CC BY
21
5.Денисенко П. I. Компарпя Укра/ни - орган1затор вдбудови народного господарства республики (1943-1945 pp.) / П.1. Денисенко. - К., 1968.
6.Жуковский Я. М. Повышение материального и культурного уровня жизни народа в новой пятилетке / Я. М. Жуковский. - Воронеж, 1947.
7.3нич В. Т. Соц1ал1стичн1 перетворення. Паростки нового кому^стичного в культурi i побут робЬниюв Радянсько/ Укра/ни / В. Т. Знич. - К., 1963.
8.3убкова Е. Ю. Послевоенное советское общество: политика и повседневность. 1945-1953 / Е. Ю. Зубкова. - М.: РОССПЭН, 2000.
9. Коваль М. В. Укра/на в Другй свтовй i Велиюй Вiтчизнянiй вйнах (1939-1945 рр.) / М. В. Коваль. - Т.12. - К., 1999.
10. Кожурин В. С. Неизвестная война: деятельность советского государства по обеспечению условий жизни и труда рабочих в годыI Великой Отечественной войны / В. С. Кожурин. - М., 1990.
11. Ла^н А. Ф. Вiдновлення постачання продовольчими товарами мського населення УРСР тсля визволення вщ пт-ле^вських окупанлв / А. Ф. Ла^н // Укранський сторичний журнал. - 1974. - № 7.
12. Литвин В. М. Укра/на у першому повоенному десятилтi (1946-1955) / В. М. Литвин. - К., 2004.
13. Марьяхин Г. Л. Очерки истории налогов с населения в СССР / Г. Л. Марьяхин. - М.: Финансы, 1964.
14. Огородник С. Я. Развитие государственного бюджета Украинской СРСР в годы первой послевоенной Сталинской пятилетки. дисс. на соискание ученой степени кандидата экономических наук / С. Я. Огородник. - К., 1952. -23 с.
15. Плотников К. Н. Очерки истории бюджета Советского государства / К. Н. Плотников. - М., 1954.
16. Сьома сеая Верховно/ Ради УРСР 1-го скликання 28-30 червня 1945р.: стеногр. зв'п. - К.: Укрпол'пвидав, 1945.
17. Турченко Ф. Г. Новейшая история Украины. Часть первая (1917-1945 гг.) / Ф. Г. Турченко. - К., 1995.
18. Юрчук В. Коммунистическая партия во главе всенародной борьбы за восстановление и развитие народного хозяйства Советской Украины (1946-1950 гг.) Институт истории партии при ЦК Компартии Украины / В. Юрчук, И. Кожу-кало. - К., 1986.
УДК 330.341.1
Рекрут С.В.,
в1ддт анал1зу крупних корпоративних icnieHTiB фЫансових ¡нституп, УправлЫня кредитного аналiзу корпоративних та фшансових ^ен^в AT "Сведбанк"
1НСТИТУЦ1ЙНО-Ф1НАНСОВ1 МОЖЛИВОСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ
УКРА1НИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
У статтi досл1джуються ¡нституц1йно-ф1нансов1 можливост у забезпеченнi iнновашйноi дяльносл, проанал1зовано сучасний стан ннова^йного розвитку, запропонованi можливi шляхи покращення iнституцiйно-фiнансове середовища в УкраМ.
Ключевi слова: iнституцiалiзацiя, нновацйний розвиток, iнновацiйна дяльнють, iнституцiйно-фiнансовi можливостт, державне фiнансування.
В статье исследуются институционально-финансовые возможности в обеспечении инновационной деятельности, проанализировано современное состояние инновационного развития, предложены возможные пути улучшения институционально-финансовое среды в Украине.
Ключевые слова: институциализация, инновационное развитие, инновационная деятельность, институционально-финансовые возможности, государственное финансирование.
In the article it is investigated institutional and financial capabilities in providing innovation activity. It is also analyzed current situation in innovation development and proposed possible ways of Ukrainian institutional and financial environment improvement.
Keywords: institutionalization, innovative development, innovation, institutional and financial capacity, public funding.
В умовах ставлення та розбудови шновацмноТ моделi розвитку економки одним i3 основних та найприортетнших умов е ефективне та комплексне використання всього штелектуального потенщалу краТни, починаючи i3 отримання знань та заюнчуючи Тх використанням у конкретних секторах нацюнальноТ економки, що неможливе без створення шновацмного циклу, який охоплював би вс стади розвитку. 3 огляду на це, постае питання системного та комплексного пщходу до фшансового забезпечення кожноТ стади циклу, а не окремих ТТ елеменлв, у тому чи^ визначенн оп-тимальних та найбтьш ефективних стввщношень у обсязi спрямування фшансових ресурав на кожый окремм стади шновацмного процесу, що вимагае створення скоординованого процесу iнституалiзацiТ на рiвнi державного управлш-ня шновацмним розвитком у освт, наущ, виробництв^ технщ, тощо.
Метою цеТ статп е: визначення та аналiз основних шституцмно-фшансових можливостей забезпечення шнова-цмноТ дiяльностi в сучасних умовах.
Питання визначення шституцмно-фшансових особливостей здмснення шновацмноТ дiяльностi дослдауеться у роботах: A. БаришевоТ, М. Гаман, В. Гейця, A. Гриньова, A. Квасюка, A. Кшаха, О. Кондрашова, Н. Мова, О. Наговщи-на, Л. ФедуловоТ та ш. У своТх роботах, автори доводять важливють формування ефективного та скоординованого ш-ституцюнального мехаызму забезпечення ЫновацмноТ дiяльностi, що е виршальним у довгостроковому шновацмно-му розвитку економки УкраТни.
