train sports and physical culture are shown in the article. It is proved that the influence of different factors on the child's health depends on the way of life. Healthy effects of specially organized form of moving activity strengthening child's health and rising up the viability. It is revealed that not high moving activity is bringing down resistibility to a negative influence of environment, and frequent illnesses are limiting moving actions.
integration, moving activity, adaptation.
Вступ.
Основні біологічні потреби людини без яких людина загине - повітря, вода, їжа та рух. Загальновідомо про користь фізичних вправ і рухової активності на організм, який підростає, на пристосування його до зовнішніх і внутрішніх змін. А недостатній вплив зовнішнього середовища, а саме зниження рухової активності, що є сильним адаптивним значенням та природною формою впливу навколишнього середовища на організм, може призвести до дезінтеграції організму (2,141). За даними Новосьолової О.А. складність шкільної адаптації посилюється з зростаючим протиріччям між постійним погіршенням рівня здоров’я та підвищенням вимог до навчання.
Інтеграція забезпечує негентропічний потенціал організму, тобто здатність протистояти зовнішнім та внутрішнім факторам. Завдяки інтеграції досягається доцільність взаємодії органів та систем організму, а сам він добре пристосовується до умов зовнішнього середовища (2,78).
Дослідниками доведено (ТЮ. Круцевич, 1999 р.,2003 р.; В.В. Лисенко, 1999 р.; О. Дубогай, 2005р.), що організм дітей постійно потребує виконання рухових дій.
Підвищення життєздатності організму, збільшення оздоровчих можливостей (спортивно-оздоровчі заходи, фітнес центри і клуби, санаторно-курортні заклади) не зовсім дають шанс бути здоровим. Прогрес в медико-біологічній сфері, застосування профілактично-оздоровчих заходів хоч і покращує життєздатність людини, але інформаційно-технічний прогрес послаблює зв’язок людини з зовнішнім середовищем. А відтак змінюється спосіб життя, поведінка та звички. Всі науково-технічні блага, як комп’ютери, телевізори, автомобілі, літаки вкрай нам необхідні сьогодні для швидкого пересування, отримання інформації та інших важливих потреб, порушують
© Лясота Т.І., 2010
зв’язок людини з навколишнім середовищем, збільшується загроза здоров’ю саме дитини, яка ще росте і розвивається. І як наслідок природне середовище стає ворожим по відношенню до дитини.
Залишається без належної уваги дослідників важливий аспект даної проблеми це і створює потужне підґрунтя до розв’язання зазначеної проблеми.
Дослідження виконано згідно теми зведеного плану НДР в сфері фізичної культури і спорту на 20062010 рр. на кафедрі «Теорії та методики фізичного виховання» НУФВСУ
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження було виявлення інтегруючого впливу рухової активності на структуру та функції, визначення кардинальних особливостей способу життя активності організму та адаптації дітей молодшого шкільного віку.
Завдання дослідження:
1. Визначити рівень захворюваності дітей молодшого шкільного віку;
2. Виявити взаємозв’язки рухової активності з показниками фізичного стану.
Матеріали і методи роботи: в досліджені використовувалось анкетування, показники соматометрич-них, фізіометричних та соматоскопічних величин, система оцінки адаптації до навчання за О. Дубогай і методика емоційно-кольорової аналогії за А.Н. Ла-тошкіним.
Результати дослідження.
Дослідження проводилось в місті Чернівці на базі гімназії №5. В результаті проведеного опитування 128 батьків, яке проводилось з метою вивчення рівня здоров’я було встановлено, що 25% дітей - часто хворіють, причому хлопчиків (35) більше ніж дівчат (29); 59,3% - 2-6 разів на рік та 15,6% - дуже рідко, а 25% дітей мають хронічні захворювання. Серед опитаних лише 26,5% дітей займаються фізичними вправами у вільний від навчання час. Серед видів рухової актив-
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
ності діти віддають перевагу спортивно-бальним танцям та різним видам єдиноборств. Термін занять додатковою руховою активністю коливається від трьох місяців до трьох років, тривалість занять складає півтори години - два рази на тиждень. Натомість щоденна витрата часу:
• на виконання домашніх завдань витрачається - дві години;
• на читання - півтори години;
• на перегляд телепрограм, відео, комп’ютерних ігор
- 2 години.
