CC BY
172
and the development of market relations in the sphere of education; the emergence of education as a key factor for overcoming the underdevelopment of most of mankind in the post-industrial development; review the role of the state in education; the transition from the concept of functional training to the concept of personality development; the development of lifelong learning. Adult education; integration of education.
Key words: social, education, revolution in education, globalization, information society.
УДК 316.42:17.01
1.1. Чхеайло, кандидат фшософських наук, доцент;
А. А. Чхеайло, кандидат фшософських наук
1НФОРМАЦ1ЙНА ЕТИКА ЯК МОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦ1Я СУЧАСНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Здтснено етичний аналiз ситуацп, сформованог навколо сучасног фази розвитку техногенног цивтзацИ, значним здобутком яког е тформацтне сустльство. Вста-новлено природу моральног кризи сучасного тформацшного сустльства. Здтснено цмсний аналiз тформацтног етики в контекстi змт у сучасному суспiльствi. Вка-зано на подальший розвиток тформацтног етики як сучасного напряму етичног думки i типу моральног регуляцИ сучасного сустльства.
Ключовi слова: тформацтне сустльство, техногенна цивтзащя, тформацшна етика, глобальна етика, iнформацiйно-етична теорiя, iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи (1КТ).
Актуальтсть до^дження. Досягнення сучасно'! науки i техшки е на-стшьки очевидними та безперечними, що на Мiжнародному конгрес ЮНЕСКО з питань техшчно'! та професшно'! осв^и XXI столбя було принципово назване «ерою знань, шформацп та комушкацп». Таким чином, були визна-чеш глобальш щншсш вектори розвитку сучасно'! цившзацп.
Бшьшють авторитетних дослщниюв характеризуе сучасну фазу юнуван-ня людства в термшах «принципово нового фактора св^ово'! юторп». На думку К. Ясперса, одного з найбшьш вщомих фiлософiв XX ст., лише в масш-табi св^ово'! юторп стае зрозумшим, яю глибою змши, тдготовлеш протягом
30
© Чхеайло I. I., Чхеайло А. А., 2015
двох останшх стол^ь, вiдбулися в наш час; змши, якi за сво'1'ми наслiдками незрiвняннi нi з чим, що нам вiдомо з юторп минулих п'яти тисячолiть.
При безсумшвних успiхах сучасно'1 технiки, що досягла найбшьш вра-жаючих результат у галузi iнформацiйних технологiй, у середовищi фшо-софського спiвтовариства росте нетдробна тривога у зв'язку з моральними небезпеками людському iснуванню, яю е наслiдком науково-технiчного розвитку. Свою заклопоташсть сьогоднi виражають не тшьки професiйнi фiлософи-етики, але й представники гумаштарно'1 та техшчно'1 штелшенцп, пол^ичш i громадськi дiячi, взагалi, вс мислячi, небайдужi люди.
Серед захщноевропейських мислителiв серйозно заговорили про духовш проблеми людини, пов'язанi з розвитком техшки, Х. Ортега-i-Гассет, Й. Хей-зинга, К. Ясперс, М. Хайдеггер, Г. Йонас та ш. Утворився единий концеп-туальний простiр думки, в якому виникае новий комплекс проблем, пов'я-заних з вщношенням техшки до людини та людини до техшки, що вимагае етичного осмислення та етичних ршень. Не випадково таю галузi фшософ-ського знання, як прикладна i професшна етика, стали найбшьш популяр-ними та поширеними в XX ст.
Однак навряд чи можна рад^и устхам на нивi прикладно! етики та бу-дувати оптимiстичнi прогнози щодо Г! можливостей вирiшувати т найглиб-шi моральнi проблеми людини, яю виникають у результатi нов^шх шфор-мацiйно-технологiчних викликiв людинi. Рют шформацшно'1 насиченостi життя сучасного суспшьства обернено пропорцiйний його духовно-моральному змюту. Так, Ж. Еллюль, прагнучи до гумашзацп технiки та влади, говорить, що шформатика, яка зростаеться iз бюрократичною владою, за-стигне незламною брилою, а це е юторичний глухий кут людства [1].
