CC BY
20
УДК 631.153.3
Кулаець М.М., к. е. н., професор, заслужений економютУкрагни Бабкнко М.Ф., к.е.н., професор, заслужений пращвник ciльcькoгo господарства
Украгни1 Чемерис В.А., к.е.н., доцент 2
1Нац10нальний утверситет бюресурсгв / природокористування Украгни 2 Лъв\всъкий державный нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнолог1й гмеш С.З. Тжицъкого
1ННОВАЦ1ЙНЕ СПРИЯННЯ НАРОЩУВАННЮ ВИРОБНИЦТВА ЕКОЛОГ1ЧНО ЧИСТИХ ОРГАН1ЧНИХ ПРОДУКТ1В ХАРЧУВАННЯ
В УКРА1Н11 СВ1Т1
Обгрунтовано тновацтне сприяння у стабтзацп й полтшенш продовольчо! безпеки / якост1 продуктгв харчування в Укратг та свт1. Розкрито м1сце / значения оргатчного землеробствау вирШент щегпроблеми.
Ключое1 слова: продоволъча безпека, оргатчне землеробство.
Наукова стаття присвячена шновацшному сприянню у стабшзаци \ полшшенш продовольчо! безпеки \ якост1 продукцп в умовах загострення продовольчо! кризи.
У проведених дослщженнях, в яких започатковано розв'язання ще! надзвичайно важливо! проблеми, ще не все враховано у зв'язку з новими умовами господарювання в агропромисловому комплекс!, й, зокрема, входження Украши в ринков! умови \ СОТ. I це якраз зумовлюе актуальшсть дослщжень. Щею проблемою займалися й займаються чимало науковщв як у свт, так \ в нашш кра!ш. Зокрема: Саблук П.Т., Мельничук Д.О., Кулаець М.М., Бойко В.1., Витвицька О.Д., Шпикуляк О.Г., Баб1енко М.Ф., Кисшь М.1., Кропивко М.Ф., МузикаП.М., заруб1жш вчеш Б.Санто, Б.Твшс, Р.Фостер, И. Шумпетер та шшг
Для пщвищення продуктивное^ аграрного виробництва, його конкурентоспроможност! надзвичайно важливого значения набувае актив1защя шновацшно! д1яльност1, оскшьки без цього неможливим е здшснення прогресивних структурних зрушень, техшчне й технолопчне оновлення, забезпечення сталого розвитку галуз! в цшому. Саме шновацшна спрямовашсть сьогодш грае домшуючу, а можливо й виршальну роль у визначенш кола учасниюв конкуренци в майбутньому, адже саме шновацп дозволяють створити стратепчш переваги в найбшьш конкурентних галузях. Здатшсть ефективно використовувати шновацп е найбшьш д1евим шструментом для досягнення цщей продовольчо! безпеки, якост! продовольства, захисту навколишнього природного середовища, пщвищення продуктивное^ пращ, залучення шоземних швестицш, а також ключем до постшного полшшення р1вня { якост! життя громадян.
® Кулаець М.М., Баб1енко М.Ф., Чемерис В.А., 2011
400
Можна стверджувати, що продовольча проблема, у вигляд1 велико1 нестач1 продукт1в харчування для населения багатьох кра1н св1ту, залишаеться невиршеною \ перейшла в нову фазу кризового стану. Прогнози того, що можливост1 нашо! планети вже в найближчому майбутньому прогодувати понад 25 мшьярд1в людей, можуть себе не виправдати. Безумовно, ця ситуащя могла б великою м1рою виршуватись завдяки р1зкому зростанню цш на продовольство. Немае сумшву в тому, що на нас чекае епоха катастроф1чного зростання цш на продукти харчування. Св1т виявився по сут1 не готовим до такого виклику.
Але населения як всього св1ту, так \ Украши не готов! платити за продукти харчування стшьки, щоб забезпечити нормальний розвиток галуз1, яка 1х виробляе [1].
Отже, ситуащя вимагае з боку св1тового суспшьства \ кожно! кра!ни зокрема, здшснення необхщних заход1в вщповщно до природних умов та наявних ресурав для нарощування аграрного виробництва.
