CC BY
85
Меиеджмеит^а^аЕкеШнг
4. Платонов О.А. Экономика русской цивилизации [Текст] / О.А. Платонов. - Институт русской цивилизации. - М., 2008. - 800 с.
5. Компашець В.В. Порiвняння моделей менеджменту двох цившзацш. 1деальна модель менеджменту [Текст] / В.В. Компашець // Збiрник наукових праць Державного економшо-
технолопчного унiверситету транспорту. CepÍH: Економша i управлiння. Випуск 14. Кшв. - 2009.
6. Компашець В.В. Формування штелектуально! моделi духовно-морального управлшня на залiзничному транспортi [Текст] / В.В. Компашець // Вюник e^MMira транспорту i промисловостi, УкрДАЗТ. - випуск 29. Харшв. -2010.
Аннотация. В статье сформулированы особенности модели управления восточнославянской цивилизации, определены ее особенности по сравнению с моделью управления западной цивилизации.
Ключевые слова: модель управления восточнославянской цивилизации; модель менеджмента западной цивилизации.
Summary. In the article are formulated the features of case frame of eastslavonic civilization, are definite its features on comparison with the case frame of western civilization.
Keywords: case frame of eastslavonic civilization; model of management of western civilization.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Зоргна О.1. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Шраменко О.В.
УДК 330.341.1
МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОРГАН1ЗАЦ1Я УПРАВЛ1ННЯ ЖИТТСВИМ ЦИКЛОМ 1НТЕГРОВАНО1 КОРПОРАТИВНО? СТРУКТУРИ
Науменко М.О., к.е.н., доцент, Морозова Л.В., ст. викладач (Академiя внутрiшнiх вшськ МВС Украти)
В рамках представления ттегровано! корпоративноI структури бизнесу через компетенцИ и учасниюв запропоновано тдх1д до моделювання життевого циклу. Подано рекомендацИ з стввгднесення стадш життевого циклу в1докремлених суб 'ектгв господарювання.
Ключовi слова: моделювання, життевий цикл, штегрована корпоративна структура.
Вступ. Сучасний етап розвитку екоиомiчиоl думки характеризуеться появлениям досить вщмшних поглядiв на розумшня досить вщомих явищ та реалiзацiю загальноприйнятих mдходiв й моделей. В першу чергу це пов'язано з розвитком шформацшно! економiки чи економiки знань, яка активiзувала появлення таких тенденцш як вiртуалiзацiя, розмивання оргашзацшних границь, створення ефективних штеграцшних структур, змша оргашзацшних форм взаемодп суб'екпв господарювання, поширення
кооперацшно-конкурентних вiдиосии, активiзацiя роботи з субшдрядниками тощо. Зрозумiло, що прояв таких теидеицiй змiиюе й прийняп уявлення щодо протiкаиия та моделювання життевого циклу рiзних економiчних об'ектiв.
Особливо слiд наголосити, що хоча з виникнення теорп життевого циклу (ЖЦ) пройшло досить багато часу та юнуе безлiч варiаитiв його
представления, дослiдженням циклiчностi штеграцшних корпоративних утворень присвячено працi хiба що В.М. Горбатова [3, 5] та М.О. Кизима [5, 6] (хоча, наприклад, у працях I. Адизеса [1] й розглядаеться життевий цикл корпорацп, все ж таки досить мало уваги придiляеться розгляду розпод^ так званого корпоративного ефекту мiж видiленими стадiями). Якщо ж врахувати появлення кластерно-мережних утворень, то тут доречним постае використання лише пропоновано! О.А. Бiяковим [2] концепцп життевого циклу економiчного простору ("формування - розвиток -рецеая - депреая"), яка нажаль дуже абстрактно описуе еволюцш вiдносин мiж суб'ектами.
Бшьш того, найбiльш поширенi концепцп життевого циклу, так як концепцп Л. Грейнера ("творчш етап - етап прямого управлшня - етап делегування вщповщальносп - етап координацп -етап спiвробiтництва" [4] або "появлення -
© Науменко М.О. Морозова Л.В.