Це створюе прецедент етичного аналiзу сформовано! ситуацп навколо сучасно'1 фази розвитку техшчно'Г цившзацп та шформацшного суспiльства, що е самим значним плодом цього розвитку. Очевидно, що в сучаснш ситуацп необхщним е як подальший розвиток прикладноГ, зокрема шформа-цшно'1, етики, так i пошук нових шляхiв i пiдходiв до розумiння сутностi процеав, що вiдбуваються, якi змогли б збагатити й саму шформацшну етику, i що найважливiше, допомогти сучаснiй людинi iнформацiйного суспiльства адекватно усвщомити свою буттеву ситуацiю. Цьому може сприяти поглиблення фшософсько-анал^ичноТ критики шформацшного суспшьства, у результат якого мае бути вироблений новий погляд на сут-шсть сучасноТ технiки, позбавлений як оптимютичних крайнощiв, так i за-вищених побоювань — технофобп.
Стутнь вивченостi проблеми. 1снуючу л^ературу з ще'1 проблематики можна класифшувати в такий спосiб:
1. Аксюлопчш основи сучасного шформацшного сустльства спрямо-вують до класично!' традицп фшософп техшки. До найбiльш значущих iMeH у цш сферi варто вiднести М. Хайдеггера, К. Ясперса, Л. Мемфорда, Х. Скли-мофсю, Ж. Еллюля та iH. Саме цим мислителям належать фундаментальш розробки змiсту i сутностi технiки, про взаемини техшки й природи, про буттеву долю людини у свiтi технiки.
2. Дослщження iнформацiйного суспiльства в контекст постшдустрь ально!' цившзацп мае широкомасштабний i об'емний характер. Класичними роботами цього напряму можна назвати такг М. Кастельс «1нформацш-на епоха: економша, суспiльство i культура», Е. Тоффлер «Третя хвиля», П. Дракер «Посткатталютичне суспшьство», Д. Белл «Прийдешне постш-дустрiальне суспiльство. Досвiд сошального прогнозування», Т. Стоуньер «Iнформацiйне багатство: профшь постшдус^ально!' економши», Й. Ма-суда «Iнформацiйне суспiльство як постшдус^альне суспшьство». Загаль-ним тут е визнання прогресивно!' ролi теоретичних знань, шформацп та послуг у розвитку сучасного сустльства.
3. Сучасш дослщження Н. Вiнера, Х. Горнiак, Л. Флорвд в галузi шфор-мацшно!' етики присвяченi вивченню та осмисленню рiзних ii сторiн та створенню на цiй основi iнформацiйно-етичних теорш.
Об'ект до^дження: етика.
Предмет до^дження: шформацшна етика.
Мета cmammi — цшсний аналiз шформашйно!' етики в контекст змiн у сучасному сустльства
Вiдповiдно до поставлено!' мети виршуються такi завдання:
- виявлення природи морально!' кризи сучасного iнформацiйного сустльства;
- визначення шформацшно!' етики як сучасного напряму етично!' думки i типу морально'1 регуляцп сучасного сустльства.
Виклад основного матерiалу. У рiзнi перюди iснування людського сустльства на перший план висувалися рiзнi щнносп як матерiального, так i духовного плану. Фiлософська антропологiя та етика говорять про наяв-шсть единого субстанцiйного ядра людсько!' культури, що вiдповiдае еднос-тi людсько!' природи. Незважаючи на це можна з повним правом сказати, що щншсш переваги сучасно!' людини ^тотно змiнилися у порiвняннi з попередшми епохами.
Усе бiльша кiлькiсть авторитетних дослщниюв говорять про шформа-цшну революцiю як про новий цившзацшний устрiй якiсно ново! цившза-цшно!' стадп розвитку людства. П. Слотердайк у сво!'й книзi «Критика ци-нiчного розуму» не без тдстав говорить про те, що mass media завдають смертельного удару класичнш метафiзицi, оскiльки мають здатнiсть онто-
лопчно реоргашзовувати дiйснiсть — як дшсшсть у наших головах. Ця нова «безсуб'ектна», «децентрована» онтологiя виявляеться домшуючою, конф-ронтуючою з колишньою «онтологiею цiлiсностi» [2].
Про таку радикальну ситуащю свiдчать як численш фiлософськi працi сучасних дослiдникiв, так i програмнi полiтичнi документи. Зокрема, в Окшавськш хартп глобального шформацшного суспiльства, прийнятiй лiдерами «вiсiмки», йдеться, що «iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи (1КТ) е одними з найбшьш важливих факторiв, що впливають на формуван-ня суспшьства XXI столiття» [3].
