CC BY
192
УДК 330.341.1
1НКЛЮЗИВН1 ШНОВАЦП В СИСТЕМ1 СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО
РОЗВИТКУ
Л.1. Федулова, д.е.н., професор
Кшвський нацгональний торговельно-економгчний унгверситет, Кшв, Украна
Федулова Л.1. Iнклюзивнi Шноваци в cucmeMi со^ально-eкономiчного розвитку.
У статт розглянуто теоретичш шдходи до розумшня сутност1 шклюзивно! модел1 розвитку економжи в сучасних умовах. ОбГрунтовано, що досягнення шклюзивного розвитку е ключовим завданням, що перебувае у центр1 уваги уряд1в багатьох кра!н, оскшьки високий р1вень нер1вност1 негативно позначаеться на добробут й економ1чному зростанш. Визначено особливост i роль шклюзивних шновацш в забезпеченш соцiально-економiчного розвитку. Розроблено концептуальну схему методологiчних засад iнклюзивних шновацш. Проаналiзовано умови формування iнклюзивного шституцшного середовища та iнклюзивних бiзнес-моделей для реалiзацil iнклюзивних iнновацiй та формування ринку шклюзивних товарiв i послуг. Розроблено пропозици щодо упровадження шклюзивних шновацш в економжу Укра!ни.
Ключовi слова: шклюзивний розвиток, iнклюзивнi шноваци, iнституцiйне середовище, бiзнес-моделi, економiчне зростання
Федулова Л.И. Инклюзивные инновации в системе социально-экономического развития.
В статье рассмотрены теоретические подходы к пониманию сущности инклюзивной модели развития экономики в современных условиях. Обосновано, что достижение инклюзивного развития является ключевой задачей, находящейся в центре внимания правительств многих стран, поскольку высокий уровень неравенства отрицательно отражается на благосостоянии и экономическом росте. Определены особенности и роль инклюзивных инноваций в обеспечении социально-экономического развития. Разработана концептуальная схема методологических основ инклюзивных инноваций. Проанализированы условия формирования инклюзивной институциональной среды и инклюзивных бизнес-моделей для реализации инклюзивных инноваций и формирования рынка соответствующих товаров и услуг. Разработаны предложения относительно внедрения инклюзивных инноваций в экономику Украины.
Ключевые слова: инклюзивное развитие, инклюзивные инновации, институциональная среда, бизнес-модели, экономический рост
Fedulova L.I. Inclusive innovation in the socio-economic development.
The article considers theoretical approaches to understanding the essence of an inclusive model of economy development in modern conditions. It is proved that achieving inclusive development is a key task that is the focus of many governments, as high levels of inequality negatively affects well-being and economic growth. The features and the role of inclusive innovation in promoting socio-economic development are defined. Author developed a conceptual scheme of the methodological foundations of inclusive innovations. Conditions for the formation of an inclusive institutional environment and inclusive business models for the implementation of inclusive innovation and the formation of the market inclusive of goods and services are analyzed. Proposals for the implementation of inclusive innovations in the Ukrainian economy have made.
Keywords: inclusive development, inclusive innovation, institutional environment, business models, economic growth
Сьогодш визнаним та доведеним фактом е те, що ключова мета шновацш -економ1чне зростання й посилення суспшьно-економ1чного розвитку. Однак, як показуе практика, за певних умов шноваци можуть також обумовлювати сощальну нер1вшсть та 1золящю. У цьому контекст при анал1з1 процеав сощально-економ1чного розвитку варто виокремити важливу роль впровадження шновацш, спрямованих на забезпечення р1вних можливостей i доступносп результапв технолопчного прогресу, причому не тшьки в рамках piзних сощальних верств населения, але також i в piзних гeoгpафiчних репонах. Саме тому все бшьш актуальним в тдходах щодо вибору моделей eкoнoмiчнoгo розвитку та в полггичних настановах мiжнаpoдних оргашзацш i окремих краш постае питання про «шклюзивш» шноваци та шновацшш продукта, спрямоваш на пoлiпшeння добробуту малозабезпечених i маргшальних груп населення, зокрема, з пoзицiй 1хнього доступу до основних державних послуг (освгти, шфраструктури, охорони здоров'я).
Амалiз останшх дослiджень та публiкацiй
Посилення дифузп сучасних знань i тeхнoлoгiй, пожвавлення пiдпpиемницькoï актив-нoстi на зростаючих ринках вимагають нових piшeнь у полттищ, що враховують спeцифiку шновацшних тpаектopiй розвитку у бiдних крашах i на ринках, що розвиваються. Стpатeгiчнi iннoвацiйнi тpаектopiï' дoслiдники пов'язують з поняттям iнклюзивнoï' дiяльнoстi та розвитку. Так, дослщженням сутнoстi шклюзивного розвитку присвячеш пpацi переважно закордонних вчених: Асмоглоу Д., Робшсона Д. [1-2], Райнерта Е.С. [3], Голандера С., Болшга Р. [4], Подеста Дж. [5], Бедоса З.М. [6], Дуфло Е. [7]. Серед украшських наукoвцiв заслуговують на увагу наукoвi пpацi Затонацько1 Т.Г. [8], Тараненко 1.В. [9].
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Розкриття сутносп iнклюзивних iннoвацiй у вiтчизнянiй науковш думцi не пoмiчeнo. Важли-вють poзумiння iнклюзивних iннoвацiй для Украши важливо в наступних аспектах. З одного боку, необхщне усвiдoмлeння особливостей рин-к1в краш, що розвиваються, при peалiзацiï про-дукцiï й послуг (багатовекторшсть мiжнаpoднoï
економiчно! полiтики). З шшого боку, важливо забезпечити залучешсть в iнновацiйнi процеси усiх репошв кра!ни, рушiйних сил особистостi, що обмежуе iнновацiйний розвиток кра!ни, зреаль зувати величезний креативний ресурс укра!нсь-кого суспiльства. I, звичайно, на державному рiвнi - це пошук i стимулювання нових джерел забез-печення соцiального розвитку, що е ключовою проблемою державно! економiчно! полтики.