BiciiiiK' економпки транспорту i промисловостi № 35, 2011
Менеджмент^а^аЕКеШНГ
розвиток - стшке зростання - стабшьшсть -революцiйний перiод оргашзацшних змiн [9, с.18]), А.Ю. Юданова ("виникнення - становления -розвиток - вища точка - спад - банкрутство -лшмдацш" [10]) чи I. Адiзеса ("зародження -дитинство - давай-давай - юшсть - розквгг -стабiлiзацiя - аристократизм - бюрократизащя -смерть" [1]) придатш лише до досить статичного воображения стадiй ЖЦ. У бшьшосп випадк1в визначаеться послiдовнiсть стадш без моделювання руху об'екту в рамках певного фазового простору, обмеженого параметрами даних стадш.
Озиачет твердження базуеться на вiдсутностi методичних тдходав до остаточно! iдентифiкацii стада життевого циклу, особливо у тому раз коли окремi стада циклу досить проблематично чиж» вщдшити одна ввд одно!. В коитекстi ж iитегроваиих корпоративних структур (1КС) слад говорити не про видлення окремого життевого циклу 1КС (ЖЦко), а про певний континуум життевих циклiв, яю утворюються з життевих циклiв продукци учасник1в 1КС (враховуючи що недоречно, за виключенням окремих випадюв, казати про продукцш безпосередньо iитегроваиого утворення), життевих циклв окремих суб'екпв у склада 1КС та життевих циклв вщиосин в рамках видлених у 1КС мереж створення вартосп (тут автори орiеитуються на можливосп розширення теорii життевих циклв набутками концепци розширено! лопстично! взаемода [11, 12]). Зрозумшо, що виникнення таких континуутшв змiнюе й логику моделювання життевого циклу 1КС, а отже вимагае розробки принципово нових щдходав й шструменпв моделювання.
Постановка задачи Метою статп обрано постанову задачi моделювання (розробку належного модельного базису) та оргашзаци управлiння континуумом життевих циктв штегровано! корпоративно! структури за умови !! пiдпорядкування логiцi розширено! лопстично! взаемодi! учасник1в iнтеграцiйного утворення та використання набутк1в iнформацiйно! економiки знань.
Результати до^дження. В основу реалiзацii поставлено! мети дослщження пропонуеться покласти ресурсний пiдхiд до стратегiчного управлшня [7, 13] за якого передумовою виникнення 1КС е об'еднання наявних у рiзних суб'ектiв господарювання конкурентоспроможних стратегiчних релевантних ресурсiв та вщмггаих вiд розповсюджених на ринку технологш обробки даних ресурсiв (так1 технологи та ресурси чи знания про ресурси за умови певних обмежень можна iдентифiкувати як стратегiчнi компетенцп 1КС). Вiдповiдно й органiзацiю управлшня ЖЦ1КС можна розглянути в контексп проблеми ресурсозбереження. За для цього можна передбачити постанову у вщповщтстъ кожнiй стадii ЖЦ особливо! системи
ресурсозабезпечення: стадii зародження - систему акумулювання фiнансових pecypciB з подальшим ix перетворенням у виробничi; стадп становления -систему поширення штеграцшних зв'язк1в з власниками ресyрсiв; стадп росту - систему залучення власнишв додаткових компетенцiй (як ресурсних так i теxнологiчниx), заснованих на шновацшному пiдгрyнтi; стадii насичення -систему переведення на новий ЖЦ1КС, тобто на нову висхщну траeкторiю розвитку; стадп спаду -систему авансування ресурав у початковi стадii життевих циктв iншиx продyктiв та суб'екпв господарювання з континууму життевих циктв iнтегрованоi корпоративноi структури.
