CC BY
47
iнновацiйних посередникiв iнновацiйноí дiяльностi за допомогою спецiалiзованих пiдходiв. Це - спецiальна область комункацм, яка в тривапiй nepcneKraBi дie на економiку, формуючи i розвиваючи, в свою чергу, Ыновацмне суспiльство. Таким чином вiдбуваeться налагодження комунiкативних зв'язкiв мiж наукою, бiзнесом i освiтою, що формуе так званий "трикутник знання".
Список використаних джерел
1. A. Bramwell et al. Growing Innovation Ecosystems: University-Industry Knowledge Transfer and Regional Economic Development in Canada. University of Toronto. Final Report. May 15, 2012.
2. L. Leydesdorff. The Triple Helix of University-Industry-Government-Relations/in E. Carayannis, D. Campbell (eds.). Encyclopedia of Creativity,Innovation, and Entrepreneurship, New York: Springer, February 2012.
3. B. Mercan, D. Goktas. Components of Innovation Ecosystems: A CrossCountryStudy // International Research Journal of Finance and Economics, № 76, 2011.
4. R. Nallari, B. Griffith. World Bank. Clusters of Competitiveness. The World Bank, 2013.
5. Northern lights/The Economist. Special Report. Feb 2, 2013.
6. Прокопенко О. В. Роль м1жнародного фактору в формуванн нноваи^йно'!' екосистеми Англйською мовою [Електронний ресурс]/ О. В. Прокопенко, Ю. I. Сременко, В. А. Омельяненко // Економiчний часопис-XXI. - 2014. - № 3-4(2). - С. 4-7.
7. Смородинская Н. В. Сетевые инновационные экосистемы и их роль в динамизации экономического роста [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://inecon.org/docs/Smorodinskaya-Innovations-2014-07.pdf.
8. A. M. Thomson, J. L. Perry. Collaboration Processes: Inside the Black Box// Public Administration Review. Vol. 66. N. s1, 2006.
9. Townsend et al. Future Knowledge Ecosystems. The Next Twenty Years of Technology-Led Economic Development. IFTF Report # SR-12361. San Francisco, 2010.
References
1. A. Bramwell et al. Growing Innovation Ecosystems: University-Industry Knowledge Transfer and Regional Economic Development in Canada. University of Toronto. Final Report. May 15, 2012.
2. L. Leydesdorff. The Triple Helix of University-Industry-Government-Relations/in E. Carayannis, D. Campbell (eds.). Encyclopedia of Creativity,Innovation, and Entrepreneurship, New York: Springer, February 2012.
3. B. Mercan, D. Goktas. Components of Innovation Ecosystems: A CrossCountryStudy // International Research Journal of Finance and Economics, № 76, 2011.
4. R. Nallari, B. Griffith. World Bank. Clusters of Competitiveness. The World Bank, 2013.
5. Northern lights//The Economist. Special Report. Feb 2, 2013.
6. Prokopenko O.V., Eremenko Yu.I., Omelyanenko V.A. Rol mIzhnarodnogo faktoru v formuvannI InnovatsIynoYi ekosistemi AnglIyskoyu movoyu // Ekonomichniy chasopis-XXI. 2014. № 3-4(2). S. 4-7.
7. Smorodinskaya N. V. Setevyie innovatsionnyie ekosistemyi i ih rol v dinamizatsii ekonomicheskogo rosta : http://inecon.org/docs/Smorodinskaya-Innovations-2014-07.pdf.
8. A. M. Thomson, J. L. Perry. Collaboration Processes: Inside the Black Box// Public Administration Review. Vol. 66. N. s1, 2006.
9. Townsend et al. Future Knowledge Ecosystems. The Next Twenty Years of Technology-Led Economic Development. IFTF Report # SR-12361. San Francisco, 2010.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бабак Оксана Анатолпвна, кандидат юторичних наук, доцент кафедри фЫанав, грошового об^ та кредиту ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогiчний умверситет iменi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Украна e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Бабак Оксана Анатольевна, кандидат исторических наук, доцент кафедры финансов, денежного обращения и кредита ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Babak Oksana Anatoliivna, Ph.D. in Historical Science, Associate Professor of Finance, monetary circulation and credit SHEE "Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University» 30, Sukhomlynskyi street, Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: kseniya.babak @mail.ru
УДК 69.003:338.69.339
1ННОВАЦ1ЙН1 П1ДХОДИ ТА 1НСТРУМЕНТАР1Й УПРАВЛ1ННЯ РЕСУРСНО-1М1ДЖЕВИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ БУД1ВЕЛЬНО1 ОРГАН1ЗАЦП
Кошельна В.М.