Метою статтi е розгляд теоретичних пiдходiв до феномену шклюзивно! моделi розвитку економiки та визначення особливостей i ролi iнклюзивних iнновацiй в його забезпеченш Виклад основного матерiалу дослiдження
Положення та принципи неокласично! моделi економiчного зростання, що розглядае нагромадження знань i науково-технологiчний прогрес, як единий спосiб досягнення довгострокового розвитку та визнае ендогеннiсть нагромадження катталу, знань i людського катталу, актуальнi й сьогоднi. Про це сввдчить обраний курс держав на забезпечення сталого розвитку, що посилюе роль шновацш Проте й до цього часу одшею iз складних, i до того найбiльш дискусiйних проблем розвинених економш е проблема так звано! секулярно!, тобто <^чно!» стагнацп [10]. 1снування уже в наш час «провалiв» в системi охорони здоров'я в багатьох кра!нах, проблеми соцiально! iнтеграцi! й екологiчних ризишв, обмеження в доступi до товарiв i послуг характеризують нездатнiсть ринково! економiки вирiшувати ключовi соцiальнi проблеми.
Здшснений аналiз основних дисфункцiй, бар'ерiв i загроз, що заважають ефективно формувати сучасну економiчну полiтику кра!н й пiдприемств, на думку Е. Мончиньсько! [10] проявляеться в маргiналiзацi! довгострокового прогнозування й культури стратепчного мислення. Найбiльш яскравим проявом зазначеного автор вважае поширення короткострокового, фiнансового спекулятивного iнвестування, обумовленого «цившзацшним переломом, що вiдбуваеться у свт й проявляеться в скороченнi iндустрiально! цивiлiзацi! на користь ново!, пов'язано! з так званою третьою промисловою революцiею, що в результатi веде, зокрема, до непристосованосп економiчних механiзмiв, регуляторiв i прiоритетiв до змшних цивiлiзацiйних вимог. Одним iз проявiв цiе! непристосованостi е економiчне зростання, що слабшае, i дисфункцi! в сощальнш сферi, що пов'язано, зокрема, з дисфункщями в сферi шновацш» [11]. А вщомий економiст Р^ардо Хаусманн зазначае, що «незбалансованiсть економiчного зростання стала досить серйозною проблемою, осшльки значна частина населення не приймае участi у зростаннi глобального ВВП, що робить його нестшким... Якщо ми не знаемо, як змусити економiку зростати, отже, ми не знаемо, як змусити !! зростати шклюзивним i стiйким шляхом. 1нклюзивне економiчне зростання
забезпечуе стабшьне й довгострокове полiпшення життя ycix верств населення, що стимулюе прискорення зростання ВВП» [11]. Отже, шклюзивний розвиток сьогоднi пропонуеться як деяка панацея розв'язання складних сошально-економiчних завдань, що стоять перед урядами не лише бщних кра!н, але й тих, що вважаються економiчно розвинутими.
Економiчна сyтнiсть самого поняття «шклюзивносп» найбiльш повно розглядаеться в роботах вже згаданих нами вщомих сучасних економiстiв - Робiнсона й Ейсемоглу: inclusive -це залучення до процесу yсiх, без вщмшностей i обмежень [2]. На думку укра!нських вчених Базилюк А.В. та Жулин О.В., iнклюзiя полягае у адаптацп системи до потреб людини. «Концепшя iнклюзивного розвитку передбачае, що кожен суб'ект економiки е важливим, yнiкальним, цiнним для сyспiльства i мае можливостi, щоб задовольнити сво! потреби» [12]. Отже, в узагальненому розумшш iнклюзивний (вiд англ. Inclusiveness - залучешсть) е новишм трактуванням сучасного розвитку, сyтнiсть якого полягае в необхщносп посилення залучення до виршення проблем розвитку yсiх верств населення, а також зростання залученосп до розвитку уах територiй.
Досягнення шклюзивного розвитку е ключовим завданням, що перебувае у центр! уваги yрядiв багатьох кра!н, оск1льки високий рiвень нерiвностi негативно позначаеться на добробуп й економiчномy зростаннi. Так, у доповщ ООН «Забезпечення стiйкого прогресу людства: зменшення вразливостi й формування життестiйкостi» за 2014 рiк зазначаеться, що 2,2 млрд. людей в свт живуть за/або в меж! бщносп [13]. За оцiнками Свггового банку на 2015 рш 12% жителiв планети жило в бщностц майже 1 млрд. чол. живе менш шж на 1,25 долара США в день [14]. Бшьше мшьярда людей у свт не мають доступу до чисто! води, 1,6 мшьярда (на 2015 - 1,4) - до електрики й 5,4 - до 1нтернету; 2,5 млрд. чол. не мають рахуншв у фшансових установах. Таким чином, при дом!нуючш моделi економiчного розвитку зростае нерiвнiсть, абсолютна бщшсть не знижуеться (за винятком Китаю), у значно! частки населення не вiдбyваеться полшшення добробуту. З дослiджень також випливае, що глибош нерiвностi являють собою загрозу не тшьки для шновацш, але й для ринково! демократп, суспшьно! дов!ри й вшьноринково! системи капiталiзмy [15].
В той же час, дослщження особливостей спо-живачiв iнновацiй у кра!нах з низьким i середнiм рiвнем доход!в обмежеш. Переважна бшьшють iнновацiй у цих кра!нах вщноситься до iнновацiй, заснованих на пропозицп, а не на попит! [16]. Одшею !з причин зазначеного е значний розрив, що юнуе в розумшш природи структури попиту на шновацп у даних кра!нах [17].
Дослщження [18] i [19] вказують на те, що теор!я шновацш в сучасному трактуванш
HegocTaTHbo Bigo6pa®ae npo6neMH 3pocrawHHx eKOHOMÎR. 3oKpeMa, Ha npuKnagi nonb^i, po3rnagaeTbca bhkihk hobhx gin, aKuH Mae gBa acneKTH. no-nepme, BiH noB'a3aHHH 3 Heo6xigmcTM Hagony®HTH 3ani3HeHHa b iHBecrH^ax b HayKoBo-gocnigHiH c$epi (R&D), a no-gpyre, 3 Heo6xigHic™ cnpaMoBaHoro nocuneHHa Ha co^anbHo-eKoHoMM-hhh go6po6yr pa^oHanbHoro BnpoBag®eHHa 3HaHHeBHx pecypciB, gocrynHHx y rno6anbHoMy MacmTaöi [15]. Ta Bee ®, 3a gaHHMH iHmoro gocnig®eHHa, y 6igHoro HaceneHHa ieHye noTeH^an y c$epi cno®HBaHHa, Bupo6HHnrBa iHHoBa^H i nignpueMHH^Koï gianbHocri, skhh npaKTHHHo He BHKopHCToByeTbea [20]. iHHoBa^ï Bee nacrime cnpuHMaMTbca aK KnranoBi ^aKTopu gna BupimeHHa eKonorinHux npo6neM, TaKHx aK o6Me®eHHa rno6a-nbHoro noTenniHHa H rno6anbHHx BHKugiB napHHKo-BHx ra3iB b aTMoc^epy, a TaKo® 36epe®eHHa 6ionoriHHoï po3MaÏTocTi mnaxoM BnpoBag®eHHa hobhx TexHonoriH i 3giHcHeHHa HeTexHonorinHux iHHoBa^H. ToMy GBponeHcbKa CrpaTeria go 2020 p. (GBpona 2020) cnpaMoBaHa Ha po3bhtok iHTeneKTya-nbHoro, cranoro, iHKnM3HBHoro 3pocraHHa [21], a OECP peani3ye npoeKT «3HaHHa H iHHoBa^ï gna iHKnM3HBHoro 3pocTaHHa», y aKoMy BMi^yeTbca aHani3 BnnHBy iHHoBa^H, a TaKo® noniTHKH b rany3i iHHoBa^H Ha iHKnM3HBHe 3pocTaHHa. Pe3ynbTaTH 3a3HaneHoro npoeKTy nocTiHHo npe3emyraTbca Ha Mi®HapogHHx KoH^epeH^ax 3 npo6neM iHKnM3HBHoro po3BHTKy [22].