Якщо 15-20 роюв тому ставилося завдання стабшзацп та накопичення гумусу у груни, нарощування родючост1 земель, то ниш питания з питань -уповшьнити темпи зниження вмкту гумусу, а також процес виносу поживних речовин з орного шару грунту. Безумовно, на такнй стан сшьськогосподарського виробництва, який не задовольняе, в першу чергу, переЫчного громадянина, вплинув ряд об'ективних причин: неекв1валентне сшввщношення цш на сшьськогосподарську \ промислову продукцш, вкрай недостатня питома вага банк1вських кредит1в \ надзвичайно висока !х ставка, недосконалють податково! пол1тики тощо. Все це та шше вкрай незадовшьно позначаеться на забезпеченш села пальним \ мастилами, засобами захисту рослин \ техшкою, селекцшним матер1алом як у рослинництв1, так { в тваринництвг Але не можна вщкидати й те, що на темпи виршення продовольчо! безпеки в Укра!ш великою м1рою впливае нетдготовлешсть значно! чисельност1 господарських кер1вник1в, спещашспв, колектив1в селян до роботи в ринкових умовах, нездатшсть забезпечити належний р1вень виробництва без командно-адмшктративно! отки з боку державних оргашв управлшня.
Нам вс1м, маеться на уваз1 професорам, доцентам, викладачам \ асистентам, необхщно акцентувати увагу на тому, що врай важливо, з урахуванням конкретних умов у кожному господарств1 будь-яко! форми господарювання, визначити виходячи, в першу чергу, з державних штерешв оптимальну структуру виробництва, вщпрацювавши вщповщш технологи.
У навчальних \ навчально-тематичних програмах червоною ниткою мае проходити щея, що докоршне пщвищення ефективност1 виробництва на сел1 неможливе без вдумливого, а не такого, яке ми маемо, реформування економ1чних вщносин нехай нав1ть на засадах приватно! власност1 на землю \ засоби виробництва.
Ми вс1 маемо повернутися обличчям до грунтовного вивчення надзвичайно важливо! проблеми - рацюнального використання нашого найцшшшого багатства - земель, !х охорони вщ ерози \ забруднення, забур'янення та засм1чення р1зними вщходами, { взагал1, охорони навколишнього
401
природного середовища тощо. Пщ час р1зних форм навчання ми маемо акцентувати увагу на тому, що серед ycix кра!н св1ту наша краша мае найпотужшший потенщал в агропромисловому комплекс! - це чорноземи.
Як тут не згадати крилат! слова основоположника в1тчизняного грунтознавства В.В. Докучаева, який називав чорноземи головним багатством держави. BiH говорив, що чорноземи для краши дорожч! за нафту, кам'яне вугшля, дорожч! шж золот! та зал!зш руди, в них в1ков1чне невичерпне багатство. I дал!. Немае тих цифр, якими можна було б оцшити силу i потужшсть царя грунтсв - наших чорнозем1в.
Володшчи таким багатством, не маемо морального права допускати, щоб щор1чно з орних земель змивалося понад 23-24 млн. тонн гумусу, на 100 тис. га зростали площ1 еродовних земель, зупинялося вапнування кислих i гшсування засолених грунпв.
Якщо в 90-х роках минулого стол1ття внесения оргашчних добрив було доведено майже до 280 млн. тонн i на кожний гектар рил! вносили понад 8,5 тонн, мшеральних добрив вщповщно понад 140 кг дшчо! речовини на 1 га, то зараз у 9 i 6 раз1в менше. I знову ж, доречно нагадати слова В.В. Докучаева, який говорив, що не можна весь час брати з кишеш й школи шчого не повертати до не!, не можна ж, справд1, вважати, що Hami чорноземи мають невичерпний запас поживних сил i що i'xHi (чорнозем1в) добр1 ф1зичн1 властивост1 в1чн1.
Враховуючи катастроф1чне зменшення виробництво i внесения в грунт оргашчних добрив, ми маемо шукати rnmi шляхи ix компенсац11. Зокрема, тут неабияку роль в1д1грають сидеральн1 добрива. I, в першу чергу, люпин, горох та багатор1чн1 бобов1 трави.
Ось тут на допомогу нам приходить сама природа. Люпин - це ушкальна рослина, повноц1нно розвиваеться та виростае, зовс1м не потребуючи азоту. Навпаки, вона сама щедро виробляе його i в1ддае грунту. Це вщбуваеться завдяки тому, що на коренях рослини розм1щуються невелик! бульбочки рожевого забарвлення. А в цих бульбочках розмножуються бактер11, як1 засвоюють азот з пов1тря i, в1дпов1дно, передають його рослин1.
