CC BY
22
1НФОРМАЦ1ЙН11 ТЕЛЕКОМУН1КАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГ!!
УДК 681.3 В.О. ЯЩЕНКО*
1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ В ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 БЕЗПЕКИ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ЗРОСТАЮЧОГО М1ЖНАРОДНОГО I ДЕРЖАВНОГО ТЕРОРИЗМУ
1нститут проблем математичних машин i систем НАН Украши, м. Кшв, Украша
Анотаця. У роботг представлений короткий огляд гнформацгйних технологий г систем забезпе-чення безпеки життед1ялъност1 в умовах зростаючого м1жнародного 7 державного тероризму. Розглянуто деяю питання безпеки життед1ялъност1 як науки про захист людини в1д негативних вплив1в. Захист населення в1д терористичних д1й як одна з основних задач, що включае засоби за-поб1гання спробам, навчання, профтактичний огляд, охорону, знешкодження, системи контролю 7 розв1дки для виявлення нам1р1в терорист1в, штучний ттелект. На штучний ттелект поклада-ютъся особлив7 надИ' в боротъб1 з терористами 7 терористичними оргатзащями. Там системи вимагаютъ обробки великих масив1в тформацп. Вивченню великих обсяг1в даних перешкоджае людсъкий фактор, так як для обробки тформацп використовуютъся фах1вц1. У зв 'язку з цим особ-ливу затребувамстъ набуваютъ технологи, пов'язат з автоматичною ттелектуалъною оброб-кою великих масив1в. Для забезпечення безпеки життед1ялъност1 населення крагни необх1дно на основ7 7снуючих комп 'ютерних систем 7 принципово нових систем, що базуютъся на технологи штучного ттелекту, створювати бази даних 7 знанъ, розподшет по всгй крагм 7 об 'еднам в одну потужну ттелектуалъну базу тформацтного забезпечення безпеки держави 7 гг населення. Така ¡нтелектуалъна база тформацтного забезпечення безпеки держави 7 гг населення повинна волод1-ти силъним штучним ттелектом, надшвидкод1ючим. Основою, двигуном таког бази, ттелектуа-лъним оброблювачем тформацп може виступати система, створена на основ7 проекту «Думаю-чий комп 'ютер або електронний мозок для робот1в та ттелектуалъних систем». У робот1 коротко розглянут1 цм 7 завдання розробки проекту, технолог1чна основа проекту 7 гг переваги. Ключовi слова: тформацтт технологи, безпека життед1ялъност1, тероризм, штучний тте-лект.
Аннотация. В работе представлен краткий обзор информационных технологий и систем обеспечения безопасности жизнедеятелъности в условиях возрастающего международного и государственного терроризма. Рассмотрены некоторые вопросы безопасности жизнедеятелъности как науки о защите человека от негативных воздействий. Защита населения от террористических воздействий как одна из основных задач, которая включает меры предосторожности, обучение, профилактический осмотр, охрану, обезвреживание, системы контроля и разведки для выявления намерений террористов, искусственный интеллект. На искусственный интеллект возлагаются особые надежды в боръбе с террористами и террористическими организациями. Такие системы требуют обработки болъших массивов информации. Изучению болъших объемов данных препятствует человеческий фактор, так как для обработки информации исполъзуются специалисты. В связи с этим особую востребованностъ приобретают технологии, связанные с автоматической интеллектуалъной обработкой болъших массивов. Для обеспечения безопасности жизнедеятелъности населения страны необходимо на основе существующих компъютерных систем и принци-пиалъно новых систем, базирующихся на технологии искусственного интеллекта, создаватъ базы данных и знаний, распределенные по всей стране и объединенные в одну мощную интеллектуалъ-ную базу информационного обеспечения безопасности государства и его населения. Такая интел-лектуалъная база информационного обеспечения безопасности государства и его населения должна обладатъ силъным искусственным интеллектом, сверхбыстродействием. Основой, двигателем такой базы, интеллектуалъным обработчиком информации может выступатъ система, созданная на основе проекта «Думающий компъютер или электронный мозг для роботов и интеллекту-
© Ященко В.О., 2019
ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2019, № 2
альных систем». В работе кратко рассмотрены цели и задачи разработки проекта, технологическая основа проекта и ее преимущества.
Ключевые слова: информационные технологии, безопасность жизнедеятельности, терроризм, искусственный интеллект.
Abstract. The paper presents a brief overview of information technologies and life safety systems in the context of increasing international and state terrorism. Considered: some issues of life safety - as a science about protecting a person from negative impacts; Protection of the population from terrorist influences as one of the main tasks which includes precautionary measures, training, preventive inspection, protection, neutralization; Control and intelligence systems to identify the intentions of terrorists; Artificial Intelligence. Special hopes are placed on artificial intelligence in the anti-terrorism effort and terrorist organizations. Such systems require processing of large amounts of information. The study of large amounts of data is hampered by the human factor, since experts use information processing. In this regard, technologies related to the automatic intelligent processing of large arrays are becoming particularly relevant. To ensure the safety of life of the population, it is necessary on the basis of existing computer systems and fundamentally new systems based on artificial intelligence technology to create databases and knowledge distributed throughout the country and combined into one powerful intellectual base of information security of the state and its people. Such an intellectual base of information security of the state and its population should have a strong artificial intelligence, super-fast action. The basis, the engine of such a base, an intellectual information processor can be a system created on the basis of the project «Thinking computer or electronic brain for robots and intelligent systems». The paper briefly discusses the goals and objectives of the project, the technological basis of the project and its benefits. Keywords: information technology, life safety, terrorism, artificial intelligence.
1. Вступ
Двадцять перше столбя - столбя шформацшних технологий. У сучасному свт шформа-цшш технологи стали частиною життя кожно! людини. Якщо на 3opi комп'ютеризацп комп'ютери використовувалися тшьки для обчислення математичних розрахунюв, то вже сьогодш вони використовуються повсюди.
Розвиток ЕОМ налiчуe 5 поколшь: 1-е поколшня (початок 50-х рр.), елементна база - електронш лампи. ЕОМ вiдрiзнялися малою швидкодieю, низькою надшшстю, великим споживанням енергп, великими габаритами; 2-е поколшня (кшець 50-х рр.), елементна база - напiвпровiдниковi елементи. Вс техшчш характеристики, в порiвняннi з попередшм поколшням, значно покращилися; 3-е поколшня (початок 60-х рр.), елементна база - штег-ральш схеми. Збшьшення продуктивносп, пщвищення !х надшносп, зниження габарипв ЕОМ; 4-е поколшня (з середини 70-х рр.), елементна база - мшропроцесори, велик штег-ральш схеми. Покращилися техшчш характеристики. Масовий випуск персональних ком-п'ютерiв. Напрями розвитку: потужш багатопроцесорш обчислювальш системи з високою продуктившстю, створення дешевих мшро-ЕОМ; 5-е поколшня (з середини 80-х рр.). По-чалася розробка штелектуальних комп'ютерiв, яка тривае доа. В даний час активно розро-бляються системи штучного штелекту, робототехшка, вщбулося впровадження штернету в усi сфери життя людини, повсюдне застосування комп'ютерних iнформацiйних техноло-гiй.
