CC BY
73
17. Беккер Г. Избранные труды по Экономический подход. (Пер. С английского) экономической теории. Человеческое поведение. Издательский дом ГУ ВШЭ, 2003.
Аннотация. В статье авторами выделены подходы к оценке человеческого капитала и разработана их классификация; систематизированных существующие методы и современные методики оценки человеческого капитала и на основании проведенного анализа осуществлено обоснование путей применения методов оценки человеческого капитала на предприятиях железнодорожного транспорта с учетом отраслевых особенностей.
Ключевые слова: человеческий капитал, классификация, методы оценки, методика оценки, железнодорожный транспорт.
Summary. In article authors allocate approaches to an estimation of the human capital and it has developed their classification; existing methods and modern techniques of an estimation of the human capital are systematized and on the basis of the lead analysis the substantiation of ways of application of methods of an estimation of the human capital at the enterprises of a railway transportation with carried out in view of branch features.
Key words: the human capital, classification, methods of an estimation, a technique of an estimation, a railway transportation.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Чебанова Н.В. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 658.114
ШСТИТУЦ1ЙШ ЗАСАДИ БУДУВАННЯ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНИХ В1ДНОСИН В УКРА1Н1 I НАПРЯМКИ II
УДОСКОНАЛЮВАННЯ
Зайцева 1.Ю., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
У cmcimmi розглянуто актуальт проблеми економжо-правового забезпечення корпоративних eidHecuH в Укра'ж, проаналгзовано законодавчу базу щодо функцюнування акцiонерних товариств та запропоновано оcновнi напрямки ii регулювання.
Ключовi слова: злиття, поглинання, корпоративш в^носини.
Постановка проблеми та и зв^язок з науковими чи практичними завданнями. Злиття та поглинання супроводжуються конкретними негативними наслвдками та ризиками. Недружш поглинання неодмшно призводять до змши в оргашзацшнш структурi щдприемств, спричиняють зменшення чисельносп пращвниюв. Подальше неконтрольоване поширення цього виду дiяльностi представляе серйозну загрозу для економiчноi безпеки крани в цшому та щдприемствам зокрема.
Аналiз останнгх до^джень та видтення невиршених частин загальног проблеми. Серед укранських й росшських вчених, що внесли вагомий внесок у розвиток дослвджень з цiеi' проблематики можна видшити: Ю.Д.Борисова, А.В.Геншна, В. Л.Григорьева, М.Г.1онцева, Л.В.Крючкова, Ю.А.Лукаша, Н.Б.Рудик,
В.В.Томареву, О.В.Етокову, В.С.Намонюка, Н.В.Щербакову, Я.О.Побурко, Я.Я.Пушак, Ю.£.Ковшя, С.М.1щенко, Г.О.Калашшкова [1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14].
При цьому не достатньо розкритим залишаеться питання шституцшних засад будування системи корпоративних вщносин в Украш, а також обгрунтування напрямкiв 11 удосконалювання. Серед зазначених авторiв тiльки Н.В. Щербакова глибоко вивчае проблеми правового регулювання злитпв та приеднань вiтчизняних щдприемств, з урахуванням особливостей, притаманних саме Украiнi [11]. Г. О. Калашшков у сво1х працях розглядае злиття i поглинання компанiй по праву £вропейського Союзу [14], але автор шяк не спiввiдносить отриманi виводи з укранськими реалiями, не зрозумшо як
© Зайцева 1.Ю.
ЕЯсник економ1ки транспорту i промисловост1 № 29, 2010
можна застосовувати дану шформацго на сучасному егапi розвитку корпоративного сектора в Укрщш.
Тому мету цт статтi автор вбачае у дослвдженш iнституцiйних засад будування системи корпоративних ввдносин в Украíнi та визначення напрямкiв 11 удосконалювання.
Виклад основного матерiалу досл^ження.
1. Загальний стан корпоративного законодавства.
Рiвень урегульованостi корпоративних вщносин в Укрщш не можна визнати досконалим i ефективним. Бшьшсть кран СНД прийняла новi цившьш кодекси i на !хшй шдсташ створила або значно модифiкувала спещальне законодавство про акцiонернi товариства. В Укра!т ж основу корпоративного законодавства аж до 17 вересня 2008 року складав Закон „Про господарсьш товариства" вщ 19.09.1991 року. I, хоча до цього законодавчого акту вносилися численнi змiни, у тому числ i щодо корпоративного управлшня, вiн давно втратив сво! регулятивш функци. Свого часу цей закон був одним iз найкращих на теренах пострадянського простору за обсягом регулювання, правовою вдеолопею й за перспективами подальшого розвитку регулювання щдприемницько! iнфраструктури в цiлому, але минуло багато рок1в, i корпоративнi ввдносини зазнали значних змiн. Ввдтак, ми безнадшно ввдстали ввд наших сусдав у регулюваннi ще1 сфери. Виправити ситуащю можна було лише прийняттям нового закону, що регулював би корпоративнi ввдносини в Украíнi.