Якщо говорити про врожайн1сть зелено! маси люпину з одного гектара, то це 350-600 центнер!в. Приорана, ця масадае 150-230 кг азоту. KpiM того, у грунт! залишаеться для наступних культур ще 40-65 кг фосфору та 35-210 кг калш. Тако! к!лькост! поживних речовин для рослин не дасть унесення нав!ть 35-40 тонн гною на гектар. Зокрема, врожай картопл! п!сля люпину пщвищуеться на 60-80 центнер!в з гектара, при цьому значно полшшуються !! смаков! якост!, рослини не хворшть паршею та плямистостями, бульби краще збер!гаються взимку. Неабияк сприяе люпин урожайност! й ¿нших городшх культур.
Адже маемо прекрасний потенщал не т!льки грунтовий (земельний), а й людський фактор, потужний науковий, осв!тянський i кадровий потенц!али.
Про це свщчать дан! табл. 1, де наведено виробництво найважлив!ших вид!в с!льськогосподарсько! продукц!! на душу населения в 90-Ti роки минулого стол!ття в передових кра!нах Свропи.
402
Таблиця 1
Виробництво основаних вид1в сшьськогосподарськоТ продукци на __душу населения, кг.___
Показники Англ1я 1тал1я Франщя ФРН Украша Мкце
Зернов11 зернобобов1 405 295 1058 445 1033 2
Картопля 121 42 85 118 378 1
М'ясо 66 63 112 96 86 3
Молоко 262 204 519 450 469 2
Цукор 22 28 67 50 118,6 1
Масло 2,5 1,3 9,2 6,9 8,5 2
Великого спаду в цьому Укратаа зазнала за роки незалежносп, внаслщок непродуманого в багатьох випадках реформування, яке вщкинуло економшу нашо! краши на багато десятк1в рок1в назад.
Насамперед, з окремих вид1в продукци не досягнуто обсяпв виробництва, як1 б забезпечили ф1зюлопчш норми харчування населения, що наглядно видно з табл. 2. Водночас, споживання овоч1в становить 85% до норми, плод1в, ягщ \ винограду - 51%, молока та молочних продукпв - 44%, м'яса та м'ясопродукпв - 62%. Щодо виробництва молока, м'яса \ плодово-ягщно! продукци, то Укратаа сто!ть на меж1 продовольчо! небезпеки.
Таблиця 2
Споживання продуктов харчування населениям Укра'ши_
Показник Р1вень споживання на 1 людину на,р1к, кг. % ДО нормативу
Норматив моз Факт (2009 р.) +/- до нормативу
Хтб 1 хтбопродукти 101,0 114,0 +13 112,9
М'ясо та мясопродукта 80,0 49,7 -30,0 62,1
Молоко тамоточш продукта 380,0 212,4 -167,6 44,1
Рибатарибш продукти 20,0 16,0 -4,0 80
Картопля 124,0 133,0 +9,0 107,3
Овоч1 табаштанш культури 161,0 137,0 -23,9 85,2
Плоди, ягоди та1Виноград 90,0 45,6 -44,4 50,7
Олш 13,0 15,4 +2,4 118,5
Цукор 38,0 38,5 +0,5 101,3
* Населения Укра!ни на 01.03.2010 р. становить 45,9 млн. чоловж.
До числа першочергових завдань \ стратег1чних ц1лей Укра!ни належить нарощування виробництва продукт1в харчування за умови стаб1л1зац11 \ збереження родючост1 грунту, водних ресурс1в, рослинного \ тваринного потенц1алу, а також широкомасштабного застосування ¿нновац1й та еколог1чних технологш.
