CC BY
26
М.О. Корума
ШНОВАЩИНА Д1ЯЛЬН1СТЬ ЯК НАПРЯМ ШВЕСТИЦШНО1 СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ МАШИНОБУДУВАННЯ УКРА1НИ
Проблема розробки системного механiзму збшьшення обсягiв
реалiзованоi продукцп пiдприeмствами Украши, у тому числi за рахунок шновацшних товарiв (послуг), бралася до уваги на сьогодшшнш день у багатьох наукових працях ввдомих вчених, таких як: Макогон Ю.В., Мокш А.1., Кацура С.М., Блiнов А.О. та ш. При цьому не була достатньо розкрита роль машинобудiвноi галузi в економiцi краши, яка визначае рiвень 11 шновацшного розвитку, i посiдае, вiдповiдно, одне з перших мюць у рейтингу галузей, що створюють наукоемну продукщю.
1з 2001 р. у вггчизняному машинобудуваннi склалася стiйка тенденцiя до збшьшення кшькосп пiдприемств, що
нарощують обсяги виробництва товарно1 продукцп, при цьому в данш галузi зафшсоваш найвищi темпи зростання (рис. 1). Збшьшилася питома вага експорту. Активно проводилася диверсифiкацiя виробництва - було освоено виробництво цшого ряду техшки для нафтопереробно1, металургшно'!, вугшьно'].' промисловостi, сiльського господарства. До цього моменту продовжуе оновлюватися номенклатура продукцп машинобудiвних пiдприемств. За тдсумками роботи промислових пiдприемств у 2004 р. слвд зазначити суттевий вклад машинобудiвникiв у сукупний обсяг реалiзованоi продукцп, який складае 13,4%, або 53,7 млрд.грн. (рис. 2) [7].
2004 2003 2002 2001
,0
128
35,8
8,8
111,3
1
0 5 10 15 20 25 30 35 40
Рис. 1. Зростання обсягу виробництва машинобудування (до попереднього року)
у 2001-2004рр, % [7]
Аналiз основних факторiв збшьшення обсяпв виробництва вказуе на те, що можливосп нарощування обсяпв виробництва в першу чергу пов'язаш з техшчним прогресом i зростаючим споживацьким попитом на нову техшку, а саме з И розробкою та освоенням, упровадженням нових технологiй,
iнвестицiями в модершзацш iснуючого виробництва; упровадженням
ресурсозбер^аючих технологiй. Для успiшного розвитку машинобудування в Укрш'ш необхiдно пiдтримувати якють продукцп на свiтовому рiвнi, який постшно зростае i вимагае значних швестицш у наукове забезпечення i
© Корума Максим Олександрович - астрант. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562-109X
□ Металургш
□ Виробництво коксу та н/перероб.
□ 1нше
□ Машинобудування
□ Легка промисловють
□ Харчова промисловють
□ Хмчна та нафтохгшчна промисловють
□ Виробництво електроенерги, газу та води
□ Добувна промисловють
технолопчне оновлення виробництва.
Рис. 2. Частка в загальному обсяз1 реал1зованог продукциу 2004р., %
Протягом останшх чотирьох рок1в на тдприемствах, виходячи з галузевих науково-техшчних 1 заводських програм, для створення умов виробництва конкурентоспроможно'1 продукцп,
запроваджувалися нов1 технолопчш процеси, технолог^ та оновлювалося обладнання, проводилися заходи щодо зниження енерго- та матер1аломюткосп, соб1вартосп продукцп.
Поряд 1з позитивними тенденщями у в1тчизняному машинобудуванш юнують 1 негативш, таю як тдвищення цш на металопродукцш, бензин, природний газ, що призведе до зменшення темтв збшьшення обсяпв виробництва продукцп. Тому на провщних тдприемствах галуз1 розробляються заходи щодо збер1гання зовшшшх ринюв шляхом освоення нових наукоемних вироб1в, упровадження ефективних систем енергозбереження, полшшення якост тощо. Усе це ставить проблему, що розглядаеться в данш статл, у розряд найактуальшших та найважливших. Автор вважае доцшьним посилення уваги до тдприемств, як1
розвиваються шновацшно, шляхом надання 1м дшсно'1 допомоги, як найперспектившшим 1з машинобуд1вно'1 галуз1 щодо досягнення головно'1 мети -тдвищення р1вня економ1чного розвитку Укра1ни.