Можна з повним правом погодитися з такою ощнкою значущосп шфор-мацшних технологiй для сучасного розвитку суспшьства. Багато в чому це обумовлено лопкою розвитку захщно! цившзацп. Минулi суспiльнi систе-ми радикально вiдрiзнялися вiд сучасних, оскiльки соцiальний розвиток зробив пгантський стрибок за невеликий промiжок часу. К. Поппер у кни-зi «Вiдкрите суспiльство i його вороги» засвiдчив цi змши, якi, як вiн говорить, буквально вщбулися на його очах. Що суспшьство, яким його знав Маркс, зазнало величезних та воютину чудесних перетворень... Ц пере-творення невiдомi тим, хто з ними не зштовхувався... пiд впливом «етде-мiологiчного» росту технологiчних нововведень вщбулася справжня рево-люцiя [4].
Ця револющя привела до того, що шформащя стала основною категорiею у тлумаченш сутностi соцiальних процесiв. 1нформащя перетворюеться в «глобальний невичерпний ресурс людства», що мае планетарний характер. Ринок iнформацiйних технологiй виявився здатним впливати на глобальну трансформащю сощального буття, проникаючи навiть у ^ сфери життя, якi традицшно вважалися дотичними до духовно!' сфери. У цьому сена процес шформатизацп суспшьства набувае вже стратепчного характеру, оскшьки знання та iнформацiя стають на сьогоднi одним з основних ресурав держа-ви i суспшьства, ресурсом соцiально-економiчного, технологiчного i культурного розвитку. Вщ iнформацiйних технологш залежить безпосередньо нормальне функцiонування сощального життя.
Так, говорять про шформацшне суспшьство в умовах, коли шформацш-не суспшьство вже стало очевидшстю. Однак деяю проникливi теоретики ще у 80-тi рр. минулого столбя говорили про iнформацiйне суспiльство як про факт сощального буття, що вщбувся. Наприклад, Д. Нейсб^ стверджу-вав, що iнформацiйне суспiльство — це економiчна реальнiсть, а не уявна абстракщя [5]. Р. Коен у 1980 р. на симпозiумi ЮНЕСКО, присвяченому техшчному прогресу i його соцiальним наслiдкам, говорив, що шформацш-на технiка йде все далi вперед, здобуваючи все новi можливостi, все бiльшу емнiсть програмування, стаючи все бшьше швидкодiючою i компактною,
проникаючи в ус сфери виробництва та розподшу, тддаючи своему впли-ву науки про сустльство i природу, перетворюючи весь хщ наукового тзнання вiд космiчних дослiджень до розрахунку роботи супермарке^в, забезпечуючи сучаснiсть рiшень у вах найскладнiших видах планування економiки вщ нацiональних до мiжнародних масштабiв у робот лотерейних комiсiй i податкових контор [6].
Книги американського сощолога Д. Белла «Прийдешне постшдус^аль-не сустльство. Досвщ соцiального прогнозування», «Культурш протирiччя капiталiзму» стали iстотним поштовхом для подальшого розвитку iдей глобального шформацшного суспiльства. У цих роботах iсторiя людського суспiльства подiляеться на три основн стадп: аграрну, шдус^альну й по-стiндустрiальну. 1стотною рисою постшдус^ально! стадп е, на думку Д. Белла, перехщ вiд виробництва речей до розвитку виробництва послуг, пов'язаних з осв^ою, охороною здоров'я, дослщженнями й управлшням. Вiн пише, що постiндустрiальне суспiльство, оскiльки воно зосереджуе увагу на послугах — людських, професшних i технологiчних — е грою мiж людьми. У такому суспшьсга вирiшальний характер здобувають знання та шформащя [7].
Японський учений Й. Масуда, автор книги «1нформацшне сустльство як постшдус^альне сустльство», вважае, що комп'ютерна технолопя стане фундаментом нового сустльства. Це мае привести до радикальних сощальних змш, таких як безкласове та безконфлштне суспiльство, та до нового вигляду штелектуально! працi, продукцiя яко! буде акумулюватися та поширюватися за допомогою нових телекомуткацшних технологiй [8].
У становлент iнформацiйного суспiльства можна видшити такi перiоди: протоiнформацiйний (30-50 рр. XX ст.); проектний перюд (60-90 рр. XX ст.); критичний перюд (межа ХХ-ХХ1 ст.).
