CC BY
18
УДК 630*477:630*091 Доц. 1.П. Соловй, канд. с.-г. наук;
acnip. Л. Ф. Монастирська1 - НЛТУ Украти
1НСТРУМЕНТИ Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНК1В ЕКОЛОГ1ЧНИХ ПОСЛУГ Л1С1В
Описано основш екологiчнi послуги лiсiв i ринковi пiдходи, якi можуть сприяти 1х збереженню. Також проаналiзовано типи фшансових MexaHi3MiB, якi знайшли засто-сування на практицi, та процес розвитку ринку екологiчних послуг лiсiв. У висновку розглянуто кроки, яю необхiдно здiйснити задля розширення ринку цих послуг.
Ключов1 слова: еколопчш послуги, iнституцiйне будiвництво, ринковi тдхо-ди, iнструменти дюово! полiтики.
Doc. I.P. Soloviy, doctorate L.F. Monastyrska -NUFWTof Ukraine
Forest Policy Instruments towards Developing Markets of the Ecosystem Services of Forests
Describes the principle ecosystem services provided by forests and how market approaches can assists in conserving these services. The types of financial mechanisms currently used in practice, the process in which these mechanisms developed then presented. The conclusion provides perspective on the steps needed to fully develop and expend markets of forest services.
Keywords: ecosystem services, institutional building, market approaches, forest policy instruments.
Вступ
Багато цшних еколопчних послуг, як надають люи, викликають сьогодш шдвищену суспшьну увагу. Це зумовлено тим, що еколопчш послуги лшв можуть знижуватися, а то й взагал бути втраченими (у випадку вирубу-вання чи деградаци лшв), що, своею чергою, призведе до виникнення еколопчних небезпек i додаткових витрат для суспшьства на мюцевому р1вш (нап-риклад, при повенях та зсувах) та на глобальному р1вш - кшматичш змши.
Еколопчш послуги лшв - це т еколопчш процеси, завдяки яким люди безпосередньо отримують вигоди. До найважливших еколопчних послуг лшв можна зарахувати пдролопчш (водоохоронш та водорегулювальш) послуги, збереження бюр1зномашття i поглинання двоокису вуглецю.
Багатор1чш фундаментальш дослщження дали змогу встановити, що пдролопчна функцюнальшсть л1су змшюеться залежно вщ люорослинних умов [1]. Основною пдролопчною послугою л1су е запоб1гання ерози грун-т1в, а також збереження р1чок i водоймищ вщ замулювання. Важливим е також водоохоронне та водорегулювальне значення лшв шляхом нагромаджен-ня ними вологи i регулювання стоку.
Люи забезпечують умови для юнування одних з найбагатших за бь ор1зномашттям екосистем на Земл1, а також умови юнування для 90 % вид1в, яким загрожуе небезпека зникнення. Бюр1зномашття мае надзвичайно велике значення для практичного життя людства, наприклад, забезпечуючи сирови-ну для лтв та рослинних екстракт1в. Сощальна цштсть лшв, починаючи вщ рекреаци i закшчуючи духовними i культурними цшностями, дедал бшьше i бшьше визнаеться основою для людського здоров'я.
1 Наук. кер1вник: доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши
На сьогодш здатнiсть лiсу поглинати велику кшьюсть вуглекислого газу мае неоцiненне значення, оскшьки з роками викиди в атмосферу вугле-цю внаслiдок спалювання викопного палива зростають, що може призвести до посилення так званого парникового ефекту. За допомогою лiсiв, котрi через фотосинтез забирають вуглець з атмосферного вуглекислого газу, можна контролювати рiвень СО2 в атмосфер^ Розумiння цього пiдштовхуе до вис-новку, що вигоди вщ iснування здорових лiсiв, котрi до недавнього часу вва-жалися безкоштовними, мають свою економiчну вартiсть. Таким чином, щоб запобiгти екологiчнiй шкодi i значним суспiльним витратам, люова полiтика мае застосовувати превентивнi заходи, котрi здiйснюватимуться за допомогою ринюв екологiчних послуг лiсiв.