При цьому залишаеться проблема високого пщприемницького ризику шновацшно! д1яльносп, яка вимагае достатньо великих катталовкладень, у пор1внянш з уже освоеною виробничою д1яльнютю. Такий ризик може узяти на себе тшьки тдприемство 1з стабшьним фшансовим становищем 1 високим р1внем обсяпв вироблено'1
експортоор1ентовано'1 продукцп, що може гарантуватись довгостроковими
взаеминами з шоземними споживачами у вигляд1 великих портфел1в замовлень, сформованих на декшька рок1в уперед.
У загальному обсяз1 реал1зацп Укра'1ни частка експортних поставок складае вщ 30 до 85% за р1зними машинобуд1вними тдгалузями.
Машинобуд1вна продуктя експортуеться у 80 кра1н свггу. Найбшьш1 1мпортери -Рос1я, Имеччина, Туркменютан, 1нд1я,
Китай, ^ан - y цих ^ашах йдe до 70% загального eкcпopтy. Закpiплeння на ocнoвниx pинкаx далeкoгo i близького заpyбiжжя - одна .з cтpатeгiчниx ycтанoвoк. Уот.х гаpантoванo тим пiдгалyзям, дe, за умови втpати pинкy, oпepативнo дивepcифiкyeтьcя eкcпopт в шш. peгioни. Сepeд остовних eкcпopтepiв ВАТ «Азовзагальмаш», ВАТ
«М^.у^ль^кий завод важкого машинобудування», СМНВО .м. Фpyнзe, Стаxанoвcький вагонобуд.вний завод, ВАТ «Тypбoатoм», ВАТ
«Наcoceнepгoмаш». Питома вага eкcпopтнoï пpoдyкцiï цих пiдпpиeмcтв жладае близько 73% у загальному oбcязi peалiзацiï. Сьогодш виpoбничi пoтyжнocтi mдпpиемcтв пpацюють у peжимi завантажeння вщ 30 до 60%, пpи цьому вони мають достатнш peзepв для наpoщyвання oбcягiв виpoбництва, у тому чиош й для eкcпopтниx поставок. Однак ^и цьому cлiд зазначити, що в загальних oбcягаx ^аши eкcпopт пpoдyкцiï машинобудування cкладаe 40%.
У контекст! подальшого poзвиткy пpoмиcлoвocтi нeoбxiднo нагoлocити на
пepeвагаx cтpатeпl шновацшного й iнвecтицiйнoгo вiдpoджeння i пiдтpимки влаcнoгo виpoбництва i тозвитку наукоемних кoнкypeнтocпpoмoжниx вггчизняних тexнoлoгiй. Гoвopячи пpo шновацшну дiяльнicть у пpoмиcлoвocтi у 2004 p., cлiд вщзначити, що ïï здiйcнювали 958 пiдпpиемcтв, або 10,0% ïx загальнoï кшькоеп, в ocнoвнoмy з мeтoю cтвopeння i запpoваджeння у виpoбництвo ново! або значно вдocкoналeнoï пpoдyкцiï та виpoбничиx пpoцeciв. Пpoтe активнicть гад^иемого у здiйcнeннi шновацш значно ваpiювала cepeд вид.в пpoмиcлoвoï дiяльнocтi. У виpoбництвi кoкcy i пpoдyктiв нафтoпepepoбки нoвoввeдeння
здiйcнювали 30,0% пiдпpиемcтв галуз. у машинобудуванш - 22,3, у х1м1чнш i нафтох.м.чнш пpoмиcлoвocтi - 20,2, у мeталypгiï та o6po6^ мeталy - 13,9, у xаpчoвiй пpoмиcлoвocтi - 11,0, у лeгкiй пpoмиcлoвocтi - 8,7, у ^люлозно-папepoвiй пpoмиcлoвocтi, видавничш cпpавi - 6,9, в o6po6^ дepeвини i в^об.в .з дepeвини - 6,6% фиа 3) [7].
11
ю
о &
m
Скобка дepeвини Цeлюл.-пап. n^oiM., пид. cпpава Лeгка пpвмиcлoвicть Хаpчopа пpoмиcлoвicть Meталyppiя Х.м.чна та нафтсшм. ппом. Mашинoбyдyвання Kokc та нафтoпepepoб.