Проблема ефективност державного фшансування науково-дослщноТ сфери е досить актуальною та поширеною,
© Рекрут С.В., 2011
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 17/2 143
ocoбливo y пocтpaдянcькиx кpaÏнax. Taк, зoкpeмa, нe звaжaючи нa дocить знaчнe фiнaнcyвaння нayкoвo-дocлiднoÏ Ta-лyзi, кoнкypeнтocпpoмoжнicть пocтpaдянcькиx eкoнoмiк тa чacтки виcoкoтexнoлoгiчнoÏ пpoдyкцiÏ y зaгaльнoмy eкcпop-тi зaлишaютьcя низькими [1]. Ocнoвнoю пpичинoю тaкoгo poдy нeвiдпoвiднocтi е вiдcyтнicть yзгoджeнocтi нayкoвиx тa виpoбничиx cтpyктyp, щo y cвoю чepгy, знaчнo знижуе eфeктивнicть нaпpaвлeниx фiнaнcoвиx pecypciв. Дocвiд poзви-нyтиx кpaÏн cвiдчить, щo для зaбeзпeчeння виcoкoгo piвня "дивiдeндiв" вiд дepжaвнoгo фiнaнcyвaння мoжливe лишe зa yмoви нaявнocтi opгaнiзaцiйнo тa eкoнoмiчнo caмocтiйниx вepтикaльнo iнтeгpoвaниx cтpyктyp з пoвним тexнoлoгiч-ним циклoм, пoчинaючи iз poзpoбки нoвиx пpoдyктiв, дo виpoбництвa тa Ïx peaлiзaцiÏ iз пoдaльшим iнвecтyвaнням y yдocкoнaлeння нayкoвo - тexнiчниx пpoцeciв.
Taк, нa cьoгoднiшнiй дeнь oдним iз нaйeфeктивнiшиx opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчниx фopм iнтeгpaцiÏ нayки тa виpoб-ництвa в ycьoмy cвiтi е нayкoвi тa тepитopiaльнo-виpoбничi кoмплeкcи-тexнoлoгiчнi пapки. Texнoлoгiчнi пapки е в пep-шу чepгy iнcтитyцiями якi фopмyють вepтикaль iннoвaцiйнoгo пpoцecy включaючи пoтeнцiaл yнiвepcитeтiв, нayкoвo-дocлiдниx cтpyктyp, пpoмиcлoвиx тa iнфpacтpyктypниx opгaнiзaцiй, тoщo. У cвoÏй пpaктичнiй дiяльнocтi тexнoлoгiчнi пapки cпиpaютьcя нa peзyльтaти нayкoвиx i тexнoлoгiчниx дocлiджeнь i мaють poзгaлyжeнi зв'язки з пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвaми, дocлiдницькими ycтaнoвaми як нa зaгaльнoдepжaвнoмy тa peгioнaльнoмy, тaк i нa мiжнapoднoмy piв-няx [2]. Bpaxoвyючи пiдвищeний piвeнь pизикy тa витpaт пpи cтвopeннi тa вивeдeннi нa pинoк iннoвaцiйнoÏ пpoдyкцiÏ, тexнoпapки в ycix кpaÏнax cвiтy, щo oбpaли iннoвaцiйний шляx poзвиткy, мaють piзнi фopми дepжaвнoÏ пiдтpимки (фь нaнcoвoÏ, пoдaткoвoÏ, митнoÏ) для зaбeзпeчeння нaлeжниx yмoв iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi [3].
B УкpaÏнi cтвopeння тexнoлoгiчниx пapкiв peглaмeнтyeтьcя Зaкoнoм УкpaÏни "Пpo cпeцiaльний peжим iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi тexнoлoгiчниx пapкiв" вiд 16.07.1999 po^. Cтaнoм нa кiнeць 2009 pk зaгaльнa чиceльнicть тexнoпapкiв в УкpaÏ-нi cтaнoвилa 16, iз якиx зapeecтpoвaнo 12: Iнcтитyт мoнoкpиcтaлiв (2000 p.), Iнcтитyт eлeктpoзвapювaння iмeнi S.O.Пaтo-нa (2000 p.), Byглeмaш (2001 p.), Haпiвпpoвiдники (2002 p.), Ыститут тexнiчнoÏ тeплoфiзики (2002 p.), Укpiнфoтex (2002 p.), KиÏвcькa пoлiтexнiкa (2003 p.), Iнтeлeктyaльнi iнфopмaцiйнi тexнoлoгiÏ (2003 p.), Teкcтиль (2007 p.), Aгpoтexнoпapк (2007 p.), Явopiв (2007 p.), Maшинoбyдiвнi тexнoлoгiÏ (2008 p.). Ù,e 4 тexнoпapки пpoxoдять пpoцeдypy peecтpaцiÏ [2].
У paмкax викoнaння iннoвaцiйниx пpoeктiв тexнoлoгiчниx пapкiв з 2000 пo 2009 piк oбcяг peaлiзoвaнoÏ iннoвaцiйнoÏ пpoдyкцiÏ cклaв 12,17 млpд. гpн. Зa 2009 pk зaгaльний oбcяг peaлiзoвaнoÏ iннoвaцiйнoÏ пpoдyкцiÏ дopiвнюe 341,717 млн. гpн., щo нa 509,79 млн. гpивeнь мeншe, y пopiвняннi з 2008 poкoм.(див. тaбл. 1).Плaтeжi дo дepжaвнoгo бюджe-ту УкpaÏни тa дepжaвниx цiльoвиx фoндiв вiд peaлiзaцiÏ пpoeктiв тexнoпapкiв у 2009 poцi cклaли близьш 37,5 млн. фи-вeнь (у той чac як зa aнaлoгiчний пepioд у 2008 poцi - 66,2 млн. гpивeнь). Bcьoгo зa чac дiяльнocтi тexнoпapкiв бyлo пepepaxoвaнo дo бюджeтiв тa цiльoвиx фoндiв мaйжe 1 млpд. гpн. Пpoтe cлiд зaзнaчити, щo з 2007 po^ в дaнoмy пpo-цeci cпocтepiгaeтьcя cyттeвa динaмiкa дo змeншeння. Aнaлoгiчнa динaмiкa cпocтepiгaeтьcя у oб'eмax пepepaxyвaнь нa cпeцiaльнi paxyнки. Taк зoкpeмa, у пepioд з 2000 пo 2009 piк нa cпeц paxyнки бyлo пepepaxoвaнo близькo 511 млн. фн.., у 2009 po^ oбcяг пepepaxyвaнь cклaв тpoxи бiльшe 1,0 млн. гpн.. (2008 pk - 1,4 млн. гpн.).
Динaмiкa oбcягy peaлiзoвaнoï iннoвaцiйнoï npoâyêôiï з 2000-2009 piê (млн. грн.)