1-п • • • • • • •
. Ринков1 п1дходи до торпвл1 еколопчними послугами лю1в
За допомогою ринкового мехашзму екологiчних послуг лiсiв можна запоб^ати виснажливому лiсокористуванню, впливати на менеджмент влас-никiв лiсiв, надаючи 1м фiнансову компенсацiю за збереження i розвиток еко-логiчних послуг люу. Зацiкавленим сторонам (держава, пiдприемство чи гро-мадянин) вигiдно внести певну, порiвняно незначну плату заради покращен-ня власного добробуту або ютотного пiдвищення прибуткiв, пов'язаних з яюстю екологiчних умов.
Залежно вiд характеру пристосування, люи i 1х екосистеми вiдрiзня-ються мiж собою. Ринковi механiзми змiнюються залежно вiд особливостей 1хнього екологiчного, соцiального або полгтичного значення.
Залежно вiд рiвня впливу держави, можна видшити основнi ринковi пiдходи: приватнi угоди, вiдкритi схеми торгiвлi i державнi схеми фшансу-вання (рис. 1).
Рис. 1. Основш типи ринкових пiдходiв до торгiвлi екологiчними послугами лШв
Перший ринковий тдхщ передбачае укладання приватних угод. Зазви-чай, це закрит угоди мiж тими, хто отримуе вигоди вiд екологiчних послуг люу, i тими, хто вiдповiдае за них. Сюди належать такi угоди як добровшьна сертифь кацiя i екомаркування, а також прямi схеми фiнансування мiж бенефiцiантами екологiчних послуг люу та люовласниками, якi вщповщають за цi послуги.
Наприклад, у Франци компанiя Ретег-У1Ие1, котра продае розлиту у пляшки воду, платить землевласникам, як знаходяться вище за течiею вiд 11 пiдприемства, стимулюючи запровадження ними еколопчного менеджменту на даних територiях. Таким чином ця компашя гарантуе якiсть продукци.
Другий ринковий шдхщ включае вiдкритi схеми торгiвлi i використо-вуеться тод^ коли уряд визначае предмет еколопчно! послуги, яка продавати-
меться, i встановлюе правила створення попиту. Найбiльш вiдомим прикладом вщкрито'! торгiвлi е нацiональний i мiжнародний ринки торгiвлi вугле-цем. Запроваджена в Кютському протоколi, шдписаному в 1997 р., торгiвля вуглецем розвинулась до основного мехашзму досягнення мюцевих i мiжна-родних цшей зменшення викидiв.
Третiй ринковий тдхщ включае схеми державного фiнансування i ви-користовуеться в тому випадку, коли уряд створюе фонд для реамзацп прог-рами охорони люових екосистем i безпосередньо перераховуе в нього кошти. Цей пiдхiд передбачае також непрямi субсидп i прямi платежi лiсовласникам.
Прикладом схеми державного фшансування можуть бути державнi програми США щодо збереження болотистих земель, як передбачають на-дання урядом кошпв фермерам для ведення ними менеджменту земель у та-кий споЫб, який би знизив ерозш rрунтiв.
У 1998 р. через повшь на рiчцi Янцзи, а також з метою зниження еро-зп грунту i знелiснення, уряд Китаю створив Фонд компенсацп люових ви-год, який фiнансуеться державою i приватним сектором бенефiцiантiв. На практищ сума коштiв, яку вносить держава, частше визначаеться пiд впли-вом полiтичних або бюджетних чинниюв, а не на основi економiчноí оцiнки отриманих екологiчних вигод.
2. Процес розвитку ринку та 1нструмент1в еколопчних послуг л1с1в
Процес розвитку ринку еколопчних послуг л^в складаеться iз трьох стадiй: зародження, становлення i функцiонування (рис. 2).
Зародження
Функцюнуванш
Становлення
Розви ринк>
Рис. 2. Стади розвитку ринтв еколог1чних послуг л1с1в [3]
На першш стадп визначаемо суть еколопчно! послуги люу та коло осiб, защкавлених в отриманнi ще! послуги, доноситься до 1х вiдома шфор-мащя про iснуючi проблеми i можливост 1х вирiшення. Таким чином, фор-муеться готовнiсть платити за захист вщ проблем i створюеться шдгрунтя для бажання зацiкавлених осiб вступити в переговори.
На другш стадп визначаемо структуру ринку. Складаемо шструкцп, якi визначають вид послуги, мютять права i обов'язки зацiкавлених сторш, а також забезпечують основу для договiрних платежiв.