10 20 30 40 50 60 70
Чаптка mдnpoемcтв у галуз., %
00
100
Рис. 3. Фактичне впровадження нововведень тдприемствами Украти у 2004 р.
В У^аж викликае тypбoтy cтанoвищe ocнoвниx фонд.в у машинобудуванш. Знoc ïx активнoï чаcтини на 15-24% вищe вщ загального
знocy ocнoвниx фонд.в у машинобудуванш Спocтepiгаетьcя
змeншeння питoмoï ваги активнoï чаcтки у cтpyктypi остовних фонд.в. Тому
починаючи з 1998 р. вщбуваеться зростання швестицш у будiвництво нових, реконструкцш, розширення i технiчне переоснащення дшчих пiдприeмств машинобудування. На жаль, амортизацшш вiдрахування, якi повиннi накопичуватися i використовуватися для оновлення i техшчного переоснащення основних фондiв, переважно йдуть на поповнення оборотних коштсв пщприемств. Украша зможе наблизитися до розвинених краш, лише проводячи модершзацш виробництва
шновацшними способами. Основну роль у цих процесах ввдграе запровадження вггчизняних високотехнологiчних
розробок, якi у стислг строки можуть дати суттеву вiддачу i забезпечити подальше економiчне зростання. У розвинених крашах свпу високий рiвень зросту виробництва забезпечуеться шновацшною дiяльнiстю.
На жаль, до цього часу на державному рiвнi не вщпрацьоваш ефективно дiючi механiзми пщтримки запровадження вiтчизняних
високотехнологiчних розробок. Зараз найефектившшим способом координаци iнновацiйноï дiяльностi була i е розробка й реалiзацiя комплексно-цiльових науково-технiчних програм галузевого, мiжгалузевого i вищих рiвнiв. Сьогодш Верховною Радою Украши розглянутий у першому читаннi законопроект про держпщтримку розвитку високих технологiй в Укра!.ш [8]. Даним законопроектом визначенi економiчнi й органiзацiйнi заходи зi стимулювання розвитку новiтнiх технологiй в Укра!.ш, а також методи державного регулювання в цiй сферi.
До високих технологш
законопроект вiдносить технологГï, розроблеш на основг новгтнгх наукових знань у певнш сферi, сумгжних, або сферах, що визначають iнновацiйний характер розвитку вiтчизняноï' економiки.
Законопроект визначае також економiчнi й органiзацiйнi заходи зi стимулювання розвитку високих технологш в Укра!ш, а також принципи i методи державного регулювання в цш сферi. Документ передбачае, що перелш пiдприемств, установ i оргашзацш, що займаються науковою i виробничою дiяльнiстю у сферi високих технологш, на яю поширюються заходи стимулювання, визначатиметься Кабiнетом МЫс^в Украши. Проте механiзм визначення даного перелку, критери та ознаки, за якими вш формуватиметься, не досить детально обумовлеш.
Крiм того, згщно iз проектом закону, заходи стимулювання розвитку високих технологiй включають:
звiльнення вiд оподаткування проектно-конструкторських робгт, якi виконуються у сферi високих технологш за рахунок Державного бюджету;
реструктуризащя поточно!
заборгованосп пiдприемств, установ i органiзацiй строком на п'ять роюв;
списання податковоi заборгованостi за станом на 1 ачня 2001 р. (у виглядi пенi, штрафiв i фiнансових санкцiй);
звiльнення до 1 ачня 2009 р. вщ сплати до Державного бюджету Украши i позабюджетних фондiв мiсцевих податюв i зборiв 50% прибутку;
звшьнення до 1 сiчня 2009 р. вщ сплати земельного податку;
установлення строку здiйснення розрахунюв за експортно-iмпортнi операци, не перевищуючого 180 календарних днiв;
установлення до 1 ачня 2009 р. щорiчноi 20% норми прискореноi амортизаци основних фондiв групи 3;
тимчасово до 1 ачня 2009 р. доход пщприемств, установ i органiзацiй у сферi високотехнологiчноi дiяльностi, отриманий ними вщ поточно! дiяльностi, обкладаеться 15%-вою податковою ставкою.