17 вересня 2008 року Верховною Радою Укра!ни нарешп було прийнято Закон Украши «Про акцюнерш товариства», який набрав чинносп через 6 мiсяцiв з дня його опублшування, а саме з 30 квггня 2009 року. Через два роки з дня набрання чинносп цим Законом втратять чиншсть статтi 1-49 Закону Украши "Про господарсьш товариства" у частит, що стосуеться акцiонерних товариств.
В Укрш'ш давно вже назрша необхвдшсть коршного реформування корпоративного законодавства в цшому й iнституту корпоративного управлшня зокрема. Вади у законодавствi iстотно щдривають економiчну стабiльнiсть Укра!ни, враховуючи, що шльшсть поглинань останнiм часом неухильно збiльшуеться. При цьому фондовий ринок Украши на сьогодш недостатньо розвинутий, обiг цiнних паперiв мае незначт обсяги. Бiльше 2/3 ввд загально! юлькосп акцiонерних товариств в Укрш'ш створенi у формi приватних акцюнерних товариств, акци яких вщповвдно до ст. 81 Господарського кодексу Украши не можуть купуватися i продаватися на бiржi.
Новелами Закону Украши «Про акцiонернi товариства» е чгтк™ й зрозумiлiшi вимоги до обрання й дiяльностi органiв управлiння -наглядово! ради й ревiзiйноl комки (ревiзора) акцiонерного товариства. Окрiм того, надаеться можливiсть запровадження гнучк1шого
оперативного управлшня товариством: у виключнш компетенци загальних збор1в залишаються найважливiшi питання, що стосуються iнтересiв акцiонерiв, багато питань включено до компетенцil наглядово! ради, спрощено процедуру скликання й проведення загальних зборiв акцiонерiв, вперше введено процедуру управлшня товариства з одним акцюнером (закон передбачае оформлення письмового рiшення акцiонера). На наш погляд, прийняття цього Закону значно просувае Укра1'ну в напрямку захисту iнтересiв як мiноритарних акцiонерiв, так i крупних iнвесторiв, обмежуючи при цьому можливосп застосування рейдерських технологш.
Так, законом запроваджуеться: новий подш акцiонерних товариств за типом. Акцюнерш товариства за типом подшяються на публчш та приватнi акцiонернi товариства (ст.5 закону); акцiонерне товариство може бути створене однiею особою чи може складатися з однiеl особи у разi придбання одним акцюнером уах акцiй товариства (ст.6 закону); перехвд до бездокументарного (електронного) обпу акцiй, який в1дбудеться протягом двох рок1в з моменту набрання чинносп закону - для обмеження можливосп манiпулювання реестром акцiонерiв; зобов'язання акцiонерiв пов1домляти про намiр придбати акци, якщо в результатi такого придбання вони разом з афшйованими особами контролюватимуть понад 10 в1дсотк1в акцш товариства, а пiсля придбання контрольного пакета такий акцiонер буде зобов'язаний запропонувати iншим акцiонерам продати належш !м акцИ; детальний механiзм реалiзацii акцiонерами переважного права на придбання акцш додатково1 емiсil, що мае забезпечити захист iснуючих акцiонерiв ввд «розмивання» належно1 !м частки; визначення значних угод i угод iз зацiкавленiстю, процедура погодження укладення таких угод; додатковi пор1вняно з чинним законодавством гарантil акцiонерам на отримання iнформацil про дiяльнiсть товариства тощо.