B ocTaHHi poKH y Mi®HapogHux gocnig®eHHax Bee aKTHBHime BHKopHcroByeTbca TepMiH «iHKnM3HBHi iHHoBa^ï» [23-24], ^o o3Hanae iHHo-Ba^ï, CTBopeHi gna pi3HHx (aK npaBHno, 6igHHx) rpyn HaceneHHa H, ^o nepeg6anae 3anyHemcrb BHpo6HHKÎB y CTBopeHHa iHHoBa^HHHx npogyKTiB i TexHonoriH 3 BpaxyBaHHaM oco6nHBocreH phhkîb 6igHHx KpaÏH. TaKi iннoвaцiï' cnpaMoBaHi Ha nogo-naHHa po3'egHaHocTi eKoHoMMHoro 3pocTaHHa H
co^anbHo-eKoHoMiHHoro po3BHTKy. CBiToBHH 6aHK BKnagae b noHaTTa «iHKnM3HBHi iHHoBa^ï» «ctbo-peHHa 3HaHb i 3ycunna no ïxHiH peani3a^ï y BHrnagi npogyKTiB i nocnyr, aKi HaH6inbm aKTyanbHi gna noTpe6 6igHHx» [25].
Cnig 3a3HaHHTH, ^o y 6inbmocri BHnagKiB iHKnM3HBHi iннoвaцiï noB'a3yMTb 3 noHaTTaM «frugal innovations» («CKpoMHi iHHoBa^ï»), aKi cnpaMoBaHi Ha 3ano6iraHHa HenoTpi6HHx ^yHKqiH BHcoKoTexHonorinHHx npogyKTiB, po3po6neHHx gna pHHKiB 3 bhcokhm piBHeM goxogiB [26], [23]. TaKi HoBi Mogeni iHHoBa^H 6ynu 3agyMaHi aK «iннoвaцiï gna rpyn HaceneHHa 3 HH3bKHM i cepegHiM piBHaMH goxogiB, KpaïH, ^o po3BHBawTbca, Ta KpaïH 3 nepexigHora eKoHoMiKora». 3a o3HaKora Tuny a6o g®epena iHHoBa^H - цe TaK 3BaHi «nocTynoBi iннoвaцiï», 3acHoBaHi Ha 3aKopgoHHHx TexHonoriax i/a6o 3HaHHax мicцeвнх oco6nHBocTeH, Tpagu^HHHx 3HaHHax, c^opMoBaHHx «b cuny Heo6xigHocTi».
lHKnM3HBHi iннoвaцiï Mo®Ha TaKo® BigHecTH TaKo® go HeTexHonorinHux iHHoBa^H -pi3HoMaHiTHHx цinecпpaмoвaннх 3MiH b cucreMi ynpaBniHHa KoMnaHiaMH, aKi Bigo6pa®aMTb aK
$opMH H cnoco6u opram3a^ï ynpaBniHHa ycepegHHi KoMnaHiï, TaK i cnoco6u H MexaHi3MH B3aeMogiï KoMnaHiï i3 3oBHimHiM cepegoBH^eM 6i3Hecy. A®e-penaMH 6inbmocTi HeTexHonorinHux iHHoBa^H BHCTynawTb npaKTHKa 6i3Hecy, gocBig KoMnaHiH, aKi 3Mornu goMorTuca cTiHKoï KoHKypeHTHoï nepeBaru. 3 BpaxyBaHHaM nono®eHb кoнцeпцiï BigKpnrax iHHoBa^H BigKpuTi HeTexHonorinm iннoвaцiï' po3r-nagaMTbca aK cnoci6 oптнмiзaцiï H ygocKoHanra-BaHHa ynpaBniHcbKHx i opram3a^HHHx пpoцeciв, a TaKo® B3aeMogiï i3 3oBHimHiM cepegoBH^eM.
Ha BigMiHy Big co^anbHHx iHHoBa^H (aHrn. social innovation) - 3MiH b co^anbHiH c$epi, aKi 3anonaTKoByMTbca Ha HoBiTHix 3HaHHax Ta ynpoBag®eHHi HoBiTHix coцianbннх TexHonoriH H cnpaMoBaHi Ha noninmeHHa aKocri ®htts HaceneHHa KpaïHH 3 BpaxyBaHHaM neBHHx Horo rpyn Ta oco6ucTicHHx aKocTeH cno®HBaniB coцianbннx nocnyr [27], iHKnM3HBHi iннoвaцiï' nepeg6anaMTb, HacaMnepeg, imerpa^w He3axu^eHHx Ta MapriHanbHHx rpyn HaceneHHa b pi3Hi cTagiï iннoвaцiннoгo npo^cy. KpiM Toro, noMipHi a6o iHKnM3HBHi iннoвaцiï, aKi Ha6araTo gemeBmi i e cnpo^eHHMH BapiaHTaMH icHyronux ToBapiB, gonoMaraMTb 3MeHmuTH BigMiHHocTi y piBHi ®HTTa coцianbннx rpyn. Ha gogaTOK go iннoвaцiн, cnpaMoBaHHx Ha BupimeHHa npo6neMH coцianbнoгo po3mapyBaHHa, npu peani3a^ï iHKnM3HBHux iннoвaцiн BHHHKaMTb coцianbнi BHrogu 3a paxyHoK cTBopeHHa Mo®nuBocTeH gna npa^BnamTyBaHHa i BupimeHHa KoHKpeTHHx npo6neM, ^o cToaTb nepeg Mano3a6e3neneHHMH rpynaMH HaceneHHa.