Ресурсний тдхвд до вiдображения ЖЦ1КС сввдчить про наявшсть безперервного крyгообiгy ресyрсiв 1КС. Вiдповiдно основою органiзацii yправлiния життевим циклом 1КС можна обрати досить розрекламований та дiйсно ефективний процесний пiдxiд (дана пропозицiя корелюе з задекларованим орiентyваниям на логiкy розширено!' лопстично! взаемодii). Разом з тим, по вщношенню до 1КС думаеться не варто орiентyватися на набутки таких процесних стаидартiв як ISO 9000. Вони досить детально описують процеси перетворення "вxодiв у виходи", але нажаль досить непридатнi для моделювання процеав в рамках складних контииyyмiв життевих циклiв (деяк1 дослщники навiть вважають данi стандарта анахрошзмом).
Подальший розвиток процесноi парадигми, без вщношення до yправлiния ЖЦ, перетворився у пiдxiд з оргаиiзацii процеав в розрiзi "кращих практик" (best practices) та видшення типових моделей опису процеав (reference process models). В контексп моделювання ЖЦ1КС дат стандарта дозволяють ввдобразити рух в рамках певноi стадii циклу, або розробити моделi еволюцiйного розвитку. Складтсть й непередбачуватсть розвитку середовища 1КС дозволяе змiстити акцент у таких процесних моделях на набутки дисциплiни ситуац^но" iиженерii методiв (робиться наголос на неможливостi будь-яким стандартом передбачити ва конкретт ситyaцii життедiяльностi 1КС), яка опис процесiв надае вже у термшах отриманого продукту, життевого циклу даного продукту та ролей суб'екпв 1КС яш пiдтримyють рух вздовж жцкс.
Дaлi зробимо наголос, що введення поняття континууму життевих циктв 1КС потребуе розширити процесну парадигму додавання ознак проектного менеджменту. В контексп теорii життевого циклу (ЖЦ) можна стверджувати, що функцюнування суб'екта господарювання в рамках яко!сь стaдii ЖЦ (еволюцiйний розвиток при детермшстськш поведiнцi) спiввiдноситиметься з виконанням певних процесiв. Потреба змши стaдi!' ЖЦ (розкриваеться як крапка бiфyркaцii) вимагае
Вкник економпки транспорту i промисловостi № 35, 2011
Менеджмент^а^аЕКеГиНГ
розробки й реаМзацд певного проекту (як правило, з оглядом на поточний стан розвитку e^^Mi^ -шновацшного), на виходi якого буде змша парамeтрiв виконуваних 1КС бiзнeс-процeсiв. Дане положения повною мiрою вщноситься не тiльки до пiдтримки стшкосп розвитку, а й до необхвдносп подолання кризових явищ.
Таким чином, з точки зору ЖЦЖС можна стверджувати, що кожна стадiя циклу розкриваеться як певний процес. 1нструментом же переходу мiж стадiями, як i реагувания на виникиения бiфуркацiй пiд час реатзаци стадл, виступатимуть методи проектного менеджменту. З точки зору 1КС проектно-процесне представлення ускладнюеться значною к1льк1стю процeсiв у рiзних учасник1в 1СБ, кожен з яких може знаходитися на рiзнiй стадп свого ЖЦ. У даному випадку говорять про управлiния сукупнiстю чи програмами проeктiв (найбiльш поширеною роботою тут е праця Д. А. Рассела [8] щодо впроваджения мультипроектного управлiния, як консолiдованого управлiния проектами на спшьних ресурсах учасник1в штегровано! корпоративно! структури). При цьому проект розглядаеться як унiкальний екземпляр процесу, що мiстить в собi координовану та керовану систему дiй.
Отже оргашзовувати управлiния ЖЦкС будемо на основi моделей процесно-проектного менеджменту (тим паче, що така пропозишя дозволяе врахувати майже всi наявнi зараз теорп виникнення циклiчностi в економщ: монeтарнi та психологiчнi теорп, теорп перенакопичення та недоспоживания, теорп синтезу об'ективних й суб'ективних факторiв, тeорiя нововведень тощо). В розрiзi дано! пропозицп досить доречним постае застосування дек1лькох стандартiв Мiжнародноl асощацд зi стандартизаци (ISO), як1 дозволяють представити модeлi ЖЦ. Нажаль данi стандарта майже не розповсюджеш у сeрeдовищi вiтчизияних науковцiв, а отже самi по собi можуть розглядатися як певний шновацшний продукт. До таких стандарпв вiдносяться: ISO 15288 "Системна iнжeнeрiя. Процеси життевого циклу систем", ISO 15926 "Промисловi автоматизованi системи. 1нтеграшя даних життевого циклу" та ISO 24744 "Системний й програмний iнжинiринг. Управлiния життевим циклом".