Основною метою статтi е наукове обгрунтування теоретико-методологiчних та прикладних аспектiв формування структури ресурсно^джевого потен^алу та виявлення напрямюв забезпечення ннова^йного розвитку оргамзацЮ будiвельноi' галузi. Предметом дослiдження е розвиток ннова^йних процеав на пiдприемствi на основi об'екта управлння, визначеного як ресурсно^джевий потен^ал. Методологiчними засадами дослiдження е системний пiдхiд до аналiзу економiчних явищ \ процеав, бaзовi положення теори нновацй.
У стaттi дослiджуються мюце та роль потенциалу в питанн aнaлiзу економiчних явищ, його розумння як важливого показника економiчного розвитку конкретно'¡' оргaнiзaцJí. Найбльшою перевагою ресурсно^джевого Ыдходу е можливють о^нки ресурсiв за допомогою загальновживаних структурно-елементних чинниюв, що спрощуе визначення потенциалу на практик.
У визнaченнi потен^алу вказуеться на наявнсть сукупно^ пiдсистем, що характеризують р/зн/ аспекти дiяльностi пдприемства. Проведений aнaлiз вказуе на вiдсутнiсть едино' структури, невизначенсть И складових, '¡'х спiввiдношення
© Кошельна В.М., 2014
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
13
та пропорций: функциональна, що визначають функцональну д1яльнють; орга^зац^йт, що визначають способ управлння ц1ею д1яльнютю; ресурсна, що характеризують ресурси, як необх1дн1 для оргамзаци д1яльност1 i досягнення певних конкурентних переваг, що формуеться з урахуванням галузевоГ специфки. Автором формализовано ресурсну, ф1зико-енергетичну, результативну та комплексно системну концепц/'i на основi досл1дження об'екта управл1ння та еволюц/'i поняття «потенц1ал». Модель розвитку ресурсночм1джевого потенц1алу фунтуеться на визначенн початкового р1вня ¡снуючого потенц1алу п1дприемства, процеав формування i реал1зацИ' ресурсов. Доведено, що при моделюванн розвитку потенц1алу доц1льно розглядати ресурсну основу забезпечення розвитку, оскльки саме ресурс е першоджерелом формування потен^алу, а ефективне управлння ним дозволяе отримати можливост1 ¡нновац1йного розвитку.
Розроблена структурно-лог1чна схема дозволить менеджерам будвельного п1дприемства оц1нити ступнь залученост1 пдприемства до ¡нновац1йного процесу, виявити в1дпов1днють компонент1в потенц1алу п1дприемства стратег1чним цлям та дозволить обфунтувати доц/льнють управлнських ршень щодо його ¡нновац1йного розвитку.
Ключов'1 слова: потенц1ал, ресурсночм1джевий потенц1ал, ¡нновац1йний розвиток, буд1вельна орган1зац1я.
ИННОВАЦИОННЫЕ ПОДХОДЫ И ИНСТРУМЕНТАРИЙ УПРАВЛЕНИЯ РЕСУРСНО-ИМИДЖЕВЫМ ПОТЕНЦИАЛОМ СТРОИТЕЛЬНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ
Кошельна В.Н.
Основной целью статьи яввляется научное обоснование теоретико-методологических и прикладных аспектов формирования структуры ресурсно-имиджевого потенциала и выявление направлений обеспечения инновационного развития организаций строительной отрасли. Предметом исследования является развитие инновационных процессов на предприятии на основе объекта управления, определенного как ресурсно-имиджевий потенциал. Модель при рыночных условиях хозяйствования. Методологической основой исследования является системный подход к анализу экономических явлений и процессов, базовые положения теории инноваций.
В статье исследуются место и роль потенциала в контексте анализа экономических явлений, его понимание как важного показателя экономического развития конкретной организации. Наибольшим преимуществом ресурсно-имиджевого подхода есть возможность оценки ресурсов с помощью общеупотребительных структурно-элементных факторов, которая упрощает определение потенциала на практике.
