CC BY
11
ресурсами ВНЗ;
- дотримання авторського прав а у процеавикористання електронних навчальнихресурав;
- модфшзащю веб-сайту ВНЗ для досягнення його структурно! прозоросп, шформативноеп, ефективного мехашзму пошуку й максимального доступу до ресурав, а також пщпорядковашсть завданням 1 щлям навчально! д1яльносп;
- вдосконалення комп'ютфно!, телекомушкацшно! мереж! тощо.
Впровадження названих вище орган 1 заш йн о-технол опчних, шформацшних заход ¡в мае ¡статно актив1зувати процес створення необхщних умов для розвитку 1 вдосконалення ¡нформацшно! складово! освггнього простору
Використання можливостей ЕГОС у навчальному процес 1 ВНЗ безумовно сприяе:
- актив ¡зацп тзнавально!, творчо! д1яльносп, пщвищенню яысно! устшносп студент;
- досягненню щлей навчання та виховання за доиомогою сучасних електронних навчальних матер1ал1в;
- розвитку навичок самоосв1ти I самоконтролю;
- гадвищенню р1вня комфортносп студент;
- зниженню дидактичних ускладнень у майбугшх фах1вц1в;
- пщвищенню активносп й ¡шщатпвносп студента у процеа занять 1 в позаурочний час;
- удосконалення навичок робота на комп'ютер1.
Наприинщ вщзначимо, що реал1зац1я нових зав дань ресурсних ироекпв, яи виконуються за гадтримки ш формацшно-оев ¡тн ьо го простору, неможлива без потужно! локально! мереж! ВНЗ, що поступово ифетворюеться на ушвфсальне середовище передач! та збфеження шформаци I иотенщйно може забезпечити будь-яы сучасш й иерспективш шформацшш послуги. Серед них таю: створення навчального ¡нформацшного порталу, забезпечення зв'язку м1ж уама абонентами ЕЮС I локально! мережк надання послуг П'-телефони, електронно! пошти й електронного зв'язку; опфативний облж вщвщувань та усшшносл студента; забезпечення доступу до сайту бШлютеки, б!блютечного каталогу, електронних когай документа; пщтримка сайта, створення веб-сторшок факультет, кафедр, окремих учених; автоматизащя проведения модульного контрою знань; доступ до ¡нформацп бази необхщних документа та шформаци; виконання навчальних функцш у комп'ютерних класах, пщ'еднаних до мережевого освггнього простору; представления р1зномаштних оГипюв. звтв тощо.
Комплексне застосування шформацшних технологш у сучаснш оевггнш систем! надае можливост! укра!нським ВНЗ ув!йти иовноиравними членами до евтво! академчно! сгальноти [ сприяти реал1защ! загальнонац!ональних профам формування високояисного та високотехнолопчного шформацшно-оевггнього середов ища.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуревнч Р. С., Кадешя М. Ю. Ьгформацшно-комушкацшт технологи в навчальному процеа 1 наукових досшдженнях. - К.: Осв1та Укра'ши, 2006. -396 с.
2. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: Учеб. пособие для студентов высших иед. учеб. заведений. -М.: Академия, 2003. -192 с.
3. Чистохвалов В. Н. Батюнский процесс после 2010 г.: Вклад европейского высшего образования в глобальное общественное благо // Педагогическое образование и наука: Научно-методический журнал. -200В. -№12. - С. 54-59.
Олена КОВААЬЧУК 1НФ ОРМАЦШН I ТЕХНОЛОГИ В УПРАВЛ1НН1 ШКОЛОЮ
V статт/ розгпядаеться питания використання моею: /нформацШних технологш для яюсного управлшня в систем/ аджшетрування та навчааьно-виховному процесс сучасно! шкот.
За останш роки в Укра!ш був зроблений значний крок у напрямку популяризацп знань з осв!тнього менеджменту (М. Антонюк, П. Власов, Л. Даниленко, Г. Дмитренко, Г. Сльникова, Л. Карамушка, О. Мармаза та ¡и.). Ргзш аспекти з проблем осв!тиьо! пол!тики та дфжавного управл!иня оевггою розглядають дослщники Л. Ващенко, В. Луговий, В. Маслов, Г. Опанасюк, Н. Протасова, Д Прасол, В. Шаркунова.