На високу як1сть \ безпеку харчування великою м1рою впливае наш «другий хл1б» - картопля. Картопля - високояк1сний, надзвичайно ц1нний \ незамшний продукт харчування. Вуглеводи картопл1 е ¿стотним джерелом
403
енерги людського оргашзму. В нш мютиться близько 26% сухих речовин, з яких 80-85% - це крохмаль \ майже 9% бшково! речовини. Бшок за сво!ми якостями екв1валентний бшку молока, яець та яловичини \ перевищуе яккть його в хл1бних злаюв, со! \ боб1в. Картопля - своерщний регулятор травления, що полшшуе засвоення та пщвищуе бюлопчну цшшсть шших продукта харчування, И також широко використовують у д1етичному харчуванш. 3 картопл1 виробляють крохмаль, спирт, сировину, з яко! одержують в1тамши, молочну кислоту, оцет { багато шших продукта. Калоршшсть И дуже висока. В 1 кг. бульб мштиться близько 840 калорш \ вона е джерелом аскорбшово! кислоти (10-25 мг на 100 г бульби).
Пожившсть 1 кг картопл1 - 0,3 корм. од., 16 г. - перетравленого протешу. Здавна в Укра!ш були вщом1 цшющ1 властивосп картоплг За кшькютю поживних речовин картопля посщае одне з перших мкць серед шших культур, з1браних з одинищ площг Цш культур! практично альтернативи немае.
Завдяки приорюванню бюмаса люпину не тщьки накопичуе у грунт1 бюлопчний азот (дешевший та еколопчно чистий), а й актив1зуе обмш м1ж орним та пщорним шарами грунту фосфором, кал1ем, кальщем та магшем. Окр1м цього, як сидерат, люпин зменшуе засм1чешсть поЫв1в чи посадок, рослини бшьше застрахован! вщ хвороб та шкщниюв. I це ще не все.
Додамо кшька цифр. У зерш пшенищ, жита, ячменю вмкт бшка становить 8-12%. Тим часом, у зерш люпину його 35-45%. Бшок, який мютиться в одному центнер! зерна люпину, екв1валентний бшку в 5,6 центнера в1вса та 5,9 центнера кукурудзи. I ще таке. Якщо в рацюш живност1 бракуе бшка, то грубо порушуеться збалансовашсть корму. Досвщчеш господар1 згодовують коровам на день 2-3 кг { бшьше дерт1, у якш зерно люпину становить 20-25%.
Дуже важливо й таке. Для одержання високих врожа!в \ добро! якост1 продукци, що прямо впливае на продовольчу безпеку, необхщно, щоб ус1 фактори ч1тко спрацьовували. 3 цього приводу один ¿з найвидатшших агрох1м1к1в св1ту Д.М. Пряшшшков писав: «Для отримання високого врожаю надежно! якост1 необхщно, щоб вс1 фактори росту рослин були представлен! у вщповщних гармоншних сшввщношеннях (пропорщях), яю найбшьше вщповщають потребам рослин у вщповщш перюди 1х росту та розвитку»[2].
На родючють грунту, продовольчу безпеку та якють сшьськогосподарсько! продукци { продукта харчування значною м1рою впливае така культура як горох - високоякюний, цшний \ незамшний продукт харчування. Як \ рашше, найголовшшим завданням залишаеться нарощування виробництва зерна, в баланс! якого вагоме мкце займають зернобобов1 культури, зокрема горох. У ньому високий вмкт бшкових речовин, вуглевод1в, мшеральних солей та в1тамш1в, тому вш е цшним продуктом споживання для населения, а також важливим компонентом корм1в для сшьськогосподарських тварин. Таким чином, ця культура вдаграе важливу роль у розв'язанш одного з першочергових завдань - вщновлення, точшше, реашмацш галуз1 тваринництва та змщнення й полшшення кормово! бази.
404
Горох мае також важливе агротехшчне значения - вш е прекрасним попередником практично для вс1х сшьськогосподарських культур. Ця культура -високоврожайна.
Багато господарств р1зних форм власност1 \ науково-дослщш установи, запроваджуючи високу агротехшку, з року в р1к одержують по 40-50 \ бшьше центнер1в гороху з гектара поЫву.
Горох особливо цшний тим, що зерно його мютить перетравних речовин бшьше, шж шш1 культури { харчов1 продукти. Висока й калоршшсть гороху. Про це свщчать даш таблиц! 3.