В определении потенциала указывается на наличие совокупности подсистем, которые характеризуют различные аспекты деятельности предприятия. Проведенный анализ указывает на отсутствие единой структуры, неопределенность ее составляющих, их соотношение и пропорции: функциональные, что определяют функциональную деятельность; организационные, что определяют способ управления этой деятельностью; ресурсные, что характеризуют ресурсы, которые необходимы для организации деятельности и достижения определенных конкурентных преимуществ, которые, в сою очередь, формируются с учетом отраслевой специфики. Автором формализовано ресурсную, физико-энергетическую, результативную та комплексно - системную концепции на основе исследование объекта управления та эволюции понятия "потенциал". Модель развития ресурсно-имиджевого потенциала основывается на определении начального уровня существующего потенциала предприятия, процессов формирования и реализации ресурсов. Доказано, что при моделировании развития потенциала целесообразно рассматривать ресурсную основу обеспечения развития, поскольку именно ресурс является первоисточником формирования потенциала, а эффективное управление им разрешает получить возможности инновационного развития.
Разработанная структурно-логическая схема позволит менеджерам строительного предприятия оценить степень привлечения предприятия к инновационному процессу, выявить соответствие компонентов потенциала предприятия стратегическим целям и позволит обосновать целесообразность управленческих решений относительно направления инновационного развития.
Ключевые слова: потенциал, ресурсно-имиджевий потенциал, инновационное развитие, строительная организация. INNOVATIVE APPROACHES AND MANAGEMENT TOOLS RESOURCE-IMAGE POTENTIAL CONSTUCTION COMPANIES
Koshelna V.M.
The main aim of the article is scientific substantiation of the theoretical, methodological and applied aspects of the formation of patterns of resource and image potential and identify areas of support of innovative development of the organizations of the construction industry. The study is the development of innovative processes in the company on the basis of the control object is defined as a resource and image potential. Methodological foundations of the research is a systematic approach to the analysis of economic phenomena and processes, the basic provisions of the theory of innovation.
This article examines the place and role of the potential in the analysis of economic phenomena, its understanding as an important indicator of economic development of a specific organization. The greatest advantage of resource-image approach is the ability to evaluate resources using a common structural element factors that simplifies the definition of capacity in practice.
In identifying potential points to a set of subsystems, characterizing different aspects of the enterprise. The analysis indicates the absence of a single structure, the uncertainty in its components, their ratios and proportions: functional, define the functional activity; organizational determining the way to manage this activity; resource describing the resources required for the activities and achieve certain competitive advantages, is formed with a sector-specific. The author formalized resource, physical energy, efficient and integrated system concept based on the study of the control object and the evolution of the concept of "potential". Model development resource and image potential is based on determining the initial level of the existing potential of the enterprise, processes of formation and implementation of resources. It is proved that the modeling of capacity development it is useful to consider the resource base development, because the resource is the primary source of capacity building and effective governance allows them to get opportunities for innovative development.
Developed structural-logical scheme will allow managers of construction companies to assess the degree of involvement of the enterprise to the innovation process, to determine the conformity of the components of the potential of the company's strategic objectives and will help to justify the appropriateness of management decisions on its innovative development.
Key words: potential, resource-image potential, innovative development, construction company.
Орieнтацiя на Ыновацмний шлях розвитку у сучасних нестабтьних умовах економки, що характеризуются глибокою економлчною кризою, вимагае вщ керiвникiв в^чизняних об'ек^в господарювання (пщприемств рiзного рiвня й форм власносп, соцiально-економiчною системою - певною областю в цтому) суттевоТ, iнодi докорЫноТ, перебудови ваеТ системи управлЫня ними, тобто створення нових способiв, принцитв, пiдходiв i моделей оргаызацп рiзних сфер дiяльностi.
Постановка проблеми. Триваюча соцiально-економiчна криза, вихщ з якоТ потребуе перегляду теоретичних та методолопчних пiдходiв щодо управлЫня об'ектами господарювання з врахуванням вимог процесно-орiентовного управлЫня,
будiвельним сектором економiки, вказуе на необхiднiсть пошуку нових iнновацiйних моделей, пiдходiв, Ыструментарпв управлiння ресурсно-iмiджевим потенцiалом будiвельноí оргаызацп [Р1ПБО], який мае вiдiгравати провщну роль у переходi галузi до стмкого, насамперед iнновацiйного розвитку, осктьки тут визначаються особливостi рiзноманiття методолопчних пiдхолiв до управлiння будiвельно-iнвестицiйними проектами.