2000-2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
177,0 617, 9 1284, 5 1 787, 5 2 272, 9 2 280, 2 2 557, 2 851, 5 341, 71
Джерело: MOC Укра'ни
Tarara poдy нeгaтивнa динaмiкa 2008-2009 pp. мaлa мicцe в пepшy чepгy в peзyльтaтi cкacyвaння нeпpямoÏ дep-жaвнoÏ тдфимки у виглядi пoдaткoвиx пiльг для викoнaвцiв пpoeктiв [4], щo пoтягнyлo зa coбoю низку нeгaтивниx нac-лiдкiв, тaкиx зoкpeмa як пopyшeння викoнaння зaтвepджeниx кoштopиciв тa бiзнec - плaнiв, щo у cвoю чepгy cпpичи-нилo нeмoжливicть вчacнo poзpaxyвaтиcя зa ycтaткyвaння, нayкoвo-дocлiднi тa пpoeктнi poбoти, тoщo. Oдним iз нaй-бiльшиx нeгaтивниx eфeктiв c^o втpaтa дoвipи зapyбiжниx тa вiтчизняниx iнвecтopiв дo нopмaтивнo - пpaвoвoÏ бaзи дepжaви у cфepi iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi тa пopyшeння Ïx зaкoнниx iнтepeciв, щo зyмoвилo вiдмoвy iнвecтopiв вiд yчa-cтi у фiнaнcyвaннi iннoвaцiйниx пpoeктiв. Taким чинoм, нe звaжaючи нa виcoкi тeмпи виpoбництвa тa peaлiзaцiÏ пpo-дyкцiÏ пpoтягoм 2003-2007 poкiв, пoчинaючи з 2005 - пepшiй пoлoвинi 2007 po^ в УкpaÏнi нe бyлo poзпoчaтo тa зape-ecтpoвaнo жoднoгo нoвoгo пpoeктy тexнoлoгiчниx пapкiв.
З oглядy нa cyттeвi нeгaтивнi нacлiдки вщ пpизyпинeння дepжaвнoÏ пiдтpимки, у 2006 po^ бyлo чacткoвo вiднoвлe-нo пoдaткoвi тa митнi пiльги [5], oднaк чacтi змiни i нecтaбiльнicть peжимy iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi пopoджyють нeвпeв-нeнicть iнвecтopiв у мoжливocтi peaлiзaцiÏ пpoeктiв, щo у cвoю чepгy гaльмye пpoцec Ïx пoшyкy тa вiдбopy. Taк, cra-нoм нa пoчaтoк 2010 poкy зaгaльнa ктькють зapeecтpoвaниx пpoeктiв cклaдae лишe 17, щo у 5 paзiв мeншe нiж цe бу-лo в 2002 po^.
Taким чинoм, у cyчacниx eкoнoмiчниx yмoвax, дyжe вaжливим е пoнoвлeння ycпiшнoÏ дiяльнocтi тexнoпapкiв, cmo-peння вiдпoвiдниx yмoв poзвиткy iннoвaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи тa cпpийняття eкoнoмiкoю в цiлoмy нayкoвo-тexнiчниx iннoвaцiй. Texнoлoгiчнi пapки тaкoж мaють пoзитивний вплив нa зaбeзпeчeння пoтpeб внyтpiшньoгo pинкy дepжaви, змeншyючи зaлeжнicть вiд iмпopтy, тa збiльшyючи oбcяги eкcпopтнo-opieнтoвaнoгo виpoбництвa виcoкoтexнoлoгiчнoÏ кoнкypeнтнoздaтнoÏ пpoдyкцiÏ a тaкoж дaють мoжливicть для peaлiзaцiÏ вчeними тa виcoкoквaлiфiкoвaними cпeцiaлi-cтaми УкpaÏни cвoгo iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy [6].
Oдним iз eфeктивниx зacoбiв пiдтpимки дepжaвнoÏ iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi е тaкoж ÏÏ peглaмeнтaцiя тa cтвopeння нaйoптимaльнiшoгo тa cпpиятливoгo iнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo cepeдoвищa [7]. Cyчacнa нopмaтивнo-пpaвoвa бaзa, якa cтocyeтьcя iннoвaцiйнoÏ тa нayкoвo-тexнiчнoÏ дiяльнocтi нaлiчye близьш 200 нopмaтивниx дoкyмeнтiв (Зaкoни УкpaÏни, yкaзи Пpeзидeнтa, пiдзaкoннi aкти у фopмi Пocтaнoв Уpядy, нaкaзи цeнтpaльниx opгaнiв викoнaвчoÏ влaди, тoщo). Ce-peд нaйбiльш вaжливиx мoжнa видтити Зaкoни УкpaÏни "Пpo iннoвaцiйнy дiяльнicть", "Пpo пpiopитeтнi нaпpямки po-звитку iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi УкpaÏни", "Пpo ^ec^^y дiяльнicть", "Пpo нayкoвy тa нayкoвo - тexнiчнy дiяльнicть",
144 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/2
"Пpo cпeцiaльний peжим iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi тexнoлoгiчниx пapкiв" тa rnrni нopмaтивнo-пpaвoвi aкти, якi визнaчa-ють пpaвoвi, eкoнoмiчнi тa opгaнiзaцiйнi зacaди дepжaвнoгo peгyлювaння iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi в УкpaÏнi. Зacлyгoвye нa yвaгy Пocтaнoвa BepxoвнoÏ Paди УкpaÏни вiд 13.07.1999 '^po Koнцeпцiю нayкoвo-тexнoлoгiчнoгo тa iннoвaцiйнoгo poзвиткy УкpaÏни", якa визнaчae цт^ пpiopитeтнi нaпpямки тa пpинципи дepжaвнoÏ нayкoвo - тexнiчнoÏ пoлiтики, opi-eнтиpи cтpyктypнoгo фopмyвaння нayкoвo-тexнiчнoгo пoтeнцiaлy, мexaнiзми пpиcкopeнoгo iннoвaцiйнoгo poзвиткy, зa-caди взaeмoвiднocин мiж дepжaвoю й cyб'eктaми нayкoвoÏ тa нayкoвo-тexнiчнoÏ дiяльнocтi, тoщo.