Перевага застосування даних стандарпв полягае у отриманнi можливосп визначения виду життевого циклу та представлення його опису (ISO 15288). Оск1льки тд описом ЖЦ розумiеться формалiзованe представлення практик (практика як вид дiяльностi учасника 1КС щодо перетворення матeрiальних об'ектiв) й заходiв, органiзованих у певш стадп, можиа наголосити що ISO 15288 описуе рeалiзацiю пропонованого процесно-проектного пiдходу до управлшня ЖЦ^, встановлюючи рeфeрeнтнi модeлi для вах
можливих практик у 1КС (загальною шльшстю у 25) та дозволяючи щентифшувати вади у формуванш континууму життевих циктв 1КС.
В контекст шформацшного забезпечення управлшня ЖЦкс означена сукупшсть стандарта визначае единий тадхт до формат1в даних окремих учасниюв 1КС. Утворена спiльнi б1блютека довщкових даних (ISO 15926) е щдгрунтям онтолопчного моделювання руху 1КС в утвореному континууму життевих циклв та дозволяе забезпечити штегрування досить р1знор1дних даних, як1 виникають на тш чи шшш стада будь-якого екземпляру циклу, вхвдного до 1КС учасника (екземпляру циклу з континууму цикшв). Бшьш того, ор1ентац1я на практики дозволяе забезпечити так звану моделеор1ентоватсть (ISO 24744) та передбачити формадзадш ЖЦ[кС через розгортання практик (тут практика як компетенщя окремого суб'екта господарювання вхвдного до 1КС) у чаа при додержаннi певно! збалансованосп у розподш релевантних корпоративних ресурав на реашзащю таких практик. Як що ж врахувати ор1ентащю дяльносп 1КС на лопку розширено! лог1стично1 взаемода, то саме ISO 24744 дозволяе визначити як продукщю та роботи, що виникають на виход послвдовносп виконаних практик (на при кшщ життевого циклу), так i розподшити наявнi в штегрованому угвореннi iнсгруменги реалiзацiï практик (за аналойею до розподiлу ролей персоналу щдприемства чи учасникiв 1КС).
Висновки. В статп задекларовано можливiсть моделювання життевого циклу iнтегрованоï корпоративноï структури в рамках представлення такого життевого циклу через послщовне чергування певного роду процеав та проектiв (зрозумшо з вiдповiдним залученням методiв процессного та проектного менеджменту). В рамках даноï можливосп доведена доречн1сть застосування окремих стандарлв ISO, ран1ше не орiентованих на iнтегрованi утворення. Впровадження даних стандартiв дозволить як однаково описати необхвдш для пiдтримки життедаяльносп 1КС роботи, продукти, моделi та шструменти, так i розподiлити ï\ мiж стадiями життевого циклу (при цьому може застосовуватись будь-який з розглянутих на початку статт пiдходiв до видшення таких стадiй). Разом з тим, потребуе подальшого розгляду воображения особливостей адаптацiï розглянутоï лiнiйки стандарпв до умов нацiональних 1КС.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Адизес И. Управление жизненным циклом корпорации [Текст] / И. Адизес. - СПб.: Питер, 2007. - 384 с.
2. Бияков О.А. Экономическое пространство региона: процессный поход [Текст] / О.А. Бияков. - Кемерово: Кузбассвузиздат, 2004. -244 с.
BiciiiiK' економжи транспорту i промисловост № 35, 2011
MeHe^MeHr^a^aEKeruHr
3. Горбатов В.М. Конкурентоспособность и циклы развития интегрированных структур бизнеса [Текст] / В.М. Горбатов. - Х.: ИД "ИНЖЕК", 2006. -592 с.