Крiм того, е i iншi позитивнi зрушення. Набрав чинностi Закон Украши „Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв Укра1ни щодо ввдповвдальносп за правопорушення на ринку щнних паперiв" в1д 25.12.2008 року, зокрема було внесено ряд суттевих змш до Кримiнального кодексу (ст. 202 „Порушення порядку заняття господарською даяльшстю та дiяльнiстю з надання фiнансових послуг"; ст. 223-1 „Щдроблення документ1в, як1 подаються для реестраци випуску цiнних паперiв"; ст.223-2 „Порушення порядку ведення реестру власник1в iменних цiнних паперiв"; ст. 223 „Розмщення цiнних папер1в без реестрацil !х випуску"; ст.232-1 „Незаконне використання шсайдерсько1 iнформацii"); до Кодексу Укрш1ни „Про адшшстративш правопорушення" (ст. 163 „Розм1щення цшних паперiв без реестрацil !х
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 29, 2010
випуску або порушення порядку здшснення eMiciï ц1нних папер1в"; ст. 163-5 „Приховування iнформацiï про даяльшсть емгтет'а"; ст. 163-6 „Ненадання документа, що тдтверджують право влaсностi на цшш папери"; ст. 163-7 „Дяльшсть на фондовому ринку без лщензй"; ст.163-8 „Мaнiпулювaння цiнaми пвд час здшснення операцш з цiнними паперами"; ст. 163-9 „Незаконне використання iнсaйдeрськоï шформащТ; ст.163-10 „Порушення порядку прийняття ршення про передачу ведення реестру власниюв iмeнних цшних папер1в або порядку пeрeдaчi ведення реестру власник1в 1менних цшних папер1в"; ст. 163-11 „Порушення порядку розкриття шформаци на фондовому ринку"; ст. 188-30 „Ухилення ввд виконання або несвоечасне виконання законних вимог Державно1 комюи з цшних папер1в та фондового ринку або ïï уповноважених осiб"; ст. 244-17 „Державна комю1я з цiнних папер1в та фондового ринку") та суткв зм1ни до Закону Укрaïни "Про державне регулювання ринку цшних папер1в в Укршт".
2. Забезпечення захисту прав aкцiонeрiв.
Необхвдно зауважити, що законодавство Укрaïни, яке регулюе порядок корпоративних вщносин, не мiстить аналога американського поняття "поглинання" компaнiй. Законодавство Украши не висувае додаткових вимог до акцюнерних товариств або до правлшня у випадку поглинання, не встановлюе додaтковi мeхaнiзми i засоби захисту прав aкцiонeрiв товариства, що поглинаеться. На вiдмiEу ввд акцюнерного законодавства iнших держав, зокрема США, в Украш вiдсутне право акцюнера на незгоду у випадку ухвалення рiшeння про злиття компанй'.
В установчих документах закритих aкцiонeрних товариств нервдко встановлюеться обов'язок aкцiонeрa, який мае бажання продати принaлeжнi йому акцй, запропонувати щ акцй' товариству або шшим aкцiонeрaм, i тшьки у випадку ввдмовлення товариства або шших aкцiонeрiв ввдчужувати акцй' стороншм особам. Таке обмеження викликае сумтв з приводу його зaконностi, однак за допомогою встановлення привiлeйовaного права aкцiонeрiв або товариства на придбання власних aкцiй можна запобити втрап контролю над товариством шляхом зосередження визначеного пакета aкцiй в одще1 особи. Окрeмi обмеження щодо придбання пакета aкцiй м1стяться в антимонопольному законодавсга Укрaïни.
Як сввдчить анал1з судово1 практики, нaйбiльшa кшьисть позовгв пов'язана з визнанням недшсними ршень загальних зборiв i виплатою дивиденда. Так1 позови направляються окремими акцюнерами проти aкцiонeрного товариства. Мeхaнiзм представлення "колективних позов1в", розроблений у законодавстта iнших держав, зокрема США, в украшському aкцiонeрному зaконодaвствi не передбачений, як i право aкцiонeрiв на
представлення таких позовiв. Крiм судового порядку, законодавством про регулювання ринку цшних пaпeрiв передбачена можливiсть звернення aкцiонeрiв у Державну комiсiю з цшних пaпeрiв i фондового ринку. Так, тшьки протягом 2009 року до Комки нaдiйшло на розгляд близько 10 тисяч листв, звернень, скарг громадян i профeсiйних учаснишв ринку цшних пaпeрiв щодо порушення 1хшх прав i законних шгереав. Серед типових порушень законодавства, допущених eмiтeнтaми, — порушення вимог, установлених щодо персонального поввдомлення акцюнерам про проведения загальних зборiв, шдробка ршень загальних зборiв. Безумовно, основним методом (формою) захисту прав aкцiонeрiв мае стати судовий порядок. Акцюнерне законодавство Укрaïни не дифeрeнцiюе обсяг прав aкцiонeрiв залежно ввд кшькосп приналежних ш aкцiй. Всi акцюнери мають однaковi права й обов'язки. Рiзниця полягае тшьки в кшькосп голосiв aкцiонeрiв на загальних зборах, що залежить ввд кiлькостi належних aкцiонeровi aкцiй, а також залежно ввд виду aкцiï (просто1 або прившейовано1), можливостi взагал1 брати участь в управлшш справами товариства. Виходячи з цього, ст.10 Закону Украши «Про господарсью товариства» передбачено право учасника товариства на одержання шформаци про дiяльнiсть товариства незалежно ввд кiлькостi приналежних учaсниковi aкцiй.
