CC BY
14
Ф1ЛОСОФ1Я
УДК 130.2
Н. В. Белова, О. В. Попович
1НФОРМАЦ1ЙН1 ВИМ1РИ ФЕНОМЕНУ СОЦ1АЛЬНО1 АДАПТАЦП
У статт1 анал1зуеться контекст ¡нформатизаци культури та вплив ¡нформацтних процес1в на загальний характер Iснування людини. З урахуванням розгортання нових культурних практик, що супроводжують процес вфтуал^аци сустльного буття, ставиться питання про насл1дки перетворення культури I сустльства на гх ¡нформацтт форми, що мають вплив на людську суб 'ективтсть як мехатзм практичног реалЬаци суб 'ектност1. Вивчаються насл1дки ¡нформатизаци на процес реалЬац'и гадаптацтних зд1бностей людини. Розглядаються Iсторичт особливост1 зм1ни комун1кац1йних в1дносин, як1 мають бути введенI до фшософського дискурсу буття сучасног культури як единог людськог комушкаци. Анал1зуеться концепцЫ способу ¡нформаци М. Постера, визнаеться наявтсть рютв комун1кац1йного досвгду I пропонуеться використання поняття способу ¡нформаци як такого, що доповнюе зм^т концепту соцшльно'г адаптаци як ¡нформацтно-¡нтерпретативного в0дзеркалення реальности Заперечуеться зведення всш сучасног культури до гг ¡нформацтно-комушкативног складовог. Розглядаються насл0ки ¡нформатизацгг для формування суб 'ективност¡ людини, та реалпацгг гг особист^но'г основи, зокрема у здатност¡ до адаптаци в умовах зростання обсягу ¡нформаци. Визначаеться, що проблеми адаптаци особистост¡ пов 'язаш з ¡сторично визначеними формами в0чуження. Наголошуеться, що конструювання людськог ¡дентичност¡ в ¡нформацтному простор¡, серед свогх насл^юв може мати як дезадаптацтний, так ¡ адаптацтний ефект. Зазначаеться, що пристосування до ¡нформацтно'г культури вимагае в1д особистост¡ спрощення способу мислення, перегляду та в^мови в0 прийнятих рашше норм та цтностей.
Клю^о^^ слова: адаптацЫ, знакова репрезентацЫ суб'екта, ¡дентичтсть, ¡нформатизацЫ, ¡нформацтна сфера, комуткацЫ, культура, особист^тсть, рюш комуткацтного досв0у, спосШ ¡нформаци, суб'ективтсть, суб'екттсть.
Сучасний перюд юнування укра'шського сустльства, якому притаманний бурхливий та складний розвиток нащонально! державносп, супроводжусться штенсивними змшами в комуткацшнш сфер^ що обумовлеш як новими геополгтичними умовами, зокрема штегращею Украши у европейське ствтовариство, так i входженням у свгтовий шформацшний проспр, який, за визначенням Окшавсько! Харти глобального шформацшного сустльства, прийнято! на Самт «велико! вiсiмки» 22 липня 2000 р., е рушшною силою розвитку сустльства [17].
Вплив шформацшних процеав, поеднаних iз новптами техтчними та технолопчними можливостями, на загальний характер юнування людини та сустльства, загострив значення таких факторiв людського буття, як дос не були предметом спещального фшософського аналiзу, або зазвичай розглядалися тд кутом зору функщонування культури у медiапросторi, що розумiвся як середовище, або певш умови 11 юнування, в той самий час як шформацшт умови крок за кроком
перетворювалися на cyTHicHy характеристику та стан юнування культури. Наважимося повторити за Г. Гегелем, що фiлоcофiя знов приходить post festum (пicля празника життя), пicля того, як народилося нове i «...починае малювати своею ciрою фарбою, <...> коли деякi форми життя вже застарш i фiлоcофiя сво'м сГрим по ciромy може не омолодгти, а тiльки поняти...» [4, с. 17-18].
Вихщний пункт сучасно'1 фшософсько!' рефлексГ! людини як культурно! системи налаштований на осягнення юторично!' плинносп форм буття людини, розкриття протирiч ii icнyвання в cyчаcнiй шформацшнш кyльтyрi, що в повнiй мiрi вiдповiдае потребам практики цившзаци нового типу. Але наявш експлорацГ! проблематики онтолопчно!' тривалост суспГльного буття, наповненого проявами та артефактами телекомушкацшно!' сфери (зокрема такими як комп'ютерна техшка i ii cкладовi, системи обробки шформаци, програмне забезпечення, мережевi технологи тощо), якГ за слушним висловом вщомого нiмецького доcлiдника Н. Лумана, здгйснюються, онтологгзуються, звичайно залишають поза фокусом уваги людську cyб'ектнicть, поняття про яку позначае осо6истГсний потенщал людини до здiйcнення будь -яких дш.
За думкою М. Кагана, в людиш, як особливому, найбшьш складному видГ буття, охоплюються ii вщносини з природою, суспГльством, творшням ii фантазп, i «.. .вперше в ютори небезпека самознищення людства примушуе його усвГдомити себе единим суб'ектом сощального й культурного буття» [11]. I хоча зазвичай при роз6удовГ теорп сучасного cycпiльcтва дослГдники визнають можливють суб'екта, але дещо у трансформованому (або обмеженому) виглядГ, оскГльки, як вважае зокрема Н. Луман, теорiя суб'екта непридатна для аналiзy комушкаци, оскГльки цей концепт фГксуе «iнcтанцiю рефлексГ! в свт» i мГстить «...забагато онтологГ! й забагато гумашзму...» [13, с. 113]. На мюце зазначеного концепту пропонуеться теорiя систем, якГ описують cамi себе, що можливо за умов, коли система спроможна вщрГзняти себе вщ шшого, тобто якщо вона «.може розрГзняти в референцГях сво'х описГв самореференцГГ й шореференщю» [13, с. 113]. ПомГтно, що ця щея паралельна класичнГй постатГ суб'екта i може бути спрямована на аналГз комунГкацГ'1' при розглядГ суспГльства як всеохоплюючо'1' соцГально'1' системи комунГкацГй.