Ця перюдизащя вказуе на те, що св^ перебувае на початковому етат шформацшного сустльства, i тому характеризуеться в термшах непрояс-нення i неочевидносп iдеалiв i цiлей, адекватних шформацшному суспiль-ству, що формуеться. Сам же термш «iнформацiйне суспiльство» характе-ризуе цивiлiзацiйний стан становлення, переходу вщ iндустрiального типу етапу розвитку до ново! сощокультурно!, полiтико-економiчноi реальносп, маркерами яко! е теоретичнi знання, шформащя та високорозвинена сфера послуг.
1нформацшна картина св^у iз властивими !й цiннiсними установками радикально вiдрiзняеться вщ картини свiту традицiйноi моралi. Бшьше того, основнi духовно-моральнi кризовi процеси, що вщбуваються в сучаснiй цившзацп, пов'язанi саме з гiпертрофованим техтчним розвитком людства, i далеко не в останню чергу з безконтрольним i хаотичним ростом шфор-
мацп в сучасному суспшьсга. Можна сказати, що стало аксiоматичним таке положення: сучасна моральна ситуащя склалася як наслщок дистанцп, що збшьшуеться, мiж науково-технiчним прогресом i моральним.
Сучасшсть кидае виклик не тшьки традицiйним моральним iнститутам культури, вона кидае виклик самш рацiональностi, ращоналютичному св^о-гляду, що переживае зараз важю часи: парадокси сучасно! цившзацп, що зв'язуе як сво'1 життевi надп, так i побоювання iз прогресом науки i технiки, суперечливють цiлей i цiнностей цiеi цившзацп, виявлення нерозумностi наслiдкiв тiеi дiяльностi, що, здавалося б, цiлком контролюеться розумом, зубожшня духовного буття на та гiгантського росту шформацп, нарешт, реальнiсть безславно'1 катастрофи всемогутнього людства, що донедавна думало про себе, як про безсмертне.
Бщшсть духовного буття на та гiгантського росту шформацп, свiдчить про те, що шформацшне суспiльство не е безпроблемною i позитивною реальнiстю, про яку говорять його апологети, а розкривае новий рiвень моральних глухих кутв i протирiч, яких не знали попередш епохи.
Нагальнi питання реалiзацii стратеги розвитку шформацшного суспшь-ства, вироблення вщповщно'! полiтики у данiй сферi вимагають глибокого осмислення етичних насшдюв використання iнформацiйних технологiй. Тому формування шформацшно'1 етики як прикладно'1 науки - складне ди-намiчне поле досшджень, що охоплюе цiнностi, пол^ику, рiзноманiтнi концепцii в контекстi зростання технологш сучасного суспiльства.
Аналiз шформацшно-етичних проблем, що виникають при використан-нi технологiй у галузi штучного штелекту, генно'1 iнженерii, клонування i нанотехнологiй, пiдтвердив зростаючу роль iнформацiйноi етики, що спря-мована на попередження негативних наслщюв застосування шформацшних технологiй.
Витоки виникнення ново'1 етики шформацшного суспшьства сягають кiнця 40-х рр. минулого стшття, коли видатний американський математик i фiлософ, основоположник кiбернетики i штучного iнтелекту Н. Вшер чiт-ко заговорив про те, що штегращя в сустльство винайдено'1 обчислюваль-но-iнформацiйноi технологii приведе до кардинальних змш — до «друго'1 iндустрiальноi революцii» — «автоматизованого столiття», яке вплине на ва сфери життя людини. Знадобляться десятки роюв постiйних зусиль для формування й утвердження осмислено'1 системи цшностей нового суспiль-ства [9].
В основу такого суспшьства Вшер поклав «величш принципи справедливости», вщповщно до яких кожен член суспшьства повинен регулювати сво'1 дii. Спираючись на те, що в будь-якому суспшьсга функцiонують загально-прийнятi правила, принципи i закони, що регулюють поведiнку людини, Вiнер
як свою методолопю пропонуе синтезувати цей загальноприйнятий кодекс правил суспшьства з великими принципами справедливости, що слугуватиме добрим початком для виршення будь-якого шформацшно-етичного питання.