Ринок починае функщонувати на останнiй, третiй стадп. Вщбувають-ся трансакцп i кошти перемщуються мiж зацiкавленими сторонами. Уклада-ються угоди про оплату екологiчних послуг лiсiв, якi опираються на стандарта облжу, а також мехашзми монiторингу та еколопчно! сертифшацп.
Дуже часто в реальному житт до цього процесу залучено багато защкавлених сторш, як взаемоддать мiж собою на рiзних рiвнях i стадiях. До того ж, процес може прогресувати чи затримуватись на окремих стадiях.
Розвиток нових ринюв, якi додають економiчноl щнност лiсам, е до-сить складним процесом. Пiд час укладення угод мають бути чiтко визначенi защкавлеш сторони, а також !хш зобов'язання. Цi угоди мають укладатися на основi переговорiв i опиратися на правила, контракти та методи перевiрки. При дослщженш розвитку нових ринюв еколопчних послуг лiсiв виникае багато питань, основш з яких подано в табл. 1.
Табл. 1. Проблемш питання розвитку ринтв екологiчних послуг лшв
Питання Суть проблеми
Як еколопчт послуги надають люи? Важливим кроком у розвитку ринку еколопчних послуг лю1в е виз-начення еколопчних умов, ям надають суспшьству прям1 [ очевид-ш вигоди. Застосування кращих метод1в люового менеджменту може покращити кшьюсть, яюсть або цшюшсть тих еколопчних послуг люу, як юнують [ ям надаються, або може сприяти наданню нових послуг. Розвиток ринку буде прискорюватись, якщо суспшь-ство зрозум1е 1 визнае, що еколопчш послуги люу стають недостат-шми, а через це 1 бшьш цшними
Яка економ1чна цштсть еколопчних послуг люу? Для того, щоб заохотити бенефщаш1в до готовност платити за специф1чш еколопчш послуги лю1в, потр1бно, щоб вони зрозумши щншсть цих послуг для !хнього добробуту. Защкавлення може бути прямим, наприклад, забезпечення чистою питною водою, або непрямим, наприклад, скорочення замулювання р1чки, що сприяти-ме шдвищенню ефективносп пдроелектростанцп, призведе до де-шевшого 1 регулярного постачання електроенергп. 1снуе багато ме-тод1в визначення економ1чно! оцшки еколопчних послуг люу. Одним з таких метод1в е метод, який базуеться на анкетному опиту-ванш бенефщ1аш1в про !х готовшсть платити за еколопчш послуги люу, або про готовшсть отримати компенсащю за !х втрату
Як права та обов'язки защкавлених сторш? Права власност особливо важливь Суспшьства вщр1зняються м1ж собою залежно вщ того, як вони розглядають законш [ загальноп-рийнят права защкавлених сторш щодо лю1в. Ц права власност часто е ненадшними, можуть перекриватися [ оспорюватися, вони рщко м1стять перелш еколопчних послуг люу. Якщо права на еколопчш послуги люу попередньо не розподшеш, то розвиток ринку буде тягти за собою !х розподш або роз'яснення
Питания Суть проблеми
Хто е потенцшними покупцями 1 продавцями? Використання ринкових шструменлв з метою захисту i розширен-ня еколопчних послуг люу було б неможливим без продавщв, здат-них надавати щ послуги, i покупщв, здатних платити за них. Пюля визначення прав власносл, наступне питання полягае в тому, чи мае бажання дана особа продавати. Важливим також е питання про юнування фонд1в, достатшх для фiиаисуваиия регулярного поста-чання послуг. Крiм того, беиефiцiаити можуть не бажати оплачува-ти послуги, наприклад, чисту воду, оскiльки вважатимуть, що це 1хне повне право, i воно належить 1м безкоштовно
Чи можна еколопчш послуги люу визначити { вим1ряти? Для того, щоб можна було укладати угоди, послуги мають бути виз-наченими. Послуга може бути визначена в термiиах, як специфiч-ний товар, або просто на основi прийнято! оцiики землi. Наприклад, кредити вуглецю можуть використовуватись для збалансування ем^ сп, або кредити бiорiзиомаиiття можуть використовуватись для збалансування розвитку. Пдролопчш послуги можуть бути визначеш в термiиах iидикаторiв якостi води або иадiйиостi потоку води. За-лежно вiд якосп, кiлькостi та уиiкальиостi еколопчно! послуги люу, може бути важко правильно визначити товар i рiвеиь оплати