У результат! цього значно пщвищився штфес педагопв -теоретиюв i практиюв до наукового обфунтування i технолопчного супроводу впровадження р1зномаштних моделей управлшня навчальними закладами й дуже гостро постала проблема специально! шдготовки KcpiEHiiiaE навчальних закладщ до використання шновацшних метод1в управлшсьт д1яльносп (особливо варто рпдзначити роботи таких украшських науковщв, як М. Аузша, Л. Батченко, М. Кириченко, В. Олшник, Т. Сорочан та ¡н.). Разом з там поширення ¡нтфесу педагопчно! спшьисти до освггнього менеджменту пщняло питания щодо невиршених проблем оргашзацшного, зм1стового, методичного та нормативно-правового забезпечення професшно! гадготовки управлшшв осв1тньо1 сффи (В.Бегей, 3. Береговський, М. Головатий, Ф. Затуренська, I. Лжарчук). евро1нтефацшга процеси у сфф1 освт! розвиваються дуже динашчно, що зумовлюе все нове i новезвернення до ще! проблемы.
Мета crani - ох ар актер изув ати ¡нновацшга технологи, що базуються на ¡нформатизацп навчального процесу та сприяють пщвищенню якосп управлшня навчальним закладом.
Реал13овуеться вказаний принцип завдяки пщвищенню р1вня комп' ютеризацп гаюл. Враховуючи прюрнтстш цш, у нагшй статп вир1шуютъся завдання: показати необхщгасть ¡нформатизацп навчально-виховного процесу, що сприятиме пщвищенню якосп осрпти у ппыш; визначити основш стратепчш напрями розвптку ¡нформатизацп' управлшня освгги на Bcix р1внях.
Важливою вщмшною рисою сучасного етапу розвитку сусгальства е його ¡нформатизащя. Роль нов их ¡нформацшних технолопй (HIT) в освт важко пфеоцшити. Украшсыа педагоги-вчеш отримують значний досвщ використання цих технолопй вщ cboix заруб1жних колег, яи вппфеджальними кроками пройшли пшях вщ ¡нформацшно-ознайомлювального методу використання комп'ютф1в на заняттях до застосування сучасних тел екомун i кащй них мфеж, щоб вне Hi та науков1 колективи були р1вноправними членами CBiTOBoro дослщницького i освпянського простору i, не залишаючи при цьому cboix робочих шсць, могли працювати у такзваних «в1ртуальних лаборатор1ях».
В i нформатизацп системи освтт можна видшити два актуальш напрями:
1. 1нформатшашя навчально-виховного процесу.
2.1нформатизащя управлшня освгги HaBcix р1внях.
Кожен з цих напрям1в пстребуе оргагазащйно-методичного i технолопчного забезпечення. При цьому слщ BHpiuinra прюритетга завдання розвитку ¡нформатизацп сффи освгги:
- створення комп'ютерно! освггньо! мереж1 з використанням технологи 1нтернету,
- використання сучасних засоб1в ШТ, ¡нформацшних телекомушкацш i баз даних для шформацшжи пщтримки навчального процесу, забезпечення можливосп вщдаленого доступу педагопв i тих, хто навчаеться, до науково! i навчально-методично1 шформацп. Для впровадження намченнх стратепчних щлей необхщна практична реалгзащя двох напрям1в програми, визначених мшктсрсгвом осв1ти:
1) забезпечення навчальних заклад1в сучасною комп'ютфною технжою i засобами мультимед1а;
2) придбання i розробкависокоефективного профамного забезпечення.