Зауважимо, що незважаючи на розмшття тдходГв, принцип розгляду сучасно'1' системи комушкацш в абстракцП вГд ii суб'екпв, простежуеться в експлорацГях багатьох, у т. ч. найбГльш вГдомих дослщниюв, зокрема У. Бека, I. Валерстайна, М. Кастельса, Е. Тофлера, Ф. Уебстера. В той самий час розгортання нових культурних практик, що супроводжують процес шформатизаци i подальшо'i вГртуалГзацП суспГльного буття, поглиблюе запитування про тГ наслщки перетворення культури i суспГльства на 1'х шформацшш форми, що мають вплив на людську суб'ективнють як механГзм практичноi реалГзацП суб'ектностГ.
Визнання наявностГ шфосфери, що е не просто сукупнютю ГнформацГйних засобГв, а, за слушним визначенням сучасного дослщника В. В. Миронова, е реальнютю, яка в певнш мГрГ «..вже не залежить вГд людини, а навпаки, робить ii та свГт залежними вГд нех» [14], вимагае пошуку фшософсько-методолопчних детермГнант та регулятивГв, спрямованих на упорядкування суспшьно-предметних форм дГяльносп людини в сучасному культурному просторГ, Гнтегрованому у засоби телекомунГкацГй. ЦГ питання, на наш погляд, набувають особливого значення в умовах порушення нормального функщонування суспГльно'Х системи, розгортання конфлГкпв рГзного масштабу та зламу (або кризи) суспшьно!' свщомосп, коли пщ впливом розмаiття свГтоглядних пропозицш виникае явище свГтоглядно!' дезорГентацй, внаслщок яко'1 реальнГсть може отримувати Глюзорш, викривленГ вГдображення i на рГвш ГндивГду, i на рГвнГ сощальних груп, до яких людина належить, i, особливо, на рГвнГ т. з. негрупових
спiльнот, або «натовпу», який, за експлоращями вiдомих дослiдникiв Г. Тарда та Г. Лебона, поеднуе шдивщв, що належать до рiзних соцiальних та культурних спiльнот.
Належнють до негрупово! спiльноти (або «натовпу») фшсуе наявнiсть особливого типу сощокультурного середовища, яке продукуе новий тип суспшьно! свiдомостi (свiдомiсть окремо! спшьноти, що не е груповою свщомютю) [5, с.162], що стае фактором загрози не тшьки соцiальнiй стабшьносп, а й навiть iснуванню шдивща, що належить до не! [19, с. 138-139]. Оскшьки свiдомiсть як атрибут дiяльностi безпосередньо впливае на суб'ективно^яльш здатностi людини, вибiр типу !! культурно! поведiнки в шформацшному просторi, породжуючи розма!ття буттевих форм людсько! суб'ективностi, дослiдження концептуальних засад осмислення стану сучасно! культури й змш, що супроводжують !! шформатизацш, е не тiльки методологiчною, а й практичною проблемою пошуку культурних механiзмiв адаптацп особистостi до умов, що змшюються, з метою запоб^ання соцiальних та культурно -психолопчних травм i подальшо! дезадаптацГ! людини. Саме цим обумовлена актуальнють теми представлено! статл.
Висвiтлення ступеню вивченост теми статтi викликае певнi труднощ^ оскiльки у сучасному фiлософському дискурс культури iснуе безлiч публiкацiй, предметом яких е перехщ людського суспшьства на iнформацiйну ступiнь цивiлiзацiйного розвитку. Питання про техшку, порушене видатним фшософом сучасностi Г. Гайдеггером, перетворилося на проблему шдус^ального суспiльства, яке у працях американського дослщника Д. Бела отримало назву шформацшного суспшьства, що мае ус ознаки постшдус^ального, але у якому здiйснилася конвергенщя електронно! технiки iз технiкою засобiв зв'язку, тобто у т. з. телекомушкаци, якi проголошуються автором базисом нового сощального устрою. За Д. Белом, в шформацшному суспшьс^ шформащя стае визначальним фактором сощально! структури i мае «.. .виршальне значення для економiчного i соцiального життя, <...> а також для характеру трудово! дiяльностi людини...» [1, с. 330].
Послщовники Д. Бела зазвичай концентрують увагу на технолопчних аспектах буття людини в iнформацiйному суспiльствi, а при побудовi концепцГ! iнформацiйного суспшьства застосовують абстракщю аналтичного вгдокремлення сощально! структури суспiльства вiд культури, що вщзначають окремi сучаснi дослiдники, зокрема вщомий американський теоретик М. Постер [25, с. 25], ^ яку, на наш погляд, можливо розглядати як т. з. fallacia universalitatis, або поспiшне узагальнення - паралопзм, внаслiдок якого дефiнiцiя нових суспiльних явищ стае дефiнiцiею суспшьства в цшому.