Таблиця 3
Вмкт перетравних поживних речовин 1 калоршшсть гороху та шших
харчових продукт1в (даш Ф.З. Церевтна)
Продукти У 100 г продукту перетравних речовин, г Калормнютьу 100 гпродукту
бтка жиру крохмалю
Горох 19,3 3,2 50,3 315
Квасоля 16,6 1,7 50,0 289
Яловичина 14,7 4,0 0,5 100
Баранина 13,7 4,0 0,2 94
Свинина м'ясна 15,7 5,2 - 113
Риба св1жа 9,1 1-2,5 - 45-70
Хл1б пшеничний 6,9 0,4 45,2 217
Хл1б житнш 5,5 0,6 39,3 190
Картопля 1,0 0,1 13,9 63
Капуста 0,9 0,1 3,5 20
За кормовою якктю зерно, зелена маса, сшо, солома та полова гороху цшяться дуже високо. Бшки гороху доповнюють нестачу важливих амшокислот у бшках злакових культур, таким чином пщвищують !х засвоювашсть.
Важливою особливктю рослин гороху е використання ними азоту з пов1тря за допомогою бульбочкових бактерш, що знаходяться на коренях.
Окремо варто зупинитись на оргашчному землеробствг В березш цього року (2011 р.) грунтовно викладено матер1ал про ХХП Мтжнародну виставку оргашчно! продукци «БюФах - 2011» у Нюрберзг Зокрема, у 9 величезних залах 2544 компани та ф1рми ¿з 130 кра1н св1ту демонстрували молочш, м'ясш, хл1бобулочш, рибш та кондитерсью вироби, морсью та бджшьницью продукти, специ, гор1хи, зернов1 культури, лжарсью трави \ препарата з них, дитяче харчування тощо. 31 сво!ми шноващями вщвщувач1в ознайомлювали навчальш, дослщш, консультацшш та сертифжацшш компанп.
Дуже широко на виставщ були представлен! здобутки аграрив ¿з Нщерланд1в, Скандинавських кра1н, Имеччини, 1тали, Швейцар¿1, Мексики, Латинсько! Америки, Африки { Ази. Польськ1, румунсью, чеськ1 угорсью та шш1 аграрп не лише рекламували свою продукцш, а й дшилися рецептами нацюнальних кухонь.
405
I тут виникае запитання. А як же була представлена там Украша, одна з найбшьших аграрних держав?
Прикро, що на тш м1жнароднш виставщ були лише стенди трьох украшських виробниюв. I ось що говорить директор приватного пщприемства «Галекс - Arpo» з Новоград-Волинського району, що на Житомирщиш, Олександр Ющенко. На цш виставщ, де нав1ть найвщсталш1 краши з гордютю представляють себе i свою продукщю, дуже гостро вщчуваеться сором за Украшу.
Дал1 bíh стверджуе. Подив1ться, он стоять Hami сусщи - поляки, словаки, угорщ та ÍHmi. Bcím im пршхати сюди i гщно показати cboi досягнення допомогли í'xhí держави, яю до того ж пщтримують cboi сшьгоспвиробниюв постшно. Для прикладу, 1тал1я щороку виплачуе фермеру, який займаеться оргашчним землеробством, близько тисяч1 евро на кожний гектар. Шмецький фермер чи просто сшьгоспвиробник отримуе вщ держави по 450 евро на гектар, польський - 250.
В Укра1ш ж про п1дтримку оргашчного землеробства i мови немае. У нас i доЫ не ухвалено закон, який сприяв би розвитку орган1чного землеробства.
У cbítí 37 млн. гектар1в уг1дь сертиф1кован1 як таю, де може вирощуватися еколопчно чиста продукщя. I ц1 площ1 продовжують зростати. На Фолклендських островах понад 53 вщсотюв ycix земель мають статус орган1чних, Австрй' - 18,5 вщсотка.
М1льйони гектар1в зашваються орган1чними культурами в Австралй, Кита!, Сврот, США. В Укра!н1 ж, яка е великою аграрного державою i мае третину cbítobhx чорнозем1в, ix всього-на-всього 280 тисяч гектар1в.
До pe4Í, фермер Олександр Ющенко приймае участь у Нюрберз1 на виставщ за сприяння Досл1дного шституту орган1чного с1льського господарства FiBL та програми Озес/SIPPO (Швейцар1я).
Фермер bípho ставить запитання. Чому ж жоден укра!нський посадовець не при!хав на виставку, аби подивитися, чим живе cbít i куди треба йти.
У рамках виставки «Б1оФах-2011» порушувалися так1 проблеми: «Чи нагодуе оргашчне с1льське господарство cbít?», «Чи можна це зробити без застосування пестицид1в, м1неральних добрив, гормон1в та шших надбань ¿нтенсивного виробництва?» i «Чи здатне воно захистити природу i кл1мат планети?».