¡нформатизащя навчально-виховного процесу. Поява HIT потребуе пфегляду стану i
перспектив розвитку системи осени. Це зумовлено випфеджальним розвитком технолопй пор ¡в ня но з можливостями IX використання в освт. Впровадження HIT надзвичайно важливе у подальшому вдосконаленш навчального процесу, забезпеченш доступносп та ефективносп осв1ти для гадготовки молодого поколшня до житдаяльносп в ¡нформацшному суспшьствг L(i питания важко виршшти без гадвищення загальноГ комп'ютерhoi фамотносп не лише викладач1в, що спонукають ix до впровадження шновацшних педагопчннх та шформацшно-комушкацшних технолопй в навчальний процес, а й KcpiE ниыв навчальних заклад ¡в.
Практичний досвщ ocrithix установ показуе, що управлшня в зягальноосв1тн1х закладах, як правило, здшснюють директор, його заступники з навчально-виховно! та науково! роботи, KepiEHiiiai системи методично! служби конкретного циклу предмета. До суб'оспв управлшня можна вщнести i вчителя освгггах установ, осильки в умовах школи, яка розвиваеться, дещо змшилася його роль: учитель - не лише головна дшова особа в оновленш педагопчного процесу, а й орган ¡затор навчально-шзнавально! д1яльносп учгав у кожному конкретному loiaci.
ШФОРМАЦТПШ ГЕХНйЛОПГ J ГРУДОВОШ ГА ПРОФЕС1ЙНОШ НАБЧАНШ
Функцюна льна ;цм г.-п.п. ужгтслч в чомусь t аналогчною дпльносг управлшщв I го та 2 г ci piaim. апе t öLnuii юн кретизшаною, наОлнженою б&посфедньо до начального п|»ц££у, а головне до дi гтнннь класу я к до новня слсменпв б iHHOBaui Пноиу içomeci навчяння
Вчитель гкеннсн пост........ шдгувятн и сучаснимн педагопчннмп тсянолотмн
аепкойуьап! ¡нновацЛ wi v-piju.ï. Сыэгодге урок мо;ие сути Ht щкшнм № внюсрнстання KIT. иультимед1я зокрема> чкз вч1гтсль ноже застое™ уватн врЬнихяспск™;; 1>чк демонстрацШннП Tficifl. 2) як зааО ¡ндившуългацн начального процссу та контролю; Í) як найАмьш ^[кпективннпсучасннй Htiöe ор-ганi^auii потласног самоа-ifiHoi |>обопи|>ие. 1).
Навчашм
Внкористеннч HIT на _урокак_
I
KOHTpCJlt -Uli:
т ЕГ /V M X с J Т V А "1 "1 3 LJ кЖ. с
1 У У л t V .. р ло
к д д л а с о г ■ i ьн
с 1 ь й т ^ О К а НК
т О ? т .i II ь р т ч
H II н .I II H Т i тс
'■I т ч H рм
и д H ¡H¡
д II II 1 в
1 У
я О
i:
1-
т
H
ДО.ЩШ!
I
H и:
fue. У Викорпстпння НП учителем на уроках.
Один Î МСТОДIB вмкористання IHT "¡: урОЦ1 t ИСТОД П[№СКПВ. ЯК11П ДОХОЛЯ£ ОрГЯН1ЧНО ¡нтегруватн знания ywit з piîHHK галузеп црн ьи|>1шент oflHití цроолеми. .mt MonuiHBicTt
зстосовуваш отрнмяш !няння на практнцк самост.....о конпрукштн своТ знаннч
оркнтуватнея в 1нфориящйноиу просто pi ро 9№лтп крнтцчне мпс.псннч FoíUrra над цюеючм -це пракинна йяльнкчъ ocofiHcricHO оркнтованого ншчання ь npoueci конкретно! цращ учня. на OCHOBI Поло винного внбору î уракуванням ¡"¡ого i нтф сси. яка Mai m m fi впгляд: «Bcth mo я гизнлю, я знаю, для чого це mchí трейа i дс я можу uj знания застосувапi» í. 149J.