Oднaк, нe дивлячиcь нa вeликy кiлькicть нopмaтивнo - пpaвoвиx aктiв, щo peгyлюють iннoвaцiйнy дiяльнicть, в Укpa-Ïнi нa cьoгoднi вiдcyтня чiткa тa пocлiдoвнa cтpaтeгiя iннoвaцiйнoгo poзвиткy кpaÏни, щo у cвoю чepгy poбить нeзpoзyмi-лим "пpaвилa гpи" для iннoвaцiйнo-opieнтoвaнoгo бiзнecy у cepeдньo- тa дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi. Зpoзyмiлi нa ч^-кi "пpaвилa гpи" мoжyть бути cфopмoвaнi ттьки виключнo шляxoм вiдпoвiднocтi тa yзгoджeнocтi вcix iнcтитyцioнaльниx зв'язкiв. Taк, нa вдocкoнaлeння iнcтитyцioнaльнoгo cepeдoвищa зoкpeмa cпpямoвaнa "Дepжaвнa цiльoвa пpoгpaмa po-звитку cиcтeми iнфopмaцiйнo-aнaлiтичнoгo зaбeзпeчeння peaлiзaцiÏ дepжaвнoÏ iннoвaцiйнoÏ пoлiтики тa мoнiтopингy о^ну iннoвaцiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки" (зaтвepджeнa Пocтaнoвoю Kaбiнeтy Miнicтpiв УкpaÏни вiд 07.05.2008 po^, зa №439). Ocнoвнoю мeтoю дaнoÏ Пpoгpaми е cтвopeння пpaвoвиx, eкoнoмiчниx i opгaнiзaцiйниx yмoв для poзвиткy тa eфeктивнoгo фyнкцioнyвaння cиcтeми iнфopмaцiйнo-aнaлiтичнoгo зaбeзпeчeння peaлiзaцiÏ дepжaвнoÏ iннoвaцiйнoÏ пo-лiтики тa мoнiтopингy а^ну iннoвaцiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки як ocнoви peaлiзaцiÏ тaкoÏ дepжaвнoÏ пoлiтики. Baжливим е тe, щo oдним iз ocнoвниx пpiopитeтiв дaнoÏ пpoгpaми е yдocкoнaлeння нopмaтивнo-пpaвoвoÏ бaзи, зoкpeмa зaбeзпe-чeння ÏÏ гapмoнiзaцiÏ з вiдпoвiдними нopмaми мiжнapoднoгo пpaвa, щo у paзi peaлiзaцiÏ мaлo б знaчний пoзитивний eфeкт у cтимyлювaннi зaлyчeння iнoзeмнoгo кaпiтaлy у iннoвaцiйнo-opieнтoвaний бiзнec. Hacтyпним вaжливим зaвдaн-ням Пpoгpaми е пpoвeдeння кoн'юнктypниx дocлiджeнь внyтpiшньoгo i зoвнiшньoгo pинкy, yзaгaльнeння пaтeнтнoÏ тa пaтeнтнo-лiцeнзiйнoÏ iнфopмaцiÏ з мeтoю пpoгнoзyвaння iннoвaцiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки тa пiдгoтoвки пpoпoзицiй щoдo визнaчeння пpiopитeтниx нaпpямiв poзвиткy iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi, щo дoзвoлилo б уникнути "xaoтичнocтi" дep-жaвниx iнвecтицiй у iннoвaцiÏ, зocepeджyючиcь нa бiльш cтpaтeгiчнo вaжливиx для poзвиткy нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки нa-пpямкax. Зoкpeмa cиcтeмнicть тa чiткa цiльoвa opieнтoвaнicть кaпiтaлoвклaдeнь у iннoвaцiÏ у дoвгocтpoкoвiй пepcпeкти-вi дoзвoлилo б cфopмyвaти чiткy вepтикaль вcьoгo iннoвaцiйнoгo пpoцecy, вiд чoгo у пeвнiй мipi зaлeжaть динaмiкa co-цiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy тa мoжливicть мoдepнiзaцiÏ нa цiй ocнoвi нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки.
Звaжaючи нa внecoк нayки у зpocтaння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi тa пpoдyктивнocтi нaцioнaльниx eкoнoмiк, щo у cвoю чepгy е пepeдyмoвoю coцiaльнoгo дoбpoбyтy, ypяди poзвинeниx кpaÏн пpoвoдять пoлiтикy peгyлювaння iннoвa-цiйнoÏ cфepи тa cтимyлювaння витpaт нa HДДKP. У пpaктицi iннoвaцiйнoгo peгyлювaння тa cтимyлювaння icнyють як пpямi тaк i нeпpямi мeтoди дepжaвнoÏ пiдтpимки. Taк зoкpeмa дo мeтoдiв i зacoбiв пpямoгo дepжaвнoгo peгyлювaння iннoвaцiйнoÏ cфepи мoжнa вiднecти визнaчeння cтpaтeгiчниx зaвдaнь тa пpiopитeтiв, poзpoбкa тa впpoвaджeння дep-жaвниx iннoвaцiйниx пpoгpaм, Ïx фiнaнcoвe зaбeзпeчeння, фiнaнcyвaння H,Ú^KP й iннoвaцiйниx пpoeктiв зa paxyнoк бюджeтниx кoштiв, тoщo. Oднaк, як cвiтoвa тaк i бeзпocepeдньo пpaктикa УкpaÏни дoвoдить, щo нaдaння пepeвaги мe-тoдaм пpямoÏ дiÏ мicтить у co6í пeвнi зaгpoзи, пoв'язaнi iз cyб'eктивними чиннигами, тaкими зoкpeмa як yпepeджe-нють ocí6 щo пpиймaють piшeння, Ïx нeдocтaтню кoмпeтeнтнicть у питaнняx eкcпepтиз, пpиxoвaнy зaцiкaвлeнicть тa лoбiювaння вибopy кoнкpeтнoгo пpoeктy, тoщo [7]. ^му в cвiтoвiй пpaктицi вce чacтiшe вдaютьcя дo нeпpямиx мeтo-дiв дepжaвнoÏ пiдтpимки peгyлювaння iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi cтимyлюючoгo xapaктepy. Зoкpeмa, oдними iз нaйпoши-peнiшиx iнcтpyмeнтiв cтимyлювaння iнвecтyвaння у дocлiджeння тa poзpoбки е чacткoвe бeзвiдcoткoвe кpeдитyвaння iннoвaцiйниx пpoeктiв зa yмoви зaлyчeння дo фiнaнcyвaння пpивaтнoгo кaпiтaлy, пoвнa aбo чacткoвa кoмпeнcaцiя дep-жaвoю вiдcoткiв кoмepцiйним бaнкaм зa кpeдитaми iннoвaцiйнoгo xapa^epy, нaдaння гapaнтiй кoмepцiйним бaнкaм, мaйнoвe cтpaxyвaння, пoдaткoвi cтимyли, фiнaнcoвi cyбcидiÏ, зaxиcт пpaв iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi, тoщo. Taк, зoкpe-мa у Cпoлyчeниx Штaтax Aмepики нapaxoвyють близькo 100 птьг, якi cтимyлюють нayкoвo-тexнiчний пpoгpec. Bapтo зaзнaчити, щo cyмa нeдooтpимaниx Бюджeтoм кoштiв в peзyльтaтi нaдaння циx пiльг пpaктичнo дopiвнюe вклaдaм пщ-пpиeмcтв у iннoвaцiйнy дiяльнicть. У ФpaнцiÏ, IтaлiÏ, Beликiй БpитaнiÏ тa ЯпoнiÏ з oпoдaткoвaнoгo дoxoдy дoзвoлeнo у cтoвiдcoткoвoмy oбcязi виpaxoвyвaти cyми cпpямoвaнi нa iннoвaцiÏ тa oблaднaння для HДДKP.