У 1995 р. Х. Горшак-Коаковська у презентацп «Комп'ютерна револющя i проблеми глобально! етики» аргументовано довела, що комп'ютерна ети-ка з часом розгортаеться в глобальну етику, що може бути застосовано до кожно! культури на Земль А отже, репональш етичш теорп, таю як утиль таризм чи кашивська система, що походять iз «мюцевих» теорiй i традицiй, недостатнi для виршення етичних ситуацiй iнформацiйного суспшьства, що формуеться. К. Горшак не формуе власно! теорп шформацшно! етики, але прогнозуе появу тако! теорп в свiтлi глобально! природи 1нтернету i етичних дiалогiв свiтових культур [10].
Сучасний ^алшський фiлософ Л. Флорвд, один iз найбiльш впливових мислителiв у галузi фшософп техшки i етики, розробляе свою шформацш-но-етичну теорiю, за якою юнуюча етика в цiлому мае бути розширена, щоб включити набагато бшьше, нiж просто людей, !х дп, намiри i характери. З iншого боку, iнформацiйно-етична теорiя вiдрiзняеться вщ традицiйних тим, що вона покликана не замшити !х, а скорее доповнити етичними концепцiями i поглядами, що здатш розглядати етичнi ситуацп сучасного iнформацiйного суспiльства [11].
Вщповщно до iнформацiйно-етичноi теорй все юнуюче е iнформацiйни-ми об'ектами або процесами, що у сво!й сукупносп складають всесвiт як цiлiсний оргашзм - «iнфосферу». Об'екти i процеси шфосфери можуть бути зруйнованi i навiть знищенi в силу якихось змiн структури даних або характеристик - «ентротя». У цьому значенш «ентропiя» — це зло, яке мае бути усунене або мiнiмiзоване.
Флорвд пропонуе чотири основш шляхи: 1) ентропiю не можна створю-вати в iнфосферi; 2) ентротя мае бути попереджена; 3) ентротя мае бути видалена з шфосфери; 4) розвиток шформацшних об'ектв та шфосфери в цшому повинен вщбуватися шляхом збереження, культивування i збага-чення !х якостей.
Головна мета шформацшно! етики, за Флорвд, полягае в оцiнцi обов'язку рацюнального iндивiда в термiнах iнформацiйноi сфери. Питання вах видiв нормативно! етики «Що я повинен робити?» або «Ким я повинен бути?» замшяються тут питанням «Що слщ поважати i покращувати?». 1нформа-цiйна етика позбавлена онтоцентричносп, орiентована на об'ект, коли най-бiльш простi, очевидт, визнанi всiма людьми iстини моралi пiднiмаються на рiвень вищих i кiнцевих цiлей [12].
Отже, сьогодт на наших очах формуеться нова сощально-фшософська галузь дослiджень - шформацшна етика як напрям етично! думки, що охоп-
люе питання генерацп, трансляцп, обробки, збереження i споживання ш-формацп, вплив iнформацiйних потокiв на сощальне життя i дiяльнiсть соцiальних шститутв.
Як сучасна соцiальна етика шформацшна етика займаеться проблемами нових технологш, що входять у наше життя, дослщжуе х'х руйнiвний та конструктивний потенщал.
Будь-яка етика ставить питання щодо технологш свого суспшьства. 1н-формацiйна етика займае особливе мюце, бо вона дослiджуе пласт технологш, що стосуються формування суб'ективносп й самосп iндивiда, спо-собiв сощально'х' комушкацп i культури. 1нформацшна етика е етикою соцiальних уявлень, норм i очiкувань, якi кристалiзувалися в шформацш-ному суспiльствi на основi нових засобiв комушкацп i цифрових технологiй. Новi технологи стимулюють поглиблення кризи вщносин людини i при-роди, кризу глобального переформатування людсько'х' цившзацп, кризу традицiйних шститутв влади, трансформацiю iнституту ам'Г, проблему маншуляцп суспiльною свiдомiстю тощо.