Подiбну логiку ми вбачаемо i у проголошеннi науковцями, зокрема О. Прудниковою [20, с. 154], тези про формування людини нового типу - «людини шформацшно!». I хоча пщстав вважати, що процес розвитку сучасно! людини е завершеним, не мае, ми вважаемо тезу про формування «людини шформацшно!» як нового юторичного типу людини дещо перебшьшеною. Новггнш сощальний досвщ, як чуттевий, так i ращональний, е суттево вiдмiнним вiд досвщу, накопиченого в процесi саморозвитку людства i пов'язаний, як наголошуе М. Каган, з т. з. «другою природою», що твориться людиною (тобто культурою), i подвшш вiдносини «з самим собою - як з «шшим» (вiдносини «я-ти») i як iз власним «iншим я» (вщносини самоспiлкування або внутрiшнього дiалогу)_» [11], опосередковуються шформацшними технологiями, що надають цим вщносинам iнтерсуб'ективну форму. Як наслщок, змiни у суспiльному бутп змiнюють образ людини, що впливае i на саму фiлософську теорш.
Зазначимо, що змiни у сощальному просторi та органiзацГ! життя людини вщ впливом iнформатизацГ! створили вщповщний науковий дискурс, в якому здшснюеться
певна фетишизацiя шформацй, й ототожнення iз культурою, що не залишилося поза увагою вiдомого укра!нського дослiдника iнформацiйного суспiльства А. Дзьобаня, який наголошуе, що наявнiсть шформацшного аспекту в будь-яких культурних феноменах е причиною «...ототожнення культури й шформацй, зведення вше! культури до й шформацшно-комушкативно! складово!» [7, с. 190].
На абсолютному статус шформацшно-техшчно! сфери, що визначае реальнiсть, але лежить поза нею, наголошують i класики сучасно! фшософй, зокрема М. Фуко, Ф. Фукуяма, Т. Iмамiчi, М. Эпштейн та iншi науковщ, якi не тiльки пов'язують розвиток культури та людсько! свiдомостi безпосередньо iз розвитком технiчних засобiв масово! комушкацй (Г. Маклюен), а й проголошують технiку засобом реалiзацii буття (Т. Iмамiчi).
I хоча термш «шформащя» у вiдповiдному науковому дискурс набув значення метафори сучасно! культури, у фокус науково! полемiки опинилися проблеми мiжособистiсноi комушкацй, антагонiзму свгй-чужий, культурно!' щентичносп та й кризи в умовах вiртуалiзацii людського буття та шш^ що посiдають важливе мюце в працях З. Баумана, У. Бека, П. Бергера, Ж. Бодршяра, Ж. Дельоза, М. Кастельса, Т. Лукмана, Н. Лумана, М. Мак-Люена i багатьох шших дослщниюв.
В той самий час, на нашу думку, бракуе експлорацш контексту шформатизацй культуротворення, впливу сучасно! культури на формування людини, !"! суб'ективнють та реалiзацiю особистюно! основи в суб'ектносп, зокрема у здатностi до адаптацй в умовах зростання обсягу шформацй.
Ми цiлком погоджуемося iз А. Gсiним, який наголошуе, що культура породжуе новi сутностi, що мають щеальний характер, i !х можна побачити в передумовi мотивацй поведiнки людини [6, с. 6], i оскiльки iнформацiйний вимiр у свш спосiб спрямовуе буттевi поди, виникае нагальна потреба у осягненш концептуальних значень феномену адаптацй в умовах культури шформацшного суспшьства та пошуку як нових форм адаптацй, так i ефективних методик «включення iндивiда до культури» (О. Дрккер) [10, с. 139].
Подiляючи думку Л. Волинсько! [3] про те, що певний стутнь дезадаптованостi до змш умов або змiсту юнування притаманний майже усiм людям i може мати свiй прояв у рiзних сферах буття iндивiда, пропонуемо спрямувати увагу на особистiсний вимiр цього феномену.
Протягом процесу культурно!' адаптацй особистють формуе та розвивае свш особистюний потенцiал, самостверджуеться, намагаючись реалiзувати сво! потреби та штереси. Аналiз цього процесу може бути доповнений в комушкацшному вимiрi, роль якого в шформацшному суспiльствi, на думку дослщнищ наслiдкiв iнформатизацii В. Мироново!, постiйно зростае, сьогодш сукупнiсть iнформацiйних потокiв
навколо кожно! людини така велика, рiзноманiтна i розгалужена, що вимагае вiд нього знання закошв iнформацiйного середовища i умiння орiентуватися в iнформацiйних потоках. 1накше вiн не зможе адаптуватися до життя в нових умовах...» [15]. З точки зору дослщнищ, «Сучасна шформацшна культура увiбрала до себе уа сво! попереднi форми та з'еднала !х в единий зааб. Як особливий аспект сощального життя вона виступае як предмет, зааб i результат соцiальноi активносп, вiдображае характер i рiвень практично! дiяльностi людей. Це результат дiяльностi суб'екта i процес збереження створеного, розповсюдження i споживання об'ектiв культури» [15].
Маючи на ме^ дослщження наслiдкiв змiн соцiальних вiдносин в шформацшну епоху на адаптацiйнi здiбностi людини й осягнення особливостей реалiзацii !! суб'ективностi пiд впливом телекомушкацш, вважаемо доцiльним звернутися до концепцй способу шформаци, запропоновано! вiдомим американським дослщником
М. Постером, на думку якого «адекватний розгляд електронних комушкацш передбачае теорГю, що спроможна декодувати лшгвютичний рГвень нових форм сощально! взаемодГ!» [12, с. 38], кроком до яко! е концепт способу (mode) шформаци.