3. Поввдомлення aкцiонeрiв про проведення загальних зборiв.
Ввдповвдно до ст. 35 Закону Украши «Про акцюнерт товариства», письмове поввдомлення про проведення загальних зборiв та 1х порядок денний надсилаеться aкцiонeрaм персонально особою, яка скликае зaгaльнi збори, у споаб, передбачений статутом aкцiонeрного товариства, у строк не тзтше тж за 30 дшв до дати 1х проведення, тобто новий закон передбачае зменшення строку нaдiслaиня поввдомлення про проведення загальних зборiв з 45 до 30 дшв.
Абз. 3 ч. 1 ст. 35 Закону Украши «Про акцюнерт товариства» встановлюе додaтковi умови щодо здшснення поввдомлення про проведення загальних зборiв для акцюнерних товариств з кшькютю aкцiонeрiв - власниюв простих акцш понад 1000. Ввдповвдно, так1 акцюнерт товариства ^м виконання вище зазначених умов додатково, не пiзнiшe нгж за 30 дшв до дати проведення загальних зборiв також публшують поввдомлення про проведення загальних з6орГв в офщшному друкованому оргaиi, а публчне aкцiонeрнe товариство зобов'язане надюлати повiдомлeння про проведення загальних з6орГв та 1х порядок денний фондовш 6Гржг, на як1й таке товариство пройшло процедуру л1стингу.
Кргм того, згвдно ч. 2 ст. 35 Закону Украши «Про акцюнерт товариства», у рaзi якщо aкцiï були зaрeестровaиi на Гм'я номiиaльного утримувача, тодГ
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловосп № 29, 2010
повщомлення про проведения загальних зборш та порядок денний надсилаеться номшальному утримувачу, який забезпечуе персональне повщомлення акц1онер1в, яких вш обслуговуе. На нашу думку, Закону Украши «Про акцюнерш товариства» не досить чтко врегулював питання повщомлення акцюнер1в про проведення загальних збор1в саме номшальним утримувачем.
Що стосуеться представництва акц1онер1в, необхщно зауважити, що дов1решсть ввд акщонера товариства на право учасп та голосування на загальних зборах акцюнерного товариства, зпдно положень абз. 2 ч. 3 ст. 39 Закону Украши «Про акцюнерш товариства» може мютити завдання щодо голосування, тобто перелш питань, порядку денного загальних збор1в 1з зазначенням того, як i за яке (проти якого) рiшення потрiбно проголосувати. Пiд час голосування на загальних зборах представник повинен голосувати саме так, як передбачено завданням щодо голосування. Якщо довiренiсть не мiстить завдання щодо голосування, представник вирiшуе ва питання щодо голосування на загальних зборах акцiонерiв на свiй розсуд.
На думку автора, впровадження такого поняття як завдання щодо голосування не зовам ввдповвдае змiстовiй частиш поняття довiреностi, оск1льки встановлення умов щодо вчинення певних дiй е дшсним елементом поняття доручення.
4. Органи корпоративного управлiння.
Ввдповвдно до Закону Украши "Про господарсьш товариства" (ст. 41, 46, 47, 49) та Закону Украши «Про акцюнерш товариства» до оргашв корпоративного управлшня належать загальш збори акцiонерiв, рада акцюнерного товариства (наглядова рада), правлшня, ревiзiйна комiсiя.
Загальнi збори акцiонерiв визнаються вищим органом акцiонерного товариства з практично необмеженою компетенщею, осшльки, крiм досить широких повноважень загальних зборiв, закрiплених ст. 41, статутом товариства до компетенци зборiв можуть бути вiднесенi й iншi питання. Змшами, внесеними до Закону "Про господарсьш товариства" у 1997 рощ, було визначено коло питань, що складають виняткову компетенщю загальних зборiв акцiонерiв та не можуть передаватися на розгляд i дозвiл шших органiв акцiонерного товариства.
Притягнення до майново! вщповвдальносп посадових осiб товариства ввднесено до компетенцй' загальних збор1в. Застосування заходiв адмiнiстративноï i кримшально1 вщповвдальносп за Здiйснення адмiнiстративних провин i злочинiв з боку посадових оаб належить до компетенцiï ввдповщних державних органiв.