B aKocTi HaH6inbm BigoMHx npuKnagiB iHKnM3H-bhhx iннoвaцiн cnig Ha3BaTH Цeнтpн KoneKTHBHoro iHTepHeT-gocTyny, nporpaMH nigBH^eHHa KoMn'MTepHoï rpaMoTHocTi i mobhhx HaBunoK; nigT-puMKa MacoBoro Manoro 6i3Hecy H iннoвaцiннoгo пigпpнeмннцтвa, ^o po3BHBae HeTexHonorinHi iннoвaцiï (3oKpeMa, MiKpo^iHaHcyBaHHa); e$eK-THBHe cnpHaHHa 6e3po6iTHHM rpoMagaHaM y nomyKy po6oTH Ha ocHoBi 3aco6iB IKT (y t.h. Ha Manux iннoвaцiнннx nignpueMcTBax); nigBH^eHHa gocTynHocTi gep®nocnyr (y t.h. gna Bpa3nHBux rpyn rpoMagaH); cy6cugyBaHHa Mo6inbHoro 3B'a3Ky H mupoKononocHoro iHTepHeTy y genpecuBHHx perioHax Ta iHme.
Y3aranbHeHHa TeopeTHKo-MeToguHHux nigxogiB go BH3HaneHHa cyTHocri iHKnM3HBHux iннoвaцiн, go3Bonunu HaM po3po6uTH ïx MeTogonorinHi 3acagH (pHc. 1).
Po3rnag hobhx nigxogiB b iннoвaцiннoï noni-тнцi, ^o BHKopucToByMTbca y cBiTi, Mae Ba®nHBe 3HaneHHa gna YKpaïHH, ocKinbKH co^anbHHH acneKT iннoвaцiннoгo po3BHTKy y BiTHH3HaHin пpaктнцi e HegocTaTHbo gocnig®eHHM. Cna6KicTb BHyTpim-Hboro iннoвaцiннoгo пoтeнцiany crBopwe ®opcTKi 6ap'epu y eKoHoMinHoMy po3BHTKy Ta nigBH^ye pu3HK npucKopeHoro BH^epnaHHa HaaBHHx gpaHBepiB eKoHoMinHoro 3pocTaHHa. TaK, 3a gaHHMH Мiнcoцпoniтнкн b YKpaïHi npo®HBae 2,8 MnH. rpoMagaH 3 iHBanigrncrw, y ToMy nucni neHcinHoro BiKy. I nume 37% oci6 пpaцeзgaтнoгo BiKy e
офщшно влаштованими; пенсюнери на 1.01.2016 р. складали 12,3 млн. чол.; валовий вну-тршнш продукт (ВВП) (2012 рш) складав 176,308 млрд. дол. США в поточних цшах, або 3870 дол. США на душу населення (за рисою бщносп, що вщповщно до стандарпв Оргашзаци Об'еднаних Нацш встановлена на р!вш 5 долар!в на день, у нашш кра!ш проживае близько 80% населення); р!вень безробитя за методолопею М!жнародно! оргашзаци прац (в середньому у 2012 рощ) складав 7,5% у вод 15-70 рошв [28], а на початок 2016 року склав 9%, при цьому р!вень безробитя серед молод! до 25 рошв вирю майже до 23%.
В Укра!ш бщняками офщшно вважаються люди, як мають прибуток менше 75% середнього прожиткового мшмуму, отже зпдно статистичних даних, таких у нашш кра!ш нал!чуеться бшьше 11 млн. чол., або 28% вщ усього населення. За офщшним даними, чисельшсть зайнятого населення в Укра!ш на шнець 2015 року склала 16,5 млн. чоловш, а безробпних нал!чувалося 1,638 млн. чоловш. Суттевий сегмент для необхвдносп реал!зацл полпики шклюзивного розвитку й, вщповщно, упровадження шклюзивних шновацш займае сшьське населення, яке в Укра!ш у 2015 рощ складало 13,2 млн. чол.
Одшею !з ключових складових шновацшного потенщалу в Укра!ш можуть бути амейш фер-мерськ господарства, як1 в багатьох кра!нах е основою тдвищення загального добробуту знач-но! частки населення. Зокрема, у доповщ Про стан справ в галуз! продовольства й сшьського господарства: 29 1нновацп в амейних фермерських господарствах [29] тдкреслюеться, що амейш фермерськ1 господарства не повинш розглядатися як перешкода на шляху до забезпе-чення довгостроково! глобально! продовольчо! безпеки, скороченню масштаб!в зубож1ння в сшь-ських районах i досягнення еколопчно! стшкосп, а скорше як складова розв'язання згаданих вище завдань. У цьому контекст!, сприяння шновашям у амейних фермерських господарствах стае першо-черговим завданням для державних i полпичних д!яч!в в усьому свт, включаючи кра!ни регюну Свропи (Центрально! й Схщно!) й Центрально! Аз!! (EECA). Зокрема, серед заход!в, щодо вирь шення питання про необхщшсть широкого залу-чення й учасп амейних фермерських господарств, що належать др!бним землевласникам, жшкам i знедоленим або марпнальним групам населення пропонуються наступш: актив!зувати зусилля державного сектора, спрямоваш на сприяння шновашям у амейних фермерських господарствах; кра!нам варто залучати амейш фермерськ господарства до визначення програм дослщжень i до учасп в спшьних дослщженнях для того, щоб дослщження бшьшою м!рою вщпо-вщали потребам фермер!в; з метою сприяння шноващям урядам варто концентрувати сво! зусилля як на фермерах, що показують найкращ! показники й розробляють сво! власш шновацп, так i на фермерах, показники д!яльносп яких е
середшми i як1 для розвитку свого б!знесу впрова-джують юнуюч! технолог!! й використовують наявний передовий досвщ [30].
Важливим питанням у здшсненш шклюзивних шновацш е створення вщповщних шклюзивних економ!чних шститупв, як1 сприяють i заохочують участь великих мас людей у р!зних видах економ!чно! д!яльносп, що приносять найкраще використання !хшх таланпв i майстер-носп й надають можливють !ндивщам робити той виб!р, який вони бажають. 1нклюзивш шститути сприяють формуванню шституцшного середо-вища за обов'язково! учасп представник1в науки i освпи. шновацшних шдприемшв, спроможних генерувати шклюзивш шновацп, й вщповщного правового поля, яке регламентуе права власносп, захист штелектуально! власносп, контрактш умови здшснення шклюзивно! д!яльносп.