Запропоноване французькими постструктуралiстами поняття «симулякр» означае реальшсть, що не мае онтолопчного еквiвалента. У цьому сенсi багато явищ нашого життя мають подiбну симптоматику. Любов, депресiя, устремлiння, кар'ера — все, що керуе нашою поведшкою, вчинками, але не мае предметного втшення. Нова медiа-вiзуальнiсть (1нтернет, Фейсбук, цифрове телебачення) допомагае нам здшснити опредметнення наших уявлень. Вона надае нашш свiдомостi досвщу, який не притаманний нашому власному життю. Людина занурена в шформащю i не може дистанцiювати-ся вщ нех або поставити тд сумнiв. Завдання iнформацiйноi етики оптимь зувати цю iнформацiю, адаптувати техногенну цивтзащю до природи людини або модифшувати звичний етос вiдповiдно до змш, що вiдбувають-ся. Етика стае шструментом контролю, рефлексii, слугуе таким собi захис-ним екраном вщ загроз, пов'язаних iз сощальними iнновацiями, до яких людина ще не готова.
Таким чином, науково-фшософське обгрунтування iнформацiйноi етики дае можливють зробити такi висновки.
1. Одне з головних протирiч сучасно! технiчноi цивiлiзацii полягае у зь ткненнi двох факторiв: з одного боку, очевидна незворотшсть i неминучють технiчного розвитку; з iншого, також очевидне поглиблення духовно-мо-ральноi кризи, що самим безпосередшм чином пов'язана з техшчним роз-витком, але не може бути виршена за його рахунок. При цьому непродуктивною виявляеться абсолютизащя ролi духовно! субстанцп, спроби вирiшити духовну кризу духовними ж, ввдрваними вiд матерiально-технiч-но'х' сторони засобами. Ця моральна антиномiя може бути адекватно усвь
домлена лише в контекст етично'1' рефлексп над сутшстю техшки й сутшс-тю людсько'1' духовностi.
2. Вищою фазою технолопчного розвитку цившзацп е iнформацiйне суспшьство. Це реальнiсть особливого роду, що, будучи за своею природою, природно-сощальною, водночас мае ямсно iншi параметри порiвняно з традицiйними соцiальними устроями. Якщо в традицiйних суспiльствах правомiрно було говорити в термiнах «людина — природа», «людина — середовище», «природа — техшка», що тдкреслювало наявнiсть двох он-тологiчних структур св^обудови - рукотворного i нерукотворного св^у, то в сучасному суспшьсга влада iнформацiйних технологiй настiльки все-осяжна i велика, що людське буття втрачае свою автономнiсть.
3. 1нформацшна етика як прикладна етика не протистоггь традицiйним етичним цшностям. Вона займаеться аналiзом соцiальних i особиспсних впливiв iнформацiйних технологiй. Ii основне завдання полягае в конкре-тизацп моральних норм з метою регулювання людсько'1' поведiнки у сферi створення i використання комп'ютерних технологш. У той же час регуля-тивна функщя шформацшно'1' етики виявляеться надзвичайно важливою. Коректне та грамотне застосування норм i принцитв шформацшно'1' етики допоможе сучасному шформацшному суспшьству набути гiдного цившза-цiйного вигляду.
Л1ТЕРАТУРА
1. Митчем К. Что такое философия техники? / К. Митчем. - М. : А-Пресс, 1995. -149 с.
2. Слотердайк П. Критика цишчного розуму / П. Слотердайк ; пер. з шм. А. Бога-чова. - К. : Тандем, 2002 . - 541 с.
3. Окшавська Хартя глобального шформацшного сустльства // Дипломат. вюн. -2000. - № 8. - С. 51-56.
4. Поппер К. Открытое общество и его враги. Т. 1: Чары Платона / К. Поппер ; пер. с англ. В. Н. Садовский и др. - М. : Культур. инициатива, 1992. - 446 с.
5. Нейсбит Д. Высокая технология, глубокая гуманность / Д. Нейсбит. - М. : АСТ, 2005. - 381 с.
6. Коэн Р. Социальные последствия современного технического прогресса [Елект-ронний ресурс] // Гуманитарная библиотека: Гуманитарная экспертиза. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/laboratory/expertize/6335.
7. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования : пер. с англ. / Д. Белл ; под ред. В. Л. Иноземцева. - М. : Academia, 1999. - 661 с.
8. Масуда Ё. Информационное общество как постиндустриальное общество / Е. Масуда. - М., 1997.
9. Wiener N. The Human Use of Human Beings: Cybernetics and Society / N. Wiener. -Boston : Houghton Mifflin; 2 ed. Revised; NY: Doubleday Anchor, 1954. - 344 p.