Але спецiальна адмшстративна або кримшальна вiдповiдальнiсть за порушення корпоративного законодавства в Укрш'ш до прийняття Закону Украши „Про внесення змiн до деяких законодавчих акпв Украши щодо
вiдповiдальностi за правопорушення на ринку щнних паперiв" вщ 25.12.2008 року не була передбачена. Тому залучення до дисциплiнарноï i майново'' вiдповiдальностi посадових осiб акцюнерних товариств було доволi рщшсним явищем, осшльки це насамперед було обумовлено недосконалютю цившьного i трудового законодавства.
Визначення умов оплати пращ посадових оаб акцюнерного товариства, його дочiрнiх щдприемств, фшй i представництв вщнесено до компетенци загальних зборiв акцiонерiв. Спещальш правила щодо винагороди членам наглядово'' ради, членам правлшня, шшим посадовим особам закрiплюються у локальних (внутрштх) актах товариства. Вiдомостi про розмiр винагороди не публiкуються. Законодавство не визначае обов'язкового створення спецiальних комюш iз внутршнього аудиту i винагород керiвництву. Як правило, ця шформащя не е вщкритою.
Вщповщно до дшчого Закону Украши "Про господарсьш товариства" акцюнерне товариство несе вщповвдальтсть за своши обов'язки тiльки майном товариства. Акцiонери вщповщають по зобов'язаннях товариства тшьки в межах належних m акцiй. Найманi робiтники (менеджери) за зовнiшнiми зобов'язаннями компанiï
вщповщальносп не несуть. Hi законодавство, m судова практика не передбачають випадшв вщступу вщ принципу обмежено1 вщповщальносп акцiонерного товариства i його акцiонерiв.
Як уже зазначалося, врегулювання корпоративних вщносин в Украïнi значно вщстае навiть вщ сусiднiх кран СНД: Роси, Казахстану, Грузiï й шших.
В Украш затверджено наказ Державно1 комiсiï з щнних паперiв та фондового ринку Украши „Про саморегулiвну органiзацiю на ринку щнних папер1в". Однак iнфраструктура фондового ринку Украши ще в повному обсязi не сформувалася, тому цi оргатзаци поки не вiдiграють суттево1 ролi у регулюваннi ввдносин на фондовому i корпоративному ринку i не виступають як альтернативш органи.
Хоча останшм часом активiзуеться обговорення проблем корпоративного управлшня, про що свщчать конференци, круглi столи, навчальнi семiнари, разом з тим загальний рiвень корпоративно1 культури в Украïнi не можна визнати достатшм. Це обумовлено тим, що в Украш ще не функцюнують належним чином механiзми фшансового ринку, а володiння акцiями масовим швестором суцiльно обумовлено приватизацiйними процесами.
5. Розкриття iнформацiï i прозорiсть.
Аналiз стандартiв фiнансовоï звiтностi дае щдстави для загального висновку про те, що в цшому вони забезпечують акцюнерам можливiсть одержувати досить повну i всебiчну iнформацiю про
В1сник економ1ки транспорту i промисловост1 № 29, 2010
стан фiнaисово-господaрськоï дгяльносп акцюнерного товариства. У той же час канали надходження цiеï iиформaцiï до адресапв недостатньо розгaлужeнi та вiдпрaцьовaнi й адресати цiеï iнформaцiï, як правило, не виявляють реально1 защкавленосп в ïï одeржaинi.
Нaдaиия рДзних форм звгтносп aкцiонeрними компaиiями, а також порядок i умови проведення аудиту, у тому числД обов'язкового, в Укршш урегульоваш з достатшм ступенем дeтaлiзaцiï. Однак на практищ ця звгтшсть i результати проведення аудиту використовуються державними органами, що здшснюють коитрольнi функцiï, а не акцюнерами й шшими защкавленими особами в корпоративному сeкторi. Це пояснюеться тим, що фiнaисовий ринок в Укршш недостатньо розвинутий i його мехашзми знаходяться твдьки на стади формування.
Як уже згадувалося, чинне законодавство не метить спeцiaльних положень щодо поглинання компанш з метою забезпечення гaрaнтiй корпоративних iнтeрeсiв. 1снуюч норми, що визначають спeцiaльнi процедури для eкономiчноï концeнтрaцiï, мають на увшзД забезпечення антимонопольного регулювання i е складовою не корпоративного, а антимонопольного законодавства.
Таким чином, можна ввдзначити значш диспропорци у правовому регулюванш д1яльносп корпорацш. З одного боку, досить дииaмiчно розвиваеться законодавство, спрямоване на забезпечення державного контролю над дяльшстю aкцiонeрних товариств, що пояснюеться активною позищею ДКЦПФР, з шшого - розвиток корпоративного законодавства, що мае встановлювати правовий режим ввдносин «у сeрeдииi» корпорацш, значно затримуеться.