Суттевим моментом зазначено! концепцГ! е визнання наявностГ рГвшв комунГкацГйного досвГду, якГ виокремлюються за допомогою поняття «спосГб шформаци», що мютиться у назвГ i вщсилае до вщомо! теорГ! К. Маркса, але, на вщмшу вГд останньо!', налаштовано! на дослГдження змГн в структурГ комушкацГ! без урахування шших компонентГв та характеристик способу виробництва. Спосгб шформаци проголошуеться дослщником основою перюдизацГ! ютори згГдно Гсторично змшних способГв шформаци, серед яких М. Постер виокремлюе (а) усно опосередкований обмш «обличчям до обличчя»; (б) письмовий обмш, опосередкований друком; та (в) електронно опосередкований обмш [12, с. 38].
З точки зору структурно-функцюнального анашзу, що на нашу думку, може бути ефективно застосований в аналГзГ культури, пропоноване поняття способу шформаци мютить певш ознаки, що доповнюють розумшня змюту сощально! адаптацп, з огляду на те, що остання як стан пристосування або ж процес «.. .пристосовування сощально! системи (особистосп, сощально! групи, оргашзаци, спГльноти, Гнституту, суспГльства, цившзацГ! i т. Гн.) до внутрГшнГх та зовшшшх змГн, що йдуть шляхом змш як соцГальних стереотипГв поведшки, соцГальних практик, цГнностей, <...> так i внутрГшньо! !! (системи) структури й функцш...» [12, с. 39] мютить мГж Гншим ознаку способГв «шформацшно-штерпретативного вГддзеркалення реальности» [там само].
Автори статп подГляють позицГю Л. Корель, яка вважае, що в процесГ адаптацп здГйснюеться не тГльки пристосування ГндивГда до соцГальних умов, а й формуються сощальш якосл предметно!' дГяльностГ та комунГкацй, i пропонують звернути увагу на юторичш особливостГ змГни комунГкацГйних вГдносин, на яких наголошував М. Постер i якГ мають бути введенГ до фшософського дискурсу буття сучасно!' культури як едино!' людсько!' комунГкацй.
За М. Постером, на першому (усному) рГвш способу шформаци формуються навички узгодження символГв, коли суб'ект конструюеться за допомогою мовлення через впровадження змютГв у сукупнють мГжособистюних вГдносин [12, с. 39]. На нашу думку, в цей перюд саме система культури визначае змют та засоби побудови культурних вГдносин та адаптацГ! шдивщу у свт знакГв та символГв.
На другому (друкованому) рГвш виникае знакова репрезентацГя суб'екта, в межах яко! суб'ект конструюеться як агент, що е центром рацюнально! (або уявно!) автономГ! [там само].
На третьому (електронному) рГвш, що з точки зору М. Постера е рГвнем шформацшного моделювання, суб'ект децентралГзуеться, i за думкою, теоретика, розпорошуеться й множиться у постшнш несталосп, зокрема у випадках подвоення в процесГ особистого використання комп'ютерно! технГки, або постГйного надання персональних даних для рГзномаштних баз даних i манГпуляцГй з щентичнютю, що стають можливими завдяки комп'ютерним мережам.
Знакова репрезентацГя суб'екта, що виникла на друкованому рГвш способу шформаци та охопила yci елементи системи культури, в умовах шформацшного моделювання, на нашу думку, може стати об'ектом свщомого продукування, в межах якого змшюеться семютична корелящя мГж знаками та !х денотатами (речами, що позначаються за допомогою знакГв). Зазначене продукування репрезентацГ! суб'екта не тшьки змГнюе систему культури, - сама культура поступово стае об'ектом штучного продукування. Останне можливо простежити в змшах ¡ерархп цГнностей культури,
коли на вищий щабель виходять т. з. вгтальш цшносп, що передбачають можливiсть управлшня не тiльки природою, а й процесами життедiяльностi людини [18, с. 19].
Новi можливостi iнформацiйного суспшьства впливають на формування особистостi людини, пропонуючи моделi поведiнки, що стосуються не тшьки свободи, що мае зовшшш прояви, а й внутршш, пов'язанi з духовними аспектами юнування людини. Ми погоджуемося з думкою М. Постера про те, що в умовах шформацшно! реальносп структура особистосп ускладнюеться. Навiть колективне авторство електронних текспв е певною маншулящею з iдентичнiстю осiб, що брали участь в !х написаннi. А телекомушкаци, зокрема комп'ютернi мережi надають значно бшьше можливостей для вщмови вiд реального «Я» на користь вiртуального, наслiдки чого спостерiгаються як у особистюнш сферi, так i в соцiально-культурнiй, де з'являються новi культурнi потреби, засоби задоволення, форми поведiнки, до яких людина примушена пристосуватися.
Конструювання та набуття уявних iдентичностей у процесi спшкування в Iнтернетi, за думкою дослщниюв, зокрема Ж. Денисюк, призводить до нового осмислення стввщношення символу i образу, i навiть виникнення «ново! техшки репрезентацГ!» [6, с. 11]. Вiртуальнiсть як «технологiчно сформована подiевiсть», на думку дослiдницi, е новим щаблем у створенш шюзи реальности «У просторi вiртуальностi iндивiд отримуе новий ступiнь свободи: вiн може активно взаемодiяти з середовищем, вибирати точку зору, будучи зануреним в цю штучну реальнiсть» [6, с. 11]. Цю потребу у вiртуальному формуванш свого другого «Я» дослщниця пояснюе посиленням кризи сощальних вiдносин, коли «.не вкорiнення в бутл, розiрванiсть свiдомостi породжують ситуащю претензи на статус iншого, чуже iм'я й персону» [6, с. 11].