Окрім того, 53,1% дітей займаються додатково на факультативах з загальноосвітніх предметів, 25% відвідують музичні заняття, художню та шахову школи по півтори години два-три рази на тиждень. Ці дані свідчать про те, що у режимі молодшого школяра в позаурочний час переважає статична розумово-мистецька робота і триває 19 годин на тиждень, а організована рухова діяльність всього 3-4 години. Ці факти свідчать про формування тенденції, в рамках якої діти проводять малорухливий спосіб життя, а це в свою чергу погіршує стан їх здоров’я і призводить до дизадаптації дитини в умовах навчання та інших соціальних середовищах.
Підготовка до школи обов’язково має включати розвиток фізичних можливостей дитини, зміцнення та загартовування його організму. Педагоги давно відмітили таку закономірність: спритна дитини, як правило розумна дитини. Регулярні заняття спортом в сім’ї дозволяють виростити навіть фізично ослаблених від народження дітей. Дані нашого опитування показують, що лише 37,5% батьків займались спортом в минулому і 9,37% - займаються зараз. А на сьогодні займаються фізичною культурою і спортом лише 6,25% сімейних пар з огляду на те, що це доволі молоді люди від 28 до 35 років. (табл.1)
Отже беручи до уваги те, що дівчатка і хлопчики у двічі менше займаються фізичною культурою і спортом ніж їхні батьки в минулому, то в майбутньому з покращенням умов праці, механізації багатьох трудових процесів - знизиться рухова активність і відповідно рівень енергетичних затрат. Так само у більшості батьків, та особливо сімейних пар, які не приділяють належної уваги руховій активності, діти не відвідують спортивних секцій, дозвілля проводять в низько активному руховому режимі.
Для дітей молодшого шкільного віку природною є потреба у високій рухової активності. Під руховою активністю розуміють сумарну кількість рухових дій, виконуваних людиною в повсякденному житті. При вільному режимі в літній час за добу діти 7-10 років здійснюють від 12 до 16тис. рухів. Природна добова рухова активність (ДРА) дівчаток на 16-30% нижче ДРА хлопчиків. Дівчата в меншій мірі виявляють рухову активність самостійно, тому необхідно залучати їх до участі у рухливих іграх, в інших організованих формах фізичного виховання.
Взимку рухова активність дітей знижується на 3045%, у цей час необхідно забезпечити дітям відповідно до їх віку та стану здоров'я достатній об’єм добової
рухової активності. Після навчальних занять у школі діти повинні не менше півтора-двох годин проводити на свіжому повітрі у рухливих і спортивних іграх.
Для визначення рівня рухової активності була проаналізована добова рухова активність дітей 6-7 років. В результаті ми визначили кількість часу, який приходить на кожний рівень фізичної активності. На базовий рівень діти затрачали 11 год. 10 хв. або 46, 25% всього часу; на легкий рівень затрачалось 2 год. 50 хв. що складало 10, 04%; малий рівень фізичної активності складав 1 год. 20 хв. або 51%, а високий рівень
- 1,10 хв. і 4,58% відповідно.
Сучасна школа представляє підвищені вимоги, які пов’язані з необхідністю прискореного розвитку і розширення пізнавальних здібностей дитини. В дозвіллі дітей також переважають заняття, які не пов’язані з руховою активністю. Вимушене обмеження рухової активності дітей супроводжуються настільки серйозними порушеннями з боку серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, зниженням його захисних сил, що потребує спеціальних засобів відновлення. Крім того, серед дітей, які поступили до школи більшість мають функціональні відхилення та хронічні захворювання. Посилену увагу привернуто з боку медичного контролю, що призвело до великої кількості дітей, які віднесені до підготовчої групи. Однак програма з фізичної культури орієнтована, головним чином на дітей, які віднесені до основної групи. Як наслідок діти не справляються з програмними нормативами, попадають в число «відстаючих», втрачають інтерес до уроків фізичної культури. Особливо актуальне питання наукового обґрунтування рухової активності, які б забезпечували дітей молодшого шкільного віку стабільним рівнем здоров’я протягом всього навчального року (Полієвський, 2006). Наші дослідження показали, що добова рухова активність дітей в середньому складає 2 години 18 хвилин (±0,11). Також можна говорити що статевих відмінностей не виявлено, оскільки у дівчаток рухова активність складає 1,57±0,15 год/добу, а у хлопчиків 2,02±0,25 год/добу, та невеликі діапазонні коливання. Таким чином, найбільшу частину в добі займає базовий рівень фізичної активності.
Окрім часових показників, визначені добові енер-говитрати дітей даного віку, які в середньому складали 2363,1±43,1 Ккал., у хлопчиків вони складали 2354,8±93,4 Ккал., у дівчаток - 2372,1±21,8 Ккал.