Прсютна д1яльн!сп. у поеднанш J; к^л 1лнмёд1 Аними тьчиолопями роОитъ заняття u.itibUM i çyiathiim B4inait не лнок вчнп и вчнтъея в >чие (напрнклад. мвдшв* впвонаннн щхюпу : BI KíipHcniHitflM ивем HTML у впгляд WEB ™pÍHKH) На цьому cram сфскшвннме викорнстння коня'ютерно! qpoipahti Power Рейн, ню (Зуде дереч ною для вчителя як гадания нового narepiany, так i для у.......К ВНКОНЗННЯ домяшнього ЗЭ^ННЯ 411 (змост1йно! [wöot11 Bl корнсгання HIT ВЧНТелсм
шляхом поиску ¡нфермацй у iHrepHtri такой cjijryt методом пщвшдошя власнопо к&апЦницЦшогс piBHfl. а для учкч - методом пщвищення инаньи цвдмета.
1нфсрмтгашя утфзвлшня ocsith на в«к р!внях Вцмжщжсння HIT у навчальнмй цюцсс и: упртл1ння шкш10к> великою мрою 1Ш:.;+апъ Bio ке^вннка иаиладу, Dono професШнсм kohktëhuIÎ. nprsmi^TTiopciKi к ■ изральннк якостсП ¡лагтносп ¿:уш адсквятннм вннопн су^икного сусп1льстта Псрс>|д суспльава до рннковнк вцноенн та бчоджсннл до щ»пейського скономчного щхчтпру ctibwtt нов! biimuni до ефектквкостг якост! ^жл1ння ocbíthímh jîiwiïd.hmh. а також niflioioeui иснсджср1в осе пи. щп внкл1 исаюп осоОлгеу увагу ¡гт укцявннив ocsith. так i в спожгезгив ocBimi?í notier учнщ. студент«^ ix ytiK, хтв вчнться та навчае.
Hobíthí пщходи до функцюнування сучаакп школи вимагакггь вщ кер1вника школи докладання величезних зусиль, професюнал13му в управлшсыай д1яльносп. Але перш нш говорити про KcpiBHiiKa i його функцп, патр1бно вияснити суть поняття «управлшня». Часто його ототожнюютъ з поняттями «KcpiBHiiuTBO». «менеджмент», що йде вщ схожосп трактування англшських понять «management», «leadership», «governance».
Загалом управлшня полягае в тому, щоб прийняти ршення стосовно того, що треба робити, й оргашзувати людей на виконання цього ршення. Це визначення пщкреслюе той факт, що люди - це головний 3aci6, що е в розпорядженш кер1вника. Саме за допомогою цього засобу можна управляти bcím ¡ншим - знаниями, фшансами, матер1алами, обладнанням тощо.
На думку провщних амфиканських cneuia.nicTÍE. схоже пояснения мае поняття «менеджмент» - це не управлшня предметами, а оргашзащя та управлшня працею людей; це система щоденного та пфспективного планування, прогнозування й оргашзаци виробнищва, реал1зацп продукцп i послуг з метою отримання максимального ирибутку (матф1ального, штелектуального, духовного).
Призначення менеджменту в ocbítí - створити освтгс середовище, що ефективно працюе та вщповщае сучасним вимогам, е привабливим для реального та потенцшного споживача. «Управляти - це означае планувати, оргашзовувати, розпоряджатися, координувати i контролювати» [4]. К ер ¡в ник у сфер i ocbíth, яйцо bíh прагне стати високоирофесшним пращвником, мае досконало вивчити об'ект управлшня, тобто структуру освпньсн системи i bcí процеси, що в шй вщОуваються, бездоганно знати цей об'ект, насамперед школу. Проте знати не як учитель, котрий мае справу з окремими ocbíthímh процесами, а як директор, що бачить ïx з позицш системного цшого i спроможшй оргашзувати прийняти управлшських piiueHb 3Í знаниям справи, тобто спецнф1ки школи.
Л. Калшша [2] визначае чотири мод ел i директора сучасно1 школи:
1. Директор - вчитель тяж1е до педагопчно1 д1яльносп, bíh учитель вищо1 категорй'. Багато уваги придшяе пщготовщ та проведению cboïx урокш, виховних з fix од ¡в. Бере активну участь у методичн1Й робот! школи. Дае вщкрит! уроки, запрошуе вчител1в до себе на занятгя. Залюбки надае консультацй' з актуальних та складних педагопчних проблем. Цп:авиться нов ими пщходами до викладання навчальних предмегпв. Особисто впроваджуе ¡нновацй. Створюе умови для оптишзацй' навчально-виховного процесу в заклад i ocbíth. Користуеться авторитетом у дггей та батьыв як учитель.