Сучасний етап св^ового розвитку характеризуеться тим, що власне iнформацiя та засоби шформатизацп безпосередньо впливають на економiчний, сощальний i духовний розвиток як окремих держав, так i св^ово! спшьноти в цiлому. Це свiдчить про те, що в сучасних умовах шформащя i управлiння нею стають тдставою i головним iнструментом досягнення цшей у новому свiтоустрою. В Окшавськш хартп глобального iнформацiйного суспшьства продекларовано, що iнформацiйно-телекомунiкацiйнi технологи стали одними з найбшьш важливих факторiв, що впливають на формування суспшьства XXI стшття.
Поряд з очевидними благами св^ова iнформацiйно-технологiчна революцiя створила принципово новi потенцiйнi загрози життедiяльностi як окремих суспiльств, держав i
ïxrnx громадян, так i cbïtoboï спшьноти в цшому. Найбiльшою мiрою це стосуеться терори-зму, мутацiя якого, на думку фахiвцiв, найбiльшою мiрою вiдбуваеться саме в шформацш-нш сферi. Швидкий розвиток нових технологий iстотно розширив можливостi терористич-них оргашзацш з манiпулювання свiдомiстю населення при пщготовщ i проведеннi теро-ристичних акцiй.
Спостережуване останнiм часом посилення впливу шформацшних технологий практично на вс сфери життедiяльностi людства ставить завдання шформацшно'1' протидп в розряд основних завдань забезпечення безпеки життедiяльностi та, зокрема, боротьби з те-роризмом.
Мета cmammi - зробити огляд шформацшних технологий i систем забезпечення безпеки життедiяльностi в умовах зростаючого мiжнародного i державного тероризму.
2. Безпека життед1яльност1
Безпека життедiяльностi - наука про захист людини в техносферi вщ негативних впливiв антропогенного i природного походження та досягнення комфортних умов життедiяльнос-ri.
Ця наука вирiшуе такий ряд завдань:
• щентифшащя небезпек - процес виявлення небезпек i встановлення ïx характеристик;
• захист вщ небезпек на основi зiставлення витрат на забезпечення безпеки i вигод вщ реалiзацiï цих заxодiв;
• лiквiдацiя можливого, залишкового, наддопустимого ризику.
Основна мета безпеки життедiяльностi як науки - захист людини в теxносферi вiд негативних небезпек антропогенного i природного походження. Визначати найбшьш ймо-вiрнi зони дп цих небезпек, попереджати i лшвщувати ïx. Теxногеннi небезпеки прогнозо-ванi i у людства досить засобiв i способiв захисту вщ них. Однак використання шформацшних теxнологiй нового поколiння дозволяе практично повшстю усунути вплив шкщли-вих техногенних факторiв. Антропогеннi небезпеки обумовлеш недостатньою увагою людини до проблем безпеки i схильшстю людини до ризику. Вплив антропогенних небезпек може бути зведено до мшмуму за рахунок використання шформацшних процеав у на-вчаннi населення та персоналу небезпечних виробництв основам безпеки життедiяльностi [1].
Безпека життедiяльностi розглядае:
• безпеку в побутовому середовищi - це всю сума факторiв, що впливають на люди-ну в побуть Реакцiю органiзму на побутовi чинники вивчають такi роздши науки, як кому-нальна гшена, гiгiена харчування, гiгiена дiтей та пщл^юв;
• безпеку в виробничому середовищi - це сукупнiсть факторiв, що впливають на людину у процес трудово'1' дiяльностi;
• безпеку у природному середовищi - це одна з галузей екологл. Екология вивчае за-кономiрностi взаемодп органiзмiв iз навколишнiм середовищем [2].
Останшм часом значну загрозу життедiяльностi представляе мiжнародний i внутрь шньодержавний тероризм. Вщповщно, тут необxiдно додати безпеку життедiяльностi при тероризмi.
У св^овш практицi цей вид загрози безпеки життедiяльностi розглядаеться як най-небезпечшший злочин. Тероризм подiляють на пол^ичний, нацiоналiстичний, релiгiйний, корисливий i безадресний.
Полiтичний тероризм мае на мет завоювання пол^ично'1' влади у кршш. Вiдомо два типи такого тероризму. Лiвий тероризм, що виникае в результат соцiального конфлшту, коли рiзко погiршуеться економiчне становище держави та населення. Правий тероризм
в^ажае ^аг^ния пeвнoï чacтини cycпiльcтвa дo вcтaнoвлeння peaкцiйнoгo тoтaлiтapнoгo peжимy.
Нацюналютичний тepopизм opгaнiзoвyeтьcя i пpoвoдитьcя eтнiчними yгpyпoвaння-ми, якi пpaгнyть дoмoгтиcя нeзaлeжнocтi вiд дepжaви aбo зaбeзпeчити пepeвaгy cвoeï нацп над шшими. Meтoю тaкoгo тepopизмy мoжe 6ути тaкoж зaхиcт тepитopiaльнoï цiлicнocтi aбo збepeжeння cвoгo eтнocy.
Рeлiгiйний тepopизм здiйcнюeтьcя зазвичай для тoгo, щoб зaтвepдити cвoю peлiгiю як гoлoвнy.
Kopиcливий тepopизм мае на мeтi нeпpaвoмipнe oтpимaння фiнaнcoвих кoштiв шля-хoм зaхoплeння зapyчникiв. Iнoдi тepopиcти paзoм з фiнaнcoвими виcyвaють i пoлiтичнi вимoги.
Бeзaдpecний (пcихoлoгiчний) тepopизм зазвичай нe мoтивoвaний. Пcихiчнa aгpeciя пpи цьoмy е пpaктичнo eдинoю пpичинoю вчинeння тepopиcтичнoгo aктy i нocить дeмoн-cтpaтивний хapaктep [3].
2.1. Захист населення вщ терористичних дш
Зaхиcт нaceлeння вiд тepopиcтичних дiй - oднa з ocнoвних задач, яка включае зacoби зaпo-бiгaння cпpoбaм, навчання, iнфopмaцiйнe зaбeзпeчeння, poз'яcнювaльнy poбoтy, пpoфiлaк-тичний oгляд, oхopoнy, знeшкoджeння.
У даний чac вплив тeхнoлoгiй iнфopмaцiйнo-пcихoлoгiчнoгo впливу на cyOTmbcrao в цiлoмy, на маот людeй i на oкpeмy людину бeзпepepвнo зpocтae. Йдeтьcя пpo мoжливi дeфopмaцiï cиcтeми мacoвoгo iнфopмyвaння та пoшиpeння дeзiнфopмaцiï, щo вeдyть дo пo-тeнцiйних пopyшeнь cycпiльнoï cтaбiльнocтi, пpo нaнeceння шкoди здopoв'ю та життю гpoмaдян, внacлiдoк пpoпaгaнди aбo аптацп, щo збуджують coцiaльнy, pacoвy, нацюналь-ну чи peлiгiйнy ^нависть i вopoжнeчy, пpo дiяльнicть тoтaлiтapних ceкт, щo пpoпaгyють нacильcтвo i жopcтoкicть. Oкpeмi види iнфopмaцiйнo-пcихoлoгiчнoгo впливу, звepнeнi дo нaceлeння, здaтнi cepйoзнo пopyшити нopмaльнe фyнкцioнyвaння i життeдiяльнicть дepжa-вних cтpyктyp i гpoмaдcьких opгaнiзaцiй [4].