У довгостроков1й перспектив! оргашчне сшьське господарство п1двищуе урожайшсть, продовольчу безпеку, сприяе збереженню здоров'я людей, захисту навколишнього середовища та бюрозмаптя, економному витрачанню енергетичних pecypciB. Його продукц1я зазвичай користуеться значно бшьшим попитом, н1ж традиц1йна, до того ж за не! дають вищу ц1ну.
Орган1чне аграрне виробництво сприяе сталому розвитку с1льських територш. Тож його приб1чники сповнен1 оптим1зму: воно врятуе людство в1д голоду, а планету - вщ парникового ефекту та деградац11.
Треба сказати, що цей оптим1зм мае пщ собою грунт. Усе б1льше людей у cbítí надають перевагу оргашчнш продукцй'. CBÍTOBnñ ринок opraHÍ4HHx харч1в
406
зростае р1к в р1к. На нього не вплинула нав1ть економ1чна криза 2008-2009 рр. Навпаки, у цей перюд св1тов1 продаж! оргашчно! продукци збшьшилися вдв1ч1 \ зросли до 55 мшьярд1в долар1в на р1к. Очкуеться, що ця сума незабаром подво1ться. У свт постшно зростае кшьюсть «оргашчних» кафе, ресторашв \ магазишв. Вщ чверт1 до третини жител1в США та Свропи користуються саме 1хшми послугами.
У багатьох кра!нах юнують спещальш урядов1 програми постачання чистих продукт1в харчування школам, дитсадкам, лжарням, будинкам пристарших та шшим закладам.
У сфер1 оргашчного сшьського господарства у свт працюе близько 1,8 млн. компанш та ферм, { виробництво оргашчних харч1в щороку збшьшуеться на 15 вщсотюв. Св1товим лщером за реал1защею та споживанням оргашчно! продукци е США.
В Сврош площа пщ оргашчними культурами останшм часом розширилася до 9 млн. гектар1в. А у Румуни вона збшьшилася останшми роками на 20 вщсотюв, в 1спани - на 18 вщсотюв, Чехи, Польщ1 та Франци - на 17. У Франци щомюяця з'являеться 300 нових оргашчних ферм. Лише у 2010 рощ обсяг реал1заци оргашчно! продукци Шмеччини зрю на 2 вщсотки { досягнув 5,9 мшьярд1в долар1в. В Австрали оргашчну продукщю споживають понад 60 вщсотюв с1мей. Незважаючи на вшни \ конфлжти, бурхливо розвиваеться оргашчне виробництво фрукт1в та спецш у Африщ.
Зростання оргашчного сектору на 30-50 вщсотюв оч1куеться у найближч1 роки у Кита!, де обсяги продажу ще! продукци сягнули 1,5 мшьярда долар1в на р1к. Зростае таке виробництво у Бразили. У найближч1 роки тут оч1куеться його збшьшення вдв1чг В оргашчному сектор1 1нди працюють 340 тисяч ферм, а щор1чний експорт оргашчних харч1в ¿з ще! краши сягнув 150 млн. долар1в. А що ж Украша?
Нажаль, про не! поки що говорять як про державу з великим, але не реал1зованим потенщалом розвитку оргашчного сектору.
У Сврош щор1чний обсяг споживання оргашчно! продукци на душу населения становить 120 Свро. У нашш, маеться на уваз1 украшськш статистищ, цей показник взагал1 ввдсутнш, бо ринок еколопчно чистих продукта харчування лише зароджуеться. В Укра1ш вистачае агроном1в, зоотехшюв, ветл1кар1в, шших фах1вщв, яю б володши методами оргашчного виробництва. Прикро вам нам за велику нашу аграрну державу.
Для вирощування \ виробництва еколопчно чисто! продукци зокрема, зернових, картопл1 та продукта тваринництва першочергову роль мае вщ1гравати оргашчне землеробство. Дшсно, у свт набувають усе бшьшо! популярное^ оргашчш продукти, тобто без х1ми, антибютиюв, стимулятор1в росту та шших штучних компонента, якими насичеш сучасш традицшш продукти харчування. Адже за останш 20 роюв у свт ринок тако! продукци зрю майже у 10 раз1в. У ряд1 кра1н частка оргашчних харч1в сягнула 40 вщсотюв вщ 1х загально! юлькостг На надежному р1вш !х виробництво у Швейцари,
407
Шмеччиш, Австри. В 4exii' вже 10 вщсотюв сшьськогосподарських угщь обробляються за екотехнолопями.