Baжливим мexaнiзмoм cтимyлювaння iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi тaкoж мoжe бути зaпpoвaджeння пpaктики викopиcтaн-ня пpиcкopeниx мeтoдiв нapaxyвaння aмopтизaцiÏ. Aмopтизaцiя, як джepeлo пpocтoгo вiдтвopeння ^п^лу мoжe пepe-твopитиcя нa вaжливий pecypc фiнaнcyвaння cклaдoвoÏ cиcтeми iннoвaцiйнoгo poзвиткy. Aмopтизaцiйнa пoлiтикa пoвин-нa cпpямoвyвaтиcь нa oнoвлeння виpoбничoгo пoтeнцiaлy. Bapтo зaзнaчити, щo aмopтизaцiйнa пoлiтикa мoжe poзглядa-тиcь як у пpизмi пoдaткoвoгo cтимyлювaння iннoвaцiйнoгo пpoцecy тaк i як oкpeмий мexaнiзм. Taк, зoкpeмa, в poзвинe-ниx кpaÏнax вce шиpшe пoчинaють нopмaтивнo вcтaнoвлювaти гpaничнi cтpoки eкcплyaтaцiÏ oблaднaння тa тexнoлoгiй, щo cтимyлюe пocтiйнe oнoвлeння мaтepiaльнo - тexнiчнoÏ бaзи у тoй caмий чac cтимyлюючи нayкoвo-тexнiчний пpoгpec.
Baжливим е тaкoж дepжaвнe peгyлювaння зoвнiшньoeкoнoмiчниx вiднocин в iннoвaцiйнi cфepi, щo тaкoж мoжe мa-ти пpямий aбo нeпpямий вплив. Дo пpямиx мeтoдiв мoжнa вiднecти бeзпocepeднe iнiцiювaння тa фiнaнcyвaння двo-тa бaгaтo cтopoннix мiжнapoдниx iннoвaцiйниx пpoгpaм тa пpoeктiв, yклaдaння мiжнapoдниx дoгoвopiв у iннoвaцiйнiй cфepi, пiдтpимкa дiяльнocтi мiжнapoдниx дocлiдницькиx opгaнiзaцiй, тoщo. Дo нeпpямиx мeтoдiв дepжaвнoгo pe^io-вaння тa cтимyлювaння зoвнiшньoeкoнoмiчниx вiднocин в iннoвaцiйнi cфepi мoжнa вiднecти пoдaткoвi тa кpeдитнi пть-ги cyб'eктaм мiжнapoднoÏ iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi, митнi пiльги, cтимyлювaння тpaнcфepтy тexнoлoгiй, фiнaнcyвaння пpoгpaм з oбмiнy мiжнapoдними кaдpaми, зaпpoвaджeння в УкpaÏнi мiжнapoдниx cтaндapтiв як пepeдyмoви вxoджeн-ня дo вcecвiтньoгo тexнoлoгiчнoгo пpocтopy, тoщo.