1нформацшний вимiр у свш спосiб спрямовуе дiяльнiсть людини i актуалiзуе серед iнших проблему адаптаци. Так, конструювання свое! iдентичностi в шформацшному просторi, або на рiвнi iнформацiйного моделювання серед сво!х наслщюв може мати як дезадаптацiйний, так i адаптацiйний ефект. Зазначимо, що пристосування на цьому рiвнi школи вимагае вiд особистостi спрощення способу мислення, перегляду та вщмови вщ прийнятих рашше норм та цшностей, механiзм змiни яких, як зазначають дослщники, е iндивiдуальним i розтягуеться в час (Т. Шибуташ) [24, с. 485], наслщком чого е дезадаптащя певно! частини людей до нових умов.
Загальна тенденщя iнфантилiзму, «примiтивiзацii» поведшки на соцiально-культурному рiвнi, яку вiдзначають дослiдники (Ю. Ожогша) [18, с. 10-11], супроводжуеться процесом зростання iндивiдуалiзму, що в сучасних умовах може бути фактором становлення особистосп та !! подальшо! адаптаци.
На думку Е. Фромма, який вивчав пщсумки процесу адаптаци людей, частина адаптованих шдиввдв проходила «статичну» адаптащю, а iнша - «динамiчну» адаптацiю [23, с. 192]. При статичнш адаптацii цiнностi та типи поведшки людей не змшюються, натомють динамiчна адаптацiя змiнюе людину - в разi успiшноi адаптацii людина пристосовуеться до нових умов, а при невдалш - спостерiгаеться або невроз, або деструктивна поведшка [23, с. 193].
Слщ наголосити на тому, що в разi частково! адаптацii людина може не приймати шкорпорованих суспiльством цiнностей, але поводить себе з повагою до них, а усвщомлюючи невигщнють ситуацii, вона внутршньо засуджуе сво! дГ!, внаслщок чого розвиваеться процес вiдчуження !! «Я».
Також слiд звернути увагу на iмовiрнiсть рiзних типiв реакцш на змiну цiнностей. Наприклад, повна реадаптащя iндивiда до сповiдуваного i схвалюваного у суспiльствi
може призвести навiть до втрати шдивщуального самоyсвiдомлення своа особистосп (т. з. автоматизyючий конформiзм), на вщмшу вiд yспiшноï адаптаци, за я^ людина не втрачаe свою особистють.
Зрозyмiло, що фyнкцiя адаптаци дie на рiзних рiвнях, i теза про те, що вона erae другорядною впродовж iсторичного розвитку людства здаeться нам дещо перебГльшеною. Bважаeмо, що проблеми особистiсноï адаптаци людини в тш або шшш формi супроводжуючи людину в плиш усього ïï життя.
У лiтератyрi аргументовано наголошyeться, що проблеми адаптаци особистосп пов'язанi з iсторично визначеними формами вщчуження людей вiд природи, суспшьного життя, продyктiв власноï дiяльностi, оточення та вiд власних защкавлень. B умовах шформатизаци (навпъ поза телекомyнiкацiями) сучасна людина втрачаe вiдчyття власноï стабiльностi, оскiльки будь-яка бyттeва ситyацiя, що пере живаeться, може стати екстремальною в людськш свiдомостi, якщо iндивiд не приймаe анi новi цiнностi, анi новi способи поведiнки, зокрема такi як можливють вiльного вибору гендерну або кyльтyрноï iдентичностi [2, с. 152-153]. При цьому проблеми адаптаци людини не закшчуються разом з завершенням ïï первiсноï сощалГзаци, а можуть зберiгатись i виникати впродовж усього ïï життя, можливi навiть кризи особистосп в разi невдалоï або yскладненоï адаптаци.
Автори статтi подшяють позицГю M. Ромма, який вважаe, що соцiальна адаптацiя осо6истостГ вiддзеркалюe процес або результат активноï гармошзаци зовнГшнього або внутрГшнього настрою особистосп за допомогою адекватних стратегiй пристосування i визначаe ïï як «... процес / результат перетворення та/або штерпретаци об^ктивного соцiального свГту, себе y цьому свт та суб^ктивного образу цього свГту в со6Г, а також формування на цш основГ iндивiдyального адаптивного простору i персональноï iдентичностi, що задають смисли iндивiдyальноï життeдiяльностi та спрямованiсть iндивiдyальноï адаптаци в сощумЬ> [21, с. 22]. Людина як шдивщ постшно маe вирiшyвати проблему пристосування не тшьки до зовнГшнього, а й до свого внутрГшнього середовища. Як переконливо зазначають окремГ дослГдники, зокрема H. Сарджвеладзе, наслщком розгляду адаптивних процесГв y межах вивчення ставлення людини до зовнГшнього середовища e те, що стаe неможливим урахування повною мГрою значення тих адаптивних дГй, що суб^кт спрямовye на себе, трансформуючи власну особистГсть [22, с. 291].
