Інтеграція - як стратегічний напрям розвитку агропромислового виробництва Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ЛНУВМБТ шеш С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 220

УДК 338.1:338:43

Крш Г.М., к.е.н.1 ©, Андрущко Р.П. к.е.н.2 1Лъе1всъкий державный утверситет внутрштх справ 2Льв1всъкий нацюналъний аграрный утверситет

1НТЕГРАЦ1Я - ЯК СТРАТЕГ1ЧНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

В статт1 обгрунтовано основт напрями ¡нтеграцтних процеав в агропромисловому виробництв1 Украши.

Ключовi слова: ттегращя, формування внутршшх ресурав, ефективний мехатзм, кооперування.

Постановка проблеми. Пщвищення ефективносп сшьськогосподарсько-го виробництва гальмуеться нестачею фшансових ресурсiв в галузi. Для 1х поновлення Украiнi потрiбна своя фiлософiя розвитку АПК. Фiнансовi ресурси для витрат в аграрнiй сферi економ^ треба шукати в самому агропромисловому комплекс^ надiятися на допомогу держави ще довго не прийдеться. Потрiбно створити реальний та ефективний мехашзм поеднання сiльського господарства з промисловктю, яка переробляе сировину, а також торпвлею, яка реалiзуе продукти споживання. Тiльки в таких умовах можна забезпечити реальне пiдвищення ефективностi сшьськогосподарського виробництва.

Аналiз останнiх дослщжень. Проблемою вдосконалення економiчних взаемовiдносин мiж пщприемствами АПК займалося багато вчених економктсв, серед яких В. Андрiйчук, О. Богуцький, О. Крисальний, В. Липчук, М. Малiк, П. Саблук та шшг

Метою iнтеграцii е поеднання економiчних iнтересiв сiльськогосподарських товаровиробникiв i пiдприемств промисловоi переробки сiльськогосподарськоi сировини, спрямованих на високий юнцевий результат

[3].

У монографи А.О. Чемериса i В.В. Галанця "Стратепчне планування сiльськогосподарського виробництва в системi державного управлшня" [1] робиться спроба обгрунтувати взаемну вигоду виробникiв сировини та й переробниюв при iнтеграцii виробництва i переробки.

Мета статтi. Основною метою даноi статтi е пошук ефективного механiзму поеднання сiльського господарства з промисловктю, яка переробляе сировину, а також торпвлею, яка реалiзуе продукти споживання.

Виклад основного матерiалу. Свiт йде до мiжнародного ствроб^ництва, глобалiзацii економiки, в якому мкце кожно1 краши визначае рiвень 11 економiчних ресурсiв (природних, трудових, швестицшних), прогресивних технологiй i органiзацiйних можливостей державного устрою.

©

© Крш Г.М., Андушко Р.П., 2008

ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 221

Укра!на, маючи 23% европейських i 3% свДтових чорноземiв, 79 осiб населення на кожний квадратний кшометр територи (у Львiвськiй областi 119 осДб), багатовiковий досвiд аграрного виробництва, може бути самодостатньою в усiх необхщних обсягах продовольчих товарiв, забезпечувати потреби внутрДшнього i зовнiшнього ринкДв на рiвнi мiжнародних стандартiв. Единого чого в Укрш'ш не вистачае - це швестищйних ресурсiв. Тому, без визначення на державному рiвнi поличного принципу формування реальних фiнансових ресурсДв в галузi сiльського господарства всД дИ на рiзних рiвнях управлшня щодо аграрних реформувань не принесуть позитивного результату.

На наш погляд, в основi полiтичного принципу стосовно фшансових ресурсiв у сiльському господарствi в цiлому i для окремих суб'ектiв господарювання зокрема, лежить створення сприятливих умов для поеднання сировинних, переробних i торгових галузей АПК в единий комплекс. Фiнансовi ресурси для витрат в аграршй сферi економiки треба шукати в самому агропромисловому комплексi.

Безгосподарською концепцiею пiдприемств переробно! промисловостi у великих мДстах, яка була започаткована у радянський перiод, вже в саму основу розвитку продуктивних сил були закладеш затратнi, вольовi методи господарювання. Село було позбавлене промислових галузей, завершеного циклу виробництва, додаткових робочих мiсць. Об'ективна необхiднiсть штеграци виробництва та переробки сшьськогосподарсько! продукци знайшла вихщ в iншому напрямку - в областi стали проявлятися тенденци деконцентраци виробництва продукпв харчування. Товаровиробники сировини стали здiйснювати переробку зерна на борошно, закупили обладнання для невеликих пекарень, стали забезпечувати сшьських жителiв через власнi магазини хлДбом, крупою, олiею, м'ясними виробами, створювати сво! власнi м'ясокомбiнати.

Прикладом може бути приватна агрофiрма "Бшаки" створена у Самбiрському районi, вщома сьогодш не тшьки на ЛьвДвщиш, але й далеко за и межами. Почалося все з того, що пщ керiвництвом колишнього ветлДкаря 1вана Бiлака, самбiрчани створили м'ясокомбшат Д першими в Украiнi приватизували його. У 1991 рощ м'ясокомбшат "СамбДрчанка" був зареестрований як пщприемство з колективною формою власносп. У 1994 рощ колектив його, кожний працюючий, одержав майнову частку в акщях. Цього ж року нотарДально був затверджений акт про передачу 1вану Бшаку цих акцш в оренду Д створена приватна фДрма "Бшаки" 10% вДд прибутку акцюнери отримують на дивщенди .