2. Директор - дослщник особливу увагу придшяе експфиментально-дослщницьий po6ori у школ1. Bíh вщстежуе новаторсьи ще1, ищтримуе m¡4hí зв'язки з ВНЗ, ученими. Як правило, пише дисертащю або допомагае у цьому ¡ншим, створюючи на 6a3Í школи експфиментальний майданчик. Великого значения надае учасп у pisHoro роду конкурсах, о.л1мтадах. TypHÍpax. Бфе участь у конффенщях, друкуеться у фахових газетах та журналах.
3. Директор - го сп од ар ни к добре дбае передуам про матер1ально-тсхшчнс забезпечення навчально-виховного процесу. Bíh yMÍe знайти додаткове фшансування, не бо1'ться створювати pÍ3Horo роду благодшш фонди. Дбае про своечасний ремонт буд1вл1, озеленения шильно1 садиби, побудову спортивний майданчиив.
4. Директор - менеджф ор1ентований у свош д1яльносп на профес1йний пщхщ до управлшня. Bíh мае вщповщну менеджфську ищготовку. Волод1е знаниями щодо ефективного управл1ння та використовуе ïx у практичнш д1яльност1. Основна уиравл1нська технолопя -управл1ння за результатами. 3 повагою ставиться до пфсоналу, мотивуе та стимулюе до новаторства педагопв. Прагне створити педагопчннй колектив з високим творчим ¡нтелектуальним потенщалом. Залучае педагопв, батьмв, учшв до ствуправлшня. Гщно поводить себе звишими органами управл1ння.
Останшм часом визначення директора загальноосв1тнього навчального закладу як менеджфа-педагога набувае все бшьшо1 популярносп. Адже галузь ocbíth, напев не, чи не едина галузь економ1ки, де директор кфуе таким сиециф1чним ресурсом, який иобудований з трьох складових. Директор кфуе дитиною (учнем), батьками та cboïm шкшьним колектив ом. Тому туг необхщний менеджмент. Ане як тшьки ми торкаемося дитини, тут необх1дна иедагопка. Отже, директор - це менеджф-педагог. Саме дирекгор-менеджф повинен дбати про створення позитивного ¡мщжу закладу шляхом оновлення магер1альних фонд ¡в. Адже саме навчальний заклад з високояисною
матф1ально техшчною базою може вщповщата вимоз1 визиачения його конкурентоспроможиосп на сучасному ринку ocbIthix послуг. KpiM того, яюсна матф1ально техшчна база та використання ШТ у навчальному процеа зменшуе час, витрачений:
• учнями - на засвоення теоретичних знань, практичних вмшь i навичок;
• учителями - на виконання сво!х професшних функцш;
• кер¡впиками - на виконання управлшських функщй [3].
Для кер1вника економш часу е дуже суттевим моментом, особливо в час, коли йому доводиться виконувати все бшыпу ильисть обов'языв i при цьому забезиечувати яисть освгги.
Процес забезпечення якосп виконуе, на думку Л. Даииленко [1], дрл функщ!: полшшення осв1ти та забезпечення тптносп. Забезпечення якосп розглядаеться як 3aci6 пщвищення результативносп робота школи i процесш, яи в нш вщбуваються. У контекси забезпечення якосп визначаеться сукупшсть таких понять, як viicia (мета), шфоршщя та дн, спрямоваш на й покрагцення.
При формуванш шформацшного забезпечення уиравлшня школою треба вщпов1сти на питания: «Яка ¡нформащя norpiOHa?» i «Як оргашзувати ii 36ip?». 3i0paHi даш можна вважати шформащею лише заумови ii використання для виршення конкретних оргашзацшних завдань i прийняття управлшських piiueiib. Основним ¡нструментом створення системи шформацшного забезпечення управлшня школою е педагопчпий мошторинг, що дослщжуе управл1нську д!яльшсть учител1в у навчально-виховному про цеп i, як результат, р1вень знань учшв та самооргашзащя вчителя.