Анал'/з дослджень та публ'/кацш з проблеми. Аналiз наукових праць за останн десять роюв показав, що багато вчених-економiстiв, серед яких необхщно назвати I. Ансоф [1], Р. Коуз [2], Л. Грейнер [6], В. Гаава [9] та Ыших [4; 10; 11], присвятили сво''' науковi дооглдження саме розвитку окремих Ыструмен^в, якi сприяють покращенню рiвноваженого стану або розширеного вщтворення пiдприемств, як вiдкритих мiкроекономiчних систем та з методолопчно''' точки зору можуть розглядатися, як iнновацiйнi продукти. Однак, ще й досi не юнуе загально''' методологiчноí основи щодо визначення та створення критерiíв переходу на Ыновацмний шлях управлiння подiбними структурами, багато питань носять однобiчний характер дослiджень, тому ми вважаемо за необхщне поширити теоретичнi засади щодо поняття Ыновацмного управлiння та розвитку Р1ПБО.
Метою статт'1 е анализ теоретико-методологiчних засад розвитку Ыновацмного пiдходу та iнструментiв управлiння Р1ПБО; процесiв, що сприяють створенню Ыновацмного Р1ПБО, вдосконаленню теоретико-методологiчних засад Ыновацмного управлiння, та розробка пропозицiй щодо можливост практичного впровадження в життя певних Ыновацмних принципiв й методiв управлiння даними системами.
Виклад основного матер'/алу. Проблема Ыновацмного розвитку пщприемств обумовлена як державною iнновацiйною полiтикою, так i безпосередньо залежить вщ ефективностi використання iнновацiйних ресурсiв, технки та технологiй, також iнновацiйно-активного менеджменту. У виршены цiеí проблеми особлива увага повинна придтятися науковому обфунтуванню методичних пiдходiв щодо формування, використання та оцЫки iнновацiйного потенцiалу буфвельних пiдприемств.
Забезпечення сталого розвитку пщприемств можливе лише за умови ч^ко продумано' довгостроково' стратегií. У даний час пщприемствами для забезпечення конкурентоспроможност все активнiше застосовуються прогресивнi технологи для виробництва продукцп. Тому виникае потреба Ыновацмного розвитку пiдприемства, якщо вона не хоче стати аутсайдером ринку.
Рисунок 1. Структурно-лопчна схема побудови ресурсо-iмеджевий потенцiал будiвельноl' оргаызаци (Р1ПБО) на засадах iнновацiйного розвитку
Суб'екти господарювання, якщо вони прагнуть успiху на ринку, мають дотримуватися правила постйного оновлення не тiльки номенклатури роб^, послуг, товарноТ продукцií вiдповiдно до змЫ ситуацií на ринку, а й стану управлЫня на всх рiвнях всiма складовими Р1ПБО [2]. Звичайно, все це потребуе перегляду, поглиблення теоретичних положень та практичних дм щодо вдосконалення управлiння Р1ПБО на iнновацiйних засадах.
lнновацií з орiентацiею на покращення загального управлЫня Р1ПБО, вiдпрацювання стратегiчних планiв розвитку та алгоритмiв Тх реалiзацií в необхщн термiни мають стати постйною точкою вiдлiку розвитку всiх складових даноТ системи.
За своею сутнютю iнновацií - це змiни, що пiдтверджують ефективнiсть менеджменту i визначають саме тi позицií Р1ПБО, що носять характер укрiплення íх розвитку. 1нновацп не стихiйно виникаючi змЫи, а запланованi й розробленi, що реалзуються i можуть бути реалзованими. lнновацií - це нововведення, що полтшують дiяльнiсть та и результати. 1нновацп можуть бути рiзними за сво'1'ми напрямками дiй, сферами застосування, вщбивати рiзнi процеси, що впливають на конкурентоспроможнiсть Р1ПБО рiзного рiвня (рис. 1, автор].