Яш додатков1 послуги потр1б-т для устш-ного функцю-нування ринюв еколопчних послуг л1шв? У багатьох випадках iсиуе потреба у створенш нових установ як при-ватних, так i державних, для спрощення системи розрахуикiв за еколопчш послуги люв. Також ринки потребують структур фшансуван-ня, перевiрки, моиiториигу, облiку та сертифшацп. Iишi иеобхiдиi структури забезпечують консалтинговi послуги з питань довкiлля. Через ризики, яю мае кожен новостворений ринок, страховi компани i банки ввдграють важливу роль, пiдтримуючи надшнють угод
Хто отримуе вигоду? Розподiл вигод вiд створення ринку екологiчиих послуг лiсiв е важливим питанням. У випадку, якщо ринки негативно впливатимуть на певиi групи зацiкавлеиих осiб, даш особи матимуть бажання шдри-вати життездатшсть того чи iишого ринку. Залежно вiд того, хто щ групи, яку вони мають владу, може iсиувати ризик несправедливого розподшу вигод, що в свою чергу може призвести до занепаду ринку
3. 1нституцшний аспект
У той час, коли у свт юнуе багато iнновацiйних угод i контрактiв, торпвля екологiчними послугами лiсiв залишаеться справою, яка знаходить-ся на стади зародження. Суспiльство тiльки починае знаходити потенцшш шляхи, якими ринки зможуть допомогти захистити еколопчш послуги лiсiв i покращити благополуччя. Iнновацiйнi швестици i програми повиннi шдтри-мувати вЫма сторонами - лiсовласниками, як прагнуть отримати компенса-цiю, приватними швесторами, котрi прагнуть знизити витрати i ризики, сус-пiльними групами, як зацiкавленi в гарантуваннi довготривало! пропозици екологiчних послуг лiсiв, i урядами, котрi зацiкавленi в юнуванш суспiльних благ. Переслiдування ще! мети тягне за собою отримання знань про ринковi тдходи, формування установ i укладення угод.
Для того, щоб ефективно i справедливо функцюнували всi ринки, ю-нуе потреба в спещальних iнститутах, якi б здшснювали допомiжнi послуги, такi як загальш аудиторськi перевiрки. Зацiкавленi особи можуть адаптувати деяк iнститути, як функцiонують вже в iнших сферах сусшльного життя, але зрозумiло, що потрiбно буде створювати iнститути спещально для ринкiв
екологiчних послуг лiсiв. В основi ринкового розвитку лежить три шститути: методологiя оцшки, права власност i реестри та сертифжащя.
Методологiя оц1нки. На основi ринкових механiзмiв Кiотського протоколу формуеться ринок прав на викиди парникових газiв, одним з об'екпв ку-пiвлi - продажу, на якому будуть права на поглинутий вуглець. Тобто еколопч-нi функци лiсiв щодо стоку i нагромадження запасiв вуглецю набувають спо-живчо! якостi i можуть приносити дохщ лiсовласнику чи лiсокористувачу. Вар-тюна оцiнка екологiчних функцiй лiсiв може бути виконана через торпвлю люо-вими вуглецевими сертифiкатами на ринку прав на викиди парникових газiв [2].
Стандартш iнструменти вимiрювання е необхiдними для того, щоб га-рантувати прозорiсть i стабшьшсть - обов,язковi умови для розвитку ринку.
Права власносл i реестри. Цшшсть прав власностi значною мiрою залежить вiд iснування формальних i об'еднаних реестрiв. Запис прав влас-ностi в реестрах е единим державним органом, важливим для зниження опе-рацiйних ризикiв. Реестр мютить персонiфiкованi нумерованi записи науково тдтверджених i вимiряних екологiчних послуг лiсiв. Крiм гарантування прав власностi, реестр може засвщчити перед потенцiйними покупцями, що вимь рювання i мониторинг проводились науковими методами. Формуючи записи сво1х досягнень i встановлюючи номенклатуру таких послуг, власники лiсiв будуть бшьш зацiкавленi в отриманнi доходу вщ цих послуг i менше залежа-ти вiд прибутку з деревини.