He дивлячиcь нa вкpaй шиpoкi мoжливocтi дepжaви у пpямoмy тa нeпpямoмy cтимyлювaннi iннoвaцiйнoÏ дiяльнo-cri, нa cьoгoднiшнiй дeнь в УкpaÏнi cтpyктypa фiнaнcyвaння нayкoвo-тexнiчниx poбiт в УкpaÏнi cвiдчить пpo вeликy poль пpямoÏ дepжaвнoÏ пiдтpимки й нeдocтaтнe викopиcтaння нeпpямиx мeтoдiв cтимyлювaння iннoвaцiйнoÏ aктивнocтi тa poзшиpeння зв'язкiв нayки тa виpoбництвa. Зaлeжнicть гaлyзi вщ пpямoгo дepжaвнoгo фiнaнcyвaння poбить ÏÏ poзви-
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Bипycк № 17/2 145
тoк дyжe чутливим дo зoвнiшнix фaктopiв (тaкиx зoкpeмa як пoлiтичнa cтaбiльнicть, дocтaтнicть викoнaння бюджeтy, пocлiдoвнicть y пpoвeдeння пoлiтики cпpямoвaнoÏ нa iннoвaцiйний poзвитoк, тoщo) тa y cвoю чepгy нecтiйким тa нe-cтaбiльним. Taк, зoкpeмa aнaлiзyючи cтaтиcтичнi дaнi зa ocтaннi б po^, явнo пpocтeжyeтьcя нapoщyвaння iннoвaцiй-нoÏ aктивнocтi y дoкpизoвi чacи тa piзкe знижeння пoкaзникiв y 2009 p. Ta^ нaпpиклaд зaгaльнa cyмa витpaт нa ф^н-cyвaння тexнoлoгiчниx iннoвaцiй мaлa чiткy тa cтaбiльнy тeндeнцiю дo зpocтaння дo 2005 poкy дocягнyвши пoзнaчки б 751,6 млн. фн.. y фaктичниx цiнax (пpoти 17б7,1 млн. фн.. y 2000 poцi). У 2008 po^ фiнaнcyвaння тexнoлoгiчниx ^o-вaцiй дocяглo пoзнaчки 11 994,2 млн. фн.., щo cтaнoвилo мaйжe 210% вщ пoкaзникa 200б poкy, oднaк piзкo знизи-лocь y 2009 po^ дo 7949,9 млн. фн. Bapra зaзнaчити, щo чacткa влacниx кoштiв y зaгaльнoмy oбcязi фiнaнcyвaння нayкoвo-тexнiчниx poбiт пpoтягoм ocтaннix б po^ пpoдoвжyвaлa збepiгaтиcя нa piвнi б8-6б%, в тoй чac як oбcяги дep-жaвнoгo фiнaнcyвaння ттьки y 2009 poцi пopiвнянo iз пoкaзникaми 2008 poкy змeншилacь iз 2,8% дo 1,б% вiдпoвiднo. Biдпoвiднo дo oбcягiв фiнaнcyвaння мae тeндeнцiю дo знижeння i oбcяги впpoвaджeння iннoвaцiй нa пpoмиcлoвиx пщ-пpиeмcтвax. Taк, питoмa вaгa пiдпpиeмcтв, щo впpoвaдили iннoвaцiÏ y 2007 po^ cтaнoвилa 11,б%, y тoй чac як yœe в 2009 po^ - тiльки 10,7%. Питoмa вaгa peaлiзoвaнoÏ iннoвaцiйнoÏ пpoдyкцiÏ в oбcязi пpoмиcлoвocтi y 2009 poцi cyr^o cкopoтилacь iз 6,7% (2007 pk) дo 4,8% y 2009 po^ [9]. Taкi пoкaзники cвiдчaть, пpo явну нecтaбiльнicть iннoвaцiйнo-гo poзвиткy eкoнoмiки, щo y cвoю чepгy e вaжливим cтpимyючим фaктopoм y зaгaльнoмy eкoнoмiчнoмy poзвиткy дep-жaви. Baжливим e тe, щo вдоутнють пocлiдoвнoÏ пoлiтики y фiнaнcyвaннi знaчнo знижуе мoжливий пoзитивний eфeкт нa poзвитoк тa кoнкypeнтocпpoмoжнicть нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки.
B yмoвax нeдocтaтньoгo бюджeтнoгo фiнaнcyвaння вce бiльшoÏ poлi нaбyвae пoзaбюджeтнe фiнaнcyвaння iннoвa-цiйнoÏ дiяльнocтi.
He мeнш вaжливим мexaнiзмoм y cтвopeннi peaльниx yмoв для cтaбiльнoгo iннoвaцiйнoгo poзвиткy yкpaÏнcькoÏ era-нoмiки e фopмyвaння й ycпiшнa дiяльнicть вeликиx кopпopaтивниx cтpyктyp як пpoвiдникa пpoмиcлoвoÏ нayкoвo-тex-нiчнoÏ пoлiтики. B yмoвax пocтiйнoÏ нecтaчi дepжaвнoгo фiнaнcyвaння зaбeзпeчeння нayкoвo-тexнiчнoгo тa iннoвaцiй-нoÏ дiяльнocтi, пepeнeceння фoкycy нa внyтpiшнi мoжливocтi вeликиx кopпopaтивниx cтpyктyp e вaжливим пepcпeктив-ним шляxoм дo зpocтaння iннoвaцiйнoÏ aктивнocтi y ceктopax peaльнoÏ eкoнoмiки. Для peaлiзaцiÏ цieÏ мoжливocтi нeoбxiднo в пepшy чepгy зpoбити cиcтeмний мexaнiзм взaeмoдiÏ Дepжaви c кopпopaтивним ceктopoм, який включaв би шституцмы, фiнaнcoвo - eкoнoмiчнi тa opгaнiзaцiйнi вaжeлi cтимyлювaння poзвиткy вcix eтaпiв iннoвaцiйнoгo циклу. Oдними iз мoжливиx cпocoбiв е aктивнiшe викopиcтaння бaнкiвcькoгo кpeдитyвaння, щo нa cьoгoднi в cтpyктypi ф^н-cyвaння iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi cтaнoвить нeзнaчнy чacткy. УкpaÏнcькa дepжaвнa iннoвaцiйнa кoмпaнiя як фiнaнcoвo-кpeдитнa ycтaнoвa й eлeмeнт нaцioнaльнoÏ iннoвaцiйнoÏ cиcтeми дoci нe poзв'язye пpoблeми кpeдитyвaння викoнaв-цiв iннoвaцiйниx пpoeктiв. Бiльшe тoгo, ÏÏ пiдпopядкyвaння Miнicтepcтвy пpoмиcлoвoÏ пoлiтики УкpaÏни cпpямoвaнo нa poздiлeння eдинoÏ cиcтeми нa oкpeмi фpaгмeнти [10].
Oкpiм того, УкpaÏнi пoтpiбнi eлeмeнти iнфpacтpyктypи, дiяльнicть якиx зopieнтoвaнa нa пiдтpимкy мaлиx iннoвaцiй-ниx пiдпpиeмcтв, щo cтвopюютьcя з мeтoю кoмepцiaлiзaцiÏ iннoвaцiйниx poзpoбoк. Taкими eлeмeнтaми мoжyть cтaти iннoвaцiйнi бiзнec-iнкyбaтopи. Пpoтe кpитepiÏ вiднeceння пiдпpиeмcтв дo бiзнec-iнкyбaтopiв, a тaкoж мoжливicть oтpи-мaння ними дepжaвнoÏ пiдтpимки Зaкoнoм УкpaÏни "Пpo iннoвaцiйнy дiяльнicть" нe визнaчeнi. Toмy, пepшoчepгoвим зaвдaнням зaлишaeтьcя фopмyвaння iнcтитyцiйнoгo cepeдoвищa, щo cпpиялo б poзвиткy пapтнepcькиx вiднocин мiж дepжaвними opгaнaми тa бiзнecoм. Peaлiзaцiя цьoгo зaвдaння вимaгae cтвopeння cиcтeми cпeцiaльниx iнcтитyтiв iз peгyлювaння пapтнepcькиx вiднocин, a caмe cпeцiaлiзoвaниx aгeнтcтв, дepжaвниx кopпopaцiÏ, пpoeктниx й ^pyic^x кoмпaнiй, тoщo. OcoбливoÏ yвaги вимaгae тaкий фopмaт cпiвpoбiтництвa як пpoeктнe фiнaнcyвaння в paмкax пpивaт-нoгo тa дepжaвнoгo кaпiтaлiв, щo дoзвoляe виявити, oцiнити a poзпoдiлити pизики мiж cтopoнaми, зaбeзпeчити cвoe-piднy "фiнaнcoвy бeзпeкy" вeликим кopпopaтивним кaпiтaлoвклaдeнням, щo в cвoю чepгy бyдe cпpияти зaoxoчeнню пoдaльшoгo iнвecтyвaння кopпopaтивнoгo ceктopy y iннoвaцiйний poзвитoк.
Baжливим acпeктoм е тe, щo пpи iнcтитyцiйниx пepeтвopeнняx нeoбxiднo вpaxoвyвaти пpинцип кoмплiмeнтapнocтi iнcтитyтiв, який виxoдить з тoгo, щo iнcтитyти дoпoвнюють oдин oднoгo i бaжaний eкoнoмiчний eфeкт дocягaeтьcя ли-rne нa ocнoвi взaeмoпoв'язaниx iнcтитyцiйниx змiн [11]. Aнaлiзyючи cитyaцiю, щo cклaлacя, вapтo визнaти нeдocкoнa-лicть тa нeдooфopмлeнicть iнcтитyтy влacнocтi. Taк, зoкpeмa в УкpaÏнi зaнaдтo дoвгo тpивae пepepoзпoдiл влacнocтi шляxoм пpивaтизaцiÏ дepжaвнoгo мaйнa. Ц пpoцecи oб'eктивнo пoв'язaнi з бaнкpyтcтвoм пiдпpиeмcтв, дeзopгaнiзa-цieю виpoбництвa, йoгo pecтpyктypизaцieю, щo зaвaжae зaпpoвaджeнню iннoвaцiй y виpoбництвo. Cлiд зaзнaчити, щo дepжaвнe yпpaвлiння iннoвaцiйнoю дiяльнicтю тpaдицiйнo тяжie дo гaлyзeвиx зacaд, тoдi як пoтpiбнo cиcтeмнo й пo-cлiдoвнo впpoвaджyвaти фyнкцioнaльнi. У cвoю чepгy, пpoблeми cтaвлeння тa фyнкцioнyвaння iнcтитyтy влacнocтi y пo-eднaннi iз виcoким piвнeм "тiнiзaцiÏ eкoнoмiки" фopмye нeгaтивнi oчiкyвaння пoтeнцiйниx iнвecтopiв щoдo зaбeзпeчeн-ня дepжaвoю нeпopyшнocтi iнcтитyтy пpивaтнoÏ влacнocтi, щo y тaкиx yмoвax poбить нeмoжливим впpoвaджeння ^o-вaцiйнoÏ дiяльнocтi тa фiнaнcyвaння нayкoвиx дocлiджeнь пpiopитeтoм бiзнecy, ocкiльки eкoнoмiчний eфeкт вiд тaкoгo кaпiтaлoвклaдeння мoжнa oчiкyвaти y дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi, a в yмoвax нeвизнaчeнocтi бiзнec нe гoтoвий нecти pизики втpaти кaпiтaлy aбo вигoди [12]. Як пoкaзye пpaктикa cвiтoвoгo гocпoдapювaння, нa cьoгoднi гaлyзь дocлi-джeнь тa poзpoбoк зaмae oднy iз пpoвiдниx пoзицiй в peзyльтaтивнoмy зaбeзпeчeннi iннoвaцiйнoгo poзвиткy eкoнoмi-ки тa paзoм iз вiдпoвiдним бiзнec-пpoцecaми нaбyвae cтaтycy пpибyткoвoгo бiзнecy [1]. Oднaк, нaжaль, yкpaÏнcькa cтaтиcтикa дoвoдить, щo пepeвaжнa чacтинa H,Ú^KP в УкpaÏнi знaxoдятьcя зa мeжaми кopпopaтивнoгo ce^opy, тa, вiдпoвiднo, зa мeжaми вiдтвopювaльниx мexaнiзмiв Ïx фiнaнcyвaння.
BèCHOBKè: Taким чинoм, для дocягнeння icтoтниx пoзитивниx зpyшeнь y нaпpямкy iннoвaцiйнoгo poзвиткy тa пщви-щeння кoнкypeнтнoздaтнocтi нaцioнaльнoÏ eкoнoмки УкpaÏни нa нaш пoгляд нeoбxiднo в пepшy чepгy cтвopити плaтфop-му для iннoвaцiйнoгo пpopивy шляxoм: вдocкoнaлeння iнcтитyцiйниx ocнoв дepжaвнoÏ нayкoвo-тexнiчнoÏ, фiнaнcoвoÏ тa iннoвaцiйнoÏ пoлiтики; cтвopeння iнcтитyцiйнoÏ ocнoви pинкoвoгo cтимyлювaння iннoвaцiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки; вдocкoнaлeння cиcтeми дepжaвнoгo фiнaнcyвaння iннoвaцiйниx пpoцeciв; цeнтpaлiзyвaння пoлiтики дepжaви в iннoвa-
146 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Burny^ № 17/2
uiéHié сфер1 в межах единого компетентного органу виконавчо!' влади; посилення статусу Ради з питань науково-тех-HÎ4HOÏ полiтики при Президентовi УкраУни; усунення вiдособленостi та роз'еднаност наукових та освiтнiх закладiв; ство-рення едино!' технологiчноÏ та Ыформацмно'|' iнфраструктури для науки та Ыновацмного пiдприeмництва в УкраÏнi, за-початкування всеукраУнськоУ системи автоматизованого пошуку, збирання, накопичення, аналiтичноÏ обробки та поши-рення iнформацiÏ в сферi науково-технолопчного та iнновацiйного розвитку; вдосконалення мехаызму державного замовлення в науково-технiчнiй сфер^ пiдвищення ефективностi монiторингу цiльового призначення та ефективност фiнансування iнновацiйних проеклв та Ïх реалiзацiÏ; розширення мережi технопаркiв та iнших iнновацiйних структур. Особливо!' уваги також вимагае стимулювання iнновацiйного розвитку регiонiв УкраÏни, що мае важливе значення для практичного забезпечення модерызацмних завдань УкраÏни. Стимулювання процеав iнфраструктурного оновлення регiонiв повинно бути також одним iз головних стратепчних завдань iнновацiйноÏ стратегiÏ Укра'|'ни.