Особливу увагу пiд час створення механiзму управлЫня, побудови моделi управлiння Р1ПБО керiвники мають придiляти формуванню сучасного Ыструментарю менеджменту на iнновацiйних засадах. 1нновацйне управлiння повинно встигати за змЫами, що вiдбуваються в реальному середовищщ iснування й життедiяльностi Р1ПБО. Саме Ыновацмний потенцiал пiд час юнуючого технiчного i соцiально-економiчного розвитку в умовах збтьшення кiлькостi й рiзновидiв змiн, що характеризують функцiонування Р1ПБО, стае одним з головних факторiв вiдповiдностi управлiння тим змiнам, яга вщбуваються в керованому об'ектi у економiчному життi, соцiальному станi, науц й технiцi iн. Шляхи формування Ыновацмного Р1ПБО вiдображенi на рис. 2 (автор).
Рисунок 2. Алгорт^защя процесно-орieнтовного пiдходу формування Р1ПБО
Вiд поняття Р1ПБО в аспектi вище викладеного необхiдно вiдштовхнутися та запровадити нове поняття «нновацiйнi Р1ПБО». З нашого наукового досвiду, певних результатв дослiджень у даному напрямi ми пропонуемо таку iнтерпретацiю поняття «нновацiйнi Р1ПБО». Це мiкро-економiчнi системи, якi органiзованi таким чином, що змЫи в них стають нормою, системи, в яких постйно вiдбуваються дм спрямованi на пщвищення iнновацiйного потенцiалу [9, С. 24]. Загалы-л характеристики iнновацiйних Р1ПБО та основы принципи щодо реалiзацií Ыновацйного потенцiалу управлiння показанi на рис.1 та 2.
Взагал Р1ПБО, в якому запроваджують iнновацiйнi моделi управлЫня, розвитку, мають функцiонувати вiдповiдно до таких принципв: адаптивностi, динамiчностi, самоорганзацп, саморегуляцií, саморозвитку.
На наш погляд, Ыновацмний розвиток Р1ПБО вiдбуваеться внаслщок виявлення i реалiзацií ринкових можливостей, якi стають напрямами дiяльностi цих систем. Обирати ц напрями розвитку потрiбно залежно вiд оцiнки зовнiшнiх умов, в яких функцiонуе Р1ПБО, i особливостей самого Р1ПБО. На пiдставi SWOT-аналiзу розвитку певного Р1ПБО можна визначити переваги та недолки, можливостi та загрози щодо розвитку вое системи, а потiм визначити прюритетн напрямки, якi й стануть iнновацiйними, до того ж вкажуть шлях на створення iнновацiйного ресурсно^джевого потенцiалу.
Аналiз процесiв, що вщбуваються у св^овм i вiтчизнянiй економц показуе, що альтернатив iнновацiйному шляху розвитку немае, оскльки запровадження Ыновацм веде до:
- приросту обсягв збуту i розширення ринкiв збуту;
- змiни застарiлоí продукцií на нову, екологчно прийнятну, технологiчно-безпечну;
- зниження матерiалоемностi й енергоемностi;
- поширенню ресурсозберiгаючих екологiчно орiентованих технолога тощо [8, С. 87].
1снують певнi процеси реалiзацií Р1ПБО на Ыновацмних засадах:
- обiзнанiсть потреби й оцнка можливостей iнновацiй, готовнють до них, показники тенденцiй розвитку витрати, продуктивнють, плиннiсть персоналу, конкуренця, соцiально-економiчний стан, ефективнiсть управлiння; по сут це е фактори, що вказують на необхщнють iнновацiй;
- дослiдження тенденцiй розвитку та можливостей тих або Ыших iнновацiй; Наприклад, залучення спещальних експерлв-аудиторiв i консультант з консаптiнгу та менеджменту, створення дослщницьких груп, проведення соцiологiчних дос^джень для оцiнки потреб в Ынова^ях в кожнiй складовiй Р1ПБО [10, С. 401-402];
- розробка проекту Ыновацм, його обговорення, розрахунки потреб у рiзних ресурсах, вибiр варiантiв, оцiнка можливих наслiдкiв, оцiнка ризигав iнновацiй рiзного ступеню й характеру;
- визначення етатв проведення оргаызацмних змiн, етапiв реалiзацií будiвельно-iнвестицiйного проекту;
- пщготовка до реалiзацií Ыновацмних проектiв, роз'яснення цiлей та умов Ыновацм.