Для бopoтьби з cyчacним тepopизмoм нeoбхiднo cтвopити шиpoкий дiaпaзoн тeхнo-лoгiй i зacoбiв. Одним iз важливих нaпpямiв пpoтидiï тepopизмy е poзpoбкa i вдocкoнaлeн-ня iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй.
3. ¡нформацшш технологи
Iнфopмaцiйнi тeхнoлoгiï вce бiльшe пpoникaють в yci cфepи нaшoгo життя. Вoни гpaють важливу poль в yпpaвлiннi aтoмними eлeктpocтaнцiями, гiдpoвyзлaми, eнepгoмepeжaми, cиcтeмaми кoнтpoлю i зaбeзпeчeння бeзпeки пoльoтiв, фiнaнcoвими iнcтитyтaми вах видiв (бipжa, cтpaхoвий бiзнec i т.п.).
Iнфpacтpyктypa iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй oб'eднye вci iнфopмaцiйнi тeхнoлoгiï та pecypOT, включае cиcтeми зв'язку, iнфopмaцiйнi ^три, мepeжi та бази даних, cyпyтникo-ву (кocмiчнy), paдio- i тeлeкoмyнiкaцiйнi cиcтeми. Koжнa з них ввд^ае cпeцифiчнy poль у життi дepжaви i, вiдпoвiднo, мае piзнy вpaзливicть щoдo тepopиcтичних дiй.
Таким чинoм, iнфopмaцiйнi тeхнoлoгiï cклaдaють cyтнicть у^авлшня вciмa ^^ra-чними eлeмeнтaми iнфpacтpyктypи cyчacнoï цившзацп. Цi eлeмeнти iнфpacтpyктypи ypaз-ливi з ypaхyвaнням мoжливocтi тepopиcтичних дiй на кoмп'ютepнi та тeлeкoмyнiкaцiйнi мepeжi дepжaвнoгo i навт глoбaльнoгo мacштaбy.
Взaeмoвiднocини iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй i тepopизмy е пoдвiйними. З oднoгo 6o-ку, iнфopмaцiйнi тeхнoлoгiï icтoтнo poзшиpюють мoжливocтi для пpoтипpaвних дiй тepo-pиcтiв. З iншoгo бoкy, cyчacнi iнфopмaцiйнi тeхнoлoгiï в paцioнaльнoмy пoeднaннi з тpaди-цшними мeтoдaми е eфeктивним зacoбoм бopoтьби з caмим тepopизмoм [3].
Aналiз юнуючих джеpел показав, що на сьогодш в антитеpоpиcтичнiй дiяльноcтi pеально викоpиcтовyютьcя iнфоpмацiйнi технологи, такi як дактилоскотя, обpобка теле-фонних pозмов (напpиклад, pозпiзнавання ключових cлiв y потощ мовлення), pозпiзнаван-ня (щентифшащя) пiдозpюваниx оciб, cтвоpення та обpобка iнфоpмацiï в базах даних i де-якi iншi [5].
Для боpотьби з теpоpизмом викоpиcтовyютьcя технологи збоpy даних, ïx аналiзy i технологи пpийняття piшень.
Технологи збоpy даних в основному видаються технологиями pеалiзацiï cенcоpiв, cенcоpниx меpеж i злиття iнфоpмацiï з безлiчi piзниx джеpел. До теxнологiй аналiзy даних i пpийняття piшень (або аналггичних теxнологiй) вiдноcятьcя технологи взаемоди оаб, що пpиймають piшення; вибоpy i об^унтування piшень, аналiзy текcтiв; pозпiзнавання i аналь зу обpазiв; пpогнозyючого моделювання; обpобка пpиpодноï мови. За допомогою цих тех-нологiй можна cтвоpювати моделi зpазкiв дiяльноcтi теpоpиcтiв, витягувати об'екти i зв'язки мiж ними з великих маcивiв даних, cпiвпpацювати, pобити висновки i спшьно ви-коpиcтовyвати iнфоpмацiю, висувати гшотези i пеpевipяти можливi ди теpоpиcтiв i с^ате-г^' npOT^n, вести пошук i викоpиcтовyвати велику кшьюсть piзниx мyльтимедiйниx даних, багатомовно'1' мови i тексту, здiйcнювати вибip можливих piшень i пеpедбачyваниx стратегш антитеpоpиcтичниx дiй.
Технологи вибоpy i обфунтування piшень, а також пiдтpимки взаемоди оciб, що пpиймають piшення, дозволяють виpiшyвати завдання на оcновi оптимiзацiйниx методiв пpийняття piшення i методiв, заснованих на знаннях i логичному висновку; обмiнюватиcя iнфоpмацiею i коопеpyватиcя особам, якi пpиймають piшення; манiпyлювати елементами уявлення можливих або очшуваних дiй теpоpиcтiв; пеpетвоpювати вхщш данi, що надшш-ли вщ piзниx джеpел, в ситуативну iнфоpмацiю i ситуативну iнфоpмацiю в опеpацiйнi знання.
Технологи вiзyалiзацiï забезпечують гpафiчне пpедcтавлення iнфоpмацiï, що аналь зуеться в виглядi piзниx каpт i зобpажень мicцевоcтi, дiагpам, схем дiй, а також допомага-ють аналiтикам вiдобpажати i видiляти необxiднy iнфоpмацiю, дозволяють вiзyально ^ед-ставляти пpиxованi неочевидш обpази, зв'язок та аномали ^и обpобцi величезних маcивiв даних.
Технологи обpобки вiдеоiнфоpмацiï забезпечують аналiз, виявлення, попеpедню об-pобкy (на оcновi зменшення шуму, збшьшення масштабу, полiпшення т^но'!' гами i кон-тpаcтy) i витяг необхщних вiдомоcтей з вiдеоiнфоpмацiï, дозволяючи вiдcлiдковyвати пщо-зpiлi i небезпечш ди людей.
Технологи пiдтpимки cемантичноï yзгодженоcтi теpмiнологiï дозволяють забезпе-чувати cпiльне узгоджене pозyмiння значення ошв i фpаз y конфетному контекcтi.
Технологи iнтелектyального пошуку здшснюють пошук cеpед безлiчi геогpафiчно pозподiлениx багатомовних piзнотипниx сховищ iнфоpмацiйниx pеcypciв. Можуть викоpи-стовувати piзнi ^m^pn пошуку: по повному або частковому збiгy окpемиx cлiв i фpаз, за ступенем pелевантноcтi, за семантичною подобою. Забезпечують пошук будь-яких титв докyментiв i даних, pозмiщениx на web- i файл-cеpвеpаx, в базах даних, системах у^ав-лiння документами та ш.
Технологи пpиpодноï мови забезпечують обpобкy мови i текспв на piзниx мовах.
Технологи pозпiзнавання i аналiзy обpазiв пpизначенi для виявлення пiдозpiлиx об'ектiв, cyб'ектiв i ^оцеав, включаючи людей, мicця ïx пеpебyвання, якi поди вщбува-ються з ними, а також для подальшого визначення, чи ^истты iншi взаемопов'язанi об'екти, суб'екти i ^оцеси з метою вiдокpемити ситуаци, що вимагають подальшого дос-лiдження, вщ бiльшоcтi iншиx cитyацiй.
Технологи ^огнозують моделювання можливих подiй, дозволяють висувати гшотези ^о можливi майбутш ди, пpопонyвати i пеpевipяти способи ^отод^^ а також ^огно-
зувати мoжливi наошдки пepeдбaчyвaних compile дш, бaзyючиcь на нaявнoмy дocвiдi e^ cпepтiв, минулих пoдiй i пpeцeдeнтaх [3].