З економ!чно! точки зору, важливим аспектом розробки та реал!зацп сучасних шклюзивних шновацш за умови наявносп вщповщних шститупв е виб!р та формування шклюзивно! б!знес-модел! (англ. inclusive business model) -економ!чно доцшьно! схеми ведення тдприемницько! д!яльносп, що включае бщних як споживач!в, покупшв, прашвнишв, виробнишв i шдприемшв на вах етапах ланцюжка створення додано! вартосп, забезпечуючи взаемовипдний розвиток для вах !! учасник1в [31]. Серед переваг шклюзивних б!знес-моделей не тшьки безпосереднш прибуток i тдвищення доход!в.
Для б!знесу - це розвиток шновацшних тдхо-д!в, розширення ринку, змщнення систем поста-чання. Для бщних - тдвищення продуктивносп, стшкий дохщ, розширення можливостей, сприяння полшшенню життя i досягненню кра!нами Цшей розвитку тисячор!ччя (ЦРТ) шляхом забезпечення основних потреб, надаючи бщним можливост! для тдвищення доход!в i знаходження контролю над сво!м життям.
Проте, узагальнений досвщ показуе, що !сн^-ють основш проблеми у ц!й сфер!: обмежена шформашя про ринки, неефективне регулювання, нерозвинена !нфраструктура, нестача знань i дос-в!ду, обмежений доступ до фшансових продукт!в i послуг. Тому багато компанш досягають усп!ху на так званих «бщних ринках», використовуючи творчий шдхщ до подолання перешкод: адапташя товар!в i послуг; швестицп в подолання бар'ер!в на ринку; максимальне використання сильних стор!н бщних; об'еднання ресурс!в i досв!ду з аналопчними орган!зац1ями; д!алог з урядом з питань розробки ексклюзивно! политики. Зокрема, серед поширених сьогодн! шструменпв роботи на !нклюзивних ринках е розробка карт розвитку риншв, що допомагають знайти нов! можливост!, вщображаючи доступ до водопостачання, кредитування, електрики або послуг телефонного зв'язку. Вони пропонують в!зуальний огляд потенц!йних риншв i супроводжуються !нформац!ею про структуру риншв, включаючи дан! про постачальнишв р!зних товар!в i послуг.
Принципи здшснення
— дoступнiсть;
— саморегулювання;
— дoвipа;
— пpoзopiсть дiяльнoстi;
— iнтeгpацiя пoтeнцiалiв,
— захищешсть власнoстi.
— багатopiвнeвiсть
Ыклюзивш тновацй (II) - ствopeння й виведення на pmoK нoвих якiсних пpoдуктiв абo пoслуг, якi poзpoблeнi для
й/абo тими, хтo пoзбавлeний T^oro piвня життя (напpиклад, для oü6 з низькими дoхoдами, людей з швалщшстю, мiгpантiв, пeнсioнepiв та шших).
Мета II - eкoнoмiчнe зpoстання на oснoвi_пoлiпшeння_юнування
«виключених» гpуп людей, забезпечення ïx бiльш пoвнoцiннe включення в життя сустльства. Освoeння нoвиx
тexнoлoгiчниx напpямiв; збepeжeння та peалiзацiя наукoвo-тexнoлoгiчнoгo
пoтeнцiалу
Передумови
вплив стpуктуp;
бiзнeс-
— iдeнтифiкoванe сepeдoвищe;
— iннoвацiйнo-тexнoлoгiчна iнфpастpуктуpа;
— вiдсутнiсть бюpoкpатiï;
— oпpацьoванe пpавoвe пoлe;
пoлiтична
кepiвництва
дepжави.
Ыклюзивне тституцшне середовище
Методи сприяння
— мiжнаpoднi пpoгpами;
— iнiцiативи з пiдбopу паpтнepiв;
— фiнансування пiдпpиeмницьк их iнiцiатив;
— фiнансування кластepниx пpoeктiв;
— дepж-замoвлeння
Державш служби, органи мкцевого самоврядування, неурядовi оргатзацп, б1знес та т.
шклюзивш бiзнeс-мoдeлi
маpгiнальнi гpупи населення
гeнepування iдeй
сepвiснi opганiзацil
пiдпpиeмницькi стpуктуpи
фopмування пpoсування
пoпиту тoваpiв
iнфpастpуктуpа
opганiзацiя виpoбництва
Способи координаци
— гopизoнтальна
мepeжа;
— pинкoвi мexанiзми;
— сoцiальна взаeмoдiя;
— аутсopсинг;
— сучасний iнтepфeйс,
— сoцiальнi мepeжi.
Стратег1чт карти розвитку тклюзивног тновацшног д1яльностг
адаптацiя тoваpiв i пoслуг на бiдниx pинкаx iз застoсуванням 1КТ peстpуктуpизацiя i спpoщeння бiзнeс-пpoцeсiв iнвeстицiï для пoдoлання баp'epiв iнклюзивнoгo poзвитку poзвитoк бiзнeсу на oснoвi сoцiальниx мepeж
Механизм: peалiзацiя пpoгpам iнтeгpацiï вpазливиx ^уп населення в iннoвацiйнi пpoцeси
Методично-правова база
Рис. 1. Мeтoдoлoгiчнi засади шклюзиЕнт iннoвацiй
Джерело: Власна розробка автора
Приклади !нклюзивних б!знес-моделей, що сприяють досягненню ЦРТ: у Колумб!! компан!я Juan Valdez пропонуе високий i стшкий дох!д б!льш н!ж 500 000 виробникам кави; у Кита! компан!я Tsinghua Tongfang поставляе в с!льсьш райони комп'ютери !з програмним забезпеченням для дистанц!йно! осв!ти в початков!й i середн!й школ!, а також для вивчення мов малих народностей; у Сенегал! медична орган!зац!я Pesinet надае проф!лактичн! послуги по мониторингу здоров'я д!тей з б!дних родин молодше п'яти рошв (наприклад, у пер!од з 2002 до 2005 р. р!вень дитячо! смертност! знизився на бшьш н!ж 90 в!дсотшв, в 2005 р. - з 120 народжень до 8 на 1 000 немовлят); у Кабо Дельгадо (Мозамб!к) поставки зр!дженого нафтового газу компан!ею VidaGas забезпечуе стерильн!сть медичних !нструмент!в, що використовуються при пологах; у Танзан!! текстильна компашя A to Z Textiles пропонуе доступн! i довгов!чн! оброблен! !нсектицидом мосштн! атки для л!жок, яш перешкоджають поширенню маляр!! й забезпечили зниження р!вня смертност! на 50%; у Касабланц! (Марокко) компан!я Lydec забезпечила значне п!двищення частки жител!в, що мають доступ до води й електрики; на Фшпп!нах компашя Smart, мережа яко! покривае 99 в!дсотшв населення кра!ни, робить доступш послуги телефонного зв'язку по картах передоплати й пропонуе спрощений вар!ант оплати послуг шляхом в!дправлення смс-пов!домлень [30]. Зазначен! приклади допоможуть в1тчизняному б1знесу у пошуку ршень на основ1 досв1ду компан1й i опису усп1шних б1знес-моделей за участю б1дних.