Безумовно, завжди iснуe певний ризик пщ час будь-якого етапу Ыновацмного розвитку Р1ПБО, тому ми пропонуемо так суспiльнi дií мiж всiма суб'ектами господарювання, якi виступають складовими цих систем. Серед таких дм нами були видiленi таю:
- не вводити в дю новi iнновацiйнi будiвельно-iнвестицiйнi програми без висновюв не тiльки державноí але й громадсько'1' екологiчноí та архiтектурноí експертизи [11];
- проводити поспйний монiторинг фiнансово-економiчних показникiв будiвельно-iнвестицiйних проекпв, що розробляються для запобiгання негативним змЫам в розвитку Р1ПБО на стадiях життевого циклу проекту [8, С. 216];
- здмснювати комплексний аудит рiзних об'ектiв iнновацiйного управлЫня (аудит вiдповiдностi стандартам серií ISO 9000:2001; аудит вщповщальносл щодо врахування екоризиюв при розробцi коригуючи заходiв дiяльностi, наприклад при санацií, банкрутств^ приватизацií тощо; аудит при страхуванн об'ектiв будiвництва, з метою урахування величини Ывестицмного ризику при укладанн угод страхування; аудит систем будiвельноí сертифiкацií, аудит територiй з метою урахування екоризику пщприемств i 1х можливого впливу на екоситуацiю в репоы, це необхiдно при створены репональних екопрограм, для посилення контролю за виробничою сферою регiону та Ы.; аудит при пiдготовцi угод мiж комерцiйними банками з метою вдосконалення Ывестування пiдприемств, що е необхщним для урахування виконання вимог аудиту дiяльностi забудовника, а також попередження ризику неплатежiв та банкрутства [11];
- поступове подолання опору Ыноващям у суб'ектiв управлiння, а саме:
1) обфунтоване iнформування вах суб'ектiв господарювання (вiд керiвникiв до звичайного простого робiтничого персоналу) про необхщнють iнновацiй; переконання в потребах змЫ, в оновленнi умов дiяльностi, у пiдвищеннi продуктивностi та ефективносп, при необхiдностi пiдвищення квапiфiкацií персоналу, що працюе на будь-якому Ыновацмному об'ект господарювання;
2) залучення робiтникiв до обговорення проекпв iнновацiй, анапiзу й вибору варiантiв проектiв, до розробки управлЫських рiшень;
3) полегшення процеав входження в новi умови роботи, пщтримка iнiцiативи освоення новацiй, диференцмований пiдхiд до персоналу в перехщний перiод;
4) делегування повноважень на введення Ыновацм персоналу, який е скептиком щодо ефективносп новацiй;
5) мотивування i стимулювання iнновацiй, без яких вони навряд чи стануть реальнютю;
6) поетапнiсть iнновацiйних перетворень, що дае можливють поступового звикання до нових умов роботи, адаптацп; розробка гнучких Ыновацмних планiв;
7) оргаызацмна вимога i контроль, без яких здебтьше не обiйтись при будь-яких Ыновацмних заходах; тут важливим в рiвень сполучення видiв мотивацп й врахування реальних умов Ыновацмних перетворень.
Не можна не звернути увагу на той факт, що на шляху Ыновацмного розвитку Р1ПБО iснуе цiла низка проблем, серед яких з нашоí точки зору, головною проблемою на сьогодн е високий ступЫь ринковоí невизначеностi, нестача Ывестицмних ресурсiв, що впливае на процес пщвищення можливостi припустимостi помилки в оцЫках альтернативних варiантiв розвитку Р1ПБО на базi iнновацiй.
Висновки.
Р1ПБО пiдприемства - це мiра готовност виконувати завдання, що забезпечують досягнення поставленоí iнновацiйноí мети, тобто мiра готовностi до реалiзацií проекту чи програми Ыновацмних стратегiчних змiн. Саме завдяки Р1ПБО пiдприемство може оперативно реагувати на змiни зовнiшнього середовища, вносячи необхщы змiни до свого внутршнього середовища.
Проведений аналiз пiдходiв управлЫня Р1ПБО дае змогу визначити найоптимальнший пiдхiд управлiння Р1ПБО пiдприемств.