10. Kocikowski A. Geography and Computer Ethics: An Eastern European Perspective / A. Kocikowski // Science and Engineering Ethics. - 1996. - 2 (2). - P. 201-310.
11. Floridi L. Information Ethics: On the Theoretical Foundations of Computer Ethics / L. Floridi // Ethics and Information Technology. - 1999. - 1 (1). - P. 37-56.
12. Floridi L. Information Ethics: Its Nature and Scope / L. Floridi // Computers and Society. - 2006. - 36 (3). - P. 21-36.
ИНФОРМАЦИОННАЯ ЭТИКА КАК МОРАЛЬНАЯ РЕГУЛЯЦИЯ СОВРЕМЕННОГО ОБщЕСТВА
Чхеайло И. И., Чхеайло А. А.
Осуществлен этический анализ ситуации, сформированной вокруг современной фазы развития техногенной цивилизации, значительным плодом которой является информационное общество. Установлена природа морального кризиса современного информационного общества. Указано на дальнейшее развитие прикладной этики, в частности информационной, как современного направления этической мысли и типа моральной регуляции в обществе, призванной помочь современному человеку информационного общества адекватно осознать свою бытийную ситуацию.
Ключевые слова: информационное общество, техногенная цивилизация, информационная этика, глобальная этика, информационно-этическая теория, информационно-коммуникационные технологии (ИКТ).
INFORMATION ETHICS AS MORAL REGULATION OF MODERN SOCIETY
Chkheailo 1.1., Chkheailo A. A.
The undoubted success of modern technology that has achieved the most impressive results in the IT industry causes genuine concern over the moral dangers to human existence among the philosophical community. The resulting is a single conceptual space of thought, in which there is a new set of problems related to the ratio of technology to human and vice versa that requires ethical reflection and ethical decisions. No coincidence that the such branches of philosophy as applied and professional ethics have become the most popular and widespread in the XXandXXI century.
However, one can hardly enjoy the success in the field of applied ethics and construct a more prosperous prognosis of its capacity to solve the deepest problems of moral rights arising as a result of new information technology challenges to man. The growth of informational saturation of modern life is inversely proportional to its spiritual and moral content.
This creates a precedentfor ethical analysis of the situation developed around modern phase of technical civilization and so-called 'Information society' which is the most
significant outcome of this development. It is obvious that in the present situation further development of applied and informational ethics as well as the search of new solutions and approaches to understanding the nature of the processes that could enrich the very informational ethics, and most importantly, help the modern man and the Information society adequately understand their existential situation are equally important. This may contribute to the deepening of philosophical and analytical criticism of the Information Society, which should result in a new look at the essence of modern technology deprived both of the optimistic extremes and excessive fears — technophobias. Today, before our eyes, a new social and philosophical research industry is formed — information ethics as the direction of ethical thought, which covers the generation, transmission, processing, storage and consumption of information, information flows impact on social life and work of social institutions.
Information ethics as applied ethics, is not opposed to traditional moral values. It is analyzing the social and personal impact of information technologylts main task is to specify moral norms to regulate human behavior in creating and using computer technology. At the same time, the regulatory function of informational ethics is extremely important. Correct and competent application of the principles of informational ethics will help today's information society acquire civilization worthy look.
Key words: information society, industrial civilization, information ethics, global ethics, information and ethical theory, information and communications technologies (ICT).
УДК 14:355
Т. О. Чернишова, кандидат фшолопчних наук
ФЕНОМЕН В1ЙСЬКОВО1 РИТОРИКИ
Досл^джуеться становлення феномену вШсъковоИриторики в iсторii людськог цивмзацп, розкриваеться гг значення в життi армп i втськового колективу. Об-грунтовуеться, що втськова риторика — наука про красномовство у втськовШ сферi життя сустльства з метою оргатзувати i здтснити захист держави вiд зовмшньог агресп. Об'ектом вiйськовог риторики як науки можна визначити вт-ськовi мовш комумкацИ Предметом втськовог риторики е система правил оргат-заци ефективногмовног комуткаци мiж вШськовослужбовцями. Втськова риторика об'еднуе в собi систему правил побудови мовного впливу i найзагальнш тдходи щодо вiдповiдностi мови вимогам вiйськовог дiяльностi.
Ключовi слова: риторика, втськова риторика, вiйськовослужбовець, втськова справа, вербальш комумкацИ
40
© Чернишова Т. О., 2015