Таким чином, нова парадигма шформацшних перетворень сучасного суспГльства передбачаe критичну оцГнку стану кyльтyрноï адаптацiï та пошук можливостей як для поглиблення уявлення про специфГку адаптацiï в контексп процесГв iнформатизацiï, так i для подальшого розвитку фГлософського дискурсу культури. Bиходячи з надбань фiлософсько-кyльтyрологiчноï iнтерпретацiï адаптацiï, вважаeмо доцГльним розглядати адаптащю людини не лише в аспекп ïï пристосування до умов шформацшного суспГльства, а й y внутрГшньо особистГсному аспектГ, що не знаходить вщображення y сучасних дослщженнях, в той самий час як стввщношення особистГсного та соцГально-культурного вимГрГв людськоï ГдентичностГ також змiнюeться вГд впливом iнформатизацiï суспГльства.
Розглянувши вплив iнформатизацiï суспГльного життя на буття особистостГ пГд кутом зору ïï адаптацГйних можливостей, слГд зробити такий загальний висновок. B процесГ шформатизаци здiйснюeться не тГльки пристосування шдивща до нових культурних умов, а й формуються вГдповГднГ якосп комyнiкацiï та предметноï дГяльностГ. Biдповiдно до суспГльних потреб пошуку концептуальних значень феномену адаптацiï в умовах шформацшного суспГльства виникають i новГ перспективи y осягненш цього феномену.
Список використаноУ лiтератури
1. Белл Д. Социальные рамки информационного общества / Д. Белл // Новая технократическая волна на Западе / под ред. П. С. Гуревича. - Mосква : Прогресс, 1986.
- С. 330-342 ; Bell D. Sotsialnye ramki informatsionnogo obshchestva / D. Bell // Novaya tekhnokraticheskaya volna na Zapade / pod red. P. S. Gurevicha. - Moskva i Progress, 1986.
- S. 330-342
2. Бeлова Н. В. Криза щентичносп в yмовах глобалiзацiï / Н. В. Бeлова // Людина, суспшьство, комушкативш технологи : матер. V Miжнар. наyк.-практ. конф., м. Лиман, 22-23 вересня 2017 р. - Харюв-Лиман, 2017. - С. 152-153 ; Bielova N. V. Kryza identychnosti v umovakh hlobalizatsii / N. V. Bielova // Liudyna, suspilstvo, komunikatyvni tekhnolohii i mater. V Mizhnar. nauk.-prakt. konf., m. Lyman, 22-23 veresnia 2017 r. -Kharkiv-Lyman, 2017. - S. 152-153
3. Волынская Л. Б. Адаптация человека в социокультурной среде / Л. Б. Волынская. - Mосква : MAКС Пресс, 2008. - 240 с. ; Volynskaya L. B. Adaptatsiya cheloveka v sotsiokulturnoy srede / L. B. Volynskaya. - Moskva i MAKS Press, 2008. -240 s.
4. Гегель Г. В. Ф. Философия права // Гегель Г. В. Ф. Сочинения в 14-ти т. / Г. В. Ф. Гегель; пер. Б. Г. Столпнера. - Mосква-Ленинград : Соцэкгиз, 1934. - Т. VII. -362 с. ; Gegel G. V. F. Filosofiya prava // Gegel G. V. F. Sochineniya v 14-ti t. / G. V. F. Gegel; per. B. G. Stolpnera. - Moskva-Leningrad i Sotsekgiz, 1934. - T. VII. - 362 s.
5. Грушин Б. А. Mассовое сознание : опыт определения и проблемы исследования / Б. А. Грушин. - Mосква : Издательство политической литературы, 1987. - 368 с. ; Grushin B. A. Massovoe soznanie i opyt opredeleniya i problemy issledovaniya / B. A. Grushin. - Moskva i Izdatelstvo politicheskoy literatury, 1987. - 368 s.
6. Денисюк Ж. З. Biртyальнiсть масовоï культури як поле конструювання уявних щентичностей I Ж. З. Денисюк // Вюник Hацiональноï академи керiвних кадрiв культури i мистецтв. - 2016. - № 1. - С. 8-12 ; Denysiuk Zh. Z. Virtualnist masovoi kultury yak pole konstruiuvannia uiavnykh identychnostei / Zh. Z. Denysiuk // Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. - 2016. - № 1. - S. 8-12
7. Дзьобань О. П. Фiлософiя шформацшних комушкацш : моногр. / О. П. Дзьобань. - Харюв : Mайдан, 2012. - 224 с. ; Dzoban O. P. Filosofiia informatsiinykh komunikatsii i monohr. / O. P. Dzoban. - Kharkiv i Maidan, 2012. - 224 s.
8. Дзьобань О. П. Соцюкультурний проспр шформацшного суспшьства як середовище буття сyчасноï людини / О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко // Вюник Нацюнального ушверситету «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Myдрого». Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, полгголопя, соцюлопя. - 2014. - № 2. - С. 12-21 ; Dzoban O. P. Sotsiokulturnyi prostir informatsiinoho suspilstva yak seredovyshche buttia suchasnoi liudyny / O. P. Dzoban, S. B. Zhdanenko // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho". Seriiai Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia. - 2014. - № 2. - S. 12-21
9. Дзьобань О. П. Biртyальнi комушкацп: до проблеми фшософського омислення сутносл / О. П. Дзьобань, G. M. Mанyйлов // Вюник Нацюнального ушверситету «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Myдрого ». Серiя : Фiлософiя, фiлософiя права, полгшлопя, соцюлопя. - 2015. - № 3. - С. 7-19 ; Dzoban O. P. Virtualni komunikatsii do problemy filosofskoho omyslennia sutnosti / O. P. Dzoban, Ye. M. Manuilov // Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia i Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia. - 2015. -№ 3. - S. 7-19.