Це е процес ний пщхщ управлЫня Р1ПБО, який орiентований на зниження навантаження на керiвника, та вщповщальнють розподiляеться безпосередньо мiж виконавцями Ыновацмних процесiв, завдяки чому управлiння мае гнучку i адаптивну систему, яка пщходить до специфiки iнновацiй, адже Ыновацп в процесi свого створення можуть постiйно змiнюватися, така дiяльнiсть пiдлягае високому рiвню ризикiв.
Список використаних джерел
1. Ансоф И. Стратегическое управление / Ансоф И. - М. : Экономика, 1989. - 519 с.
2. Коуз Р. Природа фiрми: походження, еволю^я i розвиток / Р. Коуз; за ред. О. Вльямсона, С. Внтера; пер. з англ. А. Куликова. - К.: А.С.К., 2002. - 335с.
3. Сенге П. Пятая дисциплина: искусство и практика самообучающейся организации / Сенге Питер ; пер с англ. - М. : ОЛИМП-БИЗНЕС, 2003. - 406 с.
4. Карлоф Б. Деловая стратегия / Б. Карлоф ; пер. с англ. - М.: Экономика, 2011. - 239 с.
5. Портер М. Конкурентная стратегия: методика анализа отраслей и конкурентов / М. Портер. - М.: Альпина Бизнес-Букс, 2006. - 454 с.
6. Грейнер Л. Е. Эволюция и революция в процессе роста организации / Л. Е. Грейнер. - Весник С.-Петерб. ун-та. -(Сер. «Менеджмент»). - 2002. - Вып. 4. - С. 76-94.
7. Василенко В. О. Антикризове управлння пдприемством: навч. поаб. для вищих навч.закл. /В. О. Василенко. - К.: ЦУЛ, 2003. - 504 с.
8. Федулова Л.1. Технологiчний розвиток економки Украни. - К. : 1н-т екон. та прогнозув. НАНУ, 2006. - 627 с.
9. Гавва В.Н. Потенщал пiдприемства: формування та ощнювання: Навчаль-ний поабник. / В.Н. Гавва, Е.А. Божко. - К.: Центр навчально!лтератури, 2004. - 224 с.
10. Райан Б. Стратегический учет для руководителя/ Пер. с англ. под. ред. В.А. Микрюкова. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 616 с.
11. Вовк О.М., Мазур А.М. Моделювання розвитку нвестиц1йного потенщалу пдприемств на основi управлння ресурсами// Проблеми системного пiдходу в економц : зб. наук. праць: - К: НАУ, 2012. - Вип. №3. режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2012_3/Vovk_312.htm
References
1.Ansof, Y.(1989) Stratehycheskoe upravlenye [Strategic management], Ekonomyka, Moscow, Russia.
2. Kouz, R. (2002) Pryroda firmy: pokhodzhennia, evoliutsiia i rozvytok [Nature of firm: origin, evolution and development], A.S.K., Kyiv, Ukraine.
3. Senhe, P. (2003) Piataia dystsyplyna: yskusstvo y praktyka samoobuchaiuschejsia orhanyzatsyy [Fifth discipline: art and practice of self-learning organization], OLYmP-BYZNES, Moscow, Russia.
4. Karlof, B. (2011) Delovaia stratehyia [Business strategy], Ekonomyka, Moscow, Russia.
5. Porter, M. (2006) Konkurentnaia stratehyia: metodyka analyza otraslej y konkurentov [Competition strategy: method of analysis of industries and competitors],Al'pyna Byznes-Buks, Moscow, Russia.
6. Hrejner, L. E. «Evolution and revolution in the process of growth of organization», Vesnyk S.-Peterbhskoho unyversytetata, Seryia »Menedzhment», pp. 76-94.
7. Vasylenko, V. O. (2003) Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom [Crisis management of enterprise], Tsul, Kyiv, Ukraine.
8. Fedulova, L.I. Tekhnolohichnyj rozvytok ekonomiky Ukrainy [The technological development of economy of Ukraine], Instytutu ekonomiky ta prohnozuvannia NANU, Kyiv, Ukraine.
9. Havva, V.N. (2004) Potentsial pidpryiemstva: formuvannia ta otsiniuvannia [The potential of enterprise: development and evaluation], Tsentr navchal'noi literatury, Kyiv, Ukraine.