Тeхнoлoгiï мaнiпyлювaння даними та ф^к^аци iнфopмaцiï з бeзлiчi piзних джepeл зaбeзпeчyють збip, iндeкcyвaння, збepeжeння, пoшyк, витяг, iнтeгpaцiю, aнaлiз, aгpeгyвaн-ня, вiдoбpaжeння i пoшиpeння iнфopмaцiï. Вoни надають мoжливicть oднoчacнoгo пoшyкy вeликoï кiлькocтi джepeл iнфopмaцiï, copтyвaння i кaтeгopизaцiï piзних eлeмeнтiв iнфopмa-ц^' вiдпoвiднo дo peлeвaнтнocтi запипв, peaлiзyють пpeдcтaвлeння piзних acпeктiв, peлeвa-нтних запиту, пopяд з мoжливicтю вiзyaлiзaцiï ceмaнтичних зв'язкiв, щo вiднocятьcя дo pi-зних eлeмeнтiв iнфopмaцiï.
Тeхнoлoгiï мoнiтopингy пoдiй та oпoвiщeння дoзвoляють вiдcтeжyвaти пoдiï i oпo-вiщaти пocaдoвих oci6 oпepaтopiв у peaльнoмy чaci пpo виявлeння пiдoзpiлих i кpитичних пoдiй. Пpи виявлeннi вiдпoвiднoï пoдiï викoнyeтьcя aвтoмaтичнe oпoвiщeння, якe мoжe бути пpeдcтaвлeнo як у виглядi пpocтих дш, так i бiльш cклaдних [3].
Бioмeтpичнi тeхнoлoгiï пoв'язaнi з вимipювaнням, у тoмy чиcлi з дистанцшним, i o6-poбкoю iнфopмaцiï ^o фiзioлoгiчнi та пoвeдiнкoвi хapaктepиcтики людини для ïï iдeнтифi-кацй a6o виявлeння пcихoфiзioлoгiчнoгo cтaнy i мoжливих нaмipiв. У бioмeтpiï вивчaютьcя мoжливocтi викopиcтaння таких хapaктepиcтик, як вщбитки пaльцiв, гeoмeтpiя pyк, вщбит-ки дoлoнi, бyдoвa кpoвoнocних cyдин, тepмoгpaфiя ocoби, фopмa oбличчя у двo- i тpивимi-pних вимipaх, гoлoc, хoдa, paйдyжнa oбoлoнкa oкa i т.д. [5].
4. Бази даних i знань на o^obí використання шформацшних технолог1й
Для виpiшeння завдань бeзпeки життeдiяльнocтi cлiд пepeдбaчити cтвopeння бази даних, а тaкoж бази знань на ocнoвi викopиcтaння iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй.
Iнфopмaцiйнi тeхнoлoгiï в зaбeзпeчeннi бeзпeки життeдiяльнocтi пpeдcтaвляють от-cтeмнo opгaнiзoвaнy пocлiдoвнicть oпepaцiй, якi викoнyютьcя з iнфopмaцieю, з викopиc-танням зacoбiв i мeтoдiв автоматизацп.
Типoвими oпepaцiями е eлeмeнтapнi дп з iнфopмaцieю, пoчинaючи вiд збopy i pe-ecrpa^ï даних i закшчуючи пpoцecoм виpoблeння yпpaвлiнcькoгo piшeння.
Зашби i мeтoди автоматизаци включають тeхнiкy, пpoгpaми, cпocoби i пiдхoди дo opгaнiзaцiï iнфopмaцiйних cиcтeм i тeхнoлoгiй. Iнфopмaцiйнi тeхнoлoгiï, пoв'язaнi з зaбeз-пeчeнням бeзпeки життeдiяльнocтi, poзpiзняютьcя cклaдoм, пpизнaчeнням, cтyпeнeм авто-мaтизaцiï, надшнютю, oб'eмoм виpiшyвaних завдань. Зaбeзпeчeння бeзпeчних yмoв житте-дiяльнocтi на cyчacнoмy eтaпi пepeдбaчae викopиcтaння iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй для yпpaвлiння джepeлaми i дичинами виникнeння нeбeзпeк, пpoгнoзyвaння та oцiнки ïx впливу у пpocтopi i чаа, зaxиcтy людини i нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa вiд нe-бeзпeк тexнoгeннoгo xapaктepy. Упpaвлiння бeзпeкoю тexнocфepи на бaзi мoнiтopингy нe-бeзпeк та зacтocyвaння нaйбiльш eфeктивниx зaxoдiв i зacoбiв зaxиcтy дoзвoляe викopиcтo-вувати iнфopмaцiйнi cиcтeми i тexнoлoгiï в ycix oблacтяx дiяльнocтi людини.
4.1. 1нформацшна безпека
Iнфopмaцiйнa бeзпeкa - зaxищeнicть iнфopмaцiï i пiдтpимyючoï iнфpacтpyктypи вiд випад-кoвиx a6o нaвмиcниx впливiв пpиpoднoгo a6o штyчнoгo xapaктepy, якi мoгли б заш^дите влacникaм a6o кopиcтyвaчaм iнфopмaцiï i пiдтpимyючoï iнфpacтpyктypи.
Здiйcнeння cиcтeми захисту iнфopмaцiï в cyчacниx тexнoлoгiяx бeзпeки життeдiяль-нocтi пopoджye кoмплeкc пpoблeм. У кoмплeкci cиcтeмa зaxиcтy iнфopмaцiï пoвиннa виpi-шувати pяд завдань: зaбeзпeчeння кoнфiдeнцiйнocтi iнфopмaцiï на вах piвняx yпpaвлiння бeзпeкoю; зaxиcт вщ cпoтвopeння; ceгмeнтyвaння i зaбeзпeчeння iндивiдyaльнocтi пoлiтики бeзпeки для piзниx ceгмeнтiв cиcтeми; ayтeнтифiкaцiю кopиcтyвaчiв та ш.
Вщомосп, що надходять з рiзниx пщроздшв, повиннi зберiгатися i оброблятися в единш системi просторово'' бази. Це дозволить контролювати ситуащю, органiзовувати взаемод^ рiзниx служб усix держав, а також приймати ршення i проводити заходи щодо забезпечення безпеки.
5. Системи i види безпеки життед1яльност1
В основi будь-яких систем безпеки знаходиться особиста i колективна (громадська) безпека людини, яка входить в область локально'' безпеки життедiяльностi i складае базовий сенс поняття «безпека життедiяльностi», що визначаеться як безпечна взаемодiя людини з середовищем iснування або ефективна захищешсть прийнятних умов життя людини в се-редовищi проживання, його життевих iнтересiв i самого юнування вiд перевищення допустимого рiвня впливу негативних факторiв (небезпек, загроз) сощального, техногенного або природного характеру.
5.1. Системи особисто'1 i колективно'1 безпеки людини
Системи особисто'1' i колективно'' (сустльно!) безпеки людини включають в себе таю основы види безпеки життедiяльностi :
• безпеку здоров'я, тд якою розумiють соматичну (тшесну) норму стану людини, самовщчуття нормального, звичного функцiонування всix систем власного оргашзму з урахуванням природних вшових змiн;
• псиxологiчну безпеку, яка передбачае внутршню врiвноваженiсть людини, адек-ватнiсть його реакцiй на зовшшш впливи, вiдповiднiсть поведiнки людини встановленим, загальноприйнятим у житп громади нормам моралi i моральностi;
• сощальну безпеку, до яко'' вщноситься необxiднiсть усшяко! пiдтримки найбiльш вразливих у сощальному вiдношеннi категорiй населення (пенсiонерiв, iнвалiдiв, багатодь тних амей, сирiт) i яка визначае рiвень моральностi самого людського суспiльства;
• антикримшальну безпеку, актуальну практично для кожно'' людини, що виявилася жертвою шахрайства, крадiжки, грабежу, а також бшьш тяжких злочинiв проти особистос-тi та суспiльства;
• антинаркотичну безпеку, що стала в останн роки одшею з важливих умов вижи-вання значно'' частини молодого поколшня, пщданого ди алкогольно'' або наркотично'' за-лежностi;
• техногенну (виробничу, побутову) безпеку, пов'язану з штенсивним зростанням рiзноманiтностi в сучасному свт техногенних загроз i небезпек (електромагнгтних випро-мiнювань, вибуxiв, мехашчних i термiчниx впливiв, радiацiï, токсичних речовин i т.д.);
• транспортну безпеку, обумовлену зростаючим числом жертв автомобшьних ава-рш, льотних пригод, катастроф на морi i залiзницяx;
• протипожежну безпеку, що вимагае найпильшшо! уваги у зв'язку з застаршстю електромереж значно'' частини старого житлового фонду кра'ни, браком фшансових кош-тiв на ïx планову замшу, збшьшенням поверxовостi новобудов, тдвищенням потужностi побутових електроприладiв;
• природну та еколопчну безпеку, для здшснення яко'' людина змушена, з одного боку, боротися з погрозами природного характеру (такими, як сходження сшгових лавин, повеш, цунамi, урагани, землетруси, виверження вулкашв), а з шшого боку, захищати саму природу тд час екологiчниx, природоохоронних заxодiв вщ хижацького винищення рiдкi-сних видiв тварин i рослин, вирубки i пiдпалiв лiсовиx масивiв, браконьерського вилову риби i морських тварин, отруення водних ресурсiв вiдxодами пiдприемств, руйнування шару атмосфери, забруднення ближнього космосу;
• бюлопчну безпеку, яка передбачае захист людини вщ бактерiологiчних i вiрусних iнфекцiй, грибкових i паразитних захворювань, отруйних комах, змiй, грибiв, рослин;
• фшансову безпеку, пiд якою розумiеться захищенiсть коштiв кожно'1 окремо'1 людини i всього населення краши вiд будь-якого роду фшансових загроз i небезпек;
• безпеку пщприемництва, що передбачае активну захищенють самих людей, зайня-тих бiзнесом (вiд спроб ïx захоплення в заручники, вбивства), пщприемств (вiд нанесення ïm матерiального або фiнансового збитку), службовоï шформаци (вiд ïï розголошення), що випускаеться (вiд ïï розкрадання, руйнування, дискредитаций
• iншi види безпеки людини i суспшьства [6].
5.2. Система державно!' (нацюнальноУ) безпеки
До складу системи державно'1' (нащонально:!') безпеки входять такi основнi види:
• безпека конституцшного ладу держави, що передбачае активну захищенють зако-нодавчо встановленого суспiльного устрою краши i стабшьнють уша законодавчо прийня-то'1' системи державно'1' влади;
• безпека державних органiв влади i управлшня, яка передбачае активну i всебiчну заxищенiсть вищих посадових оаб крайни, можливiсть нормального виконання ними своИх конституцiйно встановлених функцiй, а також охорону мюць розташування оргашв влади;
• безпека цiлiсностi i суверештету крайни, що е необхщною умовою полiтичноï i економiчноï стабшьносп будь-якоï держави на внутрiшньо-i зовшшньопол^ичнш аренi;
• антитерористична безпека, що представляе собою систему заxодiв ефективно! за-xищеностi життево важливих штереав i самого iснування всix структурних рiвнiв об'ектiв безпеки вiд руйшвних сил тероризму i хаосу в будь-яких формах ïx мотиваци i прояви;
• безпека нащонально! економши, що передбачае активну заxищенiсть держави вщ спадiв у дiяльностi мiжнародноï економiчноï системи, збалансованiсть експортно-iмпортниx i товарно-сировинних потокiв, стiйкiсть проведено! фшансово! полiтики i всiеï банювсько! системи, реалiзацiю нацiональниx iнтересiв на мiжнароднiй аренi;
• iнформацiйна безпека, яка представляе собою комплекс заxодiв iз захисту шфор-мацiйниx потоюв i баз даних «закритох» (тобто з грифом секретносп) шформаци державного або вщомчого значення вщ несанкцiонованого доступу, викрадення, розголошення або пошкодження комп'ютерними «Ярусами»;
• безпека на^омльно" культури, пов'язана зi збереженням, пщтриманням i захистом нацiональниx особливостей i релшвш народiв краши вщ руйнування, агресивного впливу або експанси з боку iншиx держав;
• демографiчна безпека, що передбачае сталють або зростання населення краши, збшьшення тривалостi життя людей;
• iншi види державноï (нацiональноï) безпеки [6];
• у цей список доцшьно додати корупцшну безпеку, що представляе собою комплекс заxодiв по боротьбi з корупцiею на державному рiвнi.
Корупцiя на державному рiвнi е одним iз найсерйознiшиx чинниюв державноï безпеки. Iнформацiйнi технологи, що застосовуються в системах корупцiйноï безпеки, вико-ристовують безлiч рiзниx пiдxодiв, включаючи методи штучного штелекту.
Цiкавий приклад використання штучного штелекту в боротьбi з корупцiею в Китш. Як пише газета South China Morning Post (SCMP), дослщники з Академи наук КНР спшьно iз представниками контролюючих органiв Компарти Китаю розробили високотехнолопч-ний проект Zero Trust, призначений для виявлення корупцiонерiв серед чиновниюв за до-помогою аналiзу вiдомостей про них iз 150 рiзниx баз даних. Система може вщстежувати доходи чиновниюв та ï^ix родичiв, пiдозрiлi транзакци, великi покупки та iншi детал^ якi вказують на те, що той чи шший службовець живе невщповщно до своïx достаткiв. З часу запуску в 2012 рощ проект допом^ виявити бшьше 8 тис. чиновниюв, замiшаниx у розтра-
тах, корупцп i кумiвствi. Через кшька рокiв пiсля початку роботи системи все бшьше вь домств стали вщмовлятися вiд ïï використання, посилаючись на «дискомфорт», який вона завдае. В даний час подальша доля Zero Trust невщома. Ймовiрнiсть ïï повноцшного запуску на всш територп Китаю невелика, хоча дослщники все ще розраховують на впрова-дження антикорупцшно'' системи [7].
У сферi боротьби з тероризмом зарубiжнi експерти особливу увагу придiляють штучному штелекту. Все питання в тому, що найбшьшу небезпеку становлять особи, яю за сво'ми зовнiшнiми ознаками шде не виявлялися, в поле зору спецслужб не потрапляли, однак здатш здiйснити теракт.
У даний час в €С i США ведуться дослщження i розробляються програми з вивчен-ня псиxолого-поведiнковиx причин тероризму. Результати дослщжень плануеться викори-стовувати як основу для побудови систем штучного штелекту, яю могли б за зовшшшми поведiнковими ознаками виявляти суб'ектв, потенцiйно небезпечних для суспшьства. Ро-зробники припускають, що подiбнi системи зможуть прогнозувати можливу небажану по-ведiнку людей, виробляти i вживати запобiжниx заxодiв. У раз^ якщо коефiцiент благона-дшносп суб'екта буде нижче встановленого рiвня, «штелект» зможе вiдключати людину вщ зв'язку, блокувати ïï банкiвськi рахунки, про'зш квитки i т.д.
6. Автоматизована шформацшна система забезпечення безпеки життедiяльностi
У сучасних умовах загрози техногенного, природного, кримiногенного i терористичного характеру дос становлять реальну небезпеку для населення репошв i розвитку держави в цшому. З метою захисту вщ цих загроз створюються автоматизоваш iнформацiйнi системи забезпечення безпеки життедiяльностi.
Як приклад розглянемо одну з автоматизованих iнформацiйниx систем забезпечення безпеки життедiяльностi великого мегаполюу [8].
Завдання забезпечення безпеки життедiяльностi, як правило, вирiшуються в умовах жорсткого дефщиту часу. Обмеженiсть тимчасових i матерiально-теxнiчниx ресурсiв i мо-жливостей людини при великих масштабах i швидкосп розвитку надзвичайних ситуацш впливае на адекватнiсть i достовiрнiсть шформацп, використовувано'' при прийняттi рь шень, а також на оператившсть прийняття цих рiшень. Цi аспекти зумовлюють необхщ-нiсть використання для виршення завдань безпеки сучасних технологш автоматизованого збору, обробки, аналiзу i вiзуалiзацiï iнформацiï. Таким чином, заходом, спрямованим на пщвищення ефективностi забезпечення безпеки життедiяльностi, е впровадження у проце-си управлiння новiтнix шформацшних i телекомушкацшних теxнологiй.
6.1. Структурна схема процесу автоматизацн 1нформац1йно1 системи забезпечення безпеки життедiяльностi в мегаполш
Структурна схема процесу автоматизацiï шформацшно! системи забезпечення безпеки життедiяльностi (рис. 1).
Процеси шформацшно! пiдтримки прийняття ршень показанi на рис. 2.
Керуючим об'ектом е сукупшсть виконавчих оргашв державно'' влади, територiальниx оргашв федеральних оргашв виконавчо'' влади та оргашв мюцевого самоврядування, керiвництво пщприемств, установ та ïx структурних пщроздшв, черговi та диспетчерськi служби. Пщ об'ектами управлiння розумiеться сукупнiсть контрольованих об'ектiв, де можуть виступати населення, ва значущi об'екти iнфраструктури, навколишнього середовища, господарсько' та економiчноï дiяльностi, а також сили i засоби, задiянi в забезпеченнi безпеки життедiяльностi.
Рисунок 1 - Структурна схема процесу автоматизацй шформацшно! системи забезпечення безпеки життeдiяльностi
1нформащя про параметры стану об'екта
Представления
¡1 [форму lJ.il
Спостереження
- »* *
О О-О
ОбЧкти у ■фАНЛШНН
Управляюч1 впливи
Ксруючнй обЧкт
Рисунок 2 - Процеси шформацшно! пiдтримки прийняття рiшень
Вихщною шформащею, необхщною для прийняття управлшських р1шень у сфер1 забезпечення безпеки життед1яльносп мегаполюу, е:
• достов1рш даш про поточний стан (мюцезнаходження) об'екпв управлшня;
• критичш значення параметр1в, що характеризують стан об'екпв управлшня;
• арх1вш даш про об'екти управлшня;
• прогнозна шформащя про тенденци та перспективи змш стану об'ектсв i процеав, отримана за результатами опрацювання архiвних даних i3 використанням математичних моделей;
• еталонш данi шформацшних систем (карти, кадастри, регiстри, реестри i т.д.);
• данi шших iнформацiйних систем.
Суттевою особливiстю автоматизованих шформацшних систем забезпечення безпеки життедiяльностi е складна iерархiчна структура керуючого об'екта, окремi елементи якого взаемод^ть мiж собою як у ходi повсякденно'1' дiяльностi, так i при лшвщаци надзвичайно'1 ситуаци.
6.2. Структура автоматизованоУ шформацшно!' системи забезпечення безпеки життeдiяльностi
Автоматизована iнформацiйна система забезпечення безпеки життедiяльностi являе собою сукупшсть локальних вузлiв (ЛВ), е пунктами концентраци шформаци, об'еднаних одним спещального виду ЛВ, якi реалiзують ретранслящю iнформацiйних потокiв i е центром управлшня доступом (ЦУД).
ЛВ являють собою шформацшш системи, групи шформацшних систем, окремi компоненти систем (база даних, ^ент-додаток, сервер-додаток) або групи компонент. Користувачi системи (посадовi особи, служби, спецiалiзованi центри) вiдповiдно до прав доступу отримують iнформацiю вщ найближчого ЛВ або через ЦУД вщ будь-якого iншого ЛВ. Засобами ЛВ забезпечуеться единий призначений для користувача штерфейс. ЦУД забезпечуе едиш маршрутизащю, авторизацiю i аутентифiкацiю на основi збереження в ньому шформаци про користувачiв i джерел.
Структура автоматизовано'1' шформацшно'1' системи забезпечення безпеки життедiяльностi представлена на рис. 3.
Схема лопчно'1 оргашзаци шформацшно'1' взаемоди представлена на рис. 4.
Основним фактором, що визначае склад елемешив системи забезпечення безпеки життедiяльностi та 1'х взаемозв'язок, е необхiдна функцiональнiсть системи.
Вiдповiдно до перелiку необхщних функцiй, якi забезпечують систему життедiяльностi для вирiшення завдань щодо забезпечення безпеки життедiяльностi, входять такi функцюнальш елементи:
1. Сукупнiсть функцiональних систем, яю е для системи забезпечення безпеки життедiяльностi первинними джерелами шформаци: системи, що забезпечують мошторинг об'екпв i процесiв (датчикову систему, системи дистанцшного зондування, системи вiдеоспостереження i т.д.); системи прийому шформаци вщ населення, системи екстреного зв'язку; шформацшш системи, в тому чист ri, що мютять еталоннi данi (кадастри, репстри, реестри, довiдники, класифiкатори тощо).
2. Розрахунково-аналiтичнi системи, що забезпечують обробку шформаци за заданими алгоритмами.
3. Система управлшня доступом, що забезпечуе централiзоване призначення прав користувача щодо використання шформацшних ресурав системи безпеки життедiяльностi.
4. Система забезпечення шформацшно!' безпеки, що виконуе вимоги нормативних i законодавчих акпв в област захисту конфщенцшно!' шформаци при ïï автоматизованш обробцi i передачi по каналах зв'язку [8].
1. Kopиcтyвaчi pecypcib.
2. Джepeлa, pecypra, iнфopмaцiя.
3. Вiдoмчi та тepитopiaльнi cнcтeмн зa6eзпeчeння 6eзпeкн.
4. ^rnp yпpaвлiння дocтyпoм.
1.1. Micькнй cнтyaцiйннй цeнтp.
1.2. Paйoнннй cнтyaцiйннй ^rnp. 1.1.1. Poзpaxyнкoвo aнaлiтнчнa cнcтeмa.
2.1. Сист^ми мoнiтopннгy.
2.2. Cнcтeмн eRcrpenoro зв'язку. 2.N. Iнфopмaцiйнi cнcтeмн.
3.1. - 3.K. Лoкaльнa cнcтeмa бeзпeки.
4.1. База iнфopмaцiйннx pecypcib.
4.2. ^OTei^a зa6eзпeчeння iнфopмaцiйнoï 6eзпeкн. APM - 4 aвтoмaтнзoвaнe po6oчe мю^.
AIC ЦУД ПСБ - aвтoмaтнзoвaнa iнфopмaцiйнa cнcтeмa цeнтpy yпpaвлiння Ao^^no! пoлiцiï cycпiльнoï 6eзпeкн.
Pнcyнoк 3 - Orpy^ypa aвтoмaтнзoвaнoï iнфopмaцiйнoï cиcтeми зa6eзпeчeння 6eзпeкн
жнттeдiяльнocтi
Центр управлшня доступом
- (нформашйт рссурси/джерела ^
( 0 - Корнетунач! ресурсов
Рисунок 4 - Схема логично! оргашзацй шформацшно! взаемодн
7. 1нформацшш системи обмшу даними
1нформацшш системи обмшу даними тшьки починають активно розроблятися 1 впроваджуватися. Це абсолютно новий напрям в области спецтехнологш боротьби з тероризмом. 1дея таких технологий полягае в тому, що сама шформащя без належного застосування не мае цшности. У зв'язку з цим важливо не тшьки з1брати, обробити, а й вчасно розподшити, передати вщомости м1ж силовими вщомствами з метою прийняття оперативних р1шень, швидкого реагування на терористичш загрози 1 припинення терактив.
8. Системи визначення вибухових речовин, контролю i мошторингу людських потоков, транспортних засобiв, вантажчв
Одним 1з найважлив1ших мюць у боротьб1 з тероризмом займають технологи паспортно-в1зового контролю для ф1ксаци, щентифшаци та подальшого розтзнавання метричних даних ф1зичних ос1б (особи, вщбитки пальщв, форма 1 структура зап'ясть, атювка ока 1 ш.), транспортних засоб1в (реестрацшш номери, габарити, вага), сканування вантаж1в на автотранспорт', зал1знищ 1 в морських портах.
Перспективним напрямом у цш сфер1 вважаемо вдосконалення технологий розтзнавання з тдключенням елемешив штучного штелекту для щентифшацп та виявлення ос1б у раз1 змши ними сво!х зовшшшх даних.
9. Штучний iнтелект
Найбшьш1 труднощ1 у виявленн суб'ект1в тероризму становлять особи, яю за сво!ми зовшшшми ознаками шде не виявлялися, в поле зору спецслужб не потрапляли, однак здатш здшснити теракт. У даний час в €С 1 США юнують програми з вивчення психолого-поведшкових причин тероризму. Результати дослщжень плануеться використовувати як основу для побудови систем, як1 могли б за зовшшшми поведшковими ознаками (починаючи вщ зустр1чей, розмов, перегляду радикальних сайтив, соцмереж, 1гор 1 закшчуючи змшами ф1зюлопчних даних - температури тша, кольору шюри, пульсу, дихання) виявляти суб'ектив, потенцшно небезпечних для суспшьства. Под1бш системи зможуть прогнозувати небажану поведшку людей, виробляти 1 вживати запоб1жних
зaxoдiв. На штучний imere^ пoклaдaютьcя ocoбливi надп в бopoтьбi з тepopиcтaми i тepopиcтичними opгaнiзaцiями. Якщo кoeфiцieнт блaгoнaдiйнocтi cyб'eктa бyдe нижчe вcтaнoвлeнoгo piвня, «im^e^» змoжe вiдключaти людину вщ зв'язку, блoкyвaти ïï банивши paxyнки, ^oi^rn квитки i т.д. Дo таких cиcтeм пpeд'являютьcя ocoбливo жopcткi вимoги: cильний штучний imere^, poбoтa в peaльнoмy чaci i o6po6^ вeликиx мacивiв iнфopмaцiï.
10. Обробка великих масивiв даних - Data Mining
В GC для зaпoбiгaння тepaктaм, ocoбливo на тepитopiï poзвинeниx дepжaв i мeгaпoлiciв, як тexнoлoгiчнi piшeння бopoтьби з тepopизмoм викopиcтoвyютьcя так звaнi пpoгpaмнo-araparai кoмплeкcи, здaтнi фiкcyвaти вci шнтакти aбoнeнтiв, ïx мicцe poзтaшyвaння, пepecyвaння i т.д. Poзpoблeнo pяд нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, якi в paмкax бopoтьби з тepopизмoм нaдiляють кoмпeтeнтнi opгaни ^шн Gвpocoюзy пpaвoм на вcтaнoвлeння кoнтpoлю i мoнiтopингy piзниx пepcoнaльниx кaнaлiв зв'язку, пoчинaючи вiд мoбiльниx тeлeфoнiв, eлeктpoннoï пoшти i закшчуючи coцмepeжaми.
Бaгaтo eкcпepтiв ^arn GC, CШA, Близькoгo Cxoдy, Aзiaтcькo-Тиxooкeaнcькoгo perio^, PФ вiдзнaчaють, щo ocнoвoю е oтpимaння пepeдчacнoï iнфopмaцiï пpo тдготовлюваш акцп з бoкy eкcтpeмicтcькиx yгpyпoвaнь. Для цьoгo мoжyть викopиcтoвyвaтиcя як poзгaлyжeнi aгeнтypнi мepeжi пpaвooxopoнниx opгaнiв i cпeцcлyжб, так i тexнiчнi зacoби кoнтpoлю i poзвiдки для виявлeння нaмipiв тepopиcтiв. Важливим acпeктoм у цьoмy нaпpямi е вcтaнoвлeння кoнтpoлю за iндивiдyaльними зacoбaми ^мушка^! тepopиcтiв, eлeктpoнним лиcтyвaнням, coцiaльними pecypcaми та iншими каналами зв'язку.
Oднaк для кoнтpoлю кaнaлiв зв'язку i o6po6m oдepжyвaнoï iнфopмaцiï в бшьшш мipi викopиcтoвyютьcя фaxiвцi, тoбтo мае мюде людcький фaктop. Цe пepeшкoджae вивчeнню вeликиx oбcягiв даних i, як peзyльтaт, нe кpaщим чинoм пoзнaчaeтьcя на виявлeннi пoтeнцiйниx тepopиcтичниx зaгpoз [9].
У зв'язку з цим ocoбливoгo знaчeння набувають тexнoлoгiï, пoв'язaнi з aвтoмaтичнoю oбpoбкoю вeликиx мacивiв даних з пoдaльшим вcтaнoвлeнням взaeмoзв'язкiв мiж вiдoмocтями, oтpимaними з piзниx джepeл (тeлeфoнiв, пoшти, coцмepeж, кaмep вiдeocпocтepeжeння, баз даних ^o пepcoнaлiï, бaнкiв, пoдaткoвиx та ш.).
11. Проект «Думаючий комп'ютер або електронний мозок для робо^в та штелектуальних систем»
Oчeвиднo, щo для зaбeзпeчeння бeзпeки життeдiяльнocтi нaceлeння ^aï™, та й, влacнe, дepжaвнoï бeзпeки нeoбxiднo на ocнoвi юнуючих кoмп'ютepниx cиcтeм i пpинципoвo нoвиx cиcтeм, щo бaзyютьcя на тexнoлoгiï штyчнoгo iнтeлeктy, cтвopювaти бази даних i знань, poзпoдiлeниx пo вай ^airn i oб'eднaниx в oднy пoтyжнy iнтeлeктyaльнy базу iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння бeзпeки дepжaви i ïï нaceлeння. Така iнтeлeктyaльнa база iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння бeзпeки дepжaви i йoгo нaceлeння пoвиннa вoлoдiти виcoким штучним iнтeлeктoм, нaдшвидкoдiючим, oднoчacнo oбpoбляти вeличeзнi маотви piзнoï iнфopмaцiï, пpиймaти piшeння в peaльнoмy чaci. Ocнoвним двигyнoм таш" бази мoжe виcтyпaти cиcтeмa, chopera на ocнoвi пpoeктy «Думаючий кoмп'ютep a6o eлeктpoнний мoзoк для po6o^ та iнтeлeктyaльниx cиcтeм».
11.1. Технолопчна основа проекту
Нoвa тexнoлoгiя, нoвий тип нeйpoмepeжi - бaгaтoзв'язнa, бaгaтoвимipнa, peцeптopнo-eфeктopнa нeйpoпoдiбнa зpocтaючa мepeжa, щo фyнкцioнye за aнaлoгieю з мoзкoм людини. Вiд пoдiбниx тexнoлoгiй вoнa вiдpiзняeтьcя нeтpaдицiйнoю нe фoн-нeймaнiвcькoю
архитектурою системи, що забезпечуе масовий паралелiзм. Ця структура здiйснюe одночасне сприйняття, аналiз, синтез, запам'ятовування, класифiкацiю та узагальнення шформацп, представлено! у рiзних вимiрах (наприклад, вiзуальному, звуковому, тактильному та ш. у реальному чаа). В результатi аналiзу шформацп нейроподiбна структура виробляе керуючi сигнали на виконавчi механiзми. Отже, формуються умовн рефлекси i складнi адаптивнi мехашзми поведiнки системи з нейроподiбною структурою в навколишньому середовищi.
11.2. Переваги технологи
Високий штелект. Система виршуе поставленi завдання за допомогою навчання або самонавчання. Вщсутшсть програмування - система навчаеться користувачем або самонавчаеться. Масовий паралелiзм, сприйняття, накопичення та обробка надвеликих обсяпв шформацп: швидкодiя системи за рахунок одночасного виконання операцш по всьому об'ему активно! структури. Вщносна швидкiсть збiльшуеться зi збiльшенням обсягу оброблювано! шформацп. Малi габарити i енергоспоживання. Стiйкiсть i надiйнiсть.
11.3. Ц1л1 i завдання
При реалiзацii проекту переслiдуються таю цш.
Короткострокова мета (перший етап). Протягом 10-ти мсящв на базi програмно-апаратних моделей системи розтзнавання об'екпв, системи спiлкування «Dialog» i вiртуального робота «Vitrom» розробити прототип «Електронного мозку».
Довгострокова мета (другий етап). На базi прототипу «Електронний мозок» протягом 1-1,5 року оргашзувати промислове виробництво електронного мозку для роботв.
Бiльш детально питання реалiзацii проекту опублiкованi в рiзних наукових журналах [10-13].
12. Висновок
У житп людини постiйно присутнi i дiють природнi, техногеннi i антропогенш небезпеки. Повнiстю усунути постiйно д^ч^ природнi небезпеки до теперiшнього часу не вдавалося, але використання сучасних засобiв шформацшного забезпечення дозволяе визначати найбшьш iмовiрнi зони дп цих небезпек, попереджати !х i лiквiдувати з мiнiмальними матерiальними i людськими втратами.
Теxногеннi небезпеки прогнозованi i у людства досить засобiв i способiв захисту вiд них. Використання шформацшних теxнологiй нового поколiння дозволяе практично повшстю усунути вплив шкщливих техногенних факторiв, а вплив техногенних травмонебезпечних факторiв обмежений допустимим ризиком за рахунок вдосконалення джерел небезпек i застосування засобiв захисту.
Очевидно, що для забезпечення безпеки життедiяльностi населення краши, та й, власне, державно'1 безпеки необxiдно на основi iснуючиx комп'ютерних систем i принципово нових систем, що базуються на технологи високого штучного штелекту, створювати бази даних i знань, розподшених по всiй крш'ш i об'еднаних в одну потужну iнтелектуальну базу шформацшного забезпечення безпеки держави i його населення.
Таким чином, аналiз юнуючо'х практики та тенденцiй розвитку шформацшно'х протидп тероризму свiдчить про рiзнi пiдxоди до запобiгання i нейтралiзацii загроз тероризму. Ефективне виршення цього завдання вимагае координацii зусиль, що базуються на загальнодоступному обмш шформащею, про досягнення в обласп iнформацiйноi безпеки як окремих держав, так i свiтовоi спiльноти в цшому.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Ступко К.О., Мироненко О.Е., Голева А.И. Информационные технологии в сфере безопасности жизнедеятельности. URL: http://www.xn—9sbb.su/pr 90.html.
2. Содержание дисциплины «БЖД», ее цели и задачи. URL: http://bgdstud.ru/bilety-i-otvety-po-ekzamenu-bzhd/393-soderzhanie-discipliny-bzhd-ee-celi-i-zadachi.html.
3. Использование информационных технологий в антитеррористических целях. URL: http://www.honestnet.ru/terrorizm/ispolzovanie-informatsionnyh-tehnologiy-v-antiterroristicheskih-tselyah.html.
4. Основы противодействия терроризму: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / ред. Я.Д. Вишнякова. М.: Издательский центр «Академия», 2006. 240 с.
5. Котенко И.В., Юсупов Р.М. Информационные технологии для борьбы с терроризмом. Защита информации. INCIDE. 2009. № 2. С. 74-79.
6. Системы и виды безопасности жизнедеятельности. URL: https://studme.org/1417012028515/ bzhd/sistemy_vidy_bezopasnosti_zhiznedeyatelnosti.
7. В Китае отказались от искусственного интеллекта для поиска коррупционеров. URL: https://www.yaplakal.com/forum3/topic 1907329.html.
8. Автоматизированная информационная система обеспечения безопасности жизнедеятельности. URL: https://works.doklad.ru/view/XhmzmRRpqyI.html.
9. Технологии для борьбы с терроризмом. URL: https://tech.onliner.by/2015/11/22/antiterrorizm.
10. Ященко В.А. От многомерных рецепторно-эффекторных нейроподобных растущих сетей к электронному мозгу роботов. Математичт машини i системи. 2013. № 4. С. 14-19.
11. Yashchenko V. Artificial intelligence theory. Science and Information Conference, London, UK, August 27-29, 2014. London, UK, 2014. P. 473-480.
12. Yashchenko V. Multidimensional neural-like growing networks - a new type of neural networks. International Journal of Advanced Computer Science and Applications, (IJACSA). 2015. Vol. 6, N 4. P. 4855.
13. Ященко В.А. Некоторые проблемные вопросы разработки искусственного мозга. Математичт машини i системи. 2018. № 4. С. 19-31.
Стаття надтшла до редакцИ' 11.02.2019