10. Дриккер А. С. Эволюция культуры: скорость переработки информации и
демографический процесс / А. С. Дриккер // Фундаментальные проблемы культурологии в 7-ми т. - Москва : Новый хронограф ; Санкт-Петербург : Эйдос, 2009.
- Т. 5 : Теория и методология современной культурологии / отв. ред. Д. Л. Спивак. -С. 133-141 ; Drikker A. S. Evolyutsiya kultury: skorost pererabotki informatsii i demograficheskiy protsess / A. S. Drikker // Fundamentalnye problemy kulturologii v 7-mi t.
- Moskva : Novyy khronograf ; Sankt-Peterburg : Eydos, 2009. - T. 5 : Teoriya i metodologiya sovremennoy kulturologii / otv. red. D. L. Spivak. - S. 133-141
11. Каган М. С. Человек как проблема современной философии [Электронный ресурс] / М. С. Каган // Anthropology. Web-кафедра философской антропологии. -Режим доступа : http://anthropology.ru/ru/text/kagan-ms/chelovek-kak-problema-sovremennoy-filosofii ; Kagan M. S. Chelovek kak problema sovremennoy filosofii [Elektronnyy resurs] / M. S. Kagan // Anthropology. Web-kafedra filosofskoy antropologii. -Rezhim dostupa : http://anthropology.ru/ru/text/kagan-ms/chelovek-kak-problema-sovremennoy-filosofii
12. Корель Л. В. Социология адаптации: вопросы теории, методологии и методики / Л. В. Корель. - Новосибирск : Наука, 2005. - 423 с. ; Korel L. V. Sotsiologiya adaptatsii: voprosy teorii, metodologii i metodiki / L. V. Korel. - Novosibirsk : Nauka, 2005.
- 423 s.
13. Луман Н. «Что происходит?» и «Что за этим кроется?» : Две социологии и теория общества / Н. Луман // Социологическое обозрение. - 2007. - № 3. - С. 100117 ; Luman N. «Chto proiskhodit?» i «Chto za etim kroetsya?» : Dve sotsiologii i teoriya obshchestva / N. Luman // Sotsiologicheskoe obozrenie. - 2007. - № 3. - S. 100-117
14. Миронов В. В. Трансформация культуры в пространстве глобальной коммуникации [Электронный ресурс] / В. В. Миронов // Медиаскоп. - 2009. - Вып. 2. -Режим доступа : http://www.mediascope.ru/трансформация-культуры-в-пространстве-глобальной-коммуникации ; Mironov V. V. Transformatsiya kultury v prostranstve globalnoy kommunikatsii [Elektronnyy resurs] / V. V. Mironov // Mediaskop. - 2009. - Vyp. 2. - Rezhim dostupa: http://www.mediascope.ru/трансформация-культуры-в-пространстве-глобальной-коммуникации.
15. Миронова В. В. 1нформацшна культура як основа загально'1 культури людини [Електронний ресурс] / В. В. Миронова // Кафедра культурологии и информационной деятельности. - Режим доступу : http://mdgu-kid.at.ua/publ/informacijna_kultura_jak_osnova_zagalnoji_kulturi_ljudini/1-1-0-68 ; Myronova V. V. Informatsiina kultura yak osnova zahalnoi kultury liudyny [Elektronnyi resurs] / V. V. Myronova // Kafedra kulturolohyy y ynformatsyonnoi deiatelnosty. -Rezhym dostupu : http://mdgu-
kid.at.ua/publ/informacijna_kultura_jak_osnova_zagalnoji_kulturi_ljudini/1-1-0-68
16. Назарчук А. В. Общество как коммуникация в трудах Никласа Лумана / А. В. Назарчук // Вопросы философии. - 2006. - № 6. - С. 156-173 ; Nazarchuk A. V. Obshchestvo kak kommunikatsiya v trudakh Niklasa Lumana / A. V. Nazarchuk // Voprosy filosofii. - 2006. - № 6. - S. 156-173
17. Окинавская хартия глобального информационного общества : Принята на о. Окинава 22.07.2000 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/998_163 ; Okinavskaya khartiya globalnogo informatsionnogo obshchestva : Prinyata na o. Okinava 22.07.2000 g. [Elektronnyy resurs]. -Rezhim dostupa : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/998_163
18. Ожогина Ю. В. Трансформация массовой культуры в условиях глобализации : автореф. дисс. ... канд. филос. наук : спец. 09.00.13 / Юлия Валентиновна Ожогина; Нижегор. гос. пед. ун-т. - Нижний Новгород, 2009. - 22 с. ; Ozhogina Yu. V.
Transformatsiya massovoy kultury v usloviyakh globalizatsii : avtoref. diss. ... kand. filos. nauk : spets. 09.00.13 / Yuliya Valentinovna Ozhogina; Nizhegor. gos. ped. un-t. - Nizhniy Novgorod, 2009. - 22 s.
19. Попович О. В. До проблеми безпеки дитини у кГберпросторГ / О. В. Попович // ОсвГта i доля наци. Сучасна школа : теденцГ! розвитку i рефлексГя досвщу : матер. XVIII МГжнар. наук.-практ. конф., м. Харюв, 19-20 трав. 2017 р. - Харюв : ХНПУ, 2017. - С. 137-140 ; Popovych O. V. Do problemy bezpeky dytyny u kiberprostori / O. V. Popovych // Osvita i dolia natsii. Suchasna shkola : tedentsii rozvytku i refleksiia dosvidu : mater. KhVIII Mizhnar. nauk.-prakt. konf., m. Kharkiv, 19-20 trav. 2017 r. - Kharkiv : KhNPU, 2017. -S. 137-140.