Ц проблеми ютотно поглиблюються i загострюються у зв'язку з недосконал1стю ринкового циввдьного законодавства, а також незавершешстю aдмiнiстрaтивноï i судово1 реформи в Укрaïнi.
6. Оргатзащя судово1 системи в Украт у контекст учасп в операщях нeдружиiх поглинань i шляхи ïï удосконалювання.
Деяк1 спроби боротьби з нeдружиiми захопленнями й поглинаннями щдприемств в Укрaïнi робляться лише протягом остaинiх двох роив. У засобах масово1 iнформaцiï корпоративш захоплення пвдприемств, як правило, висвгтлюють крДзь призму неефективно1 протиди рейдерам з боку правоохоронних оргашв. До цього часу юнувала думка про те, що саме через брак професшних охоронщв рейдерам вдаеться проникнута на територш пщприемства та, як наслвдок, заволодгти необхвдною докумeитaцiею. Нaспрaвдi ж ця проблема е набагато глибшою i складшшою.
З метою уникнення необгрунтованих судових позовДв, накладення арешив на рахунки господарюючих суб'екпв, а також призупинення ршень збор1в господарських товариств, Пленум
Верховного Суду Украши у свош Постaиовi №9 ввд 22.12.2006 року «Про практику вживання судами циввдьного процесуального законодавства при розгляд заяв про забезпечення позову» ухвалив, що при розглядД справ, предметом яких е оскарження рiшeния загальних з6орДв господарського товариства, судам необхвдно враховувати, що заборона проводити таю збори порушуе право на участь у них i управлшт товариством тих його учасникТв, якД не оскаржили це ршення, i суперечить змюту зшходДв забезпечення та меп ïх зaстосувaиия, яка полягае у захисп iитeрeсiв учасника процесу, а не в позбавленш (порушeннi) прав шших оаб. Суд не повинен вживати таких захода забезпечення позову, якД пов'язaиi Дз втручaииям у внутрiшию д1яльтсть господарських товариств (наприклад, заборона скликати загальнД збори товариства, складати список акцюнерДв, якД мають право на участь у них, надавати реестр акцюнерДв i примДщення для проведення зборДв, пвдбивати пвдсумки голосування з питань порядку денного тощо).
Саме судова система Украши виявилася сшвучасницею недружшх злитпв i поглинань. Проблема «сшвробггаицтва» судда з рейдерами полягае у недосконалостД закону. Несумлшшсть суддгв - це вже другий бДк проблеми. СьогоднД ж суддД стали «активними учасниками» рейдерських захоплень i недружшх поглинань. У справах «недружшх злиттв i поглинань», а Днакше кажучи -у захопленнях чужих об'ектв господарсько1 дгяльностГ, суддя е ключовою фДгурою. Ввд ргшення, яке буде ухвалено суддею, залежить доля не твдьки великих, мажоритарних акцГонерДв, але й бДльш дрДбних груп - мДноритарних акцюнер1в.
При цьому змДна власника ввдбуваеться найчастДше за рДшенням суду. На сьогоднД можна стверджувати, що з часом справа може дшти до появи новш, тшьово1 спeцiaлiзaцiï суддДв - суддД-рейдери. 1х рекомендують один одному адвокати, якД так само, як i щ суддД, заробляють на рейдерствД. Притягнути до ввдповвдальносп суддю, який ухвалив рiшeния на користь рейдера, досить важко: його рiшeння начебто прийнят ввдповвдно до закону.
Остaинiм часом уряд офщшно декларуе ншмДри щодо боротьби з рейдерськими захопленнями. Зокрема Постановою Кaбiнeту МЫстрДв було створено Мтжввдомчу комкш з питань протиди протиправному поглинанню та захопленню щдприемств при Кабшеп МЫстрДв Укрaïни. Метою даяльносп Комси е розгляд найбвдьш резонансних випадк1в щодо захоплення щдприемств, найнебезпечтших для eкономiчноï та сусшльно1 безпеки, нaдaиия ввдповвдних доручень правоохоронним органам, звернення до Вищо1 ради юстици з пропозищями дати оцшку суддям, якД сприяють рейдерським захопленням тощо.