Розглянутим законопроектом
передбачаеться до 1 ачня 2009 р. звшьнити вщ сплати ввiзного митного збору i податку на додану вартють операци по ввезенню на митну територш Украши сировини, комплектуючих матерiалiв, оснащення i обладнання, яке бере участь у високотехнолопчному виробництвi. Надання вищезгаданих пшьг пiдприемствам, що освоюють високi технологи, спричинить за собою скорочення при6утково! частки держбюджету вщ вiдповiдних податюв i зборiв. Природно, урядом краши повинно бути ухвалено рiшення про прийняття даного закону, засноване на розрахунках, що гарантують компенсацiю
(вищезгаданих недонадходжень) за рахунок збшьшення в майбутнiх перiодах обсяпв реалiзацii пiдприемствами, що вже працюють iз високими технологiями. Також слщ звернути увагу на iснуючий позитивний момент у даному законопроекту що стосуеться державного фiнансування наукових розробок у сферi високих технологш за рахунок коштiв держбюджету, яю видiляються i мають вiдповiдне цшьове призначення.
Окремо слiд зазначити той факт, що сьогодш основним джерелом
фшансування iнновацiйноi дiяльностi е власш кошти пiдприемств. Так, джерелами фшансування заходiв Державноi програми розвитку промисловосп на 2003-2011 рр. е: власш кошти пщприемств i органiзацiй - 67%, державш швестици - 10, ресурси фiнансово-кредитноi сфери - 7, шоземний капiтал - 8, кошти населення -3, iншi джерела - 5% [8].
Обсяги фшансування шновацш за рахунок держсектора в УкраЛш - мiзернi (порiвняно з розвиненими крашами свiту). Iнновацiйна дiяльнiсть у вiтчизнянiй промисловостi продовжуе фшансуватися за залишковим принципом.
У розвинених крашах свiту фiнансування iнновацiйноi дiяльностi за рахунок бiзнес-сектора складае близько 2% вщ ВВП, фiнансування за рахунок приватних вкладень ще бшьше. Зрозумшо, що при такому станi речей не останню роль ввдграе стимулювання вказаноi дiяльностi державою. Про стимули, спрямоваш на пiдтримку iнновацiй в УкраЛш, говорити рано.
Ураховуючи вищевикладене, слщ зробити висновок, що в УкраЛш необхщно активiзувати роботу над законодавчою базою вщносно проблем iнновацiйноi полiтики. З метою подальшого розвитку важкого машинобудування, державi необхiдно надавати пщприемствам вiдповiдну фiнансову пiдтримку для реалiзацii експортних контрактiв i забезпечити реальне фшансування нових розробок обладнання, передбачених вщповщними науково-техшчними програмами. Це дозволить у 2006 р. продовжити роботу над освоенням нових видiв конкурентоспроможноi продукцii, яка вiдповiдатиме вимогам мiжнародних стандартiв. У най-
коротшi термши треба визначитися iз прiоритетними напрямами iнновацiйноi дiяльностi i чiтко сформулювати правовi основи, економiчнi й оргашзацшш заходи стимулювання розвитку високих технологш.
Лггература
1. Александрова В.П. Управлшня фiнансовими ресурсами iнновацiйного розвитку // Вюник Технологiчного ун-ту Подiлля. - 2002. - Ч.2, т.1. - С. 89-93.
2. Дщченко О.1. Про становище експортного потенцiалу машинобудiвного комплексу Украiни // Вiсник Технолопчного ун-ту Подiлля: Економiчнi науки. - 2002. - Ч.1. - С. 204209.
3. Савчук А.В. Теоретические основы анализа инновационных процессов в промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. - 448 с.
4. Скударь Г., Панков В. Пути выхода предприятий машиностроительного комплекса на внешний рынок за счёт повышения инновационной активности и расширения диапазона инвестиционной деятельности // Экономист. - 2001. -№12. - С. 40-50.
5. Статистичний щорiчник Украши за 2004 рк. - К.: Держкомстат Украши, 2005.
6. Щедрша Т.1. Розвиток експортно^мпортного потенщалу високотехнолопчних товарiв в Укра'1'ш // Економка i прогнозування. - 2002. - №1. - С. 102-109.
7. http://www.ukrstat.gov.ua
8. http://gska2.rada.gov.ua/