20. Прудникова О. В. 1нформацшна культура i формування «людини шформацшно!» / О. В. Прудникова // Вюник НацГонального ушверситету «Юридична академГя Укра'ни ГменГ Ярослава Мудрого». СерГя: ФГлософГя, фГлософГя права, полгтолопя, соцГологГя. - 2016. - Т. 2, № 29. - С. 154-165 ; Prudnykova O. V. Informatsiina kultura i formuvannia «liudyny informatsiinoi» / O. V. Prudnykova // Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia. - 2016. - T. 2, № 29. - S. 154165.
21. Ромм М. В. Философия и психология адаптивных процессов / М. В. Ромм. -Москва; Воронеж : Изд-во Моск. психолого-социального ин-та : МОДЭК, 2006. - 284 с. ; Romm M. V. Filosofiya i psikhologiya adaptivnykh protsessov / M. V. Romm. - Moskva; Voronezh : Izd-vo Mosk. psikhologo-sotsialnogo in-ta : MODEK, 2006. - 284 s.
22. Сарджвеладзе Н. И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой / Н. И. Сарджвеладзе. - Тбилиси : Мецниереба, 1989. - 204 с. ; Sardzhveladze N. I. Lichnost i ee vzaimodeystvie s sotsialnoy sredoy / N. I. Sardzhveladze. - Tbilisi : Metsniereba, 1989. - 204 s.
23. Шибутани Т. Социальная психология / Т. Шибутани ; пер. с англ. В. Б. Ольшанского. - Ростов н/Д. : Феникс, 1999. - 544 с. ; Shibutani T. Sotsialnaya psikhologiya / T. Shibutani ; per. s angl. V. B. Olshanskogo. - Rostov n/D. : Feniks, 1999. -544 s.
24. Popovych O. Adaptation as a social phenomenon/ O. V. Popovych // Europaische fachhochschule. - 2014. - № 1. - P. 139 - 137.
25. Poster M. The Mode of Information : Poststructuralism and Social Context / M. Poster. -Chicago, IL : University of Chicago Press, 1990. - 179 p.
Стаття надшшла до редакцГ! 21.09.2017
N. Belova, O. Popovych
INFORMATION MEASUREMENTS OF THE SOCIAL ADAPTATION PHENOMENON
The article highlights the context of informatization of culture and its influence on the general character of the existence of man and society. In view of the deployment of new cultural practices that accompany the process of virtualization of social existence, the question of the consequences of the transformation of culture and society into their information forms that have an impact on human subjectivity as a mechanism for the practical realization of subjectivity is raised. The effects of informatization on the process of realization of adaptive abilities of a person are studied. The historical peculiarities of the change of communication relations that are to be introduced into the philosophical discourse
of the existence of modern culture as a unified human communication are considered.
The paper analyzes the concept of the method of information of M. Poster, recognizes the existence of levels of communication experience and proposes the use of the concept of information as a way of supplementing the content of the concept of social adaptation as informational and interpretive reflection of reality. The construction of the entire modern culture to its informational and communicative component is denied. The consequences of informatization for formation of a person, its subjectivity and realization of its personal basis in subjectivity, in particular, in the ability to adapt in the conditions of growth of information volume are considered.
It is determined that problems of adaptation of personality are connected with historically defined forms of alienation of people from nature, social life, products of own activity, and environment. It is noted that construction at the level of information modelling among its consequences can have as maladaptation, and adaptive effect. It is noted that adaptation at this level requires an individual to simplify the way of thinking, viewing and rejecting previously accepted norms and values.
The new paradigm of information transformation of modern society involves a critical assessment of the state of cultural adaptation and the search for opportunities for deepening the notion of the specifics of adaptation in the context of informatization processes and for the further development of the philosophical discourse of culture. Proceeding from the achievements of culturological interpretation of adaptation, we consider it expedient to consider adaptation of a person not only in the aspect of its adaptation to the conditions of the information society, but also in the internal personality aspect, which is not reflected in modern research, at the same time as the ratio of personality and socio-cultural dimensions of human Identity also varies from the influence of information society.
The results of the research make it possible to make general conclusion that in the process of adaptation, not only the adaptation of the individual to cultural conditions is carried out, but also the social skills of communicability and substantive activity are formed; During the process of adaptation, the individual develops his individuality, self-asserting, trying to realize his needs and interests.
Key words: adaptation, communication, culture, identity, information sphere, informatization, levels of communication experience, method of information, personality, subjectivity, symbolic representation of the subject.
УДК 16+002.8
М. Ю. Чжарькова
НАУКОВА ОБ'еКТИВШСТЬ: 1СТИНА ЧИ М1Ф?
Стаття розглядае проблему науковог об 'ективност1 у постнекласичну епоху. Це ставить перед досл1дником низку питань: як1 критерИ об'ективност1 iснують? чи можливо говорити про досягнення науковог об'ективностi? як спiввiдносяться поняття об'ективностi, wтини та правди? Розглянуто перенесення центру уваги з так званого «об 'ективного свту» на суб 'ективний (рецепщя) зi врахуванням можливих аппрокЫмацт.
Ключовi слова: наука, об'ективтсть, суб'ективтсть, wтина, правда, епiстемологiя.