Вiсник економши транспорту i промисловосп № 29, 2010
Основною передумовою виходу iз ситуаци, що склалася в Укршт з рейдерством, е забезпечення максимально1 прозоростi та дiевостi процесу боротьби з рейдерськими атаками. Тому необидно розробити та негайно вжити низку першочергових заходав щодо подолання (або як мДнДмум - значного зменшення) цього негативного явища. Цд заходи можуть бути самостшними, але можуть розроблятися Д найголовнiше - реалiзовуватися як складова политики детЫзаци економДки Украши. Важливо, щоб цД заходи були не лише задекларованД, не лише на паперД, а знайшовши щдтримку в сусшльсга, ефективно реалДзовувалися на практищ.
Таким чином, можна зробити узагальнюючий висновок, що в Украш рейдерство дДйсно е надзвичайно актуальною проблемою, яка набирае статусу загрози нащональнш безпецД Украши. Через нестшшсть, корумповашсть державних оргашв, вад у законодавствД, несформованД шститущями права власностД, такий феномен в Украш не лише виникае, а й набирае високих «темпДв зростання». I хоча в розвинених краíнах рейдерство е ефективним шструментом впливу на неефективш щдприемства, у нас це шструмент перерозподДлу власностД та особистих ДнтересДв.
Головними напрямками дДяльносп щодо досягнення ефективного захисту вДд рейдерства е там :
1. На боцД власника мае виступати держава Д вживати дДевД, реальнД Днструменти щодо захисту прав власностД.
2. ПрозорДсть та ефектившсть дДяльносп суб'ектДв господарювання, що можуть зробити щдприемство фактично невразливим до рейдерДв. Зазначимо, що найчастДше «постраждалими» е тД, що ведуть свДй бДзнес не зовсДм за правилами, внаслДдок чого бояться звертатися до правоохоронних оргашв.
3. Надати МДжвДдомчш комДси з питань протиди незаконним захопленням щдприемств при КабДнетД МшстрДв Украши статусу Державно1 комДси (комДтету) у справах боротьби Дз рейдерством за участю представникДв Уряду, Ради нацюнально1 безпеки та оборони Украши, СекретарДату Президента Украши, правоохоронних оргашв, Державно1 комки з цДнних паперДв та фондового ринку. До складу Державно1 комки з метою забезпечення прозоростД та дДевосп роботи цього органу ввести представникДв Антирейдерського союзу щдприемщв Украши, £вропейсько1 бДзнес-асощаци, Торговельно-промислово1 палати Украши, Американсько1 торговельно1 палати в Украш
4. Надшита Державну комДсДю (комитет) у справах боротьби з рейдерством вДдповДдними повноваженнями згДдно з Конститущею та законами Украши, необхДдними для оперативного реагування на ситуаци, що мають вДдношення до рейдерських дДй та вжиття невДдкладних захода.
5. 1шщювати прокурорськ1 перевiрки незалежними слвдчими Генерально1 прокуратури Украïни всiх ршень, винесених на користь рейдерiв украшськими судами.
6. Створити реестр рейдерських судових ршень та внести на розгляд Вищо1 ради юстицiï персональш справи суддiв, як1 ïх винесли.
7. У зв'язку iз ухваленням закону Украïни «Про акцiонернi товариства» внести ввдповвдт змiни i доповнення до чинного законодавства.
Висновки. Боротьба з рейдерством мае носити комплексний характер. У питанш протидiï рейдерству мае об'еднатися влада, парламент, бiзнес, громадськ1сть. Лише таким чином можливо значно скоротити к1льк1сть рейдерських захоплень в Украïнi. Головним антирейдерським чинником е (мае стати) формування «правил гри» та умов р1вноправно1 конкуренци. Держава i влада першими мають демонструвати принцип верховенства права. Визначен автором напрями захисту вiтчизняних щдприемств ввд недружнiх поглинань можуть служити основою розбудови системи корпоративних вщносин в Украïнi та стати основою для здшснення подальших дослвджень у цш галузi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Борисов Ю.Д. Рейдерские захваты. Узаконенный разбой / Ю.Д.Борисов. - СПб.: Питер, 2008. - 224 с.
2. Генкин А. Захват. Корпоративные шахматы: игра на выживание / А.Генкин,
A.Молотников. - М., 2007. - 253с.
3. Григорьев В. Захват предприятий и защита от захвата / В.Григорьев. - М.:Дело, 2007. - 560 с.
4. Ионцев М.Г. Корпоративные захваты: слияния, поглощения, гринмэйл / М.Г. Ионцев. - М. : Ось-89, 2003. - 176 с.
5. Крючков Л. В. Мiжнароднi корпоративш стратеги злиття i поглинання у високотехнолопчних секторах економши: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.05.01 / Кшвський нацюнальний економiчний ун-т iм. Вадима Гетьмана. — К., 2006. — 20с.