В Укра!ш ж ринок оргашчно! продукци - це поки що бия 10 млн. гривень. Це свщчення того, що справу зрушено з мертво! точки. Адже вже сьогодш маемо понад 121 сертифковане оргашчне господарство загальною площею 280 тисяч гектар1в. З'явилися i nepmi переробш пщприемства та магазини, яю торгують оргашчною продукщею. Ц1 новинки прозвучали в 2010 р. на фестивал1 карпатсько! кухш «Смачний Спас». BiH вщбувся в сел1 Спас, що в Коломийському райош на 1вано-Франювщиш, за пщтримки Швейцарського Дослщного шституту оргашчного сшьського господарства FiBL i став першою своерщною виставкою скромних досягнень оргашчного виробництва в Украшг
Село Спас недаремно було обрано мкцем проведения фестивалю. Адже воно поки що едине в нашш держав! отримало статус зони оргашчного виробництва. Процедуру сертифжаци одшею з перших в Укра!ш пройшли товари асощаци «Чиста флора», яку створив i очолюе мешканець села Спас Михайло Стовпюк. Зокрема, вш вважае, що «оргашчшсть» продукта починаеться з чистоти територи, на яюй вони виробляються. В нього д1е цех i3 виробництва 80 оргашчних дикоростучих лжарських рослин та гриб1в. 1х заготаля вщбуваеться вщповщно до европейських стандарта оргашчно! продукци. Готова продукщя продаеться не лише в Укра!ш, а й експортуеться у Литву, Латвш, Естонш, Молдову, Pociro, Канаду та США, Асощащя «Чиста флора» добиваеться сертифжаци усього perioHy як зони оргашчного виробництва. Адже тод1 можна буде вщправляти свою продукцш на експорт, отримуючи бшьше кошта, бо збут в Укра!ш дос1 залишаеться найбшьшою проблемою оргашчного виробництва, i це стримуе його розвиток.
Заслуговують на увагу здобутки родини Виноградових i3 Городенювського району 1вано-Франювщини. 1хне Ымейне господарство виробляе сертифжовану оргашчну картоплю, моркву, цибулю, буряки, гарбузи, кавуни, томати, кабачки, часник, петрушку, яру пшеницю, а також м'ясо птицг Попит на все це великий, каже господар Дмитро Виноградов.
Великий попит i на оргашчну молочну продукцш сшьськогосподарського товариства «Жива земля - Потутори», що у Бережанському райош на Тернопшьщиш. Молоко, яке вщповщае европейським стандартам, охоче купують дитячий санаторш, протитуберкульозний диспансер, вщвщувач1 мкцевих ринюв. С i такий приклад: компашя «Круп'яний д1м», яка виробляе орган1чн1 крупи i дае селянам за «оргашчшсть» зерна 30-вщсоткову нацшку. На жаль, таких покупщв в Укра!ш поки що обмаль, тож оргашчне зерно з Потутор1в доводиться часто згодувувати худобг Eap'epiB у цш надзвичайно важливш cnpaBi бшьш шж досить.
Щоб подолати перепони, на нашу думку, виробникам оргашчно! продукци варто б об'еднатися пщ одшею торгового маркою, створити структуру, яка б надавала доступш за цшою маркетингов1 послуги. I безумовно, вкрай необхщна державна пщтримка. Адже недопустимо, що до цього часу немае закону «Про оргашчне землеробство», який би дав змогу розробити в1тчизняш
408
нормативи I стандарта оргашчно! продукци. Мають бути дотаци в1тчизняним оргашчним сшьгоспвиробникам, без яких неможливий розвиток тако! вкрай необхщно! високозатратно! галузг Свросоюз, де найбшьш розвинуте оргашчне виробництво, щороку видшяе мшьйони евро на його пщтримку.