Як показуе практика в шших кра!нах [32], розвиток проекпв 1нклюзивного ринку включае велику шльшсть малозабезпеченого населення як виробник1в, малих шдприемшв, кл1ент1в i споживач1в.
Розвиток шклюзивних ринков в Укра!н1 мае бути важливим кроком у реал1зацп ц1л1сно! концепцИ системи соц1ального захисту населення, акцептовано! на зниженн1 сошальних ризик1в для незаможних i уразливих верств населення, на створення умов для скорочення
малозабезпеченост1, сприяти у формуванш активно! пол!тики зайнятост! й скорочення
безроб!ття, включаючи: а) оргашзащю сусп!льних роб!т, б) розвиток автоматизовано! системи !нформац!! з локальних ринк!в прац!, насамперед по банку ваканс!й, ! орган!зац!ю обм!ну !нформац!ею, хоча б в межах сус!дн!х адм!н!стративних район!в, в) профес!йну п!дготовку й перетдготовку незайнятих на основ! тристоронн!х договор!в м!ж службами зайнятост!, роботодавцями й навчальними закладами та !н. Для цього необх!дно розглядати !нклюзивн! б!знес-модел! як елемент загально! д!лово! стратег!!, спрямовано! на залучення уразливих верств населення в д!лову д!яльн!сть у р!зних галузях нац!онального господарства. Висновки
1нновац!! е ключовим джерелом економ!чного зростання й сталого розвитку, однак практика показуе, що сучасний розвиток носить нер!вном!рний характер. Швидко зростаюч! економ!ки низки кра!н все част!ше з!штовхуються з поглибленням соц!ально-економ!чного нер!вност!. Ц! тенденц!! зб!льшують проблеми соц!ально! !золяц!! в процес! розвитку. У цьому зв'язку в економ!чн!й л!тератур! розглядаються поняття !нклюзивного зростання, !нклюзивних !нновац!й ! !нклюзивного б!знесу.
Основною метою будь-якого !нклюзивного проекту повинно бути залучення уразливих верств населення в роботу, !нтеграц!я молод!, ж!нок, людей з !нвал!дн!стю, людей похилого в!ку в ринок прац!, надання !м можливост! одержання соц!ально! й економ!чно! вигоди в!д участ! в проектах. Розвиток шклюзивних риншв в Укра!н! може стати важливим напрямком у забезпеченн! зайнятост! й скороченн! безроб!ття серед малозабезпеченого населення.
В подальшому необх!дн! досл!дження й розробки щодо !нновац!йно! пол!тики нового покол!ння, яка повинна посилити механ!зми горизонтально! координац!! м!ж органами влади у вс!х сферах державно! пол!тики (осв!тньо!, науково!, технолог!чно!, соц!ально!, молод!жно!, промислово! й !н.). Потр!бн! досл!дницьк1 зусилля у напрям! оц!нки ефективност! заход!в !нновац!йно! пол!тики й адаптац!! передового европейського досв!ду використання !нклюзивних !нновац!й, особливо на рег!ональному р!вн!.
Abstract
The author substantiates the idea that the analysis of processes of socio-economic development should highlight the importance of innovation, aimed at ensuring equal opportunities and availability of technological progress results within different social strata and different geographical regions.
Theoretical approaches to understanding the essence of an inclusive model of development of economy in modern conditions have made, also have proved that achieving inclusive development is a key task that is the focus of many governments, as high levels of inequality negatively affects well-being and economic growth.
Research results show that after all known international ratings intellectual potential of Ukraine is at high level, however absent role of the state in creation of environment for his realization in quality the key innovative factor of socio-economic development of country.
The features and the role of inclusive innovation in promoting socio-economic development have identified. On the basis of the type or sources of innovation - so-called "incremental innovations" based on foreign
technology and/or local knowledge, traditional knowledge generated "out of necessity". They can be applied also to non-technological innovation. The author developed a conceptual scheme of the methodological foundations of inclusive innovations.
The author analyzed conditions for the formation of an inclusive institutional environment and inclusive business models for the implementation of inclusive innovation and the formation of the market inclusive of goods and services. Proposals for the implementation of inclusive innovations in the Ukrainian economy, which should be an important step in the implementation of the holistic concept of the system of social protection of the population, focused on reducing social risks for poor and vulnerable groups, creating conditions to reduce poverty, promote active employment policies and reduction of unemployment.
JEL Classification: M10, L81.
Список л^ератури:
1. Acemoglu, Daron, Davide Cantoni, Simon Johnson, and James A. Robinson (2010). From Ancien Rеgime to Capitalism: The Spread of the French Revolution as a Natural Experiment. In Jared Diamond and James A. Robinson, eds. Natural Experiments in History. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.
2. Acemoglu, Daron. Why nations fail: the origins of power, prosperity, and poverty / Daron Acemoglu, James A. Robinson. - New York Crown Publishing Group, 2012. - 544 р.
3. Erik S. Reinert (2007). How Rich Countries Got Rich ... and Why Poor Countries Stay Poor, London: Constable.
4. Saskia Hollander, Rojan Bolling. Practice, don't preach: getting serious about inclusive development. -[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.thebrokeronline.eu.
5. Podesta J. Inclusive Economic Growth: Increasing Connectivity, Expanding Opportunity, and Reducing Vulnerability. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.americanprogress.org/issues/ economy/report/2013/02/07.
6. Зет Мштон Бедос. Для багатших i для бщтших. Зростання нер!вносп - одна з найбшьших сошально-економ!чних i полгшчних проблем сучасносп. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tyzhden.ua/World/62625.
7. Banerjee, Abhijit V., Ester Duflo (2011). Poor Economics: A Radical Rethinking of the Way to Fight Global Poverty. New York: Public Affairs, 2011, р. 303.
8. Затонацька Т.Г. Фшансове забезпечення шклюзивного зростання та подолання бщносп в Укра!ш: юнуюча практика та перспективи / Т.Г. Затонацька // Теоретичт та прикладт питання економши. - 2014. - Випуск 1 (28), Т.2. - С. 102-112.