6. Лукаш Ю.А. Как обезопасить себя и свой бизнес от захвата, шантажа, мошенничества и иных враждебных проявлений / А. Лукаш. - М.: ГроссМедиа, 2006. - 112 с.
7. Рудык Н.Б. Конгломеративные слияния и поглощения: книга о пользе и вреде непрофильных активов: учеб.-практ. пособ. / Н.Б.Рудык. - М.: Дело, 2005. - 224с.
8. Томарева В.В. Транскордонш злиття та поглинання у процеа корпоративно1 консолiдацiï: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.00 /
B.В.Томарева; [НАН Украши; 1нститут свгговш економiки i мiжнародних ввдносин]. — К., 2008. — 20с.
9. Етокова О. В. Транскордонне злиття i поглинання як сучасна риса транснацiоналiзацiï
BiciiiiK економiки транспорту i промисловосп № 29, 2010
сштовш eкономiки: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.05.01 / Ктвський нацюнальний ун-т Дм. Тараса Шевченка. — К., 2003. — 21с.
10. Намонюк В. £. Трaискордоннi злиття i поглинання банкш в умовах глобально1 конкурeнцiï: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.02 / Кшвський нацюнальний ун-т Дм. Тараса Шевченка. — К., 2008.
— 21с.
11. Щербакова Н. В. Правове регулювання злиття та приеднання господарських товариств: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН Украши; 1нститут економшо-правових дослДджень.
— Донецьк, 2006. — 20с.
12. Побурко Я. О., Пушак Я. Я., Ковний Ю. £. Тeндeнцiï економДчного поглинання господарських субекпв у промислових територДальних системах: монография / НАН Украши; 1нститут регДональних дослДджень. — Л., 2008. — 97c. — БДблюгр.: с. 88-97.
13. Ищенко С.М. Слияние и поглощение компаний: оценка эффекта синергии. — К.: Науковий свДт, 2007. — 95c. — Библиогр.: с. 93-95.
14. Калашников Г. О. Слияние и поглощение компаний по праву Европейского Союза. — М. : Международные отношения, 2007. — 264с.
Аннотация. В статье рассмотренны актуальне проблемы экономико-правового обеспечения корпоративних отношений в украине, проанализированно законодательную базу функционирования акцеонерных обществ и предложенны основне направления ее регулирования.
Ключевые слова: объединения, поглощения, корпоративные отношения.
Summary. In the article the issues of the day are considered legal providing of corporate relations in Ukraine, a legislative base is analysed in relation to functioning of joint-stock companies and basic directions of its adjusting are offered.
Keywords : associations, absorptions, corporative relations.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Позднякова Л. О. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
УДК 658.23:656
ВИЗНАЧЕННЯ CY4ACHOÏ ФОРМИ 1НТЕГРАЦП ШДПРИСМСТВ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАШИ
Кондратюк М.В., асистент (УкрДАЗТ)
В cmammi до^джуються проблеми розробки та впровадження нових оргатзацшно-правових форм упрaвлiння залнничним транспортом Украши. Проaнaлiзовaнi icнуючi види об'еднань тдприемств в Укра'т. Обтрунтована доцшьнкть впровадження концерну в дiяльнicmь тдприемств зал1зничного транспорту.
Ключовi слова: об'еднання тдприемств, концерн, асощащя, корпорацш.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Сучасна система управлшня залiзничним транспортом Украши представляе собою процес взаемоди мiж Мшютерством транспорту Украши, Укрзалiзницею, залзницями та ввдокремленими структурними щдроздшами.
Оргашзацшна структура Укрзалзниц являе собою об'еднання юридичних оаб, але вона не е суб'ектом господарювання, тобто мае частину повноважень з управлшня даяльтстю тдпорядкованих залзниць i тдприемств. Виходячи з того, що Укрзалiзниця не е суб'ектом
господарювання, а лише управляе та координуе дiяльшсть залзниць, яш, в свою чергу, е юридичними особами та суб'ектами господарювання, можна стверджувати, що оргатзацшно - правова форма Укрзалзниц не ввдповщае сучасним вимогам до управлiння галуззю в умовах ринкових перетворень економжи [1].
Аналiз остантх дослгджень i публкацш. Вирiшення проблем, пов'язаних з питанням правово1 невизначеностi юридичного статусу Укрзалiзницi в межах чинного законодавства здшснювалось в працях вiтчизняних науковщв, таких як: 1.М.Аксьонов, Ю.С.Бараш, Т.В.Бутько, В.Л.Дикань
© Кондратюк М.В.
Вкник економiки транспорту i промисловостi № 29, 2010