Використання ШТ для пщготовки, проведения та анаизу результат необхщне для швидко! i правильно! обробки i ощнки даних. За наслщками д1агносгування вчигаш складасться д1агностична картка школи, яку використовують вщиовщно м1сыа та регюнальш вщдши для складання загально! характеристики галуз1 ось i™ Micra чи репону. I знову у нащц стають шформацшно-комуш кждйш технологи, що допомагають забезпечити шввдку i оптимальну взаемод1ю оргамв освгги. Чому, наприклад, не використовувати комп'ютери, 1нтфнет для електронно! передан! документ мкьким. обласним, дфжавннм органам кф1внищва в галуз1 освтт.
Осганшм часом питания використання ¡нгернету в шноващйному освггньому npoueci стае дедал1 актуальшшим. У Knaii почала д1яти профама шформатизащ! «Електронна Украина» на зразок профами «е-Еигоре», яка пфедбачае конкретш в систем осени для молод! у цифровий bik (забезпечення доступу до 1нтфнету i мультимедшних засоб1в для вах тнпш шюл, адаптащя ocBiiHix систем до цифрового вжу), «швидюсний» 1нтфнет для дослщниюв i студент (забезпечення швидкого доступу до BcecBiTHboi мереж з метою cnifinpanj у po6oii i навчанн!). Безпфечно Гнтфнет вол од ie колосальними ¡нформацшними можливостями i не менш вражаючими послугами. Ось деяи з послуг, яю можназастосовуватив освпньому процеа.
- 1нформацшш! книжки, методична .штература, газета журнали в електронному вигляд1; електронш Oid.iioTeiai, Оази даних, шформацшш системи; навчальш електронш книги, додатков! файли, словники, довщники, що мають вщношення до педагопки.
-1нтерактивш: електронна пошта; електронш телеконффенци; Web-форуми; чата.
-Пошуков1: каталоги; nomvKOBi системи.
1нтфнет надае рономаштш комунжативш можливосп - вщ e-mail-фуп до чата, що забезпечують контекст взаемоди на таких сайтах для винте.™ для обговорення можливих проекта, а для учшв - виконання проект.
Здавалося б, илька роюв тому спшкування si cboimh колегами теж директорами чи вчителями шкш було неймов1рним для освггаьо! практики. Сьогодш, в час швидко! шформатазацн сусгальства, - це реально i в1дом навпъ приклади тако! сшвпращ. Чому б не подшитися 3i cboimh заруб!жними колегами досвщом i досягненнями в оргашзацн робсгги школи чи, скаж1мо, з обдарованими дггьми? Проводиться таке спшкування в режим on-line завдяки використання мультимедиен ого засобу - Web-камер и та профами Skype, для ведения теле- чи вщеоконференцш. Важко пов1рита, що колега може пфебувати на ¡ншому континент! i при цьому давата змктовну ¡нформац!ю.
Як член ЮНЕСКО Украша кфуеться стратепею забезпечення загального доступу до шформацшних i комушкашйних технологш у планах формування системи освгги майбутнього на засадах «Оср,1та для Bcix, осрптя чфез все життя, осрлтя без кордон!в». Але, на жаль, просування зазначених процеав уповшьнюеться внаслщок недостатньо розвинено! техшчно!
бази. Лише у столичиих школах та деяких школах великих обласних мст можиа вщзначити достатиш р1вень насиченосп навчальних л аб ораторш коми'ютерною техшкою та можлив1сть гадключеиня до 1нтернету. Дсяк1 сшьсьи школи не мають не те щоб исключения до 1нтернету, а й сучасних комп'ютф1в у класах, мова вже не йде про техшчш засоби мультимед1а.