9. Тараненко 1.В. Модифжашя глобал!зацшно-шновацшно! модел! свгтово! економ!ки на засадах сталого розвитку: нов! вим!ри конкурентоспроможносп / 1.В. Тараненко // Свропейський вектор економ!чного розвитку: зб. наук. пр. - Дшпропетровськ: Дтпропетровський ушверситет !м. Альфреда Нобеля, 2013. - Вип. 1 (12). - С. 172-185.
10. Мончиньская Э. Международный обмен в условиях секулярной стагнации. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://inecon.org/docs/Wyklad-Maczynska.pdf.
11. Хаусманн: экономика нуждается в инклюзивном росте. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.vestifinance.ru/articles/49179.
12. Базилюк А.В. 1нклюзивне зростання як основа сошально-економ!чного розвитку / А.В. Базилюк, О.В. Жулин // Економжа та управлшня на транспорт!. - К.: НТУ, 2015. - Вип. 1. - С. 5-12.
13. Human Development Report 2014. Sustaining Human Progress: Reducing Vulnerabilities and Building. Resilience. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr14-report-en-1.pdf.
14. World Bank President Outlines Strategy to End Poverty, Welcomes New Development Partners. -[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.worldbank.org/en/news/press-release/2015/04/07/world-bank-president-strategy-end-poverty-new-development-partners.
15. Piketty, Thomas (2014) Capital in the Twenty-First Century, trans. by A.Goldhammer, Cambridge, MA: The Belknap Press (of Harvard University Press).
16. Hall A., Clark N., Naik G. (2007). Technology Supply Chain or Innovation Capacity? Contrasting Experiences of Promoting Small Scale Irrigation Technology in South Asia. UNU-MERIT Working Paper. 2007-2014. Maastricht: UNU.
17. Богдан Н., Вархурст С. Инновации для инклюзивного развития регионов Беларуси // Економ!чний вюник утверситету, 2014, Вип. 22/1. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://economik.phdpu.edu.ua/2014/22-1.html.
18. Cozzens S.E., Kaplinsky R. (2009). Innovation, Poverty and Inequality: Cause, Coincidence or Co-Evolution? In Handbook of Innovation Systems and Developing Countries: Building Domestic Capabilities in a Global Setting. Cheltenham: Edward Elgar, pр 57-82.
19. Lorentzen J. (2010). Low-Income Countries and Innovation Studies: A Review of Recent Literature. African Journal of Science, Technology, Innovation and Development. Vol. 2 (3). pр. 46-81.
20. Growing Inclusive Markets. Creating Value for all: Strategies for Doing Business with the Poor (англ.). United Nations Development Programme (2008). - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rw.undp.org/content/dam/rwanda/docs/povred/RW_rp_Creating_Value_for_All_Doing_Bu siness_with_the_Poor.pdf.
21. Europe 2020. A Strategy for Smart, Sustainable and Inclusive Growth. European Commission, Brussels, 3 march 2010. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ec.europa.eu/research/era /docs/en/ec-understanding-era- 13.pdf.
22. International Conference on Innovation for Inclusive Growth. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.oecd.org/sti/inno/innovation-for-inclusive-growth-conference.htm.
23. Chataway J., Hanlina R., Kaplinsky R. (2014). Inclusive innovation: an architecture for policy development. Innovation and Development. Vol. 4.
24. Santiago F. (2014). Innovation for inclusive development. Innovation and Development. Vol. 4. Iss. 1. рр. 1-4. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1080/ 2157930X.2014.890353.
25. Dutz M.A. (2007). Unleashing India's Innovation: Toward Sustainable and Inclusive Growth. Washington, DC: World Bank.
26. Papaioannou T. (2014). How inclusive can innovation and development be in the twenty-first century? Innovation and Development. Vol. 4. Iss. 2. рр. 187-202. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1080/2157930X. 2014.921355.
27. Федулова Л.1. Соц!альн! !нновац!! в систем! соц!ально-економ!чних в!дносин [Електронний ресурс] / Л.1. Федулова. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/usoc/2008_3/60-74.pdf.
28. М!грац!я в Укра!н!: факти ! цифри. М!жнародна орган!зац!я з м!граци (МОМ) Представництво в Укра!н!. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.iom.org.ua/sites/default/files/ ukr_ff_f.pdf.
29. FAO (2014). The State of Food and Agriculture. Innovation in family farming. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fao.org/publications/sofa/2014/en/.
30. Innovation in family farming in Europe and Central Asia. Thirty-ninth session of the European Commission on Agriculture. Budapest, Hungary, 22-23 September 2015. - [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.fao.org/3Za-mo296e.pdf (accessed 25 July 2016).
31. Creating value for all strategies for doing business with the poor - [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.rw.undp.org/content/dam/rwanda/docs/povred/RW_rp_Creating_Value_for_All_ Doing_Business_with_the_Poor.pdf.
32. Развивая инклюзивные бизнес-модели. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.bdm.uz/ru/gazeta-birja/28712-razvivaya-inklyuzivni-bizns-modli.
References:
1. Acemoglu, Daron, Davide Cantoni, Simon Johnson, and James A. Robinson (2010). From Ancien Regime to Capitalism: The Spread of the French Revolution as a Natural Experiment. In Jared Diamond, James A. Robinson (Eds). Natural Experiments in History. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.
2. Acemoglu, Daron, and James A. Robinson. (2012). Why nations fail: the origins of power, prosperity, and poverty. New York Crown Publishing Group.
3. Erik S. Reinert (2007). How Rich Countries Got Rich ... and Why Poor Countries Stay Poor, London: Constable.
4. Saskia Hollander, and Rojan Bolling. Practice, don't preach: getting serious about inclusive development. Retrieved from http://www.thebrokeronline.eu.
5. Podesta, J. (2013). Inclusive Economic Growth: Increasing Connectivity, Expanding Opportunity, and Reducing Vulnerability. Retrieved from https://www.americanprogress.org/issues/economy/ report/2013/02/07.
6. Zeni Minton Bedos. Dlya bahatshykh i dlya bidnishykh. Zrostannya nerivnosti - odna z naybilshykh sotsialno-ekonomichnykh i politychnykh problem suchasnosti [For richer and for poorer. Rising inequality - one of the largest socio-economic and political problems of our]. Retrieved from http://tyzhden.ua/World/62625.
7. Banerjee, Abhijit V., and Ester Duflo (2011). Poor Economics: A Radical Rethinking of the Way to Fight Global Poverty. New York: Public Affairs.
8. Zatonatska, T.H. (2014). Finansove zabezpechennya inklyuzyvnoho zrostannya ta podolannya bidnosti v Ukrayini: isnuyucha praktyka ta perspektyvy [Financial support inclusive growth and poverty reduction in Ukraine: current practice and perspectives]. Theoretical and applied economic issues, 1 (28), Vol. 2, 102-112.