Варте уваги I таке. За останш роки попршуеться еколопчна безпека продукта харчування, зокрема, картопл1, хл1ба, овоч1в та шшо! продукци. Для вжиття заход1в у цьому плаш держава мае стимулювати виробництво високояюсно! конкурентоспроможно! продукци з використанням ресурсозбер1гаючих I еколопчно безпечних технологш Не кажучи про кшьккний I яккний б1к харчування, сьогодш понад 1 млрд. жител1в св1ту голодують, а це кожний сьомий вщ загально! кшькоси населения. Майже 1,3 млрд. не мають доступу нав1ть до яюсно! питно! води, майже 2,5 млрд. чолов1к живуть у жахливих саштарних умовах як наслщок, понад 6 тис. д1тей вмирае щоденно вщ хвороб, пов'язаних з неяюсною питною водою та незадовшьними саштарними умовами.
Проблема високояюсного харчування у свт зокрема, в нашш держав1 набувае дедал1 бшьшого значения з ряду причин. По-перше, штенсифжащя сшьськогосподарського виробництва призвела до використання р1зномаштних агрох1м1ката при вирощуванш сшьськогосподарських культур \ збер1ганш продукци. Наукою стверджуеться, що головним джерелом шкщливих речовин, яю надходять у сировину, е навколишне середовище. Проблема яюсного (здорового) харчування мае стати першочерговим завданням будь-яко! держави. Реал1защя Нацюнально! пол1тики яюсно1 продукци мае проводитись з урахуванням стану розвитку в1тчизняного ринку. Висока яюсть в1тчизняно! продукци сприятиме формуванню м1жнародного ¿мщжу Укра1ни.
На нашу думку, значне зростання виробництва високояккно! сшьськогосподарсько! продукци зокрема, картопл1 можливе за таких обставин, якщо:
- протягом ближчих кшькох роюв сформувати ефективну систему пщтримки украшського аграрного виробника вщповщно до вимог СОТ { СС;
- гармошзувати нацюнальш стандарта сшьськогосподарсько! продукци з1 стандартами найбшьш розвинених кра!н свпу;
- розробити I впровадити спещальну нацюнальну програму кредитування та шшу державну пщтримку високояюсно! сшьськогосподарсько! продукци та продукта харчування тощо.
Як школи на порядок денний мае стати оргашзащя навчання з проблем продовольчо! безпеки I якост! сшьськогосподарсько! продукци I продукта харчування на вшх р1внях державного управлшня й кер1вник1в I спещалкта пщприемств р1зних форм власностг Постала невщкладна потреба провести всеобуч ¿з цих важливих проблем ¿з тими, хто безпосередньо працюе на земл1, хто вирощуе I виробляе хл1б та картоплю, тваринницьку та шшу продукцш, хто забезпечуе вама видами продукта харчування населения Украши.
409
Л1тература
1. Саблук П.Т. Агропромислове виробництво Украши: Уроки 2008 1 шляхи забезиечения шновацшного розвитку / П.Т. Саблук, Ю.Ф. Мельник // Економка АПК. - 2009. - №1. - С.3-7.
2. Шпикуляк О.Г. 1нстиутци аграрного ринку: [монограф1я] / Шиикуляк О.Г. - Ки!в: ННЦ «1нститут аграрно! економки», 2009 . - с.
3. Баланси та споживання основних продукта харчування населения Украши. Статистичний зб1рник, 2009 року.
4. Кулаець М.М., Баб1енко М.Ф. 1 шшг 1нновац1йна д1яльшсть в агроиромисловому виробництв1 Укра!ни //Економка АПК - 2010. -№6. - С. 113119.
5. Мельник С.1., Кулаець М.М., Баб1енко М.Ф. 1 шшг 1нновац1йне забезиечення пщвищення родючост1 земель I иродовольчо! безпеки / Журнал «Наука 1 методика» МЫстерства аграрно! иол1тики Укра!ни. - №20,21. - С.32-43. - 2010.
Summary
Kulaets M.M.,1 Babienko M.F.,1 Chemeris V.A.2
1National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine 2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskij
INNOVATIVE REFLEKTION OF PRODUCTION ECOLOGICAL PURE ORGANIC PRODUCTS IN UKRAINE AND IN THE WORLD
In the article the main feature of reflection to stabilize and improvement food security and quality of foodstuf in Ukraine and in the world. Considering the role and impornance of organic farming in solvsin the probkem of food security providing,
Cmammx nadiumna dopedaKtyi 01.04.2011 p.
410