Доводиться також констатувата, що адмшстраци шкш не використовуе комп'ютерш профами в управлшнг Мабуть, тут дв1 ochobhI причини. По-перше, ¡снуюч! ирофами автоматизацп управлшня школою здебшыного дуже складш для засвоення i вимагають певного р1вня коми'ютерно1 фамотносп. KpiM того, з цими ирофамами nuipiÖHO працювати комплексно, тобто не можна засвогга тшьки частину профами (наприклад, хочеться створити тшьки базу даних учшв Ix адресу i телефон). По-друге, директори шкш незнають про ¡снування тих чи ¡нших сиещальних комп'ютфних профам. Отож, потр1бна допомога пращвниыв обласного шституту шслядипломноГ педагопчно1 ocaiTii. Якгцо буде рофоблено комп'ютерш профами для директор1в, ix заступниыв, буде вказано сайта, на яких ми зможемо вщшукати потр1бну для нас ¡нформащю, то адмш1стращя шил використовуватиме ¡нформацшш технологи'. На таких сайтах можна розмктити профами розвитку шил, планування д1яльносп шкш, планування робота директор ¡в. заступниив, циклофами, оргашзащю методично! робота, оргашзащю внутр1шкшьного контролю, методику д1агностики навчального процесу, зразки докумен'пв для контролю, монпорингу, анкета й ш.
Основою оргашзацшного управлшня MicbKoi системи шформатазаци шил повинен стати науково-методичний центр управлшня освш!. Одним з основних завдань науково-методичного цешру е концентращя на мському piBHi ресурсних потоыв ¡з р1зних джфел i piBHiß дфжавного управлшня, а також орган ¡защя комплексного забезпечення шил у галуз1 шформатазаци'.
Усшх кер1вника школи багато в чому залежить вщ його менеджфсько1, управлшськоК шдготовки. Необхщна яисна професшна, за сформованими заявками оргашзашя управлшських
KypciB 3 ОбОВ'ЯЗКОВОЮ сконом1чною, ЮрИДИЧНОЮ i КОМП'ЮТерНОЮ ПЩГОТОВКОЮ KCpiBHIIKiB. Для
ефективного використання профами шформатазаци треба вщпрацювата загальиу концепцию (реепублi канську, обласну, Mi ську), яка буде вир1шувати питания постачання комп'ютер1в шко.ш i питания шдготовки професшних кадр ¡в та ¡нформащйно-комп'ютфного забезпечення управлшня навчально-виховнимпроцесом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Даниленко Л.1. 1нноващйний осв1тшй менеджмент: Навч. поабннк. - К: Главник, 2006. - 144 с.
2. Кагашна Л. М. Сощально-иедагопчна шформащя в ynpaBJiiHHi закладами oceiin // Вересень. -
2001. -№ 4. - С. 83-88.
3. OcBiTHi технологи: Навч.-метод. поабннк / За ред. О. М. Пехота. - К.: A.C.К., 2004. - 256 е.
4. Сорочан Т.М. Шдготовка KepiBHHKiB шил до управлшсько! д1ж1ьносп: тео|мя та практика:
Монограф! я. - Луганськ: Знания, 2005. -384 с.
5. Фролов Б. I. Школа молодого директора. - М: Просвещение, 1988. - 223 с.
Галина ГОРД1ЙЧУК
ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ОСВГТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДЛЯ ШДГОТОВКИ ПЕДАГОГ1В
V emammi на npuxnadi Втнщького державного педагогичного университету ¿меш Михаила Коцюбинського розкрито деят складовi системы, подготовки майбутшх учителгв засовами HoeimHix тфориащйно-комп 'ютерних технопогш.
Ниш Украша пфебувае на еташ становления ¡нформащйного сусгальства, зм1 ни традицшних уявлень про працю, осв1ту, сшлкування, культур не i со ui ал ь но - п ол тине житгя. За цих умов стратепчними завданнями впчизняно! освпньо1 галуз1 гцодо иобудови ¡нформащйного суспшьствае:
- створення в ¡ндустрп ¡нформацшно-комп'ютерних технологш (IKT) конкурентного середовища з добре впорядкованими, виваженими й прозорими правилами;
- поширення можливостей доступу фошдян до IKT, 1нтфнету й шформащйних pecypciB з метою ocßini, навчання, сшлкувания, розвитку та створення засад фомадянського суспшьства;