Сертифжащя - добровiльна процедура, яка передбачае залучення не-залежно! третьо! сторони для оцiнки роботи, за допомогою вщповщних крите-рй'в. Лiсова управлiнська рада (Forest Stewardship Counsil-FSC), заснувала у 1993 р. мiжнародну систему сертифжаци лiсового менеджменту, використову-ючи соцiальнi, екологiчнi та економiчнi критери, але ця система розроблена тшьки для сертифшаци сталого менеджменту лiсових продуктiв, таких як деревина, а не послуг. Таким чином, розробка принцитв i критерйв сертифжаци менеджменту екологiчних послуг лiсiв залишаеться важливим питанням.
Висновки
У сучасних умовах, коли природш ресурси стають дедаш обмежеш-шими, а людська дiяльнiсть значною мiрою негативно впливае на стан навко-лишнього природного середовища, ринки торгiвлi екологiчними послугами лiсiв е шструментом впливу на лiсовий менеджмент, сприяючи використан-ню кращих i дбайливших методiв господарювання в лiсах. За допомогою ринюв еколопчних послуг лiсiв люова полiтика створюе ще один фшансовий iнструмент впливу на люовласниюв, який, на нашу думку, може стати досить впливовим, осюльки люовласники будуть зацiкавленими в отриманнi ком-пенсацil. Своею чергою, зацiкавленi сторони, наприклад, мюцеве населення будуть мати можливють покращити екологiчний стан свое1 територil, уклав-ши угоду з власником люу, який росте на цш територп.
Отже, ринки торгiвлi екологiчними послугами лiсiв, це - ще один крок до сталого ведення люового господарства. На сьогодш щ ринки ще тшьки по-чинають розвиватися, тому люова политика будь-яко1 держави мае сприяти !х всебiчному вивченню i подальшому розвитку.
Лiтература
1. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Люознавство: Пщручник. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - С. 190-247.
2. Кузьминых Ю.В. Экономические основы формирования рынка экологических услуг в РФ (на примере лесных углеродных сертификатов): Автореф. дис... д-ра экон. наук. - Москва, 2005. - 34 с.
3. Powell I., White A., Landell-Mills N. Developing Markets for the Ecosystem Services of Forests. - Washington, DC: Forest Trends, 2002.
УДК 630*68 Асист. А.А. Головко - НЛТУ Украти
МОЖЛИВ1 ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ОРГАН1В ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ Л1СОВИМ ГОСПОДАРСТВОМ УКРАШИ
Дано оцшку юнуючш crpyKrypi оргашв державного управлшня люовим госпо-дарством, вказано можливi шляхи ïï реформування: надання державного люового фонду в оренду приватним тдприемствам або утворення державно'1' люово'1' компанп.
Ключов1 слова: державнi органи управлшня люовим господарством, функцп yправлiння, принципи управлшня люовим господарством, господарська дiяльнiсть.
Assist. A.A. Golovko - NUFWT of Ukraine The possible ways of Ukrainian Forestry state administration reformation
The structure of state forestry administration is considered, possible ways of its reformation are determined: lease of state forests to the private enterprises or establishing of state forestry company.
Keywords: state forestry administration, management functions, principles of forest management, economic activity.
З огляду на сучасний стан природного довюлля Украши та св1ту, питання управлшня люами е особливо актуальним. Актуальшсть його для Украши зумовлена об'ективною необхщшстю перебудови адмшютративно-коман-дноï системи в ринково ор1ентовану систему державного управлшня. Незважа-ючи на усвщомлення представниками державноï влади необхщност реформування державного управлшня люовим господарством, наукових праць, присвя-чених цьому питанню, поки що мало. Питання розмежування функцп управлшня господарською д1яльн1стю в люовому фонд1 та функцй' державного управлшня люами дослщжувалося в рамках спшьного украшсько-шведського проекту, покликаного дати оцшку стану люово1" галуз1 в Украш1 та нам1тити шляхи ïï реформування. Питання управлшня люовим господарством дослщжу-вав у своему шдручнику "Люова пол1тика" професор 1.М. Синякевич [4].
Метою ц1е!" статт е анал1з iснyючоï структури державних оргашв управлшня люами та пошук можливих шляхiв ïï вдосконалення.
У процес державних органiв yправлiння потрiбно вiдштовхyватися вiд певних принципiв, як б вказували загальний напрямок реформ та певш прiоритети, на яю потрiбно орiентyватися. Такi принципи розробляе професор 1.М. Синякевич у шдручнику "Люова полiтикам. Наводимо перелш тих, з якими повнiстю погоджуемося:
