CC BY
21
e-mail: [email protected] Данные об авторе Сороченко Антон Валериевич,
к.ю.н., доцент кафедры публичного управления и публичной службы Национальной академии государственного управления при Президенте Украины e-mail: [email protected]
Data about the author Anton Sorochenko,
Candidate of Science of Law (Corporate Law), the senior lecturer of Public Management and Public Service Department, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine e-mail: [email protected]
УДК: 339.972 DOI: 10.5281/zenodo. 1483537
КОЛТУНОВИЧ О.С.
1нституцшш аспекти змши вектору репонально! eK0H0Mi4H0i штеграцм Украши як мехашзму шновацшно-технолопчно! модершзацм нацюнально! економiки та переходу до нового технолопчного укладу
Розглянуто економ\чн\ i соцiальнi насл\дки в результат европейського вибору вектору еко-ном\чно1 \нтеграцн Укра1ни та дез'\нтеграцн з кранами СНД. Визначено перспектива напря-ми нарощення експортного потенц\алу кра1ни та п\двищення р\вня конкурентоспроможност\ на зовн\шн\х ринках. За результатами проведеного анал\зу визначено стратегiчнi пр\оритети щодо в\дновлення колишнього зовнiшньоекономiчного потенц\алу Украни та виходу на р\вень докризового економiчного розвитку 2013 року та переходу до нового теолог\чного укладу. На основ\ впровадження передового м\жнародного досв\ду, а також повернення до економ\чно1 пол\тики 2002-2004 рок\в запропонован\ напрями \нституц\йного забезпечення модерн'\зацн та \нновац\йного розвитку економ\ки. Запропоновано механ\зми щодо \нновац\йно-техноло-г\чноi модерн'\зацн окремих сектор\в нац\ональноi економ\ки в умовах четвертой промисловоi революци (\ндустр'н 4.0).
Ключовi слова: \нновац\йно-технолог\чна модерн\зац\я, рег\ональна економ\чна \нтеграц\я, \н-ституцйне забезпечення.
КОЛТУНОВИЧ А.С.
Институциональные аспекты изменения вектора региональной экономической интеграции Украины как механизма инновационно-технологической модернизации национальной экономики и перехода к новому технологическому укладу
Рассмотрены экономические и социальные последствия в результате европейского выбора вектора экономической интеграции Украины и дезинтеграции со странами СНГ. Определены перспективные направления наращивания экспортного потенциала страны и повышения уровня конкурентоспособности на внешних рынках. По результатам проведенного анализа определены стратегические приоритеты по восстановлению бывшего внешнеэкономического потенциала Украины и выхода на уровень докризисного экономического развития 2013 года и перехода к новому теологическому укладу. На основе внедрения передового международного опыта, а также возврата к экономической политике 2002-2004 годов предложены направления институционального обеспечения модернизации и инновационного развития экономики. Предложены механизмы по инновационно-технологической модернизации отдельных секторов национальной экономики в условиях четвертой промышленной революции (индустрии 4.0).
Ключевые слова: инновационно-технологическая модернизация, региональная экономическая интеграция, институциональное обеспечение.
© КОЛТУНОВИЧ О.С, 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (208)/2018 77
KOLTUNOVYCH O.S.
Institutional aspects of changing the vector of regional economic integration of Ukraine as a mechanism of innovation and technological modernization of the national economy and the transition to a new technological
structure
The economic and social consequences of the European choice of the vector of economic integration of Ukraine and disintegration with the CIS countries are considered. The perspective directions of increasing the export potential of the country and increasing the competitiveness of foreign markets are determined. The results of the analysis identified strategic priorities for restoring Ukraine's former foreign economic potential and reaching the pre-crisis economic development level of 2013 and the transition to a new theological structure. Based on the introduction of advanced international experience, as well as the return to economic policy of 2002-2004, the directions of institutional support for modernization and innovation development of the economy are proposed. The mechanisms for innovation and technological modernization of certain sectors of the national economy in the conditions of the fourth industrial revolution (industry 4.0) are proposed.
Key words: innovation and technological modernization, regional economic integration, institutional support.
Постановка проблеми. Упродовж 2014-2018 роюв економка УкраТни понесла колосальн втра-ти. ЗмЫа вектору eKOHOMÎHHOï Ытеграцм' УкраТни у 2013-2014 роках призвела до cpiMKoro скоро-чення обсяпв експорту товарiв та послуг, змен-шення обсяпв промислового виробництва, падЫня валового внутр0нього продукту (ВВП) краТни. Слг дом за eкономiчною УкраТну накрила i масштабна со^альна криза. За даними ООН, в УкраТн у 2017 роц понад 60% населення краТни проживали за межею бщносй При цьому, вщ 5 до 8 млн грома-дян стали трудовими мiгрантами [1, с. 19].
Результатом eкономiчноï кризи в УкраТн на сьо-годн й надалi залишаеться провальна зовышньо-eкономiчна полiтика. Саме пюля неправильного вибору вектору eкономiчно Ытеграцм УкраТна втра-тила традицiйнi ринки збуту в рамках СНГ, при цьому, попршивши умови торгiвлi з краТнами 6С. Так, у 2013 роц перед УкраТною стояв вибiр вектору eкономiчноï Ытеграцм краТни. Саме вибiр вектору eкономiчноï Ытеграцм', оскiльки приеднання УкраТни до зони вшьно'Г торгiвлi з 6С унеможливлюва-ло участь в Ышому рeгiональному eкономiчному об,8днаннi - Митному союзi i Единому eкономiч-ному просторi ЕврАзЕС i навпаки. До реч^ зазначу, що тод0н заяви Брюсселю про нeсумiснiсть учас-тi УкраТни в МС або ЗВТ з ЕС були спрямован не на формування спiльного ринку товарiв, а на немож-ливють участi УкраТни як раз таки у Митному согс^ з Ро^ею, Бiлоруссю i Казахстаном.
Анал'з останшх досл'1джень i публЫацш.
Впродовж оcтaннix 8 рокiв в рамках дослщжен-ня питань нaйбiльш оптимального вaрiaнтy вибору вектору економiчноí Ытеграцм УкраТни опу-блiковaно значну ктьюсть науково-експертних праць. Пiдготовлено десятки комплексних мiж-народних дослiджень за даною проблематикою. Серед вiтчизняниx та зaрyбiжниx вчених еконо-мiко-iнтегрaцiйнi питання щодо УкраТни у повнiй мiрi висв^леы у наукових працях В.М. Гейця та С.Ю. Глазьева [4, 7]. Серед мiжнaродниx Ыститу-цiй варто видтити ряд дослiджень Центру Ытегра-цiйниx дослiджень Ëврaзiйського банку розвитку [3]. Однак, в умовах европейськоТ економiчноí Ы-теграцм залишились поза увагою напрями наро-щення торгово-економiчного потенцiaлy в рамках ЗСТ з ЁС та прiоритетнi напрями експансм на бiльше перспективний евраз^ський ринок.
Мета статт - розробка стратепчних на-прямiв Ыновац^но-технолопчно'[ модерыза-цм нацюнально'( економiки в умовах поглиблен-ня регiонaльниx iнтегрaцiйниx процеЫв, з метою пiдвищення нацюнально'( конкурентоспромож-ностi в прiоритетниx секторах промисловост та переходу до нового технолопчного укладу.
Виклад основного материалу. Пщписавши у 2014 роцi Угоду про aсоцiaцiю та зону втьно'[ тор-гiвлi на несиметричних умовах, дискримЫа^йних по вiдношенню до вiтчизняним товаровиробни-кiв, Укра'1'на фактично закрила для себе евраз^-
ський ринок, оcкiльки нав^ь 10% мита робили вЬ тчизняну продyкцiю неконкурентоспроможною на зовнiшнix ринках. I навпаки, апроксима^я евро-пейських теxнiчниx регламентiв i cтандартiв у вЬ тчизняну практику, як i конвергенцiя украТнського i европейського законодавства, вимагала серйоз-них фiнанcовиx вливань, яких в УкраТ'ни, очевидно, на той час i бути не могло. Як показала подальша ютсря, наcлiдки ж необдуманого i неправильного вибору европейського вектору економiчноТ' Ы-теграцп привели до ряду негативних економiчниx i cоцiальниx наслщюв, фактично спровокувавши масштабну економiчнy кризу в кра'У [6].
Без сумыву, задекларований офiцiйним Киевом курс на евроЫтеграцю (iмплементацiя Директив в рамках Угоди про асо^а^ю з ВС] далекий вщ реалiзацiТ' реальних економiчниx трансфор-мацiй безпосередньо в Укра'У. Натомicть, реалЬ зацiя 144 реформ, iмплементацiя 400 теxнiчниx регламен^в ВС, а також часткове виконання ме-морандyмiв МВФ не сприяли пщвищенню конку-рентоcпроможноcтi та макрофЫансовм cтiйкоcтi краТ'ни, зокрема на зовышнм аренi.
В резyльтатi, в крап-л й далi продовжують роз-кручувати стагфляцмну cпiраль. В ycix мiж-народних рейтингах конкyрентоcпроможноcтi УкраТ'на знаходиться на останых позицiяx, що в черговий раз резюмуе провал економiчного курсу та зовнiшньоекономiчного курсу краТ'ни зокрема. УкраТ'на й надалi продовжуе втрачати, адже упродовж 4 останых рокiв нацiональна економЬ ка та вiтчизнянi товаровиробники знаходяться у дискримЫацмних умовах торгiвлi перед нашими зовышыми партнерами.
Для прикладу, загальний обсяг експорту то-варiв УкраТ'ни за пiдcyмками 2017 року скоро-тився в 1,5 рази, що на $20,0 млрд нижче рiвня 2013-го. Втрата високотехнолопчного експорту позначилася на cyмiжниx секторах промисловост УкраТ'ни, а краТ'на за цей перюд занурилася в деЫ-дycтрiалiзацiю. Тiльки в 2014 роцi рiвень в^чиз-няного промислового виробництва скоротився на 10,1%, в 2015-му - на 13,0% [2]. У свою чергу скорочення обсяпв надходжень валютноТ' виручки вщ експорту призвело до обвалу фЫансово-бан-кiвcькоТ' системи, результатом якого е розкручена девальвацiйно-iнфляцiйна страль.
Повертаючись до питання iнcтитyцiйноТ' пам'ят варто зазначити, що у 2012-2013 роках в Укра-Т"н1 неодноразово пропагувались мiфи щодо ди-версифкацп та замiщення eвразiйcькиx ринкiв збуту за рахунок европейських. Прогнозувалось, що УкраТ'на зможе за рахунок бтьш емного i пла-тоспроможного споживчого ринку з легкютю за-мютити втрату ринкiв на той час краТ'н Митного союзу i Вдиного економiчного простору ВврАзЕС. Приводились дан щодо 500 млн населення ВС i високого рiвня реальних доxодiв жителiв краТ'н За-xiдноТ' Ввропи. В^м, як показала icторiя останых 4 рокiв, УкраТ'на не те що не диверсифкувала евра-змський експорт, але й за пщсумками 2017 року навiть не вийшла на докризовi обсяги експорту 2011-го: $17,5 млрд проти $17,9 млрд [2].
Бтьше того, за нашими розрахунками загаль-н прямi втрати УкраТни в екcпортi товарiв на ев-ропейський споживчий ринок за 4 роки скла-ли $5,8 млрд. У порiвняннi з 2011 роком втрати складають $12,7 млрд. I це в умовах так зва-
Рисунок 1. Динамша експортуЛмпорту товарiв Украши у 2012-2017 рр. ($ млрд)
Джерело: розроблено автором за даними ДержавноI служби статистики Украни
Рисунок 2. Динамiка двостороннього товароо6iгу УкраКни та Свропейського Союзу у 20112017 рр. ($ млрд)
Джерело: розроблено автором за даними ДержавноI служби статистики Украни
ноТ вшьноТ' торгiвлi. Для прикладу, експорт това-рiв УкраТни у порiвняннi з 2013 роком вирю за пiдcумками 2014-го на $0,3 млрд i за пщсум-ками 2017-го - на $0,8 млрд. При цьому експорт украТнських товарiв куди бiльш ютотно ско-ротився (у порiвняннi з 2013-м) за пщсумками 2015 року - на $3,7 млрд, а також за пщсумками 2016-го - на $3,2 млрд. До того ж, зрос-тання обсяпв експорту на европейський ринок впродовж останых роюв (2017-2018) зумов-лено збтьшенням сировинного попиту на евро-пейському ринку [2]. Незважаючи на дш ЗВТ з 6С i полiпшення умов торгiвлi, також продовжуе зберiгатися негативна динамiка сальдо торгового балансу УкраТни i 6С: -$4,0 млрд (у 2014 р.),
-$2,3 млрд (у 2015 р.), -$3,6 млрд (у 2016 р.), -$4,5 млрд (у 2017 р.) [2].
А от збиток i наслщок розриву коопера^йних зав'язюв з краТнами 6АЕС у високотехнологiчних галузях промисловост (машинобудування, суд-нобудування, авiабудування, ракетно-космiчно! галузi та iн.), зокрема з Ро^ею, бiльш нiж значу-щий. Наприклад, всього за 4 роки прямi експорт-нi втрати в торгiвлi з Росi8ю склали $38,0 млрд, а за пщсумками 2017 року порiвняно з 2013-м обсяг експорту товарiв УкраТна в РФ скоротив-ся в 3,9 рази. У цтому експорт товарiв УкраТни в краТни СНД скоротився з $23,9 млрд (у 2013 р.) до $5,6 млрд (у 201 7 р.) [2]. Експорт това-рiв УкраТни до краТн БР1КС та СНГ скоротився з
Рисунок 3. Сальдо зовшшньо'| торгiвлi УкраКни та Свропейського Союзу у 2011-2017 рр. ($ млрд)
Джерело: розраховано автором за даними ДержавноI служби статистики Украни
-1-1-1-1-1-1-1
2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Рисунок 4. Динамка експорту товар1в УкраКни в краКни СС та САЕС у 2011-2017 рр. ($ млрд)
Джерело: розраховано автором за даними Державно! служби статистики УкраТни
$24,8 млрд та $26,1 млрд (у 2013 р.) до $8,3 млрд та $6,9 млрд (у 2017 р.) вщповщно [2].
Варто вщзначити, що Ыституцмний базис де-градацп експорту I нацюнальноТ економ1ки в цЬ лому був закладений ще в далекому 2012 роц1, коли представники УкраТни, не дивлячись, пара-фували текст Угоди про асоц1ац1ю. В результат!, УкраТна отримала, нер1вн1 умови торпвл1 з краТ-нами ЕС, отримавши додатков1 перешкоди.
Тут варто виокремити невщповщнють украТн-ськоТ продукцп техычним регламентам та стандартам £С, а також вимогам ветеринарного, са-н1тарного I ф1тосан1тарного контролю, м1зерн1 36 квот на безмитний експорт стьськогосподар-ськоТ сировини та Ы. В результат!, створення по-глибленоТ I всеосяжноТ зони втьноТ торпвл1 з ЕС на фон1 дезЫтеграцп з £АЕС сприяли перетво-
ренню УкраТни на сировинний придаток [6]. Ана-л1з товарноТ структури це пщтверджуе.
Проведен1й анал1з показуе, що в результат! ви-бору европейського вектору економ1чноТ Ытегра-ц!Т УкраТни, в товарнм структур! експорту вщбули-ся системн1 деструктивн1 процеси. Для прикладу, чергова «перемога» 2017 року в торпвл1 з ЕС була сформована за рахунок збтьшення обся-гу експорту зернових, соняшниковоТ олп, нас1ння ол1йних культур, шоколаду, меду, ялинкових прикрас та Ы. Решта продукцп, з огляду на м1зерн1 квоти, котр1 вичерпуються ще в перш1 тижн1 поточного року, залишаються поза европейським споживчим ринком. Влада декларуе, що АПК в останн роки став локомотивом нацюнальноТ економ1ки, питома вага якого в товарнм структур! експорту займае понад 41,0%. Однак, збть-
Рисунок 5. Динам1ка експорту товар1в УкраКни в краКни СНГ та БР1КС у 2011-2017 рр. ($ млрд)
Джерело: розраховано автором за даними ДержавноТ служби статистики УкраТни
1ННОВАЦ1ЙНО-1НВЕСТИЦ1ЙНА ПОЛ1ТИКА Таблиця 1. Товарна структура експорту Укра!ни у 2012 - 2017 рр. ($ млрд, %)
Експорт товарiв 2012 2013 2014 2015 2016 2017
$ млрд % $ млрд % $ млрд % $ млрд % $ млрд % $ млрд %
Всього 68,8 100 63,3 100 53,9 100 38,1 100 36,3 100 43,3 100
АПК 17,8 26,0 17 26,8 16,6 30,9 14,5 38,3 15,2 42,0 17,7 41,0
Металурпя 18,8 27,5 17,5 27,8 15,2 28,3 9,4 24,8 8,3 22,9 10,1 23,4
Машино-буду-вання 12,9 18,9 10,2 16,3 7 13,2 4,5 12,1 3,6 10,0 4,3 9,9
Х1м1чна пр. 5,05 7,4 4,3 6,8 3,5 5,7 2,1 5,6 1,5 4,3 1,6 3,8
Джерело: розраховано автором за даними Державно! служби статистики УкраНи
шення питомоТ' ваги обумовлене б1льш стр1мким пад1нням обсяг1в експорту, зокрема у машинобу-дуванн1. Натом1сть, ЗВТ з ВС фактично залиши-ла без зм1н обсяги експорту аграрноТ' продукцп у грошовому вираженн1 на р1вн1 2012 року.
За п1дсумками I кварталу 2018 року УкраТ'на продовжуе демонструвати позитивну динамку в торпвл1 з ВС. При цьому станом на 17 кв1тня 2018 року наша краТ'на вже повнютю вичерпа-ла 6 квот 1з 36 на безмитний експорт стьгос-ппродукцп до краТ'н Ввросоюзу. До середини кв1т-ня украТнськ1 виробники повнютю закрили квоти на мед, солод, пшеничну клейковину, опрацьова-н1 томати, виноградний I яблучний соки, I нав1ть кукурудзу I пшеницю [2].
Не працюе ЗВТ з ВС ще й тому, що нов1 мож-ливост1 не передбачено також в рамках видтених додаткових дозвол1в на перевезення вантажу ав-томобтьним транспортом. Питома вага к1лькост1 додаткових виданих УкраУ дозвол1в з боку окре-мих краТ'н ВС жодним чином не корелюе з реальни-ми можливостями експорту та транзиту нацюналь-
ноТ' економ1ки. В результат! транспорты коридори у сус1дн1 краТ'ни-члени ВС, а також в трет1 краТ'ни просто залишаються закритими для УкраТ'ни [6].
Як показала вже нов1тня ютор1я, н1як1 експортн1 стратеги, експортно-кредитн1 агентства, нов1 зони втьноТ' торг1вл1 з Канадою, та перспективи ЗВТ з 1зраТ'лем чи Туреччиною, так I не диверсифкували експорт украТ'нських товар1в з евразмських рин-к1в. Багатом1льярдн1 експортн1 втрати визнала I нин1шня влада, як I свою неспроможнють у питан-н1 зам1щення евраз1йського ринку европейським.
Нав1ть проведений поверхневий макроеконо-м1чний огляд мае вкрай невт1шний вигляд: ВВП УкраТ'ни в 2014-2017 роках скоротився на 12%. При цьому в доларовому екв1валент1 за 4 роки ВВП обвалився бтьш н1ж у Автора рази. Грошо-во-кредитна пол1тика нац1онального регулятора привела до того, що в пор1внянн1 з початком 2014 роки державний борг УкраТ'ни за результатами 2017 року зрю у бтьш н1ж 3,5 рази, гривня обвалилася бтьш н1ж в 3,3 рази, а за р1внем ¡н-фляци в св1товому антирейтингу наша краТ'на по-
I
41,0%
42,0%
38,3%
30,9%
26,8%
26,0%
I
Рисунок 6. Товарна структура експорту аграрно! продукцп Украши у 2012 - 2017 рр. ($ млрд, %)
Джерело: розроблено автором за даними ДержавноI служби статистики Укра!ни
ступаеться лише Beнecyeлi. У крап-ii, починаючи з 2012 року i по cьогоднiшнiй день, йде деЫду-cтрiалiзацiя, cоцiальним наcлiдком яко''' е рекорд-не зроcтання безроб^я [5].
На cьогоднiшнiй день Укра'1'на знаxодитьcя в так званiй «стагфляцмнм пастци> - поeднаннi виcокоï Ыфляцм i падiння виробництва. При цьому, аналiз динамiки оcтаннix рокiв ^щчить про те, що стаг-фляцмна cпiраль розкрyчyeтьcя вcе cильнiше.
За пдоумками 2017 року номiнальний ВВП УкраТни ^лав 2 982,9 млрд грн, а ВВП в розра-хунку на одну людину - 70 210 грн. Виходячи з œ-редньорiчного кyрcy НБУ 26,6 грн/$, ВВП Укра-|'ни за пдоумками 2017 року cклав $112,1 млрд, що в 1,64 рази нижче вщповщного показника 2013 року. Зауважимо, ВВП Укра'ни у порiвняннi з
2013-м скоротився з1 $183,4 млрд (у 2013 р.) до $112,1 млрд (у 2017 р.). Величина валового вну-тршнього продукту, розрахованого за паритетом куп1вельноТ спроможност1 (ВВП за ПКС) на душу населення, скоротилася з $4 075 (у 2013 р.) до $1 562 (у 2017 р.). Виходячи нав1ть 1з офщмних ста-тистичних даних, всього за перюд 2014-2017 рр. ВВП УкраТни скоротився на -11,6%, зокрема: на -6,6% (у 2014 р.), -9,8 (у 2015 р.), +2,4 (у 2016 р.), + 2,5% (2017 р.) [2]. Пщписання УкраТною Угоди про асоц1ац1ю та зону втьноТ торпвл1 з ЕС хоч I вщкрило перед нашою державою значн перспек-тиви, але одночасно спорудило й ряд проблем, як вимагають негайного виршення.
Незважаючи на той факт, що ринок ЕС бтьш ем-ний в пор1внянн1 з ринками краТн СНГ, в ЕС надзви-
1нфлящя
I Промисловють
Рисунок 7. Динамка змiни iндексу шфляцм та iндексу промислового виробництва в УкраКш у 2012-2017 рр. (%)
Джерело: розроблено автором за даними Державно)' служби статистики УкраТни
1
J
2982,9 112,1
2385,4 93,5
ни
1988,5 91,1
1586,9 133,6
1465,2 183,4
млрд грн. I $ млрд
Рисунок 8. Динамка обсягу валового внутршнього продукту УкраКни (ВВП) у 2013-2017 рр. (млрд грн., $ млрд)
Джерело: розраховано автором за даними ДержавноТ служби статистики УкраТни
чайно загострена конкуренц1я, д1е ч1тка система квотування, що при ниышньому р1вн1 невщповщ-ност1 в1тчизняно! продукцп техн1чним регламентам I стандартам Ввросоюзу навряд чи дозволить украТнським виробникам в короткостроков1й I се-редньостроков1й перспективах зайняти гщне мю-це. Отже, краТн необхщно денонсувати економ1чну частину СА в частин ЗВТ з ВС як таку, що не вщ-повщае економ1чним 1нтересам держави. Важливо переглянути I умови участ1 УкраТ'ни у СОТ.
Безсумывно, пор1внювати економ1ку УкраТ'ни з економкою Вврозони - все одно, що пор1вню-вати французьк будинки високоТ' моди «Christian Оюг» або «УуеБ Saint Laurent» з украТ'нськими пе-рифер1йними модельерами-швачками. I ця не-вт1шна тенденц1я юнуе як в машинобудуванн1, так I в сфер1 обслуговування. При цьому оф1ц1йний Ки-Т'в зам1сть реальноТ' модерызацм краТ'ни виштовхуе УкраТ'ну на дно глобальних торгово-економ1чних процес1в, що ще бтьше посилюе де1ндустр1ал1за-ц1ю I соц1ально-економ1чну кризу в краМ
Що стосуеться внутр1шньо-економ1чноТ' пщтрим-ки б1знесу, то тут нашим товаровиробникам ще складыше конкурувати з налагодженими Ыстру-ментами I механ1змами ф1нансовоТ' п1дтримки в ВС. Причин тому юлька. По-перше, податкове наванта-ження. Пюля чергових зм1н до Податкового кодексу УкраТ'ни, оподаткування суб'ект1в господарськоТ' дг яльност1 в наш1й краТ'н1 вище, н1ж в сус1дн1х краТ'нах Ввросоюзу. Якщо в краТ'нах ВС юнують галузев1 до-тац1йн1 програми, прям1 дотацм з ц1льових фонд1в ВС, бюджетн1 асигнування в1д Вврокомюм, то в УкраУ експортери змушеы закладати в соб1варт1сть продукцп нов1 тарифи на електроенерг1ю I газ, врахову-вати додатков1 транспорты витрати.
По-друге, доступ до ф1нанс1в. УкраТ'на - едина краТ'на в Ввроп1, де система кредитування пере-бувае на такому в1дсталому р1вн1. Якщо в УкраУ обл1кова ставка НБУ становить 17%, а надання кредит1в б1знесу стартуе в1д 20-40% I вище, то в ВС юнуе безл1ч механ1зм1в, як1 дають можливють европейським виробникам користуватися без-коштовними I довгостроковими ф1нансовими ресурсами. Ставки за кредитами в переважый бть-шост1 краТ'н ВС не перевищують ктькох в1дсотк1в. Бтьш того, в ВС юнуе безл1ч фонд1в I програм, як1 компенсують вщсотки за залученими позиками, або ж компенсують половину взятого кредиту.
По-трете, техычна в1дстал1сть. В1дсутн1сть про-цес1в модерызацн та 1нновац1йного розвитку при-
звели до того, що УкраТ'на стала значною м1рою вщставати в технолог1чному план1 в1д своТх м1жна-родних конкурент1в. В1дсутн1сть 1нновац1й призво-дить до морального та ф1зичного зносу основних фонд1в, а також до енергозатратност1 виробництва. Все це призводить до того, що вироблена в Укра-Т'н1 продукц1я не в1дпов1дае техн1чним регламентам I стандартам ВС, а також вимогам ветеринарного, саытарного та ф1тосан1тарного контролю.
В результат! нер1вних умов ведення б1знесу украТ'нськ1 товаровиробники програють в бороть-б1 за конкурентоспроможнють з европейськими виробниками I змушеы закривати м1зерн1 кво-ти експортом сировинноТ' спрямованост1. В да-н1й ситуац1Т' кер1вництву УкраТ'ни потр1бно в першу чергу створити мехаызми модерызацм та 1нно-вац1йного розвитку економки УкраТ'ни. В кра'Тн1 потр1бно запровадити мехаызми та 1нструменти в1льних економ1чних зон, територ1й з особливим режимом Ывестиц^ноТ' та 1нновац1йноТ' д1яльнос-т1. Також необх1дно створити загальнонац1ональ-н1 спец1ал1зован1 фонди з п1дтримки 1нновац1й. Т1льки в цих умовах УкраТ'на отримае нов1 1мпуль-си по вщновленню економ1ки, а також мехаызми сталого розвитку на довгострокову перспективу.
З метою залучення серйозних ф1нансових ре-сурс1в для модерн1зац1Т', Укра'У пропонують так званий «План Маршалла». Однак кра'Тну неу-хильно ведуть за Ышим 1сторичним сценар1ем -«Планом Моргентау», роблячи з УкраТ'ни аграр-но-сировинну платформу для обслуговування високорозвинених св1тових економ1к. Псевдо-украТ'нський протекц1он1зм вже призв1в до краху промисловост1, а умови СОТ I зон втьноТ торпв-л1, до яких регулярно приеднуеться УкраТ'на, лише поглиблюють I без того вкрай важку ситуацш.
Висновки
Вщновлення колишнього зовн1шньоеконом1ч-ного потенц1алу УкраТ'ни I вих1д на р1вень розвитку 2013 року вимагае структурних економ1чних трансформац1й, як1 передбачають впровадження передового м1жнародного досв1ду, а також по-вернення до економ1чноТ' пол1тики 2002-2004 рок1в, зокрема:
По-перше, необхщно переглянути умови торпвл1 в рамках зони втьноТ' торпвл1 з Ввросоюзом, а також Св1товоТ' оргаызацм торг1вл1 (СОТ]. У раз1 в1дмо-ви - денонсувати ц1 угоди I вийти з вищевказаних економ1чних об'еднань. Це особливо актуально на-
передоднi можливого приеднання УкраТни до Мит-ного союзу Европейського Союзу (УкраТн у 2014 роц доцiльно було приеднатись хоча б до Митно-го союзу з ЕС, адже це сприяло б втьному перемг щенню товарiв, капралу та робочоТ сили).
По-друге, необхщно диверсифiкувати вектор зовнiшньоекономiчноТ' дiяльностi на ринки кра-Тн ЕАЕС, СНД, БР1КС, ШОС, АТЕС, АСЕАН та iн. регiональнi економiчнi об'еднання. Вщновлення зруйнованих кооперацiйних зв'язкiв дозволить активiзувати iнновацiйну дiяльнiсть в УкраТы, а також нарощувати рiвень конкурентоспромож-ност i освоювати новi ринки збуту продукцп. Кра-Тн життево важливо повернутися до полiтики ба-гатовекторносту добросусiдства i нейтралiтету заради позитивного соцiально-економiчного розвитку. Багатовекторнiсть у зовышньоеконо-мiчних вiдносинах дозволить УкраТн вщновити зруйнованi кооперацiйнi зв'язки з краТнами ЕАЕС i/або СНД i нарощувати потенфал торгово-еко-номiчного спiвробiтництва з Ышими державами i репональними економiчними об'еднаннями ШОС, БР1КС, АТЕС, АСЕАН та Ы.
Економiчна Ытегра^я УкраТни - це не просто всеосяжний вектор руху краТни, а комплекс захо-дiв, домашне завдання, яке необхщно виконува-ти. В iншому випадку, в краТн так i не вщбудуться якiснi трансформаций власне, те, що вс ми сьогоднi i спостерiга8мо. Першочергове завдання - вщно-вити колишнi обсяги торгiвлi на тради^йних ринках, що дозволить УкраТн вийти на рiвень еконо-мiчного розвитку 2013 року. Вагомою складовою стратеги нашого економiчного зростання мае стати поглиблення зовнiшньоекономiчних зав'язюв з Росi8ю. Необхiдно використовувати реальн пер-спективи розширення нових i старих, традицiйних для украТнськоТ економiки, ринкiв збуту продукцп в краТнах СНД i Балти, розвитку з ними втьноТ торпв-лi на основi укладання двостороннiх угод.
По-трете, потрiбна принципово нова фюкальна полiтика, яка сприятиме розвитку Ывестиц^ного потенцiалу краТни. Створення вiльних економiч-них зон, територiй прiоритетного i випереджа-ючого розвитку, а також введення особливого режиму Ывестиц^ноТ дiяльностi - комплекс за-ходiв, спрямований на залучення Ывестифй пiд загальнонацюнальы iнновацiйнi проекти i про-грами. В результату краТна отримае ресурсну базу для Ыновац^но-технолопчноТ модерызаци та переходу до нового технолопчного укладу.
За цих умов Киеву варто було б брати приклад як мУмум зi Сполучених Шталв. Адже саме подат-кова реформа ниышнього президента Дональда Трампа, а також комплекс заходiв щодо захис-ту нацiональних iнтересiв забезпечили в США ю-торичний мiнiмум по рiвню безробiття. Тут варто виокремити i введення додаткових мит на iмпорт сталi, алюмiнiю, автомобiлiв та н В результатi, на сьогодн безробiття в США знаходиться на рекордно низькому рiвнi, ттьки за останнiй рiк було створено понад 2,4 мтьйони робочих мюць. Фон-довий ринок - на рекордно високому рiвнi. КраТна ютотно додае у високотехнологiчних секторах економки. Чого не скажеш про нин0ню УкраТну. Економiка США в IV кварталi 2017 року зросла на 2,6%, а за оцЫками МВФ саме податкова реформа в США стала головним драйвером економiч-ного розвитку краТни i всього св^у.
По-четверте, на сучасному етап економiчно-го розвитку для УкраТни важливо зберегти статус транзитноТ держави, територieю якоТ транспор-туються в краТни Европи нафта, газ i iншi товари з Роси та краТн АзГТ. Використовуючи вигщне геополг тичне становище, слщ використовувати iснуючi та вести пошук нових можливостей надання послуг на експорт (трубопроводи, залiзничний i автомобть-ний транспорт, торговельний флот та Ыше). Страте-гiчною метою для УкраТни мае стати участь у проек-л Великого шовково шляху «Один пояс, один шлях».
По-п'яте, зовнiшньоекономiчна полiтика УкраТни повинна бути орieнтована на досягнення прг оритетiв iмпортозамiщення, тобто поступового скорочення обсяпв непродуктивного i некритичного iмпорту. Це стосуеться окремих видiв про-довольства, зокрема м'яса i м'ясних виробiв, овочiв, продукцп легкоТ промисловостi, елек-тротехнiчних пристроТв. З метою збалансуван-ня основних товарних груп украТнського експорту для збтьшення обсягу продукцп з високою част-кою доданоТ вартостi необхiдно пщняти експортнi мита на вивiз рудного i нерудноТ сировини, залг зорудного концентрату, необробленоТ деревини i т.п. Паралельно, з метою пщвищення рiвня кон-курентоспроможностi вiтчизняних виробникiв, необхщно законодавчо закртити податковi сти-мули та преференций спрямованi на активiзацiю процесiв Ыновафйно-технолопчноТ модерызаци.