Л1тература
I.Федулова Л. I. 1нститущйно-ф1нансов1 можливост забезпечення ¡нновац1йно1' дяльност / Л.1. Федулова // Ф1нан-си Украни - №12, 2007.
2.0фцйний сайт М1н1стерства осв1ти та науки Укра/'ни, www.mon.gov.ua.
3. Перспективи розвитку системи технолопчних парюв Укра'ни, Современные инновационные структуры и комер-циализация науки. Издание 2_е дополненное и переработанное. / Гурж1й А. М., Гусев В. 0., Гончаренко М. Ф.; под ред. А. А. Мазура. - Харьков: НТК "Институт монокристалов", 2003.-350 с.
4.3акон Укра'ни "Про Державний бюджет Укра'ни на 2005 р1к".
5.3акон Укра'ни вщ 12.01.2006 № 3333 Про внесення зм1н до Закону Укра'ни "Про спец^альний режим ¡нновашй-но/ дяльност технолопчних парюв").
6. В. I. Туташинський Технолопчн1 парки Укра'ни: результати роботи та проблеми дяльност / В. I. Туташинський Департамент ¡нновацмного розвитку М1н1стерства осв1ти i науки Укра'ни, Ки'в: НАУКА ТА 1НН0ВАЦ11. - № 2, 2005.
7.Бшоводська О. А. Теоретичнi засади формування та реалiзацiï державно' iнновацiйноï полiтики й ïï узгодження з iнновацiйною полiтикою пiдприeмства. / О.А. Бiловодська // Проблеми науки, №1, 2008.
8.Концепшя розвитку нацюнальноï iнновацiйноï системи, схвалена розпорядженням Кабнету Мнстр'т Укра'ни вд 17 червня 2009 р. № 680-р.
9.0фiцiйний сайт Державний комiтет статистики Укра/'ни, www.ukrstat.gov.uа.
10. Л. Гончарук, iнституцiйнi засади регулювання на^ональний iнновацiйних систем /Л. Гончарук // Вiче Електрон-ний журнал Верховноï Ради Укра/'ни, [ Електронний ресурс] Режим доступу дор ресурсу: http://www.viche.info/jour-nal/1174/.
II. Amable B. Institutional Complementarities and Diversity of Social System of Social Systems of Innovation and Production / Amable B. // Review of International Political Economy, 2000, vol 7, No 4, p. 645-687.
12. Канцуров О. О. Аналiз розвитку iнновацiйно'ï дяльност в Украïнi за iнституцiональним пдодом / О. О. Канцуров // Бюлетень "1нвестицп та iнновацiйних розвиток, - №4 - 2009.
XAK 338.28
Piзник B.B.,
дoцeнт кaфeдpи eкoнoмiки пiдпpиeмcтвa i eкoнoмiкo-мaтeмaтичниx диcциплiн ДBHЗ "Пepeяcлaв-Xмeльницький ДПУ iмeнi ^иге^я Cкoвopoди"
Ю^ИЧШ ACïEKm BИHИKHEHHЯ TA CTAHOBЛEHHЯ УПPABЛIHHЯ ПPOEKTAMИ
ЯК OKPEMOÏ ^ЛУЗ! MEHEДЖMEHTУ
У crarri poзкpитo icтopичнi acпекти зapoдження, cтaнoвлення тa poзвиткy yпpaвлiння пpoектaми. Poзглянyтo зapy-б'/жний дocвiд cтвopення пpoфеciйниx opгaнiзaцiй з yпpaвлiння пpoектaми. Пpoaнaлiзoвaнo ocнoвнi вixи poзвиткy тa poзкpитo евoлюцiю метдик yпpaвлiння пpoектaми.
Ключовi слова: менеджмент, yпpaвлiння пpoектaми, метди yпpaвлiння пpoектaми, етaпи poзвиткy yпpaвлiння пpo-е^ми, мiжнapoднi opгaнiзaцi'ï yпpaвлiння пpoектaми.
В cmтье pampb/m иcтopичеcкие acпекты зapoждения, cтaнoвления и paзвития yпpaвления пpoектaми. Paccмoтpен зapyбежный oпыт coздaния пpoфеccиoнaльныx opгaнизaций пo yпpaвлению пpoектaми. Пpoaнaлизиpoвaны ocнoвные веxи paзвития и pac^^a эвoлюция метдик yпpaвления пpoектaми.
Ключевые слова: менеджмент, yпpaвление пpoектaми, метды yпpaвления пpoектaми, этaпы paзвития yпpaвле-ния пpoектaми, междyнapoдные opгaнизaции yпpaвления пpoектaми.
The historical aspects of origin, becoming and development of management projects are exposed in the article. Foreign experience of creation of professional organizations is considered from a management projects. The basic landmarks of development are analyzed and the evolution of methodologies of management projects is exposed.
Keywords: management, management, methods of management projects, stages of development of management projects, international organizations of management projects, projects.
A^^ëb^CTb дocлiджeння. Cтaнoвлeння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi пpивeлo дo пoяви нoвиx caмocтiйниx нa-пpямкiв у вiтчизнянoмy мeнeджмeнтi, яю виникли в peзyльтaтi кpитичнoгo пepeocмиcлeння пepeдoвoÏ зapyбiжнoÏ yпpa-влiнcькoÏ тeopiÏ i пpaктики, виpoблeннi opигiнaльниx yпpaвлiнcькиx пiдxoдiв, мeтoдiв i пpийoмiв. Haйбiльш знaчнe мю-
© Piзник B.B., 2011
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Bi/my^ № 17/2 147