4. Грейнер Л.Е. Эволюция и революция в процессе роста организаций [Текст] / Л.Е. Грейнер// Вестник С.-Петерб. ун-та. Сер. Менеджмент. - 2002. - Вып. 4. - С. 45-48
5. Кизим Н.А., Горбатов В.М. Концентрация экономики и конкурентоспособность си-ран мира: [Текст]: Монографiя / Н.А. Кизим. -Х.: ИД "Инжек", 2005. - 216 с.
6. Кизим Н.А. Организация крупномасштабных экономико-производственных систем [Текст] / Н.А. Кизим. - Х.: Бизнес-Информ, 2000. - 108 с.
7. Коллис Д. Дж. Корпоративная стратегия. Ресурсный подход [Текст] / Коллис Дэвид Дж., Монтгомери Синтия А. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2007 - 400с.
8. Рассел Д.А. Управление
высокотехнологичными программами и проектами = Managing High Technology Programs and Projects. [Текст] / Д.А. Рассел - М.: Академия АйТи, 2004. -472 с.
9. Широкова Г.В. Управление организационными изменениями [Текст]: Учеб. пособие. / Г.В. Широкова. - СПб.: Издат. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. - 432 с.
10. Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика [Текст] / А.Ю. Юданов.- М.: ГНОМ и Д, 2001.- 304 с.
11. Higuchi T. Life cycle management in supply chains emerging technologies and techniques [Текст] / T. Higuchi, M. Troutt. - New York: IGI Global, 2008. - 363 р.
12. Sadler I. Logistics and Supply Chain Integration [Текст] / I. Sadler- London: SAGE Publications Inc., 2007. - 289 p.
13. Teece D. J. Dynamic capabilities and strategic management [Текст] / D. J. Teece. -New York: Oxford University Press, 2009. - 299 p.
Аннотация. В рамках рассмотрения интегрированной корпоративной структуры через компетенцию ее участников предложен подход к моделированию жизненного цикла. Разработаны рекомендации по соотнесению стадий жизненного цикла обособленных субъектов хозяйствования.
Ключевые слова: моделирование, жизненный цикл, интегрованная корпоративная структура.
Summary. Integrated business structure presented as complementary pool of its participants skills. The methodical approach to integrated business structure life cycle modeling proposed. Recommendations of enterprises life cycles stages correlate are submitted.
Keywords: modeling, life cycle, integrated corporate structure.
Рецензент д.е.н., доцент ХНЕУПилитнко A.A. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 658.5:656.2
КОНЦЕПЦН РОЗВИТКУ КОНТРОЛ1НГУ
Шдопригора I.E., к.е.н., ст. викладач (УкрДАЗТ)
В сmаmmi до^джет oснoвнi концепцН' розвитку кoнmpoлiнгу. Ключовi слова: контролтг, концепцН' контролшгу.
Постановка проблеми та iï зв'язки з науковими та практичними завданнями ^стема yпрaвлiння, яка зaстосовyвaлaся рашше, в yмовax ринковоï економши вичерпала своï можливосп, i зараз мaйбyтнe за тдприемствами та тдприемцями, яш зможуть знайти (а деяш вже знaxодять) шновацшш ршення i моделi ефективного yпрaвлiння, отже саме 1м необxiдно вмшня володпи таким iнстрyментом yпрaвлiння,
як контролшг. З метою aнaлiзy розвитку контролшгу необxiдним e вивчення основниx його концепцш.
Анал1з остантх до^джень i публшацш. Теоретичш та практичш аспекти впровадження контролшгу дослщжують Карминський А.М., Фалько CX., Жевага А.А., 1ванова Н.Ю., Фальмут X.I., Швиданенко Г.О., Лавриненко В.В., Дерев'янко О.Г., Пртодько
© Шдопригора 1.В.
BicHUK ckoiiomiími транспорту i промисловост № 35, 2011