9. Taranenko, I.V. (2013). Modyfikatsiya hlobalizatsiyno-innovatsiynoyi modeli svitovoyi ekonomiky na zasadakh staloho rozvytku: novi vymiry konkurentospromozhnosti [Modification of an innovative model of globalization and the world economy on the principles of sustainable development: a new dimension of competitiveness]. European vector of economic development. Dnepropetrovsk: Dnepropetrovsk University. Alfred Nobel, 1 (12), 172-185.
10. Monchinskaya, E. Mezhdunarodnyj obmen v usloviyah sekulyarnoj stagnacii [Mezhdunarodnyy obmen v usloviyakh sekulyarnoy stagnatsii]. Retrieved from http://inecon.org/docs/Wyklad-Maczynska.pdf.
11. Hausmann: ehkonomika nuzhdaetsya v inklyuzivnom roste [Khausmann: ekonomika nuzhdayetsya v inklyuzivnom roste]. Retrieved from http://www.vestifinance.ru/articles/49179.
12. Bazyliuk, A.V., and Zhulyn, O.V. (2015). Inklyuzivne zrostannya yak osnova sotslalno-ekonomIchnogo rozvitku [Inclusive growth as a basis for socio-economic development]. Economics and management on transport. Kyiv. National Transport University, Vol. 1, 5-12.
13. Human Development Report (2014). Sustaining Human Progress: Reducing Vulnerabilities and Building. Resilience. Retrieved from: http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr14-report-en-1.pdf.
14. World Bank President Outlines Strategy to End Poverty, Welcomes New Development Partners. Retrieved from http://www.worldbank.org/en/news/press-release/2015/04/07/world-bank-president-strategy-end-poverty-new-development-partners.
15. Piketty, Thomas (2014). Capital in the Twenty-First Century, (A. Goldhammer, Trans). Cambridge, MA: The Belknap Press (of Harvard University Press).
16. Hall, A., Clark, N., and Naik, G. (2007). Technology Supply Chain or Innovation Capacity? Contrasting Experiences of Promoting Small Scale Irrigation Technology in South Asia. UNU-MERIT Working Paper. 2007-014. Maastricht: UNU.
17. Bogdan, N., and Varhurst, S. (2014). Innovatsii dlya inklyuzivnogo razvitiya regionov Belarusi [Innovacii dlya inklyuzivnogo razvitiya regionov Belarusi]. Ekonomichnyy visnyk universytetu, 22 (1). Retrieved from: http://economik.phdpu.edu.ua/2014/22-1.html.
18. Cozzens, S.E., Kaplinsky, R. (2009). Innovation, Poverty and Inequality: Cause, Coincidence or Co-Evolution? In Handbook of Innovation Systems and Developing Countries: Building Domestic Capabilities in a Global Setting. Cheltenham: Edward Elgar, 57-82.
19. Lorentzen, J. (2010). Low-Income Countries and Innovation Studies: A Review of Recent Literature. African Journal of Science, Technology, Innovation and Development. 2 (3), 46-81.
20. Growing Inclusive Markets. Creating Value for all: Strategies for Doing Business with the Poor. United Nations Development Programme (2008). Retrieved from http://www.rw.undp.org/content/ dam/rwanda/docs/povred/RW_rp_Creating_Value_for_All_Doing_Business_with_the_Poor.pdf .
21. Europe 2020. A Strategy for Smart, Sustainable and Inclusive Growth. European Commission, Brussels, 3 march 2010. Retrieved from http://ec.europa.eu/research/era/docs/en/ec-understanding-era-13.pdf.
22. International Conference on Innovation for Inclusive Growth. Retrieved from http://www.oecd.org/sti/inno/innovation-for-inclusive-growth-conference.htm.
23. Chataway, J., Hanlina, R., and Kaplinsky, R. (2014). Inclusive innovation: an architecture for policy development. Innovation and Development. Vol. 4.
24. Santiago, F. (2014). Innovation for inclusive development. Innovation and Development. Vol. 4. Iss. 1. pp. 1-4. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1080/ 2157930X.2014.890353.
25. Dutz, M.A. (2007). Unleashing India's Innovation: Toward Sustainable and Inclusive Growth. Washington, DC: World Bank.
26. Papaioannou, T. (2014). How inclusive can innovation and development be in the twenty-first century? Innovation and Development. Vol. 4. Iss. 2. pp. 187-202. Retrieved from http://dx.doi.org/ 10.1080/2157930X. 2014.921355
27. Fedulova, L.I. Sotsialni innovatsiyi v systemi sotsialno-ekonomichnykh vidnosyn [Social innovation in the social and economic relations]. Retrieved from www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/usoc/2008_3/60-74.pdf.
28. Migraciya v Ukraini: fakti i cifri [Migration is in Ukraine: facts and numbers]. Mizhnarodna organizaciya z migracii (MOM) Predstavnictvo v Ukrayini. Retrieved from http://www.iom.org.ua/sites/default/files/ukr_ff_f.pdf.
29. FAO (2014). The State of Food and Agriculture. Innovation in family farming. Retrieved from http://www.fao.org/publications/sofa/2014/en/.
30. Innovation in family farming in Europe and Central Asia. Thirty-ninth session of the European Commission on Agriculture. Budapest, Hungary, 22-23 September 2015.: Retrieved from http://www.fao.org/3Za-mo296e.pdf
31. Creating value for all strategies for doing business with the poor. Retrieved from http://www.rw.undp.org/content/dam/rwanda/docs/povred/RW_rp_Creating_Value_for_All_Doing_Bu siness_with_the_Poor.p.
32. Razvivaya inklyuzivnyye biznes-modeli [Developing inclusive business models]. Retrieved from http://www.bdm.uz/ru/gazeta-birja/28712-razvivaya-inklyuzivni-bizns-modli.
HagaHO go pega^inHOÏ Koœriï 27.04.2016
®egy^OBa .HroôoB iBamBHa / Lyubov I. Fedulova
fedulova2010@rambler. ru
nocumuHM na emammw / Reference a Journal Article:
lHmK>3UBHi imoBaijiï b cucmeMi coцiаnbнo-eкoнoмiцнoгo po3BumKy [EneKmpoHHuù pecypc] / fl. I. 0edynoBa // EKOHOMiKa: peaniï цаcy. HayKOBuu wypHcrn. - 2016. - № 3 (25). - C. 56-65. - PewuM docmyny do wypH.: http://economics. opu. ua/files/archive/2016/n3.html