Сьогодш фДрма мае 12 фДрмових магазишв, два кафе, виготовляе понад 50 видДв ковбас Д субпродуктДв, займаеться не тшьки переробкою, але й виробництвом сшьськогосподарсько! продукци, взявши в оренду 700 га угДдь сшьськогосподарсько! спшки "Стршецька". Одночасно I. Бшак ще й фермер, мае 50 га власно! землД, 100 корДв найкращих порДд. На власнш землД збудував ферму, мае хлДбопекарню, млин, олДйню.

Щодоби фДрма "Бшаки" переробляе до 150 туш худоби, якД поставляють !й сшьськогосподарсью пщприемства Д господарства населення. Розрахунок вДдбуваеться в день здачД бичкДв Д свиней.

ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 222

ФДрма "Бшаки" забезпечуе неухильне зростання виробництва, регулярну заробДтну плату Д солщш дивщенди. За останш роки вчетверо збшьшилась кшьюсть робочих мДсць.

Розробка стратеги в цьому плат вимагае вивчення свДтового досвщу. За рубежем переважають не пгантсью переробш пщприемства, а порДвняно невелик Д середш з цшком сучасною матерДально-техшчною базою, що забезпечують випуск високояюсно!, добре фасовано! продукци.

Питання стогть так: чи зосереджуватиметься переробка сшьськогосподарсько! сировини Д виготовлення з не! юнцевих продукпв споживання в руках сшьськогосподарських товаровиробникДв, чи щ процеси до кшця монополДзують комерцшш структури, якД Д отримають основну частину доходу, створеного в аграрий сферД. СвДтовий досвщ дае однозначну вщповщь на це питання. Завдяки створенню потужно! харчово! промисловостД, оптово! Д роздрДбно! торпвлД на кооперативних засадах, виробники европейських краТн та

США не допустили перетДкання цих доходДв в шшД сфери. Не слщ цього допускати Д в УкраПш.

Основна проблема функцюнування штегрованих господарських структур на мДжгалузевому рДвнД пов'язана з економДчною Д фшансовою нестабшьшстю, високою собДвартДстю сировини, збитковДстю и виробництва. Вони можуть нормально працювати лише за умови нормальних витрат Д рДвноправних вщносин товаровиробникДв Д переробних пщприемств. Переробне пщприемство пщняти Г! не може, тому що стане збитковим. СобДвартДсть сировини для переробника надто висока, тому оптово-вщпускна щна готово! продукци не буде прийнятною для торпвлД Д споживача. За тако! ситуаци на розвиток стабшьно! Д ефективно! штеграци на рДвш сшьськогосподарських товаровиробникДв Д переробного пщприемства розраховувати важко.

Висновки. УкраПш потрДбна своя фшософДя розвитку агропромислового комплексу в цшому Д сшьського господарства, зокрема. Сшьське господарство е единою галуззю, що продукуе енергДю сонця. Додана вартДсть, що створюеться в цш галузД, реалДзуеться в переробнш галузД Д торпвлД, а тому и треба у вщповщнш долД повернути туди, де вони створювалися Д для цього треба створити реальний та ефективний мехашзм.

Такий мехашзм передбачае поеднання сшьського господарства з промисловДстю, що переробляе и сировину, а також торпвлю, яка реалДзуе кшцеву продукщю споживання, охоплюючи таким чином комплексну систему створення, розподДлу, перерозподшу Д використання виробничого потенщалу, трудових, матерДальних та фшансових ресурсДв в усьому агропромисловому комплекса Тшьки в таких умовах можна забезпечити реальне пщвищення ефективност сшьськогосподарського виробництва. ВиутрДшш фшансовД ресурси для сшьського господарства, як сировинного сектора агропромислового комплексу, можна одержати лише в тому випадку, коли виробництво сшьськогосподарсько! продукци буде пов'язано з результатами юнцево! продукци споживання. В цьому випадку учасники виробництва сшьськогосподарсько! продукци, и переробки, зберДгання Д реалДзаци будуть

ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 223

поставлеш в piBHy залежшсть один вщ другого, розумшчи стутнь свого ризику i маючи реальну уяву про власш доходи.

Поеднання сiльського господарства з харчовою промисловiстю i торпвлею дозволить держаы ефективнiше здiйснювати аграрну полiтикy в сучасних умовах та наблизитися до реалiзацiï споконвiчноï мети суспшьства - зменшення вiдмiнностей мiж мiстом i селом. Такий пщхщ потребуе бiльш виваженого пiдходy до однiеï з основних фyнкцiй держави - регулювання сощально-економiчних вщносин в умовах багатоyкладноï економiки.

Лггература

1. Чемерис А.О., Галанець В.В. Стратепчне планування сiльськогосподарського виробництва в ra^mi державного yправлiння. - Львiв: Л1ДУ УАДУ, 2003. - 160с.

2. Малж М.Й., Федiенко П.М., Орлатий М.К. 1нтегращя - як фактор пщвищення ефективносп реформованих сшьськогосподарських пiдприемств. -К.: 1АЕ УААН, 2000. - 40с.

3. Гончарук С.М. Розвивати iнтеграцiю виробництва i промисловоï переробки молока // Економка АПК. - 1999. - №2 - С.53 - 54.

Summary

The paper examines the limited investment possibilities of the state budjet for overcoming of agrarian recession. It suggests using of internal reserves in agribusiness. The experience of manufacturing and processing of agrarian production is generalized.

Key words: integratson, internal resources formation, efficiency mechanism, cooperation.

Стаття надтшла до редакцн 11.04.2008