10. Rajan, B. (1998) Stratehycheskyj uchet dlia rukovodytelia [Strategic account for a leader], Audyt, Yunyty, Moscow, Russia.
11. Vovk, O.M. and Mazur, A.M. (2012) «Modeling of the investment potential of enterprises based on resource management» Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, vol. 3, : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2012_3/Vovk_312.htm.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кошельна Валентина Миколавна, аспрант кафедри менеджменту в будвництв^ Кивський нацюнальний умверситет 6ydieHuu,mea й архтектури [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ:
Кошельна Валентина Николаевна, аспирант кафедры менеджмента в строительстве, Киевский национальный университет строительства и архитектуры e-mail: [email protected]
ABOUT THE AUTHOR:
Koshelna Valentina Mykolayivna, postgraduate student of the Department of management in construction, Kyiv national University of construction and architecture e-mail: [email protected]
УДК 016:37
РИНОК ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ: ЕКОНОМ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Кучеренко С.Ю.
В статтi проаналiзованi сучасний стан, тенденци та проблеми розвитку ринку вищоГ освти в УкраГ'м. Предметом дослiдження е система вищоГ освти УкраГни. Метою досл/дження е аналiз сучасного стану ринку вищоГ освти УкраГни, визначення проблем та тенденцй його розвитку на сучасному етап.
Результати роботи. Обфунтовано сучасний стан вищоГ освти УкраГни, Обфунтовано, що розвиток нац/ональних систем освти визначаеться конкретними для кожноГ краГни соцiально-економiчними чинниками / полтичними умовами, як/ мають свою траекторю та життевий цикл снування. Проаналiзовано основ' показники рiвня фнансування освти в рiзних кранах св/ту. Визначено, що причинами, як/ негативно впливають на розвиток системи освти в УкраГн/ е: полтичну нестабльнсть в державi, скорочення ВВП та ВНП, недостатнй рiвень фнансування освтньоГ галузi (фнансування в основному лише захищених статей), неефективне використання наявних ресурсiв та важелiв впливу, недосконалу правову базу, застар/лу матерiально-технiчну базу, високу вартсть кредиту, несприятливий нвестицйний клiмат, неефективне функц/онування сусп/льно-правових iнститутiв, «вiдтiк м/зюв за кордон» та /нш/ фактори.
Висновки. В сучасних складних умовах, як/ склались у краГ'м, / не тльки у сфер/ освти, проектування освтмх структур / впровадження нових моделей та програм п/дготовки, як св/дчить досв/д ус/х кран - процес надзвичайно складний. Частков/ реформи вищоГ освти не призвели до бажаних результат/в. Остаточно стало очевидним, що перетворення у систем/ освти в Укран повинн бути комплексними, багатоспрямованими та фундаментальними, спроможними подолати вс/ нев/дпов/дност/ м/ж освтмм продуктом та потребами сусп/льства, виробничого та соц/ального сектор/в.
Розбудова сучасноГ структури освтньоГ' галуз/ мае забезпечити оптимальн/ умови для функцонування та розвитку системи освти / вс/х ГГ пдсистем; реал/зацю р/зномамтних освтн/х моделей, снування навчальних заклад/в р/зних тип/в / форм власност/, р/зномантних форм та засоб/в отримання освти, що забезпечують громадянам надання яюсних освтн/х послуг, свободу вибору в освЫ.
Ключов'1 слова: вища осв/та, ринок освтн/х послуг, ринок вищоГосвти, вищий навчальний заклад.
РЫНОК ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ: ЭКОНОМИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Кучеренко С.Ю.
В статье проанализированы современное состояние, тенденции и проблемы развития рынка высшего образования в Украине. Предметом исследования является система высшего образования Украины. Целью исследования является анализ современного состояния рынка высшего образования Украины, определения проблем и тенденций его развития на современном этапе.
Результаты работы. Рассмотрено современное состояние высшего образования Украины. Обосновано, что развитие национальных систем образования определяется конкретными для каждой страны социально-экономическими факторами и политическими условиями, которые имеют свою траекторию и жизненный цикл существования.
18
Економiчний вюник унверситету | Випуск № 23/1
© Кучеренко С.Ю., 2014