Виявлено зв’язки рухової активності з показниками фізичного стану (табл.2). При середньому (3,61) рівні адаптації дітей до навчання існує протилежний зв’язок з руховою активністю. Але доволі невисокий інтеграційний зв’язок може бути пов’язаний зі зниженою руховою активністю, яка має велике адаптивне значення, впливу зовнішнього середовища на організм. При посиленій розумовій роботі в умовах гімназійного навчання призводить до дезінтеграції взаємозв’язків між показниками діяльності серця та реакціями артеріального тиску та споживання кисню.
Діти випробовують негативний вплив рухової недостатності, а достатня рухова активність полегшує
Таблиця 1
Показники кількості дітей та їхніх батьків, які займаються фізичною культурою і спортом
Період занять фізичною культурою і спортом Мати п=64 Батько п=64 Сім’я п=64 Дівчатка п=29 Хлопчики п=35
Активно займалися фізичною культурою і спортом в минулому 40,6% 34,3% - - -
Займаються фізичною культурою і спортом зараз 6,25% 12,5% 6,25% 20,6% 31,4%
Таблиця 2
Зв’язок рухової активності з показниками фізичного стану
Показники фізичного стану Середнє значення, т Стандартне відхилення, ±5 Коефіцієнт кореляції, г
Адаптація до навчання, бали 3,61 0,62 -0,338
ІК (Індекс Кердо) 1,10 0,26 -0,382
КЕК (коефіцієнт економізації кровообігу) 3667,78 883,15 0,224
МСК (максимальне споживання кисню) 48,57 10,95 -0,203
Захворюваність (кількість днів за навчальний рік) 24,64 12,60 0,245
ЧСС (частота серцевих скорочень в спокої) 100,16 11,95 0,328
АТ систолічний 109,62 15,91 0,282
АТ діастолічний 72,62 14,30 0,292
Фізична підготовленість, бали 1,82 0,42 0,201
роботу апарату кровообігу, робить роботу серця більш економною, підвищує ефективність його діяльності та адаптує серце до різних життєвих умов (2,185с.).
Можна припустити, що рухова активність і фізична підготовленість тісно взаємопов’язані, але виявлений невисокий рівень кореляції (і=0,201). Наші результати збігаються з даними літератури (1,76с.), причини настільки слабкого взаємозв’язку не вияснені. Інтегруючий зв’язок рухової активності і рівня захворюваності (г= 0,245) також показують невисокий рівень кореляції. Можна припустити, що невисока рухова активність знижує опірність до негативних впливів навколишнього середовища, а часті захворювання обмежують рухові дії. Вплив різноманітних факторів на здоров’я залежить від поведінки, а саме від способу життя - 49-53% (Буліч, Муравов, 2003). Оздоровчі ефекти спеціально організованих форм рухової активності, які зміцнюють здоров’я дитини і підвищують його життєздатність.
Висновки.
Необхідність пристосування до нових умов і нової діяльності, висока ціна, яку «платить» організм дитини за успіхи у навчанні, визначають доцільність ретельного врахування всіх факторів, які сприяють адаптації дитини до школи та, навпаки, які уповільнюють її, заважають адекватному пристосуванню. Чим складніші соціальні вимоги та спрощені умови праці, тим більші вимоги вони пред’являють організму і тим активніше мають функціонувати біологічні механізми.
Динаміка інтеграційних впливів по даній проблемі в перспективі наших подальших досліджень.
Література:
1. Бар-Ор О. Здоровье детей и двигательная активность: от физиологических основ до практического применения / О. Бар-Ор, Т. Роуланд; пер. с англ. И. Андреев. - К.: Олимпийская литература, 2009. - 528 с.: ил.
2. Булич Э.Г Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в её стимуляции / Э.Г. Булич, И.В. Муравов. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 424 с.
3. Дубогай О. Навчання в русі / О. Дубогай. - К.: Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л. Галіцина, 2005. - 112с.
4. Новосьолова О.А. Физическое воспитание как фактор адаптации детей 7-8 лет к обучению в школе: Дисс. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Професійна освіта» / О.А. Новосьолова. - Челябинск, 1999. - 165 с.
5. Полиевский С.А. Стимуляция двигательной активности: монография / С.А. Полиевский. - М.: Физическая культура, 2006. -256 с.
Надійшла до редакції 09.11.2010р.
Лясота Татьяна Ивановна [email protected]