По-шосте, принципова пози^я щодо вщновлен-ня економки на новiй технологiчнiй основi поля-гае в необхiдностi державного патронату розвитку
виcокотexнологiчного сектору мaшинобyдiвного комплексу, який мае Koonepa4ÍéHÍ зв'язки з краТ-нами СНД. Коопeрaцiя украТ'нських та росiйськиx пiдприeмств дозволить випускати продукцю з нaйсyчaснiшими тexнiко-eксплyaтaцiйними характеристиками i конкурувати з виробниками ана-лопчноУ продукцп з США, Захщно'Т бвропи i Пiвдeн-но-Схщно'Т Азм. Нaтомiсть, Ыституц^ним базисом зовнiшньоeкономiчноТ' полiтики Укра'Тни повиннi стати прагматизм i захист нацюнальних iнтeрeсiв.
По-сьомe, УкраУн нeобxiдно використовува-ти провщний свiтовий досвiд зi створeння вть-них eкономiчниx зон. Слiд нe забувати i в^чизня-ний досвщ eкономiчного розвитку до 2004 року, а сaмe повeрнyти в законодавчу базу норми про тeриторií прiоритeтного розвитку i особливому рeжимi iнвeстицiйноí дeтaльностi. Цe всe в ко-роткостроковiй пeрспeктивi призвeдe до збть-шeння фiнaнсyвaння НДДКР, структурування i пeрeорieнтaцií краТ'ни в iнновaцiйнy модeль розвитку, розвитку iнтeлeктyaльного потeнцiaлy та формування eкономiки знань.
Список використаних джерел
1. Колтунович О.С. 1нституцмы пeрeдyмови Ынова-цiйно-тexнологiчноí модeрнiзaцiТ в краТнах £С та £АЕС / О.С. Колтунович // 1нновацмна eкономiкa, науко-во-виробничий журнал. - 2016. - №9. - C. 19-22.
2. Статистична Ыформа^я ДeржaвноТ служби статистики УкраУни [Елeктронний рeсyрс]. - Рeжим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Доповвд Цeнтрy iнтeгрaцiйниx дослiджeнь «£вра-зiйського банку розвитку» Украпни [Елeктронний рe-сурс]. - Рeжим доступу: https://eabr.org/analytics/ integration-research/cii-reports/
4. 1нновацмна УкраУна 2020: нaцiонaльнa допо-вiдь / за заг. рeд. В.М. Гeйця та iн.; НАН Укради. - К.,
2015. - 336 с.
5. Колтунович О.С. lнновaцiйно-тexнологiчнa мо-дeрнiзaцiя як ключовий фактор формування нового тexнологiчного укладу в eкономiчномy розвитку / О.С. Колтунович // Соцiaльно-eкономiчнi проблeми сучасного пeрiодy УкраУни, збiрник наукових праць. -
2016. - №5. - С. 65-68.
6. Угода про асо^ацш мiж УкраУною та £вропeй-ським Союзом [Елeктронний рeсyрс]. - Рeжим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu
7. Глaзьeв С.Ю., Ткачук С.П. Пeрспeктивы развития eврaзийской экономичeской интeгрaции: от ТС -
ЕЭП к ЕЭС (концептуальный аспект) // Российский экономический журнал. - 2013. - №1. - С. 3-12.
References
1. Koltunovych O.S. Instytutsiini peredumovy innovatsiino-tekhnolohichnoi modernizatsii v krainakh YeS ta YeAES / O.S. Koltunovych // Innovatsiina ekonomika, naukovo-vyrobnychyi zhurnal. - 2016. - №9. - C. 19-22.
2. Statystychna informatsiia Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Dopovidi Tsentru intehratsiinykh doslidzhen «levraziiskoho banku rozvytku» Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://eabr.org/ analytics/integration-research/cii-reports/
4. Innovatsiina Ukraina 2020: natsionalna dopovid / za zah. red. V.M. Heitsia ta in.; NAN Ukrainy. - K., 2015. - 336 s.
5. Koltunovych O.S. Innovatsiino-tekhnolohichna modernizatsiia yak kliuchovyi faktor formuvannia novoho tekhnolohichnoho ukladu v ekonomichnomu rozvytku / O.S. Koltunovych // Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy, zbirnyk naukovykh prats. -2016. - №5. - S. 65-68.
6. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta Yevropeiskym Soiuzom [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.kmu.gov.ua/ua/diyalnist/ yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu
7. Hlazev S.U., Tkachuk S.P. Perspektivy razvytiya evrazyiskoi ekonomicheskoi intehratsyi: ot TS -EEP k EAES (kontseptualnyi aspekt) // Rossyiskyi эkonomycheskyi zhurnal. - 2013. - № 1. - S. 3-12.
Даш про автора
Колтунович Олександр Серпйович,
кандидат економiчниx наук, Державна установа «1н-ститут економки природокористування та сталого розвитку НацюнальноУ академп наук Украпни», м.КиУв
Данные об авторе
Колтунович Александр Сергеевич,
кандидат экономический наук, Государственное учреждение «Институт экономики природопользования и устойчивого развития Национальной академии наук Украины», г. Киев
Data about the author
Oleksandr Koltunovych,
Ph.D. in Economics, Public Institution «Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine», Kyiv
